Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 182/6113/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 10.01.2022. Зареєстровано: 11.01.2022. Забезпечено надання загального доступу: 12.01.2022.
Дата набрання законної сили: 09.06.2022
Номер судового провадження: 1-кп/0182/94/2022
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019040340001150

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                                Справа № 182/6113/19
		Провадження № 1-кп/0182/94/2022 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		06.01.2022                             м. Нікополь
		Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
		головуючого судді                      ОСОБА_1 
		секретар судового засідання                 ОСОБА_2 
		розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі кримінальне провадження, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.04.2019 за № 12019040340001150 по обвинуваченню
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження  с. Костогризове, Каховського району Херсонської області, громадянина України, який зареєстрований у АДРЕСА_1 , проживає у АДРЕСА_2 , працює слюсарем-ремонтником АТ «Нікопольський завод феросплавів», із професійно-технічною освітою, одружений, на утриманні має малолітню дитину, доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судимості не має,
		у вчиненні кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України
		за участю сторін судового провадження
		прокурора                          ОСОБА_5 
		обвинуваченого                     ОСОБА_3 
		захисника                         ОСОБА_6 
		потерпілих                         ОСОБА_7 , 
		ОСОБА_8 
		цивільного позивача                      ОСОБА_9 ,
		 
		Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
		 
		Обвинувачений ОСОБА_3 20.04.2019 приблизно о 16.05 год., керуючи технічно-справним транспортним засобом - автомобілем марки ВАЗ-21013, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по проїзній частині вул. Першотравневої зі сторони вул. Патріотів України в сторону вул. Електрометалургів у м. Нікополі Дніпропетровської області.
		На шляху руху водій ОСОБА_3 , наближаючись до регульованого автоматичним світлофором перехрестя з вул. Шевченка, не проявивши належної уваги та обережності, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, будучи неуважним до дорожньої обстановки, її змінам, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, не маючи будь-яких перешкод технічного характеру, продовжив рухатись прямолінійно на червоний сигнал світлофора, що забороняє йому рух. Проігнорувавши червоний заборонний сигнал світлофора, виїхав на перехрестя з вул. Шевченка, де правою боковою частиною допустив зіткнення з автомобілем «Опель Кадет», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_9 , який рухався по вул. Шевченка, маючи перевагу у русі.
		Внаслідок зіткнення пасажиру автомобіля марки ВАЗ-21013, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_7 були спричинені тілесні ушкодження, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 384 від 11.07.2019, у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забію шийного відділу хребта, закритого осколкового перелому тіла першого крижового хребця, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (згідно п. 2.2.2. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень).
		Також, внаслідок зіткнення пасажиру автомобіля марки «Опель Кадет», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_8 спричинені тілесні ушкодження, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 385 від 15.07.2019, у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, забію головного мозку І ступеня, забитої рани та гематоми лобу, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров`я більше 21 доби (згідно п. 2.2.2. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень).
		Виявлені тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, або від ударів об такі предмети, можливо об виступаючі частини всередині салону автомобіля в умовах дорожньо-транспортної події.
		Своїми діями водій ОСОБА_3 грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 8.7.3 е), 8.10, Правил дорожнього руху, якими передбачено:
		-    п. 1.3 учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими;
		-    п. 8.7.3 е) сигнали світлофора мають такі значення:
		... е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух ...;
		-    п. 8.10 у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 «Місце зупинки», якщо їх немає - не ближче 10 м від найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуванню проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішохода.
		Відповідно до висновку судової - автотехнічної експертизи № 11/10.1/720 від 31.07.2019, невиконання вимог п.п. 8.7.3 е), 8.10 Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_3 знаходиться в причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної події.
		Своїми діями, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України.
		 
		Позиція сторонизахисту 
		 
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3  винуватим себе визнав частково. Суду показав, що 20.04.2019 близько 16.00 год. він їхав на автомобілі ВАЗ 21013 у м. Нікополі по вул. Першотравневій в сторону вул. Електрометалургів. Він був за кермом, на пасажирському сидінні знаходився його син ОСОБА_7 . Він під`їхав до перехрестя з вул. Шевченка, побачив зелений миготливий сигнал світлофору, а тому продовжив рух. Попереду нього проскочила іномарка з вул. Шевченка та повернула на вул. Першотравневу, а потім стався удар в бік, його автомобіль перевернувся, його викинуло на обочину. Він підвівся, побіг до автомобіля і почав витягати сина, який сказав, що йому дуже болить. Він витяг сина з автомобіля і потім зателефонував до швидкої медичної допомоги та поліції. 
		Рух вінпродовжив намиготливий зеленийсигнал світлофора,бо вважав,що встигнепроїхати перехрестя.Побачив миготливийсигнал світлофораза 10-15м.до перехрестя.Не можепояснити,чому потерпілі,свідки говорять,що вінїхав начервоний сигналсвітлофору.Потерпілим нічогоне відшкодовував,так якйому сказали,що всебуде відшкодовуватистрахова компанія.Він намагавсядомовитися зпотерпілими,але неуспішно,бо діалогуу нихне вийшло. Просив суд його суворо не карати. 
		Цивільний позов потерпілої визнає частково. Що стосується відшкодування матеріальної шкоди, то визнає у повному обсязі, стосовно моральної шкоди визнає частково. Позов цивільного позивача ОСОБА_9 не визнає ні в частині відшкодування матеріальної шкоди, ні в частині відшкодування моральної шкоди. 
		Захисник обвинуваченого  адвокат ОСОБА_6 при призначенні покарання його підзахисному просив врахувати, що останній позитивно характеризується і за місцем роботи, і за місцем проживання, працює, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, одружений, на утриманні має малолітню дитину. Просив призначити покарання у виді штрафу, обвинувачений працює і зможе його сплатити. Що стосується заявлених позовних вимог, то вважає, що всі витрати має сплачувати страхова компанія. 
		 
		Позиція потерпілих
		 
		Потерпілий ОСОБА_7 , який єсином обвинуваченого  ОСОБА_3 , в судовому засіданні, згідно ст. 63 Конституції України, п. 3) ч. 1 ст. 66 КПК України, відмовився давати показання щодо себе, близьких родичів, в тому числі батька - обвинуваченого ОСОБА_3 . 
		Потерпіла ОСОБА_8 в судовомузасіданні суду показала, що обвинуваченого раніше не знала. 20.04.2019 вона з чоловіком та донькою їхали у автомобілі Опель у м. Нікополі по вул. Шевченка в сторону Собору, так як у неї у той день помер батько. Їм необхідно було на перехресті з вул.. Першотравневій, яке регулюється світлофором, проїхати далі. Був зелений сигнал світлофору і вони продовжили рух. Однак на перехресті з вул. Першотравнева сталося зіткнення з автомобілем, який рухався по вул.. Першотравнева. Яка була швидкість вона сказати не може, так як на той час на вказане увагу не звертала, бо дивилася на світлофор, де точно горів зелений сигнал, який не закінчувався. Вона сиділа на передньому пасажирському сидінні. Нею заявлено цивільний позов про стягнення витрат на лікування у відповідності з чеками. Обвинувачений ніякої допомоги не надавав, ні коли вона перебувала у лікарні, ні пізніше. Моральна шкода у сумі 25 тис. грн., так як у неї постійні головні болі, вона була змушена витрачати час на лікування. Після цього ДТП вона відчувала фізичні страждання, було змінено уклад її нормального життя. Вона і до цього часу відчуває головні болі, вона постійно п`є ліки, але лікарняного вона не бере. Автомобіль вони продали за 450 доларів США, так як необхідні були кошти на лікування. Обвинувачений їй нічого не відшкодував. 
		 
