Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/16273/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 04.01.2022. Зареєстровано: 05.01.2022. Забезпечено надання загального доступу: 06.01.2022.
Дата набрання законної сили: 29.12.2021
Номер судового провадження: П/380/16476/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		                  справа № 380/16273/21
		У Х В А Л А
		про залишення позовної заяви без розгляду
		29 грудня 2021 року                                                                                              місто Львів
		Львівський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючої - судді                                                   Мричко Н.І.,
		за участі секретаря судового засідання                          Молящої Т.В.,
		 
		прокурора Мельничука Ю.І.,
		представника Державної інспекції архітектури та 
		містобудування України Бєлкіна Н.В.,
		представника виконавчого комітету Львівської міської ради Вовк І.Р.,
		представника товариства з обмеженою 
		відповідальністю «ДКМ Груп» Безвенюка В.В.,
		розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «ДКМ Груп» про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України до виконавчого комітету Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «ДКМ Груп» про визнання протиправним і скасування рішення, -
		 
		встановив:
		 
		до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова код ЄДРПОУ 02910031, місцезнаходження: 79005, м. Львів, вул. Богомольця, 9 (далі - прокуратура) в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України (код ЄДРПОУ 44245840, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26) до виконавчого комітету Львівської міської ради (код ЄДРПОУ 26256622, місцезнаходження: 79008, м. Львів, пл.Ринок, 1), в якій позивач просить:
		- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 26.03.2021 №221 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на нове будівництво ТзОВ «ДКМ Груп» 4-поверхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями комерційного призначення та підземним паркінгом на вул. Брюховицькій, 143 у м. Львові».
		Ухвалою від 29.09.2021 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі, а також залучила до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «ДКМ Груп» (далі - третя особа).
		01.12.2021 представник третьої особи подав до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Таке клопотання обґрунтоване тим, що станом на час звернення прокуратури з позовом до суду, Державна інспекція архітектури та містобудування України мала можливість виконувати визначені законодавством завдання та функції. Прокурор не довів неможливості реалізації захисту Державною інспекцією архітектури та містобудування України або відсутності в останньої процесуальної дієздатності. Представник третьої особи вважає, що прокурор не довів наявності підстав для звернення до суду в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України, що є підставою для залишення позову без розгляду.
		24.12.2021 заступник керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова подав до суду заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в яких зазначив, що на момент пред`явлення позову Державна інспекція архітектури та містобудування України належним чином не здійснювала своїх повноважень у сфері державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням виконавчим комітетом Львівської міської ради вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час реалізації повноважень у сфері містобудівної діяльності.
		28.12.2021 представник третьої особи подав до суду пояснення на заперечення заступника керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова, в яких зазначив, що на час звернення позивача до Державної інспекції архітектури та містобудування України із запитами вона не мала повноважень на здійснення заходів державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а лише з 15.09.2021 Державна інспекція архітектури та містобудування України розпочала здійснювати повноваження та виконувати функції, що закріплені у положенні про неї.
		У підготовчому засіданні представник третьої особи клопотання підтримав та просив суд його задовольнити.
		У підготовчому засіданні прокурор Мельничук Ю.І. проти клопотання заперечив та просив суд відмовити у його задоволенні.
		У підготовчому засіданні представник Державної інспекції архітектури та містобудування України заперечила щодо клопотання третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду.
		У підготовчому засіданні представник виконавчого комітету Львівської міської ради клопотання про залишення позовної заяви без розгляду підтримав.
		Розглянувши клопотання третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду, суд дійшов таких висновків.
		 
