Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/3602/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин; про припинення права користування земельною ділянкою.
Надіслано для оприлюднення: 30.12.2021. Зареєстровано: 31.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 04.01.2022.
Дата набрання законної сили: 30.12.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
		веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
		________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
		УХВАЛА
		про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову
		 
		"30" грудня 2021 р.м. Одеса  Справа № 916/3602/21
		Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.
		розглянувши заяву позивача товариства з обмеженою відповідальністю "ФПГ "БУДОВА" про  забезпечення позову /вх. № 2-1545/21 від 28.12.2021 року/ у справі № 916/3602/21
		за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ФПГ "БУДОВА" /ЄДРПОУ 37089660, адреса - 65012, м. Одеса, вул. Осипова, 25, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1/
		до відповідачів:            1. Одеської міської ради /ЄДРПОУ 26597691, адреса - 65026, м. Одеса, пл. Думська, 1, e-mail: sovet@omr.gov.ua/ ; 
		                              2. Одеської обласної прокуратури /ЄДРПОУ 03528552, адреса - 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, e-mail: publ.info_odeska.obl@od.gp.gov.ua/  
		за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:          1. Юридичного департаменту Одеської міської ради /ЄДРПОУ 26302537, адреса - 65026, м. Одеса, Думська площа 1/;
		                    2. Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради /ЄДРПОУ 44162529, адреса - 65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1/
		про визнання незаконним та скасування рішення, припинення права постійного користування земельною ділянкою, визнання недійсними договорів, зобов`язання вчинити певні дії    
		ВСТАНОВИВ:
		24.11.2021 року товариство з обмеженою відповідальністю "ФПГ "БУДОВА" звернулося до Господарського суду Одеської області  з позовною заявою /вх. № 3717/21/ до Одеської міської ради (відповідач1) та Одеської обласної прокуратури (відповідач2) з вимогами про:
		           1) визнання незаконними та скасування пунктів 3 та 4 Рішення Одеської міської ради № 1483-VII від 07 грудня 2016 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 3,4605 га за адресою: м. Одеса, вул. Жаботинського (в районі буд. №54), присвоєння нової адреси та надання її в постійне користування Прокуратурі Одеської області" щодо надання Прокуратурі Одеської області земельної ділянки (кадастровий номер 51 10136900:18:017:0055), площею 3,4605 га за адресою: м. Одеса, вул. Жаботинського 54-А в постійне користування та щодо зобов`язання Прокуратури Одеської області вчинити певні дії; 
		2) визнання незаконними та скасування пунктів 3 та 4 Рішення Одеської міської ради № 2320-VII від 26 липня 2017 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється, зміну цільового призначення та передачу в постійне користування Прокуратурі Одеської області земельної ділянки, площею 0.5000 га за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 55-Д" щодо надання Прокуратурі Одеської області земельної ділянки (кадастровий номер 5110136900:18:017:0056), площею 0.5000 га за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 55-Д в постійне користування та щодо зобов`язання Прокуратури Одеської області вчинити певні дії; 
		3) припинення права постійного користування Прокуратури Одеської області на земельну ділянку кадастровий номер 5110136900:18:017:0058, площею 3.9605 га за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Жаботинського, земельна ділянка 54-А, яке виникло на підставі рішення Одеської міської ради № 1483-VII від 07 грудня 2016 року та рішення Одеської міської ради № 2320-VII від 26 липня 2017 року;
		4) визнання недійсними укладених між Прокуратурою Одеської області та товариством з обмеженою відповідальністю "ФПГ "Будова" договору про дольову участь у будівництві № ІД від 26 червня 2017 року та договору про дольову участь у будівництві № 2Д від 26 вересня 2017 року з урахуванням укладеного до них договору про зміну умов договору про дольову участь у будівництві № 1Д від 26.06.2017р. та припинення зобов`язань за договором про дольову участь у будівництві № 2Д від 26.09.2017р.;
		5) зобов`язання Одеську міську раду продати або передати в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремим лотом на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельну ділянку з кадастровим номером 5110136900:18:017:0058, площею 3,9605 га (категорія земель за основним цільовим призначення - землі житлової та громадської забудови) за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Жаботинського, земельна ділянка 54-А.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оспорювані рішення Одеської міської ради прийняті всупереч вимог ч. 11 ст. 123, ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України. Позивач вказує, що прокуратура взагалі не мала права звертатися на підставі ст. 92 ЗК України до Одеської міської ради для отримання права постійного користування на земельну ділянку з метою її використання для розміщення житлової будови.
		Позивач вказує, що оскільки земельні ділянки були передані прокуратурі без проведення конкурсу, то позивач не мав можливості безпосередньо прийняти участь у земельних торгах та придбати відповідні земельні ділянки або отримати їх в оренду чи суперфіцій на конкурентних засадах, що є порушенням прав позивача. Оскільки, на думку позивача, оспорювані рішення прийняті незаконно, то прокуратура не мала права укладати оспорювані договори. 
