Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 360/7651/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано судом: 28.12.2021. Зареєстровано: 30.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 31.12.2021.
Дата набрання законної сили: 04.09.2023
Результат оскарження 04.09.2023 Перший апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: п/360/7773/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		28 грудня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/7651/21
		Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Луганської області Лиманського Владислава Юрійовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення арешту на кошти,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До Луганського окружного адміністративного суду 30 листопада 2021 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до приватного виконавця виконавчого округу Луганської області Лиманського Владислава Юрійовича (далі  відповідач, приватний виконавець), в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача в рамках виконавчого провадження ВП № 66431307 про арешт на коштів боржника в частині накладення арешту на грошові кошти позивача, що містяться на відкритих рахунках Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» філія - Луганське обласне управління ТВБВ № 10012/07 МФО 304665 № UА1930466500р0026208500067377 для отримання пенсійних виплат, та поточний рахунок у гривні АБ «Укргазбанк» код банку отримувача 320478, рахунок отримувача ІВАN № НОМЕР_1 , повний номер субрахунку - НОМЕР_2 , відкритий для надходження заробітної плати.
		В обґрунтування зазначено, що 22 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем вчинено виконавчий напис за реєстровим номером 198807, в якому зазначено про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованості у сумі 23550,82 грн відповідно до кредитного договору від 07 лютого 2011 року № 002-12025-070211, укладеного з ПАТ «Дельта Банк».
		Виконавчий напис нотаріуса пред`явлено на виконання до відповідача, який 07 серпня 2021 року виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 66431307. У виконавчому провадженні також винесено постанову про арешт коштів боржника № 66431307, яку направлено на адресу банків. Крім, того 17 серпня 2021 року приватним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію, та інші доходи боржника ВП № 66431307, копії якої позивачу не надіслано, надіслано за місцем його роботи. Позивач дізнався про існування постанови лише при надходженні її за місцем роботи позивача ТОВ «Телерадіокомпанія «СТВ».
		Дізнавшись про накладення арешту на рахунки боржника, позивач звернувся до приватного виконавця із заявою про зняття арешту з рахунків, так як дані рахунки призначені для виплат пенсії та заробітної плати позивачу, але відповіді від приватного виконавця не отримав. Позивач також звернувся особисто до офісу відповідача, однак у прийомі йому було відмовлено, оскільки з метою запобігання вірусним інфекціям прийом громадян не ведеться і документи можливо залишати в ящику для звернення в коридорі. Позивачем неодноразово залишено заяву з проханням зняти арешт з спеціальних рахунків боржника призначених для зарахування коштів, пенсії та заробітної плати, але ані зняття арешту, ані відповіді не було.
		Позивач вважає дії приватного виконавця щодо накладення арешту на вказані рахунки протиправними та такими, що порушують його права, оскільки внаслідок цих дій відповідача позивач позбавлений всіх засобів для існування.
		Також позивач вважає, що відповідачем не перевірено цільове призначення рахунків, на які накладено арешт, що свідчить про порушення порядку накладення арешту на кошти боржника, що містяться у банківських установах.
		З викладених підстав позивач вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		Ухвалою від 06 грудня 2021 року адміністративний позов залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (арк. спр. 20-21).
		Ухвалою від 20 грудня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі; визначено розглядати справу у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін, із врахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України; задоволено клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду та визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом (арк. спр. 35-36).
		Від приватного виконавця 24 грудня 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав (арк. спр. 43-45).
		На виконанні приватного виконавця виконавчого округу Луганської області Лиманської В.Ю. перебуває виконавче провадження № 66431307 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованості за кредитним договором у сумі 23550,82 грн, яке розпочато 07 серпня 2021 року, постанова про арешт коштів боржника винесена виконавцем того ж дня.
		Аналіз вказаних норм Закону України «Про виконавче провадження» дозволяє дійти висновку, що звернення стягнення здійснюється саме на грошові кошти, а не безпосередньо на рахунки боржника. 
		АТ «Ощадбанк» та КБ «Укргазбанк», на які нормами статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» покладений обов`язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову виконавця про накладення арешту на кошти боржника на рахунки, в частині рахунків НОМЕР_3 та НОМЕР_4 виконали, що свідчить про те, що банки не визнали ці рахунки та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення.
