Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 500/5345/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано судом: 24.12.2021. Зареєстровано: 26.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 28.12.2021.

Номер судового провадження: 1-кп/946/60/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017160150000508

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Єдиний унікальний № 500/5345/17 
		Провадження № 1-кп/946/60/21 
		 
		ВИРОК
		Іменем України
		 
		24 грудня 2021 року                             місто Ізмаїл
		Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:
		головуючий  суддя ОСОБА_1 ,
		за участю: секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		учасники судового провадження:    
		прокурори ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,
		обвинувачений ОСОБА_17 ,
		захисники ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ,
		потерпілі ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ,
		представники потерпілих ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 ,
		цивільні відповідачі ОСОБА_26 , приватне акціонерне товариство ««Страхова компанія Уніка», представник цивільного відповідача ОСОБА_27 ,
		розглянувши в залі суду в місті Ізмаїл Одеської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12017160150000508 за обвинуваченням
		ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ізмаїл Одеської області, громадянина України, непрацюючого, одруженого, маючого двох неповнолітніх дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
		В С Т А Н О В И В:
		Згідно обвинувального акту ОСОБА_17 обвинувачується в тому, що 26 лютого 2017 року приблизно о 19 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, він, керуючи автомобілем «АUDI Q7», державний номерний знак НОМЕР_1 , та рухаючись по вулиці Шкільній в селі Кислиця Ізмаїльського району Одеської області здійснив поворот праворуч у провулок без назви, передньою частиною автомобілю здійснив зіткнення з пішоходом ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та переїхав її тіло переднім правим та заднім правим колесом, спричинивши останній відповідно до комплексної судово-медичної та транспортно-трасологічної експертизи № 172 тілесні ушкодження у вигляді сукупної травми голови, черевної порожнини, тазу, кінцівок; закрита черепно-мозкова травма: травматичний набряк головного мозку, крововилив в м`яких тканях в проекції лівої тім`яної області; садна: в лобній області зліва; на лівій щоці, на межі з нижньою повікою лівого ока; на червоній каймі нижньої губи, у центрі; травма грудної клітини, живота, тазу: багатоуламковий перелом лівої ключиці у середній третині, переломи 2,3-го ребер по правій коло хребцевій лінії; 2-6-го ребер по лівій кологрудинній лінії; 5,6,7-го ребер по лівій середньо-ключичній лінії. Переломи 3-8 ребер по правій середньо-ключичній лінії; 1-9-го ребер по правій лопатковій лінії; 10-го ребра по правій середньо-паховій лінії; 2-7 ребер по лівій задньо-паховій лінії; 7-9-го ребер по лівій передньо-паховій лінії; поодинокі смугасті крововиливи під ендокардом лівого шлуночка; розрив тканини на лівій долі печінки на діафрагмальній поверхні з переходом на передню поверхню; розриви стінки сечового міхура; крововиливи за очеревинну клітковину; множинні переломи тазу з повною розбіжністю тазового кільця у вигляді багатоуламкових переломів кісток тазу ліворуч та праворуч з розривом тазового кільця по передній поверхні та значними руйнуванням лобкових та сідничних кісток; множинні багатоуламкові переломи крижових хребців з великими темно-червними крововиливами у м`які тканини у ділянці переломів, подряпини на лівій боковій поверхні тіла в проекції лівої бічної поверхні живота, у верхній і середній третинах, між лівою передньо-паховою лінією і задньо-паховою лінією на висоті 100 см від підошовної поверхні правої стопи; садна на спині з права (п`ять шт.) на висоті 90 см від підошовної поверхні; синець на нижньо-внутрішньому квадраті правої сідниці з переходом на ділянку промежини на нижньо-внутрішньому квадраті лівої сідниці з переходом на промежину на висоті 70 см; рана на шкірі, промежини (у ділянці задньої спайки піхви); садна на зовнішній поверхні лівої гомілки у верхній третині, яке розповсюджується на зовнішню поверхню лівого колінного суглобу, на 35 см від підошовної поверхні на зовнішній поверхні лівого стегна в середній третині; на передній зовнішній поверхні лівого стегна; на зовнішній поверхні лівого стегна в середній та лівій третині; на задній поверхні лівого ліктьового суглобу; на передній зовнішній правого колінного суглобу на висоті 44 см; на зовнішній поверхні правого тазостегнового суглобу на висоті 75 см; на зовнішній поверхні правої бокової поверхні в проекції гребня правої підошовної кістки; на тильній поверхні лівої кисті; на задньо-зовнішньої поверхні лівого стегна; синці: на зовнішній поверхні лівого стегна на висоті 60 см вище підошовної поверхні, майже в середній третині на зовнішній поверхні правого стегна на висоті 67 см; на задній поверхні лівого ліктьового суглобу; на внутрішній поверхні лівого стегна на межі верхньої та середньої третини на висоті 50 см від підошовної поверхні; на передній внутрішній поверхні лівого стегна у верхній третині на висоті 69 см з переходом на зовнішню поверхню лівого стегна; зависта рана на лівій кисті між першим та другим пальцем з переходом на внутрішню поверхню 1-го пальця і задньо-зовнішню поверхню 2-го пальця; повний розрив лівого ліктьового суглоба з виступанням ліктьового відростка вище плечо-ліктьового суглоба; розрив правого крижово-клубового зчленування, який відкритий наперед з великими темно-червоними крововиливами.
