Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/769/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі); про державну власність; щодо оренди.
Надіслано для оприлюднення: 29.12.2021. Зареєстровано: 29.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 30.12.2021.
Дата набрання законної сили: 21.07.2022
Результат оскарження 21.07.2022 Південно-західний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		 
		"22" грудня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/769/21
		Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф.
		при секретарі судового засідання Арзуманян В. А. 
		розглянувши справу №916/769/21 
		за позовом: Приватного акціонерного товариства Болградський виноробний завод (68702, Одеська обл., м. Болград, вул. Болгарських ополченців, буд. 99, код ЄДРПОУ 00411938)
		до відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15, код ЄДРПОУ 43015722) 
		про визнання договору таким, що не підлягає виконанню 
		 
		Представники сторін:
		від позивача - Марочкін В.О., ордер № 522650 від 22.02.2021р. 
		від відповідача - Стапінський В.О., самопредставництво
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Приватне акціонерне товариство Болградський виноробний завод звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях про визнання договору таким, що не підлягає виконанню.
		Ухвалою від 25.03.2021р. судом, у порядку ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву Приватного акціонерного товариства Болградський виноробний завод було залишено без руху.
		01.04.2021р. до господарського суду надійшла заява (вх. №9041/21) від Приватного акціонерного товариства Болградський виноробний завод про усунення недоліків позовної заяви. 
		Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.04.2021р. провадження по справі №916/769/21 було відкрито. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. 
		Ухвалою суду від 07.06.2021р. провадження у справі №916/769/21 було зупинено до набрання законної сили рішення суду від 19.10.2020 року у справі № 916/2047/20
		09.08.2021р. до суду від Приватного акціонерного товариства Болградський виноробний завод надійшло клопотання про поновлення провадження по справі №916/769/21, як обґрунтовано скасуванням Південно-Західним апеляційним господарським судом ухвали суду від 07.06.2021р. 
		Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.08.2021р. провадження по справі було поновлено, із призначенням до розгляду в засіданні суду. 
		Разом і позовною заявою 22.03.2021р. позивач подав до суду клопотання про призначення судово-економічної експертизи, згідно якого просив суд призначити по справі судово-економічну експертизу. Доручити її проведення Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції У країни. На вирішення експерта поставити наступні питання: 1. Чи підтверджуються документально, з урахуванням Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» висновок суб`єкта оціночної діяльності (ТОВ «Адаміл») щодо вартості необоротних активів цілісного майнового комплексу «Белградський виноробний завод», викладений у Звіті про незалежну оцінку вартості майна ( у складі необоротних активів) у розмірі 11 989 829,00 гри., без ПДВ. станом на 31.08.2017 року. 2.Яка ринкова вартість необоротних активів, що складає державну частину цілісного майнового комплексу «Белградський виноробний завод», станом на 31.08.2017 року.
		09.08.2021р. за вх. №21114/21 до суду від позивача надійшла заява про розгляд клопотання від 22.03.2021р. про призначення судово-економічної експертизи по справі №916/769/21 з урахуванням уточнень та доповнень, згідно якої останній уточнив обґрунтування необхідності призначення судової експертизи та питання які він просить поставити експерту. 
		Судом в судовому засіданні 30.08.2021р. протокольно в задоволення клопотання про призначення судово-оціночної експертизи було відмолено, оскільки на думку суду з урахуванням заявлених позовних вимог, матеріалів справи та обставин встановлених судом відсутня необхідність у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування. 
		Ухвалою суду від 30.08.2021р. строк підготовчого провадження був продовжений на тридцять днів в порядку ст. 177 ГПК України. 
		13.09.2021р. за вх. №24126/21 до суду від позивача надійшло клопотання про закриття провадження по справі №916/769/21, згідно якого останній просив суд на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України закрити провадження по дійсній справи. В судовому засіданні 10.11.2021р. позивач відмовився від раніше поданого клопотання та просив суд його не розглядати. 
		22.09.2021р. за вх. №25045/21 до суду від позивача надійшла заява про уточнення до позовної заяви про визнання договору таким, що не підлягає виконанню, згідно якої останній уточнив обґрунтування заявлених позовних вимог. 
		Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.11.2021р. підготовче засідання було закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні. 