		Позиція цивільного позивача
		 
		В судовому засіданні цивільний позивач ОСОБА_9 , суду пояснив,що 20.04.2019 вони близько 15.45 год. їхали на автомобілі у м. Нікополі по вул. Шевченка, доїхали на перехрестя з вул. Першотравнева, їхали в сторону собору, тобто на перехресті їм необхідно було переїхати вул.. Першотравнева. У автомобілі був він, дружина та донька. Він їздить на автомобілі обережно, так як у нього дружина після операції на хребті. Він їхав зі швидкістю 40 км/год. Доїхали до перехрестя, попереду них був автомобіль, який вже проїхав перехрестя, він поїхав за ним. Коли під`їжджав до перехрестя, то на світлофорі горіло зелене світло і була цифра «28». Коли він під`їжджав до перехрестя, вказаний автомобіль стояв, а потім почав рухатися. Відстань між їх автомобілями була приблизно 30 м.
		В цей момент вискочив автомобіль марки ВАЗ і сталося зіткнення. Автомобіль ВАЗ перевернувся. Він вискочив зі свого авто і побачив, що до перевернутого автомобіля біжать люди. Тоді він кинувся до своїх. Автомобіль, який їхав попереду, теж зупинився, водій вказаного автомобіля допомагав перевертати перекинутий автомобіль. Його дружина втратила свідомість, люди викликали швидку медичну допомогу і швидка медична допомога, що приїхала, забрала дружину в реанімацію. Дочка поїхала з матір`ю, а він залишився на місці ДТП. 
		Ним заявлено цивільний позов про відшкодування спричиненої матеріальної шкоди. Належний йому автомобіль було розбито внаслідок ДТП. Автомобіль було доставлено на штрафмайданчик. Він викликав спеціаліста, який провів оцінку автомобіля. І вказану суму він просить йому сплатити. Моральна шкода  він змушений був користуватися таксі, витрачати кошти, так як його автомобіль був розбитий. 
		Стосовно відшкодування спричиненої шкоди він не звертався до страхової компанії, оскільки його автомобіль він не встиг застрахувати. Обвинувачений говорив, що буде у свою страхову сам звертатися. Він особисто до страхової компанії обвинуваченого не звертався. 
		 
		Досліджені в судовому засіданні докази
		 
		Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні суду показав, що не знає ні обвинуваченого, ні потерпілу. У квітні 2019 року в світлий час доби він керував транспортним засобом  автомобілем «Пежо 407». Він їхав по вул. Шевченка, на перехресті йому необхідно було повернути на вул.. Першотравнева, бо він рухався в сторону Новопавловки. Зупинився на світлофорі. Дочекався зеленого сигналу світлофору і почав виконувати поворот наліво. Потім почув звук удару. Він зупинився, побачив, що зіткнулися 2 автомобілі, один з них - ВАЗ перевернувся. Він підійшов до цього автомобіля, у ньому хлопець сидів, він допомагав його витягувати. Спочатку він подумав, що автомобіль ВАЗ їхав за ним та виконував маневр повороту, але потім з`ясувалося, що автомобіль ВАЗ їхав на червоний сигнал світлофору, тоді як за ним їхав автомобіль «Опель». Так він подумав, бо автомобіль ВАЗ розвернуло від удару. Він особисто поїхав точно на зелений сигнал світлофору, так як сигнал загорівся, він ще постояв хвилину, дружина сказала «поїхали» і він поїхав. Позаду свого автомобіля авто він не бачив. Самого удару він теж не бачив, почув лише звук удару. 
		Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні суду показала, що не знає ні обвинуваченого, ні потерпілу. Весною 2019 року вона йшла з чоловіком вечором у АДРЕСА_3 . Вона вже проходила магазин «Хоббі», як почула звук удару. Підняла очі і побачила світлофор, на якому був зелений сигнал світлофору для пішоходів, було ще 20 секунд. Потім побачила, що сталася ДТП, один автомобіль перевернувся. З іншого автомобіля чоловік витягнув жінку з машини і тримав її. Вона підійшла і сказала, що не потрібно її піднімати, так як не відомо, які саме у неї травми. Ще вона підходила до хлопця, який сидів у іншій машині і теж був травмований. 
		Точно дату, коли сталося ДТП вона пам`ятає  це було 20-го числа, а місяць не пам`ятає. Пам`ятає точно, що вона була в куртці. 20 секунд роботи світлофора вона пам`ятає, так як прив`язала вказану цифру до дати ДТП. Коли сталося ДТП, вона вже пройшла магазин «Хоббі», так як туди заходила купувати корм. Як машини їхали до ДТП сказати не може. 
		 
