Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/15665/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері; адвокатури.
Надіслано для оприлюднення: 23.12.2021. Зареєстровано: 26.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 28.12.2021.
Дата набрання законної сили: 14.06.2022
Результат оскарження 14.06.2022 Шостий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		23 грудня 2021 року                               м. Київ                                         № 640/15665/19
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправними та скасування рішень, стягнення матеріальної шкоди,
		 
		установив:
		 
		ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області (далі - КДКА), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - ВКДКА) про:
		визнання протиправним та скасування рішення кваліфікаційної палати КДКА від 27.03.2019 №366 «Про затвердження результатів складення кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту»;
		стягнення з КДКА матеріальної шкоди у розмірі 6 003,40 грн.;
		визнання протиправним та скасування частково рішення ВКДКА від 25.06.2019 №VI-018/2019 в частині залишення без задоволення скарги на рішення кваліфікаційної палати КДКА від 27.03.2019 №366 та в частині відмови у скасуванні рішення кваліфікаційної палати КДКА від 27.03.2019 №366, в іншій частині рішення ВКДКА від 25.06.2019 №VI-018/2019 залишити без змін.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні рішення є безпідставними, прийнятими з порушенням законодавства, а тому мають бути скасовані.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.10.2019 відкрито провадження.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.12.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду, у зв`язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.
		Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2021 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.12.2020 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2021 справу прийнято до провадження.
		Відповідачами у справі подані відзиви на позов, другим відповідачем також заперечення у яких зазначено про відсутність підстав для задоволення позову та зокрема, про те, що прийняття одного з декількох можливих рішень є дискреційними повноваженнями ВКДКА, як органу адвокатського самоврядування.
		Позивачем подано відповіді на відзиви відповідачів та заяву з додатковими пояснення у справі.
		Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
		27.03.2019 КДКА прийнято рішення №366 (т. 1 а.с. 17-20) «Про затвердження результатів складення кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту», яким затверджено результати складання кваліфікаційного іспиту позивача та відмовлено йому у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.
		Вирішивши оскаржити таке рішення, позивач подав скаргу від 02.05.2019 (т. 1 а.с. 237-241) до ВКДКА з відповідними доповненнями до неї, в якій просив скасувати вказане рішення КДКА.
		25.06.2019 за наслідками розгляду скарги позивача на рішення КДКА від 27.03.2019 №366, ВКДКА прийнято рішення №VI-018/2019 (т. 1 а.с. 58-61), яким, зокрема, скаргу позивача на назване рішення залишено без задоволення, а рішення - без змін.
		Вважаючи вказані рішення протиправними позивач звернувся до суду.
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
		З оскаржуваного рішення КДКА вбачається, що за результатами оцінювання письмових робіт ОСОБА_1 набрав 86 балів, а тому вважається таким, що склав письмовий іспит і допущений до складання усного іспиту, за результатами складення якого позивач набрав 43 бали (при мінімальній кількості в 45 балів).
		При цьому, у рішенні (т. 1 а.с. 18-19) вказано яким чином відповів ОСОБА_1 на питання білету №6, з зазначенням питань та відповідей на всі 15 запитань.
		Підсумувавши результати складення кваліфікаційного іспиту, у рішенні зазначено, що позивач отримав 129 балів, і, відповідно, вважається таким, що не склав кваліфікаційний іспит, так як за результатами усного іспиту ОСОБА_1 набрав 43 бали, у зв`язку з чим КДКА одноголосно вирішила затвердити результати кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 , який отримав 129 балів та відмовити йому у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.
		Так, за визначенням частини 1 статті 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом.
		Відповідно до частини 2 цієї статті кваліфікаційний іспит полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону.
		Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
		Порядок складення кваліфікаційних іспитів, методика оцінювання та програма кваліфікаційних іспитів затверджуються Радою адвокатів України. Рада адвокатів України може встановити плату за складення кваліфікаційного іспиту та порядок її внесення.
		Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може протягом тридцяти днів з дня отримання рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури оскаржити його до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду, які можуть залишити оскаржуване рішення без змін, або зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури провести повторний кваліфікаційний іспит у найближчий час проведення таких іспитів (частина 5 статті 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
		Відповідно до частини 1 статті 50 названого Закону кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.
		Частиною 5 цієї статті визначено, що до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать, зокрема, організація та проведення кваліфікаційних іспитів; прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.
		На виконання норм Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішенням Ради адвокатів України від 17.13.2013 №270 затверджено Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні (далі - Порядок №270).
		Відповідно до пункту 9 розділу 4 Порядку №270 кваліфікаційний іспит складається з двох частин: письмового іспиту та усного іспиту, які складаються окремо.
