Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 909/640/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин; про права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій).
Надіслано для оприлюднення: 28.12.2021. Зареєстровано: 29.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 30.12.2021.
Дата набрання законної сили: 18.01.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 
		23.12.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/640/21Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
		 
		за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "НІРА", 
		вул. Хрещатик, буд. 13, м. Київ,01001; 
		адреса для листування: вул. Рейтарська, 29-Б, м. Київ, 01054;
		до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "М Груп Девелопмент", 
		вул. Вовчинецька, буд. 207, м. Івано-Франківськ,76006;
		про розірвання договору суперфіція, зобов`язання повернути земельну ділянку, стягнення плати за користування земельною ділянкою в сумі 838 525,77 грн, скасування державної реєстрації права на забудову земельної ділянки, припинення права на забудову земельної ділянки,
		 
		за участю:
		від позивача: Нестеришин Тарас Степанович - адвокат, (ордер серія АА №1051631 від 22.09.2021; свідоцтво №5477 від 05.12.2013); 
		від відповідача: не з`явився. 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю "НІРА" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "М Груп Девелопмент" про розірвання договору суперфіція №2 від 08.08.2019, укладеного між ТОВ "НІРА" та ТОВ "М Груп Девелопмент"; зобов`язання ТОВ "М Груп Девелопмент" повернути ТОВ "НІРА" земельну ділянку кадастровий номер 2610100000:08:002:0040, площею 1,8003 га, яка знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Комунальна, 3; стягнення заборгованості з плати за користування земельною ділянкою кадастровий номер 2610100000:08:002:0040, площею 1,8003 га, яка знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Комунальна, 3 в сумі 742 821,39 грн; скасування державної реєстрації права ТОВ "М Груп Девелопмент" на забудову земельної ділянки (суперфіцій) щодо земельної ділянки кадастровий номер 2610100000:08:002:0040, площею 1,8003 га, яка знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Комунальна, 3, номер запису про інше речове право: 32841673, дата, час державної реєстрації 13.08.2019 16:36:47; припинення права ТОВ "М Груп Девелопмент" на забудову земельної ділянки кадастровий номер 2610100000:08:002:0040, площею 1,8003 га, яка знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Комунальна, 3. 
		Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 06.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
		В підготовчому засіданні 28.10.2021 судом прийнято до розгляду заяву позивача б/н від 06.10.2021 (вх№18015/21 від 25.10.2021) про збільшення позовних вимог в частині вимоги про стягнення заборгованості за користування земельною ділянкою, а спір вирішується відповідно до збільшеної ціни позову - 838 525,77 грн. Решта позовних вимог залишились незмінними. 
		 
		Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги. Вказує на укладення між сторонами договору суперфіція №2 від 08.08.2019 та систематичну несплату відповідачем коштів за користування земельною ділянкою за період серпень 2019 - серпень 2021 в сумі 838 525,77 грн. У зв"язку з цим, на підставі пунктів 6.2., 8.4.11., 10.4., 10.4.2., 10.4.3. договору, просить суд розірвати договір суперфіція №2 від 08.08.2019, зобов"язати відповідача повернути земельну ділянку з кадастровим номер 2610100000:08:002:0040 та стягнути з останнього 838 525,77 грн - плати за користування земельною. Крім того, просить суд скасувати державну реєстрацію права ТОВ "М Груп Девелопмент" на забудову земельної ділянки з кадастровим номером 2610100000:08:002:0040, номер запису 32841673 від 13.08.2019 та припинити право на забудову. Позовні вимоги обґрунтовує приписами статей 16, 413, 414, 415, 526, 610, 611, 629, 651 Цивільного кодексу України, статей 26, 27, 311 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
		 
		Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з"явився, про причини неявки суду не повідомив. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог суду не подав. Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 06.09.2021 отримана відповідачем 13.09.2021, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.97). В подальшому ухвали суду від 07.10.2021, 28.10.2021, 18.11.2021, 25.11.2021 з відомостями про дату, час та місце розгляду справи направлені ТОВ "М Груп Девелопмент" рекомендованою кореспонденцією за адресою вказаною позивачем у позовній заяві, яка є тотожною адресі зазначеній у відомостях з ЄДРЮО, ФО-П та ГФ - вул. Вовчинецька, буд. 207, м. Івано-Франківськ,76006 повернулись на адресу суду підприємством зв"язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Повідомлення про зміну місцезнаходження ТОВ "М Груп Девелопмент" в т. ч. інформації про інші засоби зв"язку з відповідачем - суду не подано.
		Як вказує частина 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місцезнаходження місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
		Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
		При цьому направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, позаяк отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду. Така ж правова позиція дотримана у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19.
		Слід сказати, що Європейський суд з прав людини у рішеннях від 26.04.2007 у справі "Олександр Шевченко проти України", від 14.10.2003 у справі "Трух проти України" звертає увагу на те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, а у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" вказує, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
		 
		Беручи до уваги: - приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку; - норми частин 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлений про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника; - те, що відповідач належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а його явка не визнавалась судом обов"язковою; - те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті - спір вирішується у відсутності відповідача за матеріалами справи.
		 
