Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/9006/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано для оприлюднення: 31.12.2021. Зареєстровано: 31.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 04.01.2022.
Дата набрання законної сили: 16.12.2021
Номер судового провадження: 11-сс/4806/348/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42021070000000174

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 308/9006/21
		 
		Закарпатський апеляційний суд
		 
		   
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 
		16.12.2021         м. Ужгород
		 
		Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , власника майна ОСОБА_6 та його представника  адвоката ОСОБА_7 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді матеріали судового провадження 11-сс/4806/348/21 за апеляційними скаргами прокурора Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_8 та власника майна, на яке накладено арешт ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.08.2021. 
		Цією ухвалою задоволено частково клопотання слідчого СВ СУ ГУ НП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42021070000000174 від 18.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.364 КК України та накладено арештіз забороною розпорядження на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:24:001:0592, площею 0,5179 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, яка перебуває у власності ОСОБА_6 , та розташована за адресою АДРЕСА_1 .
		Клопотання мотивоване тим, що 30.12.2020 Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради виданий Наказ за №309-М, яким затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями комерційного призначення» по АДРЕСА_2 . Вказана адреса містобудівних умов та обмежень є фактично адресою земельної ділянки в місті Ужгороді Закарпатської області за кадастровим номером 2110100000:24:001:0592, площею 0,5179 га по Слов`янській набережній, 31.
		Органом досудового розслідування встановлено, що посадовими особами Ужгородської міської ради незаконно видано дозвільні документи щодо забудови земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:24:001:0592, а також незаконно змінено її цільове призначення, у зв`язку з чим у їх діях вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, а тому вказана земельна ділянка являється предметом кримінального правопорушення та у відповідності до ст. 98 КПК України, має значення речового доказу.
		На підставі вищевикладеного, та з метою запобігання вчинення будь-яких дій спрямованих на приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, а саме земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:24:001:0592, площею 0,5179 га, що знаходиться за адресою: 
		-2-
		АДРЕСА_1 , та являється предметом кримінального правопорушення та у відповідності до ст. 98 КПК України, має значення речового доказу, а також з метою вжиття заходів щодо недопущення незаконного проведення будівництва на даній земельній ділянці шляхом проведення земляних, будівельних, ремонтних чи інших робіт, у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на дане майно, що й зумовило звернення до слідчого судді із зазначеним клопотанням..
		В ухвалі слідчий суддя вказав, що клопотання слідчого містить достатньо правових підстав для арешту майна, передбачених ст.170 КПК України та арешт необхідний з метою збереження речових доказів. Разом з тим, слідчий суддя не погодився із доводами слідчого про необхідність накласти арешт у вигляді заборони користування, у тому числі шляхом заборони на проведення будь-яких будівельних та земляних робіт, на цю земельну ділянку, оскільки слідчим не доведено належними та допустимими доказами той факт, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна ОСОБА_6 , який придбав цю земельну ділянку після винесення всіх вищезазначених рішень Ужгородською міською радою та згідно законодавства є добросовісним набувачем.
		В апеляційнійскарзі прокурорпросить скасуватиухвалу слідчогосудді,постановити новуухвалу,якою накластиарешт на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:24:001:0592 із забороною розпорядження відчуження та користування, у тому числі шляхом заборони на проведення будь-яких будівельних та земляних робіт на цій земельній ділянці. Вважає ухвалу незаконною та необґрунтовано, а викладені у ній висновки такими, що не відповідають фактичним обставинам. Вказує, що органом досудового розслідування встановлено факт незаконної зміни цільового призначення земельної ділянки на якій наразі здійснюються будівельні роботи, таким чином незастосування слідчим суддею обмеження у виді користування цією земельною ділянкою може призвести до її незаконної забудови. З огляду на ці обставини, прокурор вважає, що такий спосіб забезпечення кримінального провадження буде співмірним із наявним у даному кримінальному провадженні ризиками .
		В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт земельної ділянки. Вважає, що відсутні правові підстави для арешту належної йому на праві приватної власності земельної ділянки. Вказує, що він придбав земельну ділянку у передбаченому законом порядку за договором купівлі-продажу, законність якого ніким не оспорена. Вважає, що встановлені органом досудового розслідування порушення умови забудови спірної земельної ділянки є надуманими та спростовуються наявними письмовими доказами, які містяться у матеріалах провадження. Просить врахувати. що сам по собі факт затвердження Містобудівних умов та обмежень свідчить про безумовне дотримання законодавства пов`язаного з будівництвом на спірній земельній ділянці. Зазначає, що місце розташування та висота запланованого житлового комплексу погоджено у всіх необхідних інстанціях без будь-яких зауважень, а відтак відсутні належні підстави вважати, що таке будівництво у будь-який спосіб порушує чиїсь права та обов`язки. Зауважує, що в силу своїх фізичних властивостей спірна земельна ділянка не може бути зіпсована, прихована або знищена, а тому немає підстав для її арешту. Вважає, що навіть факт передачі земельної ділянки іншому власнику не перешкодить органу досудового розслідування у проведенні необхідних експертиз. 
		В запереченні на апеляційну скаргу прокурора представник ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 просить зашити її без задоволення. Вважає апеляційну скаргу прокурора необґрунтованою, а наведені у ній доводи безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам. Своє заперечення на апеляційну скаргу представник обгрунтував доводами аналогічними доводам апеляційної скарги ОСОБА_6 . 
		 
