Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 490/960/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів.
Надіслано для оприлюднення: 28.12.2021. Зареєстровано: 28.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 30.12.2021.
Дата набрання законної сили: 28.01.2022
Номер судового провадження: 1-кп/490/296/2021
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020150020002268

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		490/960/21 28.12.2021
		н\п 1-кп/490/296/2021
		 
		Центральний районний суд м. Миколаєва
		54020, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/12, inbox@ct.mk.court.gov.ua 
		490/960/21
		н\п 1-кп/490/296/2021
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28 грудня 2021 року         м. Миколаїв 
		 
		 
		Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
		 
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		 
		за участю секретаря ОСОБА_2 ,
		 
		прокурора ОСОБА_3 ,
		 
		обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт, складений за результатами досудового розслідування обставин кримінального провадження №12020150020002268 за обвинуваченням: 
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, українця, громадянина України, раніше не судимого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючого директором ТОВ "Ніколь МК-Юг", зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , 
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 264 КК України, 
		 
		                В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що останній, будучи власником пристрою вітчизняного виробництва, пристосованого для відстрілу патронів, споряджених гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними зарядами несмертельної дії - пістолету "Форт 12 РМ" калібру 9 мм. Р.А., серія НОМЕР_1 , згідно дозволу № НОМЕР_2 , виданого УПД ГУ НП в Миколаївській області від 20.06.2017р. на право зберігання та носіння вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, а також встановлені спеціальні правила їх зберігання особами, які володіють зброєю та бойовими припасами на законних підставах, проявляючи злочинну самовпевненість, не дотримуючись цих правил, не виконуючи передбачені нормативними актами умови зберігання зброї або бойових припасів, насамперед ті, які спрямовані на убезпечення їх від сторонніх осіб, залишив власний пістолет "Форт 12 РМ" калібру 9 мм. Р.А., серія НОМЕР_1 та боєприпаси до нього у автомобілі марки "Toyota Land Cruiser", державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , зареєстрований за його дружиною ОСОБА_6 . Залишивши без нагляду вказану зброю та боєприпаси в салоні вищевказаного автомобіля, ОСОБА_4 зумовив вільний доступ до неї сторонніх осіб, а саме дружини ОСОБА_6 , яка здійснила з пістолету "Форт 12 РМ" калібру 9 мм. Р.А., серія НОМЕР_1 один постріл собі в область голови, в результаті заподіявши собі тілесні ушкодження у вигляді переломів кісток склепіння та основи черепа, пошкоджень оболонок головного мозку, крововиливу під м`яку мозкову оболонку головного мозку, деструкції та забоїв речовини головного мозку, що спричинило тяжкі наслідки, а саме настання смерті ОСОБА_6 . 
		На підставі викладеного, дії ОСОБА_4 стороною обвинувачення кваліфіковано за ст. 264 КК України, а саме як недбале зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів, що спричинило тяжкі наслідки. 
		 
		Стороною обвинувачення на підтвердження обставин, викладених в обвинувальному акті та доведення провини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 264 КК України надано наступні докази: 
		- протокол огляду місця події від 29.06.2020р., а саме домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , з ілюстративною таблицею до нього;
		- протокол огляду місця події від 29.06.2020р., а саме транспортного засобу "Toyota Land Cruiser", державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , з ілюстративною таблицею до нього;
		- заяву ОСОБА_4 від 29.06.2020р. на ім`я начальника Центрального ВП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_7 про добровільну видачу працівникам поліції його футболки, в яку був одягнутий ОСОБА_4 коли переносив свою дружину з кімнати спальні до коридору після вчинення нею самогубства 29.06.2020р.;
		- протокол отримання зразків для експертизи від 03.07.2020р. у свідка ОСОБА_4 ;
		- протокол огляду місця події від 30.06.2020р., а саме приміщення секційної зали, яка розташована в будівлі Миколаївського бюро судово-медичних експертиз за адресою: м. Миколаїв, вул. Потьомкінська 138, в ході якого виявлено та оглянуто труп ОСОБА_6 , та вилучено одяг з трупа, нігті з піднігтьовим вмістом, змиви з рук, лоскут шкіри з правої скроневої ділянки, гумову кулю;
		- виписку з журналу реєстрації трупів Миколаївського бюро судово-медичних експертиз від 30.06.2020р., згідно якої за актом №1784 зареєстровано труп ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доставлений 29.06.2020р. із причиною смерті: "набряк та здавлення головного мозку, забій головного мозку, множинні переломи кісток склепіння та основи черепа, одне сліпе вогнепальне поранення голови";
		- висновок експерта №1784 від 12.08.2020р. за результатами судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
		- висновок експерта №316 від 08.07.2020р. за результатами судової експертизи зброї, а саме: одного предмету, схожого на пістолет з маркуванням "Форт-12РМ" серія НОМЕР_4 , гільзи калібру 9 мм., 4 патронів калібру 9 мм., вилучених 29.06.2020р. в ході огляду місця події за адресою: м. Миколаїв, провул. Врожайний 32, а також одного предмету округлої форми, схожого на кулю, який було вилучено 30.06.2020р. під час огляду трупу ОСОБА_6 ; 
		- висновок експерта №581 від 07.07.2020р. за результатами судової дактилоскопічної експертизи, згідно якого на поверхнях пістолету з маркуванням "Форт-12 РМ" та "гільзі" вилучених 29.06.2020р. в ході огляду місця події за адресою: м. Миколаїв, провул. Врожайний 32, слідів папілярних узорів не виявлено; 
		- висновок експерта №1394 від 08.07.2020р. за результатами судової вибухово-технічної експертизи, згідно якого з наданого на дослідження предмету, зовні схожому на пістолет, з маркуванням "Форт-12 РМ", серія НОМЕР_4 , проводився постріл (постріли) після останнього чищення;
		- висновок експерта №698 від 10.07.2020р. за результатами судової молекулярно-генетичної експертизи, згідно якого виявлені на предметі зовні схожому на пістолет з маркуванням "Форт-12", на предметі зовні схожому на магазин, на предметі зовні схожому на гільзу, клітини з ядрами з генетичними ознаками, мають збіг з генетичними ознаками клітин зразка крові ОСОБА_6 ;
		- висновок експерта №699 від 10.07.2020р. за результатами судової молекулярно-генетичної експертизи, згідно якого встановлено генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_6 1987р.н.;
		- висновок експерта №550 від 07.07.2020р. за результатами судової трасологічної експертизи, з об`єктом дослідження - механізму замка вхідних дверей спальної кімнати, вилученого 29.06.2020р. в ході огляду місця події за адресою: м. Миколаїв, провул. Врожайний 32;
		- висновок експерта №704 від 13.07.2020р. за результатами судової молекулярно-генетичної експертизи за зразками нігтьових пластин з правої та лівої руки ОСОБА_6 , зрізами нігтьових пластин з правої та лівої руки ОСОБА_4 , ножицями;
		- висновок експерта №1411 від 14.07.2020р. за результатами судової експертизи матеріалів, речовин і виробів, згідно якого на наданих на дослідження змивах з обох рук ОСОБА_6 на серветках та марлевих тампонах, слідів продуктів згорання пороху не виявлено;
		- висновок експерта №703 від 10.07.2020р. за результатами судової молекулярно-генетичної експертизи, згідно якого встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_4 1986р.н.;
		- висновок експерта №705 від 15.07.2020р. за результатами судової молекулярно-генетичної експертизи, згідно якого встановлено, що генетичні ознаки виявлених клітин з ядрами без домішки крові, що домінують серед змішаних генетичних ознак у змиві з ручки замка речового ящика автомобіля "Toyota Land Cruiser", державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , не збігаються з генетичним ознаками зразка крові потерпілої ОСОБА_6 , зразка букального епітелію ОСОБА_4 та належить невстановленій особі жіночої статі; генетичні ознаки виявлених клітин з ядрами з домішкою крові, у змиві з зовнішньої рукоятки передніх лівих дверей автомобіля "Toyota Land Cruiser", державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_6 та не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_4 ; 
		- висновок експерта №1413 від 15.07.2020р. за результатами судової експертизи матеріалів, речовин і виробів, згідно якого на наданих на дослідження змивах з обох рук ОСОБА_4 на серветках, слідів продуктів згорання пороху не виявлено;
		- висновок експерта №619 від 23.07.2020р. за результатами судової дактилоскопічної експертизи, згідно якого встановлено, що слід папілярного узору пальця руки, який було вилучено 29.06.2020р. в ході огляду місця події за адресою: м. Миколаїв, провул. Врожайний 32, залишений великим пальцем правої руки ОСОБА_4 ; 
		- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 24.11.2020р., які перебувають у володінні Управління превентивної діяльності ГУ НП в Миколаївській області за адресою: м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 4, а саме до: оригіналів документів особової справи на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з додатком у вигляді опису від 24.11.2020р. про вилучення зазначеної особової справи на 38 арк.;
		- оригінали документів особової справи на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на 38 арк., які стали підставою для отримання дозволу на придбання та послідуюче зберігання та носіння пристрою вітчизняного виробництва для відстрілу гумових куль "Форт-12 рм", кал. 9 мм., № НОМЕР_1 ;
		- пояснення свідка ОСОБА_8 .
		 