		Згідно з пунктом 10 того ж розділу кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури на основі Програм складення кваліфікаційного іспиту формують та затверджують рішенням КДКА екзаменаційні білети, кожний з яких підписується головою КДКА та затверджується печаткою КДКА. Для складення письмового та усного іспитів формуються та використовуються окремі екзаменаційні білети (екзаменаційні білети для складення письмового іспиту та екзаменаційні білети для складення усного іспиту).
		Положеннями пункту 12 розділу 4 Порядку №270 визначено, що на виконання письмової роботи та для підготовки до усної відповіді особі надається час, який повинен становити не менше двох годин та не повинен перевищувати шести годин для кожної частини іспиту. У випадку, коли письмовий іспит триває понад чотири години, усний іспит може бути призначений комісією на іншу дату.
		Письмовий іспит складається першим (пункт 13.1 розділу 4 Порядку №270).
		Відповідно до пункту 13.9 розділу 4 Порядку №270 оцінка кожного із чотирьох письмових завдань здійснюється двома членами кваліфікаційної палати, і головою КДКА, якщо останній приймає участь у її засіданні, за шкалою від 0 до 30 балів. Середній бал за результатами складення письмового іспиту, вирахуваний як середньоарифметичне число від сумарної кількості виставлених балів, та не може перевищувати 120 і бути меншим за 80 балів.
		Особа, яка за результатами складення письмового іспиту отримала 80 балів і більше (максимум 120 балів), вважається такою, що успішно склала письмовий іспит (пункт 13.12 розділу 4 Порядку №270).
		До складення усного іспиту допускаються особи, які успішно склали письмовий іспит (пункт 14.1 розділу 4 Порядку №270).
		Пунктом 14.9 розділу 4 Порядку №270 встановлено, що особа вважається такою, яка успішно склала усний іспит, якщо за результатами оцінювання вона отримала не менше 45 балів.
		Згідно з пунктом 14.11 розділу 4 Порядку №270 особа, яка за результатами оцінювання письмового та усного іспитів отримала у сумі 125 балів і більше, з урахуванням положень пунктів 13.9 і 14.9 цього Розділу, вважається такою, що успішно склала кваліфікаційний іспит.
		Відповідно до пункту 1 розділу 5 Порядку №270 рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про допуск/відмову до складення іспиту, затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу особі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту/відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту приймається складом кваліфікаційної палати КДКА відкритим голосуванням простою більшістю голосів та підписується Головою КДКА, головою кваліфікаційної палати та секретарем КДКА.
		Порядком також визначено критерії оцінювання рівня знань за 30-ти бальною шкалою (пункт 15 розділу 4), де:
		- відмінний рівень (26-30) балів, підготовлене письмове завдання: - демонструє знання правових понять і категорій та взаємозв`язку між ними; знання назв і змісту нормативно - правових актів; знання та вірне розуміння змісту правових норм, їх характерних рис та особливостей; вміння давати змістовний та логічний аналіз правових норм; здатність робити власні висновки в разі неоднозначності, спірного чи проблемного характеру поставленого питання чи проблеми; відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.
		- добрий рівень (21-25) балів, підготовлене письмове завдання містить наступні недоліки: недостатня повнота, незначні неточності чи прогалини при викладенні того чи іншого аспекту питання; містить посилання не на всі основні нормативно-правові акти, що регулюють відповідні правовідносини, або ж їх назви та дати прийняття вказані з помилками; логіко-фактологічне обґрунтування містить певні прогалини або неточності; відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.
		- задовільний рівень (20) балів, підготовлене письмове завдання містить наступні недоліки: зміст свідчить про прогалини у знаннях з відповідного питання або ж про невірне розуміння окремих аспектів поставленого питання; відповідь не містить взагалі, або має лише загальні посилання на відповідні джерела правового регулювання; підготовлене письмове завдання не повною мірою відповідає визначеній законом процесуальній формі; складений процесуальний документ не відповідає загальним вимогам документообігу; у роботі багато грубих орфографічних помилок; - відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.
		- незадовільний рівень (0) балів, письмове завдання не було підготовлене або було підготовлене неправильно, тобто містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання. Аргументація відсутня взагалі або ж є абсолютно безсистемною чи алогічною. Не відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.
		Предметом спору в цій справі є обґрунтованість оцінювання відповідей, наданих позивачем при складанні усного іспиту.
