Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/2465/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин; про невиконання або неналежне виконання зобов’язань; що виникають з договорів оренди.
Надіслано для оприлюднення: 24.12.2021. Зареєстровано: 26.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 28.12.2021.
Дата набрання законної сили: 18.05.2022
Результат оскарження 18.05.2022 Центральний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: 9/103/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		номер провадження справи 9/103/21
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		14.12.2021 Справа № 908/2465/21
		м.Запоріжжя 
		 
		За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю СЛАВОЙЛ, код ЄДРПОУ 33011323 (69063, м. Запоріжжя, вул. Горького, буд. 27/29, офіс № 15)
		до відповідача: Запорізької міської ради, код ЄДРПОУ 04053915 (69105, м. Запоріжжя, пр.Соборний, буд. 206) 
		про визнання договору оренди землі поновленим
		 
		за участю Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (69035, м. Запоріжжя, вул. Я. Новицького, 5)
		 
		 Суддя Боєва О.С.
		при секретарі судового засідання Бичківській О.О. 
		 
		За участю представників:
		від позивача: Могила Р.С.; 
		від відповідача: Сосновська А.Ю., Сачава Л.Г.;
		прокурор: Тронь Г.М.
		 
		СУТЬ СПОРУ:
		 
		До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛАВОЙЛ» до відповідача: Запорізької міської ради з позовними вимогами про визнання поновленим до 27 лютого 2026 року договору оренди землі від 20.02.2006, зареєстрованого в Державному реєстрі земель за №040626100130, укладеного між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛАВОЙЛ» щодо земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості) та без змін її цільового призначення, площею 0,8827 га (кадастровий номер 2310100000:05:019:0093), розташованої за адресою: м. Запоріжжя, Прибережна магістраль, для розташування культурно-оздоровчого центру, на тих умовах, які були передбачені договором оренди землі від 20.02.2006, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 29.12.2007 та додатковою угодою від 30.09.2011, вважаючи укладеною додаткову угоду про поновлення договору на той самий строк на тих самих умовах, в редакції, наведеній у позовній заяві.
		Ухвалою суду від 31.08.2021 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2465/21, присвоєний номер провадження 9/103/21, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28.09.2021. Ухвалою суду від 28.09.2021 продовжено строк підготовчого провадження на п`ятнадцять днів - до 16.11.2021 включно, підготовче засідання відкладено на 28.10.2021. Підготовче засідання призначене на 28.10.2021 не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Боєвої О.С. (з 18.10.2021 по 02.11.2021) на лікарняному. Ухвалою суду від 04.11.2021 підготовче засідання призначено (перенесено) на 09.11.2021. Ухвалою суду від 09.11.2021 допущено до участі у справі прокурора Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області, продовжено строк підготовчого провадження на п`ятнадцять днів до 01.12.2021 включно, підготовче засідання відкладено на 18.11.2021. Ухвалою суду від 18.11.2021 підготовче засідання відкладено на 25.11.2021. Ухвалою суду від 25.11.2021 підготовче засідання відкладено на 30.11.2021. Ухвалою суду від 30.11.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.12.2021. 
		29.11.2021 до суду від позивача надійшла заява про зміну предмета позову. В судовому засіданні 14.12.2021 представник позивача в усній формі зазначив, що не підтримує вказану заяву та вважає за можливе залишити її без розгляду. 
		На підставі викладеного, враховуючи, що позовні вимоги викладені у даній заяві повністю ідентичні вимогам викладеним у попередній заяві, що надійшла до суду 19.11.2021 та прийнята судом до розгляду, заява про зміну предмета позову залишена судом без розгляду. 
		13.12.2021 та 14.12.2021 прокурором та відповідачем подані до суду заяви (клопотання) про зупинення провадження у справі № 908/2465/21 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 908/2393/21.
		Розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі, заслухавши представника відповідача, прокурора та думку представника позивача, який заперечив проти зупинення провадження у справі, судом відмовлено у задоволенні клопотань з наступних підстав. 
		За змістом пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
		У постанові Центрального апеляційного господарського суду від 01.12.2021 по справі № 908/2393/21, на яку посилаються відповідач та прокурор, в т.ч. зазначено, що сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі. 
		Судом не встановлено, а відповідачем та прокурором не доведено наявності об`єктивної неможливості розгляду даної господарської справи № 908/2465/21 до вирішення справи № 908/2393/21.
		Крім того, за змістом ч. 3 ст. 195 ГПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу. 
		Ухвалою суду від 30.11.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.12.2021. Відповідно до ч. 3 ст. 201 ГПК України з оголошення головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті. 14.12.2021 розпочато розгляд справи по суті. Клопотання про зупинення провадження у справі заявлені 14.12.2021. 
		14.12.2021 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		19.11.2021 до суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач виклав позовні вимоги (прохальну частину позовної заяви) в іншій редакції та просив їх задовольнити, а саме: визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі на той самий строк на тих самих умовах в редакції викладеній у даній заяві позивача.
		Заява позивача про уточнення позовних вимог, якою позивач фактично змінив предмет позову, уточнюючи свої позовні вимоги, без зміни підстав позову, прийнята судом до розгляду, що відображено в ухвалі суду від 25.11.2021.