		04.04.2021р. за вх. №18892/21 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, згідно якого останій позовні вимоги не визнає вважає їх необґрунтованими безпідставними, в зв`язку з чим в задоволені позову просить суд в задавлені позову відмовити. 
		Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення. 
		Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
		12.09.2002 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (Орендодавець), правонаступником якого є Позивач, та ЗАТ Болградський виноробний завод (Орендар), укладено Договір оренди цілісного майнового комплексу Болградський виноробний завод від 12.09.2002 (далі  Договір від 12.09.2002).
		Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Договору від 12.09.2002 Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс Болградський виноробний завод (Підприємство), склад і вартість якого визначено відповідно до акту оцінки, складеного станом на 30.04.2002, складає 9 532 тис. грн. Об`єкт оренди розташований за адресою: Одеська область, м. Болград, вул. А. Христєва, 99. 
		Згідно із пунктами 2.1, 11.1 Договору від 12.09.2002 Орендар вступає у строкове платне користування Підприємством у термін, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі Підприємства. Договір діє з моменту підписання і складається терміном на 5 років. 
		Пунктом 3.1 Договору від 12.09.2002 передбачено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою КМУ від 4 жовтня 1995 р. № 786, зі змінами внесеними Постановою КМУ № 699 від 18.05.98 р., Постановою КМУ від 19.01.2000р. № 75, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (липень 2002р.) 52 274,51 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чиним законодавством України. Орендна плата за перший місяць оренди вересень 2002р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за серпень та вересень 2002 року. 
		Відповідно до пунктів 3.2, 3.3, 5.2 Договору від 12.09.2002 орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата перераховується до державного бюджету щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним. Одночасно копія платіжного доручення, з відміткою банку, що обслуговує Орендаря, надсилається Орендодавцю. Орендар зобов`язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету. 
		Пунктом 5.5 Договору від 12.09.2002 встановлено обов`язок Орендаря протягом місця після укладення договору застрахувати орендоване майно Підприємства на суму не меншу за його балансову вартість на користь Орендодавця, в порядку, визначеному чинним законодавством. 
		12.09.2002 за Актом приймання  передачі державного майна цілісного майнового комплексу державного підприємства Болградський виноробний завод, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (Орендодавець) передано, а Закритим акціонерним товариством Болградський виноробний завод (Орендар) прийнято відповідно до умов Договору від 12.09.2002 майно згідно інвентаризаційного опису до Акту оцінки, затвердженого наказом РВ ФДМУ по Одеській області від 31.07.2002 № 646 та протоколу про результати інвентаризації станом на 30.04.2002. 
		10.10.2017 між Регіональним відділенням ФДМУ по Одеській області та Приватним акціонерним товариством Болградський виноробний завод укладено Договір про внесення змін до Договору від 12.09.2002 зі змінами та доповненнями (обліковий номер договору № 2098409106).
		Вказаним Договором від 10.10.2017 у зв`язку з перейменуванням вулиці Асена Христєва на вулицю Болгарських ополченців у м. Болград, у Договорі від 12.09.2002 та всіх додатках до договору (зі змінами і доповненнями) слова вулиця Асена Христєва замінено відповідно словами вулиця Болгарських ополченців у відповідних відмінках. 
		Також, Договором від 10.10.2017 Розділ 5 Договору від 12.09.2002 доповнено новим пунктом такого змісту: 5.7. З моменту підписання цих Змін Орендар зобов`язується з урахуванням п. 2.3 договору від 12.09.2002р. визначити вартість ЦМК за даними інвентаризації майна станом на 31.08.2017р., та на підставі балансу відобразити результати незалежної оцінки ЦМК згідно Методики оцінки об`єктів оренди, Порядку викупу орендарем оборотних матеріальних засобів та Порядку надання в кредит орендареві коштів та цінних паперів, затвердженої Постановою КМУ від 10.08.1995р. № 629 (із змінами та доповненнями. Вартість, яка буде визначена за результатами незалежної оцінки, є підставою для перерахунку орендної плати за договором від 12.09.2002р. з 13.09.2017 року та обов`язкового внесення Сторонами відповідних змін до договору оренди від 12.09.2002р.. 
