Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/16933/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері; адвокатури.
Надіслано для оприлюднення: 30.12.2021. Зареєстровано: 02.01.2022. Забезпечено надання загального доступу: 04.01.2022.
Дата набрання законної сили: 29.12.2021
Номер судового провадження: A/855/20571/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/16933/21                                                  Суддя (судді) першої інстанції: Клочкова Н.В.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 грудня 2021 року                                                                      м. Київ
		          Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		головуючого-судді          Парінова А.Б.,
		суддів:                     Беспалова О.О.,
		                              Кузьменка В.В.,
		розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про скасування рішення, -
		 
		ВСТАНОВИВ: 
		До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (надалі - відповідач), в якій позивач просив суд:
		- скасувати протиправне рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 20 лютого 2021 року № 11-011/2021, яким відмовлено у задоволенні скарги адвоката та залишено без змін рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 24 грудня 2020 року № 318/2020 щодо порушення відносно позивача дисциплінарної справи. 
		Підставою позову вказано порушення прав позивачу у зв`язку з прийняттям суб`єктом владних повноважень протиправного рішення щодо порушення відносно позивача дисциплінарної справи.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку для звернення до суду з позовною заявою, в якій зазначити інші підстави, з яких позивач просить визнати їх поважними, разом з доказами поважності причин його пропуску.
		На виконання ухвали суду першої інстанції про залишення без руху, позивачем було подано заяву про поновлення пропущеного строку в якій позивач просить суд винести ухвалу про поновлення строку для подання адміністративного позову про скасування протиправного рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 20 лютого 2021 року № 11-011/2021. В обґрунтування вказаної вище заяви про поновлення пропущеного строку, позивач зазначає, що позивач дійсно отримав копію оскаржуваного рішення лише 18 травня 2021 року, а не 01 квітня 2021 року, як про те було зазначено судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, що пов`язано з об`єктивними причинами. Позивач зауважує, що він є особою похилого віку, та відноситься до найбільш вразливих категорій осіб від короновірусної інфекції. В умовах карантинних заходів останній намагається якомога менше знаходитись у місцях великого скупчення людей. Тому, пошту отримую періодично з розумною обачливістю з урахуванням заходів особистої безпеки та безпеки людей.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2021 року позовну заяву повернуто позивачу, у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
		Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та направити справу на продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що він є особою похилого віку, та відноситься до найбільш вразливих категорій осіб від короновірусної інфекції. В умовах карантинних заходів останній намагається якомога менше знаходитись у місцях великого скупчення людей. Тому, пошту отримую періодично з розумною обачливістю з урахуванням заходів особистої безпеки та безпеки людей, а отже оскаржуване рішення отримано саме 18 травня 2021 року, що підтверджується особистим підписом на конверті.
		Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 серпня 2021 року та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.
		Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
		Враховуючи, що до суду апеляційної інстанції не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, колегія суддів вважає, що наявні підстави для розгляду апеляційної справи та матеріалів справи в письмовому провадженні.
		Відповідачем надано відзивна апеляційну скаргу та зазначено, що ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2021 про повернення позовної заяви є законною та обґрунтованою, а тому не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Апелянта, в свою чергу, є необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
		Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
		Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, дійшов висновку, що позивачем  пропущено строк звернення до адміністративного суду з вказаним позовом, а причини пропуску зазначеного строку, на які посилається позивач, є неповажними, відповідно до норм чинного законодавства.
		Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такою позицією суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
		Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, предметом спору в даній справі є визнання протиправними та скасування рішень Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 20 лютого 2021 року № 11-011/2021.
		Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
		Згідно частин 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		При цьому, частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду.
		Разом з тим, в даному випадку встановлено інший порядок оскарження саме спеціальним Законом.
		Спеціальним законом, що регламентує діяльність Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
		Відповідно до частини 7 статті 52 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури, а не з дати отримання такого рішення.
		Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху, було встановлено, що відповідно до копії конверта доданого до позовної заяви вбачається, що даний конверт ШКІ 0100188351098, в якому, як зазначає позивач надійшло рішення ВКДКА від 20 лютого 2021 року № 11-011/2021 було вручено позивачу - 01 квітня 2021 року, що підтверджується відстеженням поштових відправлень ДП "Укрпошта".
		Позивач в обґрунтування підстав для поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду, посилається на обставини того, що вказаний конверт з оскаржуваним рішенням ним не отримувався 01 квітня 2021 року особисто, а був отриманий іншою особою та в подальшому був переданий позивачу нібито лише 18 травня 2021 року.
