Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 951/971/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Домашнє насильство.
Надіслано для оприлюднення: 30.12.2021. Зареєстровано: 30.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 31.12.2021.
Дата набрання законної сили: 31.01.2022
Номер судового провадження: 1-кп/951/128/2021
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021211050000212

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 951/971/21
		Справа № 1-кп/951/128/2021
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30 грудня 2021 року                                смт. Козова
		 
		Козівський районний суд Тернопільської області у складі: 
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , 
		прокурора ОСОБА_3 , 
		обвинуваченого ОСОБА_4 , 
		потерпілої ОСОБА_5 , 
		 
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Козова матеріали кримінального провадження за №12021211050000212 від 19.11.2021 за обвинуваченням:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Купчинці, Купчинецької ТГ, Тернопільського району, Тернопільської області, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, розлученого, неповнолітніх на утриманні не має, не працевлаштованого, не депутата, раніше судимого - 02.11.2021 Бережанським районним судом Тернопільської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, до покарання у вигляді 150 годин громадських робіт,
		у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ст.126-1КК України, 
		                   
		В С Т А Н О В И В:
		 
		впродовж поточногороку ОСОБА_4 неодноразово притягувавсядо адміністративної,а такожкримінальної відповідальностіза вчиненнящодо ОСОБА_5 домашнього насильства, що як наслідок приводило до її психологічних страждань та погіршення якості життя останньої.
		Зокрема, 23 серпня 2020 року о 10 годині гр. ОСОБА_4 перебуваючи по місцю свого проживання АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 домашнє насильство психологічного характеру, яке виражалося в нецензурній лайці в її сторону, образах та погрозах фізичною розправою. За вказаним фактом постановою Козівського районного суду Тернопільської області від 26 жовтня 2020 року у справах №951/752/20 ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2, ст. 173 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 гривень на користь держави. 
		Продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства, 23 червня 2021 року близько 15 години, за місцем спільного проживання по АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 повторно вчинив відносно своє співмешканки ОСОБА_5 , домашнє насильство психологічного характеру, в ході якого висловлювався нецензурною лайкою та погрожував останній фізичною розправою. За вказаним фактом, постановою Козівського районного суду Тернопільської області від 23 червня 2021 року у справах №951/512/21 ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2КУпАП та адміністративне стягнення виді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 гривень.
		Окрім цього, 23 червня 2021 року близько 19 години ОСОБА_4 порушуючи терміновий заборонний припис по спільному місцю проживання, вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї співмешканки ОСОБА_5 . За вказаним фактом, постановою Козівського районного суду Тернопільської області від 05 липня 2021 року у справі №951/543/21 ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді 40 годин громадських робіт. 
		09 вересня 2021 року співмешканка ОСОБА_4  ОСОБА_5 , звернулася із письмовою заявою в ВП №1 (м. Бережани) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області з приводу того, що її співмешканець ОСОБА_4 , близько 20 години, 08 вересня 2021 року, перебуваючи за спільним місцем проживання що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , повторно вчинив відносно неї психологічне насильство, яке проявилось в тому, що ОСОБА_4 висловлювався в її адресу нецензурними словами, словесно погрожував їй фізичною розправою, що як наслідок призвело до погіршення її якості життя та психологічних страждань.
		Зважаючи на систематичність протиправних дій пов`язаних із вчиненням ОСОБА_4 домашнього насильства по відношенню до своєї співмешканки ОСОБА_5 , за вказаним фактом 09 вересня 2021 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне провадження №12021211050000164, про вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України
		Вироком Бережанського районного суду Тернопільської області від 02 листопада 2021 року, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України та призначено покарання у вигляді 150 (ста п`ятдесяти) годин громадських робіт. 
		Разом з тим, незважаючи на те, що впродовж року щодо ОСОБА_4 неодноразово застосовувались заходи адміністративного та кримінального примусу, останні на шлях виправлення не став, а знову усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання негативних наслідків, не відбувши призначене йому покарання за вироком Бережанського районного суду Тернопільської області від 02 листопада 2021 року, вчинив рецидив злочину пов`язаний із вчиненням домашнього насильства щодо своєї співмешканки ОСОБА_5 . 
		Зокрема, 18 листопада 2021 року, близько 13 години, ОСОБА_4 перебуваючи за місцем свого проживання, що за адресою АДРЕСА_1 , в черговий раз вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 , акт психологічного насильства у вигляді безпричинних словесних образ, нецензурної лайки в її адресу, що поєднувалось із спробами заподіяння фізичного насильства. 
		За вказаним фактом, на підставі поданої ОСОБА_5 заяви до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне провадження №12021211050000212 від 19.11.2021, відносно ОСОБА_4 , у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України
		Внаслідок систематичних протиправних дій ОСОБА_4 , потерпілій ОСОБА_5 , завдано психологічних страждань, що призвело до розладів її здоров`я, погіршення якості її життя, що виразилось у втраті повноцінного сну та відпочинку, у тому числі втраті самооцінки, позитивних емоцій та негативних переживаннях.
		Такі дії ОСОБА_4 кваліфіковано як кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України.
		У підготовчому судовому засіданні прокурором, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні за №12021211050000212, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.11.2021, оголошено угоду про примирення, укладену 26 листопада 2021 року в смт. Козова між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілою ОСОБА_5 у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 471 КПК України.
		Згідно даної угоди обвинувачений ОСОБА_4 та потерпіла ОСОБА_5 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ст. 126-1 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному кримінальному правопорушенні.
		Також, вказаноюугодою визначенопокарання,яке повиненпонести ОСОБА_4 за ст.126-1КК України, а саме арешт строком на 2 (два) місяці.
		В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановленіст. 473 КПК України, та наслідки їх невиконання, які роз`яснені потерпілій ОСОБА_5 та обвинуваченому ОСОБА_4 .
		Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст.314КПКУкраїни питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.
		Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
		В силу ч. 2 ст. 469 КПК України угода про примирення у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, пов`язаних з домашнім насильством, може бути укладена лише за ініціативою потерпілого, його представника або законного представника.
		Потерпіла ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні вказала, що саме вона є ініціатором укладення відповідної угоди. Пояснила, що їй зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення, визначені ст.473КПКУкраїни та просить затвердити зазначену угоду.Запевнила суд, що укладення такої угоди є добровільним, без застосування щодо неї насильства, примусу, погроз або обіцянок.
		У підготовчому судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК Українивизнав та зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені ч. 1 ст. 473 КПК України, наслідки їх не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, згоден з видом покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про примирення та наполягає на затвердженні угоди про примирення.
		Прокурор у підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладанні угоди були дотримані всі вимоги і правила КПК України та КК України, а тому просив затвердити зазначену угоду і призначити ОСОБА_4 узгоджену в угоді міру покарання.
		Суд вважає доведеним у підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_4 вчинено кримінальне правопорушення, а саме умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою він перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань потерпілої особи та погіршенні якості її життя, а тому його дії кваліфікує за ст. 126-1 КК України. 
		Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України, згідно ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, оскільки санкція ст. 126-1 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, що дає можливість підписання даної угоди. 
		Також, судом перевірено, що за своїм змістом укладена угода про примирення відповідає вимогам ст. 471 КПК України, а також відсутні підстави для відмови у її затвердженні, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України.
		Суд встановив, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		При цьому судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 цього Кодексу, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
		Потерпіла ОСОБА_5 також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.
		Враховуючи викладене, вислухавши думку прокурора, який не заперечував проти затвердження угоди про примирення, думку потерпілої, пояснення ОСОБА_4 , вивчивши обвинувальний акт, перевіривши угоду про примирення, яка відповідає вимогам ч. 3 ст.469, ст.471 КПК України, з`ясувавши в ОСОБА_4 , що він розуміє викладені в ч. 5 ст. 474 КПК Україниобставини, переконавшись, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.
		Дослідженням даних про особу ОСОБА_4 встановлено, що він за місцем проживання характеризується негативно, за місцем роботи - негативно, раніше судимий 02.11.2021 року Бережанським районним судом Тернопільської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, до покарання у вигляді 150 годин громадських робіт, на обліку в лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває. 
		Обставиною, що пом`якшує покарання є щире каяття.
		Обставиною, що обтяжує покарання суд визнає лише рецидив кримінального правопорушення. Суд вважає за необхідне виключити зазначену в обвинувальному акті як обтяжуючу покарання обставину вчинення кримінального правопорушення щодо особи з якою винний перебуває у близьких відносинах, оскільки така обставина вказана в ст. 126-1 КК України, як ознака кримінального правопорушення, що впливає на його кваліфікацію.
		З огляду на викладене, суд вважає за необхідне ухвалити вирок, яким затвердити угоду про примирення від 26.11.2021, укладену між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілою ОСОБА_5 і призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами покарання, що є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		Разом з тим, вироком Бережанського районного суду Тернопільської області від 02.11.2021 ОСОБА_4 засуджений за ст.126-1КК України до 150 годин громадських робіт.
		Оскільки кримінальне правопорушення за даним вироком ОСОБА_4 вчинив після постановлення вироку Бережанським районним судом Тернопільської області, але до повного відбуття покарання, тому остаточне покарання слід визначити за правилами передбаченими ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком, перевівши при цьому згідно ст.72КК України менш суворий вид покарання в більш суворий вид, виходячи із співвідношення, що одному дню арешту відповідають вісім годин громадських робіт.
		Цивільний позов у цьому кримінальному провадженню не заявлявся.
		Речові докази відсутні. Судові витрати у справі відсутні.
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 судом не обирався, підстави для його обрання на теперішній час також відсутні.
		Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314,373,374,473-476 КПК України, суд,
		                       