		Таким чином, предметом розгляду є позовні вимоги з урахуванням прийнятої судом до розгляду заяви позивача про зміну предмета позову (надійшла до суду 19.11.2021), які підтримані позивачем та мотивовані наступним. ТОВ «СЛАВОЙЛ» є орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:019:0093 згідно договору від 20 лютого 2006 року укладеного з Запорізькою міською радою (зареєстрований в Державному реєстрі земель за № 040626100130 від 27.02.2006). Договір укладено строком на 10 (десять) років. До закінчення строку дії договору позивач листом від 10.12.2015 № 41 повідомив орендодавця - Запорізьку міську раду про намір поновити договір (продовження терміну дії договору). Разом з листом на поновлення договору оренди земельної ділянки ТОВ «СЛАВОЙЛ» було надано проект додаткової угоди па підпис Запорізької міської ради. З боку Запорізької міської ради протягом одного місяця після закінчення строку договору були відсутні будь-які заперечення, у т.ч. у формі листів-повідомлень та/або рішень міськради про відмову в поновленні договору. На підставі вищевикладеного, керуючись частинами 6, 7, 8, 9 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на дату закінчення дії договору), з метою додержання вимог чинного законодавства України та уникнення порушення законних прав, ТОВ «СЛАВОЙЛ», як добросовісний орендар земельної ділянки, повторно у липні 2021 року направив проект додаткової угоди (який направлявся разом з листом від 10.12.2015 № 41) та просив повернути підписану зі сторони Запорізької міської ради додаткову угоду. ТОВ «СЛАВОЙЛ» продовжує користуватися земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:05:019:0093 та сплачує орендну плату за користування нею, що підтверджується відповідною довідкою ДПС. Згідно відомостей Державного земельного кадастру орендарем земельної ділянки значиться ТОВ «СЛАВОЙЛ». Реалізація права на поновлення договору оренди землі, передбачена частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої законом процедури. Позивач належним чином виконує свої обов`язки за договором оренди; з боку відповідача протягом строку дії договору оренди відсутні заяви про порушення його умов; до закінчення строку дії договору у визначений договором та Законом строк, позивач повідомив орендодавця про свій намір скористатися переважним правом на укладення догола новий строк; до листа-повідомлення позивач додав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; позивач продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; відповідач письмово не повідомив позивача у встановлений законом строк про відмову в поновленні договору оренди. Таким чином, враховуючи вищезазначене, позивач вважає про наявність у нього переважного права на поновлення договору оренди землі. На підставі викладеного, з урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у Постанові №378/596/16-ц від 29 вересня 2020 року, позивачем заявлено позовні вимоги про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 20 лютого 2006 року, зареєстрованого у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» 27.02.2006 за №040626100130, на той самий строк на тих самих умовах в редакції, викладеній у заяві про уточнення позовних вимог, яка надійшла до суду 19.11.2021. 
		Також у судовому засіданні 14.12.2021 представник позивача зазначив про те, що у прохальній частині заяви про уточнення було допущено описку в зазначенні номеру за яким здійснено державну реєстрацію договору у Запорізькій РФ ДП «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах».
		09.11.2021 до суду від відповідача надійшов відзив у якому відповідач, зокрема, просив поновити строк для подачі відзиву. 
		Судом відмовлено у поновленні строку для подання відзиву, що відображено в ухвалі суду від 18.11.2021, відзив залишено без розгляду. При цьому, судом зазначено, що відповідач не позбавлений можливості надавати пояснення суду по суті спору, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду.
		Представник відповідача у судовому засіданні з розгляду справи по суті в усній формі заперечив проти позову, зокрема, з наступних підстав. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Гопко Ю.В. вчинено реєстраційну дію щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки, яке виникло внаслідок поновлення договору оренди. Підставою для такої реєстраційної дії зазначено лист ТОВ «СЛАВОЙЛ» від 10.12.2015 та лист ТОВ «СЛАВОЙЛ» від 22.02.2021. Фактичні обставини справи № 908/2465/21 свідчать, що позивач шляхом визнання укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі в редакції позивача в судовому порядку намагається підмінити управлінські функції суб`єкта владних повноважень його процесуальною діяльністю, штучно створивши правові підстави на підтвердження правомірності дій державного реєстратора. Вважає, що договір оренди землі не є поновленим. Переважне право на поновлення права оренди ТОВ «СЛАВОЙЛ» припинено. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.06.2019 у справі №709/433/17 надала висновки, що поновлення договору оренди землі у зв`язку з продовженням права користування можливе у разі встановлення юридичних фактів про належне виконання орендарем своїх обов`язків за договором, вчасного письмового інформування орендодавця про намір продовжити договір, листа-повідомлення про такий намір та проекту додаткової угоди, а також відсутності заперечень або іншого рішення орендодавця протягом одного місяця з дня його інформування. Крім того, за положеннями частини четвертої статті 33 Закону України «Про оренду землі» відсутність досягнення домовленостей щодо умов договору при їх зміні також виключає продовження договору оренди землі з підстав переважного права. Отже, у випадку коли одна зі сторін договору не має наміру досягти домовленості щодо змін орендної плати та інших істотних умов договору, переважне право припиняється, а відтак, зі спливом строку дії договору припиняються і правовідносини сторін. У ТОВ «СЛАВОЙЛ» не виникло переважне право на поновлення договору оренди землі. Позивачем не виконувались належним чином умови договору. Зокрема, орендарем не введено до 20.02.2008 року об`єкт в експлуатацію. ТОВ «СЛАВОЙЛ» порушено обов`язки, передбачені пунктом 30 договору оренди, що підтверджується інформацією з відкритого Єдиного державного реєстру дозвільних документів ДАБІ. Посилання на будівельні роботи, що проведені у 2020 році мають ознаки самочинного будівництва, оскільки договір оренди землі не було поновлено. Правові підстави для користування земельною ділянкою комунальної власності, починаючи з 2016 року у ТОВ «СЛАВОЙЛ» відсутні. ТОВ «СЛАВОЙЛ» повідомлено про намір продовжити термін дії договору на 10 років у формі, що не відповідає вимогам статті 33 Закону України «Про оренду землі». Виконавчим органом орендодавця отримано лист № 41 (вхідний номер Виконавчого комітету №19791/02-32/08) на ім`я його посадової особи щодо продовження терміну дії договору оренди. Зазначений лист не містить посилань щодо наявності будь-яких додатків до нього. Згідно з вимогами статті 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній станом на 20.12.2015) повідомлення про намір орендаря скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк має бути адресовано орендодавцеві - Запорізькій міській раді, а не будь-якій посадовій особі органів місцевого самоврядування, зокрема і міському голові. Міський голова є посадовою особою територіальної громади, яка очолює виконавчий комітет міської ради (стаття 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). Вирішення питань щодо поновлення договору оренди землі є виключною компетенцією міської ради (стаття 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). Таким чином лист ТОВ «СЛАВОЙЛ» від 10.12.2015 не є повідомленням про намір орендаря скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк. До листа від 10.12.2015 не додано проект додаткової угоди про поновлення договору оренди. Посилання позивача на проект додаткової угоди спростовується тим, що позначка про отримання додаткової угоди без зазначення посадовою особою якого саме органу є особа, яка отримала проект, не є доказом отримання додаткової угоди орендодавцем разом з листом орендаря. Орендодавцем розглянуто лист ТОВ «СЛАВОЙЛ» у визначені законодавством строки та надано відповідь, яка фактично зауважує про неможливість поновити договір на тих самих умовах. Орендареві повідомлено, що міською радою затверджено зразок договору оренди землі, у зв`язку з чим укладення додаткової угоди неможливо (лист вих. № 3323). Позивачем не вжито заходів для оскарження «зволікання» в суді до моменту відкриття провадження у справі № 908/2393/21 за позовом Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя в інтересах територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради. Бездіяльність ТОВ «СЛАВОЙЛ» у відповідь на пропозицію Запорізької міської ради щодо укладення нового договору оренди фактично припинило переважне право на поновлення. Позовні вимоги ТОВ «СЛАВОЙЛ» не обґрунтовані та не відповідають вимогам земельного законодавства України, права та інтереси позивача не порушені. Відсутність поновленого права оренди виключає можливість визнання додаткової угоди укладеною. Просив у задоволенні позову відмовити. Зазначене також викладено у запереченні на заяву про уточнення позовних вимог, що надійшла до суду 25.11.2021. 