		Окрім того, Договором від 10.10.2017 пункт 11.1 Договору від 12.09.2002 доповнено пунктом такого змісту: Продовжити термін дії цього договору до 12.09.2022р. включно. 
		В подальшому як вказує позивач, 28.02.2018 між Регіональним відділенням ФДМУ по Одеській області та Приватним акціонерним товариством Болградський виноробний завод укладено Договір про внесення змін до Договору від 12.09.2002 зі змінами та доповненнями (обліковий номер договору № 2098409106). 
		Договором від 28.02.2018 викладено пункт 1.1 Договору від 12.09.2002 у наступній редакції:  1.1. Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування майно цілісного майнового комплексу Болградський виноробний завод, юридична адреса: 68700, м. Болград, вул. Болгарських ополченців, 99, Інд. Код 00411938 (надалі Підприємство). Вартість необоротних активів визначена згідно звіту про незалежну оцінку вартості цілісного майнового комплексу Болградський виноробний завод (у складі необоротних активів), що була проведена ТОВ АДАМІЛ станом на 31.08.2017 та згідно змін до Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу - Болградський виноробний завод становить 13 569 457,0 (тринадцять мільйонів п`ятсот шістдесят дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят сім) гривень. Мета використання об`єкту оренди  ведення виноробної виробничої діяльності, господарської, підприємницької та інших видів діяльності відповідно до статуту товариства та чинного законодавства України, насичення ринку своєю продукцією, товарами і послугами та отримання прибутку. 
		Також, Договором від 28.02.2018 викладено пункт 3.1 Договору від 12.09.2002 у наступній редакції:  3.1. Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою КМУ від 04.10.1995р. № 786, затверджених постановою КМУ від 14.09.2011 № 961, і становить без урахування ПДВ за базовий місяць розрахунку (січень 2018) 211 284,93 (двісті одинадцять тисяч двісті вісімдесят чотири гривні 93 копійки) гривень. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.. 
		Крім того, відповідно до пунктів 3, 7 Договору від 28.02.2018 сторони визначили, що з моменту підписання цих Змін вважати такими, що втратили чинність додатки, а саме: Розрахунок орендної плати від 28.11.2016; Акт приймання-передачі орендованого майна від 09.11.2012; Зміни до Акту оцінки вартості майна цілісного майнового комплексу Болградський виноробний завод від 06.11.2012. До цих Змін додано: Розрахунок орендної плати; Акт прийому-передачі в оренду майна цілісного майнового комплексу Болградський виноробний завод від 28.02.2018; Зміни до Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу - Болградський виноробний завод 27.02.2018; Договір від 28.02.2018 про внесення змін до договору зберігання від 09.11.2012. 
		28.02.2018 за Актом приймання  передачі державного майна цілісного майнового комплексу державного підприємства Болградський виноробний завод, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (Орендодавець) передано, а Приватним акціонерним товариством Болградський виноробний завод (Орендар) прийнято в строкове платне користування майно цілісного майнового комплексу Болградський виноробний завод, юридична адреса: 68700, м. Болград, вул. Болгарських ополченців, 99, Інд. Код 00411938 (надалі Підприємство). 
		Вартість необоротних активів визначена згідно звіту про незалежну оцінку вартості цілісного майнового комплексу Болградський виноробний завод (у складі необоротних активів), що була проведена ТОВ АДАМІЛ станом на 31.08.2017 та згідно змін до Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу - Болградський виноробний завод становить 13 569 457,00 (тринадцять мільйонів п`ятсот шістдесят дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят сім) гривень. Мета використання об`єкту оренди  ведення виноробної виробничої діяльності, господарської, підприємницької та інших видів діяльності відповідно до статуту товариства та чинного законодавства України, насичення ринку своєю продукцією, товарами і послугами та отримання прибутку.
		Позивач вказує, що під час виконання ним угоди від 28.02.2018 року про зміни до Договору оренди цілісного майнового комплексу «Болградський виноробний завод» від 12.09.2012 було виявлено недоліки та дефекти цієї угоди, які у самостійному порядку сторонами усунути - неможливо.
