Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/9334/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 28.12.2021. Зареєстровано: 29.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 30.12.2021.

Номер судового провадження: 1-кп/953/192/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019220490000121

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа№ 640/9334/19 
		н/п 1-кп/953/192/21 
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		        
		    "28" грудня 2021 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:
		головуючого судді - ОСОБА_1 , 
		при секретарях - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		                            ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 
		за участю прокурорів - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , 
		ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , 
		потерпілого - ОСОБА_13 , 
		представника потерпілого - адвоката ОСОБА_14 , 
		обвинуваченого - ОСОБА_15 , 
		законного представника - ОСОБА_16 , 
		захисника - адвоката ОСОБА_17 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в залі суду кримінальну справу за кримінальним провадженням №12019220490000121 від 10.01.2019 року відносно 
		ОСОБА_15 ,     ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, громадянина України, не судимого, із середньою освітою, студента НТУ «ХПІ», не одруженого, не працюючого, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 
		з кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, 
		 
		                    в с т а н о в и в :
		09.01.2019, ОСОБА_15 , приблизно о 23 годині 30 хвилин, перебуваючи у підсобному приміщенні, розташованому на третьому поверсі гуртожитку №5 НТУ «ХПІ», за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 79/5, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків із потерпілим ОСОБА_13 , маючи злочинний умисел на спричинення тілесних ушкоджень останньому, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки і свідомо бажаючи їх настання, завдав потерпілому ОСОБА_13 одного удару кулаком правої руки в область лівої нижньої щелепи, таким чином спричинив потерпілому ОСОБА_13 тілесні ушкодження, а саме закриту травму нижньої щелепи у вигляді косого перелому лівого суглобового виростку без зміщення, що згідно висновку судово - медичної експертизи №09-60/2019 від 25.01.2019 та п.п. 2.2.1 «а», «б», «в» та 2.2.2. Наказу МОЗ України від 17.01.1995 №6, Правил судово-медичного ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, за ступенем тяжкості відноситься до ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
		Дії  ОСОБА_15 кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.
		В судовомузасіданні обвинувачений ОСОБА_15 свою провину у висунутому обвинуваченні за ч.1 ст. 122 КК України не визнав та вказував, що 09.01.2019, він о 23 годині 30 хвилин, перебуваючи у гуртожитку №5 НТУ «ХПІ», за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 79/5, зробив зауваження ОСОБА_13 та його друзям про те, щоб вони не палили в туалеті, в них сталася словесна перепалка. Після цього вони з ОСОБА_18 зайшли у підсобне приміщення, поговорили та вийшли з нього, але він ОСОБА_18 не бив і кулаком в область лівої нижньої щелепи удар не наносив. Потім він пішов до кімнати аспіранта, який слідкує за порядком в гуртожитку, його не було на місці і він пішов до представника студради ОСОБА_19 , розповів про ситуацію, і той сказав, що розбереться. Позовні вимоги потерпілого про відшкодування шкоди не визнає. 
		Не зважаючи на невизнання обвинуваченим своєї провини у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні за ч.1 ст. 122 КК України, на думку суду його винуватість повністю підтверджується наступними доказами, які суд безпосередньо дослідив під час судового слідства. 
		Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_13 пояснив, що 09.01.2019 року близько 22.00-23.00 години на 3 поверсі гуртожитку по АДРЕСА_2 вони з друзями пішли до туалету, там було напалено, але вони не палили. До туалету зайшов ОСОБА_20 та став робити їм зауваження. В них почалась словесна перепалка ОСОБА_21 кінці-кінців, він вийшов та вони вийшли за ним. Потім, вони вдвох з ОСОБА_20 зайшли в побутову кімнату, і в них знов почався діалог про те, що якщо ти хочеш зробити комусь зауваження, то потрібно це зробити спочатку ввічливо, а не так, як зробив він. Майстер взяв його за хвору руку, він її забрав і тоді ОСОБА_20 вдарив його в щелепу з лівої сторони. Коли вони вийшли, він сказав, що той відповість по закону, пішов до своєї кімнати та викликав поліцію та «швидку». Майстер пішов до кімнати ОСОБА_19 . Його відвезли у лікарню, де зробили рентген, наклали шви, з переламаною щелепою він лікувався 34 дні, лікарняний лист не оформлював. В цивільному позові просить відшкодувати йому майнову та моральну шкоди внаслідок отриманих травм і лікування. 
