Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 721/543/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано для оприлюднення: 31.12.2021. Зареєстровано: 31.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 04.01.2022.
Дата набрання законної сили: 30.12.2021
Номер судового провадження: 22-ц/822/801/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		П О С Т А Н О В А
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		 
		30 грудня 2021 року                                         
		 
		м. Чернівці
		 
		справа № 721/543/20
		 
		провадження №22-ц/822/801/21
		 
		Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого    Половінкіна Н. Ю. 
		 
		суддів: Владичана А.І., Одинака О.О.
		 
		учасники справи:
		 
		позивач ОСОБА_1 
		 
		відповідач Акціонерне товариство «Чернівціобленерго»
		 
		апеляційна скарга Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» на рішення Путильського районного суду Чернівецької області від 25 травня 2021 року, головуючий у першій інстанції Проскурняка С.П.
		 
		ВСТАНОВИВ
		 
		Описова частина
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		ОСОБА_1 у липні 2020 року звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди спричиненої засобами підвищеної небезпеки.
		 
		Зазначала, що 15 жовтня 2019 року о 06 год. 30 хв. на території своєї земельної ділянки по АДРЕСА_1 виявила вражену електричним струмом кобиломатку гнідої масті віком 5 років, власником якої є. 
		 
		Після повідомлення про враження кобили електричним струмом черговому Путильського РЕМ в той же день було ліквідовано несправність.
		 
		Згідно довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «Вашківецький ринок», середньо ринкова вартість кобиломатки першої категорії вгодованості 610 кг становить 24-26 тисяч гривень.
		 
		Також загибеллю кобиломатки завдано моральної шкоди, яка полягає у глибоких душевних стражданнях у зв`язку із знищенням кобиломатки, що була помічницею в господарстві.
		 
		Просила стягнути з Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 25000 грн. та моральну шкоду в сумі 5000 грн.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Путильського районного суду Чернівецької області від 25 травня 2021 року позов задоволено частково, стягнуто зАкціонерного товариства "Чернівціобленерго" на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 25000 грн. та моральну шкоду в сумі 2500 грн. 
		 
		Короткий зміст вимог апеляційної скарги
		 
		Акціонерне товариство «Чернівціобленерго» в апеляційній скарзі просить рішення Путильського районного суду Чернівецької області від 25 травня 2021 року скасувати та постановити нове судове рішення, яким у позові ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Чернівціобленерго" про відшкодування матеріально та моральної шкоди, спричиненої засобом підвищеної небезпеки. 
		 
		Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
		 
		Зазначає про неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, вздовж присадибної ділянки, на якій випасалась худоба, проходить лінія електропередач, відповідно до п.9 Правил охорони електричних мереж, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 209 від 04 березня 1997 року уздовж повітряних ліній електропередач встановлюються охоронні зони, забороняється розташування польових станів, загонів для худоби.
		 
		За час роботи оперативно - виїздної бригади Путильського РЕМ для усунення наслідків пошкодження опори ПЛ 15 жовтня 2019 року не було виявлено та не зафіксовано факту загибелі тварини, тому відсутній причинно-наслідковий зв`язок між ліквідацією пошкождення та загибеллю тварини.
		 
		ОСОБА_1 не доведено право власності на тварину за відсутності паспорту коня, обов`язковість якого визначається Положенням про ідентифікацію та реєстрацію коней, затвердженим Наказом Міністерства аграрної політики України від 31 грудня 2004 року №496.
		 
		Вважає, що довідка виконавчого комітету Розтоківської сільської ради Путильського району Чернівецької області від 16 грудня 2019 року не підтверджує право власності на кобилу, яка загинула.
		 
		Посилається на неправомірність висновків суду першої інстанції щодо неналежного виконання Акціонерним товариством «Чернівціобленерго» обов`язків з обслуговування ліній електропередач .
		 
		Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
		 
		У відзиві ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» залишити без задоволення.
		 