		В ході судового розгляду  ОСОБА_4  від надання пояснень по суті обвинувачення відмовився в порядку ст. 63 Конституції України, лише в останньому слові зазначив, що умови та порядок зберігання зброї не порушував. 
		 
		Позиція сторони захисту зводиться до того, що в ході досудового розслідування кримінального провадження, органом досудового розслідування були допущені грубі порушення норм КПК України, що є підставою для визнання зібраних доказів по справі недопустимими. В той час як решта доказів жодним чином не підтверджує провину ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 264 КК України, що є підставою до виправдання останнього. 
		 
		Надаючи оцінку викладеним обставинам, суд приходить до наступних висновків.
		Європейський Суд у рішенні від 21 квітня 2011 року "Нечипорук і Йонкало проти України", п.150, зазначив, що "суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи "поза будь-яким розумним сумнівом" і така "доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою".
		За змістомст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбаченихст. 91 цього Кодексу, покладається на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Згідно з ч. 1 ст. 94КПК України, суд повинен оцінювати докази на основі всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Здійснення перевірки доказів на їх допустимість, якщо сторона захисту ставить їх під сумнів, є обов`язком суду.
		Так, стороною захисту стверджується про те, що огляд місця події від 29.06.2020р. у приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_1 був незаконним з наступних підстав: вказана слідча дія була проведена до внесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР та без ухвали слідчого судді; ОСОБА_4 надав письмову згоду на проникнення до свого житла, перебуваючи у важкому психоемоційному стані та без участі захисника; наведена слідча дія проводилась без відеофіксації; в протоколі огляду місця події не зазначено усіх учасників, а саме оперативних працівників, які також приймали участь у слідчій дії.
		 
		Аналізуючи вказане твердження захисту суд приходить до наступного.
		За змістом статей214,223,237КПК Україниогляд є слідчою (розшуковою) дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, яка проводиться в межах досудового розслідування кримінального провадження. Перед проведенням слідчої (розшукової) дії особам, які беруть у ній участь, роз`яснюються їх права і обов`язки, передбаченіКПК, а також відповідальність, встановлена законом.Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У невідкладних випадках огляд місця події може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після огляду.
		Підставою для проведення огляду місця події слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі.Без наявності такої інформації проведення огляду місця події не допускається.
		Судом встановлено, що підставою для проведення огляду місця події (житла) стало повідомлення про смерть ОСОБА_6 . З метою перевірки вказаної інформації та з`ясування події, що відбулася, 29.06.2020р. в період часу з 10:45 год. до 15:00 год. слідчим Центрального ВП ГУ НП в Миколаївській області ст. лейтенантом поліції ОСОБА_9 на підставі заяви ОСОБА_4 був проведений огляд місця події, а саме домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено труп ОСОБА_6 з ознаками насильницької смерті, а також виявлено та вилучено можливі засоби вчинення кримінального правопорушення та інші речі, які мають доказове значення для розслідування кримінального провадження.
		Місце виявлення трупа завжди вважається місцем події незалежно від того, де настала смерть певної людини. Отже, зазначена слідча дія була невідкладною, здійснювалася з метою перевірки отриманої інформації та не потребувала попереднього дозволу суду. При цьому таке тлумачення очевидно не суперечитьстатті 30 Конституціїтастатті 13 КПК, які, навіть дозволяючи невідкладне проникнення у певних випадках, не звільняють від послідуючого судового контролю для перевірки виправданості проникнення без попереднього судового рішення.
		Таким чином посилання захисту на той факт, що зазначений огляд місця події відбувався до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та до отримання ухвали слідчого судді про надання дозволу на такий огляд - є безпідставним. Суд не вбачає жодних логічних суперечностей в нормах, передбачених ч. 3 ст. 214 та ч. 2 ст. 237 КПК України, або практичних труднощів у виконанні вимог негайно після огляду місця події внести відомості у ЄРДР та невідкладно звернутися до слідчого судді, якщо такий огляд було проведено у житлі та іншому володінні особи без попереднього дозволу суду. Більше того, в даному випадку зазначені вимоги були дотримані, та як вбачається з матеріалів справи слідчий 30.06.2021р. звернувся до суду та ухвалою слідчого судді від 08.07.2020р. було надано дозвіл на проведення огляду домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
		 
