Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/9147/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них; застосування адміністративного арешту коштів та/або майна.
Надіслано судом: 28.12.2021. Зареєстровано: 29.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 30.12.2021.
Дата набрання законної сили: 31.01.2023
Результат оскарження 31.01.2023 Верховний Суд: повернуто касаційну скаргу
Номер судового провадження: П/380/9281/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 грудня 2021 року
		справа №380/9147/21
		провадження № П/380/9281/21
		Львівський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді - Брильовського Р.М.,
		при секретарі судових засідань - Ізьо М.І.
		та осіб, що беруть участь у справі:
		представника позивача - Несторовича Б.В. 
		представника відповідача - Яцук Г.М.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Миколаївського комунального підприємства «Житлово-комунальне управління» про накладення арешту на кошти, що знаходяться у банках,-
		ВСТАНОВИВ:
		На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області до Миколаївського комунального підприємства «Житлово-комунальне управління» у якій з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить суд накласти арешт на кошти та інші цінності Миколаївське комунальне підприємство «Житлово-комунальне управління» (ЄДРПОУ - 05759646), що знаходяться у банках, обслуговуючих такого платника податків в розмірі 11268575,72 грн.
		В обґрунтування позовних вимог Головне управління ДПС у Львівській області зазначає, що податкова заборгованість відповідача станом на 08.04.2021 становить 11268575,72 грн. Сума податкової заборгованості є узгодженою, добровільно у встановлені законом строки до бюджету не сплачена. Вжиті позивачем до відповідача заходи не призвели до погашення такого зобов`язання, тому позивач звернувся до суду з вимогою накласти арешт на кошти та інші цінності Миколаївського комунального підприємства «Житлово - комунальне управління», що знаходяться у банках в порядку п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України. Просив позов задовольнити.
		Відповідач у встановлений судом строк надав відзив на позовну заяву, додаткові пояснення, де зазначив, що довідка позивача про наявність податкової заборгованості в загальній сумі 11268575,72 грн. не містить періоду нарахування податкового боргу в сумі 11 268 575,72 грн, внаслідок чого неможливо встановити періоду вжиття заходів щодо стягнення боргу. Зазначив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.07.2021 у справі 380/9789/20 адміністративний позов МКП «ЖКУ» визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Львівській області щодо зарахування в інтегрованій картці платника податків МКП «Житлово-комунальне управління» за платежем «податок на додану вартість» сплачених грошових коштів у період з 07.08.2018 по 28.02.2020 в сумі 300 951,42 грн в рахунок погашення податкового боргу поза межами 1095 днів з дати його виникнення, нарахування пені з ПДВ на загальну суму 211989,6 грн на безнадійний податковий борг, що підлягав списанню відповідно до вимог закону, за платежем надходження від розміщення відходів у спеціальних відведених для цього місцях на суму 31273 грн. та зобов`язано прийняти рішення про списання вказаного безнадійного податкового боргу. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Львівській області щодо розгляду заяви МКП «Житлово-комунальне управління» від 31.08.2020 № 261/02-2 та зобов`язано Головне управління ДПС у Львівській області повторно розглянути питання щодо визнання податкового боргу Миколаївського комунального підприємства «Житлово-комунальне управління» в загальній сумі 3847806,15 грн безнадійним та його списання. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2021 року у даній справі відкрито апеляційне провадження. Відповідно до балансу підприємства станом на 30.09.2021 балансова вартість майна станом на 30.09.2021 становить 85 473 000 грн., що значно перевищує суму податкового боргу заявлену позивачем. Зазначив, що рішенням Миколаївської міської ради від 27.02.2019 №1282 «Про надання дозволу на відчуження комунального майна» надано дозвіл на реалізацію нерухомого майна, що знаходиться в податковій заставі з метою погашення узгодженого податкового боргу МКП «Житлово-комунальне управління», частково реалізовано майно комунального підприємства, кошти спрямовані на погашення податкового боргу, частина майна виділеного для здійснення дій на погашення податкового боргу не реалізована. Щодо стягнення згідно інкасових доручень у справі № 813/2851/18 про стягнення податкового боргу з рахунків в сумі 3512102, 20 грн., зазначив, що виконання виставлених в обслуговуючий банк інкасових доручень проводилась частково, не в повному обсязі. 