		Письмові докази, законність, належність та достовірність яких учасниками судового провадження не оспорювалася, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 12019040340001150, які були досліджені судом у судовому засіданні та судом визнані допустимими, а саме: 
		-    протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди вiд 20.04.2019, відповідно до якого місцем ДТП є перехрестя вул. Шевченка з вул. Першотравнева у м. Нікополі. Огляд проведено за наступних погодних умов: ясно, без опадів. Вид події: зіткнення транспортних засобів. Обстановка не змінювалась. Місце ДТП: перехрестя. Елементи вулиці, дороги: регульоване перехрестя. Проїзна частина: горизонтальна ділянка. Вид покриття: асфальтобетонне. Нерівність та пошкодження дорожнього покриття відсутні. На вказаній ділянці руху - число смуг для руху 3. Дорожня розмітка: 1.1 горизонтальна розмітка. Регулювання руху на вказаний ділянці  регулюється світлофором. Дорожні знаки: знак 2.1 - дати дорогу (вул. Шевченка); знак 2.3 - головна дорога (вул. Першотравнева); знак 3.21  в`їзд заборонено. Умови освітлення на даній ділянці руху: пора доби світла. Наявні прилади відеоспостереження на місці ДТП. Об`єкти, що обмежують оглядовість з робочого місця водія у напрямку руху, праворуч та ліворуч - відсутні. Наявність слідів, що свідчать про переміщення об`єктів на місці пригоди після ДТП до початку огляду - відсутні. Зафіксовано локалізацію пошкоджень на транспортних засобах - автомобілях: ВАЗ-21013 та Опель. Завантаження, гальмівна система, рульове керування, колеса і шини транспортних засобів - не перевірялись. Зовнішні світлові прилади ТЗ № 1  ВАЗ - справні. ТЗ № 2  Опель  пошкоджені внаслідок зіткнення. Сліди шин відсутні. Інші сліди на дорожньому покритті  відсутні. Відокремлені від транспортного засобу частини, деталі та інші об`єкти - відсутні. На місці ДТП слідів контактної взаємодії ТЗ з навколишніми об`єктами, предметами  відсутні. З місця події транспортні засоби: автомобіль ВАЗ-21013реєстраційний номер НОМЕР_1  та автомобіль «ОпельКадет» реєстраційнийномер НОМЕР_2 , вилучено. (а.п. 12 -23);
		-    схемою до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 20.04.2019. Місце пригоди перехрестя вул. Шевченка та вул. Першотравнева у м. Нікополі. (а.п. 24);
		-    фототаблицею зображень до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події (а.п. 25-26);
		-    протоколом огляду вiд 27.04.2019  місця дорожньо-транспортної події, яка відбулася 20.04.2019: перехрестя вул. Першотравнева та вул. Шевченка у м. Нікополь Дніпропетровської області. Перехрестя є регульованим, дорожній рух регулюється автоматичним світлофором, який на момент огляду є справним. Проїзна частина перехрестя горизонтальна з асфальтобетонним покриттям. Ширина проїзної частини дороги вул. Першотравнева  21,7 м, ширина проїзної частин дороги вул. Шевченка  8,4 м. Перед виїздом на перехрестя з боку вул. Некрасова встановлено дорожні знаки: 5.35.1 «Пішохідний перехід» та 2.1 «Дати дорогу». Перед виїздом на перехрестя з боку вул. Патріотів України встановлено дорожні знаки: 5.35.1 «Пішохідний перехід» та 2.3 «Головна дорога». До проїзної частини дороги з обох боків примикають бордюрні камені, за якими розташований тротуар. На момент огляду слідів, характерних для ДТП та інших слідів не виявлено. Відсутні сліди контактної взаємодії транспортних засобів з навколишніми об`єктами та предметами. З метою визначення роботи світлофора було проведено його огляді з боку вул. Першотравневої у напрямку вул. Некрасова: біля кафе «Еллада». На момент проведення огляду світлофор для регулювання руху автомобілів показував жовтого кольору сигнал. Всього світлофор має три кольори сигналів: зелений, жовтий, червоний. В той же час світлофор для регулювання руху пішоходів, який має два кольори сигналів: червоний і зелений, показував червоний сигнал. При вмикання зеленого кольору сигналу світлофор показує зворотній відлік, який починається з цифри «33». Такий відлік показують обидва світлофори. Відлік відбувається у зворотному напрямку і закінчується цифрою «1», після чого вмикається жовтий сигнал світлофору, і за ним  червоний. На момент вмикання зеленого сигналу світлофору, світлофор по вул. Першотравневій показує червоний сигнал і потік транспортних засобів зупиняється. Перед заїздом на вул. Шевченка (у напрямку вул. Преображенської) встановлено дорожній знак 5.5 «Дорога з одностороннім рухом» та 3.12 «Рух транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, заборонено». В ході проведення огляду нічого не виявлено та нічого не вилучено. До протоколу огляду додано схему та фото-таблицю. (а.п. 27 -31);
		-    протоколом огляду вiд 27.04.2019  легкового автомобіля ВАЗ-21013 реєстраційний номер НОМЕР_1 , червоного кольору. Автомобіль на момент проведення огляду повністю комплектний, але має істотні пошкодження елементів кузова. На момент огляду автомобіль зачинений. На правій бічній стороні автомобіля є пошкодження у вигляді вм`ятин: переднє праве крило, передні і задні праві двері, правий поріг, деформована кришка бензобаку. Крім того відсутні бокове скло передніх правих дверей і лобове скло. Відстань від крайньої правої габаритної точки автомобіля до місця контакту на правій стороні складає 0,9 м. Колеса автомобіля, світлові прилади, пошкоджень не мають. Автомобіль у робочому стані, двигун запускається і автомобіль може рухатися самостійно. В ході проведення огляду нічого не виявлено та нічого не вилучено. До протоколу огляду додано фото-таблицю. (а.п. 32 -35);
		-    протоколом оглядувiд27.04.2019 легковогоавтомобіля «Опель Кадет» реєстраційний номер НОМЕР_2 , темно-сірого кольору. Автомобіль на момент проведення огляду повністю комплектний. Має пошкодження елементів кузова, отримані в результаті дорожньо-транспортної події. На момент огляду у автомобіля деформовано кришку капоту, передні крила, передній бампер, пошкоджено передні фари, є тріщини на лобовому склі. В ході проведення огляду нічого не виявлено та нічого не вилучено. До протоколу огляду додано фото-таблицю. (а.п. 37 -39);
		-    висновком судово-медичної експертизи № 384 від 11.07.2019, згідно якого: у ОСОБА_7 , 1992 року народження по даним медичних документів виявлені тілесні ушкодження вигляді - закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забію шийного відділу хребта, закритого осколкового перелому тіла першого крижового хребця - відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (згідно пункту 2.2.2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесні ушкоджень). Виявлені тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, або від ударів об такі предмети, можливо об виступаючи частини всередині салону автомобіля в умовах дорожньо-транспортної пригоди. Давність спричинення тілесних ушкоджень може відповідати строку, вказаному ухвалі суду. До висновку експерта додано схему ушкоджень. (а.п. 56-58);
		-    висновком судово-медичної експертизи № 385 від 15.07.2019, згідно якого: у ОСОБА_8 , 1971 року народження виявлені тілесні ушкодження вигляді - закритої черепно-мозкової травми, забію головного мозку І ступеня, забитої рани та гематоми лобу - відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров`я більше 21 доби (згідно пункту 2.2.2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень). Виявлені тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, або від ударів об такі предмети, можливо об виступаючі частини всередині салону автомобіля. Давність спричинення тілесних ушкоджень може відповідати строку, вказаному ухвалі суду. (а.п. 67-69);
		-    протоколом проведення слідчого експерименту від 16.07.2019, в ході якого ОСОБА_3 розповів та показав обставини скоєння дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 20.04.2019, зі схемою та фото-таблицею до нього. (а.п. 86-90);
		-    протоколом проведення слідчого експерименту від 16.07.2019, в ході якого ОСОБА_9 розповів та показав обставини скоєння дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 20.04.2019, зі схемою та фото-таблицею до нього. (а.п. 97-100);
		-    висновком судової автотехнічної експертизи № 11/10.1/720 від 31.07.2019, згідно якого: 
		1. У випадку, якщо автомобіль «ВАЗ-21013» реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснював рух через перехрестя на червоний сигнал світлофора:
		У даній дорожній обстановці водій автомобіля «ВАЗ-21013» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 повинен був діяти згідно вимог п.п. 8.7.3 е) та 8.10 Правил дорожнього руху.
		У випадку, якщо автомобіль «ВАЗ-21013» реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснював рух через перехрестя на жовтий сигнал світлофора:
		У даній дорожній обстановці водій автомобіля «ВАЗ-21013» реєстраційні номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 повинен був діяти згідно вимог п.п. 8.7.3 ґ) та 8.10 Правил дорожнього руху.
		2. Технічна можливість уникнути зіткнення з автомобілем «Опель Кадет» для водія автомобіля «ВАЗ-21013» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 визначалась виконанням ним вимог п.п. 8.7.3 е) або 8.7.3 ґ) (в залежності від того, на який сигнал світлофора проїжджав перехрестя автомобіль «ВАЗ-21013») та 8.10 ПДР, і у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру, які б не дозволили йому виконати їх.
		3. Дії водія автомобіля «ВАЗ-21013» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 , при заданому механізмові пригоди, не відповідали вимогам п.п. 8.7.3 е) або 8.7.3 ґ) (в залежності від того, на який сигнал світлофора проїжджав перехрестя автомобіль «ВАЗ-21013») та 8.10 Правил дорожнього руху, що, з технічної точки зору, знаходиться у причинному зв`язку з даною ДТП.
		4.У данійдорожній обстановціводій автомобіля«Опель Кадет»реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_9 повинен бувдіяти згідновимог п.12.3Правил дорожнього руху.
		5. Водій автомобіля «Опель Кадет» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_9 , при заданих вихідних даних, не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «ВАЗ-21013» шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування із зупинкою автомобіля до місця зіткнення.
		6. В діях водія автомобіля «Опель Кадет» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_9 , при заданому механізмові пригоди, не вбачається невідповідностей вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху. (а.п. 121-125)
		-    полісом № АМ/4859589 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, діє (на території України), згідно якого за страховим випадком настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (полісом). ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» є страховиком цивільно-правової відповідальності страхувальника за шкоду, заподіяну при керуванні автомобілем ВАЗ 21013 реєстраційний номер НОМЕР_1 . (а.п. 141);
		-    копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля марки ВАЗ 21013 реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_3 та копією посвідчення водія на ім`я ОСОБА_3 (а.п. 142-143);
		 
