Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 236/2450/20 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 31.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 31.12.2021.
Дата набрання законної сили: 21.12.2021
Номер судового провадження: 51-2306км21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020050420000454

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		21 грудня 2021року 
		м.Київ
		справа № 236/2450/20
		провадження № 51-2306км21
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі  Суд) у складі:
		головуючогоОСОБА_1 ,суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,прокурораОСОБА_5 ,розглянув касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження у суді апеляційної інстанції, на вирок Краснолиманського міського суду Донецької області від 26 листопада 2020 року та ухвалу Донецького апеляційного суду від 18 лютого 2021 року щодо
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Макіївки та жителя АДРЕСА_1 ,
		визнаного невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 Кримінального кодексу України (далі  КК).
		Обставини справи
		 
		1.Органами досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувався в учиненні домашнього насильства щодо своєї дружини ОСОБА_7 .
		2.13 липня 2020 року о 18:00 ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем спільного проживання в будинку АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, в черговий раз вчинив психологічне насильство щодо дружини, а саме грубо висловлювався до неї нецензурною лайкою, ображав, погрожував застосуванням фізичної сили та фізичною розправою, чим принижував її гідність, спричинив емоційну невпевненість та побоювання потерпілої за свою безпеку, що призвело до її психологічних страждань.
		3. Попередньо аналогічні випадки домашнього насильства мали місце 20 серпня 2019року, 13 травня 2020 року та 6 липня 2020 року, за що ОСОБА_6 притягувався до адміністративної відповідальності за статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі  КупАП).
		4.Краснолиманський міський суд Донецької області вироком від 26 листопада 2020року виправдав ОСОБА_6 за цим обвинуваченням у зв`язку зтим, що докази впідтвердження його винуватості є неналежними, оскільки зібрані під час досудового розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 8 липня 2020 року. 
		5.Донецький апеляційний суд ухвалою від 18 лютого 2021 року залишив вирок без змін.
		Вимоги і доводи касаційної скарги 
		 
		6.У касаційній скарзі прокурор на підставах, передбачених пунктами 1, 2 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК), просить скасувати оскаржені судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. 
		7.На обґрунтування своєї позиції прокурор зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували, що злочин, передбачений статтею 126-1 КК, є триваючим злочином зматеріальним складом. Ознакою його об`єктивної сторони є систематичний характер протиправних дій, що вчиняються кривдником. Досудове розслідування за епізодом домашнього насильства 13 липня 2020 року, здійснювалось у рамках кримінального провадження №12020050420000454, зареєстрованого за заявою ОСОБА_7 від 8 липня 2020 року, згідно з якою ОСОБА_6 з жовтня 2019 року вчиняє щодо неї домашнє насильство. Наведені факти стали ще одним підтвердженням тривалості та систематичності злочинних дій ОСОБА_6 .
		8.Крім того, прокурор вважає, що суд першої інстанції при ухваленні виправдувального вироку в порушення частини 3 статті 374 КПК не вказав підстави для виправдання ОСОБА_6 . 
		9. На думку прокурора, апеляційний суд не звернув уваги на згадані порушення. Ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статті 419 КПК. 
		Позиції учасників судового провадження
		 
		10.Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило. 
		11.У судовому засіданні прокурор вважав, що необхідно відмовити у задоволенні касаційної скарги.
		Оцінка Суду
		 