		Допитаний всуді вякості свідка ОСОБА_22 пояснив,що вінє головоюстудентської радиі  09.01.2019 року близько 22.00 години йому подзвонив ОСОБА_23 та сказав, що він когось побив, просив допомоги. Він йому відповів, що один раз допоміг та більше допомагати не буде, оскільки раніше була ситуація, коли ОСОБА_20 вступив на перший курс, заселився до гуртожитку і в перший же день побився. Після тієї ситуації, він звернувся до нього за допомогою і він домовився з потерпілим, аби той забрав заяву з поліції. В цей день 09.01.2019 року коли на місце приїхала «швидка», він зайшов до кімнати, де проживав ОСОБА_18 , там були інші люди, він спитав, що трапилося, йому повідомили, що в туалеті або біля туалету, Майстер когось вдарив, деталей не пам*ятає.
		Допитаний свідок ОСОБА_24 в судіпояснив,що 09.01.2019 року в гуртожитку за адресою: в АДРЕСА_2 на 3 поверсі, він перебував в чоловічій кімнаті. Коли до туалету зайшов ОСОБА_20 , почались «розбірки», потім все закінчилося. ОСОБА_18 запропонував ОСОБА_20 поговорити, щоб більше такого не було. Він подумав, що все буде добре і пішов до своєї кімнати. Після цього, десь через пів години, він прийшов до кімнати ОСОБА_18 , спитати чи все у нього добре, бо у ОСОБА_20 була погана репутація по гуртожитку і, коли зайшов, то побачив, що у ОСОБА_18 була зламана щелепа, було почервоніння з лівої сторони обличчя і було дуже багато народу біля нього: всі сусіди по його кімнаті. ОСОБА_18 йому розповів, що ОСОБА_20 вдарив його кулаком. Хто викликав «швидку» не знає. Причиною конфлікту був сигаретний дим, однак він не бачив, щоб хтось палив. У ОСОБА_18 була пов*язка на руці, до конфлікту з ОСОБА_20 , і ОСОБА_20 це бачив.
		В судовомузасіданні свідок ОСОБА_25 пояснила,що вона працює комендантому гуртожитку по АДРЕСА_2 . 09.01.2019 року чергова по гуртожитку повідомила, що вночі сталося ЧП і ОСОБА_18 нібито побили, приїжджала «швидка». Вона у всіх учасників цієї події відібрала пояснення. До цього, декілька разів ОСОБА_20 їй скаржився, що студенти палять в туалеті і їй відомо про те, що у ОСОБА_20 до цього була конфліктна ситуація з ОСОБА_26 . Однак, ОСОБА_27 характеризує добре, в неї ніяких проблем з ним не було. 
		Свідок ОСОБА_28 пояснив, що він є студентом НТУ «ХПІ» і що біля 20-00 год. 09.01.2019 року він сидів в кімнаті, був також ОСОБА_18 , в нього був гіпс на руці, однак на обличчі ніяких пошкоджень не було. Потім, близько 24 год. коли він зайшов до кімнати, побачив, що ОСОБА_18 не може говорити і тримається за щоку. ОСОБА_18 йому сказав, що його вдарив ОСОБА_29 . Вони викликали швидку і разом з ОСОБА_18 поїхали у лікарню. Там, ОСОБА_18 зробили рентген, сказали, що перелом челюсті. Ніякий алкоголь вони в цей день не вживали. 
		Свідок ОСОБА_30 , в судовому засіданні пояснив, що в 2019 році він був головою студентської ради НТУ «ХПІ» і 09.01.2019 року о 23-00 год. до нього в кімнату зайшов ОСОБА_29 та сказав, що він розбив челюсті хлопцю. Потім, зайшли інші хлопці та сказали, що був конфлікт в чоловічому туалеті, потім бійка. Христофорова в цей день бачив, той тримався за щоку. Майстер до нього прийшов, оскільки у того вже була аналогічна ситуація і він йому допоміг її владнати без поліції. В цій ситуації, він сказав, що більше допомагати ОСОБА_31 не буде. Йому студенти говорили, що Майстер ходить по туалетам, заглядає в кабінки, оскільки той хотів потрапити до студради. Причин говорити неправду в нього немає і кожен повинен відповідати за скоєне. 