		Крім того суд визнає, що встановлення наявності й добровільності згоди особи на проведення в її житлі або іншому володінні огляду є важливим для визначення допустимості доказів, отриманих у результаті такого огляду, оскільки за такої згоди немає потреби звертатися до слідчого судді в порядку частини третьоїстатті 233 КПК. Тому сторона, яка надає такі докази, має переконати суд у наявності такої згоди та її добровільності.
		Закон не визначає спеціальних засобів доказування добровільності згоди на проникнення до житла або іншого володіння особи. Однак наявність та добровільність згоди не зводиться виключно до письмового документу відповідного змісту. Виходячи з такої позиції, письмовий документ, що містить згоду на проникнення, лише усуває будь-які сумніви у наявності добровільної згоди. Оскільки у певних ситуаціях наявність письмового документа може не мати вирішального значення, оскільки добровільність його написання чи підписання також може бути поставлено під сумнів.
		Тому наявність чи відсутність згоди, а також її добровільність чи вимушеність мають бути встановлені виходячи з сукупності обставин, за яких відбувалося проникнення до житла чи іншого володіння особи, і ці обставини можуть доводитись або спростовуватися сторонами за допомогою будь-яких засобів доказування.
		Відповідно до встановлених судом фактичних обставин справи, саме обвинувачений ОСОБА_4 повідомив органи поліції про подію самогубства його дружини, що підтверджується аудіозаписами повідомлень зареєстрованих до ЄО Центрального ВП ГУНП за №16104 від 29.06.2020р. (у судовому засіданні сторони підтвердили наведені обставини та погодились із відсутністю необхідності досліджувати зазначені копії аудіозаписів). Тобто саме ОСОБА_4 був ініціатором виклику працівників поліції, що додатково підтверджується із його письмовою заявою від 29.06.2020р. про надання ним добровільної згоди на огляд приміщень будинку. 
		Проведений огляд здійснювався із залученням двох понятих та спеціаліста. Також у вказаній слідчій дії приймав участь безпосередньо ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 . Наведені обставини зафіксовані у відповідному протоколі огляду місця події від 29.06.2020р., результати якого засвідчені підписом слідчого та особистими підписами понятих, ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 без зауважень та доповнень. 
		Сукупність наведених обставин не ставлять під сумнів та згідно ч. 1ст. 233 КПКрозцінюються як добровільність згоди ОСОБА_4 на проникнення до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 з метою фіксації обставин кримінального правопорушення, оскільки були дотримані усі процесуальні гарантії, які захищали здатність ОСОБА_4 висловлювати свою справжню думку.
		 
		Оцінюючи твердження захисту про те, що огляд місця події здійснювався без обов`язкової відеофіксації, суд керується наступним.
		Вимоги, передбачені частиною 10статті 236 КПК, частиною 2статті 104 КПК, частинами1 та 6статті 107 КПК, спрямовані на удосконалення порядку проведення обшуку житла чи іншого приміщення органами досудового розслідування, зокрема коли до протоколів слідчих дій вноситься недостовірна інформація про докази, отримані під час їх проведення.
		З огляду на зміст частини 6статті 107 КПКнегативні наслідки у виді визнання процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів недійсними можуть наступати лише у разі незастосування технічних засобів фіксування.
		Проте, навіть у цьому випадку це не є безумовною підставою для визнання доказів, отриманих під час обшуку, недопустимими, оскільки частиною 6статті 107 КПКпередбачені винятки з цього правила, коли підстави визнання фактичних даних недопустимими як докази, можуть бути "переборені" консенсусом сторін кримінального провадження (так звані, умовно-консенсуальні підстави визнання фактичних даних допустимими як докази).
		Як було встановлено судом вище, 29.06.2020р. слідчим у кримінальному провадженні було проведено огляд місця події - приміщення домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено труп ОСОБА_6 та вилучено у тому числі ймовірні знаряддя вчинення злочину. З протоколу слідчої дії слідує, що в її проведенні брали участь поняті, ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 , які засвідчили протокол особистими підписами без зауважень чи доповнень. 
		Таким чином вбачається, що на початок проведення огляду, в ході його проведення та за його наслідками між сторонами у вигляді слідчого та ОСОБА_4 й захисником ОСОБА_5 було досягнуто консенсусу щодо проведення огляду місця події, не заперечувалось проти визнання такої слідчої дії та її результатів чинними, отже у даному кримінальному провадженні відсутні підстави стверджувати про порушення вимог частини 10статті 236 КПКта частин 1 і 6статті 107 КПК.
		 
		Твердження сторони захисту про те, що в протоколі огляду від 29.06.2020р. території домоволодіння не зазначено оперативних працівників, які також брали участь у даній слідчій дії, суд вважає безпідставним, оскільки згідно матеріалів справи, огляд місця події від 29.06.2020р. проводився безпосередньо слідчим Центрального ВП ГУ НП в Миколаївській області ст. лейтенантом поліції ОСОБА_9 із залученням спеціаліста ОСОБА_10 . При цьому участь інших осіб у вигляді оперативних співробітників матеріалами справи у вказаній слідчій дії не підтверджена. 
		Також суд звертає увагу на те, що вимоги, передбачені п. 1 ч. 3 ст. 104 КПК України, ч. 1 ст. 236 КПК України, спрямовані на удосконалення порядку проведення обшуку/огляду житла чи іншого приміщення органами досудового розслідування, зокрема коли до протоколів слідчих дій вноситься недостовірна інформація про докази, отримані під час їх проведення. В даному випадку навіть за умови наявності таких оперативних працівників під час проведення огляду місця події 29.06.2020р., стороною захисту (як в ході досудового розслідування, так і в ході судового розгляду) не піднімалося питання про незаконність дій таких працівників, що стало підставою до внесення недостовірних відомостей до протоколу огляду. 
		На підставі викладеного, суд констатує, що слідча дія у вигляді огляду місця події, а саме території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , проведена відповідно до вимогКПК України, складений за її наслідками протокол містить всі реквізити, передбаченіст. 104 КПК. Процесуальних порушень порядку збирання, дослідження та оцінки вказаної процесуальної дії, які б могли свідчити про її недопустимість,не вбачається.
		 