		Сукупна травма голови, грудної клітини, живота (органів черевної порожнини), тазу, верхніх і нижніх кінцівок у ОСОБА_28 у своїй сукупності викликала небезпечні для життя явища і відповідно до п.2.1.2 і 2.1.3) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
		Смерть ОСОБА_28 знаходиться в прямому причинному зв`язку із сукупною травмою голови, грудної клітки, живота, тазу, кінцівок, що призвело до розвитку травматичного шоку.
		Таким чиномна думкудосудового слідствавстановлено порушенняводієм ОСОБА_17 «Правил дорожньогоруху» України,затверджених ПостановоюКабінету МіністрівУкраїни від10жовтня 2001року №1306та введенихв дію01січня 2002року (іззмінами,внесеними згідноз ПостановамиКМУ),а саме: пункт 2.3«б»: «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»; пункт 2.9: «водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин»; пункт 12.3: «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди». Згідно висновку судової автотехнічної експертизи № 338-А від 02 серпня 2017 року водій ОСОБА_17 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_28 , своєчасно вжити заходи (шляхом гальмування) для зменшення швидкості руху керованого автомобіля «АUDI Q7» до швидкості руху пішохода.
		Таким чином, ОСОБА_17 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме у порушенні правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
		   Під час судового розгляду суд проаналізував сукупність доказів, обсяг дослідження яких був визначений з урахуванням думок учасників судового провадження в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України, у відповідності до засад кримінального провадження, передбачених ст. 22, 26 КПК України, таких як диспозитивність, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Оцінюючи зібрані по справі докази на предмет доведеності зазначених сторонами кримінального провадження обставин, суд приймає до уваги приписи ч. 1ст. 94 КПК України, якою встановлено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		При оцінці доказів суд також враховує положення ч. 3ст. 62 Конституції України, яка передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Перевіривши факти, викладені сторонами кримінального провадження, з урахуванням встановлених фактичних обставин кримінального провадження та досліджених у судовому засіданні доказів, за результатами судового розгляду, під час якого було допитано потерпілих, свідків, досліджені письмові та речові докази, допитано експертів та обвинуваченого, судом встановлена недоведеність вчинення обвинуваченим ОСОБА_17 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, у скоєнні якого він обвинувачується.
		При цьому відповідно до вимог ст. 337 КПК України судовий розгляд проводився лише стосовно ОСОБА_17 , якому було висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
		Так, під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_17 вину не визнав повністю у повному обсязі обвинувачення, зазначивши, що автомобілем на час пригоди він не керував, наїзд на потерпілу не скоював. Обвинувачений ОСОБА_17 пояснив, що 26 лютого 2017 року приблизно о 14 годині він разом із родиною повернувся з міста Одеси і направилися до матері його дружини в АДРЕСА_2 . Потім дружина  ОСОБА_29  попросила його відвезти її до сільського клубу, а він разом із братом  ОСОБА_30 та дітьми, сестрою дружини та її чоловіком залишилися у матері дружини. Пізніше ОСОБА_31 привіз його дружину. Після чого вони вирішили, що по дорозі додому дружина сяде за кермо автомобіля, тому він  обвинувачений дозволів собі випити біля 150-200 грамів алкогольної наливки. Приблизно біля 19 години вони стали збиратися додому, дружина вийшла раніше щоб прогріти автомобіль. Потім вийшли вони з братом та дітьми, брат сів на переднє пасажирське місце, а він сам разом з дітьми  ззаду. Далі під час руху в селі Кислиця при повороті з вулиці Шкільної в провулок побачив світло автомобіля, що був розташований на зустрічній смузі. Автомобіль зупинився, брат вийшов і через 30 секунд він вийшов сам і побачив, що в зустрічному автомобілі сидів на пасажирському місці ОСОБА_32 з дитиною, а на дорозі і бордюрі лежала жінка, яку перевернув ОСОБА_33 . Потім жінку поклали на покривало і погрузили до автобуса ОСОБА_34 , що проїжджав мимо, щоб відвезти до лікарні. Пошкоджень зовнішніх на жінці не бачив, вважав, що в неї серцевий напад, вона сказала тільки: «Білий автомобіль». Постраждалу відвезли до лікарні в місто Ізмаїл. Сам він автомобілем не керував, більш того, автомобіль під керуванням його дружини ні кого не збивав та не переїжджав. Пояснення ОСОБА_35 та ОСОБА_36 про те, що він керував автомобілем та збив жінку може пояснити лише неприязними відносинами з ними, які склалися між їхніми родинами ще з 2008 року.
		Потерпілий ОСОБА_20 під час судового розгляду пояснив, що 26 лютого 2017 року в селі Кислиця, де він проживає, було свято, він є учасником самодіяльності, тому був на святі, дружина  загибла ОСОБА_28 - не побажала з ним іти. Приблизно о 22-23 години до нього до дому прийшли працівники поліції і повідомили, що його дружину збив автомобіль.
		Потерпілий ОСОБА_21 під час судового розгляду пояснив, що вночі з 26 на 27 лютого 2017 року йому подзвонив батько  ОСОБА_20 та повідомив що його матір  ОСОБА_28 збив автомобіль, сказав, що не знає хто це зробив. Він подзвонів сестрі, яка наступного дня приїхала і разом вони поїхали в місто Ізмаїл.
		Потерпіла ОСОБА_22 під час судового розгляду пояснила, що 27 лютого 2017 року біля 7 години ранку їй подзвонив брат та повідомив, що матері немає, що її збив автомобіль. Вона була в місті Київ і виїхала до міста Ізмаїл. Ніяких подробиць батько їй не сповіщав.
