Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/2666/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері.
Надіслано для оприлюднення: 28.12.2021. Зареєстровано: 29.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 30.12.2021.
Дата набрання законної сили: 22.12.2021
Номер судового провадження: А/857/20599/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 грудня 2021 рокуЛьвівСправа № 461/2666/21 пров. № А/857/20599/21
		 
		Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
		головуючого судді  Кушнерика М.П.
		суддів  Курильця А.Р.; Мікули О.І.,
		за участю секретаря судового засідання  Юник А.А.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу виконавчого комітету Львівської міської ради на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року, прийняте суддею Мартинюком В.Я. в м. Львові, в порядку письмового провадження, у справі № 461/2666/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Львівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: на стороні відповідача Львівське комунальне підприємство "Рембуд", Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		В квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до виконавчого комітету Львівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: на стороні відповідача Львівського комунального підприємства "Рембуд", Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення за № 889 від 09.10.2020 року «Про відновлення водозабірної колонки на вул.Генерала М. Тарнавського, 71».
		Позовні вимоги мотивовано тим, що ані нормами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ані нормами Закону України «Про благоустрій населених пунктів» не передбачено повноважень виконавчих органів міських рад щодо прийняття рішення про знесення об`єкту нерухомого майна. Виключна компетенція щодо розгляду такого питання належить суду. Надане позивачу рішення виконавчого комітету Львівської міської ради не підписане міським головою Львова. При цьому, пункти 1, 2, 3, 4 оскаржуваного рішення порушують права та законні інтереси позивача, оскільки є похідними від п.5 вказаного рішення, яким визначено Львівському комунальному підприємству «Рембуд» за участю представника Личаківської районної адміністрації демонтувати самовільно встановлену на території земель комунальної власності споруду на АДРЕСА_1 .
		Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року позов задоволено частково
		Визнано протиправним та скасовано п. 5 рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради за № 889 від 09.10.2020 року «Про відновлення водозабірної колонки на вул.Генерала М. Тарнавського, 71».
		В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
		Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Львівської міської ради на користь позивача 454,0 грн. сплаченого судового збору. 
		13 вересня 2021 року представник позивача звернувся з заявою до Львівського окружного адміністративного суду щодо ухвалення додаткового рішення у справі № 461/2666/21, яку мотивовано тим, що судом першої інстанції при ухваленні рішення не вирішено питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
		Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року заяву позивача, - задоволено.
		Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Львівської міської ради на користь позивача понесені судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу на суму 2000 грн. 00 коп.
		Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач.
		Просить скасувати додаткове рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні заяви у повному обсязі. 
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, яка просить залишити без змін рішення суду, представника відповідача, який просить задоволити апеляційну скаргу, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарги не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		У силу вимог частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Відповідно до пункту першого частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
		Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
		Для цілей розподілу судових витрат:
		1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
		2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
		1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
		2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
		3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
		4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		Відповідно до статей 1, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
		Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
		Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
		При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
		Судом встановлено, що професійна правнича допомога позивачу надавалася адвокатським об`єднанням «Абданк» в особі керуючого партнера Максимишин І.Б., на підставі додаткового договору до договору про надання правової допомоги № 16/17 від 10.04.2017 року.
		Згідно акта виконаних робіт від 20.09.2021 року та додаткового договору до договору про надання правової допомоги № 16/17 від 10.04.2017 року вартість правової допомоги визначається у фіксованому розмірі та становить 15000 грн. 00 коп.
		Згідно квитанції № ПН888 від 28.07.2021 позивач понесла витрати на правову допомогу у розмірі 4900 грн. 00 коп.
		З акту приймання виконаних робіт від 20.09.2021 року (а.с.160) до вартості наданих послуг включено: складення позовної заяви; - складено заяву про усунення недоліків від 21.05.2021 року у справі № 461/2666/21 та нову редакцію позовної заяви; -складено та подано до Львівського окружного адміністративного суду клопотання від 17.06.2021 року про приєднання доказів до матеріалів справи № 461/2666/21; - складено та подано до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи від 17.06.2021 року у справі; -здійснено ознайомлення з матеріалами справи та здійснено фотофіксацію матеріалів 23.06.2021 року; -складено та подано до суду відповідь на відзив від 29.06.2021 р.; - складено та подано до суду додаткові пояснення від 25.08.2021 року; - здійснено представництво інтересів Клієнта у підготовчих судових засіданнях у справі № 461/2666/21, що мали місце: 17.06.2021 року, 05.08.2021 року, 17.08.2021 року, 25.08.2021 року, 09.09.2021 року; - складено та подано до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника від 16.09.2021 року.
		Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
		Частиною сьомою статті 134 КАС України передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34 - 36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
		У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
		При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Згідно статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
		Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами.
		При визначенні суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг, що відповідає позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 23.04.2019 у справі № 826/9047/16 (касаційне провадження № К/9901/5750/19).
		Колегія суддів враховує, що дана адміністративна справа є справою незначної складності зі сталою судовою практикою вирішення спірних правовідносин, така не потребує значних зусиль та затрат часу для узгодження правової позиції та підготовки процесуальних документів для подання до суду.
		За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновкам суду першої інстанції про необхідність відшкодування судових витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,0 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, оскільки такий розмір витрат є цілком обґрунтованим, а також співмірний з виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
		Апеляційний суд відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а, відтак, не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення.
		Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи.
		 
		Керуючись ч.3 ст.243, ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу виконавчого комітету Львівської міської ради  залишити без задоволення, а додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року у справі № 461/2666/21,  без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя М. П. Кушнерик судді А. Р. Курилець   О. І. Мікула  Повне судове рішення складено 28.12.21

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...