Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 622/335/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 10.01.2022. Зареєстровано: 11.01.2022. Забезпечено надання загального доступу: 11.01.2022.
Дата набрання законної сили: 21.12.2021
Номер судового провадження: 11-кп/818/1853/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018220310000368

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		__________________________________________________________________
		Справа № 622/335/19 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1 
		Провадження №: 11-кп/818/1853/21 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2 
		Категорія: ст.115 КК України 
		 
		У Х В А Л А 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		21 грудня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , з участю прокурора ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , його захисника ОСОБА_8 , з участю представника потерпілої ОСОБА_9  ОСОБА_10 , без участі потерпілої ОСОБА_9 , належним чином повідомленої про розгляд справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові дану справу за апеляційною скаргою обвинуваченого та представника потерпілого на вирок Дергачівського районного суду Харківської області від 03 07 2020 року, - 
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
		 
		Вказаним вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Феськи, Золочівського району Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, тимчасово не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 07.11.2018 Золочівським районним судом Харківської області за ч.1 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі,
		 визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та призначено покарання у виді чотирнадцяти років позбавлення волі.
		 
		На підставі ч.4 ст.70 КК України ОСОБА_7 призначено покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання призначеним вироком Золочівського районного суду Харківської області від 07 11 2018, більш суворим, призначеним даним вироком та остаточно призначено покарання у виді чотирнадцяти років позбавлення волі.
		 
		Строк відбуття покарання ОСОБА_7 , вирішено рахувати з 30 10 2018.
		 
		Міру запобіжного заходу ОСОБА_7 , до набрання вироку чинності залишено незмінну  тримання під вартою в ДУ «Харківській слідчий ізолятор»,
		 
		Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави судові витрати за проведення експертиз в розмірі 10010 гривен 00 копійок, а також на користь ОСОБА_9 моральну шкоду  в розмірі 20 000 гривень. 
		 
		Як вбачається з оскаржуваного вироку, 26.10.2018 близько 22 години 00 хвилин, ОСОБА_7 знаходився разом зі своєю дружиною ОСОБА_11 за їх спільним місцем мешкання, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , з якою разом вживали спиртні напої.
		 
		Під час спілкування ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, розпочав сварку зі своєю дружиною, яка виникла на грунті ревнощів. оскільки дружина повідомила про свій намір його покинути. У ході розвитку конфлікту ОСОБА_7 , підійшовши до дружини, яка знаходилась у положенні лежачи на спині на дивані, сів на неї зверху та зажав своїми коліньми її руки, тим самим обмеживши її рух. Продовжуючи раптово виниклий прямий умисел, направлений на умисне протиправне позбавлення життя ОСОБА_7 закрив своєю рукою дихальні шляхи ОСОБА_11 (ніс та рот) та, доводячи свій прямий умисел до кінця, не відпускав доки не упевнився в тому, що його дружина перестала подавати ознаки життя.
		 
		Після цього. ОСОБА_7 встав з ліжка та вийшов на вулицю, обдумуючи можливі варіанти приховування вчиненого ним вбивства.
		 
		У подальшому, 27.10.2018, близько 02 години 00 хвилин, ОСОБА_7 вирішив сховати тіло вбитої ним дружини. З цією метою він покликав до свого будинку раніше знайомого ОСОБА_12 , який упродовж жовтня 2018 року тимчасово мешкав у ОСОБА_7 , та розповів йому про вбивство дружини.
		 
		З метою приховання вчинення особливо тяжкого злочину, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_12 перенесли тіло ОСОБА_11 та її одяг до покинутої будівлі тракторної бригади, яка розташована в с. Малі Феськи Золочівського району Харківської області, неподалік від місця вчинення вбивства, де ОСОБА_7 поклав її на землю та інсценував обставини вчиненого злочину на місці, а саме роздягнув тіло дружини, розірвавши спідню білизну та інший одяг, намагаючись створити обстановку, яка могла вказувати на мотив вбивства, якому передувало зґвалтування.
		 
		Наступного ранку ОСОБА_7 сповістив працівникам правоохоронних органів про безвісне зникнення ОСОБА_11 .
		 
		Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 12/89-зл/18 від 21.12.2018, причиною смерті ОСОБА_11 стала механічна асфіксія від закриття дихальних шляхів руками, яка за ступенем тяжкості має ознаки тяжких тілесних ушкоджень.
		 