		Окрім того, стороною захисту стверджується про те, що огляд місця події від 30.06.2020р., а саме приміщення Миколаївського бюро судово-медичних експертиз за адресою: м. Миколаїв, вул. Потьомкінська 138, було проведено неналежним суб`єктом проведення процесуальних дій - слідчим, який не входить до складу групи слідчих у даному кримінальному провадженні.
		Аналізуючи наведене твердження, суд приходить до наступних висновків.
		Дотримання належної правової процедури здійснення слідчих дій, крім іншого, означає їх виконання спеціально уповноваженою в конкретному провадженні особою, що має забезпечувати його відповідність стандартам захисту прав людини, єдність змісту та форми кримінального провадження, налагоджену взаємодію верховенства права і законності, що в результаті врівноважує приватні та публічні (суспільні) інтереси заради досягнення цих завдань.
		За приписами п. 1 ч. 2 ст.39та ч. 1 ст.214 КПКвизначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, належить до компетенції керівника органу досудового розслідування.
		Статтею 110 КПКустановлено, що процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.
		Таким чином процесуальне рішення про визначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, визначення старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, має прийматися у формі, яка повинна відповідати визначеним кримінальним процесуальним законом вимогам до процесуального рішення згідно ст. 110 КПК України у формі постанови.
		При цьому таке процесуальне рішення необхідно долучати до матеріалів досудового розслідування для підтвердження наявності повноважень слідчих, які здійснюють досудове розслідування.
		В аспекті застосування приписів ч. 2 ст.39, ч. 1 ст.214 КПКу взаємозв`язку зположеннямист.110цього Кодексу недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожномуст. 6 Конвенції про захист прав людини іосновоположних свободправа на справедливий суд.
		Як вбачається з матеріалів справи, постановою заступника начальника СВ Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_11 від 30.06.2020р. проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020150020002268 доручено групі слідчих у складі: старшого групи - старшого слідчого СВ Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_12 , старшого слідчого СВ Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_13 , старшого слідчого СВ Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_14 , слідчого СВ Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_15 , слідчого СВ Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_16 . 
		Стороною обвинувачення долучено до матеріалів провадження протокол огляду місця події від 30.06.2020р., а саме приміщення секційної зали, яка розташована в будівлі Миколаївського бюро судово-медичних експертиз за адресою: м. Миколаїв, вул. Потьомкінська 138, в ході якого виявлено та оглянуто труп ОСОБА_6 , та вилучено одяг з трупа, нігті з піднігтьовим вмістом, змиви з рук, лоскут шкіри з правої скроневої ділянки, гумову кулю, проведено дактилоскопіювання трупу. Вбачається, що зазначений огляд місця події проводив старший слідчий Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області капітан поліції ОСОБА_17 , який в подальшому склав та засвідчив особистим підписом вищезгаданий протокол огляду місця події від 30.06.2020р. 
		Між тим встановлено, що слідчий ОСОБА_17 не перебуває у складі слідчої групи, яка здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020150020002268 та згадка про нього відсутня у відповідній постанові заступника начальника СВ Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_11 від 30.06.2020р. про призначення групи слідчих.
		Вищевикладені обставини вказують на грубе порушення вимог КПК України при проведенні вказаної слідчої дій, що тягне за собою визнання протоколу огляду місця події від 30.06.2020р., а саме приміщення секційної зали, яка розташована в будівлі Миколаївського бюро судово-медичних експертиз за адресою: м. Миколаїв, вул. Потьомкінська 138 - недопустимим доказом.
		 
		Відповідно до сформованої практикою ЄСПЛ доктрини "плодів отруєного дерева" (fruit of the poisonous tree), якщо джерело доказів є недопустимим, всі інші дані, одержані з його допомогою, будуть такими ж (рішення у справах "Гефген проти Німеччини", пункти 50-52 рішення у справі "Шабельник проти України (№ 2)", пункт 66 рішення у справі "Яременко проти України (№ 2)").
		Зазначена доктринапередбачає оцінкуне лишекожного засобудоказування автономно,а івсього ланцюгабезпосередньо пов`язанихміж собоюдоказів,з якиходні випливаютьз іншихта єпохідними відних.Критерієм віднесеннядоказів до"плодів отруєногодерева" єнаявність достатніх підстав вважати, що відповідні відомості не були б отримані за відсутності інформації, одержаної незаконним шляхом.
		 
		Враховуючи, що фактично данні зазначені в протоколі огляду місця події від 30.06.2020р., а саме приміщення секційної зали, яка розташована в будівлі Миколаївського бюро судово-медичних експертиз за адресою: м. Миколаїв, вул. Потьомкінська 138, отримані внаслідок грубого порушення норм чинного законодавства і визнаються судом недопустимими доказами, то і похідні від них докази, а саме: 
		- висновок експерта №316 від 08.07.2020р. за результатами судової експертизи зброї, в частині дослідження щодо встановлення походження предмету зовні схожого на кулю, та щодо встановлення належності слідів папілярних візерунків слідів пальців рук на пістолеті "Форт-12РМ" ОСОБА_6 ;
		- висновок експерта №581 від 07.07.2020р. за результатами судової дактилоскопічної експертизи, в частині дослідження щодо встановлення походження предмету зовні схожого на кулю та щодо встановлення належності слідів папілярних візерунків слідів пальців рук на пістолеті "Форт-12РМ" ОСОБА_6 ;
		- висновок експерта №704 від 13.07.2020р. за результатами судової молекулярно-генетичної експертизи за зразками нігтьових пластин з правої та лівої руки ОСОБА_6 ; 
		- висновок експерта №1411 від 14.07.2020р. за результатами судової експертизи матеріалів, речовин і виробів, згідно якого досліджувались змиви з обох рук ОСОБА_6 на серветках та марлевих тампонах на предмет наявності слідів продуктів згорання пороху;
		- висновок експерта №619 від 23.07.2020р. за результатами судової дактилоскопічної експертизи, в частині дослідження належності слідів папілярних візерунків пальців рук ОСОБА_6 , які було вилучено 29.06.2020р. в ході огляду автомобіля - не можуть бути враховані судом як допустимі та покладені в основу вироку.
		 
		Твердження захисника про те, що висновок експерта №316 від 08.07.2020р. є неналежним доказом з огляду на відсутність у постанові слідчого про призначення експертизи відомостей про попередження експерта в порядку ч. 3 ст. 223 КПК України, суд вважає безпідставним. Оскільки на титульній сторінці висновку міститься підпис експерта ОСОБА_18 після абзацу "Про відповідальність за завідомо неправдивий висновок експерта та відмову експерта без поважних причин від виконання покладених обов`язків за ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України попереджений", за такого незазначення відповідних відомостей у постанові слідчого автоматично не свідчить про те, що експерт не повідомлений про кримінальну відповідальність. Наведена позиція випливає з висновків постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019р. у справі №522/1029/18. 
		 