		Свідок ОСОБА_37 під час судового розгляду пояснив, що 26 лютого 2017 року зустрівся з обвинуваченим та його родиною у бабусі його дружини в селі Кислиця, вживали алкогольні напої. Близько 18-19 годин родина ОСОБА_38 поїхали, хто сідав за кермо він не бачив. Він сам їхав пізніше на куту вулиці Шкільної та провулка побачив декілька машин та автобус, водій якого сказав, що збили жінку. На місці, крім автобуса був автомобіль ОСОБА_38 та Тойота Прадо. Також бачив ОСОБА_39 , його брата, дружину. Постраждала жінка на вигляд була не ушкоджена, кров він не бачив. Водія автобуса ОСОБА_40 вмовляли, щоб він відвіз жінку до лікарні.
		Свідок ОСОБА_41 під час судового розгляду пояснила, що 26 лютого 2017 року біля 20 години до Ізмаїльської міської лікарні, де вона працює лікарем привезли постраждалу жінку, речі забрали ті люди, хто її привезли. Від разу почали надавати допомогу, тому на подробиці увагу не звертала.
		Свідок ОСОБА_42 під час судового розгляду пояснив, що 26 лютого 2017 року ввечері він повертався до дому в село Кислиця на своєму автобусі. Під час повороту з вулиці Шкільної в провулок побачив автомобілі Чабана Євгена  Ауди та назустріч стояв автомобіль Тойота Прадо. На узбіччі за автомобілем Чабана лежала жінка. На місці були ОСОБА_43 , його дружина та брат, ОСОБА_44 та ОСОБА_45 , пізніше під`їхав ОСОБА_46 . ОСОБА_43 попросив його відвезти жінку до лікарні в місто Ізмаїл і він погодився.
		Свідок ОСОБА_47 під час судового розгляду пояснила, що працювала санітаркою в приймальному відділенні Ізмаїльської міської лікарні. 26 лютого 2017 року ввечері привезлі в приймальне відділення жінку, коли вона її побачила, то жінка була вже роздягнута, її речі вона віддала якомусь чоловіку. Постраждала була чиста, кров на її речах вона не бачила.
		Свідок ОСОБА_48 під час судового розгляду пояснив, що приймав участь під час допиту дружини ОСОБА_17 , яка сказала, що керувала автомобілем, але відмовилася показати як керує автомобілем посилаючись на те, що приймала заспокійливі ліки. Протокол про це він підписував декілька разів, другий раз без присутності самої ОСОБА_49 . Точно коли це було не пам`ятає, було мабуть в осені.
		Свідок ОСОБА_50 під час судового розгляду пояснив, що приймав участь як понятий під час слідчого експерименту, коли жінці запропонували показати навички керування автомобілем Ауді, але вона відмовилась, пославшись на те, що приймала заспокійливе.
		Свідок ОСОБА_51 під час судового розгляду пояснив, що 01 березня 2017 року він придбав автомобіль Фольксваген Кадді, який був у відмінному стані, побачив, що трошки був підкрашений капот, бампер, було поміняно лобове скло. Господар, що продавав назвався ОСОБА_52 , вперши з ним зв`язався 28 лютого 2017 року. Автомобіль видимих серйозних пошкоджень не мав.
		Свідок ОСОБА_53 під час судового розгляду пояснила, що 26 лютого 2017 року ввечері йшла по центральній вулиці в селі Кислиця, бачила як автобус ОСОБА_34 завернув в провулок і зупинився, в автобус сідали люди.
		Свідок ОСОБА_54 під час судового розгляду пояснив, що 26 лютого 2017 року після 18 години він разом з батьком ОСОБА_55 та ОСОБА_56 їхали на автомобілі Тойота Прадо по провулку в селі Кислиця і побачив, що з вулиці Шкільної повертає автомобіль Ауді. Назустріч до Ауді йшла жінка на відстані 10-12 метрів до перехрестя. Автомобіль Ауді переїхав жінку передніми колесами, вона чіплялася за бампер, автомобіль протягнув її на приблизно 4 метра, потім переїхав, за кермом Ауді був ОСОБА_43 . Також в ОСОБА_57 був брат ОСОБА_39 та його дружина, яка питала у чоловіка: «Дивись, що ти наробив». Жінка після того, як її переїхали лежала обличчям догори, ногами до вулиці Шкільної. Потім під`їхав на місце пригоди ОСОБА_46 , а потім автобус під керуванням ОСОБА_34 , якого попросили відвезти жінку до лікарні і він погодився. На місці пригоди ні яких уламків не було, була пляма крові.
		Вказані пояснення свідок ОСОБА_58 підтвердив та показав на місцевості під час проведення слідчого експерименту, що відображено в протоколі проведення слідчого експерименту від 01 березня 2017 року та фото таблиці до нього (т.3 а.п.165-176).
		Свідок ОСОБА_59 під час судового розгляду пояснив, що 26 лютого 2017 року ввечері він разом із сином ОСОБА_60 та ОСОБА_61 , їхали в селі Кислиця в сторону перехрестя провулку із вулицею Шкільною, побачив, що зустрічний автомобіль підскочив, а син  ОСОБА_62 почав кричати: «Що вони роблять, вони збили людину». Збитою виявилась жінка, вона була поранена. Автомобілем, який збив жінку було ОСОБА_57 , керував автомобілем ОСОБА_43 , який був нетверезий. Потім жінку погрузили на автобус ОСОБА_34 і повезли в лікарню. Після пригоди жінка знаходилась, як він думає, на боці. 