		14.12.2021 відповідачем подана до суду заява про застосування наслідків спливу позовної давності в якій відповідач зазначив, що строк укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі сплив через місяць після закінчення строку його дії  20.03.2016, тому позивач дізнався про порушення своїх прав з 20.03.2016. Таким чином, строк позовної давності щодо визнання укладеною додаткової угоди до договору сплив 20.03.2019. Позивач не довів того факту, що він не знав і не міг раніше дізнатися про порушення свого права; не надано доказів переривання строку позовної давності. Заява про застосування строків позовної давності була підтримана відповідачем у судовому засіданні. 
		Прокурор підтримав позицію відповідача у справі та вказав, що враховуючи норми законодавства та положення договору оренди, останній діяв з 27.02.2006 по 27.02.2016, починаючи з 28.02.2016 дія договору оренди припинилась і ТОВ «СЛАВОЙЛ» користується земельною ділянкою без відповідних правових підстав. ТОВ «СЛАВОЙЛ» неналежно виконував обов`язки за умовами договору, не виконано умови п. 30 договору оренди, яким на останнє покладено обов`язок у дворічний термін ввести об`єкт в експлуатацію згідно висновку головного управління архітектури та містобудування міської ради, що відповідно припиняє переважене право орендаря на продовження договору оренди землі. Позивачу про порушення його права стало відомо ще у лютому 2016 року, однак останній звернувся до суду за захистом своїх прав лише 27.08.2021, що свідчить про сплив позовної давності. Щодо листа виконавчого комітету Запорізької міської ради від 21.07.2021 за вих. № 08281/03-20/09, то вказаний лист не може вважатись належним та допустимим доказом, оскільки містить лише припущення відповідача щодо поновлення договору оренди, які до того ж суперечать положенням ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та висновкам Великої Палати Верховного Суду викладеним у постановах від 31.08.2021 № 903/1030/19, від 10.04.2018 №594/376/17-ц. Вказане також викладено прокурором у письмовому поясненні, що надійшло до суду 25.11.2021.
		У відповіді на заперечення на заяву про уточнення позовних вимог, а також у запереченні на письмові пояснення прокурора, позивач зазначив, що повністю та належним чином виконував умови договору оренди. Відповідач помилково стверджує, що нібито позивач порушив обов`язок ввести об`єкт в експлуатацію в строк до 20.02.2008. При підписанні додаткового договору до договору оренди в 2011 році, втім як і після цього, відповідач не висував позивачу жодних претензій щодо нібито не введення об`єкта в експлуатацію в строк до 20.02.2008 або будь-якого іншого порушення договору. Жодних доказів щодо будь-яких порушень земельного законодавства позивачем, які б відповідач отримав у спосіб передбачений законом відповідно до Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» відповідач не надав. Позивач в передбачений законом строк надав відповідачу повідомлення про намір продовжити договір оренди та проект додаткової угоди. Відповідач підтвердив отримання повідомлення, проте заперечує отримання додаткової угоди, але не наводить жодних переконливих доказів або аргументів на підтвердження такого заперечення. Із системного аналізу ст.ст. 12, 42 Закону України «Про місцеве самоврядування України» щодо повноважень та статусу міського голови, можна зробити впевнений висновок, що адресування повідомлення про поновлення договору оренди на ім`я міського голови, хоча б і рішення про поновлення договору оренди мала би приймати міська рада, не порушує вимог закону. Відповідач не направляв позивачу лист-повідомлення щодо відхилення пропозиції про продовження договору оренди. Наданий відповідачем лист не є належним доказом з таких підстав. По-перше, лист позивача про намір продовження договору оренди був за номером 41, проте надана відповідачем копія листа містить посилання на номер іншого листа, а саме - номер 19791/02-32/08 (це номер листа на який відповідач нібито відповідав.). По-друге, відповідач не надав доказів вручення такого листа позивачу, що очевидно ставить під сумнів направлення такого листа позивачу. Позивач спростовує отримання такого листа. По-третє, з цього листа не зрозуміло якого договору оренди та якої земельної ділянки він стосується. По-четверте, цей лист № 3323 не містить заперечення у поновленні договору оренди або вказівок на порушення орендарем умов договору або ж законодавства. По-п`яте, виконавчий комітет ЗМР в липні 2021 року повідомляв прокуратуру про те, що відповідачем не надсилався лист-повідомлення щодо заперечень орендодавця. Твердження відповідача про те, що нібито прийняття ЗМР рішення № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя» від 30.06.2015 унеможливило поновлення договору оренди землі не відповідає приписам закону та є надуманим. По-перше, відповідно до ч. 4 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на момент виникнення спірних відносин) при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Відповідач не повідомляв позивача про зміну нормативної грошової оцінки землі і його бажання змінити умови щодо орендної плати при поновленні договору. По-друге, між позивачем та відповідачем неодноразово вносились в договір зміни щодо розміру орендної плати у зв`язку із зміною нормативної грошової оцінки, а саме - шляхом укладання додаткової угоди 29 грудня 2007 року та додаткового договору 30 вересня 2011, якими збільшувався розмір орендної плати. Твердження Відповідача про ненадання Позивачем відповіді на лист 28.12.2015 вих. №3323 та про не з`явлення позивача для узгодження нових умов договору позбавлені будь-якого сенсу. Позивач не міг відповісти на лист про існування якого не знав. Також позивач зауважив, що сам відповідач вважав до 09 листопада 2021 року договір оренди поновленим в силу прямого припису закону. По-перше, позивач сплатив відповідачу за період з березня 2016 року по вересень 2021 року 2 187 992,00 грн. орендної плати. Відповідач протягом всіх цих п`яти років не заперечував проти отримання орендної плати. Відповідач не міг не знати про використання земельної ділянки з березня 2016 року та не заявляв про припинення договору або повернення земельної ділянки. Виконавчий комітет ЗМР в липні 2021 