		-3-
		 
		 
		 
		Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора на підтримання апеляційної скарги та заперечення апеляційної скарги ОСОБА_6 , пояснення ОСОБА_6 та його представника  адвоката ОСОБА_7 на підтримання своєї апеляційної скарги та заперечення проти апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали судового провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_6 задоволенню не підлягає, з таких підстав. 
		Положеннями ст.ст.2,7 КПК Українивизначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності. 
		Відповідно довимог ст.ст.370,372 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
		При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
		При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст.170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.
		Вказана норма узгоджується з ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
		Згідно зКонституцією України таЗаконом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.
		До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна
		Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна,інакше як в інтересах суспільства іна умовах,передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
		Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу доЄвропейської конвенції з прав людинизабороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.
		Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004).
		 
		-4-
		 
		У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п.2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
		З матеріалів судового провадження вбачається, що слідчим суддею під час розгляду клопотання слідчого про арешт майна не в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних нормКПК Українита Конвенції про захист прав і основоположних свобод.
		Так, з ухвали слідчого судді від 04.08.2021 вбачається, що приймаючи рішення про часткове задоволення клопотання та накладення арешту на вказане у клопотанні майно, слідчий суддя виходив з положеньст.170 КПК Україниі вважав, що необхідність арешту такого, є доведеною. З цим погоджується і колегія суддів з огляду на наступне. 
		   Як вбачається з клопотання, у провадженні слідчого відділу СУ ГУ НП в Закарпатській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42021070000000174 від 18.05.2021 з попередньою правовою кваліфікацією за ч.2 ст.364 КК України. 
		   18.05.2021 до Закарпатської обласної прокуратури надійшов рапорт старшого оперуповноваженого ВКБОЗ УСБУ в Закарпатській області про те, що посадові особи Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради за отримання неправомірної винагороди, в порушення встановленої Генеральним планом зональної території міста Ужгорода, в межах вул. Воз`єднання, Миколи Бобяка, Володимирської, Михайла Драгоманова, видали та погодили містобудівні умови будівництва багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями комерційного призначення висотою 40 метрів забудови від найнижчої планувальної відмітки землі до верхньої конструктивної відмітки даху будівлі та 53% забудови території земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:24:001:0592.
		В ходідосудового розслідування встановлено, що 30.12.2020 Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради виданий наказ за №309-М, яким затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями комерційного призначення» по вул. Воз`єднання, 19. Вказана адреса містобудівних умов та обмежень є фактично адресою земельної ділянки в місті Ужгороді Закарпатської області за кадастровим номером 2110100000:24:001:0592, площею 0,5179 га по Слов`янській набережній, 31.
		Згідно ст.114 Земельного кодексу України санітарно-захисні зони створюються навколо об`єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об`єктів від територій житлової забудови. У межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житлових об`єктів, об`єктів соціальної інфраструктури та інших об`єктів, пов`язаних з постійним перебуванням людей.
		Генеральним планом міста Ужгорода, який затверджено 04.06.2004 ХІХ сесією ІV скликання рішенням №313, що діяв на момент вчинення кримінального правопорушення, встановлено на територію земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:24:001:0592, зону підприємства 5-го класу шкідливості (ТОВ «ГРОКЛІН-КАРПАТИ»), що передбачає санітарно-захисну зону, яка відокремлює промислове підприємство від житлової забудови до 50 метрів.
		 