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01.04.2008 № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
		Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», який набрав чинності 30.09.2016, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Відповідно до частин третьої, четвертої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
		Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 вказаного Кодексу.
		Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон України № 1697-VII), який набрав чинності 15.07.2015. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). 
		Частиною третьою статті 23 Закону України № 1697-VII передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист таких інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою вказаної статті.
		Згідно із частиною четвертою статті 23 вказаного Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
		Водночас прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
		Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
		У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для цього прокурор має право:
		1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом;
		2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.
		З матеріалів справи вбачається, що 20.08.2021 на адресу Державної інспекції архітектури та містобудування України прокуратурою направлено лист про вжиття заходів державного архітектурно-будівельного нагляду, внаслідок прийняття виконавчим комітетом Львівської міської ради оскаржуваного рішення №221 від 26.03.2021, із повідомленням прокуратури про вжиття ДІАМ заходів реагування (призначення перевірки, звернення до суду тощо).
		Листом від 08.09.2021 Державна інспекція архітектури та містобудування України повідомила прокуратуру про те, що ДІАМ не здійснюються заходи державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
		На підставі наведеного, прокуратура сформувала висновок про неналежне здійснення Державною інспекцією архітектури та містобудування України своїх повноважень та звернулася із цим позовом до суду. З приводу чого суд зазначає таке.
		Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду» від 23.12.2020 № 1340 утворено Державну інспекцію архітектури та містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду та затверджено Положення про Державну інспекцію архітектури та містобудування .
		Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 20.05.2021 внесено запис № 1000701020000092252 про державну реєстрацію юридичної особи - Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ), код ЄДРПОУ 44245840.
		Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо удосконалення діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду» від 29.03.2021 № 303 установлено, що Державна архітектурно-будівельна інспекція продовжує здійснювати повноваження та функції до завершення здійснення заходів з утворення Державної інспекції архітектури та містобудування.
		Постановою Кабінету Міністрів України «Питання Державної інспекції архітектури та містобудування» 15.09.2021 № 960 вирішено: погодитися з пропозицією Міністерства розвитку громад та територій про можливість здійснення Державною інспекцією архітектури та містобудування повноважень і виконання функцій з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду; визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається (зокрема, Постанова Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294 «Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України»). 
		У пункті 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Питання Державної інспекції архітектури та містобудування» 15.09.2021 № 960 зазначено, що така постанова набирає чинності з 15.09.2021.
		З аналізу наведених обставин можна сформувати висновок проте, що Державна інспекція архітектури та містобудування розпочала здійснювати свої повноваження з 15.09.2021, а до цієї дати функції архітектурно-будівельного контролю та нагляду здійснювала Державна архітектурно-будівельна інспекція.
		Отже, безпідставним є висновок прокуратури про неналежне здійснення Державною інспекцією архітектури та містобудування своїх повноважень, оскільки станом на час звернення такого органу він не був правомочний здійснювати функції архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
		У цьому контексті, суд зауважує, що прокуратура не надала доказів звернення до Державної інспекції архітектури та містобудування після 15.09.2021 щодо вжиття заходів державного архітектурно-будівельного нагляду.
		Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про ненадання прокурором доказів, які б свідчили про невиконання або неналежне виконання Державною інспекцією архітектури та містобудування, яка є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
		 
		Відповідно до пункту 2 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
		Враховуючи встановлення відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву необхідно вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати, що у відповідності до наведеного процесуального положення є підставою для залишення позову без розгляду.
		Суд при розгляді вказаного питання враховує висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
		Таким чином, клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «ДКМ Груп» про залишення позовної заяви без розгляду підлягає до задоволення.
		          У відповідності до підпунктів другого, третього частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
		          Як видно з матерілаів справи, при зверненні до суду з цим позовом Львівська обласна прокуратура сплатила судовий збір в розмірі 2270,00 грн. Вказане підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням від 17.09.2021 №2085 (арк. справи 74).
		          З огляду на наведене, сплачений Львівською обласною прокуратурою судовий збір, в сумі 2270,00 грн підлягає поверненню з Державного бюджету України.
		 
		Керуючись статтями 142, 240-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «ДКМ Груп» про залишення позовної заяви без розгляду, - задовольнити.
		 
		Позовну заяву керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України до виконавчого комітету Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «ДКМ Груп» про визнання протиправним і скасування рішення, - залишити без розгляду.
		 
		Повернути з Державного бюджету України на користь Львівської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02910031) судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.
		 
		Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
		 
		Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.
		Повна ухвала суду складена 04 січня 2022 року.
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                    Мричко Н.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...