		Аналізуючи показання всіх свідків, які були допитані під час судового розгляду, суд приймає їх до уваги та розцінює дані свідчення як правдиві та достовірні, оскільки вони були стабільні протягом усього слідства, останні були попереджені про кримінальну відповідальність. Крім того, їх свідчення та пояснення узгоджуються з іншими матеріалами кримінального провадження, які в свою чергу свідчать про винуватість ОСОБА_15 у вчиненні інкримінованого йому діяння.
		Провина ОСОБА_15 в цілому підтверджується іншими доказами, які суд згідно встановленого порядку, дослідив під час судового розгляду, а саме: 
		Заявою ОСОБА_32 від 09.01.2019 року до Київського ВП ГУНП в Харківській області ( ЖЄО 968) щодо прийняття заходів до ОСОБА_15 , який 09.01.2019 о 22-00 год. по вул. Пушкінська,79/5 в м. Харкові наніс йому тілесні ушкодження. (а.с. 117 т.1). 
		Витягом з ЄРДР №12019220490000121 про реєстрацію заяви 10.01.2019 з правовою кваліфікацією за ч.1 ст. 122 КК України. (а.с. 118 т.1).
		Рапортом чергового Київського ВП ГУНП в Харківській області від 10.01.2019 року про надходження повідомлення зі служби 102 (бригада швидкої 205) про отримання тілесних ушкоджень (перелом щелепи) ОСОБА_18 , довідкою КНП «ГКБСНМП» від 10.01.2019 про ургентне направлення до лікарні ОСОБА_32 (а.с. 119-120 т.1). 
		Даними слідчого експерименту від 17.01.2019 року за участю ОСОБА_32 з фототаблицею, під час якого ОСОБА_33 розказав та показав обставини подій 09.01.2019 року та отримання ним тілесних ушкоджень від удару ОСОБА_15 (а.с. 122-128 т.1). 
		Висновком експерта №09-60/2019 від 25.01.2019 року, за яким у ОСОБА_13 встановлені наступнітілесні ушкодження:закрита травманижньої щелепиу виглядікосого переломулівого суглобовоговиростку беззміщення.Це ушкодження утворилося відударної травматичноїдії тупоготвердого предмету,та могло бутиотримане непізніше датизвернення,проведення рентгенологічногодослідження тавстановлення ушкодженняу лікувальному закладі10.01.2019року.Також увисновку зазначено,що показання ОСОБА_13 в ціломуне суперечать наявним судово-медичним даним в частині способу спричинення та механізму утворення встановлених у нього тілесних ушкоджень. Можливість їх утворення в умовах однократного падіння потерпілого на площину («з висоти власного зросту малоімовірна») (а.с. 129-130 т.1). 
		Медичною документацією ОСОБА_13  (довідкоюпро тимчасовунепрацездатність №9 від 15.10.2019, випискою з медичної . карти №826 стаціонарного хворого, медичною карткою №826 стаціонарного хворого КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова», де зазначено, зокрема, що потерпілий був тверезий) (а.с. 131-140 т.1). 
		Відеозаписом з камер спостереження гуртожитку ХПІ 09.01.2019 року, який був переглянутий судом з усіма учасниками судового розгляду. (а.с. 143 т.1). 
		Протоколом огляду предметів від 28.01.2019 (диску із відеозаписом на ньому) (а.с. 141-142 т.1). 
		Таким чином, судом у повній мірі виконано законну вимогу та особисто досліджено в судовому засіданні всі зібрані у кримінальному провадженні докази, надані на дослідження в суді. 
		Суд вважає, що вказані докази поза розумним сумнівом доводять винуватість ОСОБА_15 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, тобто умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я та кваліфікація його дій за ч.1 ст. 122 КК України є правильною.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
		Будь-яких доказів у підтвердження невинуватості ОСОБА_15 самим обвинуваченим, так і його захисником суду надані не було. 
