Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 560/199/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 23.12.2021. Зареєстровано: 26.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 28.12.2021.
Дата набрання законної сили: 23.12.2021
Номер судового провадження: К/9901/18819/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 грудня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 560/199/21
		адміністративне провадження № К/9901/18819/21 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
		суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
		розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року (суддя: Матущак В.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року (Судді: Моніч Б.С., Капустинський М.М., Шидловський В.Б.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу,
		УСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
		ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (далі - ГУНП у Хмельницькій області), в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області полковника поліції Чайковського А.Е. від 01 грудня 2020 року № 1786 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції відділів, відділень Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області" в частині застосування до позивача, дисциплінарного стягнення у виді догани.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з матеріалів службового розслідування не вбачається подія та обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку, за який його притягнуто до відповідальності.
		При цьому, позивач зазначив, що працівниками відділу поліції, який він очолював здійснювалося реагування у встановленому законом порядку та формі на кожне звернення за фактом порушення суб`єктами господарювання на території оперативного обслуговування карантинних обмежень.
		З цих підстав позивач вважає протиправним наказ від 01 грудня 2020 року № 1786 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції відділів, відділень Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області» в частині застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді догани.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.
		Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року позов задоволено. 
		Рішення судів попередніх інстанції мотивовані тим, що висновок службового розслідування, на підставі якого на позивача накладено спірне дисциплінарне стягнення, складений без дотримання вимог частини 1 статті 19 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України».
		При цьому, суди зазначили, що у висновку службового розслідування відсутні посилання на обставини справи, а саме: обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку, вказівка на відповідну подію, пояснення інших осіб, яким відомі відповідні факти, а також посилання на документи та матеріали, що підтверджують висновки комісії, якою проводилося службове розслідування.
		Разом з тим, суди звернули увагу на те, що у вину працівнику поліції не може ставитись факт вчинення суб`єктами господарювання адміністративних порушень за порушення карантинних обмежень. Обов`язком позивача, як працівника поліції, було своєчасне виявлення таких порушень та реагування на них, що й було ним своєчасно та повною мірою виконано.
		З цих підстав, суди дійшли висновку щодо протиправності наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у виді догани.
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.
		Відповідач у касаційній скарзі вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати та ухвалити постанову про відмову у задоволенні позову. 
		У касаційній скарзі відповідачем зазначено, що вона подана на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. 
		В обґрунтування касаційної скарги ГУНП в Хмельницькій області зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права, а саме притягнення до відповідальності керівника підрозділу за неналежну організацію роботи підлеглих, щодо запобіганню порушень постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2".
		Разом з тим, скаржник стверджує, що на основі зібраних матеріалів та проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла обґрунтованого та правомірного висновку про те, що позивач та ще ряд керівників територіальних відділів (відділень) поліції вчинили порушення службової дисципліни, що виявилося у відсутності дієвого контролю за підлеглим особовим складом та призвело до порушення карантинних обмежень, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №641.
		Скаржник наполягає на тому, що саме працівники поліції повинні були вжити превентивні та профілактичні заходи для запобігання порушенню вказаної постанови Кабінету Міністрів України і дотриманню карантинних обмежень.
		Позиція інших учасників справи.
		Відзиву на касаційну скаргу не надходило. 
		Рух касаційної скарги
		За результатом автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: (судді-доповідача) Загороднюка А.Г., (суддів) Єресько Л.О., Соколова В.М.
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 червня 2021 року відкрито касаційне провадження на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року.
		Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2021 року призначено справу до розгляду.
		Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.
		Відповідно до наказу ГУНП в Хмельницькій області від 26 листопада 2020 року №371 о/с на підставі пункту 2 частини 1 статті 69 Закону України "Про Національну поліцію" у період з 28 листопада 2020 року по 01 грудня 2020 року на позивача покладено тимчасове виконання обов`язків начальника Хмельницького відділу поліції.
