Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 804/8714/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; державного регулювання ринків фінансових послуг, з них; операцій із цінними паперами.
Надіслано для оприлюднення: 30.12.2021. Зареєстровано: 31.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 31.12.2021.
Дата набрання законної сили: 30.12.2021
Номер судового провадження: К/9901/10987/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30 грудня 2021 року
		 
		м. Київ
		справа № 804/8714/16
		провадження № К/9901/10987/19
		 
		                                                                                                                
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, треті          особи - ліквідатор Публічного акціонерного товариства «Запорізький сталепрокатний завод» Нагіх Людмила Костянтинівна, Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», про скасування рішення, за касаційною скаргою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на окрему ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Кругового О.О. Прокопчук Т.С., Шлай А.В. від 20 березня 2019 року, 
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, треті особи - ліквідатор ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» Нагіх Л.К., ПАТ «УкрСиббанк», про скасування рішення, у якому просив:
		- скасувати розпорядження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23 травня 2016 року № 96-КФ-С-А «Про скасування реєстрації випуску акцій                     ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод»;
		- відновити свідоцтво про реєстрацію випуску акцій ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод»;
		- зобов`язати Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку внести відповідні зміни до Державного реєстру випуску цінних паперів.
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від                                08 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.
		 
		3. Третій апеляційний адміністративний суд 20 березня 2019 року постановлено окрему ухвалу, якою зобов`язано відповідальних посадових осіб Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку поставити на обговорення та вирішити питання щодо розроблення проєкту внесення змін до Порядку скасування реєстрації випуску акцій, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23 квітня 2013 року № 737.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		4. Не погоджуючись із окремою ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року, посилаючись на порушення норм процесуального права, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку звернулась із касаційною скаргою, у якій просить скасувати окрему ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від  20 березня 2019 року.
		 
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		 
		5. Судом установлено, що Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку на виконання пункту 11 розділу І, пункту 3 розділу ІІ Порядку скасування реєстрації випусків акцій, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23 квітня 2013 року № 737 (далі - Порядок № 737) було видано розпорядження про зупинення обігу акцій, а згодом і розпорядження про скасування випуску акцій підприємства у зв`язку з існуванням таких передумов як: наявність постанови Господарського суду Запорізької області від 30 березня 2015 року у справі № 908/3468/13, яким ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; надходження заяви ліквідатора               ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» Нагіх Л.К. на скасування реєстрації випуску акцій ПАТ «Запорізький сталеварений завод» разом із відповідним пакетом документів.
		 
		6. При цьому, постановою Запорізького Господарського суду Запорізької області від 26 березня 2018 року у справі № 908/3468/13 скасовано постанову Господарського суду Запорізької області від 30 березня 2015 року у справі № 908/3468/13. Припинено повноваження ліквідатора ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» - Нагіх Л.К. Відновлено процедуру санації ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» та повноваження керуючого санацією - Нагіх Л.К.
		 
		7. Тобто, з 26 березня 2018 року перестали існувати передумови, що слугували зупиненню обігу акцій, та подальшому скасуванню випуску акцій ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод».
		 
		8. На думку суду апеляційної інстанції, наявність обмежень щодо обігу та випуску акцій товариства без існування для цього обов`язкових передумов, визначених законодавством, може призводити до порушення прав та інтересів учасників суспільних правовідносин, що становлять предмет відповідного правового регулювання. 
		 
		9. Зі змісту окремої ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від                    20 березня 2019 року убачається, що нею зобов`язано відповідальних посадових осіб Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку поставити на обговорення та вирішення питання щодо розроблення проєкту внесення змін до Порядку № 737.
		 
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		 
		10. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції при постановленні окремої ухвали у цій справи проігноровано норми статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки, в оскаржуваній ухвалі суду не зазначено який саме закон чи нормативно-правовий акт порушено Комісією (чи її посадовими особами), а тим більше, якій саме нормі права (пункт та стаття) не відповідає Порядок № 737.
		 
		11. ОСОБА_1 подано відзив на касаційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на окрему ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		12. Відповідно до частин першої, четвертої статті 249 Кодекс адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
		В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
		 
		Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		13. Окрема ухвала є способом реагування суду на випадки виявлення порушення законності та правопорядку, які не можуть бути усунені ним самостійно при вирішенні адміністративного спору з використанням передбачених адміністративним процесуальним законом засобів.
		 
		14. Статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. 
		Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
		 
		15. Розкриваючи зміст принципу належного урядування, Конституційний Суд України у Рішенні від 5 червня 2019 року №             3-р(I)/2019 наголосив, що держава зобов`язана не тільки утримуватися від порушень чи непропорційних обмежень конституційних прав, а й уживати належних заходів для забезпечення можливості їх повної реалізації кожною особою, яка перебуває під її юрисдикцією. Із цією метою законодавець та інші органи публічної влади повинні запроваджувати таке юридичне регулювання, що має відповідати конституційним нормам і принципам та створювати механізми для ефективного захисту конституційних прав і свобод.
		 
