Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 728/927/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 28.12.2021. Зареєстровано: 29.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 30.12.2021.
Дата набрання законної сили: 24.12.2021
Номер судового провадження: 11-кп/4823/42/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018270070000165

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 728/927/19 Головуючий у І інстанції  ОСОБА_1  Провадження № 11-кп/4823/42/21  Категорія - ч.3 ст. 185 КК України  Доповідач         ОСОБА_2  
		 
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		24 грудня 2021 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:
		 
		Головуючого-суддіОСОБА_2  
		суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		при секретарі  ОСОБА_5 ,
		за участю:
		прокурора  ОСОБА_6 ,
		захисника  адвоката ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
		обвинувачених  ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (в режимі відеоконференції),  
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку апеляційного розгляду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 3 квітня 2018 року за №12018270070000165 за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_6 на вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 11 червня 2020 року, щодо 
		ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Тарасівка Гребінківського району Полтавської області, жителя АДРЕСА_1 , не працює, освіта повна загальна середня, не одружений, учасник аварії на ЧАЕС, інвалід ІІІ групи, судимості не має,
		обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, уродженця і жителя АДРЕСА_2 , працює ВКФ «Алідс» водієм, освіта професійна-технічна, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, судимості не має,
		обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, 
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , українця, громадянина України, уродженця і жителя АДРЕСА_3 , не працює, освіта повна загальна середня, розлучений, має на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше не судимий,
		обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, 
		 