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
		 
		Фактичні обставини справи вказують на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "НІРА" (суперфіціар/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "М Груп Девелопмент" (суперфіціарій/відповідач) укладено договір суперфіція №2 від 08.08.2019. 
		Згідно умов цього договору суперфіціар надає, а суперфіціарій приймає в строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 2610100000:08:002:0040, площею 1,8003 га, яка знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Комунальна, 3, що належить суперфіціару на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 07.08.2019 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №1086, реєстраційний номер нерухомого майна 1491464826101 (пункти 1.1., 1.3. договору).
		Пунктом 2.3. договору обумовлено, що земельна ділянка передається в користування суперфіціарію для здійснення будівництва об"єктів нерухомості, інших господарських споруд, необхідних для їх обслуговування..
		Відповідно до пунктів 5.2., 5.3. договору в момент передачі земельної ділянки в користування суперфіціарію сторони підписують акт приймання-передачі. Право на використання земельної ділянки відповідно до цього договору виникає після державної реєстрації права суперфіцію за суперфіціарієм в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
		Пунктами 4.1.1., 4.1.2. сторони визначили, що перша складова плати за користування земельною ділянкою складає розмір плати податку за землю, яка підлягає сплаті суперфіціаром згідно вимог податкового законодавства. Першу складову плати за користування земельною ділянкою суперфіціарій сплачує суперфіціару до двадцятого січня кожного року. Перша складова плати за користування земельною ділянкою спрямовується суперфіціаром на сплату плати за землю до бюджету. Друга складова плати за земельну ділянку складає 12 відсотків від суми коштів, отриманих суперфіціарієм від реалізації іншим особам об"єктів нерухомості або прав на них, що будуються, збудовані або будуть збудовані на земельній ділянці.
		Договір укладено на 10 років (пункт 3.1.договору). Розірвання цього договору в односторонньому порядку не допускається крім випадків встановлених договором (пункт 10.5. договору). Договір може бути достроково розірвано: за взаємною згодою сторін; за рішенням суду; у разі невнесення суперфіціарієм плати за користування земельною ділянкою (пункт 10.4.договору). 
		Згідно з пунктом 6.2. договору земельна ділянка повертається суперфіціару за актом приймання-передачі протягом двадцяти робочих днів з дати припинення дії договору у стані не гіршому порівняно з тим у якому суперфіціарій одержав її у користування, з урахуванням змін, що стались внаслідок будівництва, експлуатації та обслуговування об"єктів нерухомості.
		Виконуючи умови договору позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 2610100000:08:002:0040, площею 1,8003 га по вул. Комунальна 3 в м. Івано-Франківськ, що засвідчено у підписаному та скріпленому печатками сторін акті приймання-передачі від 08.08.2019 (а.с.26).
		У Державний реєстр речових прав на нерухоме майно 13.08.2019 внесено запис №32841673 про державну реєстрацію за ТОВ "М Груп Девелопмент" речового права забудови (суперфіцій) земельної ділянки з кадастровим номером 2610100000:08:002:0040 на підставі договору суперфіція №2 від 08.08.2019 (інформаційна довідка №258842975 від 28.05.2021, а.с.27-28). 
		Згідно з податковими деклараціями з плати за землю за 2019, 2020, 2021 роки (а.с.56-66) позивачем розраховано та задекларовано суми земельного податку за земельні ділянки з кадастровими номерами 2610100000:08:002:0039, 2610100000:08:002:0040 за серпень-грудень 2019, січень-грудень 2020, січень-серпень 2021 в загальному розмірі 2 625 573,69грн, з яких 838 525,77 грн за земельну ділянку з кадастровим номером 2610100000:08:002:0040. 
		У відповідності до платіжних доручень від 30.09.2019, 29.10.2019, 29.11.2019, 27.12.2019, 29.01.2020, 28.10.2020, 27.11.2020, 29.12.2020, 26.01.2021, 02.03.2021, 31.03.2021, 27.04.2021, 31.05.2021, 24.06.2021, 29.07.2021, 30.08.2021, 29.09.2021 (а.с.35-46, 173-178), виписок АТ КБ "Приват банк" за період з 01.02.2020 по 29.02.2020, з 01.09.2020 по 30.09.2020, АТ "Державний ощадний банк України" від 26.06.2020, 11.02.2020 (а.с.47-55) Товариством з обмеженою відповідальністю "НІРА" перераховано на рахунок УДКСУ в м.Івано-Франківську податок за землю за серпень-грудень 2019, січень-грудень 2020, січень-серпень 2021 в загальній сумі 2 625 573,69грн, що є тотожною розміру задекларованих позивачем податкових зобов"язань зі сплати земельного податку у податкових деклараціях з плати за землю за 2019, 2020, 2021 роки. 
		Розрахунками (а.с.5,172) позивачем визначено суму невідшкодованих відповідачем коштів за користування земельною ділянкою у розмірі плати податку за землю за період серпень 2019 - серпень 2021 в сумі 838 525,77 грн.
		Позивач звертався до відповідача з вимогою №14/05-21-2 від 14.05.2021 (а.с.29-34) про сплату заборгованості за користування земельною ділянкою. Доказів реагування відповідачем суду не подано. 
		 