		Мотивувальна частина
		 
		Позиція апеляційного суду
		 
		Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
		 
		Задовольняючи позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Чернівціобленерго" про відкшодування матеріально та моральної шкоди, спричиненої засобом підвищеної небезпеки, суд першої інстанції керувався положеннями ч.1, 5 ст.1187 ЦК України та дійшов висновку, що на Акціонерного товариства"Чернівціобленерго" слідпокласти обов`язок з відшкодування ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди. 
		 
		На обгрунтування таких висновків суд першої інстанції зазначив, що діяльність Акціонерного товариства "Чернівціобленерго" щодо володіння та обслуговування ліній електричних передач є джерелом підвищеної небезпеки, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов`язків з обслуговування ліній електропередач Акціонерного товариства"Чернівціобленерго"заподіяно шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, встановлено причинний зв`язок між діями Акціонерного товариства "Чернівціобленерго" та спричиненою шкодою ОСОБА_1 .
		Водночас судом першої інстанції зазначено про доведеність права власності ОСОБА_1 щодо померлої тварини за відсутності паспорту коня, оскільки відповідно до п.4.2 Наказу Міністерства Аграрної політики України від 31 грудня 2004 року за номером 496, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 квітня 2005 року за №362/10642, наявність паспорта коня є обов`язковою при участі коня у виставках, виводках, іподромних випробуваннях спортивних змаганнях, ветеринарно-санітарних обробках та оглядах, продажу коня та його забою.
		Визначаючи розмір моральної шкоди в сумі 2500 грн. (10 % від завданої матеріальної шкоди), судом першої інстанції враховано характер та обсяг моральних страждань ОСОБА_1 , вимоги розумності і справедливості.
		Відповідно до частин 1, 2, 5ст.263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 
		 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		 
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Судове рішення наведеним нормам не відповідає.
		 
		Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції
		 
		Встановлено, що 15 жовтня 2019 року близько 06год. 30хв на місці випасу тварини, а саме біля домоволодіння ОСОБА_1 , один із електричних проводів впав, внаслідок чого стався контакт високовольтного електричного проводу зкобиломаткою, яка будучивражена електричним струмом загинула.
		 
		Відповідно до довідки Розтоківської сільської ради від 16 грудня 2019 року за №2008, в господарстві ОСОБА_1 утримуються коні, в тому числі кобила віком від 3-х років і старше, яка була уражена електричним струмом, внаслідок чого тварина загинула.(а.с.19)
		 
		З протоколу розтину трупа тварини від 15 жовтня 2019 року вбачається, що тварина (кобиломатка) загинула внаслідок паралічу серцево-судинної системи (ураження електричним струмом). Також в даному протоколі зазначена вага кобиломатки, а саме близько 610кг. /а.с.11,12/.
		 
		Згідно довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «Вашківецький ринок», середньо ринкова вартість кобиломатки першої категорії вгодованості 610 кг. становить 24-26 тисяч гривень.
		 