		Оцінка доказів судом
		 
		Таким чином, аналізуючи всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 повністю доведена сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів, безпосередньо досліджених судом у судовому засіданні, які були отримані у рамках діючого законодавства без істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Досліджені докази є взаємозв`язаними між собою і суд вважає їх достатніми для визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення, за яким він обвинувачується. 
		Стандарт доведення винуватості поза розумним сумнівом в контексті рішень ЄСПЛ означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння, як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.
		Сам факт ДТП та як результат спричинення тілесних ушкоджень потерпілим обвинувачений ОСОБА_3 не заперечує. 
		Набуття особою права керування транспортними засобами унормовано Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 511). Держава, надаючи це право особі, яка бажає його набути, встановлює перед нею певні умови та зобов`язує їх виконати. Однією з таких умов є обов`язок особи підтвердити свої знання встановлених правил та дотримуватися їх. Виходячи з того, що у національному законодавстві транспортний засіб визнається джерелом підвищеної небезпеки, на водія як особу, яка набула право керування ним, покладається особливий тягар дотримання цих правил.
		Повертаючись до обставин цього кримінального провадження, суд констатує, що сторона захисту не заперечує, що ОСОБА_3 за вищевказаних обставин був учасником дорожнього руху. Статтею 14Закону України«Про дорожнійрух» чітко передбачені обов`язки учасника дорожнього руху, серед яких є також і обов`язок знати і неухильно дотримувати вимог Закону України «Про дорожній рух», Правил дорожньогоруху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Отже обов`язок учасника дорожнього руху, яким на момент дорожньо-транспортної пригоди був ОСОБА_3 , знати і неухильно виконувати вимоги ПДР чітко визначений у національному законодавстві.
		У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 показала, що її чоловік, який керував автомобілем Опель, виїжджав на перехрестя на дозволяючий зелений сигнал світлофору відповідно до ПДР. Аналогічні покази дав у судовому засіданні і цивільний позивач ОСОБА_9 .
		Свідок ОСОБА_11 , яка була безпосереднім очевидцем події, бо перебувала в момент зіткнення автомобілів неподалік перехрестя, повідомила, що вона почула звук удару. Подивилася на світлофор та побачила, що на світлофорі для пішоходів, був зелений сигнал світлофору, було ще 20 секунд до завершення переходу. Стверджувала, що була саме вказана цифра. Суд звертає увагу на ту обставину, що такі ж самі пояснення свідок давала і під час досудового розслідування. 
		Щодо показань обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що він почав проїзд перехрестя на зелений мигаючий сигнал світлофору, то їх суд оцінює критично, як обрану лінію та метод захисту, з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення. Його пояснення в даній частині на увагу не заслуговують, бо суперечать іншим встановленим та перевіреним судом доказам, а саме поясненням свідка: ОСОБА_11 , поясненням потерпілої ОСОБА_8 , поясненням цивільного позивача ОСОБА_9 , протоколу огляду вiд 27.04.2019  місця дорожньо-транспортної події.
		   Покази як потерпілої ОСОБА_8 так і свідка ОСОБА_11 та цивільного позивача ОСОБА_9 повністю узгоджуються між собою, а також з висновком експерта, згідно якого: дії водія ОСОБА_3 , при заданому механізмові пригоди, не відповідали вимогам п.п. 8.7.3 е) або 8.7.3 ґ) (в залежності від того, на який сигнал світлофора проїжджав перехрестя автомобіль «ВАЗ-21013») та 8.10 Правил дорожнього руху, що, з технічної точки зору, знаходиться у причинному зв`язку з даною ДТП.
		Суд вважає, що порушення водієм ОСОБА_3 Правил дорожнього руху, зокрема проїзд перехрестя на червоний сигнал світлофору знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду. Висновок експерта, покази потерпілої ОСОБА_8 , свідка ОСОБА_11 та цивільного позивача ОСОБА_9 є належними та допустимими доказами, складеними та отриманими у відповідності до вимог кримінально-процесуально закону, істотних порушень, які б дозволяли визнати їх недопустимими судом не встановлено.
		В діях водія ОСОБА_3 має місце порушення вимог п.8.7.3е)та п.8.10ПДР та вони знаходяться в причинному зв`язку з настанням автопригоди.
		Таким чином з урахуванням отриманих та проаналізованих доказів: показів обвинуваченого, потерпілої, цивільного позивача, свідків, досліджених матеріалів кримінального провадження, суд вважає, що подія кримінального правопорушення мала місце, необережними діями ОСОБА_3 було порушено Правила дорожнього руху під час керування транспортним засобом, провина обвинуваченого ОСОБА_3 доведена повністю.
		Наведене свідчить, що в діях водія ОСОБА_3 вбачається невідповідність його дій вимогам п. 8.7.3 е) та п. 8.10 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору, перебуває у причинному зв`язку з зіткненням з автомобілем «Опель Кадет» реєстраційний номер НОМЕР_2 . 
		Таким чином, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 мають правильну правову кваліфікацію за ч. 1 ст.286КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження.
		Винуватість ОСОБА_3 у скоєному доведена у повному обсязі.
		 