		Окрім того, стороною захисту стверджується про незаконність дій прокурора ОСОБА_19 , яка не маючи повноважень, отримала доступ до матеріалів кримінального провадження №12020150020003344 та безпідставно об`єднала його із кримінальним провадженням №12020150020002268.
		Надаючи оцінку викладеним обставинам, суд приходить до наступних висновків.
		Відповідно до частин 1, 2ст. 37 КПКпрокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів. Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених частинами четвертою та п`ятою статті 36, частиною третьою статті 313, частиною другою статті 341 цього Кодексу та частиною третьою цієї статті.
		Отже, визначення керівником органу прокуратури прокурора (групи прокурорів), який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні є кримінально-процесуальним рішенням, яке утворює, змінює чи припиняє права і обов`язки, тобто має правові наслідки, в конкретному кримінальному провадженні з його початку до завершення та за процесуальною формою має бути передбачено (встановлено) кримінальним процесуальним законом.
		ЧиннийКПКу ст. 110 передбачає, що процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.
		У кримінально-процесуальній доктрині загальновизнаними є такі критерії допустимості доказів: належне джерело; належний суб`єкт; належна процесуальна форма; належна фіксація; належна процедура; належний вид способу формування доказової основи. В аспекті належного суб`єкта, у тому числі, слід розглядати і прокурора.
		У випадку здійснення прокурором, який не визначений керівником органу прокуратури як такий, що здійснюватиме процесуальне керівництво у конкретному кримінальному провадженні, дій, передбаченихст. 36 КПК, то вони здійснюються неналежним суб`єктом.
		Виходячи з наведеного, відсутність постанови про призначення (визначення) прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, та у разі необхідності групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні в матеріалах досудового розслідування або її непідписання керівником відповідного органу прокуратури обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (прокурорів), який не мав на те законних повноважень.
		В даному випадку, встановлено, що матеріали справи дійсно не містять постанови про призначення прокурора ОСОБА_19 для здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні №12020150020003344. Відсутня згадка про відповідну постанову і в реєстрі матеріалів кримінального провадження, наданому учасникам провадження, та у протоколі про надання доступу до матеріалів досудового розслідування. 
		Стороною обвинувачення долучено до матеріалів справи витяг з ЄРДР від 27.11.2020р. у якості підтвердження процесуальних повноважень прокурора ОСОБА_19 . Однак, суд зазначає, що витяг з Реєстру - згенерований програмними засобами ведення Реєстру документ, який засвідчує факт реєстрації в Реєстрі відомостей про кримінальне правопорушення, отриманих за визначеними у пункті 3 цієї глави параметрами, які є актуальними на момент його формування (п. 2 глави 4 Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298).Отже, витяг з ЄРДР не може замінити постанову керівника відповідного органу прокуратури про призначення (визначення) прокурора або групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, оскільки він не є кримінально-процесуальним рішенням, яке породжує зазначені правові наслідки в конкретному кримінальному провадженні.
		Наведені обставини свідчить про відсутність повноважень прокурора ОСОБА_19 на процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12020150020003344 та обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (прокурорів), який не мав на те законних повноважень, т.т. всіх доказів, що містилися у кримінальному провадженні №12020150020003344. Між тим вбачається, що у кримінальному провадженні не було здобуто жодного доказу, то відповідно й не має чого визнавати недопустимим доказом. 
		 
		Окрім того, стороною захисту стверджується про те, що повідомлення про підозру від 14.12.2020р. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 264 КК України, вручено ОСОБА_4 неналежним суб`єктом проведення процесуальних дій - слідчим, який не входить до складу групи слідчих у даному кримінальному провадженні.
		Аналізуючи наведене твердження, суд приходить до наступних висновків.
		Дотримання належної правової процедури здійснення слідчих дій, крім іншого, означає їх виконання спеціально уповноваженою в конкретному провадженні особою, що має забезпечувати його відповідність стандартам захисту прав людини, єдність змісту та форми кримінального провадження, налагоджену взаємодію верховенства права і законності, що в результаті врівноважує приватні та публічні (суспільні) інтереси заради досягнення цих завдань.
		За приписами п. 1 ч. 2 ст.39та ч. 1 ст.214 КПКвизначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, належить до компетенції керівника органу досудового розслідування.
		Статтею 110 КПКустановлено, що процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.
		Таким чином процесуальне рішення про визначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, визначення старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, має прийматися у формі, яка повинна відповідати визначеним кримінальним процесуальним законом вимогам до процесуального рішення згідно ст. 110 КПК України у формі постанови.
		При цьому таке процесуальне рішення необхідно долучати до матеріалів досудового розслідування для підтвердження наявності повноважень слідчих, які здійснюють досудове розслідування.
		В аспекті застосування приписів ч. 2 ст.39, ч. 1 ст.214 КПКу взаємозв`язку зположеннямист.110цього Кодексу недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожномуст. 6 Конвенції про захист прав людини іосновоположних свободправа на справедливий суд.
		Стороною обвинувачення долучено до матеріалів провадження повідомлення слідчого СВ Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_20 від 14.12.2020р. про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 264 КК України.
		Між тим встановлено, що слідчий ОСОБА_20 не перебуває у складі слідчої групи, яка здійснює досудове розслідування у об`єднаному кримінальному провадженні №12020150020002268, відповідна постанова про призначення слідчого (групи слідчих) взагалі відсутня в матеріалах провадження. Відсутня згадка про відповідну постанову і в реєстрі матеріалів кримінального провадження, наданому учасникам провадження, та у протоколі про надання доступу до матеріалів досудового розслідування. 
		Наявність слідчого ОСОБА_20 в числі групи слідчих, які здійснюють досудове розслідування у об`єднаному кримінальному провадженні №12020150020002268 згідно витягу з ЄРДР від 27.11.2020р. жодним чином не підтверджує його повноваження, оскільки відомості такого витягу не можуть замінити постанову керівника органу досудового розслідування про призначення (визначення) слідчого або групи слідчих у конкретному кримінальному провадженні. 
		Вищевикладені обставини вказують на грубе порушення вимог КПК України та порушення права на захист при проведенні вказаної процесуальної дії, що тягне за собою визнання недопустимими всіх отриманих після проведення вказаної процесуальної дії доказів. Між тим, оскільки після 14.12.2020р. у кримінальному провадження не було здобуто жодного доказу, то й не має чого визнавати недопустимим доказом. 
		 
		Оскільки стороною захисту не стверджується про недопустимість решти проведених у кримінальному провадженні експертиз та в ході судового розгляду захист не скористався своїм правом на перевірку обставин щодо попередження експертів про кримінальну відповідальність в порядку ч. 3 ст. 223 КПК України в інших експертних дослідженнях та витребування у сторони обвинувачення відповідних підтверджуючих документів, у зв`язку з чим висновки експертів, а саме: висновок експерта №1784 від 12.08.2020р. за результатами судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; висновок експерта №1394 від 08.07.2020р. за результатами судової вибухово-технічної експертизи, згідно якого з наданого на дослідження предмету, зовні схожому на пістолет, з маркуванням "Форт-12 РМ", серія НОМЕР_4 , проводився постріл (постріли) після останнього чищення; висновок експерта №698 від 10.07.2020р. за результатами судової молекулярно-генетичної експертизи, згідно якого виявлені на предметі зовні схожому на пістолет з маркуванням "Форт-12", на предметі зовні схожому на магазин, на предметі зовні схожому на гільзу, клітини з ядрами з генетичними ознаками, мають збіг з генетичними ознаками клітин зразка крові ОСОБА_6 ; висновок експерта №699 від 10.07.2020р. за результатами судової молекулярно-генетичної експертизи, згідно якого встановлено генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_6 1987р.н.; висновок експерта №550 від 07.07.2020р. за результатами судової трасологічної експертизи, з об`єктом дослідження - механізму замка вхідних дверей спальної кімнати, вилученого 29.06.2020р. в ході огляду місця події за адресою: м. Миколаїв, провул. Врожайний 32; висновок експерта №703 від 10.07.2020р. за результатами судової молекулярно-генетичної експертизи, згідно якого встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_4 1986р.н.; висновок експерта №705 від 15.07.2020р. за результатами судової молекулярно-генетичної експертизи, згідно якого встановлено, що генетичні ознаки виявлених клітин з ядрами без домішки крові, що домінують серед змішаних генетичних ознак у змиві з ручки замка речового ящика автомобіля "Toyota Land Cruiser", державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , не збігаються з генетичним ознаками зразка крові потерпілої ОСОБА_6 , зразка букального епітелію ОСОБА_4 та належить невстановленій особі жіночої статі; генетичні ознаки виявлених клітин з ядрами з домішкою крові, у змиві з зовнішньої рукоятки передніх лівих дверей автомобіля "Toyota Land Cruiser", державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_6 та не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_4 ; висновок експерта №1413 від 15.07.2020р. за результатами судової експертизи матеріалів, речовин і виробів, згідно якого на наданих на дослідження змивах з обох рук ОСОБА_4 на серветках, слідів продуктів згорання пороху не виявлено - судом визнаються як допустимі докази у провадженні. 
		 