		Окрім цього, підтвердження того, що вказані рахунки не є спеціальними, є код рахунків - 2620, що згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2017 року № 89, є рахунками з призначенням «Кошти на вимогу фізичних осіб», на які можуть бути зараховані будь-які кошти, перекази, тощо, окрім коштів отриманих від підприємницької діяльності, що унеможливлює зняття арешту з нецільових коштів на цих рахунках, та не є спеціальними в розумінні статті 59 Закону України «Про виконавче провадження». Викладене свідчить, що кошти на вказаних рахунках арештовані через те, що банками виконано постанову виконавця, оскільки вказані рахунки, не є спеціальними.
		Тому, виконавче провадження здійснюється відповідачем у повній відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», а в діях виконавця відсутні будь-які порушення.
		Відповідач також звертає увагу суду на правові висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 03 лютого 2021 року в справі № 756/1927/16-ц, які є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, що: «Виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404-VIII повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону № 1404-VIII». А також, що: «Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів. Кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат), та набули статус вкладу». 
		Також відповідач зауважує, що з 27 жовтня 2021 року виконавче провадження № 66431307 зупинено на підставі ухвали Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 06 жовтня 2021 року про зупинення стягнення за виконавчим документом, що унеможливлює вчинення приватним нотаріусом нових виконавчих дій, якими відповідач вважає винесення постанови про зняття арешту. Відтак, оскільки із заявами про зняття арештів боржник звернувся 17 листопада 2021 року та 25 листопада 2021 року, тобто після зупинення вчинення виконавчих дій, ОСОБА_1 було двічі письмово повідомлено, що через зупинення виконавчого провадження № 66431307, виконавець позбавлений законних підстав та технічної можливості виконати нову виконавчу дію  зняти арешт.
		Сторони у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (арк. спр. 40-42).
		Від представника позивача 28 грудня 2021 року до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача (арк. спр. 62).
		Від відповідача разом із відзивом на позовну заяву подано клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з перебуванням приватного виконавця у відпустці в період з 28 грудня 2021 року по 06 січня 2022 року, а у разі неможливості відкласти, - розглядати справу за його відсутності (арк. спр. 60 зворот).
		Частиною другою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначені підстави, з яких суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку.
		Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (частина дев`ята статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України).
		Згідно з частиною третьою статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.
		Відповідно до частини четвертої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
		З огляду на положення статей 205, 268, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи, що відкладення розгляду справи можливе виключно в межах встановленого Кодексом строку розгляду справи, які є скороченими для справ даної категорії, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та розглянути адміністративну справу за відсутності належним чином повідомлених сторін у письмовому провадженні.
		Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
		За заявою від 19 липня 2021 року про примусове виконання рішення та на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. від 22 червня 2021 року № 198807 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованості в сумі 23550,82 грн за кредитним договором від 07 лютого 2011 року № 002-12025-070211, укладеного між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та ОСОБА_1 , приватним виконавцем 07 серпня 2021 року прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 66431307, що підтверджено копіями відповідних документів (арк. спр. 45 зворот, 46, 49).
		Також 07 серпня 2021 року у виконавчому провадженні № 66431307 приватним виконавцем винесено постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, згідно з якою для боржника визначено загальну суму мінімальних витрат: 452,00 грн, а також про стягнення з боржника основної винагороди в сумі 2355,08 грн (арк. спр. 53-54).
		Приватним виконавцем 07 серпня 2021 року у ВП № 66431307 прийнято постанову про арешт коштів боржника, згідно з якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 26357,90 грн (арк. спр. 50).
		Також приватним виконавцем 17 серпня 2021 року у ВП № 66431307 винесено постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, згідно з якими звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , що отримує дохід у ТОВ «Телекомпанія «СТВ» та у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області; визначено здійснювати відрахування із доходів боржника у відповідності до чинного законодавства на користь стягувача у розмірі 20 % до виплати загальної суми боргу 26357,90 грн, першочергово стягнувши витрати на проведення виконавчих дій в сумі 452,00 грн, та пропорційно до суми заборгованості яка перераховується стягувачу, та основну винагороду приватного виконавця (арк. спр. 52, 56).
		З 27 жовтня 2021 року за ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 06 жовтня 2021 року зупинено стягнення за виконавчим документом, який перебуває на виконанні у ВП № 66431307, постановою приватного виконавця зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого напису № 198807, виданого 22 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованості в сумі 23550,82 грн, до розгляду справи № 428/9472/21 по суті (арк. спр. 51).