		Свідок ОСОБА_63 під час судового розгляду пояснив, що 26 лютого 2017 року разом з ОСОБА_64 та ОСОБА_65 їхав в автомобілі Тойота Прадо в селі Кислиця, що сталося не бачив, бо сидів на задньому сидінні, але зупинилися близько 50 метрів до перехрестя з вулицею Шкільною. Потім побачив, що за автомобілем Ауді лежала жінка за три метра від автомобіля. Потім жінку на автобусі відвезли до лікарні. Хто був за кермом Ауді не бачив, чув, що дружина ОСОБА_38 казала йому: «Що ти натворив, ми збили жінку». Інших подробиць не пам`ятає.
		Свідок ОСОБА_66 під час судового розгляду пояснив, що про пригоду 26 лютого 2017 року знає зі слів батька дружини - ОСОБА_67 та брата дружини  ОСОБА_68 . 01 березня 2017 року продав свій автомобіль Фольксваген Кадді, перед цим проводив незначний ремонт.
		Свідок ОСОБА_69 під час судового розгляду пояснила, що 26 лютого 2017 року разом з чоловіком  ОСОБА_70 , їхніми дітьми, братом чоловіка приїхали з Одеси, поїхали до її матері святкувати масляну в селі Кислиця. Також приїхав зять ОСОБА_71 та ОСОБА_46 . Потім, коли виїхали до дому, вона була за кермом автомобіля Ауді, в автомобілі був чоловік ОСОБА_72 , сидів ззаду з дітьми, брат чоловіка сидів попереду. При повороті з вулиці Шкільної в провулок в бік вулиці Кірова заднє колесо автомобіля наїхало на якусь перешкоду. Назустріч їхав автомобіль Тойота Прадо, який її сліпив. Після зупинки побачили жінку на узбіччі, потім на автобусі ОСОБА_34 жінку повезли до лікарні. Водійске посвідчення вона має з 2012 року.
		Свідок ОСОБА_73 під час судового розгляду пояснила, що 26 лютого 2017 року у неї ввечері в гостях в селі Кислиця була донька ОСОБА_74 із чоловіком ОСОБА_70 , дітьми, братом чоловіка. ОСОБА_72 вживав алкогольні напої, віддав ключі від машини доньці, яка потім сіла за кермо і вони поїхали додому.
		Свідок ОСОБА_75 під час судового розгляду пояснив, що 26 лютого 2017 року він разом із братом ОСОБА_76 , його дружиною, їхніми дітьми були в селі Кислиця у матері дружини брата. Коли їхали додому, за кермо сіла ОСОБА_74 . На повороті з вулиці Шкільної в провулок на зустріч їхав автомобіль Тойота Прадо родини ОСОБА_77 . Після зупинки побачили жінку на узбіччі, після чого зупинили автобус ОСОБА_34 і на ньому відправили жінку до лікарні.
		Свідок ОСОБА_26 під час судового розгляду пояснив, що 26 лютого 2017 року ввечері приїхав до лікарні в місто Ізмаїл, щоб забрати сина ОСОБА_39 , йому чомусь віддали речі постраждалої, які потім працівники поліції в нього забрали без оформлення будь-яких документів.
		Свідок ОСОБА_78 під час судового розгляду пояснив, що 26 лютого 2017 року ввечері були вдома у ОСОБА_79 в селі Кислиця разом із ОСОБА_70 , його дружиною, братом, дітьми. Чоловіки вживали алкогольні напої, тому коли ОСОБА_80 їхали додому, то за кермо сіла ОСОБА_74 .
		Експерт ОСОБА_81 під час судового розгляду пояснила, що вона проводила судове-медичне дослідження у кримінальному провадженні, згідно медичних даних та пошкоджень, які були встановлені на трупі, загибла ОСОБА_28 могла їх отримати під час дорожньо-транспортної пригоди. Пошкодження могли бути отриманні при переїзді через тіло людини автомобілем. Не можливо встановити яке пошкодження було першим. Мало вірогідно, що автомобіль, що переїхав постраждалу важив більше двох тонн, тому що у такому разі тіло було б розчавлено. У будь-якому разі на автомобілі мали залишитися якісь сліди від тіла: кров, епітелій, волоси, частки одягу. 
		Експерт ОСОБА_82 під час судового розгляду пояснив, що він проводив експертне дослідження автомобілю «АUDI Q7», державний номерний знак НОМЕР_1 . Ніяких пошкоджень або слідів, які б свідчили про переїзд через тіло людини не було встановлено. Плями на паливному баку виявилися кров`ю птаха. Ніяких пошкоджень на автомобілі взагалі не встановлено.
		Експерт ОСОБА_83 під час судового розгляду пояснив, що він проводив судове-медичне дослідження трупу ОСОБА_28 , слідів переїзду через тіло він не встановив, пошкодження не характерні для бамперного удару, удар скоріш за все був у лівий бік тіла. На автомобілі мали б бути залишитися якісь сліди від контактування з тілом.
