Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 951/894/21 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління; Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця.
Надіслано для оприлюднення: 29.12.2021. Зареєстровано: 30.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 31.12.2021.
Дата набрання законної сили: 04.01.2022
Номер судового провадження: 3/951/653/2021

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 951/894/21
		Справа № 3/951/653/2021
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 грудня 2021 року                                  смт. Козова
		 
		Суддя Козівського районного суду Тернопільської області Братків І. І., розглянувши матеріали, які надійшли з Сектору поліцейської діяльності (смт. Козова) Бережанського відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУ Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 
		за ст.185Кодексу Українипро адміністративніправопорушення та за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
		 
		                    В СТ АН ОВ ИВ :
		 
		01.11.2021 на розгляд Козівського районного суду Тернопільської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 22.10.2021 року серії ВАБ № 616176 22.10.2021 року о 17:30 год. в смт. Козова по вул. Богдана Хмельницького громадянин ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законному розпорядженню працівника поліції, а саме обзивав нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, шарпав за верхній (форменний) одяг.
		Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст.185 КУпАП.
		26.11.2021 на розгляд Козівського районного суду Тернопільської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №497523 від 22.10.2021 року вбачається, що 22.10.2021 року о 17:04 год. у смт. Козова, по вул. Б. Хмельницького, 23, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом DACIA SANDERO державний номерний знак НОМЕР_1 із явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зінниці ока, підвищена жвавість, почервоніння обличчя. Від проходження медичного огляду в медичному закладі з метою встановлення наркотичного сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
		Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
		Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
		Враховуючи вищенаведене, а також те, що вказані правопорушення вчинені однією і тією ж особою, розглядаються одним суддею, відтак, зазначені справи №951/894/21 та №951/961/21 слід об`єднати в одне провадження, відповідно до ст.36 КУпАП та розділу ІІІ п.6 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України №814 від 20 серпня 2019 року.
		У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому адміністративному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав, зазначив, що будь яких наркотичних засобів не вживав. З приводу події вказав, що працівники поліції безпідставно склали на нього протокол про адміністративне правопорушення, з порушення вимог КУпАП, не роз`яснивши йому причину зупинки транспортного засобу. Разом з тим, свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КУпАП визнав повністю, щиро розкаявся, просив суд суворо не карати.
		Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, суддя приходить до наступного висновку.
		Диспозиціяст.185КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків. Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського перешкоджає нормальній діяльності поліції, виконанню представниками влади своїх службових обов`язків по охороні суспільного порядку та забезпеченню суспільної безпеки.
		Дане правопорушення виражається в злісній відмові підкорятися законному розпорядженню та вимозі поліцейського при виконанні службових обов`язків. Тобто, у відмові від обов`язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень чи вимог поліцейського, або ж в непокорі, що виявляється в зухвалій формі, яка свідчить про прояв явної зневаги до органів та осіб, які охороняють суспільний порядок.
		Статтею 62 Закону України «Про Національну поліцію»визначено, що поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Законні вимоги поліцейського є обов`язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.
		Як встановлено в абзаці другому пункту 7Постанови Пленуму ВСУ №8 від 26.06.92р. "Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів", злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
		Таке ж тлумачення використав Конституційний Суд України в рішенні у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідностіКонституції України(конституційності) окремих положеньстатті 263 Кодексу України про адміністративні правопорушеннята пункту 5 частини першоїстатті 11 Закону України "Про міліцію"(справа про строки адміністративного затримання) від 11 жовтня 2011 року № 1-28/2011 року, в якому також розкрито зміст «простої» непокорищо означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги.
		Таким чином, із аналізу вказаних нормативно-правових актів слідує, що обов`язковими ознаками, які утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченогост. 185 КУпАПє відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених, законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов`язків.
		Крім визнання вини самим ОСОБА_1 , його вина у вчиненні даного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, доведена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, які відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 616176 від 22.10.2021 року складеним із дотриманням вимог ст. 256 КУпАП та сумнівів у його достовірності не виникає, в якому викладені обставини вчинення правопорушення; протоколом про адміністративне затримання від серії АЗ №163386 22.10.2021 року, з якого вбачається, ОСОБА_1 було затримано для припинення адміністративного правопорушення та складання адміністративного протоколу за ст. 185 КУпАП; електронним рапортом від 22.10.2021 року; рапортами інспектора та поліцейського з РПП СПД №1 м. Козова ВП №1 м. Бережани Тернопільського РУП ГУ НП в Тернопільській області від 22.10.2021 року та іншими матеріалами справи, зокрема оглянутим у судовому засіданні записом з нагрудних камер поліцейських, які складали протокол.
		Жодних доказів, які б викликали сумніви у об`єктивності та допустимості вищевказаних матеріалів правопорушником суду не надано.
		Статтею 23 КУпАПпередбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
		Відповідно дост. 33 КУпАПпри накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
		Судом враховується, те що ОСОБА_1 вину у вчиненому адміністративному правопорушенні визнав та щиро розкаюється.
		За таких обставин, зважаючи на вищевикладене, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, а саме: злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, і тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