		-5-
		 
		Водночас, будівництво здійснюється впритул до вищевказаного підприємства, без дотримання санітарно-захисної зони, що було проігноровано працівниками Ужгородської міської ради.
		Окрім того, відповідно до детального плану території, обмеженої вулицями Воз`єднання, Миколи Бобяка, Володимирською, Михайла Драгоманова, затвердженого рішенням L сесії Ужгородської міської ради VII скликання №2064 від 23.07.2020, який є чинним на момент вчинення кримінального правопорушення, висота забудови на даній території не може перевищувати 9-ти поверхів, що також проігноровано посадовим особами Ужгородської міської ради та незаконно видано обмеження по висоті на 12-ть поверхів.
		При цьому, вимоги до забудови встановлено таблицею 6.2 пункту 6.1.14 Державних будівельних норм Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» передбачені показники граничних намірів забудови земельної ділянки згідно яких максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки при розміщенні житлового будинку (понад 11 поверхів) становить не більше 30%, що також проігноровано посадовими особами Ужгородської міської ради та незаконно видано обмеження в 53% забудови земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:24:001:0592. Вказаний відсоток забудови не дозволяє дотриматись санітарно - захисної зони.
		Також встановлено, що згідно містобудівного розрахунку із техніко-економічними показниками «Будівництва багатоквартирного будинку із вбудованими приміщеннями комерційного призначення по Слов`янській набережній, 31 в м. Ужгород», під`їзд до земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:24:001:0592, площею 0,5179 га здійснюється з Слов`янської набережної, однак між даною земельною ділянкою та дорогою по Слов`янській набережній, розташована земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:24:002:0232 площею 0,2124 га, що перебуває в комунальній власності. Таким чином встановлено, що проїзд до земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:24:001:0592, площею 0,5179 га, взагалі відсутній, що свідчить про незаконність зімни її цільового призначення з 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості на 02.10 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури.
		Видачі містобудівних умов передувало незаконне відчуження земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:24:001:0592, площею 0,5179 га, що може свідчити про наявність попередньої змови між службовими особами Ужгородської міської ради, забудовником (TSM Group) та колишнім виконавчим директором ТОВ «ГРОКЛІН-КАРПАТИ» громадянином Польщі ОСОБА_10 . Так, після зупинення основної господарської діяльності ТОВ «ГРОКЛІН-КАРПАТИ», вказаному іноземцю було видано довіреність, на розпорядження майном вказаного Товариства. Користуючись службовим становищем вказаний вище керівник, виконуючи при цьому свої посадові обов`язки, уклав договір купівлі - продажу зазначеної вище земельної ділянки зі своєю дружиною ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за яким остання набула право власності. Підтвердженням вказаного є набуття за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 27.03.2020, що посвідчений нотаріусом ОСОБА_12 та зареєстрований за №1394, його дружиною ОСОБА_11 . Водночас, ОСОБА_10 вказану земельну ділянку отримано у спільну сумісну власність з огляду на ч.3 ст. 61 СК України та ч.3 ст. 368 ЦК України, які вказують про автоматичність набуття спільної сумісної власності на майно іншим з подружжя, при укладенні правочину членом подружжя. Таким чином, фактично ОСОБА_10 продав земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:24:001:0592, площею 0,5179 га, сам собі. ОСОБА_11 відчужила 
		-6-
		 
		земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:24:001:0592, площею 0,5179 га по Слов`янській набережній, 31, на користь ОСОБА_6 згідно договору купівлі-продажу від 14.04.2021 №512, що посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_13 . Передувало цьому укладення договору від 20.05.2020 між ОСОБА_11 та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , стосовно намірів та оренди земельної ділянки промислового призначення в місті Ужгороді Закарпатської області, за кадастровим номером 2110100000:24:001:0592, площею 0,5179 га по Слов`янській набережній, 31.
		Крім того встановлено, що на вказаній земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:24:001:0592, площею 0,5179 га, вищевказаними особами, здійснюється будівництво житлового комплексу «Uzh Towers», у якому на даний час активно проводиться продаж житлової та комерційної нерухомості.
		Згідно ст.17 Закону країни «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
		Відповідно до ст.17 Закону України «Про основи містобудування» містобудівна документація - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій. Містобудівна документація є основою для вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів містобудування та упорядкування територій.
		Статтею 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає зокрема, обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням та встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної діяльності.
		За статтею 5 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.
		Статтею 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
		При цьому право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації (ст.26 Закону країни «Про регулювання містобудівної діяльності»).
		Враховуючи вищенаведене, органом досудового розслідування встановлено, що в діях посадових осіб Ужгородської міської ради, якими незаконно видано дозвільні документи щодо забудови земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:24:001:0592, а також незаконно змінено її цільове призначення, вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, а тому вказана земельна ділянка являється предметом кримінального правопорушення та у відповідності до ст. 98 КПК України, має значення речового доказу.
		Частина 2 статті 364 КК України встановлює кримінальну відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб,якщо воно спричинило тяжкі наслідки.
		 
		-7-
		 
		При цьому службове зловживання відноситься до злочинів з матеріальним складом і за ч.2 ст.364 КК України визнається закінченим з моменту спричинення тяжких наслідків.
		За загальноприйнятим визначенням предметом злочинувважаються будь-які речі та тіла матеріального світу, а також інтелектуальні і матеріальні цінності, впливаючи на які, винна особа завдає шкоди охоронюваним законом суспільним відносинам.
		Тому слідчий суддя обґрунтовано погодився з тим, що зазначена у клопотанні земельна ділянка містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
		Таким чином, необхідність накладення арешту на вказане у клопотанні нерухоме майно слідчим обумовлено метою збереження речових доказів.
		За ст.131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
		Згідно ч.ч.3-5 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається з клопотанням.Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
		Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном,щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
		Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
		Арешт майна допускається з метою забезпечення:збереження речових доказів;спеціальної конфіскації;конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		У випадку арешту майна з метою забезпечення: збереження речових доказів,арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98КПК України.
		Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його слідиабо містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі 
		 
		-8-
		 
		предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Згідно ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.
		При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:правову підставу для арешту майна;можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
		Так, постановою слідчого СВ СУ ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_9 від 15.07.2021 об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:24:001:0592, площею 0,5179 га, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42021070000000174 від 18.05.2021. 
		Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.06.2021 №260757030, земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:24:001:0592 належить на праві приватної власності ОСОБА_6 , та була передана в іпотеку згідно договору від 14.04.2021 та перебуває під забороною через іпотеку на строк до 20.05.2023.
		Задовольняючи дане клопотання, слідчий суддя, прийшла до висновку про наявність підстав, передбаченихст.170 КПК України, для накладення арешту на вищевказане майно, оскільки це майно в даному кримінальному провадженні відповідає критеріям, визначеним уст.98 КПК України.
		З урахуванням чого, слідчий суддя встановила належні правові підстави, передбачені ч.ч.1,2,3 ст.170 КПК України, для часткового задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вищевказану земельну ділянку, що відповідає критеріям, передбаченим ст.98 КПК України.
		Вказане свідчить проте, що на даномуетапі кримінального провадженняпотреби досудовогорозслідування виправдовуютьтаке втручання у правата інтересивласника майна, оскільки невжиття даних заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна призведе до його відчуження, пошкодження, знищення, перетворення,а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінюватидокази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним з яких і є накладення арешту на майно.
		 