		Призначення покарання
		 
		При визначенні виду та міри покарання суд враховує вимоги ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. 
		Згідно з роз`ясненнями, наведеними у постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо).
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме, що обвинувачений, керуючи транспортним засобом  автомобілем, який хоча й був технічно-справним, порушив вимоги ПДР. Також суд ураховує, що наслідком ДТП є спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілим, а також, той факт, що проїзд перехрестя було здійснено ОСОБА_3 на забороняючий червоний сигнал світлофора, що є грубим порушенням Правил дорожнього руху.
		Також суд враховує особу винного. 
		Так, ОСОБА_3 , судимості не має (а.п. 138). Працює слюсарем-ремонтником в АТ «Нікопольський завод феросплавів», за місцем роботи характеризується позитивно. Має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно. Одружений,на утриманнімає малолітнюдитину,доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога ОСОБА_3 не перебуває (а.п. 139, 140). 
		Обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст.66КК України відсутні.
		Суд звертає увагу на відсутність щирого каяття у обвинуваченого.
		Так, розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися у визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. 
		Обвинувачений упродовж двох з половиною років не спромігся хоча б частково відшкодувати спричинену потерпілій шкоду. Обвинувачений лише декларував свої наміри сплатити кошти потерпілій за лікування, однак жодних доказів реальності своїх намірів не надав.
		Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст.67КК України відсутні.
		Судом встановлено, що ОСОБА_3 20 квітня 2019 року вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.286КК України (в редакції Закону України № 586-VI від 24.09.2008), санкція якого передбачала покарання у виді штрафу від двохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
		01.07.2020 набрав чинності Закон України № 2617-VIII від 22.11.2018 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень». Цим законом внесено відповідні зміни до санкції ч. 1 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження карається штрафом від трьох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
		Відповідно дост. 58 Конституції України, закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
		Згідно з вимогами ч. ч. 1, 3ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
		Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
		Таким чином,Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII, який набрав чинності з 01 липня 2020 року, а саме після вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 286 КК України, не пом`якшує відповідальність та жодним чином не поліпшує його становище, а отже, й не має зворотної дії в часі і відповідно покарання останньому необхідно визначити в межах санкції ч. 1ст. 286 КК Українив редакції, що була чинною на час скоєння кримінального правопорушення (в редакції Закону № 586-VI від 24.09.2008 року).
		Враховуючи всі зазначені обставини, думку потерпілої та цивільного позивача з приводу покарання обвинуваченому, які не наполягали на призначенні обвинуваченому суворого покарання, а також згоду обвинуваченого на сплату штрафу, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у межах санкції частини статті, за якої кваліфіковані його дії, у виді штрафу (в редакції Закону № 586-VI від 24.09.2008 року). 
		Що ж до розміру покарання, яке необхідно призначити обвинуваченому ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 286 КК України, то в даному випадку суд вважає, що законним, справедливим і таким, що сприятиме перевихованню обвинуваченого та попередженню вчиненню ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 8 500 грн.
		Санкція ч. 1 ст.286КК України (в редакції Закону № 586-VІ від 24.09.2008) передбачає можливість застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами. Вказане положення закону України про кримінальну відповідальність носить альтернативний характер застосування, і вирішення цього питання законодавець відніс на розсуд суду, в залежності від конкретних обставин кримінального провадження, характеру допущених особою порушень вимогПДР, наслідків, які настали, тощо.
		В кожному конкретному випадку судом можуть бути враховані індивідуальні особливості вчиненого діяння, тривалість протиправної поведінки та її наслідків, а також позиція потерпілого про призначення покарання.
		За таких обставин навіть позитивні характеристики, наявність на утриманні малолітньої дитини не можуть бути визнані мотивованими підставами для висновку про не призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
		Суд враховує також і те, що вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення належить до суспільно небезпечних злочинів у сфері безпеки руху та експлуатації транспорту.
		Суд вважає, що обставини, які встановлені у судовому засіданні: спосіб і обстановка вчинення необережного кримінального правопорушення свідчать, що ОСОБА_3 не є суспільно небезпечною особою, разом з цим під час судового розгляду не було встановлено даних на підтвердження того, що діяльність обвинуваченого, пов`язана з правом керування транспортним засобом, є основним джерелом його доходу чи останній потребує постійного користування транспортним засобом з певних медичних причин, існування яких потребувало б більш виваженого та обережного підходу при обранні заходу примусу, виходячи із загальних засад справедливості, гуманізму та індивідуалізації, а тому, з огляду на викладене не перебування на обліках у лікаря-нарколога і лікаря-психіатра, позитивна характеристика за місцем проживання та роботи, наявність на утриманні однієї малолітньої дитини, з урахуванням наведених вище обставин не свідчить про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
		Крім вирішення питання щодо необхідності та доцільності призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, передбаченого ч. 1ст. 286 КК України, необхідно також визначити справедливий розмір такого покарання.
		Вищенаведені обставини та дані в їх сукупності дають підстави зробити висновок про те, що позбавлення ОСОБА_3 права керувати транспортними засобами на строк 1 рік, враховуючи дані про особу обвинуваченого, конкретні обставини кримінального провадження і тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, буде справедливим та необхідним покаранням у такому випадку.
		Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає. 
		Приходячи до такого висновку, суд враховує поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, яке охоплює повноваження суду (його права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.
		 
		Вирішення цивільних позовів
		 
		Потерпілою ОСОБА_8 у кримінальному провадженні, в останній редакції від 04.02.2020, заявлено цивільний позов до ОСОБА_3 , згідно якого вона просить суд стягнути з ОСОБА_3 спричинену майнову шкоду у сумі 15 114 грн. 69 коп. та моральну шкоду в сумі 50 000 грн. В судовому засіданні потерпіла зменшила суму спричиненої моральної шкоди та просила сягнути спричинену моральну шкоду в сумі 25 000 грн.
		Цивільним позивачем ОСОБА_9 у кримінальному провадженні, заявлено цивільний позов до ОСОБА_3 , згідно якого він просить суд стягнути з ОСОБА_3 спричинену майнову шкоду у сумі 26 438 грн. 92 коп. та моральну шкоду в сумі 50 000 грн. В судовому засіданні цивільний позивач зменшив суму спричиненої моральної шкоди та просив сягнути спричинену моральну шкоду в сумі 10 000 грн.
		   За клопотанням захисника обвинуваченого ОСОБА_3  адвоката ОСОБА_6 за згодою потерпілої ОСОБА_8 та цивільного позивача ОСОБА_9 , ухвалою суду від 18.05.2021, залучено до участі у кримінальному провадженні в якості цивільного відповідача страхову компанію ТДВ СК «Альфа-Гарант».
		 