		          Позов пред`явлено на підставі ст. 19 Конституції України, ст.ст. 92, 116, 123, 134 ЗК України, ст.ст. 16, 21, 203, 215 ЦК України, Закону України "Про місцеве самоврядування", Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
		Ухвалою суду від 26.11.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3602/21.
		Ухвалою суду від 16.12.2021 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради.
		28.12.2021 року на адресу суду надійшла заява позивача товариства з обмеженою відповідальністю "ФПГ "БУДОВА" про  забезпечення позову /вх. № 2-1545/21/, в якій позивач просить: 
		1. Накласти арешт на майнові права на квартири:
		- №№ 2, 3, 6, 7, 10, 11, 15, 54, 159, 160, 168, 169, 207, 209, 210, 211, 212, 213, 214, 215, 217, 221, 222, 223, 224 за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 55/1, корпус №1;
		- №№ 2, 3, 6, 15, 16, 207, 208, 209, 210, 211, 212, 213, 214, 215, 216, 217, 218, 220, 222, 223, 224 за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 55/1, корпус № 2;
		- № 103 за адресою: м. Одеса, вул. Бєлінського, 16;
		- № 3 за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 90-Г.
		2. Заборонити Одеській обласній прокуратурі відчуження майнових прав на квартири:
		- №№ 2, 3, 6, 7, 10, 11, 15, 54, 159, 160, 168, 169, 207, 209, 210, 211, 212, 213, 214, 215, 217, 221, 222, 223, 224 за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 55/1, корпус №1;
		- №№ 2, 3, 6, 15, 16, 207, 208, 209, 210, 211, 212, 213, 214, 215, 216, 217, 218, 220, 222, 223, 224 за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 55/1, корпус № 2;
		- № 103 за адресою: м. Одеса, вул. Бєлінського, 16;
		- № 3 за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 90-Г.
		В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що всього позивачем передано Прокуратурі Одеської області на виконання договорів 2 545,70 кв.м. квартир у введених в експлуатацію будинках, а саме - 48 квартир в м. Одеса, з яких: 46 квартир передано за адресою: вул. Люстдорфська дорога, 55/1; 1 квартира за адресою: вул. Бєлінського, 16; 1 квартира за адресою: вул. Люстдорфська дорога, 90-Г. Оскільки на момент передачі вказаних квартир в введених в експлуатацію будинках, позивачем не зареєстровано право власності на них, Прокуратура Одеської області одержала майнові права на ці квартири. 
		Позивач зауважує, що в межах даної судової справи розглядаються, зокрема, вимоги про визнання недійсними правочинів, а саме: договору №1Д від 26.06.2017 року та договору №2Д від 26.09.2017 року з укладеним до них договором про зміну умов та припинення зобов`язань від 25.02.2019 року. У разі визнання недійсними вищевказаних договорів, майнові права на квартири повинні бути повернені Одеською обласною прокуратурою до ТОВ "ФПГ "БУДОВА". 
		Позивач вказує, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити поновлення порушених прав позивача шляхом повернення йому майнових прав на ті ж самі матеріальні цінності (квартири), що були ним передані на виконання правочинів, дійсність яких оскаржується. Тобто, на думку позивача, існує обґрунтований ризик виникнення неможливості приведення порушених прав позивача до стану, що існував на момент укладення вказаних правочинів.
		При цьому позивач зауважує, що в разі неможливості повернення майнових прав на зазначені квартири, Одеська обласна прокуратура зобов`язана буде відшкодувати вартість квартир за рахунок коштів державного бюджету.
		Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		Положення зазначеної норми пов`язують з вирішенням питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 ГПК України, яке (забезпечення) застосовується як гарантію задоволення вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
		Відповідно до частин 1, 4 статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
		Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому судових рішень і задоволених вимог позивача.
		Водночас забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
		Аналогічні правові висновки щодо застосування положень статей 136, 137 ГПК   України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №   910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №   916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №   910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №   909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №   925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.
		Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення балансу між інтересами сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
		Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків від заборони відповідачеві здійснювати певні дії.
		Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
		Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
		Варто зауважити, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення між правом (інтересом), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.
		При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.
		Співмірність передбачає співвіднесення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії.
		Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
		З урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 ГПК України, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
		Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
		Судом встановлено, що предметом спору у даній справі є визнання незаконним та скасування рішення, припинення права постійного користування земельною ділянкою, визнання недійсними договорів, зобов`язання вчинити певні дії.
		Таким чином, судом встановлено, що позивачем заявлено як вимоги немайнового характеру.
		Господарський суд зазначає, що, оскільки у даному випадку позивач звернувся до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
		Господарський суд зазначає, що вирішуючи питання про забезпечення позову в частині позовних вимог немайнового характеру має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема  у постановах від 25.02.2019 у справі №924/790/18, від 11.10.2019 у справі №910/4762/19, від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 30.09.2020 у справі №910/19113/19, від 30.11.2020 у справі №910/217/20, від 17.12.2020 у справі №910/11857/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 13.05.2021 у справі  №916/2761/20).
		Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
		З урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 ГПК, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову (п.18 постанови Верховного Суду від 17.12.2020 у справі №910/11857/20).
		Сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених  статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
		Оскільки саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
		Подібні висновки викладені Верховним Судом в постановах від 16.02.2021 у справі № 910/16866/20, від 20.07.2021 у справі № 904/1933/21, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20.
		Господарський суд зауважує, що в обґрунтування заяви про забезпечення позову  позивач послався на те, що у разі визнання недійсними спірних договорів, майнові права на квартири повинні бути повернені Одеською обласною прокуратурою до ТОВ "ФПГ "БУДОВА". 
		Судом досліджено надані позивачем до заяви про забезпечення позову:
		-           22 акти прийому передачі житлового приміщення (квартири) від 18.07.2017 року у будинку за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 55/1, корпус № 1; 
		-           18 актів прийому передачі житлового приміщення (квартири) від 18.07.2017 року у будинку за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 55/1, корпус № 2; 
		-           1 акт прийому передачі житлового приміщення (квартири) від 18.07.2017 року у будинку за адресою: м. Одеса, вул. Бєлінського, 16 та лист ТОВ «ФПГ «Будова» вих. № б/н від 16.08.2017 року;
		-           3 акти прийому передачі житлового приміщення (квартири) від 16.11.2017 року у будинку за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 55/1, корпус № 1; 
		-           3 акти прийому передачі житлового приміщення (квартири) від 16.11.2017 року у будинку за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 55/1, корпус № 2; 
		-           1 акт прийому передачі житлового приміщення (квартири) від 20.03.2019 року у будинку за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 90-Г.
		Господарський суд зауважує, що надані позивачем до заяви про забезпечення позову акти прийому передачі житлового приміщення (квартири) підписані позивачем та відповідачем2 ще у 2017 році та один у 2019 році. У заяві позивач не наводить жодних доводів та не зазначає жодних обставин, які б свідчили про вжиття Одеською обласною прокуратурою заходів, направлених на розпорядження майновими правами на вказані квартири, а відтак про  можливість ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому суд зазначає, що сам факт звернення позивача до суду також не може свідчити про обґрунтоване припущення вчинення відповідачем2 таких дій. Аналіз доводів заявника, викладених у заяві про забезпечення позову, вказує на те, що сам факт наявності судового спору між сторонами не може бути належною та достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
		Проаналізувавши предмет даного позову та заявлені вимоги щодо забезпечення позову, суд приходить до висновку, що незалежно від результатів вирішення господарським судом спору у даній справі, видача наказу та примусове виконання рішення за вищевказаними немайновими позовними вимогами не провадиться, оскільки право позивача захищається шляхом визнання факту, а не шляхом передачі майна чи вчинення певних дій.
		Крім того, суд критично оцінює обгрунтування позивачем заяви про забезпечення позову з посиланням на обов`язок Одеської обласної прокуратури повернути квартири за наслідками недійсності оспорюваних договорів. Оскільки в рамках даного позову, позивачем не заявлено вимоги про застосування наслідків недійсності правочинів, а відповідне тлумачення абз. 2 ч. 5 ст. 216 ЦК України свідчить, що суду надається можливість самостійно застосувати правові наслідки недійсності тільки нікчемного правочину.
		З урахуванням вказаного, господарський суд зазначає, що заходи забезпечення позову, які позивач просить вжити, в частині немайнових позовних вимог  є неспівмірним з предметом спору в цій справі.
		При цьому судом враховується, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
		Саме такий правовий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 22.07.2019 у справі №914/120/19.
		За правилами ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
		З урахуванням вказаного, суд не вбачає достатніх підстав для задоволення заяви позивача та вжиття заходів забезпечення позову.
		При цьому господарський суд зазначає, що вимога заявника про заборону Одеській обласній прокуратурі відчуження майнових прав на квартири за своєю суттю дублює вимогу про накладення арешту на майно, що за висновком суду не є співмірним з предметом спору в цій справі.
		Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про забезпечення позову є необґрунтованими, а відтак заява позивача товариства з обмеженою відповідальністю "ФПГ "БУДОВА" про  забезпечення позову /вх. № 2-1545/21 від 28.12.2021 року/ у справі № 916/3602/21 не підлягає задоволенню.
		Керуючись  ст.ст.  136, 137, ч. 8 ст. 140, 141, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,  суд
		УХВАЛИВ:
		Відмовити у задоволенні заяви позивача товариства з обмеженою відповідальністю "ФПГ "БУДОВА" про  забезпечення позову /вх. № 2-1545/21 від 28.12.2021 року/ у справі № 916/3602/21.
		          Ухвала складена та підписана 30.12.2021 року.
		                    Ухвала набрала законної сили 30.12.2021 року та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. 254, 255 ГПК України.
		 
		                    Суддя                                                                              Н.Д. Петренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...