Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 569/7305/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 05.01.2022. Зареєстровано: 06.01.2022. Забезпечено надання загального доступу: 10.01.2022.

Номер судового провадження: 2/569/258/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 569/7305/21
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		04 січня 2022 року м.Рівне
		 
		Рівненський міський суд Рівненської області в складі
		головуючого судді Гордійчук І.О.
		секретар судового засідання Семенюк Ю.О.
		за участі позивача ОСОБА_1 
		представника позивача Данилюк І.В. 
		представників відповідача Гурська Н.О., Тарасюк Н.М.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради про поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку,
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради про поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку. Позивач просить скасувати наказ №40-к від 04.03.2021 року про зільнення його з  посади завідувача фізіотерапевтичним відділенням для поліклініки та стаціонару лікаря-фізіотерапевта Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради; поновити його на роботі в Комунальному некомерційному підприємстві «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради на посаді завідувача фізіотерапевтичним відділенням для поліклініки та стаціонару лікаря-фізіотерапевта з 10 березня 2021 року; стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради на його користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 10 березня 2021 року по день ухвалення рішення.  Також просить суд в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць допустити рішення суду до негайного виконання та здійснити розподіл судових витрат, стягнувши з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу.
		В обґрунтування позовних вимог вказав на те, що він перебував у трудових відносинах з відповідачем, 21.12.2020 року відповідачем видано Наказ № 220-к «Про внесення змін у штатний розпис», яким з метою оптимізації штатних посад та приведення штатів закладу у відповідність до умов контрактування з НСЗУ та вимог за програмою медичних гарантій на 2021 рік, на підставі протоколу засідання тарифікаціної комісії, наказано: 1.Заступнику головного лікаря з економічних питань Троцькій А.Л., у зв"язку з змінами в організації виробництва і праці, оптимізації штатних посад стаціонару та поліклініки, внести зміни у штатний розпис КНП «Центральна міська лікарня» РМР з 10.03.2021 року, а саме: 1.1. вилучити із штатного розпису структурний підрозділ "Фізіотерапевтичне відділення для поліклініки і стаціонару"; 1.2. перейменувати відділення "Обласний центр артрології та відновного лікування на 45 ліжок" на "Обласний центр артрології та реабілітації на 45 ложок ( в т.ч. 15 реабілітаційні ліжка). 3.1. ввести в структуру поліклініки "Фізіотарапевтичний кабінет". Фактично таким наказом було виведено Фізіотерапевтичне відділення в кількості 46,25 посад в тому числі лікарі 3,25 посад, та введено фізіотерапевтичний кабінет поліклініки 19,0 посад, в тому числі лікарі 1,0 посад. 05.01.2021 року був попереджений про скорочення чисельності працівників, а 09.03.2021 року звільнений із займаної посади завідувача фізіотерапевтичним відділенням для поліклініки та стаціонару лікаря-фізіотерапевта у зв"язку із скороченням штату працівників за п.1 ст.40 КЗпП України. Разом з тим, позивачу не було запропоновано наявні вакантні посади на підприємстві, вважає що відповідач порушив його право на працю, звільнення незаконне, відповідачем не дотримано визначений законодавством порядок звільнення.
		17.05.2021 року від представника відповідача надійшли заперечення на позовну заяву, відповідно до яких просить у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1  до Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради про поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку відмовити в повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначає, що у 2018 році відбулося реформування закладів охорони здоров"я вторинного рівня, Центральна міська лікарня м.Рівне реорганізована шляхом перетворення та перейменована на Комунальне некомерційне підприємство «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради. Наказом №35 від 17.03.2020 року роботу фізіотерапевтичного відділення було припинено на період карантину. Позивач перебував у простої з 01.04.2020 року по 21.09.2020 року із перервами на відпустки. З моменту виходу з простою до дати звільнення позивач в електронній системі не відобразив жодного пролікованого випадку та консультації. 21.12.2020 року відповідачем видано Наказ № 220-к «Про внесення змін у штатний розпис». Відповідно до наказу № 228-к «Про попередження працівників» від 30.12.2020 року, позивача попереджено 05.01.2021 р. про можливе звільнення з 10.03.2021 року. Оскільки, за фаховою спеціалізацією "Фізіотерапія" робота на інших лікарських посадах, крім лікаря-фізіотерапевта не передбачена, позивачу було запропоновано роботу, яку він зможе виконувати в лікувальному закладі. Від переведення на запропоновані посади позивач відмовився, про що складено акт. При звільненні позивача були дотримані всі вимоги законодавства про працю.