		-9-
		 
		Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст.132,170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно з метою забезпечення його збереження, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.
		Крім того, відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, не може бути арештованим майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
		Метою накладення арешту у поданому клопотанні слідчий зазначив забезпечення збереження речових доказів, а тому доводи ОСОБА_6 про законність набуття вказаного майна у власність та відсутність будь-яких обтяжень не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів. 
		Колегія суддів також звертає увагу, що арешт майна з підстав передбачених ч.ч.2, 3ст.170 КПК Українипо суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
		Зважаючи на вищевикладене у сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів переконана, що слідчий суддя, частково задовольняючи клопотання слідчого та накладаючи арешт на майно, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:24:001:0592, площею 0,5179 га, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності.
		Проте, колегія суддів не може погодитися з викладеними у оскаржуваній ухвалі висновками слідчого судді в частині відсутності підстав для встановленнязаборони користуватися вищевказаною земельною ділянкою,з огляду на наступне.
		Згідно положень ч.11 ст.170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
		Виходячи зі змісту ст.173 КПК України, у разі задоволення клопотання про арешт майна, слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. При цьому, в ухвалі зазначається заборона, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.
		В даному випадку, арешт накладається з метою збереження речових доказів. Вказане свідчить, що на даному етапі досудового розслідування потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна як позбавлення права користування та розпорядження.
		Як вбачається з матеріалів судового провадження, після зупинення основної господарської діяльності ТОВ «ГРОКЛІН-КАРПАТИ», громадянину Польщі ОСОБА_10 було видано довіреність на розпорядження майном вказаного Товариства, який уклав договір купівлі - продажу зазначеної вище земельної ділянки з ОСОБА_11 , за яким вона набула право власності. У свою чергу ОСОБА_11 відчужила земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:24:001:0592, площею 0,5179 га по АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_6 згідно договору купівлі-продажу від 14.04.2021 за №512, який жодною будівельною діяльністю не займається. При цьому, до укладення вищевказаного договору купівлі-продажу від 14.04.2021 з ОСОБА_6 , ОСОБА_11 уклала договір стосовно намірів та оренди земельної ділянки
		-10-
		 