		Позиція сторін стосовно заявлених цивільних позовів 
		 
		В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 , цивільний позивач ОСОБА_9 просили задовольнити позовні вимоги. Посилалися на обставини викладені в позовних заявах.
		Потерпіла ОСОБА_12  вказує, що 20.04.2019 внаслідок зіткнення автомобілів, їй, як пасажиру автомобіля марки «Опель Кадет» реєстраційний номер НОМЕР_2 , були спричинені тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. В результаті протиправних дій ОСОБА_3 їй завдана майнова та моральна шкода. Відразу після ДТП вона була госпіталізована до травматологічного відділення КП «Нікопольська міська лікарня № 1» ДОР». Перебувала на стаціонарному лікуванні з 20.04.2019 до 10.05.2019. В подальшому була виписана на амбулаторне лікування до невропатолога. В період з 11.05.2019 до 21.05.2019 перебувала на амбулаторному лікуванні. За час перебування в стаціонарі та на амбулаторному лікуванні з 20.04.2019 до 21.05.2019 нею було витрачено на лікування 8 977,39 грн. Також вона продовжує нести витрати, пов`язані з лікуванням та придбанням лікарських препаратів, оскільки після ДТП і до цього часу, її переслідують головні болі, шум у вухах, порушення сну, хиткість при ходьбі. Всі ці симптоми є наслідком отриманої нею ЗЧМТ в ДТП, що мало місце 20.04.2019. З 02.01.2020 по 11.01.2020 вона вимушена була знов пройти курс лікування в неврологічному відділенні КП «Нікопольська міська лікарня № 1» ДОР», де їй був встановлений діагноз відновлювальний період ЗЧМТ, струс головного мозку, (2019) з розсіяною органічною симптоматикою, стійка цифапгія, виражений астено-неврологічний синдром. За період перебування в стаціонарі з 02.01.2020 по 11.01.2020 нею було витрачено на лікування 6 137,30 грн. Загальна сума, яка була витрачена нею на лікування становить 15 114,69 грн. Крім того, в результаті протиправних дій відповідача їй заподіяна і моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою відповідача та в порушенні звичного та нормального способу її життя. Вона продовжує нести витрати, пов`язані із придбанням лікарських препаратів, так як її і до цього часу переслідують головні болі, шум у вухах, хиткість при ходьбі, змушена купувати різні медичні препарати для відновлення стану здоров`я. Крім того, вона змушена витрачати додатковий час на відновлення стану свого здоров`я та на час пов`язаний із явкою до суду. Спричинену моральнушкоду оцінюєв 25 000,00 грн.
		Цивільний позивач ОСОБА_13  вказує, що 20.04.2019 внаслідок зіткнення автомобілів, належний йому автомобіль марки «Опель Кадет» реєстраційний номер НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження передньої частини кузова, складових комплектуючих систем електрообладнання, охолодження, кріплення двигуна. Згідно висновку судового експерта № 831 від 19.08.2019, величина завданого йому матеріального збитку становить 24 738,92 грн. За проведення експертного дослідження ним було витрачено 1 700,00 грн. Загальна сума, заподіяної йому шкоди складає 26 438,92 грн. Автомобіль марки «Опель Кадет» реєстраційний номер НОМЕР_2 знаходиться в його володінні та розпорядженні на підставі довіреності, виданої ОСОБА_14 , 22.05.2010, посвідченої приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_15 . Вказаний автомобіль належить йому на праві речового права, яке охороняється законом на рівні права власності. Також в результаті протиправних дій ОСОБА_3 йому заподіяна і моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з протиправною поведінкою ОСОБА_3 та пошкодженням його майна. В результаті пошкодження автомобіля він був вимушений змінити звичний спосіб свого життя. Був вимушений винаймати таксі для того, щоб возити дружину до лікарів. На даний час він змушений витрачати додатковий час, пов`язаний зі збиранням доказів заподіяння йому майнової та моральної шкоди, оскільки ОСОБА_3 у добровільному порядку відмовляється відшкодовувати спричинену шкоду. Спричинену моральнушкоду оцінюєв 10 000,00 грн.
		Обвинувачений ОСОБА_3  в судовому засіданні цивільний позов потерпілої визнав частково. Що стосується відшкодування матеріальної шкоди, то визнає позов у повному обсязі, стосовно відшкодування моральної шкоди визнає частково. Позов цивільного позивача ОСОБА_9 не визнає ні в частині відшкодування матеріальної шкоді ні в частині відшкодування моральної шкоди. Захисник обвинуваченого ОСОБА_3  адвокат ОСОБА_6  вважав, що всі витрати понесені потерплою та цивільним позивачем має сплатити страхова компанія. 
		Представник цивільного відповідача Товариство здодатковою відповідальністюСтрахова компанія«Альфа-Гарант» (далі по тексту - ТДВ СК «Альфа-Гарант», Товариство) у судове засідання не з`явився, надав суду відзив на цивільні позови. У відзиві вказував, що Позивачі ( ОСОБА_9 та ОСОБА_12 ) не заявили жодної позовної вимоги до ТДВ СК «Альфа-Гарант», як страховика. Згідно ч.1ст.25Закону України«Про страхування»здійснення страховихвиплат івиплата страховоговідшкодування проводитьсястраховиком згідноз договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Позивачами не було подано до Товариства повідомлення про настання ДТП, заяв про виплату страхового відшкодування. Окрім того, прийняття страховиком рішення про виплату страхового відшкодування неможливе до набуття вироку у кримінальному провадження законної сили. Враховуючи, що відсутнє відповідне рішення про визнання страхувальника Товариства винним в настанні ДТП та враховуючи що Позивачі не подавали Товариству заяв про страхове відшкодування, повідомлення про настання ДТП, вважає, що відсутні підстави для стягнення з Товариства страхового відшкодування. Щодо відшкодування шкоди заподіяної майну, то вважає, що ОСОБА_9 не має права на отримання страхового відшкодування, оскільки не є власником пошкодженого транспортного засобу.
		Позивачем не надано до позовної заяви доказів на підтвердження заявлених позовних вимог (свідоцтва про реєстрацію пошкодженого майна, будь яких доказів на підтвердження законності підстав володіння пошкодженим ТЗ). Також Позивачем не доведено розмір своїх позовних вимог, оскільки відповідно до висновку № 831 від 19.08.2019 пошкоджений автомобіль «Опель»д.н.з. НОМЕР_2 є фізичнознищеним та його ремонт є економічно недоцільним. Ринкова вартість автомобіля на момент ушкодження - 24 738,92 грн. Вартість відновлювального ремонту - 88 639,31 грн. Відповідно до ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортнийзасіб вважаєтьсязнищеним,його власникувідшкодовується різницяміж вартістю транснортногозасобу дота післядорожньо-транспортноїпригоди,а такожвиграти па евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-гранспоргної пригоди. Отже, сума страхового відшкодування у випадку фізичного знищення авто визначається: вартість авто до ДТП - вартість авто в ушкодженому стані (залишки) - франшиза. Позивачем ненадано звітуабо висновкуз визначеннявартості залишківпошкодженого ТЗ «Опель» реєстраційний номер НОМЕР_2 ,а зважаючина тещо Позивачне звертавсядо Страховиказ заявоюпро страховевідшкодування тавраховуючи щоЦПК покладаєобов`язок здоведення розмірупозовних вимогсаме наПозивача,то відповідноПозивач необґрунтував позовнівимоги належнимизасобами доказування. Крім того, сума страхового відшкодування повинна зменшуватись на розмір франшизи яка згідно Полісу становить 2 000, 00 гри. Щодо відшкодуванняморальної шкоди ОСОБА_9 ,то згідно ст. 26 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Страховиком (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «ґ» пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5відсотків страховоївиплати зашкоду,заподіяну здоров`ю. Отже,страховиком здійснюєтьсявідшкодування моральноїшкоди вразі завданняшкоди здоров`юпотерпілому врозмірі 5%від вартостілікування.Оскільки ОСОБА_9 не надавдоказів понесенихвитрат насвоє лікування,то вінне маєправа наотримання відшкодуванняморальної шкодивід Товариства. Щодо відшкодуванняшкоди заподіяноїздоров`ю ОСОБА_8 .Позивачкою ненадано довідкизакладу охорониздоров`я проте,яку кількість коштівбуло витраченолікарнею налікування Позивачкита якукількість лікарських засобів було придбано Позивачкою за власні кошти. Саме заклад охорониздоров`я,а непацієнт несе витрати налікування потерпілого і відповідно на особу, яка вчинила злочин, крім загального обов`язку відшкодувати шкоду потерпілому від цього злочину, покладається також обов`язок відшкодувати закладу охорони здоров`явитрати налікування потерпілого. А тому належнимпозивачем уданому випадкуможе бутизаклад охорониздоров`я,а непацієнт. Позивачка вказує, що підтвердженими є витрати на лікування в сумі 15 114,69 грн. Однак, Позивачка не надала довідки про те яку кількість коштів на її утримання та лікування витратив медичний заклад в якому вона лікувалася, не надала листків лікарських призначень стаціонарного хворого, в яких зазначається кількість призначених препаратів використаних для її лікування (скільки днів вона повинна приймати той чи інший лікарський засіб тощо). До того ж, Товариство відшкодовує виключно вартість лікарських засобів використаних для лікування травм отриманих в наслідок ДТП, які вказані в медичній документації, тому відшкодуванню підлягають витрати в сумі 5 519,87 грн.
		Згідно п.24.2ст.24Закону України «Про обов`язковестрахування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Позивачка мала бправо навідшкодування мінімальногорозміру страховоговідшкодування всухі 6955.00 грн.
		Пунктом 24.2ст.24Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів»,передбачено щомінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я, але не більше 120 днів.
		Мінімальна заробітна плата - 4173,00 (4173/30 = 139,10 грн. Позивачка перебувала на лікуванні 50 днів. (50*139,10 = 6 955,00 грн.) Відповідно розмір моральної шкоди становить 347,75 грн. ( 5% від 6 955,00 грн.)
		Оскільки Позивачі не звертались до Товариства з заявами про виплату страхового відшкодування, відсутній вирок про притягнення винуватця в ДТП до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили, Позивачі не надали належних доказів на підтвердження розміру позовних вимог, вважає, що відсутні підстави для стягнення з Товариства страхового відшкодування.
		 
		При вирішенні цивільних позовів суд враховує наступні вимоги діючого законодавства. 
		 