		11.10.2021 року від позивача надійшли письмові пояснення до позову, зазначає, що рішення про його звільнення йому було озвучене адміністрацією ще задовго до його документального оформлення. 01.09.2020 року він отримав попередження про можливе звільнення, хоча наказу про скоречення штату Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради не приймалося. В наказі №228-к від 30.12.2020 року здійснено розподіл працівників на дві категорії - ті, яких відразу попередили про можливе звільнення з 10.03.2021 року (10 осіб) та ті, яким запропонували посади для їх переведення та лише у разі їх відмови від перечедення попередити про можливе звільнення з 10.03.2021 року (44 особи). Роботодавець на власний розсуд прийняв рішення, хто підлягає звільненню, ні 30.12.2020 року, ні у день попередження про можливе звільнення 05.01.2021 року роботодавець не надав йому на ознайомлення переліку і не пропонував жодної вакантної посади, а отже звільнення є незаконним. 30.12.2020 року та 25.01.2021 року він звертався до головного лікаря з доповідними записками з приводу недоцільності скорочення штату фізіотерапевтичного відділення. Листом №1-8/242 від 02.02.2021 року надана відповідь де вказано, що 10 працівників фізіотерапевтичної служби попереджені про можливе звільнення з 10.03.2021 року, оскільки відмовилися від запропонованих посад. Одночасно цим листом йому було запропоновано три вакантні посади. Відповідачем не було запропоновано всі вакантні посади, які існували в КНП «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради. Згідно наказу №220-к від 21.12.2020 року введено в штатний розпис з 10.03.2021 р. 3.1.2. Обласний центр артрології та відновного лікування на 45 ліжок - лікар-фізіотерапевт 1,0 посада; 3.2. Поліклініка 3.2.1. Фізіотерапевтичний кабінет - лікар-фізіотерапевт 1,0 посада, однак відповідач не розглядав питання його переведення на новостворені посади лікаря-фізіотерапевта.
		В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник позов підтримали та, посилаючись на викладені у позовній заяві обставини і підстави, а також на надані сторонами письмові докази, просили суд позов задоволити.
		Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, у його задоволенні просили відмовити, посилаючись на обставини, викладені у запереченні на позовну заяву.
		З`ясувавши доводи та аргументи сторін, наведені в заявах по суті справи, та висловлені у судовому засіданні, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
		Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 01.06.1994 року був прийнятий на роботу на посаду лікаря по мануальній терапії травматологічного відділення Центральної міської лікарні м.Рівне. 12.07.1994 року його було призначено завідувачим фізіотерапевтичним відділенням Центральної міської лікарні м.Рівне (у подальшому Центральна міська лікарня м.Рівне реорганізована шляхом перетворення та перейменована на Комунальне некомерційне підприємство «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради) (а.с.10-12). 
		21 грудня 2020 року Комунальним некомерційним підприємством «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради було видано наказ № 220-к «Про внесення змін у штатний розпис», яким з метою оптимізації штатних посад та приведення штатів закладу у відповідність до умов контрактування з НСЗУ та вимог за програмою медичних гарантій на 2021 рік, на підставі протоколу засідання тарифікаціної комісії, наказано: 1.Заступнику головного лікаря з економічних питань Троцькій А.Л., у зв"язку з змінами в організації виробництва і праці, оптимізації штатних посад стаціонару та поліклініки, внести зміни у штатний розпис КНП «Центральна міська лікарня» РМР з 10.03.2021 року, а саме: 1.1. Вилучити із штатного розпису структурний підрозділ "Фізіотерапевтичне відділення для поліклініки і стаціонару"; 1.2. Перейменувати відділення "Обласний центр артрології та відновного лікування на 45 ліжок" на "Обласний центр артрології та реабілітації на 45 ложок ( в т.ч. 15 реабілітаційні ліжка). 3.1. Ввести в структуру поліклініки "Фізіотарапевтичний кабінет". 
		2. Вилучити із штатного розпису 2.1. Стаціонар 2.1.1. Фізіотерапевтичне відділення для поліклініки та стаціонару: - завідувач відділення лікар-фізіотерапевт 1,0 посада; лікар-фізіотерапевт 2,25 посад... Всього вилучити з 10.03.2021 р. Разом 46,25 посад в т.ч. лікарі 3,25 посад...
		3. Ввести в штатний розпис з 10.03.2021 р. 3.1. Стаціонар 3.1.2. Обласний центр артрології та відновного лікування на 45 ліжок -лікар-фізіотерапевт 1,0 посада; 3.2. Поліклініка 3.2.1. Фізіотерапевтичний кабінет - лікар фізіотерапевт 1,0 посада... (а.с.13-15).
		Як слідує з повідомлення про наступне звільнення відповідно до наказу № № 228-к «Про попередження працівників» від 30.12.2020 року, позивача попереджено 05.01.2021 р., відповідач не пропонував позивачу перейти, за його згодою, на іншу роботу (а.с.16-17). 