		12.Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені у скарзі доводи, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційну скаргу належить задовольнити частково.
		13.Згідно зістаттею 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального тапроцесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		14.За статтею 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим івмотивованим. Суд має ухвалити виправдувальний вирок у разі, якщо не доведено, що: 1)вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2)кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого єсклад кримінального правопорушення.
		15.Відповідно до частини 3 статті 374 КПК у разі, якщо суд визнає недоведеною будь-яку зцих обставин, він зобов`язаний у вироку зазначити, серед іншого, які докази, надані обвинуваченням, він відкидає і з яких мотивів.
		16.У цій справі суд першої інстанції, ухваливши виправдувальний вирок, лише процитував положення частини 1 статті 373 КПК, однак не вказав, яку саме обставину, з перелічених у цьому положенні, він вважає недоведеною під час судового розгляду.
		17.Суд лише зазначив, що вважає докази, які були отримані в рамках розслідування, розпочатого 8 липня 2020 року, неналежними для доказування події 13 липня 2013року, «в межах якої висунуто обвинувачення». 
		18.Суд не погоджується з висновком суду щодо меж визначеного обвинувачення та належності доказів.
		19.Відповідно до статті 85 КПК належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню укримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		20.Відповідно до диспозиції статті 126-1 КК домашнім насильством є систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства. Таким чином, обов`язковою ознакою цього складу злочину є систематичність вчинення насильства, тобто повторюваність його епізодів протягом певного часу. 
		21.На стороні обвинувачення лежить обов`язок довести цю складову злочину, для чого вона може надати відповідні докази систематичності домашнього насильства, утому числі, але не виключно, підтвердження притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП.[1]
		22.Таким чином, будь-які попередні епізоди домашнього насильства входять до предмету доказування обвинувачення за статтею 126-1 КК і докази, що стосуються цих епізодів, є належними, оскільки стосуються обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
		23.Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_6 обвинувачувався в умисних систематичних діях, що становлять психологічне насильство, які періодично траплялися щонайменше з серпня 2019 року до 13 липня 2020 року і призвели до тривалих фізичних та психічних страждань потерпілої. 
		24.На доведення обставин, що утворюють склад цього злочину, сторона обвинувачення надала суду показання ОСОБА_7 , яка під час судового розгляду повідомила про вчинення ОСОБА_6 систематичного психологічного насильства щодо неї, зокрема, і 13 серпня 2020 року. Також були надані показання ОСОБА_6 , який під час допиту в суді повністю визнав ці обставини ісвою вину вінкримінованому злочині.
		25.Суд першої інстанції не зазначив у вироку, з яких підстав, передбачених кримінальним процесуальним законом, він визнав ці докази, які прямо стосувалися предмету доказування у цій справі, неналежними. 
		26.Крім того, на доведення систематичності домашнього насильства сторона обвинувачення надала також судові рішення, які підтверджували, що ОСОБА_6 притягувався до адміністративної відповідальності за статтею 173-2 КупАП за вчинення домашнього насильства 20 серпня 2019року, 13 травня 2020 року та 6липня 2020 року, а також докази того, що 7липня 2020 року стосовно нього було видано терміновий заборонний припис, яким йому заборонено в будь-який спосіб контактувати з потерпілою.
		27.Хоча ці та інші офіційні документи прямо відносяться до предмету доказування уцій справі, суд першої інстанції не обґрунтував, чому він вважає їх такими, що не стосуються обставин, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні. 
		28.Також суд не зазначив у вироку підстав для визнання всіх цих доказів недостовірними або їх сукупності недостатніми для підтвердження обставин, які доводила сторона обвинувачення.
		29.Суд не може погодитися з висновком суду першої інстанції щодо того, що повідомлення ОСОБА_7 про новий епізод домашнього насильства, який стався 13липня 2020 року після того, як 8 липня 2020 року вже розпочалося розслідування за статтею 126-1 КК, вимагало внесення в ЄРДР нового запису про кримінальне правопорушення. Враховуючи характер злочину, передбаченого статтею 126-1 КК, який за визначенням включає ознаку систематичності і повторюваності, окремі епізоди такого насильства можуть не утворювати окремого злочину, а становлять продовження домашнього насильства у значенні статті 126-1 КК. В такому випадку нові епізоди такого насильства під час триваючого розслідування цього злочину не обов`язково вимагають внесення нового запису до Єдиного реєстру досудових розслідувань. 
		30.У цій справі 8 липня 2020 року ОСОБА_7 звернулась із заявою про вчинення її чоловіком систематичного психологічного насильства з жовтня 2019 року, за якою було розпочато розслідування. 14 липня 2020 року вона повідомила про те, що 13липня 2020 року її чоловік продовжив вчиняти щодо неї психологічне насильство.
		31.В контексті цієї справи очевидним є той факт, що діяння ОСОБА_6 8 та 13 липня 2020 року є тотожними та були об`єднані єдиним умислом, а отже не становлять двох окремих складів злочину, передбаченого 126-1 КК, а є епізодами одного триваючого кримінального правопорушення.
		32.Враховуючи викладене, Суд вважає, що ухвалений вирок не відповідає вимогам статей 370, 373 та 374 КПК.
		33.Апеляційний суд, незважаючи на зазначені стороною обвинувачення недоліки оскарженого рішення, вказаних порушень не усунув і належних відповідей на доводи апеляційної скарги не надав, а лише повторив помилкові висновки суду першої інстанції. 
		34.На підставі пунктів 1 та 2 частини 1 статті 438 цього Кодексу у зв`язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність ухвалу апеляційного суду належить скасувати із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого апеляційному суду необхідно врахувати викладене, ретельно перевірити доводи, наведені в апеляційній скарзі, дати на них вичерпні відповіді та ухвалити законне йобґрунтоване судове рішення.
		Враховуючи викладене, керуючись статтями 433, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.
		Ухвалу Донецького апеляційного суду від 18 лютого 2021 року щодо ОСОБА_6 скасувати й призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає. 
		 
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1  ОСОБА_2  ОСОБА_3 
		 
		 
		 
		 
		[1] Постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 583/3295/19 (провадження № 51 - 6189 км 20), https://reyestr.court.gov.ua/Review/95213443

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...