		З огляду на встановлені судом обставини, суд прийшов до переконання, що сторона обвинувачення довела перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість ОСОБА_15 у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого йому пред`явлено обвинувачення  ч.1 ст. 122 КК України. 
		З приводу заперечень сторони захисту щодо провини обвинуваченого у скоєному, суд зазначає наступне. 
		У відповідності до ч. 1ст. 86 КПК України, докази визнаються допустимими, якщо вони отримані в порядку, встановленому цим Кодексом.
		    Заст. 89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
		Обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (ст.91 КПК України), покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.
		Судовий розгляд, згідно положеньст.337 КПК України, проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
		Суд зазначає, що недопустимості доказів під час розгляду справи встановлено не було, а заперечення своєї провини ОСОБА_15 суд розцінює як лінію захисту від обвинувачення. 
		Також, доводи захисника про те, що висновок експерта є недопустимим, оскільки експерт не описав інші ушкодження у потерпілого (на руці), суд вважає необгрунтованими та такими, що були спростовані показаннями експерта в суді та поясненнями щодо цих обставин. 
		Крім того, судом надана належна оцінка взаємовідносин між студентами, які проживали в гуртожитку, поведінку кожного з них, і суд зазначає, що будь-яких доказів на підтвердження того, що хтось із свідків надав неправдиві свідчення в суді під час розгляду справи встановлено не було. 
		Також, суд приймає до уваги і ті обставини, що будь-яких ушкоджень на обличчі і щоці потерпілого до того часу, як ОСОБА_20 і ОСОБА_18 зайшли до підсобного приміщення тільки вдвох і після цього ОСОБА_18 вийшов з цієї кімнати, тримаючись за щоку, повідомивши всім, що його вдарив ОСОБА_20 , викликавши швидку та зробивши ренгтен, який підтвердив перелом щелепи, а Майстер, зі слів свідків повідомив, що вдарив хлопця, і дані свідчення та докази не спростовані стороною захисту, та підтверджують провину обвинуваченого. 
		А тому, суд приходить до висновку про невідповідність пояснень обвинуваченого дослідженим в судовому засіданні доказам, що свідчать про його провину у кримінальному правопорушенні, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України та відсутність даних про обставини, які б могли спростувати наявність причинного зв*язку між діями ОСОБА_15 та наслідками, що сталися у вигляді тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_13 .. 
		Судом в судовому засіданні також було допитано експерта ОСОБА_34 , яка підтвердила всі висновки, що викладені нею у висновку експерта №09-60/2019 від 25.01.2019 року, і на запитання адвоката обвинуваченого повідомила, що нею було особисто оглянуто потерпілого, досліджено всю представлену медичну документацію, яка описана у висновку, зафіксовані тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості у потерпілого за питаннями, які постановив слідчий у постанові, експерт в судовому засіданні відповіла на всі питання адвоката, які викладені ним у клопотанні про призначення експертизи, які не спростовують висновки експертизи №09-60/2019 від 25.01.2019 року, та не ставлять її під сумнів. 
		Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_15 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого кримінального правопорушення, особу винного, який на момент інкримінованого правопорушення був неповнолітнім, раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, є студентом НТУ «ХПІ», позитивно характеризується за місцем навчання та матір*ю в судовому засіданні. 
		Згідно даних досудової доповіді провідного інспектора Київського районного відділу філії Державної у станови «Центр пробації» в Харківській області ризик вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_15 оцінений як низький. Враховуючи інформацію, що характеризує обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, низький рівень ризику вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_15 можливе без обмеження або позбавлення волі. (а.с. 80-84 т.1). 
		Обставиною,яка пом*якшує покарання ОСОБА_15 , згідно ст.66КК України,суд визнає вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім. 
		Обставин, згідно з положеннями ст.67 КК України, обтяжують покарання, судом не встановлено.
		Відповідно до вимог ст.ст.65,103ККУкраїни особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, при цьому також, враховується умови життя неповнолітнього, вплив дорослих, рівень розвитку та особливості його життя. 