		 В С Т А Н О В И Л А: 
		Вироком Бахмацького районного суду Чернігівської області від 11 червня 2020 року ОСОБА_10 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 Кримінального кодексу України у зв`язку із недоведеністю того, що кримінальні правопорушення (злочини) вчинені ОСОБА_10 та виправдано.
		Запобіжний захід ОСОБА_10 не обирався.
		ОСОБА_8 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 Кримінального кодексу України у зв`язку із недоведеністю того, що кримінальні правопорушення (злочини) вчинені ОСОБА_8 та виправдано.
		Запобіжний захід ОСОБА_8 не обирався.
		ОСОБА_9 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 Кримінального кодексу України у зв`язку із недоведеністю того, що кримінальні правопорушення (злочини) вчинені ОСОБА_9 та виправдано.
		Запобіжний захід ОСОБА_9 не обирався.
		Питання про долю речових доказів було вирішено у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
		Накладений на майно арешт  скасовано, а вилучене майно повернуто власникам.
		Процесуальні витрати по справі в розмірі 3987 грн. за проведення експертизи постановлено компенсувати за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються з Державного бюджету України спеціалізованій державні експертній установі, що проводила експертизу.
		Органом досудового розслідування ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9  пред`явлено обвинувачення в тому, що:
		- У період часу з 30 листопада 2017 року по 2 квітня 2018 року (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_10 за попередньою змовою з ОСОБА_9 та з ОСОБА_8 , з метою скоєння таємного викрадення чужого майна прибули до дачного будинку, який розташований по АДРЕСА_4 та належить ОСОБА_11 , де проникли в середину будинку, звідки здійснили крадіжку металевої кухонної мийки (раковини) марки «SOFIA» вартістю 600 грн. 00 коп. (шістсот гривень 00 копійок), водяного крану-змішувача марки «O&L» вартістю 200 грн. 00 коп. (двісті гривень 00 копійок), водяного металевого шлангу вартістю 200 грн. 00 коп. (двісті гривень 00 копійок), тим самим завдавши своїми протиправними діями майнової шкоди потерпілому ОСОБА_11 на загальну суму 1000 грн. 00 коп. (одна тисяча гривень 00 копійок).
		- Також у період часу з 1 жовтня 2018 року по 14 жовтня 2018 року (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_10 за попередньою змовою з ОСОБА_8 , з метою скоєння таємного викрадення чужого майна прибули до дачного господарства, яке розташоване по АДРЕСА_4 та належить ОСОБА_12 , де шляхом відрізу, повторно здійснили крадіжку дерев`яних (соснових) дощок паркану довжиною  6 м., шириною  15 см., товщиною  2,5 см. у кількості 40 шт., середня ринкова вартість яких складає 3960 грн. 00 коп. (три тисячі дев`ятсот шістдесят гривень 00 копійок), тим самим завдавши своїми протиправними діями майнової шкоди потерпілому ОСОБА_12 на вказану суму.
		- Крім того, у період часу з 1 листопада 2018 року по 20 листопада 2018 року (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_10 за попередньою змовою з ОСОБА_9 та з ОСОБА_8 , з метою скоєння таємного викрадення чужого майна прибули до дачного будинку, який розташований по АДРЕСА_4 та належить ОСОБА_13 , де здійснили крадіжку металевого газового балону об`ємом 50 л., середня ринкова вартість якого складає 500 грн. 00 коп. (п`ятсот гривень 00 копійок), тим самим завдавши своїми протиправними діями майнової шкоди потерпілому ОСОБА_13 на вказану суму.
		- 12 січня 2019 року близько 19 год. 00 хв. ОСОБА_10 за попередньою змовою з ОСОБА_9 та з ОСОБА_8 , з метою скоєння таємного викрадення чужого майна прибули до дачного будинку, який розташований по АДРЕСА_4 та належить ОСОБА_14 , де шляхом вибиття віконного скла кухні, що на першому поверсі, та вибиття вхідних дверей, що на другому поверсі, проникли до будинку, звідки повторно здійснили крадіжку газового балону об`ємом 50 л., середня ринкова вартість якого складає 500 грн. 00 коп. (п`ятсот гривень 00 копійок), тим самим завдавши своїми протиправними діями майнової шкоди потерпілому ОСОБА_14 на вказану суму.
		Таким чином ОСОБА_10 обвинувачується за ч.2 ст. 185 КК, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), яка вчинена повторно та за попередньою змовою групою осіб.
		А також за ч.3 ст. 185 КК, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), яка вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб та поєднана з проникненням у житло.
		В свою чергу і ОСОБА_8 обвинувачується за ч.2 ст. 185 КК, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), яка вчинена повторно та за попередньою змовою групою осіб.
		А також за ч.3 ст. 185 КК, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), яка вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб та поєднана з проникненням у житло.
		Так само і ОСОБА_9 згідно із обвинувальним актом обвинувачується за ч.2 ст. 185 КК та за ч.3 ст. 185 КК.
		Проте відповідно до повідомлення про підозру, підозра останньому була пред`явлена за ч.3 ст. 185 КК, а саме за діяння, пов`язані із таємним викраденням чужого майна (крадіжкою), яка вчинена за попередньою змовою групою осіб та поєднана з проникненням у житло. 