року повідомляв прокуратуру про поновлення договору оренди в силу закону. Стосовно письмових пояснень прокурора позивач, зокрема, зазначив, що оскільки в цій справі ані прокурор Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області, ані прокурор Запорізької обласної прокуратури не є учасниками справи, не здійснюють представництво інтересів держави, то й не можуть користуватися жодними процесуальними правами, наданими учасникам справи. В силу ч. 6 ст. 55 ГПК України прокурор має право лише ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та отримувати їх копії. По суті письмових пояснень прокурора позивач зазначив, що здебільшого письмові пояснення прокурора повторюють заперечення відповідача на заяву про уточнення позовних вимог, доводи на спростування яких докладно наведено позивачем у відповіді на заперечення відповідача. Крім того, прокурор вдається до довільного тлумачення значення письмових доказів, висновки прокурора є надуманими та не відповідають фактичним обставинам справи. Щодо строків позовної давності за позовними вимогами, то вони не спливли. По-перше, підставою для позову фактично стала бездіяльність відповідача, що виразилась в ухиленні від укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі не незважаючи на прямий припис закону. За таких умов існує триваюче правопорушення. Триваюче правопорушення розуміється як проступок, пов`язаний з тривалим та безперервним невиконанням суб`єктом обов`язків, передбачених законом. Бездіяльність відповідача у формі не укладення додаткової угоди до договору є триваючим правопорушенням, у зв`язку з чим початок перебігу строку на пред`явлення вимоги автоматично відкладається. Аналогічна позиція Верховного Суду щодо позовної давності по вимогам, пов`язаним з триваючим правопорушенням, знайшла своє відображення у Постанові № 175/3995/17-ц від 25 березня 2020 року. По-друге, до серпня 2021 року відповідач не тільки вважав, що позивач мав переважне право на поновлення договору оренди, але й був переконаний в тому, що договір оренди поновлений в силу закону, що підтверджується не лише листом Виконавчого комітету Запорізької міського ради від 21 липня 2021 року на який посилається прокурор, але й тим фактом, що Запорізька міська рада в особі Департаменту архітектури та містобудування 28 квітня 2021 року видала Позивачу містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва. Одним з документів на підставі яких видавалися відповідачем містобудівні умови та обмеження є документ, що посвідчує право користування земельної ділянки, а саме договір оренди землі. Позивач наголосив на тому, що відповідач вважав договір оренди землі поновленим в силу закону. Після отримання містобудівних умов і обмежень 04 серпня 2021 року Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області зареєстрував повідомлення про початок виконання будівельних робіт. За таких обставин у позивача були реальні підстави вважати, що відповідач припинить триваюче порушення і врешті-решт оформить додаткову угоду про поновлення договору оренди землі відповідно до вимог закону в 2021 році. На підставі викладеного, позивач наполягав на задоволенні позовних вимог.
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши сторін, суд
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		20.02.2006 між Запорізькою міською радою (Орендодавець, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю СЛАВОЙЛ (Орендар, позивач у справі) було укладено договір оренди землі (далі  договір).
		Згідно з п. 1, п. 2 вказаного договору, орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,8827 га для розташування культурно-оздоровчого центру, яка знаходиться: м Запоріжжя, Прибережна автомагістраль, яка надана відповідно до рішення двадцять дев`ятої сесії четвертого скликання Запорізької міської ради № 55/25 від 25.01.2006.
		Згідно з п.п. 3, 4 договору земельна ділянка вільна від забудови, інші об`єкти інфраструктури відсутні.
		Відповідно до п. 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3 786 165, 11 грн. (в цінах 2006 року).
		Договір укладається на десять років (п.8).
		Передача земельної ділянки Орендарю здійснюється Орендодавцем на умовах, що визначені у договорі, за актом прийому-передачі земельної ділянки, який підписується сторонами і є невід`ємним додатком до договору. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у п`ятиденний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі (п.19 Договору).
		Відповідно до п. 39 Договору, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
		Договір зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.02.2006р. за №040626100130.
		За Актом прийому-передачі 27.02.2006 Запорізька міська рада передала ТОВ Славойл в оренду земельну ділянку за договором оренди землі від 27.02.2006 № 040626100130 з кадастровим №2310100000:05:019:0093, загальною площею 0,8827 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, Прибережна автомагістраль.
		Відповідно до пунктів 14, 15 Договору, які містяться в Розділі Умови використання та цільове призначення земельної ділянки визначено, що земельна ділянка передається в оренду для розташування культурно-оздоровчого центру (п.14); цільове призначення земельної ділянки (категорія земель): землі житлової та громадської забудови (п. 15).
		В подальшому сторонами було укладено Додаткову угоду від 20.12.2007 та Додатковий договір від 20.09.2011 до договору оренди, які є невід`ємними чистинами договору оренди землі від 27.02.2006 № 040626100130, та які стосувались внесення змін та доповнень до пунктів 9, 10, 11, 12, 3.1 договору щодо розміру, порядку обчислення та внесення орендної плати.
		Відповідно до підпункту 4.3 пункту 4 рішення Запорізької міської ради від 25.01.2006 № 55/25 «Про передачу в оренду ТОВ «Славойл» земельної ділянки по Прибережній магістралі для розташування культурно-оздоровчого центру» зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Славойл» після закінчення строку оренди землі договір поновити в установленому законодавством порядку.
		В пункті 30 договору оренди землі встановлено, що Орендар зобов`язаний, зокрема, після закінчення строку договору оренди землі, договір поновити або повернути земельну ділянку Орендодавцю за його вимогою в належному стані. 