		У контексті оцінки обґрунтованості спірного рішення КДКА суд дійшов висновку, що це рішення містить всі реквізити, передбачені пунктом 4 розділу 5 Порядку №270. Тоді як Порядок №270 не містить норм, якими б встановлювалося обов`язкове наведення у рішенні КДКА, прийнятому за наслідками кваліфікаційного іспиту, обґрунтування визначеної кількості балів. Критерії оцінювання визначені у пункті 15 розділу 4 Порядку №270. Час на складення іспиту встановлено пунктом 12 Порядку №270, про недотримання чи порушення якого позивач не стверджує.
		Разом з тим, КДКА в оскаржуваному рішенні надано обґрунтоване роз`яснення з приводу оцінювання позивача, зокрема, останній виявив недостатній рівень знань з питань основ і принципів адвокатської діяльності, в галузях конституційного, цивільного права, цивільного та кримінального процесу, законодавства про працю, житлового та сімейного законодавства, незадовільний рівень знань ОСОБА_1 показав також і у галузі бюджетного законодавства, об`єктивну оцінку результатам кваліфікаційного іспиту, зокрема, по кожному з 15 питань окремо (т. 1 а.с. 18-19).
		Також позивач скористався своїм правом на оскарження такого рішення до вищестоящого органу, а саме до ВКДКА, яка в результаті розгляду кваліфікаційної справи встановила, що КДКА під час проведення усної частини кваліфікаційного іспиту та перевірки відповідей, наданих позивачем на завдання екзаменаційного білету, дійшла обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 не набрав необхідної кількості балів для визнання його таким, що успішно склав усний іспит, та у зв`язку із цим залишила скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення №366 - без змін.
		Основними критеріями при винесенні оскаржуваного рішення ВКДКА стало дотримання КДКА Порядку №270, процедури проведення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання його результатів.
		Поряд з цим, відповідно до пункту 14.4 розділу 4 Порядку №270 для підготовки до складення усного іспиту особам, які складають іспит та бажають готуватись письмово, надаються чисті аркуші з відміткою кваліфікаційної палати (КДКА) про їх призначення для підготовки для складення усного іспиту.
		Проаналізувавши вказані норми Порядку №270, суд погоджується з твердженням ВКДКА, що Порядок №270 не містить положень щодо приєднання вказаних письмових аркушів до матеріалів справи та щодо будь-якого іншого використання вказаних аркушів.
		Таким чином, вказані письмові аркуші здійснюють лише допоміжну функцію щодо підготовки до усного іспиту та не можуть вважатися підставою для оцінювання відповідей особи, що складає іспит.
		З копій письмових аркушів, наданих ОСОБА_1 , з урахуванням того, що вони не були приєднані до матеріалів справи, неможливо ідентифікувати час надання відповідей на запитання. Отже, надані письмові аркуші не можуть вважатися належними доказами для оцінки відповідей на іспиті.
		У рішенні ВКДКА також зазначено, що оскільки жодних інших доказів ОСОБА_1 не надав, відсутні підстави вважати оскаржуване рішення неправомірним або необґрунтованим.
		Крім того, з пояснень представника ВКДКА, проти яких позивач не заперечує, видно, що в матеріалах справи немає інформації, що записи на аркушах мають відношення до складення іспиту та що записи на аркушах сформовані в день іспиту, використані позивачем під час іспиту. Повноважень у відповідачів враховувати записи на чернетках, які готують особи під час підготовки ними до складання усного іспиту законодавством не визначено. Зазначено також, що КДКА не мала навіть фізичної можливості долучити їх до матеріалів кваліфікаційної справи, оскільки такі аркуші позивач забрав з іспиту, а клопотань щодо їх долучення до матеріалів кваліфікаційної справи в день складання іспиту від позивача не надходило.
		В свою чергу, дискреційне право органу адвокатського самоврядування обумовлене певною свободою в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків, що дає підстави для висновку про те, що відповідна КДКА/ВКДКА при прийнятті рішення діяла у межах власної дискреції, що визначається завданнями та функціями, покладеними на даний орган.
		Так, під дискреційними повноваженнями слід розуміти встановлені законом права і обов`язки владних суб`єктів, які визначають ступінь самостійності їх реалізації з урахуванням принципу верховенства права і полягають у тому, що при вчиненні дій та прийнятті рішень владний суб`єкт здійснює свої повноваження з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих дій або рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин (Рекомендація Комітету Ради Європи №R (80)2 від 11.03.1980).
		Отже, жоден інший суб`єкт чи орган, в тому числі і суд, не може здійснювати втручання у здійснення суб`єктом владних повноважень своєї компетенції, зокрема, компетенції Комісії щодо оцінювання рівня знань аплікантів. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №813/2876/18.
		Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, суд вважає, що рішення КДКА та ВКДКА про відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю є такими, що прийняті на підставі норм чинного законодавства України. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 05.07.2019 у справі №820/3167/18 (адміністративне провадження №К/9901/11638/19), від 13.08.2020 у справі №822/33/18 (адміністративне провадження №К/9901/17252/19).
		Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Що стосується аргументів позивача з приводу відводів членам КДКА, як підстави для визнання протиправним та скасування рішення КДКА №366 та, як наслідок, рішення ВКДКА №VI-018/2019, суд зазначає наступне.
		Як видно з матеріалів справи, рішенням КДКА від 18.02.2019 №334/1 (т. 1 а.с. 16) відмовлено позивачу у задоволенні заяви про відвід голові КДКА Черкаської області Хлистуненку В.І., голові кваліфікаційної палати Будько Н.Г., та членам кваліфікаційної палати Мурзі Л.П., Яровенку Ю.М.
		Вказане рішення мотивоване тим, що ОСОБА_1 не навів доказів упередженого ставлення до нього з боку будь-кого з членів кваліфікаційної палати, чи голови КДКА Черкаської області. Посилання лише на факт перебування на розгляді у ВКДКА його скарги на рішення №60 кваліфікаційної палати КДКА Черкаської області про затвердження результатів складення кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту від 17.01.2018 не може бути підставою вважати доведеним упередженість чи зацікавленість членів кваліфікаційної палати чи голови КДКА у будь-яких результатах оцінювання кваліфікаційного іспиту.
		Водночас, рішенням ВКДКА №VI-018/2019 скаргу ОСОБА_1 задоволено - скасовано рішення КДКА від 18.02.2019 №334/1.
		Зі змісту частини рішення ВКДКА №VI-018/2019, яке позивачем не оскаржується, щодо рішення КДКА від 18.02.2019 №334/1 видно, що воно скасовано з процедурних, а не сутнісних підстав, а саме - не передбачено прийняття узагальнюючого рішення про відвід після прийняття протокольних рішень про відвід по кожній особі окремо.
		За таких обставин, суд вважає, що скасування названого узагальнюючого рішення КДКА з процедурних підстав, за наявності чинних протокольних рішень про відвід по кожній особі окремо (т. 1 а.с. 176-185), жодним чином не впливає на правомірність чи протиправність спірного рішення КДКА від 27.03.2019 №366, а відтак не може бути підставою для визнання протиправним та скасування останнього.
		З приводу тверджень позивача, що вступну та резолютивну частини рішення КДКА оголошено 26.03.2021, а оскаржуване рішення №366 датоване 27.03.2021, що дійсно вбачається з протоколу засідання КДКА (т. 1 а.с. 217-220), необхідно зауважити, що суто формальні порушення не можуть мати наслідком скасування правильного по суті рішення.
		Також варто звернути увагу, що такий недолік є саме формальним, оскільки він не призвів до порушення процедурних гарантій, наданих позивачу, не спричинив наслідків, які унеможливили реалізацію останнім своїх прав, їх захист.
		Стосовно решти посилань та тверджень позивача суд зауважує, що предметом спору в межах даної адміністративної справи є зазначені рішення КДКА №366 та ВКДКА №VI-018/2019, з огляду на що судом не можуть бути прийняті відповідні доводи, які не стосуються предмету спору.
		Враховуючи викладене у сукупності, суд не вбачає належних правових підстав для визнання протиправними та скасування рішення кваліфікаційної палати КДКА від 27.03.2019 №366 «Про затвердження результатів складення кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту», рішення ВКДКА від 25.06.2019 №VI-018/2019 в частині залишення без задоволення скарги на рішення кваліфікаційної палати КДКА від 27.03.2019 №366 та в частині відмови у скасуванні рішення кваліфікаційної палати КДКА від 27.03.2019 №366 та, відповідно, для стягнення з КДКА матеріальної шкоди у розмірі 6 003,40 грн.
		Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
		Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що за обставин необґрунтованості заявлених позивачем вимог, підстави для стягнення сплаченого ним судового збору з відповідача відповідно до статті 139 КАС України відсутні, а відповідач не поніс витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, у зв`язку із чим судові витрати розподілу не підлягають.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		 
		 
		 
		вирішив:
		 
		В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправними та скасування рішень, стягнення матеріальної шкоди, - відмовити повністю.
		Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
		Відповідач - Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Черкаської області (бульвар Шевченка, 194, м. Черкаси, Черкаської обл., 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 35827350).
		Відповідач - Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (вул.  Борисоглібська, 3, 2-й поверх, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 26080214).
		 
		 
		Суддя                                                                                                                О.М. Чудак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...