		Зазначені дії обвинуваченого кваліфіковані судом за ч.1 ст.115 КК України, як привласнення чужого майна в особливо великих розмірах.
		 
		Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
		 
		Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, обвинувачений та представник потерпілого подали апеляційні скарги.
		 
		Обвинувачений в своїй апеляційній скарзі просив оскаржуваний вирок скасувати та повернути справу до суду першої інстанції для проведення всіх процесуальних та розшукових дій, для відкриття справи щодо працівників поліції, які його били та для допиту експерта і проведення перехресних допитів. Вважає покарання несправедливим та суворим. В обґрунтування посилається на те, що судом проігноровані його клопотання про допит експерта, слідчого, понятих та проведення перехресного допиту. Також судом не було враховано його особу, не взято характеристик, не були допитані родичі, сусіди, знайомі стосовно цього питання, не взята характеристика з місця роботи. Вказав, що винним себе не визнає, з дружиною ніколи не сварився та не бив її. Вважає, що свідок ОСОБА_12 дає неправдиві показання, які нічим не підтверджені та не перевірені. Факт смерті його дружини від механічної асфіксії, на думку обвинуваченого, не доводить того факту, що саме він її вбив, тим більше, що відсутні сліди боротьби. Вважає, що всі докази ґрунтуються на його явці з повинною, які були дані ним під впливом катувань працівниками поліції, на що він скаржився до прокуратури. Крім того, зазначив, що суд виніс вирок без його особистої присутності та без присутності його захисника, що на його думку, є порушенням його прав. Вирок отримав в СІЗО на наступний день.
		 
		 
		 
		Представник потерпілої ОСОБА_9  ОСОБА_10 в своїй апеляційній скарзі просив змінити вирок та призначити обвинуваченому покарання у виді 15 років позбавлення волі, вважаючи призначене йому судом покарання занадто м`яким.
		 
		 
		 
		Позиції учасників апеляційного провадження.
		 
		Обвинувачений та його захисник підтримали вимоги апеляційної скарги та просили задовольнити їх у повному обсязі та скасувати вирок і направити справу на новий розгляд .
		 
		Представник потерпілої підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити і змінити вирок, збільшивши обвинуваченому покарання.
		 
		Прокурор заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила вирок залишити в силі, а апеляційну скаргу обвинуваченого  без задоволення.
		 
		Потерпіла ОСОБА_9 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилась. Будь-яких заяв або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи, від неї не надходило, у зв`язку з чим, колегія суддів вважає за можливе провести судовий розгляд без її участі, з участю її представника.
		 
		Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Заслухавши доповідь судді, доводи обвинуваченого та його захисника, потерпілого, думку прокурора, перевіривши представлені матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу обвинуваченого необхідно задовольнити в повному обсязі, а апеляційну скаргу представника потерпілої задовольнити частково, виходячи з наступного.
		 
		Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		 
		Згідно вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		 
		Відповідно до ч.2 ст. 318 КПК України, судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У судове засідання викликаються потерпілий та інші учасники кримінального провадження.
		 
		Так, відповідно до п.3 ч.2 ст.412 КПК України, здійснення судового провадження за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених ч.3 ст.323 чи ст.381 КПК, визнається істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та підставою для скасування судового рішення. Вказана вимога є однією з гарантій дотримання прав обвинуваченого, передбачених, зокрема, у ст. 42 КПК, та спрямована на ефективну реалізацію таких прав під час здійснення судового провадження.
		 
		Із журналу судового засідання від 02 07 2020 та 03 07 2020 року та технічного запису вбачається, що 02 07 2020 року судовий розгляд відбувався за участю обвинуваченого, його захисника, потерпілого та прокурора. Дослідивши докази, заслухавши пояснення сторін у судових дебатах і надавши обвинуваченому останнє слово, суд видалився до нарадчої кімнати о 15 годині 21 хвилині (а.с.232-234). 
		 
		03 07 2021 судом було оголошено вирок о 08 годині 34 хвилини, під час якого, не були присутніми сторони кримінального провадження, зокрема, обвинувачений та його захисник. 
		Як вбачається з матеріалів провадження, обвинувачений, дійсно, не був присутнім під час оголошення вироку, що, у свою чергу, може свідчити про певні порушення його прав. Крім цього, у даному випадку оголошення відбулося також і за відсутності захисника обвинуваченого. Відомостей щодо виклику сторін кримінального провадження до суду на вказану дату або повідомлення їх про дату та час оголошення вироку будь-яким іншим чином, матеріали справи не містять. 
		У справі немає ніяких відомостей щодо поважності причин з яких не було доставлено обвинуваченого до суду. 
		Під час апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_7 підтвердив вказані доводи апеляційної скарги і повідомив, що дійсно, не був присутнім під час оголошення вироку, як і його захисник, що, на думку обвинуваченого, є порушенням його права на захист.
		 