		8.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
		Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 7.07.2021 суд перейшов до розгляду вказаної справи за правилами загального позовного провадження; призначено у справі підготовче судове засідання на 05 серпня 2021 року 
		У підготовчому засіданні 14.12.2021 суд протокольною ухвалою закінчив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.
		У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, вказаних в позовній заяві та уточненнях позовних вимог, просив позов задовольнити.
		У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення позову з підстав наведених у відзиві на позов та додаткових поясненнях, просив відмовити у задоволенні позову.
		Заслухавши доводи представників позивача та відповідача, з`ясувавши обставини, на які позивач та відповідач посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив такі правовідносини.
		Миколаївське комунальне підприємство «Житлово-комунальне управління» згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб-підприємців та громадських формувань (ідентифікаційний код юридичної особи 05759646) зареєстроване як юридична особа 09.06.2003, дата запису: 02.03.2007, номер запису: 1401120000000054816.04.2004, місцезнаходження: 81600, Львівська область, Стрийський район, місто Миколаїв, вул. Возз`єднання, будинок 10. Перелік засновників (учасників) юридичної особи: Миколаївська міська рада Стрийського району Львівської області.
		ДПІ у Миколаївському районі Львівської області винесло податкову вимогу форми «Ю1» від 21.11.2001 №1/71 на суму 6942,21 грн, та податкову вимогу форми «Ю2» від 22.01.2002 №2/46 на суму 87191,97 грн.
		Суд встановив, що наявність податкової заборгованості, а саме податкові зобов`язання, штрафні санкції та пеню на загальну суму 11268575,72 грн. по податках та платежах перед бюджетом позивач обгрунтовує довідкою від 15.04.2021 №10726/6/13-01-13-01-13-09-14 станом на 08.04.2021, в довідці не зазначений період за який сформована сума боргу 11268575,72 грн. 
		Актом опису майна від 11.04.2014 №12, що підтверджується копією витягу про реєстрацією в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 14.04.2014 № 43987362 проведено опис майна на суму 392881,75 грн. 
		Актом опису майна від 02.11.2015, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 06.11.2015 № 48254683 проведено опис майна на суму 669576,48 грн.
		Таким чином, позивачем здійснено опис майна відповідача в податкову заставу на загальну суму 1062458,23 грн. 
		Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 21.05.2021№ 257601823 за вказаними параметрами запиту відомості про майно МКП «ЖКУ» виявлено майно, а саме будівля загальною площею 281,3 за адресою Львівська область, Миколаївський район, вул. Івана Франка І., будинок 19 згідно з актом опису майна від 11.04.2014, дата реєстрації 04.02.2015, архів, одноповерхова будівля загальною площею 87,7 кв.м. 
		Внаслідок чого Позивачем зроблено висновок про те, що балансова вартість майна менша суми податкового боргу, а тому Головне управління ДПС у Львівській області звернулося до суду із вказаним позовом.
		10.01.2020 ГУ ДПС у Львівській області прийняло рішення № 796/10/57.09-14 про стягнення коштів за рахунок готівки з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу. 
		Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.12.2018 у справі № 813/2851/18 задоволено позов Головного управління ДФС у Львівській області про стягнення податкового боргу з рахунків в сумі 3 512 102, 20 грн. 
		На виконання вище зазначеного судового рішення у банки, які обслуговують відповідача, Головним управлінням ДПС у Львівській області направлено інкасові доручення: від 06.04.2019 №19708-54 здійснено часткову оплату в сумі 30400,56 грн; від 25.06.2019 №32708-54 повернуто у зв`язку з відсутністю коштів ; 17.12.2019 №127681-57 здійснено часткову оплату в сумі 9729,55 грн; 18.12.2019 №127825-57, здійснено часткову оплату в сумі 26988,87 грн.; від 18.05.2020№31164-57, здійснено часткову оплату в сумі 30400,56 грн; від 29.05.202 № 41265-57, здійснено часткову оплату в сумі 657,99 грн, від 28.05.2020 №41074-57, здійснено часткову оплату в сумі 1140,73 грн, від 15 .05.2020 №31092-57, здійснено часткову оплату в сумі 60,22 грн. 