		30 листопада 2020 року відбулась нарада, згідно протоколу №37 наради керівництва Національної поліції щодо забезпечення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання карантинних обмежень під час "карантину вихідного дня", встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2020 року №1100.
		Під час наради Головою Національної поліції доведено інформацію, що мобільними групами Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України в період з 28 по 30 листопада 2020 року виявлено ряд фактів неналежного реагування територіальними (відокремленими) підрозділами на порушення карантинних обмежень під час "карантину вихідного дня". Зокрема, по Хмельницькій області виявлено 20 суб`єктів господарювання, 14 з яких безпосередньо в місті Хмельницькому, які в "карантин вихідного дня" попри заборону продовжували свою діяльність.
		За результатами наради прийнято рішення про необхідність начальникам Головних управлінь Національної поліції по областях за фактами неналежного реагування підрозділами на порушення карантинних обмежень провести службові розслідування, про результати та вжиті заходи реагування до 18:00 год. 01 грудня 2020 року доповісти в Департамент організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Національної поліції України.
		Наказом ГУНП в Хмельницькій області від 01 грудня 2020 року №1784 "Про призначення службового розслідування за фактами можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками поліції відділів, відділень ГУНП в Хмельницькій області, що призвело до порушення вимог карантинних обмежень окремими суб`єктами підприємницької діяльності на території Хмельницької області" призначено службове розслідування. 
		В ході службового розслідування встановлено, що відповідно до пункту 15 Постанови № 641 в період з 00:00 год. суботи до 00:00 год. понеділка на території України з 14 листопада 2020 року до 30 листопада 2020 року забороняється:
		1) приймання відвідувачів суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері громадського харчування (барів, ресторанів, кафе тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень та замовлень на винос;
		2) приймання відвідувачів у торговельно-розважальних центрах;
		3) приймання відвідувачів в інших закладах розважальної діяльності;
		4) приймання відвідувачів суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення, крім:
		- торгівлі продуктами харчування на торговельних площах, не менше 60 відсотків яких призначено для торгівлі продуктами харчування, пальним, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, ветеринарними препаратами, кормами;
		- провадження діяльності з надання фінансових послуг, діяльності фінансових установ і діяльності з інкасації та перевезення валютних цінностей, діяльності операторів поштового зв`язку, а також медичної практики, ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів (без зон харчування), діяльності з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів;
		- торговельної діяльності із здійсненням адресної доставки замовлень;
		5) діяльність закладів культури і проведення культурних масових заходів, крім роботи суб`єктів господарювання, пов`язаної з виробництвом аудіовізуальних творів, зокрема здійснення кіно- та відеозйомки, за умови обмеження доступу до місця зйомки (знімального майданчика) сторонніх осіб та використання персоналом (крім акторів під час знімального процесу), залученим до виробництва аудіовізуального твору, респіраторів або захисних масок, у тому числі виготовлених самостійно. Діяльність суб`єктів господарювання, пов`язана з виробництвом аудіовізуальних творів, не є масовим заходом;
		6) приймання відвідувачів спортивних залів, фітнес-центрів, басейнів.