		З витягу з кримінального провадження № 12017160150000508 від 27 лютого 2017 року вбачається, що 26 лютого 2017 року о 19 годині 30 хвилин в селі Кислиця Ізмаїльського району по вулиці Шкільній навпроти будинку № 178 сталася дорожньо-транспортна пригода внаслідок якої в реанімаційному відділенні Ізмаїльської міської лікарні констатована смерть ОСОБА_28 (т.3 а.п.117), що також відображено в рапорті чергового Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області від 27 лютого 2017 року (т.3 а.п.120)
		Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 27 лютого 2017 року в селі Кислиця Ізмаїльського району навпроти будинку № 178 оглянуто місце наїзду на пішохода, під час якого вилучено 2 змиви речовини бурого кольору, 2 осколки скла та фрагмент пластику, що також відображено в схемі та фото таблиці (т.3 а.п.123-144).
		Протоколом огляду місця події від 27 лютого 2017 року в будинку АДРЕСА_3 оглянуто вказане домоволодіння та вилучено кофту красного кольору, лосини чорного кольору, кофта сірого кольору, покривало червоного кольору, пара сірих шкарпеток, майка білого кольору, труси білого кольору, що також відображено в фото таблиці (т.3 а.п.146-160).
		З протоколу обшуку від 01 березня 2017 року вбачається, що на подвір`ї будинку АДРЕСА_3 встановлено та вилучено автомобіль «АUDI Q7», державний номерний знак НОМЕР_1 та ключі до нього (т.3 а.п.162-164). 
		Протоколом медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп`яніння від 27 лютого 2017 року в 0 годин 49 хвилин, встановлено, що ОСОБА_17 перебував у стані алкогольного сп`яніння (т.3 а.п.179).
		З протоколу обшуку від 01 березня 2017 року вбачається, що в будинку АДРЕСА_2 встановлено та вилучено пляшку об`ємом 1 л із рідиною з запахом спирту (т.3 а.п.179-182), яка згідно до висновку експерта № 510-Х від 23 травня 2017 року є міцним напоєм домашнього виготовлення  самогоном, з об`ємною часткою етилового спирту 52,8 процентів об`ємних (т.3 а.п.187-191).
		Протоколом проведення слідчого експерименту від 02 березня 2017 року встановлено, що свідок ОСОБА_84 відмовилася від проведення експерименту для підтвердження навиків керування автомобілем «АUDI Q7» (т.3 а.п.225-226).
		Протоколом огляду трупа від 01 березня 2017 року зафіксовані пошкодження, встановлені на трупі ОСОБА_28 , що також відображено в фото таблиці (т.3 а.п.227-232).
		Висновком експерта № 106 від 08 квітня 2017 року встановлені тілесні ушкодження на трупі ОСОБА_28 , а саме: у вигляді сукупної травми голови, черевної порожнини, тазу, кінцівок; закрита черепно-мозкова травма: травматичний набряк головного мозку, крововилив в м`яких тканях в проекції лівої тім`яної області; садна: в лобній області зліва; на лівій щоці, на межі з нижньою повікою лівого ока; на червоній каймі нижньої губи, у центрі; травма грудної клітини, живота, тазу: багатоуламковий перелом лівої ключиці у середній третині, переломи 2,3-го ребер по правій коло хребцевій лінії; 2-6-го ребер по лівій кологрудинній лінії; 5,6,7-го ребер по лівій середньо-ключичній лінії. Переломи 3-8 ребер по правій середньо-ключичній лінії; 1-9-го ребер по правій лопатковій лінії; 10-го ребра по правій середньо-паховій лінії; 2-7 ребер по лівій задньо-паховій лінії; 7-9-го ребер по лівій передньо-паховій лінії; поодинокі смугасті крововиливи під ендокардом лівого шлуночка; розрив тканини на лівій долі печінки на діафрагмальній поверхні з переходом на передню поверхню; розриви стінки сечового міхура; крововиливи за очеревинну клітковину; множинні переломи тазу з повною розбіжністю тазового кільця у вигляді багатоуламкових переломів кісток тазу ліворуч та праворуч з розривом тазового кільця по передній поверхні та значними руйнуванням лобкових та сідничних кісток; множинні багатоуламкові переломи крижових хребців з великими темно-червними крововиливами у м`які тканини у ділянці переломів, подряпини на лівій боковій поверхні тіла в проекції лівої бічної поверхні живота, у верхній і середній третинах, між лівою передньо-паховою лінією і задньо-паховою лінією на висоті 100 см від підошовної поверхні правої стопи; садна на спині з права (п`ять шт.) на висоті 90 см від підошовної поверхні; синець на нижньо-внутрішньому квадраті правої сідниці з переходом на ділянку промежини на нижньо-внутрішньому квадраті лівої сідниці з переходом на промежину на висоті 70 см; рана на шкірі, промежини (у ділянці задньої спайки піхви); садна на зовнішній поверхні лівої гомілки у верхній третині, яке розповсюджується на зовнішню поверхню лівого колінного суглобу, на 35 см від підошовної поверхні на зовнішній поверхні лівого стегна в середній третині; на передній зовнішній поверхні лівого стегна; на зовнішній поверхні лівого стегна в середній та лівій третині; на задній поверхні лівого ліктьового суглобу; на передній зовнішній правого колінного суглобу на висоті 44 см; на зовнішній поверхні правого тазостегнового суглобу на висоті 75 см; на зовнішній поверхні правої бокової поверхні в проекції гребня правої підошовної кістки; на тильній поверхні лівої кисті; на задньо-зовнішньої поверхні лівого стегна; синці: на зовнішній поверхні лівого стегна на висоті 60 см вище підошовної поверхні, майже в середній третині на зовнішній поверхні правого стегна на висоті 67 см; на задній поверхні лівого ліктьового суглобу; на внутрішній поверхні лівого стегна на межі верхньої та середньої третини на висоті 50 см від підошовної поверхні; на передній внутрішній поверхні лівого стегна у верхній третині на висоті 69 см з переходом на зовнішню поверхню лівого стегна; зависта рана на лівій кисті між першим та другим пальцем з переходом на внутрішню поверхню 1-го пальця і задньо-зовнішню поверхню 2-го пальця; повний розрив лівого ліктьового суглоба з виступанням ліктьового відростка вище плечо-ліктьового суглоба; розрив правого крижово-клубового зчленування, який відкритий наперед з великими темно-червоними крововиливами. Сукупна травма голови, грудної клітини, живота (органів черевної порожнини), тазу, верхніх і нижніх кінцівок у ОСОБА_28 у своїй сукупності викликала небезпечні для життя явища і відповідно до п.2.1.2 і 2.1.3) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Смерть ОСОБА_28 знаходиться в прямому причинному зв`язку із сукупною травмою голови, грудної клітки, живота, тазу, кінцівок, що призвело до розвитку травматичного шоку.