		Позивач в запереченнях на відзив від 06.10.2021 покликається на наявність судових рішень: 
		постанови Львівського окружного адміністративного суду від 02.08.2011 у справі № 2а-7918/11/1370 про стягнення заборгованості в сумі 1 592 935, 39 грн, наявність виконавчого листа у справі від 02.08.2011 №2а-7918/11/1370 , постанову Миколаївського ДВС РУЮ у Львівській області від 05.04.2016 про накладення арешту на все майно згідно виконавчого листа у справі від 02.08.2011 №2а-7918/11/1370; 
		постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.04.2013 у справі №813/2445/13-а про стягнення податкового боргу в сумі 1 199 275,44 грн;
		постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.12.2014 №813/829/14 про стягнення податкового боргу з рахунків в сумі 570143,49 грн;
		постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.04.2014 у справі №813/2624/14 про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна МКП «ЖКУ» , що перебуває в податковій заставі на суму 1089943,22 грн. 
		В обгрунтування позовних вимог позивач стверджує, що вказані рішення відповідачем не виконувалися, виконавчі листи у справах перебувають на виконанні у Миколаївському ВДВС ГТУЮ у Львівській області. 
		Відповідно до листа від 30.09.2021 №19-21-28/13268 Миколаївського РВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), отриманого на запит МКП «ЖКУ» встановлено, що станом на 02.09.2021 виконавчих документів про стягнення боргу з МКП «ЖКУ» на користь ГУ ДПС у Львівській області на виконанні не перебуває. 
		Відповідач надав постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2016 у справі № 813/1034/16 про накладення арешту на кошти та інші цінності МКП «ЖКУ», що знаходяться на рахунках у банківських установах на суму 570143,49 грн. 
		Відповідно до листа Акціонерного Товариства Комерційний банк «Приватбанк» від 04.11.2021 № 20.1.0.0.0/7-211028/23990 на виконанні перебуває постанова Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2016 у справі № 813/1034/16 про накладення арешту на кошти та інші цінності МКП «ЖКУ» направлена Стрийською об`єднаною податковою інспекцією ГУ ДФС у Львівській області, згідно меморіального ордеру від 22.11.2021 стягнуто з МКП «ЖКУ» 288473,55 грн у справі № 813/1034/16, залишок до оплати 181292, 27 грн.
		Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.07.2021 у справі 380/9789/20 суду задоволено частково адміністративний позов МКП «ЖКУ» про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2021 року у даній справі відкрито апеляційне провадження. 
		Відповідно до балансу підприємства станом на 30.09.2021 балансова вартість майна підприємства станом на 30.09.2021 становить 85 473 000 грн.
		Рішенням Миколаївської міської ради від 27.02.2019 №1282 «Про надання дозволу на відчуження комунального майна» надано дозвіл на реалізацію нерухомого майна, що знаходиться в податковій заставі з метою погашення узгодженого податкового боргу МКП «Житлово-комунальне управління». 
		Частина майна реалізована суми скеровані на погашення податкового боргу, а частина майна виділеного для здійснення дій на погашення податкового боргу, а саме нежитлове приміщення овочесховища загальною площею 285, 5 кв. м в с. Липівка ( п.1.3. вказаного рішення) не реалізоване. 
		Реалізація майна підтверджується надано копією листа Миколаївського РВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 21.01.2021 №19.21-28/310 та актом від 21.01.2021 про проведення електронних торгів. 
		Вирішуючи спір, суд керується таким.
		Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролючими органами визначені статтею 94 Податкового кодексу України (далі ПК України).
		Визначення адміністративного арешту, як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), за своїм змістом однаково охоплює, як арешт коштів, так і арешт іншого майна.
		Отже, норми статті 94 ПК України регулюють застосування будь-якого адміністративного арешту незалежно від його предмета.
		Згідно з пунктом 94.2 статті 94 ПК України, арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.
		Відповідно до підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
		Водночас, ПК України передбачені також інші, додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу.