		В обґрунтування позовних вимог позивач  ТОВ «Славойл» посилається на те, що листом від 10.12.2015 № 41 він повідомив Орендодавця  Запорізьку міську раду про намір поновити договір, разом з листом на поновлення договору оренди земельної ділянки ТОВ «СЛАВОЙЛ» було додано проект додаткової угоди.
		В матеріали справи позивачем надано завірену копію зазначеного листа ТОВ «Славойл» від 10.12.2015 № 41 (оригінал оглянуто у судовому засіданні), відповідно до змісту якого позивач просив продовжити термін дії договору оренди землі від 20.02.2006, зареєстрованого у державному земельному кадастрі 27.02.2006 за 040626100130, на 10 років. Також позивачем надано копію проекту Додаткової угоди про внесення змін до вказаного договору оренди землі (оригінал оглянуто у судовому засіданні). 
		Відповідач проти позову заперечив, зазначив, що позивачу було повідомлено про неможливість укладення додаткової угоди до договору оренди землі листом Управління з питань земельних ресурсів Запорізької міської ради від 25.12.2015 за вих. № 3323 (на №19791/02-32/08  вхідний номер за яким зареєстровано Виконавчим комітетом Запорізької міськради лист позивача № 41). Вказаний лист-повідомлення Управління з питань земельних ресурсів Запорізької міської ради, як стверджує відповідач, є відповіддю на звернення позивача про поновлення договору оренди згідно з листом №41 від 10.12.2015.
		Відповідач зазначив, що оскільки позивач  ТОВ «СЛАВОЙЛ» відповіді на лист від 25.12.2015 за вих. .№ 3323 не надав, Запорізька міська рада вважає, що переважне право орендаря на поновлення договору оренди припинилось, а договір оренди землі був припинений у зв`язку із закінченням строку на який його було укладено. 
		Відповідно до наданого позивачем у матеріали справи Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №246208339, сформованого 26.02.2021, 24.02.2021 до реєстру внесено запис про державну реєстрацію іншого речового права, індексний номер рішення (номер запису про інше нерухоме майно) - 56840437 від 26.02.2021 про проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:019:0093, площею 0,8827 га за Товариством з обмеженою відповідальністю «Славойл» (код ЄДРПОУ 33011323) до 27.02.2026, на підставі договору оренди землі від 20.02.2006, листа № 41 від 10.12.2015.
		У червні 2021 року ТОВ «СЛАВОЙЛ» направило на адресу Запорізької міської ради лист вих. № 23-06/21 від 23.06.2021 в якому, керуючись частинами 6, 7, 8, 9 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на дату закінчення дії договору), з метою додержання вимог чинного законодавства України та уникнення порушення законних прав, ТОВ «СЛАВОЙЛ», як добросовісний орендар земельної ділянки, повторно направив проект додаткової угоди (який направлявся разом з листом від 10.12.2015 № 41) та просив повернути підписаний примірник додаткової угоди зі сторони Запорізької міської ради (т. 1 а.с. 36-39). 
		Судом встановлено, що у серпні 2021 року Заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області звернувся до Господарського суду Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької міської ради з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛАВОЙЛ» про:
		- визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області про державну реєстрацію іншого речового права, індексний номер рішення (номер запису про інше нерухоме майно) - 56840437 від 26.02.2021 про проведення державної реєстрації права орендної земельної ділянки Товариства з обмеженою відповідальністю «Славойл» (код ЄДРПОУ 33011323) на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:019:0093, площею 0,8827 га, для розташування культурно-оздоровчого центру, яка розташована у м. Запоріжжя, Прибережна магістраль (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2301035023101), припинивши Товариству з обмеженою відповідальністю «СЛАВОЙЛ» право користування земельною ділянкою;
		- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛАВОЙЛ» усунути перешкоди у користуванні належній Запорізькій міській раді земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:019:0093, площею 0,8827 га, яка розташована у м.Запоріжжя, Прибережна магістраль, шляхом повернення Запорізькій міській раді вказаної земельної ділянки.
		За вказаним вище позовом 25.08.2021 судом було відкрито провадження у справі №908/2393/21. 
		Проаналізувавши норми законодавства, з`ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина третя статті 792 ЦК України).
		Земельний кодекс України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124). Проте саме Законом України "Про оренду землі" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами в зв`язку із передачею її у користування та володіння, в тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.
		Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом (частини перша та дев`ята статті 93 Земельного Кодексу України).
		Згідно з положеннями статті 172 Цивільного кодексу України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
		Стаття 33 Закону України «Про оренду землі» № 161-XIV, в редакції Закону № 3038-VI від 17.02.2011, яка діяла до внесення змін згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» № 340-ІХ від 05.12.2019, мала назву "Поновлення договору оренди землі".
		 За змістом абзацу четвертого розділу ІХ «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» (в чинній редакції) поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення (згідно із Законом № 340-IX від 05.12.2019 про внесення змін).
		Згідно зі статтею 58 Конституції України закон та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
		Відповідно до статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
		За таких обставин, до правовідносин у даній справі слід застосовувати норми законодавства в редакції чинній на дату виникнення правовідносин щодо поновлення договору оренди землі. На правовідносини щодо поновлення договору оренди землі від 27.02.2006, поширюється дія акону України «Про оренду землі» (далі - Закон №161- XIV) із змінами, внесеними Законом №191-VIII від 12.02.2015. 
		Конструкція статті 33 "Поновлення договору оренди землі" Закону України «Про оренду землі» (в редакції Закону № 3038-VI від 17.02.2011) передбачала можливість поновлення договору оренди землі у порядку реалізації переважного права на укладення цього договору на новий строк.
		 Згідно з частинами першою  третьою статті 33 Закону України «Про оренду землі» (тут і далі - у редакції Закону №3038-VI від 17.02.2011, чинній на час виникнення спірних правовідносин) було визначено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). 
		Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. 
		До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. 
		При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина 4). 
		Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону № 161- XIV). 
		У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором (частина 6). 
		Згідно з частиною 8 статті 33 Закону № 161- XIV додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.
		Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина 9 статті 33).
		Згідно з ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова ВП ВС від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, провадження № 14-435цс18).