		Мотиви,зякихвиходить апеляційнийсуд,тазастосованінорми права 
		Частиною першою статті 1166ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Відповідно до частини другої статті 1166ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		Відповідно до частини першоїстатті 1187 ЦК Україниджерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
		Діяльність, яку здійснює ПАТ «Чернігівобленерго», пов`язана із експлуатацією ліній електромереж, а тому має ознаки джерела підвищеної небезпеки.
		За загальними правилом частини другоїстатті 1187 ЦК Українишкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела.
		Отже,статтею 1187 ЦК Українивизначено особливого суб`єкта, відповідального за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки .
		Частиною другоюстатті 1187 ЦК Українивстановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
		Володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, є юридична або фізична особа, що експлуатує такий об`єкт на відповідній правовій підставі.
		Згідно з частиною п`ятоюстатті 1187 ЦК Україниособа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
		Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що шкода, завданаджерелом підвищеної небезпекиособі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка є його власником. Проте норми частини другоїстатті 1166 ЦК Українизвільняють таких осіб від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що така шкода завдана внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
		Відповідно до частини п`ятоїстатті 24 Закону України «Про електроенергетику»електропередавальні організації зобов`язані забезпечувати належний технічний стан та організацію експлуатації об`єктів електроенергетики відповідно до вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж та енергетичного обладнання, надійне та якісне постачання (транспортування) енергії згідноз умовами ліцензій та договорі, 
		Не заслуговують на увагу доводи Акціонерного товариства «Чернівціобленерго», на які є посилання в апеляційній скарзі, що відповідачем проводились періодичні огляди та капітальний ремонт повітряної лінії, оскільки загибель тварин спричинено саме внаслідок неналежного технічного стану електромереж, власником якого яких є Акціонерне товариства «Чернівціобленерго».
		Не можна погодитися з твердженнями Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» про недоведеність права власності ОСОБА_1 на тварину, яка загинула.
		Згідно ч.1ст.180 ЦК України, тварини є особливим об`єктом цивільних прав. На них поширюється правовий режим речі, крім випадків, встановлених законом.
		Уст. 328 ЦК Українивизначено презумпцію правомірності набуття права власності. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
		Таким чином, власник не зобов`язаний у кожному випадку доводити іншим особам правомірність набуття права власності на належне йому майно.
		Відповідно до положень ЦК України основними способами набуття права власності на тварину є: привласнення загальнодоступних дарів природи (ст. 333 ЦК), набуття права власності на безхазяйну річ (ст. 335 ЦК), набуття права власності на бездоглядну домашню тварину (ст. 341 ЦК), набуття права власності на тварину на підставі цивільно-правового договору та набуття права власності на тварину у порядку спадкування.
		За змістом пунктів 3, 4, 5 ч.1ст.1 Закону України "Про ідентифікацію та реєстрацію тварин", ідентифікаційний номер - індивідуальний або груповий номер, що присвоюється тварині (або їх групам) та не змінюється протягом її життя; ідентифікація - процес ототожнення тварини шляхом присвоєння їй ідентифікаційного номера з використанням візуальних, електронних та змішаних засобів залежно від виду тварини з подальшим внесенням ідентифікаційного номера до Єдиного державного реєстру тварин. Ідентифікаційні документи - документи встановленого зразка, що видаються на тварину (паспорт великої рогатої худоби, паспорт коня, реєстраційне свідоцтво свиней, реєстраційне свідоцтво овець/кіз)
		Єдиний державний реєстр тварин - електронна база даних про ідентифікованих тварин, їх власників/утримувачів, господарства, переміщення, забій, утилізацію, загибель, падіж таких тварин (п.2 ч.1ст.1 Закону України "Про ідентифікацію та реєстрацію тварин").
		Об`єктом ідентифікації та реєстрації є сільськогосподарські тварини - велика рогата худоба, коні, свині, вівці, кози. Індивідуальний ідентифікаційний номер є унікальним у межах одного виду тварин. Великій рогатій худобі, вівцям, козам та коням присвоюється виключно індивідуальний номер (ст.4 Закону України "Про ідентифікацію та реєстрацію тварин").
		Частиною 1ст. 5 Закону України "Про ідентифікацію та реєстрацію тварин"передбачено, що юридичні та фізичні особи, що провадять діяльність з розведення та утримання тварин, зобов`язані, зокрема: подавати для реєстрації дані про ідентифікованих тварин, господарства їх розведення та утримання, переміщення, забій, утилізацію, загибель, падіж тварин;ідентифікувати усіх тварин у господарстві; вести облік усіх тварин у господарстві, в тому числі щодо їх народження, ідентифікаційних номерів, усіх переміщень тварин між господарствами, а також про забій, утилізацію та падіж тварин;зберігати відомості про тварину протягом трьох років після її смерті (забій, падіж, утилізація) або переміщення її з господарства; здійснювати переміщення тварин з ідентифікаційними документами.
		Виходячи з аналізу наведених норм, чинним законодавством встановлений спеціальний режим використання такого майна як "тварини", який полягає у чіткій їх ідентифікації, у тому числі шляхом присвоєння їй унікального ідентифікаційного номера.
		Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06 червня 2018 року справа №904/10957/16