		В поданій апеляційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції просить вирок Бахмацького районного суду від 11.06.2020 року щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 скасувати у зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, неповнотою судового розгляду та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
		Ухвалити новий вирок, яким:
		ОСОБА_10 визнати винним та призначити покарання за ч.2 ст. 185 КК України у виді 2 років позбавлення волі, за ч.3 ст. 185 КК України  4 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі.
		ОСОБА_8 визнати винним та призначити покарання за ч.2 ст. 185 КК України у виді 2 років позбавлення волі, за ч.3 ст. 185 КК України  4 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі. 
		ОСОБА_9 визнати винним та призначити покарання за ч.3 ст. 185 КК Україниу виді 3 років позбавлення волі.
		Стягнути з ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в солідарному порядку на користь держави витрати на залучення експерта.
		Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
		Апелянт стверджує, що вирок суду є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, неповнотою судового розгляду та істотним порушенням вимог кримінального закону.
		Стверджує, що обшук у гаражі № НОМЕР_1 проводився відповідно до ч.3 ст. 233 КПК України, а тому суд помилково визнав протокол обшуку недопустимим доказом, оскільки вимоги зазначеної статті були дотримані. Слідчий суддя перевіривши підстави проникнення до володіння особи дійшов висновку про обґрунтованість поданого клопотання та виніс ухвалу, якою задовольнив подане клопотання та надав дозвіл на проведення обшуку.
		Зазначає, що затримання ОСОБА_10 жодним чином не впливає на законність обшуку, який проводився б незалежно від того чи затриманий ОСОБА_10 чи ні. Жодних даних, які б свідчили про те, що ОСОБА_10 вказав на гараж № НОМЕР_1 і лише після цього слідчі провели в ньому обшук, немає. Наявність гаража та можливого зберігання в ньому викраденого майна було встановлено слідчим в ході проведення досудового розслідування з інших джерел. За таких підстав, переконує автор скарги, для застосування «доктрини плодів отруєного дерева» у даному кримінальному провадженні не вбачається. 
		Стверджує, що суд помилково не взяв до уваги як доказ і протокол проведення слідчого експерименту, посилаючись на постанову ВСУ від 29.10.2019 року по справі. Оцінка даному доказу дана однобічно без врахування всіх обставин проведення слідчої дії. Зокрема, на проведення слідчого експерименту обвинувачений ОСОБА_9 погодився добровільно, що стверджується переглянутим в судовому засіданні відеозаписом.
		Акцентує на том, що законом не заборонено обвинуваченому відмовитися від своїх показань, змінити їх чи взагалі надати неправдиві докази з метою захисту від висунутого обвинувачення. Отже, як вказує апелянт, якщо розглядати даний доказ у світлі ч.4 ст. 95 КПК України, то суд може і не брати до уваги показання ОСОБА_9 надані слідчому чи прокурору, але сама слідча дія відображає механізм, місце, спосіб та час вчинення злочинів. Тому, повністю ставити даний доказ під сумнів є помилкою. 
		Спростовуючи висновки суду щодо показань свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , прокурор вказує, що хоча вони і не є оцевидцями злочину та є працваниками поліції, вони попереджалися про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, а тому відсутні підстави піддавати сумніву їх показання. 
		Переконаний, що для підтвердження вчинення злочину за попередньою змовою не потрібен певний документ, оскільки підтвердження наявності попередньої змови обвинувачених випливає із їх поведінки та узгодженості дій. Причетність всіх обвинувачених до вчинення інкримінованих злочинів підтверджується роздруківками дзвінків з телефонів обвинувачених з визначенням місця їх перебування по азимуту базової станції, а саме в дачному містечку, де розташовані дачні будинки потерпілих. Просить врахувати суперечливість показань обвинувачених, а також їх поведінку, оскільки на риболовлю всі вони прибували у вечірній та нічний час, під час затримання у жодного з обвинувачених засобів лову виявлено не було. 
		Вказані обставини свідчать, що суд поверхнево підійшов до дослідження обставин вчинення злочину, не надав належної оцінки доказам, не навів переконливих доводів та мотивів виправдання, тим самим незаконно виправдав обвинувачених. 
		Вислухавши в судовому засіданні сторони, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
		Як встановлено в ході апеляційного розгляду, обвинувачений ОСОБА_10 помер. Тому вирок відносно нього, який не вступив в законну силу, підлягає скасуванню з закриттям провадження по справі, про що апеляційним судом ухвалюється відповідна ухвала.
		Стосовно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 оскаржуваний вирок підлягає скасуванню з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції.
		У відповідності до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Однак колегія суддів після вивчення матеріалів кримінального провадження, дійшла висновку, що цих вимог, які пред`являються законом до судового рішення, суд першої інстанції дотримався не у повному обсязі.