		Предметом судового розгляду є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про розірвання договору суперфіція №2 від 08.08.2019, зобов`язання повернути земельну ділянку з кадастровим номером 2610100000:08:002:0040, стягнення плати за користування земельною ділянкою в сумі 838 525,77 грн, скасування державної реєстрації права на забудову земельної ділянки, припинення права на забудову земельної ділянки. 
		 
		Із змісту статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають зокрема, з договору.
		Згідно з статтями 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами.
		Договір суперфіція №2 від 08.08.2019 укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).
		Право користування чужою земельною ділянкою для забудови урегульовано главою 34 Цивільного кодексу України, главою 16 1 Земельного кодексу України.
		Згідно з частиною 1 статті 102-1 Земельного кодексу України право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникає на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України.
		Відповідно до частин 1, 4 статті 413 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови може бути встановлено на визначений або на невизначений строк.
		Власник земельної ділянки, наданої для забудови, має право на одержання плати за користування нею (частина 1 статті 414 Цивільного кодексу України). Землекористувач зобов`язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, наданою йому для забудови, а також інші платежі, встановлені законом (частина 4 статті 415 Цивільного кодексу України). 
		Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
		Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
		Власники земельних ділянок зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок (пункт «в» частини 1 статті 91 Земельного кодексу України).
		Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок (підпункти 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). 
		Пунктом 287.1. статті 287 Податкового кодексу України обумовлено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
		Згідно з пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
		Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3. статті 287 Податкового кодексу України).
		Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (стаття 509 Цивільного кодексу України, стаття 173 Господарського кодексу України).
		Згідно з положеннями статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України, частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
		Приписами статей 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Документальними доказами, які містяться в матеріалах справи, зокрема податковими деклараціями з плати за землю за 2019, 2020, 2021 роки з штампом контролюючого органу про їх одержання, платіжними дорученнями, виписками АТ КБ "Приват банк", АТ "Державний ощадний банк України" позивачем доведено перед судом належне виконання свого обов"язку щодо декларування та сплати земельного податку за земельну ділянку з кадастровим номером 2610100000:08:002:0040 за період серпень 2019 - серпень 2021 в сумі 838 525,77 грн. В свою чергу, оскільки відповідач, в порушення умов договору (пункту 4.1.1.) та вимог Закону (частини 4 статті 415 Цивільного кодексу України), доказів сплати коштів за користування земельною ділянкою в розмірі сплаченого позивачем земельного податку - суду не подав, то вимога позивача про стягнення з відповідача 838 525,77 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.
		Статтею 426 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частиною 9 статті 102-1 Земельного кодексу України обумовлено, що право користування земельною ділянкою для забудови припиняється у разі: поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача; спливу строку права користування; відмови землекористувача від права користування; невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд. Право користування земельною ділянкою для забудови може бути припинене за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом.
		Приписи частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України вказують на те, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
		Пунктом 10.4. договору сторони погодили, що договір може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невнесення суперфіціарієм плати за користування земельною ділянкою.
		Згідно з пунктом 6.2. договору земельна ділянка повертається суперфіціару за актом приймання-передачі протягом двадцяти робочих днів з дати припинення дії договору у стані не гіршому порівняно з тим у якому суперфіціарій одержав її у користування, з урахуванням змін, що стались внаслідок будівництва, експлуатації та обслуговування об"єктів нерухомості.
		За таких обставин, беручи до уваги доведений перед судом факт істотного порушення відповідачем умов договору та вимог закону, у вигляді систематичної несплати за період серпень 2019 - серпень 2021 коштів за користування земельною ділянкою, наданою йому для забудови, що в свою чергу позбавило позивача права на відшкодування сплаченого ним земельного податку, на яке він розраховував під час укладення договору, то у суду в наявності правові підстави для розірвання в судовому порядку договору суперфіція №2 від 08.08.2019, а наслідком є повернення земельної ділянки з кадастровим номером 2610100000:08:002:0040. При цьому судом взято до уваги приписи частин 2, 3 статті 653 Цивільного кодексу України, які вказують на те, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються; якщо договір розривається у судовому порядку, зобов`язання припиняються з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.
		Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		Пунктом 2 частини 1 статті 4 Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обумовлено, що речове право забудови земельної ділянки (суперфіцій) підлягає Державній реєстрації.
		Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації (пункт 1 частини 1 статті 27 цього Закону).
		Судом встановлено, що за ТОВ "М Груп Девелопмент" зареєстровано речове право забудови (суперфіцій) земельної ділянки з кадастровим номером 2610100000:08:002:0040 на підставі договору суперфіція №2 від 08.08.2019.
		Статтею 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", набрав чинності з 16.01.2020) урегульовано порядок внесення відомостей до Державного реєстру прав.
		Так, відповідно до частини 3 цієї статті відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
		Зміст зазначеної правової норми переконливо свідчить про те, що, на відміну від частини 2 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у редакції до 16.01.2020, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав, як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, чинна редакція встановлює наступні засоби судового захисту порушених прав та інтересів особи: 1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; 2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; 3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав.
		При цьому з метою ефективного захисту порушених прав конкретизовано, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
		Беручи до уваги вище сказане, зважаючи на розірвання в судовому порядку укладеного між сторонами договору суперфіція №2 від 08.08.2019 та відповідно відсутність правових підстав у відповідача для користування спірною земельною ділянкою для забудови, то правомірною визнається судом вимога позивача про скасування державної реєстрації права відповідача на забудову земельної ділянки (суперфіцій) кадастровий номер 2610100000:08:002:0040 з одночасним припиненням такого права, а задоволення позову в цій частині, за переконанням суду, призведе до відновлення порушеного права позивача у такий спосіб. Такої правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 09.12.2020 у справі №922/476/20, від 27.05.2021 у справі №914/1201/19, від 31.03.2021 у справі № 925/1550/2021. 
		З огляду на вимоги частин 1,3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов`язок із доказування слід розуміти, як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
		Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).
		Згідно з частиною 1 статті 76, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.
		Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (частина 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України).
		Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
		Враховуючи вище сказане, суд приходить до висновку про наявність підстав для правового захисту інтересів позивача у межах цього спору шляхом задоволення позову.
		Враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача.
		Керуючись статтею 1291 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, статтями 73-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НІРА" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "М Груп Девелопмент" про розірвання договору суперфіція, зобов`язання повернути земельну ділянку, стягнення плати за користування земельною ділянкою в сумі 838 525,77 грн, скасування державної реєстрації права на забудову земельної ділянки, припинення права на забудову земельної ділянки - задовольнити. 
		 
