Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/15581/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 29.12.2021. Зареєстровано: 30.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 31.12.2021.
Дата набрання законної сили: 23.12.2021
Номер судового провадження: 22-ц/4820/1865/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УКРАЇНА
		ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		____________________________________________________________________
		                                       Справа № 686/15581/21
		Провадження № 22-ц/4820/1865/21
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		23 грудня 2021 року м. Хмельницький
		 
		Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
		суддів судової палати з розгляду цивільних справ
		Грох Л.М. (суддя-доповідач), Костенка А.М., Спірідонової Т.В.,
		        секретар судового засідання Кошельник В.М.
		    з участю представника апелянтки,
		розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання незаконним наказу в частині дати та формулювання причини звільнення, зміну дати та формулювання причини звільнення і стягнення вихідної допомоги, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Карплюка О.І. від 04 жовтня 2021 року.
		 
		Заслухавши доповідача, пояснення учасника процесу, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		У червні 2021 року ОСОБА_1 , звертаючись в суд з цим позовом до відповідача, вказувала, що 01.07.2020 року прийнята на роботу продавцем до ФОП ОСОБА_2 згідно з строковим трудовим договором. Під час її роботи відповідачем порушувалося законодавство про працю, зокрема, в повному обсязі не роз`яснено її права і обов`язки, не проінформовано під розписку умови праці, не ознайомлено з правилами внутрішнього трудового розпорядку та записами в особистій картці. Кількість відпрацьованих за місяць годин складала не менше 213 годин, заробітна плата з липня 2020 року по квітень 2021 року виплачувалася рідше двох разів на місяць, відповідачем не було складено та доведено до її відома графік відпусток. Надана їй частина відпустки не була оплачена у повному обсязі.
		06.05.2021 року вона надіслала ФОП ОСОБА_2 заяву про звільнення її з роботи за власним бажанням з 18 травня 2021 року згідно ч. 3 ст. 38 КЗпП України у зв`язку з невиконанням законодавства про працю (порушення порядку виплати заробітної плати та надання відпусток, неінформування під розписку про умови праці та правила внутрішнього трудового розпорядку, невиплати заробітної плати відповідно до відпрацьованого робочого часу та інші порушення трудових прав); виплатити усі належні суми поштовим переказом; надіслати копію наказу про звільнення, трудову книжку, довідку про роботу.
		З 17.05.2021 року по 26.05.2021 року вона хворіла. 28.05.2021 року вона надіслала цінним листом з описом з штрих-кодовим ідентифікатором №2900105076442 ФОП ОСОБА_3 листок непрацездатності АЛБ №490374 та заяву щодо виплати належних їй сум на банківський рахунок, який відповідач отримав 29.05.2021 року.
		Вона не виходила на роботу, оскільки вважала себе звільненою 18.05.2021 року.
		05.07.2021 року нею отримано лист ФОП ОСОБА_2 від 01.07.2021 року про те, що вона звільнена за п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.
		05.07.2021 року вона надіслала листом заяву відповідачу, у якій зазначила, що в заяві від 06.05.2021 року вона просила звільнити її з роботи за власним бажанням 18.05.2021 року згідно ч. 3 ст. 38 КЗпП України у зв`язку з невиконанням законодавства про працю, допущена описка в номері статті, зазначена ст. 38 КЗпП України замість ч. 1 ст. 39 КЗпП України. Також просила копію наказу про звільнення та належні їй до виплати суми надіслати поштовим переказом або на банківський рахунок.
		За час її роботи ФОП ОСОБА_2 неодноразово порушувалося законодавство про працю, що підтверджується матеріалами перевірки управління Держпраці у Хмельницькій області: актом №ХМ 3478/182/АВ від 22.06.2021 року, приписом №ХМ 3478/182/АВ-П156 від 22.06.2021 року, листом №3895/21 від 22.06.2021 року, а також постановою Хмельницького міськрайонного суду від 06.07.2021 року у справі №686/15756/21 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КУпАП.
		З цих підстав просила визнати незаконним та скасувати наказ фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 №05/06-2021-к від 30 червня 2021 року в частині дати та формулювання причини звільнення ОСОБА_1 з посади продавця продовольчих товарів; змінити дату та формулювання причини звільнення ОСОБА_1 та вважати її звільненою з посади продавця продовольчих товарів 18 травня 2021 року за власним бажанням у зв`язку з порушенням власником або уповноваженим органом законодавства про працю відповідно до ч. 1 ст. 39 КЗпП України; стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 18000,18 грн. вихідної допомоги.
		Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 жовтня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
		В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду як незаконне та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. На її думку, є хибним висновок суду про необґрунтованість позову у зв`язку з непритягненням відповідача до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про працю. Суд не взяв до уваги інші наявні докази - акт управління Держпраці від 22.06.2021 року, припис управління Держпраці від 22.06.2021 року, пояснення ФОП ОСОБА_2 від 19.07.2021 року, які підтверджують порушення відповідачем законодавства про працю. ФОП ОСОБА_2 підписав акт управління Держпраці №ХМ 3478/182/АВ від 22.06.2021 року без жодних заперечень та зауважень. Управлінням Держпраці з посиланням на акт №ХМ 3478/182/АВ від 22.06.2021 року внесено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ХМ 3478/182/АВ-П156 від 22.06.2021 року, яким зобов`язано відповідача усунути до 22.07.2021 року порушене право працівника щодо звільнення за власним бажанням відповідно до ст. 39 КЗпП України. Цей припис відповідачем не оскаржено. Відповідач всупереч її вимогам звільнив її з роботи, вказав іншу дату та причину звільнення. Вважає, що має право на звільнення у визначений нею строк з причин порушення роботодавцем законодавства про працю, тому слід визнати незаконним та скасувати наказ ФОП ОСОБА_2 в частині дати та формулювання причини звільнення, змінити дату та формулювання причини звільнення, вважати ОСОБА_1 звільненою 18.05.2021 року за власним бажанням у зв`язку з порушенням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю відповідно до ч. 1 ст. 39 КЗпП України.
		В засіданні апеляційного суду представник апелянтки підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів.
		Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений у відповідності з вимогами ст. 128 ЦПК України. 
		Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
		Так, відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		Суд першої інстанції не в повній мірі з`ясував обставини, що мають значення для справи, допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв`язку з чим оскаржуване рішення слід скасувати та ухвалити нове судове рішення.
		Судом встановлено, що 01.07.2020 року згідно ОСОБА_1 була прийнята на роботу до ФОП ОСОБА_2 згідно з строковим трудовим договором від 01.07.2020 року.
		6.05.2021 року ОСОБА_1 звернулася до ФОП ОСОБА_2 з вимогою звільнити її з роботи за власним бажанням на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України з 18.05.2021 року у зв`язку з невиконанням відповідачем вимог законодавства про працю. 
		В заяві від 14.06.2021 року ФОП ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1 , що в повній мірі виконує вимоги законодавства про працю, та згідно листка непрацездатності мала приступити до виконання трудових обов`язків 27.05.2021 року, тому необхідно надати документи, що підтверджують поважність відсутності на робочому місці. 
		У заяві від 18.06.2021 року ОСОБА_1 вказала, що у заяві від 06.05.2021 року про звільнення з роботи за власним бажанням 18.05.2021 року згідно з ч. 3 ст. 38 КЗпП України у зв`язку з невиконанням законодавства про працю допущена описка в номері статті (ч. 3 ст. 38 КЗпП України замість ч. 1 ст. 39 КЗпП України), причина звільнення зазначена правильно  «у зв`язку з невиконанням законодавства про працю».
		Наказом ФОП ОСОБА_2 №05/06-2021-к від 30.06.2021 року ОСОБА_1 , продавця продовольчих товарів звільнено на підставі п.2 ч.1 ст. 36 КЗпП України з 30 червня 2021 року у зв`язку із закінчення строку дії строкового трудового договору.
		01.07.2021 року ФОП ОСОБА_2 надіслав листа позивачці, у якому повідомив ОСОБА_1 про звільнення її з п.2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України. 
		Приписом Управління Держпраці у Хмельницькій області №ХМ 3478/182/АВ-П156 від 22 червня 2021 року за результатами акта Управління Держпраці в Хмельницькій області №ХМ 3478/182/АВ від 22.06.2021 року зобов`язано фізичну особу ОСОБА_2 усунути порушення, зокрема, порушене право працівника щодо звільнення за власним бажанням ст. 39 КЗпП України, забезпечити додержання норм законодавства про працю.
		Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 6 липня 2021 року за порушення трудового законодавства ОСОБА_2 притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.41 КУпАП. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 3 вересня 2021 року зазначену постанову скасовано, а справу повернуто до Управління Держпраці у Хмельницькій області для проведення додаткової перевірки та належного оформлення матеріалів адміністративної справи.
		Наведене підтверджується матеріалами справи.
		Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що на момент розгляду позову ФОП ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення ним вимог законодавства у сфері охорони праці у встановленому законом порядку не було притягнуто, тому вимоги є необґрунтованими.
		Проте погодитися з цим висновком суду не можна, зважаючи на таке. 
		За змістом ст. 39 КЗпП України строковий трудовий договір (пункти 2і3 статті 23) підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою статті 38 цього Кодексу. Спори про дострокове розірвання трудового договору вирішуються в загальному порядку, встановленому для розгляду трудових спорів.
		Відповідно до ст. 29 КЗпП України до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором (крім трудового договору про дистанційну роботу) власник або уповноважений ним орган зобов`язаний:
		1) роз`яснити працівникові його права і обов`язки та поінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, на якому він працюватиме, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору;
		2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором;
		3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;
		4) проінструктувати працівника з питань техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.
		Ознайомлення працівників з наказами (розпорядженнями), повідомленнями, іншими документами власника або уповноваженого ним органу щодо їхніх прав та обов`язків допускається з використанням визначених у трудовому договорі засобів електронного зв`язку. У такому разі підтвердженням ознайомлення вважається факт обміну відповідними електронними документами між власником або уповноваженим ним органом та працівником.
		Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата (ч.1 ст. 115 КЗпП).
		Згідно з ч.1 ст. 6 Закону України «Про відпустки» щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.
		Вказуючи про необґрунтованість заявлених вимог, суд першої інстанції прийняв до уваги лише факт скасування постанови Хмельницького міськрайонного суду від 06.07.2021 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 41 КЗпП України, при цьому в порушення ст. 89 ЦПК не дав оцінку решті зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, не мотивував відхилення доказів, представлених стороною позивача.
		Так, встановлено, що актом Управління Держпраці в Хмельницькій області №ХМ 3478/182/АВ від 22.06.2021 року зафіксовано порушення законодавства про працю ФОП ОСОБА_2 , які встановлені перевіркою Управління Держпраці в Хмельницькій області, зокрема: 2.13 «В ході проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_2 не надано копії особової картки працівника. Де працівники ознайомлюються під розписку із кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) про призначення на роботу, переведення і звільнення, що свідчить про порушення вимог абз. 1 пункту 2.5 глави 2 Інструкції №58»; 2.8.3, 28.4 « - не надано підтверджуючих документів щодо письмового ознайомлення працівника під розписку із умовами праці, ознайомлення з правилами внутрішнього трудового розпорядку, що свідчить про порушення вимог ст. 29 КЗпП України»; 3.14 - у ФОП ОСОБА_2 відсутній графік відпусток на 2021 рік, що є порушенням ч.4 ст.79 КЗпП України»; виплата заробітної плати працівнику роботодавцем проводилася з порушенням ч.ч. 1, 2 ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 24 ЗУ №108; 5.16 - «Відповідно до наказу №04/01-2021-к від, на підставі власної заяви від 15.04.2021 року, ОСОБА_1 надано щорічну відпустку на 14 календарних днів з 3 травня по 17 травня, з них 09.05.2021 року  святковий день. Виплату заробітної плати працівнику за період перебування у щорічній відпустці у сумі 2018,06 грн. здійснено 2021 року. Однак, роботодавцем виплачені кошти не в повному обсязі. Даний факт свідчить про порушення вимог ч. 4 ст. 115 КЗпП України, ст. 21 ЗУ №504» тощо.
		Акт управління Держпраці №ХМ 3478/182/АВ від 22.06.2021 року підписаний ОСОБА_2 без заперечень та зауважень.
		Управлінням Держпраці в Хмельницькій області на підставі акту №ХМ 3478/182/АВ від 22.06.2021 внесено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ХМ 3478/182/АВ-П156 від 22.06.2021 року, яким зобов`язано відповідача усунути до 22.07.2021 року зазначені порушення та порушене право працівника ОСОБА_1 щодо звільнення за власним бажанням відповідно до ст. 39 КЗпП України.
		Акт Управління Держпраці №ХМ 3478/182/АВ від 22.06.2021 року та припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ХМ 3478/182/АВ-П156 від 22.06.2021 року не оскаржені та є чинними.
		Наведені докази цілком підтверджують факт порушення ОСОБА_2 законодавства про працю, відтак позивачка має право на звільнення на підставі ст. 39 КЗпП України з підстав порушення роботодавцем законодавства про працю.