		На тілі загиблої ОСОБА_28 слідів та пошкоджень характерних для наїзду, переїзду, волочіння не знайдено. Виявлені пошкодження розглядаються як єдиний комплекс ушкоджень, які утворилися від дії тупих предметів (індивідуальні особливості яких не відобразилися), що могло мати місце при дорожньо-транспортній пригоді  травма при зіткненні легкового автомобіля з пішоходом. Переважно лівостороння локалізація ушкоджень вказує на те, що вони виникли в результаті дії травмуючої сили на ліву половину тіла. 
		Судово-медичних даних, вказуючи на той факт, що ОСОБА_28 при житті мала явно виражені дефекти опорно-рухового апарату, слуху та зору  не мається.
		В крові ОСОБА_28 виявлений етиловий спирт у концентрації 1,94 проміле, що при житті відповідає алкогольному сп`янінню середнього ступеню (т.4 а.п.2-7).
		Висновком експерта № 229-766/2017 від 31 березня 2017 року встановлені аналогічні пошкодження на трупі ОСОБА_28 . Враховуючи поєднання, характер і локалізацію ушкоджень експерти припустили, що ці ушкодження утворилися внаслідок транспортної травми, зокрема, від удару частинами транспортного засобу з подальшим можливим закиданням тіла на капот транспортного засобу і скиданням його на дорожнє покриття, з огляду на особливості ушкоджень, припускається, що потерпіла була у вертикальному положенні і місцем первинного удару виступаючими частинами транспортного засобу була задня-зовнішня поверхня лівої гомілки, лівого стегна та задня поверхня тулуба (ділянка тазу). Всі пошкодження утворилися одномоментно або в короткий проміжок одне за іншим. В крові ОСОБА_28 виявлений етиловий спирт у концентрації 2,99 проміле, що при житті відповідає алкогольному сп`янінню сильного ступеню (т.4 а.п.11-19).
		Також пошкодження загиблої ОСОБА_28 знайшли відображення в чисельних актах медичних досліджень, які були підставою для експертних висновків (т.4 а.п.20-36).
		Висновком експерта № 17-885 від 10 травня 2017 року встановлено, що гальмівна система, рульове керування й ходова частина автомобілю «АUDI Q7», державний номерний знак НОМЕР_1 на момент пригоди перебували у справному стані, дозволяли здійснювати рух по наміченій траєкторії, знижувати швидкість транспортного засобу з відомій водієві ефективністю, не мали несправностей, що призводять для раптової для водія відмові, раптовому відведенню автомобіля убік при русі і гальмуванні (т.4 а.п.40-42).
		Висновком експерта № 17-886 від 10 травня 2017 року встановлено, що будь-яких слідів, які вказували б на факт контактування з тілом або предметами одягу людини в умовах дорожньо-транспортної пригоди на автомобілі «АUDI Q7», державний номерний знак НОМЕР_1 не встановлено. В ході огляду днищевої частини автомобіля «АUDI Q7», державний номерний знак НОМЕР_1 будь-яких слідів і ушкоджень, які в категоричній формі вказували б на факт контактування з тілом або предметами одягу людини у мовах даного ДТП виявити не вдалося, окрім нашарування речовини бурого кольору на бензобаку. Два осколки скла і один фрагмент чорного пластика не належать автомобілю «АUDI Q7», державний номерний знак НОМЕР_1 (т.4 а.п.47-51).
		Згідно протоколу огляду місця події від 20 березня 2017 року був зроблений змив речовини бурого кольору на бензобаку автомобілю «АUDI Q7», державний номерний знак НОМЕР_1 (т.4 а.п.53-55).
		Згідно висновку експерта № 338-А від 2 серпня 2017 року відповідно до запитань ОСОБА_17 мав можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_28 (т.4 а.п.60-68).
		Згідно до висновку експерта № 288 від 18 квітня 2017 року на кофті потерпілої ОСОБА_28 виявлена кров, походження якої не виключається від ОСОБА_28 , речовина бурого кольору на тампоні вилученому 20 березня 2017 року виявлені сліди крові, при встановлені видової приналежності якої виявлено білок птаха (т.4 а.п.69-77).