		Оскільки стороною захисту не стверджується про недопустимість інших наданих стороною обвинувачення доказів, а саме: протоколу огляду місця події від 29.06.2020р., а саме транспортного засобу "Toyota Land Cruiser", державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , з ілюстративною таблицею до нього; заяви ОСОБА_4 від 29.06.2020р. на ім`я начальника Центрального ВП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_7 про добровільну видачу працівникам поліції його футболки, в яку був одягнутий ОСОБА_4 коли переносив свою дружину з кімнати спальні до коридору після вчинення нею самогубства 29.06.2020р.; протоколу отримання зразків для експертизи від 03.07.2020р. у свідка ОСОБА_4 ; виписки з журналу реєстрації трупів Миколаївського бюро судово-медичних експертиз від 30.06.2020р., згідно якої за актом №1784 зареєстровано труп ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доставлений 29.06.2020р. із причиною смерті: "набряк та здавлення головного мозку, забій головного мозку, множинні переломи кісток склепіння та основи черепа, одне сліпе вогнепальне поранення голови"; протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 24.11.2020р., які перебувають у володінні Управління превентивної діяльності ГУ НП в Миколаївській області за адресою: м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 4, а саме до: оригіналів документів особової справи на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з додатком у вигляді опису від 24.11.2020р. про вилучення зазначеної особової справи на 38 арк.; оригіналів документів особової справи на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на 38 арк., які стали підставою для отримання дозволу на придбання та послідуюче зберігання та носіння пристрою вітчизняного виробництва для відстрілу гумових куль "Форт-12 рм", кал. 9 мм., № НОМЕР_1 ; пояснень допитаного у якості свідка, інспектора сектору контролю за обігом зброї ГУ НП в Миколаївській області, ОСОБА_8 , у зв`язку з чим наведені вище докази визнаються судом допустимими. 
		 
		Враховуючи наведене, перевіривши наявні в матеріалах справи докази з точки зору допустимості, суд переходить до їх оцінки на предмет належності та достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		 
		Так стороною обвинувачення у якості доказу провини ОСОБА_4 долучено протокол обшуку від 15.08.2020р. за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 та відеозапис, яким здійснювалося фіксування ходу вказаної слідчої дії. Прокурор під час судового розгляду наполягав, що цим відеозаписом зафіксовано пояснення ОСОБА_4 , який вказував про те, що дійсно зброю зберігав не у сейфі. 
		Оцінюючи наведене, суд приходить до наступних висновків.
		Як вбачається зі змісту рішення у справі "Луценко проти України" від 18 грудня 2008 року, ЄСПЛ встановив,що достовірність доказів виявляється підірваною, якщо їхздобутоз порушеннямправа"намовчання"тапривілею протисамообвинувачення.Так, ЄСПЛ зазначив, що особа давала свої зізнавальні показання під часдопитуїї як свідка, який на відміну від підозрюваногоабо обвинуваченого, котрізгідноз чинним законодавством користувалисяправом "на мовчання", була зобов`язана повідомити всю відому йому інформацію, інакше вона би несла кримінальну відповідальність. Більше тогою на відміну від підозрюваного або обвинуваченого свідок не мав передбаченого законом права проконсультуватися з адвокатом перед допитом.
		З системного аналізу норм кримінально-процесуального закону та практики ЄСПЛ випливає, що використання у якості доказів показань свідка, який у подальшому набув статусу обвинуваченого чи підозрюваного, є порушенням права "на мовчання", а також порушенням права не свідчити проти себе, внаслідок чого такі докази мають бути визнані судом недопустимими.
		В даному випадку встановлено, що на момент проведення слідчої дії - обшуку від 15.08.2020р., ОСОБА_4 мав статус свідка. В ході обшуку під час спілкування зі слідчим дав певні пояснення щодо обставин зберігання зброї. Однак надав такі пояснення не будучи повідомленим про положення ст. 63 Конституції України та за відсутності його адвоката, що свідчить про явне порушення його права "на мовчання". 
		Окрему увагу суд звертає на суть такої слідчої дії як обшук, визначену положеннями ч. 1 ст. 234 КПК України, а саме: обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
		Як вбачається з ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 17.07.2020р. та протоколу обшуку від 15.08.2020р., обшук за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , проводився з метою фіксації обстановки місця події, здобуття інформації для перевірки версій загибелі ОСОБА_6 , виявлення передсмертних записок потерпілої, її особистих щоденників із записами, мобільних телефонів, планшетів, ноутбуків, персональних комп`ютерів, в системі яких може зберігатися інформація з перепискою ОСОБА_6 напередодні її загибелі, одяг, який зберіг на собі сліди вчинення злочину. З вказаного слідує, що фактично метою наведеного обшуку була перевірка версії щодо вчинення ОСОБА_6 самогубства. Однак в ході огляду відеозапису слідчої дії зафіксовано лише частину обшуку, яка відбувається на другому поверсі помешкання ОСОБА_4 , у спальному приміщенні. При цьому слідчий обмежується відповіддю ОСОБА_4 про те, що останній не має у користуванні речей ОСОБА_6 у вигляді передсмертних записок, особистих щоденників, мобільних телефонів, планшетів та ноутбуків. З вказаного вбачається сумнівним, що слідчий взагалі мав намір відшукувати речі, визначені в ухвалі слідчого судді від 17.07.2020р. та загалом його дії були спрямовані на отримання пояснень від ОСОБА_4 . За протоколом будь-які речі не вилучені, будь-які обставини, що можуть мати доказове значення /в тому числі наявність або відсутність сейфу, модель сейфу, розташування/ - не зафіксовані
		На підставі викладеного суд вважає, що пояснення ОСОБА_4 , зафіксовані відеозаписом, який здійснювався в ході проведення обшуку від 15.08.2020р. не мають доказового значення та не можуть бути покладені в підґрунтя обвинувального вироку. 
		 