		промислового призначення в місті Ужгороді Закарпатської області, за кадастровим номером 2110100000:24:001:0592, площею 0,5179 га по Слов`янській набережній, 31, з громадянами ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які на вказаній земельній ділянці розпочали здійснення будівництва житлового комплексу «Uzh Towers», що підтверджується долученими до клопотання наступними документами: містобудівними умовами та обмеженнями для проектування об`єкта будівництва, затверджені Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради за наказом від 30.12.2020 №309-М, видані на ім`я ОСОБА_15 та ОСОБА_14 на земельну ділянку з кадастровим номером2110100000:24:001:0592; наказом Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради від 30.12.2020 за №309-М «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва»; викопіювання з топографічної карти; витяг з детального плану території, обмеженої вулицями Воз`єднання, Миколи Бобяка, Володимирською, Михайла Драгоманова, затвердженого рішенням L сесії Ужгородської міської ради VІІ скликання № 2064 від 23.07.2020; витягом з Державного кадастру про земельну ділянкуз кадастровим номером 2110100000:24:001:0592; кадастровим планом земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:24:001:0592; описом меж земельної ділянки; договором оренди землі від 20.05.2020; містобудівним розрахунком із техніко-економічними показниками «Будівництво багатоквартирного будинку із вбудованими приміщеннями комерційного призначення по АДРЕСА_1 »; заявою ОСОБА_15 без дати; викопіюванням з детального плану території і районі вулиць Воз`єднання, Миколи Бобяка, Володимирською, Михайла Драгоманова, із змінами затвердженого 23.07.2020 L сесією VІІ скликання рішенням № 2064; викопіюваннями із генплана міста Ужгорода затвердженого 04.06.2004 XIX сесією IV скликання рішенням № 313; викопіювання із генплана міста Ужгорода затвердженого 04.06.2004 XIX сесією IV скликання рішенням № 313; листом від 30.06.2021 № 58/14/1945; план зонування території м. Ужгород.
		З урахування наведеного, колегія суддів враховує доводи клопотання слідчого про те, що посадові особи Ужгородської міської ради, якими незаконно видано дозвільні документи щодо забудови земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:24:001:0592, а також якими незаконно змінено її цільове призначення та дії осіб, яким надано дозвільні документи на забудову, свідчать про підтверджений намір змінити зовнішній вигляд земельної ділянки шляхом її забудови, що в свою чергу дає достатні підстави вважати, що невжиття заходів щодо організації заборони розпорядження та користування у будь-якому вигляді, можуть призвести до її продажу або ж незаконної забудови, що порушить права осіб, які набудуть право власності на земельну ділянку або об`єкти нерухомого майна на даній земельній ділянці, тим більше, що клопотання слідчого зумовлене забезпеченням збереження речового доказу у незмінному правовому статусі, без зміни її зовнішнього вигляду, щоб запобігти перетворенню та забудові. 
		Тому, колегія суддів також вважає, що обмеження прав ОСОБА_6 щодо розпорядження та користування земельною ділянкою відповідає завданням кримінального провадження, передбаченим ст.2 КПК України, і таке втручання у права та інтереси ОСОБА_6 , як накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:24:001:0592 у вигляді заборони розпорядження та користування, є виправданим. 
		У зв`язку з наведеним, колегія суддів не може погодитись з доводами слідчого про необхідністьнакладення арешт на земельну ділянку, в тому числі й шляхом заборони на проведення будь-яких будівельних та земляних робіт, оскільки ні слідчим у клопотанні, ні прокурором в апеляційній скарзі не доведено належними та допустимими доказами той факт, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна ОСОБА_6 , який хоч і придбав цю земельну ділянку 
		 
		-11-
		 
		після винесення всіх вищезазначених рішень Ужгородською міською радою та згідно законодавства є добросовісним набувачем, однак не являється забудовником, з огляду на те, що жоден із наявних в матеріалах провадження дозволів не видавався на його ім`я. 
		При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ч.1 ст.174 КПК України власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
		За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що заборона користування нерухомим майном та його розпорядженням не буде надмірним втручанням у права та інтереси власника майна ОСОБА_6 і є виправданим на даному етапі досудового розслідування, а тому апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_6 задоволенню не підлягає. 
		Керуючись ст.ст.404,405,407,412, 422 КПК України, апеляційний суд
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а апеляційну скаргу прокурора Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_8 задовольнити частково.
		   Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.08.2021, якою накладено арешт із забороною розпорядження на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:24:001:0592, площею 0,5179 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, яка перебуває у власності ОСОБА_6 , та розташована за адресою: АДРЕСА_1 , - скасувати
		Клопотання слідчого відділу СУ ГУ НП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42021070000000174 від 18.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 364 КК України задовольнити частково.
		Накласти арештна земельнуділянку зкадастровим номером2110100000:24:001:0592,площею 0,5179га зцільовим призначеннямдля будівництваі обслуговуваннябагатоквартирного житловогобудинку зоб`єктами торгово-розважальноїта ринковоїінфраструктури,яка перебуваєу власності ОСОБА_6 ,що розташованаза адресою АДРЕСА_1 , із  забороною розпорядження, користування та відчуження цієї земельної ділянки.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...