Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 677/415/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів.
Надіслано для оприлюднення: 24.12.2021. Зареєстровано: 26.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 28.12.2021.
Дата набрання законної сили: 23.12.2021
Номер судового провадження: 22-ц/4820/1975/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		____________________________________________________________________
		                                       Справа № 677/415/21
		Провадження № 22-ц/4820/1975/21
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		23 грудня 2021 року м. Хмельницький
		 
		Хмельницький апеляційний суд у складі
		 
		колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		 
		Янчук Т.О. (суддя-доповідач),
		 
		Купельського А.В., Ярмолюка О.І.,
		 
		розглянувши впорядку спрощеногопозовного провадженняцивільну справуза апеляційноюскаргою ОСОБА_1 на рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 22 жовтня 2021 року (суддя ВознюкР.В.) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,
		в с т а н о в и в :
		У березні 2021 року ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.
		В обґрунтування позовної заяви позивачка вказувала, що ОСОБА_1 є її батьком. Спільне життя батьків не склалося, вони розлучились та проживають окремо. ОСОБА_2 проживає разом з мамою та бабусею. 
		Позивачка навчається у Вінницькому торговельно-економічному інституту КНТЕУ, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги. Після досягнення її повноліття батько відмовився добровільно сплачувати аліменти на її утримання у зв`язку з навчанням, не цікавиться її життям. 
		Посилаючись на зазначене, просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти в розмірі 2500грн. щомісячно, починаючи з дня подачі позову і до закінчення навчання, але не довше досягнення нею двадцяти трьох років.
		Рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 22 жовтня 2021 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 кошти на її утримання в розмірі 2500 грн. щомісячно, починаючи з 17.03.2021 року і до закінчення ОСОБА_2 навчання, але не довше досягнення нею 23 років.
		Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 908 грн. судового збору.
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що повнолітня дочка відповідача, ОСОБА_2 , навчається на денній формі навчання, є здобувачем освітнього ступеня «бакалавр», у зв`язку з навчанням потребує матеріальної допомоги. ОСОБА_2 проживає та перебуває на утриманні матері. Батько позивачки офіційно не працевлаштований, належних та допустимих доказів того, що на його утриманні знаходиться його матір матеріали справи не містять, він є особою працездатного віку, у зв`язку з чим дійшов висновку щодо спроможності відповідача сплачувати аліменти, стягнувши їх у розмірі 2500 грн.
		В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції змінити в частині визначеного розміру аліментів з 2500 грн. на 1500 грн.
		В обґрунтування скарги зазначав, що судом не взято до уваги вимоги ст.182 СК України, не в повній мірі враховано матеріальне становище відповідача. На утриманні ОСОБА_1 перебуває його матір ОСОБА_3 .. Доходами відповідача та його матері є його неофіційний мінливий та нестабільний заробіток та пенсія матері. Посилаючись на правову позицію висловлену Верховним судом у справі №6-186цс14, просив зменшити розмір призначених аліментів до 1500 грн.
		Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
		Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
		Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
		Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Судом встановлено, що батьками позивачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 23.01.2003 відділом реєстрації актів громадянського стану Красилівського районного управління юстиції Хмельницької області.
		Згідно з довідкою виданою Вінницьким торговельно-економічним інститутом Київського національного торговельно-економічного університету №75 від 16.02.2021 ОСОБА_2 є здобувачем освітнього ступеня «бакалавр» 1 курсу денної форми навчання, яка навчається за державним замовленням на факультеті економіки, менеджменту та права Вінницького торговельно-економічного інституту КНТЕУ.
		Період навчання з 15.09.2020 по 30.06.2024. Стипендію отримує.
		ОСОБА_2 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою АДРЕСА_2 .
		Відповідач ОСОБА_1 офіційно не працює, на обліку в Управлінні соціального захисту населення не перебуває та допомоги не отримує. 
		Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198, 199 цього Кодексу, - і своїх повнолітніх дочку, сина.
		Згідно зі статтею 198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
		Частиною першою статті 199 СК України передбачено, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
		У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
		У частині третій статті 199 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають.
		Таким чином, з указаного вбачається, що право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають.
		Сімейний кодексУкраїни виходитьіз принципурівності правта обов`язківбатьків:брати участьу матеріальнихвитратах зобов`язаніобоє збатьків,незалежно відтого,з киміз нихпроживає дитина. 
		При цьому, подаючи до суду позовну заяву, особа має довести наявність вищевказаних фактів, які надають право стягувати аліменти на повнолітню дочку, сина, що продовжують навчання.
		За нормами ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
		Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є донькою ОСОБА_1 , студентка денної форми навчання 1 курсу факультету економіки, менеджменту та права Вінницького торговельно-економічного інституту КНТЕУ, за державним замовленням, запланований термін закінчення навчання до 30.06.2024 року. Отримує стипендію, зареєстрована та проживає у м.Красилові, проте на навчання їздить до м.Вінниці, у зв`язку з зазначеним потребує матеріальної допомоги від батьків.
		Апелянт до досягнення позивачкою повноліття сплачував аліменти на її утримання, проте на даний час стверджує, що у зв`язку із відсутністю офіційного місця працевлаштування, нестабільним доходом та перебуванням на його утриманні матері, може надавати аліменти на утримання дочки ОСОБА_2 в розмірі 1500 грн.
		При цьому в матеріалах справи відсутні дані, що відповідач є непрацездатною особою. Належних та допустимих доказів щодо перебування на його утриманні ОСОБА_3 матеріали справи не містять. Відповідач є здоровою працездатною особою, спроможний надавати матеріальну допомогу позивачці. 
		Згідно з ч.2 ст. 200 СК України, при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
		У правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 24.02.2016 року у справі № 6-1296цс15 зазначено, що при визначенні розміру даного виду аліментів слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження (аналогічні висновки міститься в постановах Верховного Суду Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.03.2018 року у справі №478/2108/16-ц та від 29.01.2018 року у справі №622/373/16-ц).
		Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Колегія суддів вважає, що з урахуванням встановлених судом обставин справи, навчання повнолітньої ОСОБА_2 за державним замовленням у відповідному вищому навчальному закладі в іншому населеному пункті, ніж місце її постійного проживання, проїзду до навчального закладу, наявність можливості надання матеріальної допомоги з боку матері, працездатний вік відповідача, та виходячи з закріплених ч. 9 ст. 7 СК України принципів справедливості, добросовісності, розумності та рівності обов`язку обох батьків утримувати своїх дітей, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про задоволення позову та стягнення на користь ОСОБА_2 аліментів з відповідача в розмірі 2500грн. 
		Правовий висновок зазначений в рішенні Верховного суду України від 24.12.2014 року справа №6-186цс14, на який посилається апелянт в апеляційній скарзі не може бути застосований до спірних правовідносин, оскільки регулює інші правовідносини, а саме участь батька у додаткових витратах на дитину. 
		Інші доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують, а тому їх слід відхилити.
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, має бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року). 
		Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.
		Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.
		Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-
		п о с т а н о в и в:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення
		Рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 22 жовтня 2021 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
		 
		Судді                                     Т.О. Янчук
		 
		                                       А.В. Купельський 
		 
		                                       О.І. Ярмолюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...