		Висновком експерта № 175 від 31 березня 2017 року встановлені пошкодження на кофті сірого кольору, рубашці, кофті, футболці, рейтузах-лосинах, які переважно могли утворитися від надмірної дії травмуючої сили по розривному типу, при контакті з травмуючим предметом, з виступаючими деталями транспортного засобу, при контакті з дорожнім покриттям. Труси, шкарпетки та покривало травматично не змінені. Слідів на одягу від протектору, уламків пластику та скла не визначається, є незначні ділянки просочування матеріалу одягу речовиною буро-коричневого кольору схожою на кров, на деяких з них є накладання ґрунту, що також відображено в фото таблиці (т.4 а.п.81-101).
		Висновком експерта № 172 від 28 серпня 2017 року, яким встановлені тілесні ушкодження трупа ОСОБА_28 , аналогічні ушкодженням, встановленим висновками № 106 від 08 квітня 2017 року та № 229-766/2017 від 31 березня 2017 року (описаних в тексті вироку раніше). Також встановлено, що ушкодження на трупі та одязі ОСОБА_28 могли бути спричинені за умов дорожньо-транспортної події, переважно за рахунок здавлювання тіла постраждалої між нижніми частинами автомобіля та дорожнім покриттям, могло мати місце перекочування колес автомобіля через тіло постраждалої у передньо-задньому напрямку. Не виключається, що у момент первинного контакту з автомобілем постраждала знаходилась у вертикальному положенні. Будь-яких слідів, які вказували б на факт контакту з тілом або предметами одягу людини в умовах ДТП на автомобілі «АUDI Q7», державний номерний знак НОМЕР_1 не виявлено. Характер та локалізація ушкоджень можуть свідчити про утворення їх у результаті дорожньо-транспортної події (т.4 а.п.107-148). 
		Також під час судового розгляду були досліджені речові докази: бутилка з рідиною, речі потерпілої, змиви, автомобіль «АUDI Q7», державний номерний знак НОМЕР_1 . Проте стороною обвинувачення не були надані речові докази: 2 осколки скла та фрагмент пластику, вилучені під час огляду місця події, по яким проводилися експертні дослідження, але сторона обвинувачення позбавила суд можливості дослідити ці речові докази.
		При цьому в силу засади безпосередності дослідження показань та ч. 3 ст. 23, ч.4 ст. 95 КПК України суд не приймає до уваги пояснення свідків ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , потерпілого ОСОБА_21 надані ними під час опиту кореспондентами, що зафіксовано в протоколах огляду від 16 та 17 березня 2017 року відеозаписів з Інтернет ресурсу «www.youtube.com»оскільки вони судом безпосередньо не сприймалися (т.2 а.п.233-247).
		Також суд не приймає до уваги консультативний висновок фахівця ОСОБА_87 , тому що він не є допустимим доказом (т.4 а.п.187-223).
		    Як визначено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 2 ст. 62 Конституції України, положеннями ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її винуватість не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		   Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України, ч. 3 ст. 373 КПК України, обвинувальний вирок не може гуртуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		   Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року є обов`язковою до застосування при розгляді справ як джерело права, саме на сторону обвинувачення покладається тягар доведення вини особи, а всі сумніви повинні тлумачитися на користь останньої. Згадана сторона зобов`язана надати суду докази, достатні для визнання обвинуваченого винуватим (рішення від 06.12.1988 у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії», заява №10590/83).
		   Відповідно до положень ст. 92 КПК України у кримінальному провадженні обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, покладається на сторону обвинувачення. Тобто, пред`являючи особі обвинувачення у вчиненні конкретних кримінальних правопорушень з кваліфікацією її дій за статтями (частинами статей) КК України, сторона обвинувачення фактично визначає, які обставини вона буде доводити перед судом.
		   Дотримання цих вимог є необхідним елементом процесуальної форми судового розгляду, забезпечує реалізацію таких засад кримінального провадження, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості, забезпечення доведеності вини та право на захист.
		   Статтею 373 КПК України встановлено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим;в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто якщо встановлена відсутність події кримінального правопорушення; встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
		   При цьому обвинувальний вирок може бути ухвалений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
		   У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази. При оцінці доказів суд має керуватися критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (див. рішення у справах «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06.12.1998).
		   Також як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Верховний Суд (далі  ВС), стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.
		Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
		З одного боку, стандарт доведення поза розумним сумнівом передбачає, що сумнів не повинен бути суто умоглядним, а має ґрунтуватися на певних установлених судом обставинах або недоведеності важливих для справи обставин, що дає підстави припускати такий розвиток подій, який суперечить версії обвинувачення і який неможливо спростувати наданими сторонами доказами.
		З другого боку, для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді,  є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням (див. постанови ВС від 04.07.2018 у справі №688/788/15-к, від 08.10.2019 у справі №195/1563/16-к, від 21.01.2020 у справі №754/17019/17, від 16.09.2020 у справі №760/23459/17, від 03.02.2021 у справі №761/7897/18 та ін.).
		   Крім того, ВС у постанові від 03.02.2021 у справі №761/7897/18 також зазначив, що суди повинні ретельно перевіряти доводи сторони захисту, які обґрунтовано ставлять під сумнів версію сторони обвинувачення. У випадку, якщо суд після такої перевірки відхиляє доводи сторони захисту, він має навести переконливі мотиви такого висновку, які не залишають розумного сумніву у винуватості обвинуваченого. Разом з тим, якщо небезпідставні доводи сторони захисту не можуть бути спростовані з наведенням переконливих мотивів, які ґрунтуються на обставинах відповідного провадження, то це свідчить про існування розумного сумніву в доведеності винуватості особи.