		У відповідності до «Положення про ідентифікацію та реєстрацію коней» затвердженогоНаказом Міністерства аграрної політики України № 496 від 31.12.2004п.п. 1.1.-1.4. дане Положення визначає порядок проведення ідентифікації і реєстрації коней. Положення є обов`язковим для виконання всіма фізичними особами, що є власниками коней. Ідентифікації і реєстрації підлягають усі коні, які перебувають, розводяться або утримуються на території України. Ідентифікація і реєстрація коней запроваджується в тому числі і з метою підтвердження права власності на коней.
		Згідно п.4 даного наказу визначено, що, починаючи з 1 січня 2007 року, переміщення коней з господарства в господарство, реалізація та забій тварин на м`ясо здійснюються за умови, що тварина ідентифікована та зареєстрована в установленому порядку та за наявності паспорта коня.
		Відповідно до п.п.1.1,1.2, 1.3 Положення, це положення визначає порядок проведення ідентифікації і реєстрації коней, є обов`язковим для виконання всіма юридичними та фізичними особами, що є власниками коней, займаються їх розведенням, вирощуванням, утриманням, випробуваннями, торгівлею, транспортуванням, проводять забій, утилізацію, здійснюють ветеринарно-санітарний контроль, ведуть централізований племінний облік, надають сервісні послуги у сфері тваринництва та проводять виставки за участю коней. Ідентифікації і реєстрації підлягають усі коні, які перебувають, розводяться або утримуються на території України.
		Пунктом 1.4. Положення визначено, що ідентифікація і реєстрація коней запроваджується з метою , зокрема, і підтвердження права власності на коней.
		Відповідно до п. 1.5. власником є фізична чи юридична особа, яка володіє, користується та розпоряджається тваринами; паспорт коня це документ установленої форми, що містить ідентифікаційні та інші дані стосовно коня, відомості про власника, реєстрацію в Реєстрі тварин, ветеринарно-санітарні заходи та є обов`язковим супровідним документом при будь-якому переміщенні тварини.
		Розділом 4 Положення (в редакціїНаказу Міністерства аграрної політики № 85 від 25.02.2008) встановлено, що Паспорт коня (паспорт віслюка/мула/лошака) видається на кожну тварину, ідентифіковану і зареєстровану в установленому цим Положенням порядку, є супровідним документом на коня при будь-якому його переміщенні і зберігається за місцеперебуванням коня ( п. 4.1.) Бланки паспорта коня (додаток 9), паспорта віслюка/мула/лошака (додаток 10 виготовляються згідно з технічним описом бланка "Паспорт коня" (додаток 11) ( п.4.3).
		Згідно п. 4.6. Положення , в редакціїНаказів Міністерства аграрної політики № 85 від 25.02.2008та№ 484 від 18.12.2015) Паспорт містить такі розділи: Відомості про коня та його власника. Відомості про коня містять: ідентифікаційний номер, код мікрочипа (за наявності), дату народження, кличку, стать, масть, породну належність, реєстрацію в ДКПК (за наявності), походження (номер за ДКПК (для племінних коней), кличка, рік народження і порода батька, матері і батька матері), місце народження; відомості про власника, які містять назву господарства, прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, поштову адресу. Реєстрація зміни власника. Родовід коня (крім паспорта віслюка/мула/лошака). Ідентифікаційний опис коня (віслюка/мула/лошака). Розділ містить кличку коня, графічний і письмовий опис відмітин і прикмет коня, реєстрацію зміни клички коня, відмітку про кастрацію. Перевірка ідентифікаційних даних коня. Проводиться шляхом порівняння відмітин і прикмет коня з відмітинами і прикметами, що описані в його паспорті. Перевірка ідентифікаційних даних проводиться уповноваженою особою або ветеринарним лікарем у разі прибуття коня на змагання, випробування тощо і у всіх випадках застосування щодо коня ветеринарних лікарських препаратів або проведення ветеринарних досліджень. Відмітки про проведені вакцинації проти грипу коней. Відмітки про інші вакцинації (крім грипу). Лабораторні дослідження. До цього розділу заносяться результати проведених лабораторних досліджень щодо наявності в організмі коня збудників інфекційних захворювань або заборонених речовин. Облік застосування ветеринарних лікарських засобів. У цьому розділі лікар ветеринарної медицини, що проводить лікування коня, зазначає інформацію щодо дати, місця лікування і назви кожного ветеринарного лікарського препарату, що застосовувався для лікування коня, і засвідчує її своїм підписом і печаткою.
		Паспорт на ідентифікованого коня видається один раз. Термін дії паспорта є безстроковим. Обмін паспорта або видача нового здійснюється у разі, якщо: власником були встановлені розбіжності в записах паспорта із записами книги обліку ідентифікованих коней; паспорт став непридатним для користування; паспорт утрачено. (п.4.8. 4.10. Положення) .
		Таким чином належним документом ідентифікації коня, в тому числі її власника, є паспорт коня. 
		Разом з тим «Положення про ідентифікацію та реєстрацію коней» затвердженогоНаказом Міністерствааграрної політикиУкраїни №496від 31грудня 2004 року не передбачає виникнення права власності на коня з моменту ідентифікації і реєстрації коней.
		За таких обставин невиконання ОСОБА_1 обов`язку з ідентифікації наявного поголів`я коней і реєстрації не спростовує правомірність набуття права власності на належну їй тварину, яка загинула.
		На підставі ч.1ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
		За змістом ч.3 ст.12ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		 
		Згідно із положеннями частини першої, п`ятої, шостої ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		 
		Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		 
		Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		 
		Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.
		 