		16. Тому одним із важливих елементів принципу належного урядування є юридична визначеність та «якість» закону, що покладає на державу обов`язок приймати такі закони, які відповідають Конституції України та спрямовані на найбільш ефективний захист прав і свобод особи.
		 
		17. Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) (пункт 85             рішення у справі «Шалімов проти України» (Shalimov v. Ukraine), заява                        № 20808/02) такий критерій як «якість закону» вимагає, щоб він був доступним для зацікавленої особи, яка, окрім того, повинна мати можливість передбачити наслідки його дії щодо себе, та відповідав принципові верховенства права (рішення у справах «Круслен проти Франції» (Kruslin v. France), № 11801/85, пункт 27; «Ювіг проти Франції» (Huvig v. France), № 42921/09, п. 26).
		 
		18. У Доповіді Венеціанської комісії № 512/2009 «Про верховенство права» (the Rule of Law), яка прийнята на 86-й пленарній сесії 25-26 березня 2011 року, розкриваючи поняття «юридична визначеність» (legal certainty), наголошується на тому, що принцип юридичної визначеності є істотно важливим для питання довіри до судової системи та верховенства права, а також і для плідності бізнесової діяльності, з тим щоб генерувати розвиток та економічний поступ; аби досягти цієї довіри, держава повинна зробити текст закону (the law) легко доступним; вона також зобов`язана дотримуватись законів (the laws), які запровадила, і застосовувати їх у передбачуваний спосіб та з логічною послідовністю; передбачуваність означає, що закон має бути, за можливості, проголошений наперед (до його застосування) та має бути передбачуваним щодо його наслідків: він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку (пункт 44).
		 
		19. Отже, поняття «якість закону» (quality of law) охоплює такі характеристики відповідного акта законодавства як чіткість, точність, недвозначність, зрозумілість, узгодженість, доступність, виконуваність, передбачуваність і послідовність. Ці характеристики стосуються як положень будь-якого акта (норм права, які у ньому містяться), так і взаємозв`язку такого акта з іншими актами законодавства такої ж юридичної сили. При цьому норми права, що не відповідають критерію «якості закону» (зокрема, не відповідають принципу передбачуваності (principle of foreseeability) або передбачають можливість різного тлумачення та правозастосування), суперечать і такому елементу принципу верховенства права як заборона свавілля, а застосування таких норм може призвести до порушення конституційних прав особи та неможливість адекватного захисту від необмеженого втручання суб`єктів владних повноважень у права такої особи.
		 
		20. Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. 
		 
		21. Одним із основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який, серед іншого, передбачає, що закони мають бути чіткими і зрозумілими, закони не повинні бути суперечливими, а у випадку недостатньої чіткості чи суперечливості норм права вони мають тлумачитися на користь невладного суб`єкта (рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії»). 
		 
		22. Таким чином, недосконалість у законодавчому регулюванні спірних правовідносин на рівні підзаконного нормативно-правового акта не повинна впливати на можливість реалізації позивачем гарантованого йому права власності.
		 
		23. Правовим підґрунтями для практичної реалізації принципу належного урядування є стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає критерії, яким мають відповідати дії (бездіяльність) та рішення суб`єкта владних повноважень, зокрема, такі рішення (дії або бездіяльність) вважаються правомірними, якщо вони прийняті (вчинені): 1) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією      та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)     обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)     безсторонньо (неупереджено); 5)     добросовісно; 6) розсудливо; 7)     з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8)     пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи й цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;                       10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. 
		 
		24. Без належного врегулювання питань, пов`язаних з процедурою відновлення випуску та обігу акцій у зв`язку з тим, що передумов, що слугували підставою зупиненню обігу акцій, та подальшому скасуванню випуску акцій, вже немає, адміністративні суди не мають достатньої можливості оцінити правомірність відповідних рішень, дій або бездіяльності суб`єктів владних повноважень. 
		 
		25. Таким чином, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку недостатнім підзаконним регулюванням не забезпечила належне виконання покладених на неї функцій щодо розроблення в установленому законом порядку норм і правил у сфері обігу акцій.
		 
		26. Зважаючи на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанцій, що невизначення в Порядку № 737 процедури скасування комісією власних розпоряджень та відновлення обігу та випуску акцій товариства за умови, якщо перестали існувати визначені законодавством підстави для зупинення обігу або скасування випуску акцій товариства, вказує на можливість настання негативних наслідків до невладного суб`єкта правовідносин без наявності для цього законних підстав, що не відповідає принципу правової визначеності як складового елементу принципу верховенства права. 
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		27. За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин при дотриманні норм процесуального права; у ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
		 
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, 
		 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку залишити без задоволення, а окрему ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року - без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та  оскарженню не підлягає.  
		 
		Суддя-доповідач          Н.В. Коваленко
		        
		Судді                                                                                                              Я.О. Берназюк 
		 
		                                                                                                                В.М. Шарапа

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...