		Допитаний в судовому засіданні у якості свідка інспектор сектору контролю за обігом зброї ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_8 пояснив, що ніколи не був за адресою АДРЕСА_1 та лише надав пояснення щодо загальних умов отримання дозволу на придбання зброї та вимог щодо порядку її подальшого зберігання. Тобто фактично він надав пояснення як працівник дозвільної системи (спеціаліст у галузі права), у зв`язку з чим він не може вважатися свідком у розумінні ч. 1 ст. 65 КПК України, оскільки йому не відомі та не могли бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження. За такого надані ним пояснення також не доводять провини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 264 КК України. 
		 
		У якості доказів провини ОСОБА_4 стороною обвинувачення долучено оригінали документів особової справи на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на 38 арк., які стали підставою для отримання дозволу на придбання та послідуюче зберігання та носіння пристрою вітчизняного виробництва для відстрілу гумових куль "Форт-12 рм", кал. 9 мм., № НОМЕР_1 , які були вилучені згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 24.11.2020р., які перебувають у володінні Управління превентивної діяльності ГУ НП в Миколаївській області за адресою: м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 4.
		Між тим вказаними документами лише підтверджується обставини отримання ОСОБА_4 дозволу на придбання та послідуюче зберігання та носіння пристрою для відстрілу гумових куль (зокрема медична довідка серії НОМЕР_5 від 21.12.2010р., довідка №МК-005 від 15.01.2011р. про проходження курсів з вивчення матеріальної частини зброї та спецзасобів, довідка про відсутність судимості №0574841 та посвідчення члена громадського формування № НОМЕР_6 , документи щодо продовження терміну дії дозволу на зберігання та використання пристрою для відстрілу гумових куль, документи щодо перевірки умов зберігання пристрою для відстрілу гумових куль за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 ). Тобто фактично зазначені документи особової справи є підтвердженням виконання ОСОБА_4 передбачених нормативним актами умов зберігання пристрою для відстрілу гумових куль, насамперед тих, що спрямовані на убезпечення від сторонніх осіб, за такого не можуть бути доказом у якості доведення провини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 264 КК України.
		 
		Решта доказів, наданих стороною обвинувачення доказів, у вигляді висновку експерта №316 від 08.07.2020р. за результатами судової експертизи зброї (за виключенням в частині дослідження щодо встановлення походження предмету зовні схожого на кулю, та щодо встановлення належності слідів папілярних візерунків слідів пальців рук на пістолеті "Форт-12РМ" ОСОБА_6 ); висновку експерта №581 від 07.07.2020р. за результатами судової дактилоскопічної експертизи (за виключенням в частині дослідження щодо встановлення походження предмету зовні схожого на кулю та щодо встановлення належності слідів папілярних візерунків слідів пальців рук на пістолеті "Форт-12РМ" ОСОБА_6 ); висновку експерта №619 від 23.07.2020р. за результатами судової дактилоскопічної експертизи (за виключенням в частині дослідження належності слідів папілярних візерунків пальців рук ОСОБА_6 , які було вилучено 29.06.2020р. в ході огляду автомобіля); протоколу огляду місця події від 29.06.2020р., а саме транспортного засобу "Toyota Land Cruiser", державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , з ілюстративною таблицею до нього; заяви ОСОБА_4 від 29.06.2020р. на ім`я начальника Центрального ВП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_7 про добровільну видачу працівникам поліції його футболки, в яку був одягнутий ОСОБА_4 коли переносив свою дружину з кімнати спальні до коридору після вчинення нею самогубства 29.06.2020р.; протоколу отримання зразків для експертизи від 03.07.2020р. у свідка ОСОБА_4 ; виписки з журналу реєстрації трупів Миколаївського бюро судово-медичних експертиз від 30.06.2020р., згідно якої за актом №1784 зареєстровано труп ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доставлений 29.06.2020р. із причиною смерті: "набряк та здавлення головного мозку, забій головного мозку, множинні переломи кісток склепіння та основи черепа, одне сліпе вогнепальне поранення голови"; висновок експерта №1784 від 12.08.2020р. за результатами судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; висновок експерта №1394 від 08.07.2020р. за результатами судової вибухово-технічної експертизи, згідно якого з наданого на дослідження предмету, зовні схожому на пістолет, з маркуванням "Форт-12 РМ", серія НОМЕР_4 , проводився постріл (постріли) після останнього чищення; висновок експерта №698 від 10.07.2020р. за результатами судової молекулярно-генетичної експертизи, згідно якого виявлені на предметі зовні схожому на пістолет з маркуванням "Форт-12", на предметі зовні схожому на магазин, на предметі зовні схожому на гільзу, клітини з ядрами з генетичними ознаками, мають збіг з генетичними ознаками клітин зразка крові ОСОБА_6 ; висновок експерта №699 від 10.07.2020р. за результатами судової молекулярно-генетичної експертизи, згідно якого встановлено генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_6 1987р.н.; висновок експерта №550 від 07.07.2020р. за результатами судової трасологічної експертизи, з об`єктом дослідження - механізму замка вхідних дверей спальної кімнати, вилученого 29.06.2020р. в ході огляду місця події за адресою: м. Миколаїв, провул. Врожайний 32; висновок експерта №703 від 10.07.2020р. за результатами судової молекулярно-генетичної експертизи, згідно якого встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_4 1986р.н.; висновок експерта №705 від 15.07.2020р. за результатами судової молекулярно-генетичної експертизи, згідно якого встановлено, що генетичні ознаки виявлених клітин з ядрами без домішки крові, що домінують серед змішаних генетичних ознак у змиві з ручки замка речового ящика автомобіля "Toyota Land Cruiser", державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , не збігаються з генетичним ознаками зразка крові потерпілої ОСОБА_6 , зразка букального епітелію ОСОБА_4 та належить невстановленій особі жіночої статі; генетичні ознаки виявлених клітин з ядрами з домішкою крові, у змиві з зовнішньої рукоятки передніх лівих дверей автомобіля "Toyota Land Cruiser", державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_6 та не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_4 ; висновок експерта №1413 від 15.07.2020р. за результатами судової експертизи матеріалів, речовин і виробів, згідно якого на наданих на дослідження змивах з обох рук ОСОБА_4 на серветках, слідів продуктів згорання пороху не виявлено - є доказами, що спростовують причетність ОСОБА_4 до загибелі своєї дружини, підтверджують її самогубство, в тому числі за допомогою пристрою вітчизняного виробництва для відстрілу гумових куль "Форт-12 рм", кал. 9 мм., № НОМЕР_1 . 
		Разом з тим, жодний з наданих стороною обвинувачення доказів, не доводить загальних порушень ОСОБА_4 порядку зберігання зброї, не доводить залишення пристрою "Форт-12 рм", 29.06.2020р. в автомобілі марки "Тойота" НОМЕР_3 , та взагалі не встановлюють яким чином ОСОБА_6 отримала доступ до пристрою вітчизняного виробництва для відстрілу гумових куль "Форт-12 рм", кал. 9 мм., № НОМЕР_1 .
		Відповідно всі досліджені допустимі докази не доводять провину ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 264 КК України.
		 