		У Х В А Л И В:
		 
		Затвердити угодупро примиреннявід 26листопада 2021 року, укладену між потерпілою  ОСОБА_5 з однієї сторони та обвинуваченим ОСОБА_4 з іншої сторони у кримінальному провадженні №12021211050000212 від 19.11.2021 року.
		ОСОБА_4  визнативинним увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ст.126-1КК України і призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді арешту строком на 2 (два) місяці.
		На підставіч.1ст.71 ККУкраїни частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Бережанського районного суду Тернопільської області від 02.11.2021, визначивши ОСОБА_4 остаточне покарання у виді арешту строком на 2 (два) місяці 13 (тринадцять) днів.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з дня звернення вироку до виконання.
		Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
		Речові докази у справі відсутні.
		Судові витрати у справі відсутні.
		Цивільний позов у справі не заявлено.
		Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання угоди про примирення відповідно до ст. 476 КПК України потерпілий та прокурор мають право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
		Роз`яснити обвинуваченому, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.
		Вирок на підставі угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Козівський районний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення:
		Обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п`ятою - сьомою ст. 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;
		Потерпілим, його представником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених ч.6 чи ч.7 ст. 474 КПК України;
		Прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з ч. 3 ст. 469 цього Кодексу угода не може бути укладена. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.
		 
		Суддя  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...