		Пом`якшуючою обставиною є щире каяття, обтяжуючих відповідальність обставин судом не встановлено. 
		Враховуючи наведене та з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, суд приходить до переконання, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8 (восьми) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 136 гривень.
		Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд зазначає таке.
		Відповідно достатті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Згідно зстаттею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. 
		Статтею 245 КУпАПвстановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Стаття 280 КУпАПзакріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
		Відповідно дост. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Частиною 2 статті 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
		Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
		Адміністративна відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, настає за умови відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
		Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735.
		Відповідно до ст.266КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном можливість керування цим транспортним засобом, річковим або маломірним судном надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.
		Таким чином, відповідно до статті 266 Кодексу, огляд на стан алкогольного сп`яніння є заходом забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, який здійснюються в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008.
		Згідно п.п. 2, 6, розділу 3 вказаної Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		На підтвердження винуватості ОСОБА_1 суду надано наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №497523 від 22.10.2021, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій, відеоматеріал.
		В ході огляду відеореєстратора працівників поліції події, на якому зафіксовано, що водій продував прилад, DragerAlcotest6820, за допомогою якого визначають стан сп`яніння особи, проба негативна, а також як вбачається із акту огляду на стан алкогольного сп`яніння із використанням спеціальних технічних засобів огляд громадянина ОСОБА_1 проводився за допомогою технічного засобу алкотестер Драгер, проба негативна, кількісний показник становить 0,00%.
		Таким чином, в судовому засіданні під час розгляду матеріалів про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, не знайшов свого підтвердження факт відмови ОСОБА_1 у проходженні огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння чи його незгоди з результатами такого огляду, що давало б правові підстави для проведення огляду у медичному закладі, 
		Щодо пропозиції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, то на відповідних відеоматеріалах зафіксовано, що після такої пропозиції ОСОБА_1 почав висловлюватися щодо працівників поліції нецензурною лайкою. Відповідні його дії є предметом розгляду в межах притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Разом з тим, з відео не вбачається факту скерування працівниками поліції ОСОБА_1 в медичний заклад для проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння. Звернення водія до працівників поліції нецензурною лайкою розцінювалося ними як злісна непокора законному розпорядженню працівника поліції і було розпочато процедуру адміністративного затримання. Тому суд не може погодитися з висновками поліцейського про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
		Протокол про адміністративне правопорушення без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, сам по собі, не може бути доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
		Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, положення Конвенції стосуються й обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення. Вказана судова інстанція приймає до свого провадження і заяви щодо рішень судів про накладення на осіб адміністративних стягнень, оскільки вважає, що в силу суворості санкцій такі справи за суттю є кримінальними, а адміністративні покарання фактично носять кримінальний характер з усіма гарантіями ст. 6 Конвенції (п.55 рішення у справі «Гурепко проти України»; п.21 рішення у справі «Надточій проти України»).
		Також, у справах "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011 р., заява N 16347/02), "Малофєєва проти Росії" (рішення від 30.05.2013 р., заява N 36673/04), "Карелін проти Росії" (заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Згідно ч. 2 ст. 62 Конституції Україниніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Відповідно доРішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій вст.62 Конституції Українипрезумпції невинуватості.
		Також позиція висловлена у п. 39 Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №463/1352/16-а від 08.07.2020 p., де зазначено, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
		Відповідно до п. 1 ч. 1ст.247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
		Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, а тому провадження по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності слід закрити в зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП.
		У разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, згідно ч. 1 ст.40-1КУпАП сплачується судовий збір, який становить 454,00 грн.
		Керуючись ст.ст. 33, 34, 40-1, 185, 283-285 КУпАП, суддя,
		 
		                    П О С Т А Н О В И В :
		 
		Справи про вчинення адміністративних правопорушень ОСОБА_1 №951/894/21 (провадження № 3/951/653/2021) за ч. 1 ст. 185 КУпАП та №951/961/21 (провадження №3/951/698/2021) за ч. 1 ст. 130 КУпАП об`єднати в одне провадження, присвоївши об`єднаним справам №951/894/21 (провадження №3/951/653/2021).
		ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 136 (сто тридцять шість) грн. 00 коп.
		Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП  закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
		Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп. на рахунок №UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві, код банку отримувача 899998, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) (кодкласифікації доходів бюджету: 22030106).
		Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
		Постанова судді може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Козівський районний суд Тернопільської області протягом 10 /десяти/ днів з дня її винесення.
		Згідно ст. 307 КУпАПштраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.
		Згідност.308КУпАП - у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статтіКУпАПта зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
		Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання становить три місяці. 
		 
		Суддя                                    І. І. Братків

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...