		З метою забезпечення виконання поліцейськими Хмельницьких відділів та відділень поліції превентивної та профілактичної діяльність, спрямованої на запобігання вчиненню правопорушень та не допущення порушень положень Постанови №641, Управлінням превентивної діяльності ГУНП в Хмельницькій області начальникам територіальних відділів та відділень 17 листопада 2020 року надіслано вказівку №3642/121/20- 2020, якою у них, зокрема, вимагалось:
		- забезпечити безумовне виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2020 року №1100 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2020 року №641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" у частині забезпечення загальних карантинних обмежень, насамперед щодо закриття розважальних закладів (нічних клубів, дискотек), закладів громадського харчування із організацією дозвілля (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдальнь, кафетеріїв, буфетів тощо), обмеження діяльності культурних закладів (кінотеатрів, театрів, музеїв) та суб`єктів господарювання з надання послуг громадського харчування без організації дозвілля (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдальнь, кафетеріїв, буфетів тощо), спортзалів (фітнес-центрів, басейнів), хостелів тощо, а також додаткових карантинних обмежень у діяльності зачинених закладів ("карантин вихідного дня" з 00 годин суботи до 00 годин понеділка);
		- збільшити кількість рейдових груп та із залученням працівників органів охорони здоров`я, Державної санітарно-епідеміологічної служби, Держпродспоживслужби, посадових осіб, уповноважених виконавчими комітетами місцевих рад, відпрацювати заклади, діяльність яких обмежена або заборонена відповідно до постанови Уряду, з метою здійснення контролю щодо дотримання ними карантинних обмежень;
		- забезпечити патрулювання поліцейських біля великих закладів торгівлі та дозвілля, з використанням засобів фото та відеофіксації правопорушень, з метою запобігання спробам порушення карантинних обмежень та вживати невідкладних заходів щодо їх припинення;
		- провести зустрічі з головами районних державних адміністрацій, міських та районних рад з метою налагодження ефективної роботи, спрямованої на організацію виконання та здійснення контролю за дотриманням карантинних обмежень, установлених Кабінетом Міністрів України та Державною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, насамперед щодо запровадження "карантину вихідного дня";
		- провести з використанням засобів масової інформації роз`яснювальну роботу з суб`єктами господарювання, керівниками підприємств, установ та організацій, незалежно від форми власності про необхідність дотримання карантинних заборон та обмежень, установлених рішеннями Кабінету Міністрів України.
		З метою перевірки належного виконання поліцейськими відділів та відділень поліції превентивної та профілактичної діяльність, спрямованої на запобігання вчиненню правопорушень працівниками Хмельницького управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України 28 листопада 2020 року здійснено перевірку дотримання суб`єктами господарювання положень Постанови №641, за результатами якої, зокрема в місті Хмельницькому виявлено 14 підприємств які в "карантин вихідного дня" продовжували працювати.
		Під час проведення службового розслідування у підполковника поліції ОСОБА_1 членами дисциплінарної комісії 01 грудня 2020 року відібрано письмові пояснення, у яких позивач пояснив, що вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 йому відомі. Щодо виявлених недоліків пояснив, що в період з 28 по 29 листопада 2020 року до чергової частини Хмельницького відділу поліції надійшло 10 повідомлень громадян, які вказували на можливі порушення карантинних обмежень окремими суб`єктами господарювання. Такі повідомлення зареєстровано в журналі Єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події. За результатами розгляду таких повідомлень у 5 випадках було складено адміністративні матеріали за частиною 1 статті 44-3 КУпАП, а в інших 5 випадках повідомлені порушення не знайшли свого підтвердження. Разом із тим, позивач зазначив, що у вказаний період на території м. Хмельницького проводилися профілактичні відпрацювання працівниками поліції.
		На основі зібраних матеріалів та проведеного службового розслідування згідно висновку т.в.о. начальника ГУНП в Хмельницькій області полковника поліції Чайковського А.Е. №3844/121/20/2020 від 01 грудня 2020 року дисциплінарна комісія дійшла висновку про те, що позивач і ряд керівників територіальних відділів (відділень) поліції вчинили порушення службової дисципліни, що виразилось у відсутності дієвого контролю за підлеглим особовим складом, наслідком чого стало порушення карантинних обмежень, визначених Постановою №641.
		Наказом т.в.о. начальника ГУНП у Хмельницькій області від 01 грудня 2020 року №1786 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції відділів, відділень ГУНП в Хмельницькій області", за порушення службової дисципліни, що виразилося у відсутності дієвого контролю за підлеглим особовим складом, наслідком чого стало порушення карантинних обмежень, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №641 серед інших, до позивача, який на момент дисциплінарного проступку тимчасово виконував обов`язки начальника ХВП ГУНП в Хмельницькій області застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
		Позивач, вважаючи вказаний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.