		Судом першої інстанції зазначено, що з позовною заявою позивач звернувся до суду лише 12 червня 2021 року, та просить суд поновити строку звернення до суду, мотивуючи це тим, що останній отримав особисто конверт з оскаржуваним рішенням від інших осіб лише 18 травня 2021 року.
		Колегія суддів звертає увагу, що перебіг встановленого спеціального місячного строку в даному випадку згідно частини 7 статті 52 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" розпочинається з дати прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, а не з дати отримання такого рішення позивачем.
		Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що на сайті Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури було розміщено оскаржуване рішення  від 20 лютого 2021 року № 11-011/2021 (https://vkdka.org/rishennya-ii-0112021-u-spravi-za-skargoyu-advokata-na-rishennya-distsiplinarnoji-palati-kdka-kijivskoji-oblasti-3182020-vid-24-12-2020-roku-pro-porushennya-vidnosno-nogo-distsiplinarnoji-spravi/), а отже позивач не був позбавлений права ознайомитися з ним та отримати копію рішення у відповідача.
		Посилання позивача на те, що він є особою похилого віку та не зміг своєчасно отримати рішення відповідача, на переконання колегії суддів, у спірних правовідносинах позивач перебував у стані повної правової визначеності, коли, маючи відповідну освіту та досвід професійної діяльності (адвокат), не міг не усвідомлювати юридичних наслідків щодо не дотримання строків звернення до суду з даним позовом.
		Вказаний правовий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах, зокрема, від 28.02.2020 року по справі №520/3678/19 та від 05.03.2020 по справі №815/2818/18, згідно якої строк на оскарження рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури обраховується з дня прийняття такого рішення і не пов`язаний на законодавчому рівні з часом отримання його копії або часом, коли особі стало або могло стати відомо про таке рішення.
		Отже, позивачу, як адвокату було достеменно відомо про існування оскаржуваних рішень, а тому останній не був позбавлений права оскаржити в судовому порядку рішення відповідача в місячний строк з моменту прийняття.
		Суд наголошує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників процесу та своєчасного виконання ними передбачених процесуальним законом певних процесуальних дій. Інститут строків у судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом встановленого законодавством строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
		Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
		При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
		Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
		Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
		Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
		Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
		У постанові від 17.09.2020 року (справа №640/12324/19) Верховний Суд зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 
		1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 
		2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 
		3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 
		4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
		Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
		Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначив, то заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
		Скорочення строків здійснення окремих процесуальних дій не звужує змісту та обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (абзац дев`ятий десятий підпункту 6.1 пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року N 17-рп/2011).
		Згідно із частиною третьою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
		Пунктом восьмим частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
		Колегією суддів не встановлено переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав, як це передбачено нормами адміністративного судочинства.
		Пунктом 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
		Строки мають суттєве значення в правовому регулюванні суспільних відносин. З ними пов`язані початок і закінчення дії правової норми матеріального права, вони вказують на своєчасне здійснення прав і обов`язків, визначають момент настання чи припинення виконання будь-якої процесуальної дії. Можливість захисту прав та інтересів у багатьох випадках залежить від дотримання строків, встановлених законом для звернення за захистом прав та інтересів, розглядом і вирішенням адміністративних справ, оскарженням і переглядом постанов, інших актів у адміністративних справах. Зазначені строки дисциплінують суб`єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків тягне чітко визначені юридичні наслідки.
		З вищевказаного слідує, що строки на звернення до суду не є абсолютними і можуть бути обмеженими Законом, а причини з якими особа пов`язує поважність причин пропуску на звернення до суду повинні бути об`єктивними, непереборними та обґрунтованими належними доказами. 
		Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем позовну заяву подано після закінчення строку, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, а з матеріалів справи не вбачається підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.
		Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
		Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.
		Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
		Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -       
		 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
		Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2021 року - залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статями 328, 329 КАС України.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                            А.Б. Парінов
		 
		Судді                                                                                О.О. Беспалов
		 
		                                                                                          В.В. Кузьменко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...