		Так, відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
		Наведена законодавча норма встановлює одночасно, як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
		В свою чергу, відсутність умов для застосування арешту коштів платника податків, передбачених пунктом 94.2 статті 94 ПК України, за наявності умов, встановлених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України, не може бути підставою для відмови у застосуванні арешту коштів на рахунках платника податків, оскільки норма підпункту 20.1.3 пункту 20.1 статті 20 ПК України є імперативною і обов`язковою до виконання.
		Норми підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 ПК України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. 
		Норми пункту 94.2 ПК України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. 
		Натомість підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації - за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.
		Таким чином, законодавець передбачив два види арешту майна в залежності від підстав та порядку його застосування: адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом, який в залежності від виду майна застосовується за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу або судовим рішенням; арешт коштів та інших цінностей платника податків, що знаходяться у банку, який застосовується за рішенням суду, як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу.
		Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 16.04.2020 року в адміністративній справі №804/7201/16, від 15 травня 2020 року у справі №813/890/18, від 24 квітня 2020 року у справі №821/1158/15-а, від 12 листопада 2019 року у справі № 813/3944/17, від 14.02.2019 у справі № 813/4345/16.
		При цьому суд звертає увагу, що для правильного вирішення спору у цій справі слід перевірити доводи позивача щодо наявності у відповідача станом на час розгляду справи податкового боргу у вказаній сумі, а також з`ясувати наявність або відсутність у відповідача майна, достатнього для погашення цього боргу.
		Суд наголошує, що сума коштів на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту.
		Так, як вже було встановлено вище, податковий борг Миколаївського комунального підприємства «Житлово-комунальне управління» (податкові зобов`язання, штрафні санкції та пеню) на загальну суму 11268575,72 грн по податках та платежах перед бюджетом встановлено довідкою від 15.04.2021 №10726/6/13-01-13 -01-13-09-14 станом на 08.04.2021, притому в цій же довідці не зазначений період за який сформована сума боргу 11268575,72 грн, як і не розділено сум боргу щодо податкового зобов`язання, штрафних санкцій та пені. 
		Крім цього, в матеріалах справи наявні копії актів опису майна від 11.04.2014 №12, від 02.11.2015, якими описано певне майно відповідача. 
		Притому ці ж акти складені ще до виникнення боргу про який зазначає позивач у вищевказаній довідці, тобто до 08.04.2021, відповідно ці ж акти не є доказом відсутності у такого платника податків майна та/або про те, що його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або те, що майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. 
		Також, в матеріалах справи наявна Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 21.05.2021№ 25760182, який на думку суду не може бути єдиним належним та допустимим доказом відсутності у відповідача майна та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
		Відповідно до балансу підприємства станом на 30.09.2021 балансова вартість майна підприємства станом на 30.09.2021 становить 85 473 000 грн. 
		Рішенням Миколаївської міської ради від 27.02.2019 №1282 «Про надання дозволу на відчуження комунального майна» надано дозвіл на реалізацію нерухомого майна, що знаходиться в податковій заставі, частина майна виділеного для здійснення дій на погашення податкового боргу не реалізована. 
		Натомість підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України регулює коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації - за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.
		Згідно з п. 91.2. ст. 91 Податкового кодексу України Порядок призначення та звільнення, а також функції та повноваження податкового керуючого визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
		Відповідно до п. 91.3. ст. 91 цього ж Кодексу податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов`язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.
		Згідно із Порядком призначення та звільнення, а також функції та повноваження податкового керуючого, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 25.05.2017 № 529, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 2017 р. за № 786/30654, податковий керуючий здійснює заведення на кожного платника податків, який має податковий борг, справи, у якій у хронологічному порядку зберігаються всі документи, що стосуються здійснюваних платником податків відповідних заходів із погашення податкового боргу, а також крім іншого, здійснює підготовку документів для звернення контролюючого органу до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, зокрема шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені Кодексом.
		Між тим, позивачем не було надано до суду доказів відсутності у відповідача коштів, цінних паперів, іншого майна (зокрема транспортного або промислового), на яке може бути накладено арешт. 
