Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 179/2117/17 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 26.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 28.12.2021.
Дата набрання законної сили: 24.12.2021
Номер судового провадження: 61-12454ск21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова  
		Іменем  України
		24 грудня 2021 року
		м. Київ
		справа № 179/2117/17
		провадження № 61-12454св21
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		Ткачука О. С. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В.,
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом  ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , до Шевченківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, третя особа - ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2018 року, ухвалене суддею Ковальчук Т. А., та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 травня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: Красвітної Т. П., Свистунової О. В., Єлізаренко І. А.,  
		ВСТАНОВИВ:
		Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Шевченківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області (далі - Шевченківська сільська рада), третя особа - ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
		Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 ,  який за життя склав заповіт від 16 грудня 2008 року, за яким на випадок своєї смерті заповідав належний йому на підставі державного акта серії ЯЕ                            № 479486 від 05 грудня 2007 року земельний пай площею 6,3299 га,                ОСОБА_1 
		21 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини на спадкове майно, яке йому заповідав ОСОБА_4 . Однак отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини. 
		Пропуск зазначеного строку позивач обґрунтовував тим, що не знав про смерть заповідача. Крім того, він хворів і знаходився у скрутному матеріальному становищі. 
		У зв`язку з цим позивач просив визначити йому додатковий строк у три місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за заповітом та оформлення його спадкових справ після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Короткий зміст судових рішень
		Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2018 року у задоволенні позовних вимог  ОСОБА_1 відмовлено.
		Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не надано доказів того, що він пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, зокрема суд визнав, що вказані ним причини не пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами на вчинення дій щодо подання заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця. Судом також не було встановлено обставин, які протягом двох років з дня смерті спадкодавця, позбавляли  позивача можливості вчасно звернутися із заявою про прийняття спадщини. 
		ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач ОСОБА_1 помер.
		У березні 2020 року спадкоємець ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2018 року. 
		Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,   залучено дочку спадкодавця ОСОБА_4 - ОСОБА_3 .
		Постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 травня 2021 року рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2018 року залишено без змін.
		Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки наведені   ОСОБА_1 доводи на підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини є необґрунтованими. Зокрема, доводи позивача про його складне матеріальне становище, періодичне лікування та незадовільний стан здоров`я, не доводили факту поважності причин пропущення строку на прийняття спадщини.  Також суд акцентував увагу на тому, що в обґрунтування позову позивач не посилається на факт необізнаності щодо складання на його ім`я заповіту спадкодавцем. 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У липні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
		ОСОБА_2 ,  у якій вона просить скасувати рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 травня 
		2021 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову. 
		Заявник посилається на те, що суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
		Доводи інших учасників справи
		У відзиві на касаційну скаргу  ОСОБА_3 просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість. 
		Рух справи у суді касаційної інстанції 
		Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
		Обставини справи та висновки за результатами розгляду справи, зроблені судами попередніх інстанцій 
		Суди встановили, що відповідно до заповіту від 16 грудня 2008 року                ОСОБА_4 на випадок своєї смерті заповідав належний йому на підставі державного акта серії ЯЕ № 479486 від 05 грудня 2007 року земельний пай площею 6,3299 га, ОСОБА_1 (а. с. 7, т. 1).
		ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер (а. с. 9, т. 1).
		04 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, який переглядається, про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , посилаючись на те, що 21 листопада 2017 року він звернувся до приватного нотаріуса Магдалинівського районного нотаріального округу Солодовник В. В. з заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця, однак у вчиненні нотаріальної дії йому було відмовлено у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини.
		Перевіряючи обґрунтованість заявленого ОСОБА_1 позову суди попередніх інстанцій виходили із наступного.
		За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
		Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
		Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
		За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
		Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
		Вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
		При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
		Такий правовий висновок наведено у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження                                       № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).
		Перевіряючи доводи позивача ОСОБА_1 щодо поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, суди, врахувавши положення ЦК України та правові висновки Верховного Суду, викладені у вищезазначених постановах, дійшли висновку про відсутність об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для подання позивачем вчасно (протягом шести місяців зі смерті спадкодавця) до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_4 . Зокрема, наведені у позові доводи позивача про його складне матеріальне становище, періодичне лікування та незадовільний стан здоров`я, не доводили факту поважності причин пропущення строку на прийняття спадщини. 
		Разом із цим судом апеляційної інстанції встановлено,  що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від  06 лютого 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Первомайського районного нотаріального округу Харківської області Вовк І. В., спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_4 , є його дочка ОСОБА_3 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається із земельної ділянки площею 6,3299 га, яка знаходиться на території Шевченківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, яка належала ОСОБА_1 на підставі державного акта серії ЯЕ  № 479486 від 05 грудня 2007 року (а. с. 328, т. 1).               
		Позиція Верховного Суду
		Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
		Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у  складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню. 
		У касаційній скарзі ОСОБА_2 посилається на те, що в оскаржуваних судових рішеннях суди застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі № 484/3221/17 (провадження № 61-22510св18), від 10 січня 2019 року у справі № 263/1221/17 (провадження № 61-18261св18), від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц (провадження № 61-5609св19), від 21 вересня 2020 року у справі № 130/2517/18 (провадження № 61-14962св19).
		Колегія суддів вважає такі доводи заявника безпідставними, оскільки у вказаних справах суди встановили обставини, які свідчать про необізнаність позивачів про наявність заповіту складених на їх ім`я, і це суди визнали поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. Натомість у справі, яка переглядається, позов обґрунтовано необізнаністю позивача про смерть спадкодавця. При цьому, як встановили суди, про наявність заповіту, складеного на його ім`я, ОСОБА_1 знав.   
		За таких обставин висновки у цих справах і у справі, яка переглядається, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності. У цих справах застосовано інше нормативно-правове регулювання, ніж застосовано у справі, яка переглядається, з урахуванням встановлених у ній конкретних обставин.
		Верховний Суд зазначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм. Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
		При цьому під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, необхідно розуміти, зокрема, такі, де аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин. З`ясування подібності правовідносин у рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи.
		Колегія суддів вважає, що у справі, яка розглядається, сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів попередніх інстанцій. 
		Інші доводи касаційної скарги ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм процесуального права і зводяться до власної переоцінки позивачем встановлених судом обставин, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції. 
		Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Пономарьов проти України», «Рябих проти Російської Федерації», «Нєлюбін проти Російської Федерації») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок  та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних помилок.  
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу  ОСОБА_2 залишити без задоволення.
		Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 травня 2021 року залишити без змін. 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Судді:                                                                                               О. С. Ткачук 
		А. А. Калараш
		Є. В. Петров

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...