		Відповідно до положень ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Ч. 1 ст.128КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної особи, яка за законом несе відповідальність за шкоду, завдану їхніми діями.
		Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а ч. 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.
		Згідно статті 999 Цивільного кодексу України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).
		Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
		Згідно статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
		Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
		Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана зокрема з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого (стаття 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
		Згідно пункту 22.1. статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
		За приписами статті 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
		Отже, обов`язок винної особи, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, стосовно повного відшкодування завданої нею майнової шкоди виникає у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) потерпілій особі для такого відшкодування.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
		П. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику застосування судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», зазначає, що, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
		Відповідно до ст. 128 КПК України, ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність володільця джерела підвищеної небезпеки - автомобіля марки ВАЗ-21013реєстраційний номер НОМЕР_1  на час вчинення ДТП була застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (поліс № АМ/4859589).
		Відповідно до пункту 4 Полісу, страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю 200 000 грн., за шкоду заподіяну майну 100 000 грн., розмір франшизи 2 000 грн.
		Дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, яким керував обвинувачений, є страховим випадком. Потерпілою та цивільним позивачем подано цивільні позови у межах кримінального провадження, а страхова компанія - Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», ухвалою суду залучена до участі у справі як цивільний відповідач.
		З приводу відзиву Товариства на цивільні позови в частині не звернення потерплої, цивільного позивача чи іншої особи до страховика із заявою про здійснення страхового відшкодування, суд вважає за необхідне вказати на наступне. 
		Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 19.06.2019 (справа № 465/4621/16-к, провадження № 13-24 кс19), для розгляду в межах кримінального провадження цивільного позову потерпілого до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, попереднє звернення потерпілого до цього страхового бюро із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному ст.35Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» не є обов`язковим.
		Порядок звернення потерпілого чи іншої особи до страховика із заявою про здійснення страхового відшкодування є не досудовим порядком урегулювання спору, визначеним як обов`язковий у розумінні ст. 124 Конституції України, а позасудовою процедурою здійснення страхового відшкодування, яка загалом не виключає право особи безпосередньо звернутися до суду з позовом про стягнення відповідного відшкодування.
		Обов`язок відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, у тому числі, коли йдеться про вчинення злочину, передбаченогост. 286 КК України, обумовлений не порушенням певного договірного зобов`язання, а фактом спричинення шкоди майну, здоров`ю та життю людини.
		Розглянувши вимоги цивільних позовів, суд враховує наступне.
		 
		І. Щодо позовних вимог потерпілої ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної шкоди.
		Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження, у зв`язку з чим понесла витрати на лікування. Майнову шкоду в сумі 15 114 грн 69 коп. потерпіла просить суд стягнути з ОСОБА_3 .
		У позовній заяві потерпіла ОСОБА_8 вказує, що вона перебувала на стаціонарному лікуванні з 20.04.2019 до 10.05.2019. В період з 11.05.2019 до 21.05.2019 перебувала на амбулаторному лікуванні. За час перебування в стаціонарі та на амбулаторному лікуванні з 20.04.2019 до 21.05.2019 нею було витрачено на лікування 8 977,39 грн. З 02.01.2020 до 11.01.2020 вона проходила курс лікування в неврологічному відділенні, зі встановленням діагнозу відновлювальний період ЗЧМТ, струс головного мозку, (2019) з розсіяною органічною симптоматикою, стійка цифапгія, виражений астено-неврологічний синдром. За період перебування в стаціонарі з 02.01.2020 до 11.01.2020 нею було витрачено на лікування 6 137,30 грн. Загальна сума, яка була витрачена нею на лікування становить 15 114,69 грн.
		Однак, при перерахунку наданих копій фіскальних чеків, квитанцій судом встановлено суму 14 277 грн. 49 коп., суд звертає увагу на ту обставину, що деякі фіскальні чеки є не читабельними. 
		Виписками із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 678, № 3 та листками непрацездатності підтверджується, що ОСОБА_8 знаходилася на стаціонарному лікуванні у КП Нікопольська міська лікарня № 1 ДОР з 20.04.2019 до 10.05.2019, з 11.05.2019 до 21.05.2019 на амбулаторному лікуванні та з 02.01.2020 до 11.01.2020 на стаціонарному лікуванні, внаслідок травми, яку отримала 20.04.2019.
		Суд вважає доведеними відповідними фіскальними чеками витрати на лікування в сумі 5 519 грн. 87 коп. 
		Вимоги про стягнення 8 757 грн. 62 коп., задоволенню не підлягають оскільки, потерпілою у вказану суму включені: вимоги про відшкодування витрат на придбання медикаментів та медичних виробів, що не зазначені в медичній документації та немедичні засоби /пакети, гематоген/ (фіскальні чеки від 24.04.2019; 25.04.2019; 26.04.2019; 01.05.2019; 06.05.2019; 10.05.2019; 12.05.2019; 30.07.2019; 05.01.2020; 06.01.2020; 08.01.2020; 09.01.2020); вимоги про відшкодування витрат на придбання препаратів через погану копію фіскального чеку, нерозбірливу назву препарату (фіскальні чеки від 21.04.2019; 23.04.2019; 26.04.2019; 08.01.2020 /два чеки від вказаної дати/; два чеки дати яких не читабельні взагалі). 
		Суду не надано доказів, про те, що окремі препарати були призначені лікарем саме у зв`язку з лікуванням в наслідок травмуванням під час ДТП, яка мала місце 20.04.2019, а також того, що деякі ліки є замінниками. 
		Суд вважає доведеними наявними та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема, фіскальними чеками витрати на лікування і вказана сума становить 5 519 грн. 87 коп.
		Згідно з п. 24.2.Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленоїзакономна дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я, але не більше 120 днів.
		Щодо потерпілої ОСОБА_8 цей мінімальний розмір складає 6 955,00 грн. При цьому 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленоїзакономна дату настання страхового випадку складає 139,10 грн. = (4 173 грн./30). Згідно листків непрацездатності кількість днів непрацездатності потерпілої ОСОБА_8 - 50 днів. Таким чином, мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілої становить 6 955,00 грн. (50 днів х 139,10 грн.).
		Пунктом 24.3.Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»визначено, що якщо страховику не надані документи, що підтверджують розмір витрат, зазначених у пункті 24.1 цієї статті, або їх документально підтверджений розмір є меншим, ніж мінімальний розмір, визначений відповідно до пункту 24.2 цієї статті, страховик здійснює відшкодування у розмірі, визначеному в пункті 24.2 цієї статті.
		Оскільки розмір витрат, зазначених у пункті 24.1 цієїст. 24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», є меншим (5 519,87 грн.), ніж мінімальний розмір, визначений відповідно до пункту 24.2 цієї статті (6 955,00 грн.), то страховик повинен здійснити вказане відшкодування у розмірі, визначеному в пункті 24.2 цієї статті, тобто у розмірі 6 966,00 грн. Зазначена сума підлягає стягненню з ТДВ СК «Альфа-Гарант», оскільки, як встановлено у судовому засіданні транспортний засіб ВАЗ-21013реєстраційний номер НОМЕР_1  застраховано у ТДВ СК «Альфа-Гарант», (поліс № АМ/4859589). В решті позову про відшкодування матеріальної шкоди, суд відмовляє.
		 
		ІІ. Щодо позовних вимог потерпілої ОСОБА_8 про відшкодування моральної шкоди. 
		Вирішуючи цивільний позов потерпілої про відшкодування моральної шкоди, суд враховує вимоги ст. 22, 23, 24, 26-1, 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до яких у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи, а саме витрати на лікування потерпілого, шкоду, пов`язану з фізичним знищенням транспортного засобу, а також моральну шкоду у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю. 
		Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
		Згідно з роз`ясненнями, викладеними в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, п. 9 зазначеної Постанови - розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Суд вважає, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, потерпілій ОСОБА_8 було спричинено моральну шкоду, що виразилась в фізичному болю, душевних стражданнях, вимушених змінах в її житті внаслідок ушкодження здоров`я, необхідності проходження курсу лікування.
		Вирішуючи питання щодо відшкодування моральної шкоди потерпілій, суд враховує, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_7 потерпілій спричинено моральну шкоду, так як мало місце ушкодження її здоров`я, що потягло за собою лікування, було змінено звичний уклад її життя, внаслідок чого вона переносила певні моральні страждання. Так, суд вважає обґрунтованими доводи потерплої про відчуття фізичного болю та стан стресу, оскільки такі явища є природними наслідками дорожньо-транспортної пригоди і зазвичай самі по собі викликають певні моральні страждання. Тому, з урахуванням обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних), яких потерпіла зазнала, характеру немайнових втрат, ступеня тяжкості змін в життєвих стосунках та звичному життєвому укладі, пов`язаних з обмеженням у пересуванні та з необхідністю витрачати час на лікування, з врахуванням принципів розумності та справедливості, суд вважає, що підлягає відшкодуванню на користь потерпілої ОСОБА_8 моральна шкода в розмірі 24 000 грн.
		Відповідно допункту26-1Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» підлягає стягненню з ТДВ СК «Альфа-Гарант», 5 % страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю від суми 6 966 грн., тобто 348,30 грн. 
		При вирішенні цивільного позову в даній частині суд приймає до уваги положення Декларації основних принципів правосуддя для жертв злочинів і зловживання владою (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 29 листопада 1985 року) щодо необхідності дотримання балансу між правами підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, з одного боку, та інтересами жертви,- з іншого.
		 
