Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/10035/15-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано судом: 29.12.2021. Зареєстровано: 30.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 31.12.2021.

Номер судового провадження: 1-кп/369/653/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12015110200000727

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		                                         Справа № 369/10035/15-к
		                            Провадження №1-кп/369/653/21
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		29.12.2021 року                                   м. Київ
		Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі :
		головуючої судді ОСОБА_1 ,
		судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		за участю секретаря ОСОБА_4 ,
		прокурора ОСОБА_5 ,
		захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , 
		обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_10 у кримінальному провадженні за обвинуваченням  ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 1,6,12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, та кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України,  ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 1,6,12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України, та кримінальних проступків передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 357 КК України,  ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 1,6,12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, та кримінальних проступків, передбачених ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, 
		ВСТАНОВИВ:
		 В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_10 , яке обґрунтовано тим, що існує необхідність запобігти спробам обвинуваченого ОСОБА_10 переховуватися від суду та впливати на свідків, які ще не допитані у справі, а також зважаючи на відсутність у обвинуваченого ОСОБА_10 міцних соціальних зв`язків, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним,що місце реєстрації обвинуваченого межує з окупованою територією України, відсутність міцних соціальних зв`язків у обвинуваченого за місцем реєстрації, у тому числі родини та утриманців, які б забезпечили належну процесуальну поведінку.
		Захисники та обвинувачені проти клопотань заперечили та просили суд змінити обвинуваченому ОСОБА_10 запобіжний захід на більш м`який, не пов`язаний з позбавленням волі. 
		Крім того, обвинувачений ОСОБА_10 та захисник  ОСОБА_6 заперечили протиклопотання прокурораяк необґрунтованогота просилизастосувати донього запобіжнийзахід увиді особистогозобов`язання іззастосуванням електронногозасобу. Обвинувачений ОСОБА_10 зазначив, що ризики, на які посилається прокурор в клопотанні про застосування запобіжного заходу щодо нього у виді тримання під вартою, не існують та не підтверджуються належними доказами. Вказував на наявність у нього міцних соціальних зв`язків, зокрема, повідомив суду про те, що у нього є мати 1940 року народження.
		Вислухавши клопотання прокурора, думку учасників процесу, пояснення обвинуваченого ОСОБА_10 , вивчивши матеріали, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_10 з огляду на наступне.
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
		Згідно з положеннями ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу та незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
		В обґрунтування клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор зазначив про необхідність уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та з урахуванням ступеня тяжкості інкримінованих обвинуваченому злочинів. 
		Крім того, в судовому засіданні прокурор пояснив, що ризик впливу на свідків та потерпілих підтверджується тим, що обвинувачений ОСОБА_10 знайомився із матеріалами справи та йому відомі контактні дані (телефони та адреси) свідків та потерпілих, тому останній може впливати на вказаних осіб (шляхом шантажу, залякування, погроз) з метою зміни їх показань, може перешкоджати останнім з`являтися до суду з метою неможливості реалізації безпосереднього дослідження судом їх показань. Крім того, прокурор вказувала на можливість впливу на потерпілих з метою зменшення суми цивільного позову. Також прокурор зазначив, що ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_10 підтверджується тим, що під час досудового розслідування останній тривалий час переховувався від слідства.
		Вказане клопотання прокурора підлягає задоволенню, оскільки об`єктивно доведено, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України існують на даний момент та не зменшились. Зокрема, існує необхідність запобігти спробам обвинуваченого ОСОБА_10 , який обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину з мірою можливого покарання у виді довічного позбавлення волі, переховуватися від суду, впливу насвідків усправі,допит, яких щене проведено у справі, а також зважаючи відповідно до статті 178 КПК України на відсутність у обвинуваченого, який не одружений, міцних соціальних зв`язків за місцем проживання. Таким чином, вказані обставини виправдовують обмеження права ОСОБА_10 перебувати на волі, в матеріалах провадження відсутні достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне.