		       Листом №1-8/242 від 02.02.2021 року відповідачем надана відповідь позивачу де вказано, що 10 працівників фізіотерапевтичної служби попереджені про можливе звільнення з 10.03.2021 року, оскільки відмовилися від запропонованих посад. Одночасно цим листом відповідач запропонував позивачу переведення на вакантні посади: брат медичний ЛФК; брат медичний з фізіотерапії обласного центру артрології та реабілітації (тимчасово); брат медичний палатний нейрохірургічного відділення (інсультний блок). В Акті від 02.02.2021 року вказано, що інших вакантних посад, які могли б бути запропоновані у лікарні немає. (а.с.89,90)
		Наказом № 40-к від 04 березня 2021 року "Про звільнення працівників", згідно пункту 1.1. Завідувача фізіотерапевтичним відділенням для поліклініки та стаціонару лікаря-фізіотерапевта  ОСОБА_1 звільнено з займаної посади у зв"язку з змінами в штатному розписі та скороченням штату і чисельності 9 березня 2021 р., на підставі п.1 ст.40 КЗпП України (а.с.91). 
		Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
		При цьому, згідно вимог частини другої статті 40 КЗпП України, звільнення з підстави, зазначеної у пункті 1 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
		Із приписів статті 5-1 КЗпП України вбачається, що однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
		Частиною першою статті 40, частин першою та частиною третьою статті 49-2 КЗпП України встановлено, що  власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. Тобто, роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, які відповідають зазначеним вимогам, що існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.
		Тобто, обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, і за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом усього періоду  і існували на день звільнення. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01 квітня 2015 року у справі № 6-40цс15, у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2018 року у справі № 487/6407/16-ц та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2018 р. по справі № 800/538/17. 
		Натомість, як слідує з досліджених письмових доказів, рух кадрів по Комунальному некомерційному підприємству «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради вказує на те, що у підприєства була можливість в період з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору запропонувати позивачу вакантні посади, чого відповідачем зроблено не було. 
		Так, прийняття та переведення працівників на підприємстві проводилося до попередження позивача про звільнення, в період дії такого попередження та після його звільнення.
		Зокрема, одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці не пропонував працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. Відповідач подавав Звітність за формою З-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" за період з 21 грудня 2020 року по 09 березня 2021 року, дата заповнення 26.01.2021 року, зазначено вакантною посада реєстратор медичний з ведення медичної документації 1 посада.(а.с.148)
		А тому інформацію, викладену у листі відповідача №1-8/242 від 02.02.2021р., та Акті про відмову від переведення на іншу роботу від 02 лютого 2021 року про відсутність інших вакантних посад суд до уваги не приймає як таку, що є недостовірною, оскільки вона спростовується сукупністю інших належних, допустимих та достовірних доказів. 
		Відповідно до вимог статті 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім`ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; 5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; 8) особам з числа депортованих з України, протягом п`яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України; 9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби. Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.
		Для визначення працівників, які мають переваги у залишенні на роботі при скороченні штатів, роботодавець робить порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації працівників, в процесі якого, як правило, враховуються наступні обставини: наявність відповідної освіти, післядипломної освіти, документів про підвищення кваліфікації, відсутність дисциплінарних стягнень, наявність заохочень за успіхи в роботі, отримання премій за виконання особливо важливих робіт, відсутність прогулів, відпусток без збереження заробітної плати, тривалого перебування на лікарняних листках, зауважень з боку адміністрації щодо строків і якості виконуваних завдань, обсяги виконуваних робіт.
		Суд, зокрема, звертає увагу на те, що наказом № 228-к від 30.12.2020 року «Про попередження працівників», згідно пункту першого наказу визначено перелік працівників (в тому числі ОСОБА_1 ), яких попереджено про можливе звільнення з 10.03.2021 року на підставі п.1 ст.40 КЗпП України; згідно пункту другого наказу визначено перелік працівників, яких попереджено про те, що у зв"язку з змінами в штатному розписі з 10.03.2021р. посади, які вони обіймають будуть скорочені, та про переведення їх з 10.03.2021 року на запропоновані посади в межах кваліфікації. В разі відмови від переведення, про можливе звільнення з 10.03.2021 року на підставі п.1 ст.40 КЗпП України; згідно пункту другого наказу визначено перелік працівників, яких попереджено про можливе звільнення з 10.03.2021 року на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. (а.с.77-84)
		Разом з тим, в матеріалах справи містяться відомості, які свідчать про тривалий безперервний стаж роботи ОСОБА_1 , які повинні враховуватись роботодавцем при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації працівників згідно ч.2 ст.42 КЗпП України.
		У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», згідно з якими при розгляді спорів про звільнення за пунктом 1 статті 40 КЗпП України суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
		Приписами абзацу 2 статті 19 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язано діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. 
		Частиною шостою статті 43 Конституції України гарантується громадянам захист від незаконного звільнення.
		Отже, звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника. 
		Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
		Аналіз зазначених правових норм у їх сукупності з положеннями статті 43 Конституції України, статті 240-1 КЗпП України та статті 4 Конвенції Міжнародної організації праці № 158 «Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982» дає підстави для висновку про те, що за змістом частини першої статті 235 КЗпП України працівник підлягає поновленню на попередній роботі у разі незаконного звільнення, під яким слід розуміти як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку, установленого законом.
		Саме такі правові позиції викладені в Постанові Верховного Суду України від 21 травня 2014 року по справі № 6-33цс14.
		Оскільки звільнення  ОСОБА_1  було проведено всупереч вимогам чинного трудового законодавства та без законної на те підстави, він має бути поновлений на роботі в Комунальному некомерційному підприємстві «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради на посаді завідувача фізіотерапевтичним відділенням для поліклініки та стаціонару лікаря-фізіотерапевта з 10 березня 2021 року.
		Відповідно до частини другої статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
		Згідно наданого позивачем розрахунку, за період вимушеного прогулу, а саме з 10 березня 2021 року по 04 січня 2022 року  стягненню підлягає середній заробіток у розмірі 99407 гривень 36 копійок, з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.
		Оскільки вказаний розрахунок проведено позивачем згідно довідки про доходи № 127 від 30.04.2021 року (а.с.63) та відповідно до вимог статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, він приймається судом до уваги при вирішенні спору.
		За таких обставин, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за періодз 10 березня 2021 року по 04 січня 2022 року  стягненню підлягає середній заробіток у розмірі 99407 гривень 36 копійок, з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.
		При цьому, відповідно до п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про: присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.
		За таких обставин, суд вважає необхідним допустити до негайного виконання рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 та стягнення з відповідача на користь позивача середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць.
		Щодо вимоги позивача про стягнення на його користь витрат на правничу допомогу у розмірі 14000 грн. суд зазначає наступне.
		Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
		У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягомп`яти днівпісля ухваленнярішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПКУкраїни судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов"язаних з розглядом справи. До витрат, пов"язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
		За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у порядку, визначеному статтею 137 ЦПК України. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов"язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Як зазначено у ч.4-6 вказаної статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		При цьому, склад та розмір витрат, пов"язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
		Так, на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано: Договір про надання правничої допомоги від 24.03.2021 р. укладений між ОСОБА_1 та Адвокатським об"єднанням "Припешнюк і партнери", адвокатом Ромашко Л.Г.; Додаткова Угода №1; ордер серії ВК №1021916, Акт приймання-передачі від 13.09.2021 року; меморіальний ордер від 24.03.2021 року на суму 4000 грн.; Договір про надання правничої допомоги від 14.03.2021 р. укладений між ОСОБА_1 та Адвокатським об"єднанням "Данилюк і партнери", адвокатом Данилюк І.В.; Додаткова Угода №1; Акт наданих юридичних послуг від 15.12.2021 року; ордер серії ВК №1020498, меморіальний ордер від 15.09.2021 року на суму 10000 грн. Таким чином, судом встановлено, що позивач поніс витрати на правничу допомогу в розмірі 14000 грн.
		Враховуючи складність справи, кількість проведених засідань по справі, суд приходить до висновку, що вимога про стягнення витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню, слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 14000 гривень.
		Згідно п. 1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від плати судового збору при зверненні до суду.
		Відповідно до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1816 гривень 00 копійок.
		Керуючись ст.ст.10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:   
		Позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради про поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку - задовольнити.
		Скасувати пункт 1.1. наказу № 40-к від 04 березня 2021 року стосовно звільнення ОСОБА_1 з посади завідувача фізіотерапевтичним відділенням для поліклініки та стаціонару лікаря-фізіотерапевта.
		Поновити ОСОБА_1 на роботі в Комунальному некомерційному підприємстві «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради на посаді завідувача фізіотерапевтичним відділенням для поліклініки та стаціонару лікаря-фізіотерапевта з 10 березня 2021 року.
		Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 10 березня 2021 року по 04 січня 2022 року у розмірі 99407 (дев"яносто дев"ять тисяч чотириста сім) гривень 36 копійок, з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.
		Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради в дохід держави судовий збір в сумі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 00 копійок.
		Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 14000 (чотирнадцять тисяч) гривень 00 коп.
		Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 на посаді завідувача фізіотерапевтичним відділенням для поліклініки та стаціонару лікаря-фізіотерапевта та стягнення з Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради на користь ОСОБА_1 середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць.
		Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо в Рівненський апеляційний суд або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 
		Відповідач Комунальне некомерційне підприємство «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради, місцезнаходження: 33018, м.Рівне вул.Миколи Карнаухова,25а, ЄДРПОУ 02000085
		Повне судове рішення складено 05.01.2022 року.
		Суддя                            І.О.Гордійчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...