Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 286/2011/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано для оприлюднення: 28.12.2021. Зареєстровано: 28.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 29.12.2021.

Номер судового провадження: 2/286/849/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 286/2011/21
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		24 грудня 2021 року                                 м. Овруч
		 
		Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
		головуючого судді Кулініча Я. В. 
		з секретарем   Грищенко Н. А., 
		розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження  в м. Овруч цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди , -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		16.06.2021 року  ОСОБА_1 , яка проживає в АДРЕСА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , яка зареєстрована в АДРЕСА_2 та ОСОБА_4 , яка зареєстрована в АДРЕСА_1 ,  в якому просить стягнути з відповідачів на її  користь 457, 20 грн. матеріальної шкоди та 3000 грн. моральної шкоди.
		Мотивуючи тим, що вона є матір`ю ОСОБА_5 , якій діти відповідачів по справі, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 спричинили тілесні ушкодження. Так, 01.01.2020 року близько 18 години ОСОБА_5 разом із подругою ОСОБА_8 пішла на прогулянку до центру с. В. Фосня, де перебували її наглядно знайомі малолітні односельчани ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та інші. В Ході бесіди між ними виник словесний конфлікт. Після цього, її дочка разом із знайомою ОСОБА_8 вирішили піти додому і проходячи по селу, їх наздогнали вказані знайомі з якими була суперечка та почали кидати по них камінням, внаслідок чого ОСОБА_5 отримала легкі тілесні ушкодження, а саме: поверхневу забійну рану правої тім`яної ділянки волосяної частини голови та синця лівої лопаткової ділянки на рівні середньої частини верхнього краю. Каміння кидали ОСОБА_6 та ОСОБА_12 .. Через отримані ушкодження дочці необхідно було проходити лікування, на  яке було витрачено 457,20 грн.. Відповідачами шкода не відшкодована, жодного разу вони навіть    не виявили бажання з нею поговорити, врегулювати конфлікт.  Крім того, їй спричинена моральна шкода яку вона оцінює у 3000 грн.. вона отримала нервовий стрес, хвилювалась за дитину, яка стала знервованою через отримані травми, через насмішки, які лунають у її   адресу. Їй важко спостерігати за душевними стражданнями дитини. 
		Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
		Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників справи не надходило.
		Відповідачі відзив на позовну заяву у встановлений строк не надали, ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження отримали  28.09.2021 року, про що свідчить рекомендовані повідомлення, що містяться в матеріалах справи.
		Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
		Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , позивач є матір`ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7). 
		З  постанови слідчого СВ Овруцького ВП Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області від 17.04.2020 року, яка набрала законної сили,   видно, що   01.01.2020 о 20 годині до Овруцького ВП надійшло повідомлення  від ОСОБА_1 про те, що група однокласників її доньки ОСОБА_5 кинули останній по голові, в результаті чого ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження. В ході досудового розслідування було встановлено, що 01.01.2020 близько 18 години ОСОБА_5 разом із подругою ОСОБА_8 , пішла на прогулянку до центру с. Велика Фосня, Овруцького району, де перебували її наглядно знайомі малолітні односельчани ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та інші. В ході бесіди між ними виник словесний конфлікт. Після цього, ОСОБА_5 разом із знайомою ОСОБА_8 вирішили піти додому і проходячи по селу, їх наздогнали вказані знайомі з якими була суперечка та почали кидати по них камінням, внаслідок чого ОСОБА_5 отримала легкі тілесні ушкодження, а саме: поверхневу забійну рану правої тім 'яної ділянки волосяної частини голови та синця лівої лопаткової ділянки на рівні середньої частини верхнього краю. Зі слів ОСОБА_15 , саме ОСОБА_5 розпочала конфлікт, а саме образливо коментувала фотографії першої в соціальних мережах, а також під час зустрічі 01.01.2020 близько 18 години вона перша почала образливо чіплятись та висловлюватись нецензурною лайкою в її адресу. Після того, коли ОСОБА_5 та ОСОБА_8 пішли додому, то наздогнавши їх ОСОБА_6 та ОСОБА_7 піднявши з поверхні землі камінці кинули їх в напрямку дівчат, при цьому випадково потрапили ОСОБА_5 , чим спричинили вищевказані тілесні ушкодження.
		Постановою слідчого СВ Овруцького ВП Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області від 17.04.2020 року, кримінальне провадження №12020060250000003  від 02.01.2020 закрито, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, так як в діях ОСОБА_6 та ОСОБА_16 відсутній умисел на спричинення тілесних ушкоджень легкого ступеню тяжкості, а суб`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, характеризується тільки умисною виною.
		Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі факти:
		а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.
		б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки ст. 22 ЦК України).
		в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
		г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
		Частина 2 цієї статті встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв`язку із наявністю вини іншої особи або у зв`язку із дією об`єктивних обставин).
		Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
		Частиною 1 ст. 1177 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1178 ЦК України шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, - якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.
		Позивачем до позовної заяви надані копії чеків  на придбання ліків на загальну суму 457,20 грн. (а.с.8), однак  остання   не надала суду доказів в підтвердження того, що саме зазначені в товарних чеках ліки були придбані нею за призначенням лікаря, в зв`язку з  отриманими тілесними ушкодженнями дочкою.
		Відтак суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення матеріальних збитків є не доведеними, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.
		Щодо заявленої вимоги про відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.
		Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (ч. 1 ст. 23 ЦК України).
		Відповідно до ч. 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		Згідно ст. 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів (ч. 1 ст. 1168 ЦК України).
		Як роз`яснено в п. 3 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 2005 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Положеннями п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, ураховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках.
		В пункті № 10 зазначеної постанови зазначено, що при заподіянні особі моральної шкоди, обов`язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.
		Частина 1 ст. 1181 ЦК України визначає, що шкода, завдана спільними діями кількох малолітніх осіб, відшкодовується їхніми батьками (усиновлювачами), опікунами в частці, яка визначається за домовленістю між ними або за рішенням суду.
		З огляду на ту обставину, що внаслідок протиправних дій малолітніх дітей відповідачів, дочка позивача   отримала легкі тілесні ушкодження, перенесла нервовий стрес, враховуючи характер та обсяг страждань, виходячи із засад розумності, справедливості і виваженості, а також з огляду на встановлені судом факти, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди в розмірі 1500,00 грн.   з кожного.
		В стягненні решти суми моральної шкоди слід відмовити.
		Доводи позивача відповідачами не спростовано, правом на подання відзиву не скористалися. 
		Таким чином, аналізуючи обставини справи та правові норми, що їх регулюють, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.
		Позивач від сплати судового збору звільнена на підставі п.  6 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», а тому у відповідності до ст. 141 ЦПК України судовий збір в сумі 454,00 грн. (пропорційно розміру задоволених вимог) підлягає стягненню з відповідачів в дохід держави  в дольовому порядку.
		Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141,  259, 263-265, 268 ЦПК України, на підставі ст. ст. 23,  1167,  1168,  1187 ЦК України,  суд, 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позов  ОСОБА_17 частково. 
		Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає в АДРЕСА_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає в АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка  проживає в АДРЕСА_1 , по 1500грн. з кожного в рахунок відшкодування моральної шкоди.
		В іншій частині вимог відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає в АДРЕСА_2 , в дохід держави 227,00 грн. судового збору.
		Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає в АДРЕСА_1 ,  в дохід держави 227,00 грн. судового збору.
		Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Житомирського апеляційного суду  протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		 
		 
		Суддя:  Я.  В.  Кулініч

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...