		Релевантні джерела права й акти їх застосування.
		Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені   Конституцією   та законами України.
		Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України "Про Національну поліцію" №580-VIII (надалі - Закон № 580-VIII), Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 29 липня 1991 року.
		Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 580-VIII, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
		Відповідно до частини 1 статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
		Основні обов`язки поліцейського визначені статтею 18 Закону №580-VIII. 
		Положеннями пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону №580-VIII визначено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського та професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.
		Згідно частини 1 статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
		Частиною 2 статті 19 Закону №580-VIII встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
		Положеннями частини 1 статті 59 Закону №580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
		Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статус Національної поліції України (надалі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
		Згідно частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
		Частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, зокрема:
		1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
		2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;
		3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
		4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
		5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
		6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
		7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
		11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
		13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
		Статтею 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
		Дисциплінарним проступком згідно статті 12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
		Відповідно до частин 1 та 3 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. 
		Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
		До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
		Змістовний аналіз наведених вище положень Дисциплінарного статуту дає змогу зробити висновок, що службова дисципліна поліцейського полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів з питань службової діяльності, бездоганному та неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені, та належному виконанні обов`язків поліцейського, визначених законом. Водночас порушення поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника можуть застосовуватися заходи дисциплінарного стягнення.
		Апеляційний суд зазначає, що для застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення необхідно встановити факт вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарний проступок полягає у конкретних діях чи бездіяльності, які вчинені поліцейським протиправно та умисно, в тому числі невиконання поліцейським конкретних службових обов`язків, порушення обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також вчинення дій, які підривають авторитет поліції.
		Водночас, для застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення, факт вчинення ним дисциплінарного проступку повинен бути встановлений у передбаченому законодавством порядку.
		Відповідно до частини 1-4 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
		Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
		Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
		Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
		Частинами 1, 2 статті 15 Дисциплінарного статуту визначено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.
		До складу дисциплінарних комісій можуть також включатися представники громадськості, які мають бездоганну репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет.
		Відповідно до частини 1 статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
		Разом з тим, згідно із частиною 1 статті 19 Дисциплінарного статуту, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються:
		1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
		Відповідно до частини 2 статті 19 Дисциплінарного статуту висновок за результатами службового розслідування підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
		Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
		Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07 листопада 2018 року затверджено Порядок проведення службових розслідувань в Національній поліції України (надалі - Порядок № 893).
		Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
		Згідно пункту 4 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції службове розслідування має встановити:
		- наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;
		- наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;
		- ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;
		- обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;
		- відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
		- вид і розмір заподіяної шкоди;
		- причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
		Відповідно до положень пункту 1-2 розділу VIІ Порядку № 893 у разі, якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
		Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія (п.2 розділу VI Порядку №893).
		Висновок службового розслідування - це документ, який складається за результатами службового розслідування, містить правову оцінку виявлених фактів та обставин, дій чи бездіяльності осіб рядового і начальницького складу, висновки та пропозиції.
		Висновки та пропозиції із зазначенням міри юридичної відповідальності, в цьому випадку - щодо накладення дисциплінарного стягнення, приймаються посадовими особами на підставі юридичних фактів і норм права.
		Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
		Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
		У касаційній скарзі відповідачем зазначено, що вона подана на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
		Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що службове розслідування в органах поліції є комплексом заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції та з метою збирання, перевірки і оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського, встановлення обставин (часу, місця, способу) його вчинення, уточнення причин та умов, що цьому сприяли, а також ступеня вини особи, яка його вчинила, і визначення виду стягнення, що пропонується до застосування керівником.