		З метою доведення обставин вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 264 КК України, викладених в обвинувальному акті, прокурором ОСОБА_21 було заявлено клопотання про допит в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_22 , яка є матір`ю загиблої ОСОБА_6 , та яка спілкувалась із донькою напередодні, за такого може надати пояснення щодо обставин неналежного зберігання зброї за місцем мешкання ОСОБА_4 . У підтвердження прокурор долучила до матеріалів справи протокол допиту ОСОБА_22 у якості свідка від 24.11.2021р., з пояснень якої слідує, що зі слів ОСОБА_6 їй стало відомо про те, що ОСОБА_4 зберігає зброю під ліжком. 
		В неодноразово призначені судові засідання свідок ОСОБА_22 , будучи належним чином повідомленою, не з`явилась, направила на електронну адресу суду клопотання, в якому зазначила, що перебуває за кордоном на заробітках, та готова бути допитаною судом лише після повернення до України - 24.03.2022р. 
		Таким чином розгляд справи було перенесено та судом здійснено виклик свідка ОСОБА_22 в наступне судове засідання засобами мобільного зв`язку, окрім того їй було запропоновано надати свої свідчення суду в режимі відеоконференції. Згідно доповідної записки секретаря судових засідань Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_2 вбачається, що останньою 24.11.2021р. за допомогою додатку-месенджера "Viber" було повідомлено ОСОБА_22 про наступну дату судового засідання (30.11.2021р. о 16:00 год.), а також повідомлено про можливість прийняти участь у вказаному судовому засіданні у режимі відеоконференції. На вказане ОСОБА_22 пояснила, що відмовляється від участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції у зв`язку із трудовою зайнятістю, однак остання готова бути допитаною судом безпосередньо, однак лише тоді, коли повернеться з-за кордону та після ознайомлення з матеріалами справи. 
		Вчергове задовольняючи клопотання прокурора про перенесення слухання справи, стороні обвинувачення було надано можливість забезпечити явку свідка ОСОБА_22 у наступне судове засідання. 
		Однак у судове засідання від 22.12.2021р. прокурор ОСОБА_21 не з`явилась, явку свідка ОСОБА_22 не забезпечила. Натомість на розгляд справи з`явився прокурор ОСОБА_3 , який також заявив клопотання про перенесення судового засідання з метою виклику свідка ОСОБА_22 . Відмовляючи у задоволенні вказаного клопотання, суд виходить з того, що матеріали обвинувального акту надійшли до суду 12.02.2021р., та за десять місяців судового розгляду стороною обвинувачення не забезпечено явку свідка ОСОБА_22 в жодне із призначених судових засідань, таким чином суд вважає що прокурором вичерпано процесуальну можливість щодо надання суду доказу у вигляді свідчень ОСОБА_22 , а подальше перенесення судового засідання буде сприяти явному затягуванню розумного строку розгляду кримінальної справи.
		 
		Інших доказів стороною обвинувачення суду не було надано.
		 
		На підставі викладеного, оскільки належних та допустимих доказів, якими б поза межами розумного сумніву підтверджувалась вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 264 КК України, суду не надано, а також враховуючи те, що за положеннями ч. 4ст. 17 КПК України,усі сумнівищодо доведеності вини особи тлумачаться на користь цієї особи, за такого суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 слід виправдати на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв`язку із недоведенням, що кримінальне правопорушення було вчинене.
		 
		Питання долі речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України наступним чином.
		 
		Серветки, марлеві тампони із змивами з обох рук потерпілої ОСОБА_6 , які знаходяться в спец. пакеті №5422418; серветки із змивами з обох рук, футболку ОСОБА_4 , що знаходяться в спец. пакеті №5520336; частину механізму замка, яка знаходиться в спец. пакеті №3964988; зразки крові трупа ОСОБА_6 , які знаходяться в спец. пакеті №5423725; зразки букального епітелію ОСОБА_4 , які знаходяться в спец. пакеті №5423729; зрізи нігтьових пластин з обох рук ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , ножиці, які знаходяться в спец. пакеті №5261820; 2 патрони (1 з яких у демонтованому стані), кулю та первинні упаковки, які знаходяться у спец. пакеті №1776041 - знищити в порядку п. 4 ч. 9 ст. 100 КПК України.
		 
		Гладкоствольний самозарядний травматичний пістолет з вогнепальним принципом метання снаряду "Форт 12 РМ" калібру 9 мм. Р.А., серія НОМЕР_1 - повернути ОСОБА_4 .
		 
		Документи особової справи на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на 38 арк. - повернути до Управління превентивної діяльності ГУ НП в Миколаївській області за адресою: м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 4.
		 
		Письмові докази зберігати в матеріалах кримінального провадження.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367-368, 370, 371, 373, 374 КПК України, -
		 
		                             У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_4 у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 264 КК України - визнати невинуватим та виправдати у зв`язку із недоведеністю його вчинення. 
		 
		Відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України, долю речових доказів вирішити наступним чином:
		 
		Серветки, марлеві тампони із змивами з обох рук потерпілої ОСОБА_6 , які знаходяться в спец. пакеті №5422418; серветки із змивами з обох рук, футболку ОСОБА_4 , що знаходяться в спец. пакеті №5520336; частину механізму замка, яка знаходиться в спец. пакеті №3964988; зразки крові трупа ОСОБА_6 , які знаходяться в спец. пакеті №5423725; зразки букального епітелію ОСОБА_4 , які знаходяться в спец. пакеті №5423729; зрізи нігтьових пластин з обох рук ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , ножиці, які знаходяться в спец. пакеті №5261820; 2 патрони (1 з яких у демонтованому стані), кулю та первинні упаковки, які знаходяться у спец. пакеті №1776041 - знищити в порядку п. 4 ч. 9 ст. 100 КПК України.
		 
		Гладкоствольний самозарядний травматичний пістолет з вогнепальним принципом метання снаряду "Форт 12 РМ" калібру 9 мм. Р.А., серія НОМЕР_1 - повернути ОСОБА_4 .
		 
		Документи особової справи на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на 38 арк. - повернути до Управління превентивної діяльності ГУ НП в Миколаївській області за адресою: м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 4.
		 
		Письмові докази зберігати в матеріалах кримінального провадження.
		                           
		Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом 30 днів з дня його проголошення.                    
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                    ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...