		Крім того, з доводів апеляційної скарги обвинуваченого вбачається що до нього були застосовані недозволені методи досудового розслідування, про які обвинуваченим зазначалося в суді першої інстанції, проте, вказані доводи не були перевірені під час розгляду справи в суді першої інстанції, у зв`язку з чим вони підлягають перевірці.
		 
		Перевіривши доводи апеляційної скарги обвинуваченого щодо наявності процесуальних порушень під час розгляду справи судом першої інстанції та апеляційної скарги представника потерпілого в частині призначення обвинуваченому покарання, перевіривши висновки суду першої інстанції, докази, які суд поклав в основу вироку на підтвердження встановлених судом фактичних обставин кримінального провадження, апеляційний суд дійшов такого висновку, що незабезпечення обвинуваченому можливості особисто захищати свої інтереси в кримінальному провадженні всіма допустимими засобами і способами відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК, є істотним порушенням кримінального процесуального закону, що перешкодило суду ухвалити законне й обґрунтоване рішення, і таке порушення тягне за собою безумовне скасування вироку із призначенням кримінального провадження до нового розгляду в суді першої інстанції.
		 
		Призначаючи новий розгляд в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції, відповідно до положень ч.2 ст.415 КПК України, не вправі вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність чи недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання, а тому інші доводи апеляційної скарги обвинуваченого підлягають ретельній перевірці при новому розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції.
		 
		При новому розгляді провадження суду необхідно також проаналізувати доводи потерпілого щодо призначення обвинуваченому занадто м`якого покарання.
		 
		За приписами ст. 419 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції має містити рішення про запобіжні заходи.
		 
		Вироком, що оскаржується запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_7 продовжений до набрання вироком законної сили.
		 
		Скасування вироку із призначенням нового розгляду в суді першої інстанції в силу ст. 331 КПК України викликає необхідність вирішити питання про доцільність тримання обвинуваченого під вартою незалежно від наявності клопотань. Зважаючи на те, що кримінальне провадження призначається до нового розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_7 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою в умовах Харківського слідчого ізолятора, строком до 21 лютого 2022 року. Підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 колегія суддів не вбачає.
		 
		Переглядаючи оскаржуваний вирок в межах доводів апеляційної скарги обвинуваченого, колегія суддів вбачає їх слушними та вважає, що допущені порушення, які є істотними, перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Крім того, вказані процесуальні порушення істотно впливають на реалізацію таких засад кримінального провадження, як презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін, ефективного забезпечення права на захист, які передбачені та гарантуються нормами ст.ст.7, 8, 9, 11, 17, 20, 22 КПК України.
		 
		З огляду на викладене, з метою дотримання вказаних засад кримінального провадження, що гарантуються чинним КПК України, апеляційна скарга обвинуваченого підлягає задоволенню, а апеляційна скарга представника потерпілого, - частковому задоволенню, зі скасуванням оскаржуваного вироку суду та призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
		 
		Керуючись ч.6 ст.9, ст.7, 392, 393, 404, 405, ч.1 ст.407, 418, 419, 423, 424-426 КПК України, колегія суддів, -
		 
		П О С Т А Н О В И Л А :
		 
		Вирок Дергачівського районного суду Харківської області від 03 07 2020 року по справі щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , - скасувати.
		 
		Апеляційну скаргу обвинуваченого, - задовольнити.
		 
		Апеляційну скаргу представника потерпілого, - задовольнити частково.
		 
		Призначити новий розгляд даної справи в суді першої інстанції. 
		 
		Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах Харківського слідчого ізолятора, продовживши його до 21 лютого 2022 року.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
		 
		Оскарження даної ухвали в касаційному порядку у відповідності до ч.2 ст. 424 КПК України, не передбачено.
		 
		 
		 
		 
		 
		Судді:
		____________ _____________ ___________
		ОСОБА_2 ОСОБА_3      ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...