		При призначенні покарання  ОСОБА_15 суд, згідно з вимогамист.ст. 65, 103 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненогоним кримінального правопорушення, конкретні обставини та місце, за якими вчинено кримінальне правопорушення, особу винного,відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого та наявність тих, що пом*якшують, враховує суд умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень його розвитку та інші особливості особи обвинуваченого ОСОБА_15 ,івважає за необхідне призначити йомупокаранняв межах санкції, встановленоїч.1ст. 122 КК Україниу вигляді позбавлення волі. 
		При цьому, враховуючи приведені вище обставини, особу неповнолітнього ОСОБА_15 , суд приходить до висновків про можливість виправлення обвинуваченого без відбуття покарання, у відповідності дост.ст. 75, 104 КК України.
		Суд вважає зазначені вище обставини дійсно можуть бути підставою для застосування цієї міри покарання, бо ще не втрачена можливість соціальної реабілітації та виправлення неповнолітнього обвинуваченого без ізоляції від суспільства, враховуючі і висновки досудової доповіді. 
		Крім того, на думку суду, призначена міра покарання надасть можливість обвинуваченому сформувати у своїй свідомості уявлення про неминучість настання відповідальності за можливі вчиненні ним протиправні діяння у майбутньому, що буде в свою чергу достатньою превентивною мірою.
		Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України. Запобіжний захід обвинуваченому не обирався і клопотань з приводу цього заявлено не було. 
		З приводу цивільного позову суд зазначає наступне. 
		Відповідно до ч.5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Звертаючись з позовом до суду про відшкодування майнової та моральної шкоди, потерпілий ОСОБА_13 вказує, що він отримав травму у вигляді перелому нижньої щелепи від дій ОСОБА_15 , лікувався тривалий час, в нього і зараз інколи бувають болі в місці перелому. Під час лікування він витратив грошові кошти у розмірі 2880 грн., які і просить стягнути з обвинуваченого. 
		Враховуючі доведеність даної суми грошових коштів представленими до позову чеками, суд задовольняє їх в повному обсязі. 
		Також,внаслідок неправомірнихдій  обвинуваченого йому спричинена моральна шкода та фізичні страждання, що виразилося у душевних переживаннях, страхах, фізичному болю внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, і суму моральної шкоди оцінює в розмірі 25000 грн.
		     Обвинувачений проти заявлених вимог заперечував, зазначаючи, що він не винен і з позовом не згоден 
		Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка згідно п.1,3 ч.2 зазначеної статті полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
		Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичної особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини. 
		Відповідно до роз`яснень, даних в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (не майнової) шкоди", обов`язковому з*ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювана та вина останнього в її заподіянні. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, розмір моральних страждань визначається з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача чи інших обставин. 
		Дослідивши матеріали справи та враховуючи обставини події, яка сталася з провини обвинуваченого ОСОБА_15 , враховуючи, що потерпілий отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, від яких страждає до теперішнього часу, суд, визначаючи розмір моральної шкоди враховує, що в результаті дій обвинуваченого потерпілому  цивільному позивачу завдано моральних та фізичних страждань у зв*язку з подіями та тілесними пошкодженнями внаслідок цього. 
		Враховуючи викладене та обставини скоєного, дані по особах обвинуваченого та потерпілого, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що позовні вимоги про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають задоволенню частково та стягненню з обвинуваченого ОСОБА_15  на користь ОСОБА_13 суму у розмірі 10000 грн. 
		Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд 
		 
		Ухвалив:
		ОСОБА_15 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання по ч.1 ст. 122 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі. 
		Звільнити  ОСОБА_15  відвідбуття покаранняна підставіст.ст.75,104 ККУкраїни зіспитовим строкомна 2роки,якщо вінпротягом іспитовогостроку невчинить новогозлочину тавиконає покладеніна ньогов силуст.ст.76,104КК Україниобов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. 
		Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку. 
		Цивільний позов ОСОБА_13  задовольнити частково. 
		Стягнути з  ОСОБА_15  на користь ОСОБА_13 у відшкодування майнової шкоди суму в розмірі 2880 грн., у відшкодування моральної (немайнової) шкоди суму в розмірі 10000 грн. 
		Речові докази (диски), які зберігаються в матеріалах кримінального провадження  залишити в матеріалах справи. 
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		 
		 
		 
		 
		 Головуючий ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...