		Слід зауважити, що раніше під час вирішення аналогічних спорів суди, з урахуванням судової практики існуючої на час вирішення спору, притримувались зокрема позиції, що механізми відновлення договірних відносин оренди землі у пунктах 1-5 та пункті 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі є різними (зокрема, відповідні висновки були викладені у постанові Верховного Суду України від 18.10.2017 по справі № 6-1634цс17). При цьому вважалося, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі в порядку частини 6 ст.33 Закону України «Про оренду землі» не вимагається (постанови Верховного Суду від 10.08.2018 у справі №920/739/17, від 05.06.2019 у справі №915/1004/18). Зазначені правові позиції не є актуальним на час вирішення спору у давній справі. 
		В постанові від 22.09.2020 у справі № 159/5756/18 Велика Палата Верховного Суду відступила від попередніх висновків про необов`язковість повідомлення орендарем про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з надсилання проекту додаткової угоди для виникнення підстави для поновлення договору, передбаченої частиною 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».
		В постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №159/5756/18 зазначено, що аналіз норм статті 33 Закону України "Про оренду землі" дає підстави для висновку, що в ній було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття "переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк" та "поновлення договору оренди землі", використовуючи конструкцію "поновлення договору оренди землі" як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою-п`ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.
		Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п`ята статті 33 Закону України "Про оренду землі").
		У разі, якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина шоста статті 33 Закону України "Про оренду землі").
		При цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.
		Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі"). І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
		Вирішуючи спір у даній справі № 908/2465/21, судом також врахована правова позиція Великої Палати Верховного Суду щодо застосування статті 33 Закону України «Про оренду землі», викладену у постанові від 31.08.2021 по справі № 903/1030/21. 
		В пункті 29 постанови вказано, що Велика Палата Верховного Суду, враховуючи, зокрема, внесені згідно із Законом №340-IX зміни до Закону №161-XIV (доповнення його статтею 32-2 "Поновлення договорів оренди землі" та викладення статті 33 у новій редакції з назвою "Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк") і до Земельного кодексу України (далі - ЗК України; доповнення його статтею 126-1 "Поновлення договору оренди землі, договору про встановлення земельного сервітуту, договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови"), вважає, що відсутні вагомі підстави для відступу від висновку стосовно застосування частини шостої статті 33 Закону №161-XIV у редакції, яка існувала до її зміни згідно із Законом №340-IX. Процедура поновлення договору оренди землі та процедура укладення такого договору на новий строк справді мали би відрізнятися, причому у разі поновлення договору мав би існувати спеціальний порядок державної реєстрації права оренди на новий строк. Але стаття 33 Закону № 161-XIVдо зміни її редакції згідно із Законом № 340-IX вимагала від орендаря саме для поновлення договору оренди землі завчасно надіслати орендодавцеві повідомлення про таке поновлення з проєктом відповідної додаткової угоди, а спеціального порядку державної реєстрації права оренди на новий строк законодавство не передбачало.
		Великою Палатою Верховного Суду сформовано правову позицію згідно з якою передбачені у частинах першій - п`ятій і шостій статті 33 Закону №161-XIV підстави для поновлення договору оренди землі не є такими, що не пов`язані між собою. Ненаправлення орендодавцем в місячний термін листа-повідомлення із запереченнями проти поновлення договору оренди землі у відповідь на своєчасно направлений (не пізніше ніж за місяць до спливу строку цього договору) орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору згідно з ч. 2, 3 ст. 33 Закону № 161-ХІV з проєктом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу частини шостої статті 33 Закону №161-XIV. Відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше. Водночас обов`язковим є оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до договору. 
		Якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому згідно з ч. 11 вказаної норми передбачено право орендаря на оскарження в суді відмови або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі.
		Отже, в даному випадку, першочергово слід враховувати наявність волевиявлення орендаря на продовження договору, добросовісне виконання своїх обов`язків за договором, продовження користування земельною ділянкою та відсутністю заперечень з боку орендодавця щодо продовження користування землею протягом місяця після закінчення строку договору. 
		У пунктах 1 - 3 частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
		Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша). 
		За змістом статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Як встановлено судом вище, позивач ТОВ «СЛАВОЙЛ» 10.12.2015, тобто більше ніж за місяць до закінчення строку договору оренди землі, звернувся з листом від 10.12.2015 № 41 до відповідача на ім`я міського голови м. Запоріжжя, в якому просив продовжити термін дії договору оренди землі від 20.02.2006, зареєстрованого у державному земельному кадастрі 27.02.2006 за 040626100130, на 10 років. Отримання даного листа відповідачем не заперечується. 
		Також позивачем надано копію проекту Додаткової угоди про внесення змін до вказаного договору оренди землі, а саме: поновлення терміну дії договору на десять років та викладення пункту 8 договору в редакції із зазначенням, що договір поновлено на 10 років (до 27 лютого 2026). На наданому позивачем примірнику Додаткової угоди міститься відмітка про отримання двох примірників проекту додаткової угоди 10.12.2015 з підписом та зазначенням посади, прізвища та ініціалів: «Нач. відділу самоврядув. контролю М.В. Сизов».
		Відповідач, зокрема, вказує, що проект додаткової угоди, копію якої надано ТОВ «СЛАВОЙЛ» до матеріалів справи, не доводить отримання додаткової угоди Запорізькою міською радою. Так, Управлінням з питань земельних відносин Запорізької міської ради в листі вих. № 1893/02-03 від 27.10.2021 (т. 1 а.с. 124) зазначено, що Сизов М.В. обіймає посаду начальника відділу самоврядного контролю за використанням земель управління. Згідно з посадовцю інструкцією останній мав право здійснювати саме перевірку (а не отримання) договорів оренди землі, додаткових угод до них на відповідність рішенням міської ради, а також правильність розрахунку ставок орендної плати на землю та її розмірів. 
		Разом з тим, зазначені доводи не спростовують факт отримання проекту додаткової угоди відповідачем.
		Крім того, в листі Управління з питань земельних ресурсів Запорізької міської ради від 25.12.2015 за вих.№3323 на № 19791/02-32/08 (копія міститься в матеріалах справи  т. 1 а.с. 100, оригінал суду не надано), який, як зазначив відповідач, було надано у відповідь на звернення позивача за вих. № 41 від 10.12.2015 про поновлення договору оренди, зазначено що укладення додаткової угоди до договору є неможливим. 
		Отже доводи відповідача щодо неотримання проекту додаткової угоди є такими, що не відповідають дійсності.