		Сторона має довести ті обставини, на які вона посилається, і саме, такі належним чином вчинені дії позивача, за загальним правилом, є підставою для задоволення його позову. Натомість відсутність належного спростування іншою стороною обставин, на які посилається сторона без належного їх доведення, а сама по собі не є підставою для задоволення позову, оскільки суперечить загальним принципам доказування у цивільних справах, встановлених процесуальним законом.
		 
		Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18(пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).
		До матеріалів справи приєднано довідку Розтоківської сільської ради від 16 грудня 2019 року за №2008 про те, що в господарстві ОСОБА_1 утримуються коні, в тому числі кобила віком від 3-х років і старше, яка була уражена електричним струмом, внаслідок чого тварина загинула.
		Акціонерним товариством «Чернівціоблеенерго» не спростовано презумцію права власності ОСОБА_1 на тварину, яка загинула.
		Не можна погодитися з твердженнями Акціонерного товариства «Чернівціоблеенерго» про недотримання ОСОБА_1 вимог п.9 Правил охорони електричних мереж, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 209 від 04 березня 1997 року щодо заборони розташування польових станів, загонів для худоби.
		 
		Так, судом першої інстанції встановлено, що 15 жовтня 2019 року о 06 год. 30 хв. на території присадибної земельної ділянки ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 загинула кобиломатка гнідої масті віком 5 років внаслідок ураження електричним струмом. 
		 
		На підставі ч.3ст.386 ЦК Українивласник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
		Частинами першою  третьою статті 23ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Відповідно до частини першої статті 1167ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Згідно зі статтею 1168ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
		Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають такі обставини: наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вина останнього в заподіянні шкоди.
		З огляду на відсутність майнові шкоди, відсутні підстави і для відшкодування моральної шкоди.
		 
		Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
		 
		На підставі ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		 
		Ураховуючи викладене рішення Путильського районного суду Чернівецької області від 25 травня 2021 року у підлягає залишенню без змін.
		 
		Керуючись п.1 ч.1 ст.374, ч.1 ст.375 ЦПК України
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» залишити без задоволення.
		 
		Рішення Путильського районного суду Чернівецької області від 25 травня 2021 року залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Дата складання повного судового рішення 30 грудня 2021 року.
		 
		 
		Головуючий                                Н.Ю. Половінкіна
		 
		Судді                                      А.І. Владичан
		                                       
		О.О. Одинак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...