		Головним чинником щодо висновків апеляційного суду є те, що суд першої інстанції, який розглядає справу по суті, є судом, який безпосередньо, ретельно і всебічно досліджує докази, співставляє їх між собою та з діючим матеріальним і процесуальним законом, дає їм оцінку в сукупності, встановлює, чи можна поза розумним сумнівом, на підставі усього комплексу доказів, стверджувати, що саме обвинувачені вчинили інкримінований їм злочин. 
		Суд першої інстанції, виправдовуючи обвинувачених, побудував свої головні висновки на тому, що вбачав невідповідність протоколу про затримання ОСОБА_10 фактичним обставинам справи та, відповідно, зробив висновок про недопустимість доказу  протоколів обшуку від 18.01.2019 р.
		Така позиція суду викликає серйозні сумніви. Затримання особи, підозрюваної в скоєнні злочину та обшук являються двома самостійними і незалежними одна від одної процесуальними діями. Ніякої взаємозалежності між ними не існує. Обшуки, проведені 18.01.2019 р., могли бути проведені й без присутності ОСОБА_10 , від цього результати цих процесуальних дій не стали б іншими. 
		Судом констатовано, що проведення обох обшуків було під судовим контролем, про що свідчить наявність двох не скасованих ухвал слідчого судді. Тому підстав вважати проникнення до приміщень і проведення в них обшуків незаконними не вбачається. Саме унаслідок існування цих ухвал проведення обшуків слід вважати законним і обґрунтованим, а результати їх проведення  належними і допустимими доказами.
		Колегія суддів апеляційного суду вважає надуманими висновки місцевого суду про те, що ухвали слідчого судді про проведення обшуків були ухвалені на підставі недостатньо мотивованих клопотань слідчого. В ситуації, коли слідчі дії проводяться швидко і у великій кількості, докази зібрані не у повній мірі, клопотання про проведення обшуку не може бути подібним за своїм змістом і повнотою до обвинувального акту. Колегія суддів наголошує, що звернення органів досудового розслідування до слідчого судді через 3 дні після проведення обшуку обумовлено не умисною тяганиною, а тим, що 2 дні з трьох були вихідними. Порушень процесуальних строків в цьому випадку колегія суддів не вбачає, як не вбачає і грубих порушень з боку слідчого судді, які б стали підставою недопустимості доказів.
		Відповідним чином, неправильним і помилковим є висновок суду, що всі інші докази, досліджені судом, являються недопустимими, як такі, що отримані істотного порушення прав і свобод людини за принципом «плодів отруйного дерева». Цим доказам, до яких відносяться результати проведених обшуків, протоколи пред`явлення вилучених речей для впізнання потерпілим, оцінка викраденого майна, слід було дати ретельної оцінки, чого судом зроблено не було.
		Протоколи огляду місць події та показання потерпілих щодо обставин скоєння злочинів підлягають оцінці разом з іншими доказами у їхній сукупності.
		Суд поверхово поставився і не дав належної оцінки доказу  протоколу слідчого експерименту з участю ОСОБА_9 , коли останній погодився на його проведення і на протязі тривалого часу у довільній і невимушеній формі розповідав про скоєння ним разом з іншими обвинуваченими крадіжок з дачних будинків. Те, що в судовому засіданні обвинувачений змінив показання, не може однозначно свідчити про неналежність і недопустимість цього доказу, адже обвинувачений за зміну показань чи відмову від їх дачі ніякої відповідальності не несе.
		Судом проігноровано показання свідків  співробітників поліції ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . Суд зробив невірний висновок про те, що ці показання не містять інформації про безпосереднє вчинення крадіжок обвинуваченими. Ці показання суд оцінив у відриві від інших доказів, що є неправильним. Докази кримінального провадження слід оцінювати в комплексі та взаємозв`язку між собою.
		З незрозумілих підстав суд не взяв до уваги доказ  роздруківки дзвінків з телефонів обвинувачених з визначенням місця їх перебування по азимуту базової станції. Цей доказ також не свідчить про скоєння крадіжок обвинуваченими, проте й він підлягає оцінці у взаємозв`язку з іншими доказами.
		Хоча в судовому засіданні обвинувачені не визнавали своєї вини, суд не дав оцінки нелогічності їхніх показань, яка полягала в тому, що приїхавши на місце скоєння злочину (за версією обвинувачення), вони сховали автомобіль у лісі.
		Таким чином, місцевий суд фактично не дав ґрунтовної оцінки доказам, наданим йому для дослідження, а ухвалив вирок, який за своїм виглядом нагадує реферат з питання застосування права з цитуванням практики ЄСПЛ та Верховного суду і фактично самоусунувся від своєї найголовнішої функції  здійснення правосуддя з постановленням законного, обґрунтованого і вмотивованого рішення. 
		За таких обставин, оскаржуваний вирок не можна вважати законним і обґрунтованим, він підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404-405, 415, 418, 419 КПК України, колегія суддів,- 
		 
		У Х В А Л И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_6  задовольнити частково.
		Вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 11 червня 2020 року, щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_9  скасувати та призначити новий судовий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
		Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.  
		 
		СУДДІ:
		 
		 ОСОБА_3  ОСОБА_2  ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...