		Таким чином, мета службового розслідування полягає у повному, об`єктивному та всебічному встановленні обставин (часу, місця), наслідків правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у його вчиненні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявності причинного зв`язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причин правопорушення та умов, що йому сприяли; законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов`язків, що були порушені; ступеня вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки поліцейського і його ставлення до вчиненого.
		Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що як було правильно встановлено судами попередніх інстанцій, висновок службового розслідування від 01 грудня 2020 року № 3844/121/20/2020, на підставі якого позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, не відповідає вищенаведеним вимогам законодавства, а саме не містить обставин вчинення саме позивачем дисциплінарного проступку, пояснень осіб, яким відомі відповідні обставини справи, документів та матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку.
		Більш того, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що фактично позивача притягнуто до відповідальності за порушення карантинних обмежень окремими суб`єктами господарювання на території міста Хмельницького у період з 28 по 29 листопада 2020 року, коли він тимчасово виконував обов`язки керівника відділу поліції.
		Однак чинним законодавством, зокрема Законом України «Про Національну поліції» не передбачено відповідальності в.о. керівника відділу поліції та/або інших працівників поліції за вчинення суб`єктами господарювання адміністративних правопорушень, зокрема порушення карантинних обмежень.
		При цьому, судова колегія відзначає, що обов`язком позивача, як працівника поліції, було своєчасне виявлення таких порушень та реагування на них. В період з 28 по 29 листопада 2020 року повідомлення громадян які надходили до чергової частини Хмельницького відділу поліції та вказували на можливі порушення карантинних обмежень окремими суб`єктами господарювання були зареєстровані в журналі Єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події і за результатами їх розгляду у 5-ти випадках було складено адміністративні матеріали за частиною 1 статті 44-3 КУпАП, а в інших 5-ти випадках повідомлені порушення не знайшли свого підтвердження. 
		Тобто, працівниками відділу поліції під керівництвом позивача здійснювалось своєчасне реагування та розгляд відповідних питань. Зворотного матеріалами службового розслідування не встановлено.
		Доводи скаржника про те, що під час проведеного розслідування у позивача було відібрано письмові пояснення, зі змісту яких вбачається, що позивач підтвердив наявність порушень, виявлених у його службовій діяльності, колегія суддів відхиляє, оскільки вини спростовувались судами попередніх інстанцій, а суд касаційної інстанції не наділений  повноваженнями щодо переоцінки доказів (частина 2 статті 341 КАС України).
		Щодо підстав касаційного оскарження, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2" відносно притягнення до відповідальності керівника підрозділу за неналежну організацію роботи підлеглих, щодо запобіганню порушень, Суд зазначає, що у цій справі під час службового розслідування позивач підтвердив обізнаність з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641, навів чіткі показники щодо кількості повідомлень громадян, які вказували на можливі порушення карантинних обмежень окремими суб`єктами господарювання, та результати їх розгляду і зазначив, що на території м. Хмельницького проводилися профілактичні відпрацювання працівниками поліції.
		Твердження скаржника про те, що такі обставини залишилися поза увагою судів попередніх інстанцій спростовуються матеріалами справи.
		Доводи скаржника про те, що на основі зібраних матеріалів та проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла обґрунтованого та правомірного висновку про те, що позивач та ще ряд керівників територіальних відділів (відділень) поліції вчинили порушення службової дисципліни, що виявилося у відсутності дієвого контролю за підлеглим особовим складом та призвело до порушення карантинних обмежень, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641, суд касаційної інстанції вважає необґрунтованими та безпідставними, з огляду на вищевикладене.
		Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій щодо протиправності наказу від 01 грудня 2020 року № 1786 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції відділів, відділень Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області» в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани та задоволення позову в цій справі.
		Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
		Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення. 
		За змістом частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		Висновки щодо розподілу судових витрат
		Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
		Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області залишити без задоволення.
		Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                      А.Г. Загороднюк 
		 
		судді                                                                                           Л.О.Єресько 
		 
		                                                                                          В.М. Соколов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...