		   Отже, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		   Тобто, дотримуючись засад змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, сторона обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
		   Але суд, оцінивши кожний досліджений доказ відповідно до ст. 94 КПК України з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність  з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що ці докази поза розумним сумнівом не доводять винуватість ОСОБА_17 у висунутому обвинуваченні.
		   Так поза яким сумнівом доведений факт загибелі ОСОБА_28 в наслідок дорожньо-транспортної події, що підтверджується висновками чисельних вище перелічених експертиз.
		Але суду не надано жодного доказу того, що автомобіль «АUDI Q7», державний номерний знак НОМЕР_1 , був причетний до даної події: на ньому відсутні будь-які пошкодження або сліди контактування з тілом або одягом людини (вищезазначені висновки експертів № 17-886 від 10 травня 2017 року, № 175 від 31 березня 2017 року, № 172 від 28 серпня 2017 року). Єдиний слід речовини на автомобілі схожий на кров, виявився кров`ю птаха (висновок експерта № 288 від 18 квітня 2017 року). Також жодного сліду від автомобіля «АUDI Q7», державний номерний знак НОМЕР_1 не встановлений на одязі постраждалої (висновок експерта № 175 від 31 березня 2017 року). Два осколки скла та фрагмент пластику, вилучені під час огляду місця події також не відносяться до автомобіля «АUDI Q7», державний номерний знак НОМЕР_1 (висновок експерта № 17-886 від 10 травня 2017 року).
		Також суд критично ставиться до показань свідків ОСОБА_86 , ОСОБА_85 та ОСОБА_88 про те, що наїзд скоїв автомобіль «АUDI Q7», державний номерний знак НОМЕР_1 та керував ним саме ОСОБА_17 , тому що їх показання не є послідовними, дещо суперечать одне одному, повністю суперечать висновкам експертів по слідам на автомобілі, а також суперечать показанням свідків ОСОБА_84 , ОСОБА_89 , ОСОБА_79 , ОСОБА_90 та самого обвинуваченого. Пояснення свідків ОСОБА_84 , ОСОБА_89 , ОСОБА_79 , ОСОБА_90 та самого обвинуваченого навпаки є узгодженими між собою, то поза всякого сумніву доводять той факт, що ОСОБА_17 не керував автомобілем «АUDI Q7», державний номерний знак НОМЕР_1 ввечері 26 лютого 2017 року. Такі вищезазначені сумнівні пояснення свідків ОСОБА_86 , ОСОБА_85 та ОСОБА_88 можуть бути наслідком особистих неприязних відносин із самим обвинуваченим та всією його родиною, про що повідомляв суду обвинувачений та свідки захисту.
		Таким чином, стороною обвинувачення не доведено факт участі в дорожньо-транспортній події автомобіля «АUDI Q7», державний номерний знак НОМЕР_1 та факт керування цим автомобілем обвинуваченим ОСОБА_17 .
		   Отже, суд дійшов висновку про те, що інкриміноване ОСОБА_17 обвинувачення та обставини, викладені в обвинувальному акті не базуються на належних, відповідних, допустимих доказах, встановлені в ході судового розгляду обставини є підставою для розумного сумніву в доведеності вини ОСОБА_17 у висунутому обвинуваченні, а тому обвинувачений має бути виправданим на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України.
		   У зв`язку з виправданням обвинуваченого ОСОБА_17 за недоведеністю його вини цивільний позов потерпілих ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 до ОСОБА_17 , ОСОБА_26 , приватне акціонерне товариство ««Страхова компанія Уніка» про стягнення матеріальної та моральної шкоди у силу ч. 3 ст. 129 КПК України підлягає залишенню без розгляду.
		Судові витрати прийняти на рахунок держави.
		Речові докази розподіляються відповідно до вимог ст.100 КПК України. 
		Керуючись ст. 369 371, 373 375 КПК України, суд 
		У Х В А Л И В :
		    ОСОБА_17 визнати невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286 КК України, та виправдати його на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України , у зв`язку з недоведеністю його провини у вчинені кримінального правопорушення
		Цивільний позов потерпілих ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 до ОСОБА_17 , ОСОБА_26 приватного акціонерного товариства ««Страхова компанія Уніка» про стягнення матеріальної та моральної шкоди - залишити без розгляду
		Судові витрати по кримінальному провадженню прийняти на рахунок держави.
		Скасувати арешт речових доказів по справі, накладений ухвалами слідчого судді Приморського районного суду міста Одеса від 10 серпня 2017 року. 
		Речові докази: автомобіль «АUDI Q7», державний номерний знак НОМЕР_1  повернути власнику - ОСОБА_91 ; особисті речі загиблої ОСОБА_28  повернути потерпілому ОСОБА_20 ; все інше знищити.
		На вирок може бути подана апеляція до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд впродовж 30 діб з моменту його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеськім апеляційним судом.
		Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
		Під час судового провадження судом застосовувалися Правила організації ефективного кримінального судочинства, які введені в дію рішенням Ради суддів України № 14 від 28 лютого 2020 року, та з якими можна ознайомитись на сайті Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області за посиланням: https://iz.od.court.gov.ua/sud1510/, у розділі «Громадянам», вкладка «Проект «Суд, громадяни, суспільство, держава: співпраця заради змін», а також у секретаря судового засідання.
		 
		СУДДЯ Ізмаїльського міськрайонного суду   ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...