		Вказаним листом Управління з питань земельних ресурсів Запорізької міської ради з приводу звернення про поновлення договору оренди землі зазначило, що поновлення договору оренди землі передбачає наступну процедуру: прийняття рішення про поновлення договору; укладення договору оренди землі; реєстрація договору, що передбачає підготовку відповідної землевпорядної документації, а також вказано про те, що для подальшого розгляду питання поновлення договору оренди землі необхідно надати до управління певний перелік документів: оригінал та завірену копію технічного паспорту на будівлі, розташований на земельній ділянці з витягом про реєстрацію права власності; рішення минулих років про відведення земельної ділянки з правовстановлюючим документом на землю; правовстановлюючі документи юридичної особи, а також довідку щодо фактичної сплати орендної плати за земельну ділянку за 2012-2015 роки.
		Разом з тим, із змісту вказаного листа не вбачається, що він є відповіддю на звернення позивача про поновлення договору оренди згідно з листом № 41 від 10.12.2015, оскільки в ньому відсутнє відповідне посилання на номер, дату вказаного листа, а також відсутнє посилання на конкретний договір, кадастровий номер земельної ділянки тощо, що б дало змогу вважати даний лист відповіддю на звернення позивача про поновлення договору оренди. 
		В листі зазначено, що він надається на № 19791/02-32/08. Як пояснив відповідач, це є вхідним номером листа позивача № 41 від 10.12.2015, за яким його було зареєстровано Виконавчим комітетом Запорізької міськради, та надав в матеріали справи копію листа ТОВ «Славойл» № 41 від 10.12.2015 з відбитком вхідного штемпелю виконавчого комітету (т. 1 а.с.200). При цьому, оригінал зазначеного примірника листа позивача з вказаним вхідним штемпелем відповідач суду не надав. У своєму письмовому клопотанні, що надійшло до суду 14.12.2021, відповідач зазначив про неможливість надання суду для огляду оригіналу листа № 41 від 10.12.2015 з вхідним №1979/02-32/08, оскільки термін зберігання оригіналів документів становить 5 років.
		При цьому, оригінал листа Управління з питань земельних ресурсів Запорізької міської ради від 25.12.2015 за вих. №3323, як і докази направлення його на адресу позивача (в завіреній копії або оригіналі) відповідачем, в т.ч. на вимогу суду, не надано. 
		Враховуючи вищевикладене, належних доказів направлення (надання) відповідачем, як орендодавцем земельної ділянки на адресу ТОВ «СЛАВОЙЛ» заперечень у поновленні договору оренди землі в порядку ст. 33 Закону України "Про оренду землі" із зазначенням будь-яких об`єктивних підстав для такої відмови, матеріали справи не містять. Доказів того, що Запорізька міська рада повідомляла орендаря про наявність заперечень в поновленні договору оренди землі протягом одного місяця після закінчення строку його дії відповідачем також не надано. Запорізькою міською радою не заявлялось вимоги щодо повернення земельної ділянки, що є об`єктом оренди, що свідчить про відсутність заперечень орендодавця на поновлення спірного договору оренди.
		Слід також відзначити, що в матеріалах справи міститься копія листа Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 21.07.201 № 08281/03-20/09 (т. 1 а.с.53) на адресу Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя, в якому, зокрема, зазначено, що листом від 10.12.2015 № 41 ТОВ «Славойл» звернулось до Запорізької міської ради з проханням продовжити термін дії договору оренди землі на 10 років; Запорізькою міською радою не надсилався лист-повідомлення щодо заперечень орендодавця; Орендар продовжив користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди. З огляду на зазначене, договір оренди землі, укладений між Запорізькою міською радою та ТОВ «Славойл», поновлено в силу закону. 
		З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «СЛАВОЙЛ» протягом всього часу продовжує користуватися земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:05:019:0093 та сплачує орендну плату за користування нею, що відповідачем не заперечується. Позивач належним чином виконує свої обов`язки за договором оренди; з боку відповідача протягом строку дії договору оренди відсутні заяви про порушення умов; до закінчення строку дії договору, у визначений законом строк, позивач повідомив орендодавця про свій намір скористатися переважним правом на поновлення договору; до листа-повідомлення позивач додав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; позивач продовжує користуватись земельною ділянкою; відповідач письмово не повідомив позивача у встановлений законом строк про відмову в поновленні договору оренди.
		Враховуючи встановленні факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню. 
		Крім того, суд зазначає про наступне. Перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним, а держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення законів. 
		У рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.03 у справі "Стретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії" встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст. 1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором, та зазначено, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила.
		У рішенні Європейського суду з прав людини по справі Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" в якій він постановив, що ст.1 Першого протоколу до Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. З наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об`єктом правового захисту згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.
		Стосовно доводів відповідача щодо невиконання ТОВ «СЛАВОЙЛ» умови договору про введення орендарем об`єкта в експлуатацію, суд зазначає, що умовами договору не визначений початок перебігу строку для введення об`єкта в експлуатацію. Так, відповідно до п. 30 договору Орендар зобов`язаний: «…- у 5-ти денний строк після державної реєстрації договору оренди землі надати копію договору відповідному органу державної податкової служби. - в термін двох років ввести об`єкт в експлуатацію згідно висновку головного управління архітектури та містобудування міської ради». 
		При цьому, введення об`єкта в експлуатацію пов`язане безпосередньо з фактом закінчення відповідного будівництва.
		Також необґрунтованими є посилання відповідача, як на можливу підставу для відмови у поновленні договору оренди землі, затвердження рішеннями міської ради зразків договору оренди та затвердження нормативної грошової оцінки земель, оскільки зазначене може бути підставою для внесення відповідних змін до договору оренди, в тому числі після його поновлення на новий строк. 
		Відхиляючи доводи скаржника суд враховує висновки, викладені в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
		Як неодноразово вказував Європейський Суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Руїз Торія проти Іспанії"). Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").
		Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено право юридичних осіб на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених до юрисдикції господарського суду. 
		Із змісту положень ст.ст. 15,16 ЦК України, ст.20 ГК України слідує, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб та в порядку, що встановлені договором або законом. 
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 по справі № 908/299/18 дійшла наступних висновків про належний спосіб захисту при вирішенні спірних правовідносин щодо поновлення договору оренди землі, вказавши, що при вирішенні спірних правовідносин щодо поновлення договору оренди шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість укладення якої передбачена частиною восьмою статті 33 Закону України «Про оренду землі», належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди саме із викладенням її змісту.