		Розірвати договір суперфіція №2 від 08.08.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "НІРА" (вул. Хрещатик, буд. 13, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 19071304) та Товариством з обмеженою відповідальністю "М Груп Девелопмент" (вул. Вовчинецька, буд. 207, м. Івано-Франківськ, 76006, ідентифікаційний код 40969106).
		 
		Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "М Груп Девелопмент" (вул. Вовчинецька, буд. 207, м. Івано-Франківськ, 76006, ідентифікаційний код 40969106) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "НІРА" (вул. Хрещатик, буд. 13, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 19071304) земельну ділянку кадастровий номер 2610100000:08:002:0040, площею 1,8003 га, яка знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Комунальна, 3.
		 
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М Груп Девелопмент" (вул. Вовчинецька, буд. 207, м. Івано-Франківськ, 76006, ідентифікаційний код 40969106) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НІРА" (вул. Хрещатик, буд. 13, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 19071304) 838 525,77 грн (вісімсот тридцять вісім тисяч п"ятсот двадцять п"ять грн 77коп.) - заборгованості, 21 657,88 грн (двадцять одну тисячу шістсот п"ятдесят сім грн 88 коп.) - судового збору.
		Видати накази після набрання рішенням законної сили.
		 
		Скасувати державну реєстрацію права Товариства з обмеженою відповідальністю "М Груп Девелопмент" (вул. Вовчинецька, буд. 207, м. Івано-Франківськ, 76006, ідентифікаційний код 40969106) на забудову земельної ділянки (суперфіцій) кадастровий номер 2610100000:08:002:0040, площею 1,8003 га, яка знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Комунальна, 3, номер запису про інше речове право: 32841673, дата, час державної реєстрації 13.08.2019 16:36:47 та припинити право Товариства з обмеженою відповідальністю "М Груп Девелопмент" (вул. Вовчинецька, буд. 207, м. Івано-Франківськ, 76006, ідентифікаційний код 40969106) на забудову земельної ділянки (суперфіцій) кадастровий номер 2610100000:08:002:0040, площею 1,8003 га, яка знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Комунальна, 3. 
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. 
		 
		 
		Повне рішення складено 28.12.2021
		 
		 
		 
		 
		Суддя С.Кобецька

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...