		Так, позивач вважає, що результат Звіту про незалежну оцінку вартості цілісного майнового комплексу «Болградський виноробний завод» ( у складі необоротних активів), що була проведена ТОВ « Адаміл» станом на 31.08.2017 року не відповідає дійсності, оскільки проведення незалежної оцінки та її рецензування було здійснено з порушенням Методики оцінки об`єктів оренди, затверджена постановою Кабміну від 10.08.95 р. № 629, а також Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", Національного стандарту № 3 «Оцінка цілісних майнових комплексів».
		Також, як зазначає позивач, із змісту даного Звіту вбачається ( оцінювачі Васильєв В.М; Цокало А.В.; Трошин І.І), що формування та кінцевий результат базувався виключно на бухгалтерському обліку та звітності Позивача, тобто з урахуванням, як власного так і орендованого майна Товариства, при цьому Замовник (заінтересована особа Відповідач) ухилилась від надання до суб`єкта оціночної діяльності власних документів відповідної звітності для повноти дослідження та порівняння ( наприклад фактичний перелік майна ЦМК та їх обміри, вартість, тощо), що вже має первинну наявну ознаку неповноти. Позивач, як він зазначає, сприйняв новий розмір орендної плати за наслідками Звіту про оцінку, як кажуть всліпу за довірою ( за суб`єктивним поглядом).
		Як вказує позивач, Методика оцінки майна врегульована Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Методики оцінки об`єктів оренди, Порядку викупу орендарем оборотних матеріальних засобів та Порядку надання в кредит орендареві коштів та цінних паперів» від 10 серпня 1995 р. № 629 ( із змінами та доповненнями). 
		За посиланнями позивача, відповідач незважаючи суттєві недоліки Звіту, на який виконаний ТОВ «Адаміл», що підтверджується змістом протоколу №2 від 27.02.2018 року визнав такий Звіт достатнім у сумі 11 989 830.00 грн, станом на 31.08.17 року , для укладання договору за датою 28.02.2018 року.
		При цьому, як зазначає позивач, згідно п.18 Постанови КМУ віл 10.08.1995 року ( із змінами та доповненнями) у разі виявлення майна яке не відображене в матеріалах інвентаризації, на вимогу однієї із сторін договору оренди або органу, уповноваженого управляти цим майном, повинна бути здійснена дооцінка об`єкта оренди і внесені відповідні зміни до акта оцінки і відповідних договорів, укладених з орендарем
		Зміст протоколу №2 від 27.02.18 року, як вважає позивач, підтверджу факт виявлення майна, яке залишилось поза оцінкою ТОВ «Адаміл» або іншим суб`єктом оціночної діяльності.
		Разом з тим, згідно п.11 Постанови КМУ від 10.08.1995 року (із змінами та доповненнями) вартість майна, що передаються в оренду, визначається шляхом підсумовування всіх активів, які входять до цілісного майновою комплексу підприємства, структурного підрозділу підприємства. крім оборотних засобів та довгострокових фінансових інвестицій. Вартість основних засобів та нематеріальних активів визначається за результатами незалежної оцінки. 
		Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає, що згідно п.7 Інформаційного листа ВГС України від 29.08.2001 року № 01-8/935 «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів» (Із змінами і доповненнями), внесеними листами Вищого господарського суду України від 25 березня 2002 року N 01-8/340, від 19 травня 2003 року N 01-8/537 ,від 12 березня 2009 року N 01-08/163: зазначено, що згідно з пунктом 1 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи не лише зі спорів, що виникають при укладанні, зміні і виконанні господарських договорів та про визнання актів недійсними, а й з інших підстав (крім зазначених в абзацах другому - четвертому цього пункту). При цьому, в касаційній постанові Верховного Суду України від 15.01.2003 року зазначається наступне: Господарські суди встановили, що оспорюваний договір не містить істотної умови. Отже зазначена обставина є підставою вважати цей договір неукладеним. Втім припиняючи провадження у справі, суд ухилився від вирішення справи по суті і, відповідно, від здійснення правосуддя, що суперечить ст. 124,129 Конституції України. Результатом такого спору відповідно до ст. 82 ГПК України може бути задоволення позову або відмова у позові повністю чи частково. На переконання позивача договір від 28.02.2018 року має бути визнаний таким що не підлягає виконанню, оскільки подальше виконання угоди за наявності не усунених дефектів Звіту про незалежну оцінку вартості цілісного майнового комплексу « Болградський виноробний завод» ( у складі необоротних активів) станом на 31.08.2017 - не відповідає ринковій кон`юнктурі та свободі договору.