		Ця обставина також підтверджена і постановою Хмельницького апеляційного суду від 19.11.2021 року у справі № 686/15756/21, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП, а провадження у справі закрито за закінченням строків накладення адміністративного стягнення на підставі п.7 ст. 247 КУпАП.
		Відтак наявні підстави для зміни формулювання підстави звільнення ОСОБА_1 з посади продавця продовольчих товарів та вважати її звільненою з посади продавця продовольчих товарів 30.06.2021 року за власним бажанням у зв`язку з порушенням власником або уповноваженим органом законодавства про працю відповідно до ч. 1 ст. 39 КЗпП України. 
		Щодо вимог позивачки про зміну дати звільнення зазначеної у заяві, тобто з 18.05.2021 року, слід зазначити наступне.
		Згідно з листом непрацездатності АЛБ №490374, виданим Хмельницьким міським центром первинної медико-санітарної допомоги Хмельницької міської ради від 17.05.2021 року, ОСОБА_1 з 17.05.2021 року по 26.05.2021 року перебувала на амбулаторному лікуванні.
		Відтак станом на 18.05.2021 року вона була тимчасово непрацездатною, що виключає можливість її звільнення цієї дати, крім того, вказаний лікарняний листок оплачений у повному обсязі. 
		Так, згідно листа Управління Держпраці у Хмельницькій області від 22.06.2021 року №3895/21 в ході проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_2 надано підтверджуючі документи щодо опрацювання листка непрацездатності Серія АЛБ №490374 від 17.05.2021 року ОСОБА_1 . Згідно розрахункового листка за травень 2021 року, ОСОБА_1 нараховано допомогу з тимчасової втрати непрацездатності за рахунок коштів роботодавця (5 днів) в розмірі 441,20 грн. та за 5 днів від Фонду соціального страхування в розмірі 441,20 грн.
		Відтак підстави для зміни дати звільнення позивачки на 18.05.2021 року відсутні.
		За наведених підстав слід визнати незаконним наказ фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 №05/06-2021-к від 30 червня 2021 року в частині формулювання підстави звільнення ОСОБА_1 з посади продавця продовольчих товарів та змінити формулювання підстави звільнення ОСОБА_1 -вважати її звільненою з посади продавця продовольчих товарів 30.06.2021 року за власним бажанням у зв`язку з порушенням власником або уповноваженим органом законодавства про працю відповідно до ч. 1 ст. 39 КЗпП України. 
		Відповідно до ст.44КЗпП України при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38і39) - працівникові виплачується вихідна допомогау розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку. 
		Відтак відповідно до ч.1ст.44КЗпП України з відповідача на користь позивачки слід стягнути вихідну допомогу в розмірі тримісячного заробітку позивачки, що становить 18000,18 грн.
		З врахуванням наведеного оскаржуване рішення слід скасувати та ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
		Відповідно до ч.ч.1, 13 ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог підлягають стягненню з відповідача на користь держави судові витрати 3178 грн. (908 грн.+908 грн. - судовий збір, що підлягав сплаті при подачі позову; 908*150% судовий збір, що підлягав сплаті при подачі апеляційної скарги за вимоги немайнового характеру).
		Понесені апелянткою при подачі апеляційної скарги 1362 грн. судових витрат підлягають стягненню з відповідача на її користь.
		 
		Керуючись ст.ст. 374,376,382,384,389,390 ЦПК України, суд
		 
		п о с т а н о в и в :
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. 
		Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 жовтня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
		Позов задовольнити частково.
		Визнати незаконним наказ фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 №05/06-2021-к від 30 червня 2021 року в частині формулювання підстави звільнення ОСОБА_1 з посади продавця продовольчих товарів.
		Змінити формулювання підстави звільнення ОСОБА_1 та вважати її звільненою з посади продавця продовольчих товарів 30.06.2021 року за власним бажанням у зв`язку з порушенням власником або уповноваженим органом законодавства про працю відповідно до ч. 1 ст. 39 КЗпП України. 
		Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 18000,18 грн. вихідної допомоги.
		В решті позову відмовити.
		Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (місцереєстрації: АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь  ОСОБА_1 (місцереєстрації: АДРЕСА_2 ,РНОКПП НОМЕР_2 ) 1362 грн. судових витрат за подачу апеляційної скарги.
		Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 3178 грн. судового збору в дохід держави.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повна постанова складена 28 грудня 2021 року.
		 
		Судді                      Л.М. Грох
		 
		А.М. Костенко
		 
		Т.В. Спірідонова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...