		Також судом встановлено, що згідно з копією довідки ТВБВ № 10012/07 філії  Луганське обласне управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від 16 листопада 2021 року № 11035-23/1236 ОСОБА_1 в ТВБВ № 10012/07 філії  Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» відкритий картковий рахунок № НОМЕР_3 для отримання пенсійних виплат (арк. спр. 8).
		Згідно з копією заяви  договору від 03 серпня 2018 року № 2018/1_С/356-001433 про приєднання до Правил відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи, операції за яким здійснюються з використанням електронних платіжних засобів, та надання послуг за платіжними картками Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком «УКРГАЗБАНК» ОСОБА_1 відкрито поточний рахунок № НОМЕР_5 , субрахунок 26205130179103.100101.980 валюта гривня, для отримання заробітної плати від ТОВ «ТК «СТВ» (арк. спр. 9).
		У довідці АТ «УКРГАЗБАНК» від 16 листопада 2021 року визначені реквізити поточного рахунку позивача для зарахування коштів на поточний рахунок в гривні, а саме: банк отримувача АБ «УКРГАЗБАНК», IBAN НОМЕР_4 (арк. спр. 10).
		Позивач стверджує, що звертався до приватного виконавця із заявами про зняття арешту з рахунків у банках, які призначені для зарахування коштів пенсії та заробітної плати, разом з якими надавав виписки з карткових рахунків на 4 арк., довідки банків на 3 арк., на підтвердження чого надав копії заяв від 15, 17 та від 25 листопада 2021 року (арк. спр. 11-12, 14).
		Відповідач наполягає, що на вказані заяви позивача ним 22 листопада 2021 року № 02-01/78153 та 10 грудня 2021 року № 02-01/83047 надані відповіді, що у зв`язку із зупиненням виконавчого провадження з 27 жовтня 2021 року виконавець позбавлений законних підстав та технічної можливості виконати нову виконавчу дію  зняття арешту (арк. спр. 57).
		Доказів вручення ОСОБА_1 вказаних листів приватним виконавцем суду не надано.
		Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги позивача, суд виходить з такого.
		Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 02 лютого 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон 1404-VIII) та Законом України від 02.06.2016 № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі  Закон № 1403-VIII).
		Відповідно до статті 1 Закону № 1403-VIII примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.
		Частиною першою статті 25 Закону № 1403-VIII (тут і надалі посилання на норми Закону № 1403-VIII наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.
		Згідно з частиною другою статті 25 Закону № 1403-VIII приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
		Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України (частина шоста статті 25 Закону № 1403-VIII).
		За визначенням статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		Згідно з пунктом 3 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих написів нотаріусів.
		Частиною першою статті 5 Закону № 1404-VIII регламентовано, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
		Згідно з частиною першою статті 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є:
		1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
		2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
		3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
		4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
		5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
		Відповідно до пункту 7 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
		Абзацом другим частини першої статті 19 Закону № 1404-VIII встановлено, що право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.
		Згідно з частиною другою статті 24 Закону № 1404-VIII приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
		Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1404-VIII виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.
		Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
		Відповідно до частини третьої статті 26 Закону № 1404-VIII у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.
		Згідно з частиною п`ятою статті 26 Закону 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
		У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника (частина сьома статті 26 Закону 1404-VIII).
		Відповідно до пункту 2 частини першої статті 34 Закону 1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
		Виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову (частина друга статті 34 Закону 1404-VIII).
		Відповідно до частини першої статті 35 Закону 1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.
		Згідно з частиною четвертою статті 35 Закону 1404-VIII арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадків, передбачених пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону. У період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану.
		Після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову (частина п`ята статті 35 Закону 1404-VIII).
		Частиною першою статті 48 Закону № 1404-VIII визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
		Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
		Відповідно до частини другої статті 48 Закону № 1404-VIII стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
		Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
		На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту (частина четверта статті 48 Закону № 1404-VIII).
		Відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404-VIII не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
		Згідно з частиною другою статті 56 Закону № 1404-VIII арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
		Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
		Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі (частина третя статті 56 Закону № 1404-VIII).
		Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення (частина четверта статті 56 Закону № 1404-VIII).
		Згідно з частиною другою статті 59 Закону № 1404-VIII у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
		Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
		Частиною четвертою статті 59 Закону 1404-VIII визначений вичерпний перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини.
		У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (частина п`ятою статті 59 Закону 1404-VIII).
		Статтею 68 Закону № 1404-VIII встановлено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
		За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.
		Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
		Згідно з частиною першою статті 70 Закону № 1404-VIII розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
		Відповідно до абзаців першого-третього частини другої статті 70 Закону № 1404-VIII із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості:
		у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків;
		за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.
		З вищевикладених положень слідує, що приватний виконавець зобов`язаний вживати заходів щодо примусового виконання виконавчих документів у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, у тому числі, одночасно з відкриттям провадження у справі накладати арешт на кошти боржника, які перебувають на рахунках.
		Наведеними законодавчими положеннями обмежено право виконавця в частині накладення арешту на кошти боржника, звернення стягнення на які заборонено законом. 
		Водночас, визначено обов`язок банку (фінансової установи) повернути постанову, якщо рахунок має спеціальний режим використання або на грошові кошти, на які заборонено звертати стягнення.
		Як стверджує відповідач та з чим погоджується суд, оскільки банками постанову від 07 серпня 2021 року у ВП № 66431307 про арешт коштів приватному виконавцю без виконання не повернуто та накладено арешт на спірні рахунки, вказане свідчить, що банки тим самим підтвердили, що вказані рахунки не є рахунками зі спеціальним режимом використання.
		За таких обставин судом не встановлено порушень з боку приватного виконавця при винесенні постанови про арешт коштів боржника 07 серпня 2021 року у ВП № 66431307, тому у суду відсутні підстави для визнання цієї постанови протиправною та її скасування.
		Разом з тим, Закон № 1404-VIIІ також містить пряму заборону накладення арешту на кошти боржника, що перебувають на інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.
		Так, частиною п`ятою статті 97, частиною першою статті 115 Кодексу законів про працю України встановлено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.
		Відповідно до статті 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
		Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості (частина шоста статті 24 Закону України «Про оплату праці»).
		Приписами частини першої статті 2, частини другої статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01 липня 1949 року № 95, ратифікованої Україною 04 серпня 1961 року, визначено, що дана Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.
		Заробітна плата в розумінні поняття «власності» є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принципи, закріплені в статях 3 та 43 Конституції України, також знаходять своє вираження в положеннях статей 97 Кодексу законів про працю України, статтях 15, 22, 24 Закону України «Про працю».
		Зазначене свідчить про те, що держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю.
		Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 відкрито картковий рахунок № НОМЕР_3 в ТВБВ № 10012/07 філії  Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» для отримання пенсійних виплат, а поточний рахунок № НОМЕР_4 в АТ «УКРГАЗБАНК» для отримання заробітної плати від ТОВ «ТК «СТВ».
		Таким чином, в результаті накладення арешту на вищевказані рахунки позивача спірною постановою порушується його право на отримання заробітної плати (пенсії), закріплене нормами Конституції України, Кодексу законів про працю України та Закону України «Про оплату праці», яке підлягає поновленню.
		Постановою правління Національного банку України 12.11.2003 № 492 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) затверджено Інструкцію про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів» (далі - Інструкція).
		Пунктом 68 розділу V Інструкції визначено, що банк відкриває поточні рахунки фізичним особам для здійснення деяких видів виплат (заробітної плати, дивідендів, стипендій, пенсій, соціальної допомоги, повернення надлишково сплачених сум, інших виплат) за зверненням суб`єкта господарювання, який укладає з банком договір про відкриття поточних рахунків на користь фізичних осіб.
		Згідно з пунктом 69 розділу V Інструкції банк відкриває фізичній особі окремий поточний рахунок для зарахування виключно заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законодавством України соціальних виплат у порядку, визначеному в пункті 62 розділу V цієї Інструкції, або використовує вже відкритий для цих цілей рахунок (далі у цьому пункті - окремий рахунок).
		Клієнт зобов`язаний під час відкриття окремого рахунку в заяві про відкриття поточного рахунку (додаток 3) у рядку «Додаткова інформація» зазначити, що рахунок відкривається для зарахування заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законодавством України соціальних виплат. Така інформація для діючого поточного рахунку зазначається в додатковому договорі до договору банківського рахунку.
		Постановою правління Національного банку України від 11.09.2017 № 89 «Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку» затверджено: План рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України. (далі - Інструкція та План рахунків).
		Додатком 1 до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України «Призначення та ознаки рахунків бухгалтерського обліку банків України» передбачено, що група рахунків 262 - кошти на вимогу фізичних осіб, зокрема, 2620 - кошти на вимогу фізичних осіб.
		Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 висловлено правову позицію, що: «Чинним законодавством не передбачено відкриття суб`єктами господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати … . Рахунок боржника № НОМЕР_6 на кошти на якому державним виконавцем накладено арешт є поточним рахунком боржника … . Зазначений рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на які заборонено.».
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 березня 2019 року справа № 344/8982/17 і Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від такої позиції.
		Судова практика з питань накладення арешту на кошти на поточних рахунках, не містить нормативного обґрунтування (посилання) при кваліфікації поточних рахунків, на які може зараховуватись і заробітна плата (пенсія), як рахунків із спеціальним режимом використання, якими є, як вже зазначалося, наприклад рахунки для розрахунків в енергетиці.
		Проте, накладення арешту на кошти, розміщені на картковому рахунку № НОМЕР_3 , відкритому в ТВБВ № 10012/07 філії  Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» для отримання пенсійних виплат, та на поточному рахунку № НОМЕР_4 , відкритому в АТ «УКРГАЗБАНК» для отримання заробітної плати від ТОВ «ТК «СТВ», призводить до 100 відсоткового утримання заробітної плати (пенсії) позивача, тобто до перевищення граничного розміру можливих відрахувань з заробітної плати (пенсії) боржника та порушення положень частини другої статті 70 Закону № 1404-VIII, що є неприпустимим.
		Відповідно, суд погоджується з твердженнями позивача, що приватний виконавець, отримавши його клопотання про зняття арешту з коштів, зарахованих на карткові рахунки позивача як заробітна плата та пенсія, разом з відповідними доказами, мав би керуючись положеннями статті 59 Закону 1404-VIII зняти арешт з таких коштів. 
		Однак, зважаючи що з 27 жовтня 2021 року виконавче провадження № 66431307 зупинено та виконавець позбавлений можливості вчиняти будь-які виконавчі дії в такому виконавчому провадженні, окрім прямо визначених в частині четвертій статті 35 Закону 1404-VIII, суд дійшов висновку, що в даному випадку наявні підстави для зняття судом арешту з коштів позивача, які перебувають на спірних рахунках у банках та надходять від ТОВ «ТК «СТВ» як заробітна плата, від ГУПФУ в Луганській області як пенсія.
		Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Суд, керуючись положеннями статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи, що частинами другою та п`ятою статті 59 Закону № 1404-VIII визначено, що арешт з коштів знімається судом, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, обрати ефективний спосіб захисту порушених прав позивача та зняти арешт з коштів позивача, які перебувають на спірних рахунках позивача та надходять від ТОВ «ТК «СТВ» як заробітна плата, від ГУПФУ в Луганській області як пенсія.
		Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з виходом суду за межі позовних вимог та обранням ефективного способу захисту порушених прав позивача.
		Що стосується правових позицій, викладених Верховним Судом у постанові від 03 лютого 2021 року у справі № 756/1927/16-ц, на які посилається відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, суд зазначає, що висновки, яких дійшов суд при розгляді даної адміністративної справи, жодним чином не суперечать правовим висновкам, висловленим Верховним Судом у вказаній постанові.
		Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає таке.
		Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
		Частиною восьмою статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
		Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачено судовий збір у сумі 908,00 грн, що підтверджено квитанцією від 23 листопада 2021 року (арк. спр. 5).
		Зважаючи, що позов фактично підлягає задоволенню з обранням судом ефективного способу захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне судові витрати по сплаті судового збору відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача повністю.
		Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ) до приватного виконавця виконавчого округу Луганської області Лиманського Владислава Юрійовича (посвідчення приватного виконавця від 20 березня 2020 року № 0490; місцезнаходження: АДРЕСА_2 , РНОКПП суду не відомий) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення арешту на кошти задовольнити частково.
		Зняти арешт з коштів, які перебувають на поточному рахунку IBAN № НОМЕР_4 , субрахунок НОМЕР_8 , відкритому ОСОБА_1 в Публічному акціонерному товаристві Акціонерному банку «УКРГАЗБАНК», МФО 320478, та надходять від Товариства з обмеженою відповідальністю «Телекомпанія «СТВ» як заробітна плата.
		Зняти арешт з коштів, які перебувають на картковому рахунку № НОМЕР_3 , відкритому ОСОБА_1 в ТВБВ № 10012/07 філії  Луганського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», МФО 304665, та надходять від Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області як пенсія.
		У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань приватного виконавця виконавчого округу Луганської області Лиманського Владислава Юрійовича на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень).
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
		 
		 
		Суддя К.О. Пляшкова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...