		Додаткова угода до договору оренди землі, зміст якої зафіксований у рішенні суду, відповідно до пункту 1 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
		Згідно ч. 3 ст. 179 ГК України, укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо, зокрема, існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
		Відповідно до ч. 1 ст. 187 ГК України, спори, що виникають при укладанні договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.
		Згідно статті 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
		Вирішуючи спір, суд враховує, що позивач звертаючись до суду із позовними вимогами про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, що передбачені договором, фактично просить суд вирішити питання щодо юридичного оформлення відповідної угоди з відповідачем, враховуючи обов`язковість її укладення в силу законну та наявне зволікання з боку останнього в її укладенні. 
		Щодо строків позовної давності про які заявлено відповідачем та прокурором, суд зазначає про наступне. 
		У Цивільному кодексі України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України).
		Відповідно до статті 257, ч. 1 статті 260 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу. 
		За приписами ч. 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
		У статті 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1). За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання (ч. 5).
		Наведений у статті 268 ЦК України перелік вимог, на які позовна давність не поширюється, не є вичерпним. У частині другій цієї статті передбачено, що законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність. Але в деяких випадках позовна давність не може поширюватись і на інші категорії вимог, хоча про це прямо й не зазначено у законі.
		Підставою для звернення позивача до суду з даним позовом стало ухилення Орендодавця від укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, незважаючи на прямий припис закону, що має ознаки триваючого правопорушення. 
		У постанові Верховного Суду від 25.03.2020 у справі № 175/3995/17-ц, зокрема, вказано, що триваюче правопорушення розуміється як проступок, пов`язаний з тривалим та безперервним невиконанням суб`єктом обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка допустила бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження бездіяльності та, відповідно, порушення закону. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку: усунення стану, за якого об`єктивно існує певний обов`язок у суб`єкта, що вчиняє правопорушення; виконанням обов`язку відповідним суб`єктом. 
		Враховуючи спеціальний порядок поновлення договору оренди землі слід визнати, що зволікання відповідача в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі, за умови встановлених судом вище обставин щодо додержання позивачем усіх необхідних умов для цього, є триваючим правопорушенням, у зв`язку з чим початок перебігу строку на її оскарження автоматично відкладається. 
		Оскільки встановлені судом обставини у даній справі свідчать про факт триваючого порушення відповідачем, тому відсутні підстави для застосування позовної давності до вимог ТОВ «СЛАВОЙЛ», що спрямовані на захист порушених його законних прав. У зв`язку із цим судом відхилено заяви відповідача та прокурора щодо застосування строку позовної давності.
		Крім того, як зазначив позивач, продовжуючи користуватись земельною ділянкою, вважав відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі його мовчазною згодою на поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах. Про порушення своїх прав дізнався після звернення у серпні 2021 року Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою в інтересах держави в особі Запорізької міської ради до ТОВ «СЛАВОЙЛ» про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області про державну реєстрацію права орендної земельної ділянки ТОВ «Славойл» (код ЄДРПОУ 33011323) на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:019:0093, площею 0,8827 га, для розташування культурно-оздоровчого центру, яка розташована у м. Запоріжжя, Прибережна магістраль, припинивши Товариству з обмеженою відповідальністю «СЛАВОЙЛ» право користування земельною ділянкою; про зобов`язання ТОВ «СЛАВОЙЛ» усунути перешкоди у користуванні належній Запорізькій міській раді земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:019:0093, шляхом повернення Запорізькій міській раді вказаної земельної ділянки, за якою ухвалою суду від 25.08.2021 відкрито провадження у справі № 908/2393/21.
		Згідно з положеннями статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача. 
		Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов задовольнити. 
		Визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 20 лютого 2006 року, зареєстрованого у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» 27.02.2006 за № 040626100130 на той самий строк на тих самих умовах в наступній редакції:
		 
		«ДОДАТКОВА УГОДА 
		про внесення змін до договору оренди землі від 20.02.2006, 
		зареєстрованого у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» 27.02.2006 за №040626100130
		 
		м. Запоріжжя «»_________20__р.
		Запорізька міська рада, в особі міського голови, який діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в подальшому «Орендодавець», з одного боку та Товариство з обмеженою відповідальністю «СЛАВОЙЛ», в особі директора Данюка Євгена Івановича, діючого на підставі Статуту, код ЄДРПОУ 33011323, в подальшому «Орендар», з іншого боку, керуючись ст. 33 ЗУ «Про оренду землі», уклали дану угоду про наступне:
		1. Поновити термін дії договору оренди землі площею 0,8827 га кадастровий номер 2310100000:05:019:0093 від 20.02.2006, зареєстрованого у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» 27.02.2006 за № 040626100130, на 10 (десять) років.
		2. Пункт « 8» договору викласти в наступній редакції:
		« 8. Договір поновлено на 10 років (до 27 лютого 2026)».
		 3.Всі інші умови не передбачені даною додатковою угодою залишаються незмінними і сторони підтверджують по ним свої зобов`язання.
		4. Дана додаткова угода складена у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, одна з яких знаходиться у орендодавця, друга - у орендаря.
		5. Дана додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди землі від 20.02.2006, зареєстрованого у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» 20.02.2006 за № 040626100130.
		 
		Орендодавець:Орендар:
		Запорізька міська рада ТОВ «СЛАВОЙЛ»
		69105, м. Запоріжжя, 69063 м. Запоріжжя,
		пр. Соборний, 206 вул. Горького, 27/29, офіс 15
		ЄДРПОУ 33011323
		 
		Міський головаДиректор
		_______________________________»
		М.П.М.П.
		 
		Стягнути з Запорізької міської ради, код ЄДРПОУ 04053915 (69105, м. Запоріжжя, пр.Соборний, буд. 206) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛАВОЙЛ», код ЄДРПОУ 33011323 (69063, м. Запоріжжя, вул.Горького, буд. 27/29, офіс № 15) суму 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. витрат зі сплати судового збору.
		Видати наказ після набрання рішенням законної сили. 
		 
		Повний текст рішення складено та підписано 24.12.2021. 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. 
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення, у порядку встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України. 
		 
		 СуддяО.С. Боєва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...