		Разом з тим, суд вважає необґрунтованими доводи захисників та обвинувачених щодо наявності підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_10 більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі, оскільки у цій конкретній справі застосування такого запобіжного заходу не може бути достатнім та таким, що зможе запобігти ризикам, передбаченим частиною першою статті 177 КПК України. При цьому, відсутні підстави вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть у цій конкретній справі забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_10 процесуальних обов`язків, які випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України.
		З урахуванням вказаного суд вважає також необґрунтованими доводи обвинуваченого ОСОБА_10 та його захисника про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді особистого зобов`язання з мотивів, які ним були заявлені, а саме враховуючи наявність міцних соціальних зв`язків, оскільки обвинувачений ОСОБА_10 згідно з його поясненнями, наданими в судовому засіданні, з моменту затримання у 2015 році зі своєю матір`ю, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не спілкувався, є неодруженим, дітей немає, що не свідчить про наявність у останнього міцних соціальних зв`язків. Крім того, обвинувачений ОСОБА_10 до затримання не був офіційно працевлаштований. З пояснень обвинуваченого в судовому засіданні вбачається, що у нього відсутні докази активної трудової діяльності. Так, обвинувачений зазначив, що офіційно був працевлаштований лише з 2000 по 2001 роки в Луганській області вантажником, проте де знаходиться його трудова книжка на даний момент та місцезнаходження останнього неофіційного місця роботи в м. Києві в судовому засіданні суду пояснити не зміг, зазначивши, що в 2013 році прибув до м. Києва з Луганської області з метою працевлаштування. Крім того, також не зміг повідомити суду адресу місця проживання в м. Києві, де за його поясненнями орендував житло. Враховуючи вказане, суд вважає, що не знайшли свого підтвердження обставини щодо можливості зміни запобіжного заходу на інший запобіжних захід, не пов`язаний із обмеженням волі. 
		При цьому суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_10 не є особою, щодо якої не може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України.
		Крім того, суд дійшов висновку про необхідність залишити як альтернативу даному запобіжному заходу обвинуваченому ОСОБА_10  заставу. При цьому, врахувавши положення ст.177,178 КПК України, а також доводи обвинуваченого щодо зменшення розміру застави до помірного (80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб), суд дійшов висновку про залишення як альтернативу запобіжному заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_10 застави у розмірі, визначеному ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.11.2021 року, а саме у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1189500,00 грн з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України. При цьому, колегія суддів, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатись, дійшла висновку, що застава самеу такомурозмірі буденалежною гарантієютого,що уразі сплативизначеного розмірузастави,обвинувачений вирішитьне зникатичерез побоюваннявтратити заставу.Колегія суддів,дійшла висновку,що такийрозмір заставиє справедливим,здатним забезпечитивисокі стандартиохорони загальносуспільнихправ таінтересів,з урахуваннямтяжкості інкримінованихобвинуваченому ОСОБА_10  кримінальних правопорушень,не порушує прав обвинуваченого, а тому підстави вважати його завідомо непомірним відсутні.
		Враховуючи викладене, керуючись статтями 177,178,182,183,194 КПК України,колегія суддів 
		УХВАЛИЛА:
		Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу ОСОБА_10 у вигляді тримання під вартою задовольнити.
		Продовжити ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України, на 60 днів до 26 лютого 2022 року включно.
		Залишити як альтернативу даному запобіжному заходу обвинуваченому ОСОБА_10  заставу в розмірі 500 (п`ятсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1189500 (один мільйон сто вісімдесят дев`ять тисяч п`ятсот) гривень, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме:
		- з`являтися до прокурора або суду за кожною вимогою;
		- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;
		- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
		Застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на банківські реквізити:
		Отримувач:
		Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області.
		Код отримувача ( код ЄДРПОУ): 26268119
		Банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ
		Рахунок отримувача UA768201720355259001000018661.
		Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.
		Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на банківські реквізити, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній установі «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України.
		Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого ОСОБА_10 з-під варти та повідомити усно і письмово Києво-Святошинський районний суд Київської області.
		У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
		З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається такими, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
		   Ухваламоже бутиоскаржена доКиївського апеляційногосуду протягомп`яти днівз дняїї проголошення. 
		Головуючий суддя                  ОСОБА_1 
		Суддя ОСОБА_2 
		Суддя ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...