		Отже, посилаючись на вищенаведені обставини Приватне акціонерне товариство Болградський виноробний завод звернулась до господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права. 
		Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про відмов в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
		Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України „Про судоустрій і статус суддів є, зокрема, забезпечення гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів кожного.
		Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003р.).
		В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є принцип верховенства права.
		Як вказано у Рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
		При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
		Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
		У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
		При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
		Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
		Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
		Так, звертаючись з відповідним позовом до суду Приватне акціонерне товариство Болградський виноробний завод, просить суд визнати укладений договір від 28.02.2018 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївської областях (правонаступник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області) та приватним акціонерним товариством «Болградський виноробний завод», про внесення змін до Договору оренди цілісного майнового комплексу «Болградський виноробний завод» від 12.09.2012 року зі змінами та доповненнями, (обліковий номер договору № 2098409106) таким, що не підлягає виконанню.
		При цьому в обґрунтування позовних вимог, позивач посилається, на невірність Звіту про незалежну оцінку вартості цілісного майнового комплексу «Болградський виноробний завод», оскільки проведення незалежної оцінки та її рецензування було здійснено з порушенням Методики оцінки об`єктів оренди, затверджена постановою Кабміну від 10.08.95 р. № 629, а також Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", Національного стандарту № 3 «Оцінка цілісних майнових комплексів» та подальше виконання спірної угоди за наявності не усунених дефектів Звіту про незалежну оцінку вартості цілісного майнового комплексу « Болградський виноробний завод» ( у складі необоротних активів) станом на 31.08.2017 - не відповідає ринковій кон`юнктурі та свободі договору.
		Як встановлено судом, 28.02.2018 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївської областях (правонаступник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області) та приватним акціонерним товариством «Болградський виноробний завод», було укладено Договір про внесення змін до Договору оренди цілісного майнового комплексу «Белградський виноробний завод» від 12.09.2012 року.
		Пунктом 4 Договору від 28.02.2021р. встановлено, що зміни діють з моменту підписання та є невід`ємною та складовою частиною договору оренди цілісного майнового комплексу «Болградський виноробний завод» від 12.09.2002р. зі змінами та доповненнями. Отже з наведеного вбачається, що відповідний договір фактично є Додатковою угодою до договору оренди цілісного майнового комплексу «Болградський виноробний завод» від 12.09.2002р. зі змінами та доповненнями.
		Так, з матеріалів справи вбачається, 12.09.2002 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (Орендодавець), правонаступником якого є Позивач, та ЗАТ Болградський виноробний завод (Орендар), укладено Договір оренди цілісного майнового комплексу Болградський виноробний завод, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс Болградський виноробний завод (Підприємство), склад і вартість якого визначено відповідно до акту оцінки, складеного станом на 30.04.2002, складає 9 532 тис. грн. Об`єкт оренди розташований за адресою: Одеська область, м. Болград, вул. А. Христєва, 99. 
		За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Разом з цим, ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Як встановлено судом, на розгляді Господарського суду Одеської області перебувала справа №916/2047/20 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях до Приватного акціонерного товариства Болградський виноробний завод про: стягнення до Державного бюджету заборгованості за Договором оренди цілісного майнового комплексу Болградський виноробний завод від 12.09.2002 в розмірі 2 092 091,29 грн., з якої 1 950 156,78 грн.  сума основного боргу, 141 934,51 грн.  пеня; розірвання Договору оренди цілісного майнового комплексу Болградський виноробний завод від 12.09.2002, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Одеській області, (правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна по Одеській та Миколаївській областях) та Приватним акціонерним товариством Болградський виноробний завод, розташованого за адресою: Одеська область, м. Болград, вул. Болгарських ополченців (колишня назва  вул. А. Христєва), 99 та повернення державі в особі органу управління майном ЦМК  Фонду державного майна України (згідно Постанови КМУ від 27.12.2019 № 1406-р) Приватним акціонерним товариством Болградський виноробний завод цілісного майнового комплексу Болградський виноробний завод, розташованого за адресою: Одеська область, м. Болград, вул. Болгарських ополченців (колишня назва  вул. А. Христєва), 99.
		Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.10.2020 у справі № 916/2047/20 позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях задоволено, зокрема, розірвано Договір оренди цілісного майнового комплексу Болградський виноробний завод від 12.09.2002 укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області, (правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна по Одеській та Миколаївській областях) та приватним акціонерним товариством Болградський виноробний завод.
		Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2021 у справі №916/2047/20 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Болградський виноробний завод залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2020 залишено без змін.
		Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується про розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.
		За змістом наведеної процесуальної норми, неодмінною умовою її застосування є участь тих самих осіб або особи, щодо якої встановлено ці обставини, як у справі, що розглядається господарським судом, так і у справі зі спору, що вирішувався раніше, і в якій встановлено певні обставини, що мають значення для справи, що розглядається.
		Вищевказані обставини встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, у справі де брали участь ті ж самі особи, що і у даній справі, а тому вони не повинні доводитися знову у даній справі.
		Преюдиціальні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
		У преамбулі та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі за заявою № 48553/99 Совтрансавто-Холдінг проти України, а також рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі за заявою № 28342/95 Брумареску проти Румунії встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення одним з основоположних аспектів верховенства права принципу юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.
		Отже з урахуванням наведеного, приймаючи до уваги розірвання за рішення суду від 19.10.2020р., як залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2021р. основного договору від 12.09.2002р., зміни в якій вносились спірним Договором від 28.02.2021р. зазначений договір є також фактично розірваним, 
		Позивач звертаючись з відповідним позовом вказував, про неможливість подальшого виконання спірної угоди за наявності не усунених дефектів Звіту про незалежну оцінку вартості цілісного майнового комплексу «Болградський виноробний завод», проте з урахування розірвання договору від 12.09.2002р. між створами фактично припинись правовідносини як за основним Договором від 12.09.2020р. так і Договором від 28.02.208р. про внесення змін до Договору оренди цілісного майнового комплексу «Белградський виноробний завод» від 12.09.2012 року, що унеможливлює задоволення позовних вимог, щодо визнання його таким що не підлягає виконання.
		Більш того суд зазначає, що в рамках справи №916/2920/20 за позовом Приватного акціонерного товариства Болградський виноробний завод до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях про визнання недійсним пункту 3.1 договору про внесення від 28.02.2018р. до договору оренди ЦМК від 12.09.2002р. вже досліджувалась правомірність Договору від 28.02.2018р. про внесення змін до договору оренди від 12.09.2002р. та рішенням Господарського суду Одеської області від 10.02.2021р. у справі № 916/2920/20 у задоволенні позову ПрАТ Болградський виноробний завод було відмовлено.
		Посилання позивача на той факт, що рішення суду від 19.10.2020р. не набрало законної сили оскільки, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду було зупиненно його дію, суд оцінює критично так як суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, в зв`язку з чим рішення суду набирає законної сили відповідно до частини другої статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. 
		Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
		Інші посилання позивача не спростовують висновків, до яких дійшов суд.
		При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України"
		У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
		Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). 
		Враховуючи викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Болградський виноробний завод про визнання договору від 28.02.2018 року про внесення змін до Договору оренди цілісного майнового комплексу «Болградський виноробний завод» від 12.09.2012 року зі змінами та доповненнями, таким, що не підлягає виконанню не підлягають задоволенню.
		Приймаючи до уваги відмову у задоволенні позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
		Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд - 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства Болградський виноробний завод (68702, Одеська обл., м. Болград, вул. Болгарських ополченців, буд. 99, код ЄДРПОУ 00411938) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15, код ЄДРПОУ 43015722)  відмовити повністю. 
		2. Судові витрати покласти на Приватне акціонерне товариство Болградський виноробний завод (68702, Одеська обл., м. Болград, вул. Болгарських ополченців, буд. 99, код ЄДРПОУ 00411938)
		 
		Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
		Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		Повний текст рішення складено 29 грудня 2021 р.
		 
		 
		Суддя К.Ф. Погребна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...