		ІІІ. Щодо позовних вимог цивільного позивача ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної шкоди.
		Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Статтями 28, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП.
		Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якою передбачено, що транспортний засібвважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом(рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди (п. 30.1 ст. 30).
		Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди (п. 30.2 ст. 30).
		Відповідно до висновку № 831 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення величини матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу внаслідок ДТП, складеного 19 серпня 2019 року, сума матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Опель Кадет»реєстраційний номер НОМЕР_2 ,який належить ОСОБА_16 ,за тимчасовимреєстраційним талономрозпоряджається ОСОБА_9 , пошкодженого внаслідок ДТП 20.04.2019, складає 24 738 грн. 92 коп. Також потерпілим сплачено за складання висновку автотоварознавчого дослідження кошти в розмірі 1 700 грн. (на підтвердження вказаних витрат надано тований чек № 831 від 19.08.2019).
		Судом встановлено, що сума спричиненої матеріальної шкоди становить 26 438,92 грн., а саме: вартість пошкодженого автомобіля та 1 700 грн. вартість послуги експерта, а тому в цій частині позову вимоги суд вважає доведеними. Вказана сума підлягає стягненню з ТДВ СК «Альфа-Гарант».
		Суд звертає увагу на ту обставину, що на час розгляду справи судом цивільний позивач реалізував належний йому автомобіль «Опель Кадет» реєстраційний номер НОМЕР_2 .
		 
		ІV. Щодо позовних вимог цивільного позивача ОСОБА_9 про відшкодування моральної шкоди. 
		Розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_9 про відшкодування моральної шкоди суд керується положеннями ст. 23 ЦК України, яка закріплює загальні положення про відшкодування моральної шкоди, визначаючи, що моральна шкода, зокрема, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Згідно з роз`ясненнями, викладеними в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, п. 9 зазначеної Постанови - розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Суд вважає, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, цивільний позивач ОСОБА_9 фактично втратив автомобіль, що призвело до суттєвих змін у його повсякденному житті. Відсутність власного транспортного засобу створювала позивачу незручності у пересуванні та вирішенні побутових питань. Крім того обвинувачений не запропонував відшкодувати спричинену шкоду навіть частково.
		Участь у ДТП, яка сталася з вини обвинуваченого, пошкодження належного цивільному повивачу майна, побутові незручності, пов`язані з неможливістю користуватися особистим транспортом, безумовно негативно вплинули на моральний стан цивільного позивача та призвели до душевних страждань.
		Вирішуючи питання щодо відшкодування моральної шкоди цивільному позивачу, суд враховує, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_7 цивільному позивачу спричинено моральну шкоду, так як мало місце пошкодження належного йому майна, що потягло за собою негативні емоції для цивільного позивача та переживаннях з приводу пошкодженого майна, неможливості нормального користування ним, порушенні звичайного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації. Так, суд вважає обґрунтованими доводи цивільного позивача про переживання та стан стресу, оскільки такі явища є природними наслідками дорожньо-транспортної пригоди і зазвичай самі по собі викликають певні моральні страждання. Тому, з урахуванням обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних), яких цивільний позивач зазнав, характеру немайнових втрат, ступеня тяжкості змін в життєвих стосунках та звичному життєвому укладі, пов`язаних з обмеженням у користуванні належним йому майном, з врахуванням принципів розумності та справедливості, суд вважає, що підлягає відшкодуванню на користь цивільного позивача ОСОБА_9 моральна шкода в розмірі 10 000 грн.
		При вирішенні цивільного позову в даній частині суд приймає до уваги положення Декларації основних принципів правосуддя для жертв злочинів і зловживання владою (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 29 листопада 1985 року) щодо необхідності дотримання балансу між правами підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, з одного боку, та інтересами жертви,- з іншого.
		Відповідно до ст. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки цивільний позивач ОСОБА_9 не зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, то моральна шкода з ТДВ СК «Альфа-Гарант» на його користь стягненню не підлягає. 
		 
		Вирішення питання про запобіжний захід 
		 
		Стосовно ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні, запобіжний захід не застосовувався. 
		Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
		 
		Вирішення питання про долю речових доказів та арештованого майна
		 
		Суд вирішує долю речових доказів відповідно до положень ст. 100 КПК України
		Речові докази:
		-автомобіль марки ВАЗ-21013 реєстраційний номер НОМЕР_1 , який передано на зберігання ОСОБА_3 - залишити останньому;
		-    автомобіль марки Опель Кадетреєстраційний номер НОМЕР_2 , який передано на зберігання ОСОБА_9 - залишити останньому.
		 
		Вирішення питання про процесуальні витрати
		 
		Суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати на залучення експерта при проведенні судової авто технічної експертизи, згідно довідки, в сумі 1 256 грн. 08 коп., оскільки відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі винесення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		На підставі наведеного, керуючись ст. 370, 371, 374 КПК України, суд 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_3  визнати винуватим у пред`явленому йому обвинуваченню за ч. 1 ст. 286 КК України (в редакції Закону України № 586-VI від 24.09.2008 року) і призначити покарання у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тис. п`ятсот) грн., з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
		Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 не застосовувався. 
		Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались. 
		Цивільні позови ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - задовольнити частково.
		Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_8 у відшкодування матеріальної шкоди 6 966 (шість тис. дев`ятсот шістдесят шість) грн. 00 коп., та моральної шкоди 348 (триста сорок вісім) грн. 30 коп., а всього 7 314 (сім тис. триста чотирнадцять) грн. 30 коп.
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 у відшкодування моральної шкоди 24 000 (двадцять чотири тис.) грн.
		Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_9 24 738 (двадцять чотири тис. сімсот тридцять вісім) грн. 92 коп. спричиненого матеріального збитку та 1 700 (одна тис. сімсот) грн. 00 коп. втрат із залучення експерта, а всього 26 438 (двадцять шість тис. чотириста тридцять вісім) грн. 92 коп.
		Стягнути з  ОСОБА_3  на користь ОСОБА_9 у відшкодування моральної шкоди 10 000 (десять тис.) грн.
		В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Речові докази:
		-автомобіль марки ВАЗ-21013 реєстраційний номер НОМЕР_1 , який передано на зберігання ОСОБА_3 - залишити останньому;
		-    автомобіль марки Опель Кадетреєстраційний номер НОМЕР_2 , який передано на зберігання ОСОБА_9 - залишити останньому.
		Стягнути з  ОСОБА_3  на користь держави у відшкодування процесуальних витрат на залучення експерта 1 256 (одна тис. двісті п`ятдесят шість) грн. 08 коп.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору. Сторони кримінального провадження можуть отримати копію вироку у суді.
		 
		 
		 
		Суддя:         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...