		Інформації щодо наявності або відсутності іншого рухомого майна, що не підлягає обов`язковій державній реєстрації, матеріали справи також не містять. 
		Також, позивачем не надано доказів, що ним здійснювався пошук всього майна відповідача, та що його балансова вартість є меншою суми податкового боргу.
		Відповідно до постанови Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2016 у справі № 813/1034/16 накладено арешт на кошти та інші цінності МКП «ЖКУ», що знаходяться на рахунках у банківських установах на суму 570143,49 грн, на момент розгляду справи вказана постанова суду перебуває на виконанні, позивач не зазначив чи дана сума включена до довідки від 15.04.2021 №10726/6/13-01-13 -01-13-09-14 станом на 08.04.2021.
		Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.07.2021 у справі 380/9789/20 суду задоволено частково адміністративний позов МКП «ЖКУ» про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії; визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Львівській області щодо зарахування в інтегрованій картці платника податків МКП «Житлово-комунальне управління» за платежем «податок на додану вартість» сплачених грошових коштів у період з 07.08.2018 по 28.02.2020 в сумі 300 951,42 грн в рахунок погашення податкового боргу поза межами 1095 днів з дати його виникнення, нарахування пені з ПДВ на загальну суму 211989,6 грн на безнадійний податковий борг, що підлягав списанню відповідно до вимог закону, за платежем надходження від розміщення відходів у спеціальних відведених для цього місцях на суму 31273 грн. та зобов`язано прийняти рішення про списання вказаного безнадійного податкового боргу; визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Львівській області щодо розгляду заяви МКП «ЖКУ» від 31.08.2020 № 261/02-2 та зобов`язано Головне управління ДПС у Львівській області повторно розглянути заяву відповідача. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2021 року у даній справі відкрито апеляційне провадження. 
		Таким чином, на думку суду позивачем не доведено належними та допустимими доказами накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку, оскільки з матеріалів справи не вбачається в якій саме сумі та на за який період відповідач має податковий борг, а також не доведено жодними доказами відсутність у відповідача майна, та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, тому вимоги щодо арешту на кошти та інші цінності Миколаївського комунального підприємства «Житлово-комунальне управління» на розрахункових рахунках є передчасними та не обґрунтованими. 
		Відтак, підсумовуючи вищенаведене та враховуючи приписи ПК України, суд зазначає, що звертаючись до суду, суб`єкт владних повноважень не подав належних та допустимих в розумінні ст. 76 КАС України доказів того, що балансова вартість майна відповідача менша суми його податкового боргу та що таке майно, у разі його реалізації, не може бути джерелом погашення податкового боргу. 
		Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.05.2020 по справі N 820/5660/16, від 16.04.2020 по справі №804/7201/16, від 11.08.2021 справа N 200/6751/19-а, від 28.07.2021 № 825/2351/18. 
		З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що податковий орган у спірних правовідносинах не забезпечив належного дотримання визначеного законом порядку реалізації владної управлінської функції з примусового (адміністративного) виконання податкового обов`язку щодо платника податків, не добув та не подав до суду доказів про обставини, котрі визначені законодавцем як підстави для накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків на рахунках у банку.
		Водночас суд наголошує, що наявність у відповідача лише податкового боргу, в розумінні п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України не є підставою для реалізацій контролюючим органом управлінської функції щодо накладення арешту.
		Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Згідно з ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що задоволенню не підлягають. 
		Також суд враховує положення Висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
		При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
		Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява N 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява N 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
		З цих же по суті підстав, судом не враховуються аргументи позивача, відповідно позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню повністю. 
		Відповідно до вимог ст.139 КАС України судові витрати відшкодуванню не підлягають.
		Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, КАС України, суд, 
		ВИРІШИВ:
		У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ ВП43968090) до Миколаївського комунального підприємства «Житлово-комунальне управління» (81600, Львівська область, м. Миколаїв, вул. Возз`єднання, 10, код ЄДРПОУ 05759646) про накладення арешту на кошти, що знаходяться у банках  відмовити повністю.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Повний текст рішення виготовлено та підписано судом 28.12.2021.
		 
		Суддя Р.М. Брильовський

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...