Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 551/872/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них; про виселення (вселення).
Надіслано для оприлюднення: 11.01.2022. Зареєстровано: 12.01.2022. Забезпечено надання загального доступу: 12.01.2022.
Дата набрання законної сили: 15.02.2022
Номер судового провадження: 2/551/45/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 551/872/21
		 
		З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		                                       
		11 січня 2022 року         Шишацький  районний  суд  Полтавської області в складі:
		головуючого судді  Сиволапа Д.С.,
		секретаря - Кирди Н.М.,
		за участю представника позивача - Маслівець Т.В. ,
		розглянувши заочно, за правилами загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Шишаки Полтавської області цивільну справу за позовом Шишацької селищної ради до ОСОБА_2 про виселення без надання іншого житлового приміщення, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		03 вересня 2021 року Шишацька селищна рада Полтавської області звернулась до суду із позовом про виселення відповідача ОСОБА_2 разом з її сином ОСОБА_3 зі службової квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення. 
		Позовні вимоги обґрунтовані  тим, що на підставі рішення виконавчого комітету Шишацької селищної ради № 8 від 28 лютого 2013 року службову квартиру АДРЕСА_1   було надано прокурору прокуратури Шишацького району ОСОБА_5, як службове житло. Разом з ним до службового житла були вселені дружина ОСОБА_4 та син ОСОБА_3 . 
		Рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 30.11.2017 року, яке було залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанції, ОСОБА_5 виселено зі службового житла у зв`язку з його звільненням із займаної посади та органів прокуратури. Однак вказаним рішенням не було вирішено питання щодо виселення членів його сім`ї. 
		В той же час відповідно до положень ст. 124 ЖК  УРСР особа, яка припинила трудові відносини з підприємством, установою, організацією підлягає виселенню зі службового житлового приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого житлового приміщення. 
		На даний час відповідач та її син у вищевказаній службовій квартирі тривалий час не проживають, що створює незручності сусідам та унеможливлює розпорядження Шишацькою селищною владою даною квартирою, зокрема шляхом надання її кваліфікованим молодим спеціалістам в медичні галузі, які виявлять бажання працювати на території сільської ради та не мають власного житла. 
		Ухвалою суду від 13 вересня 2021 року відкрито провадження та вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
		Ухвалою суду від 14 грудня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
		В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримана, надала пояснення аналогічні доводам позовної заяви. Не заперечувала проти винесення заочного рішення у справі. 
		Будучи належним чином повідомленою судом про час та місце розгляду справи, як за місцем реєстрації, так  і шляхом розміщення оголошення на сайті «Судова влада», відповідач не з`явилась, а ні в підготовче, а ні в судове засідання. Про причини неявки суд вона не повідомила, заяв та клопотань, в тому числі відзиву на позовну заяву, від неї до суду не надходило. 
		В зв`язку з цим, суд відповідно до норм ст. 280 ЦПК України розглядає справу у заочному порядку та ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі письмових доказів.
		Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
		Відповідно до ст. 129-1 Конституції України та ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
		Згідно з ч.ч. 4-5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
		Так, рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 30.11.2017 № 551/1058/16-ц, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Полтавської області від 31.05.2018 та постановою Верховного суду від 16.10.2019 договір найму службового житла № 8-01/13 від 28 лютого 2013 року, укладений між Шишацькою селищною радою (наймодавцем) та працівником прокуратури Шишацького району Полтавської області Денисом Богданом Івановичем (наймачем) визнано таким, що припинив свою дію в наслідок закінчення строку, на який його було укладено.
		ОСОБА_5 за даним рішенням виселено із займаної квартири АДРЕСА_1   без надання іншого житлового приміщення. 
		Судами  було встановлено, що рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 14 лютого 2013 року у цивільній справі 551/90/13-ц у власність територіальної громади Шишацької селищної ради Шишацького району Полтавської області передано квартиру АДРЕСА_1 .
		Рішенням виконавчого комітету Шишацької селищної ради №8 від 28 лютого 2013 року «Про надання службового житла та видачу спеціального ордера» вказана квартира була надана прокурору прокуратури Шишацького району Полтавської області ОСОБА_5 як службове житло.
		На підставі даного рішення з ОСОБА_5 , 28 лютого 2013 року було укладено договір найму службового житла №8-01/13.
		Зазначений договір діє з 28 лютого 2013 року по термін перебування наймача на займаній посаді і працевлаштуванні в Шишацькій районній прокуратурі (п.7.1 договору).
		Відповідно до листа Миргородської місцевої прокуратури від 15 серпня 2016 року №01/121-3990-вих.16 вбачається, що ОСОБА_5 звільнено з посади прокурора Зіньківського відділу Миргородської місцевої прокуратури та з органів прокуратури наказом прокурора Полтавської області №311к від 29 липня 2016 року (т. 1 а.с.15).
		Як вбачається із листа прокуратури Полтавської області від 23 березня 2017 року № 11-1867-17 наказом прокурора області № 311к від 29 липня 2016 року ОСОБА_5 звільнено з органів прокуратури з посади прокурора Зіньківського відділу Миргородської місцевої прокуратури за грубе порушення вимог Закону України «Про прокуратуру», Присяги працівника прокуратури України, правил прокурорської етики, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури. 
		В зв`язку зі звільненням ОСОБА_5 з органів прокуратури на підставі ряду положень ЖК України, зокрема ст.ст. 71,72, 107, 124,125 суди дійшли висновку про те, що останній підлягає виселенню із займаної ним службової квартири без надання іншого житлового приміщення. Разом з тим питання про виселення членів сім`ї ОСОБА_5 із вказаної квартири судом не вирішувалось, оскільки такі позовні вимоги не заявлялись (а.с. 8-20). 
		Відповідно до пояснень представника позивача підставою для вселення ОСОБА_5 та його дружини ОСОБА_4 у спірну службову квартиру був спеціальний ордер. Син відповідача ОСОБА_3 народився під час проживання батьків у спірній службовій квартирі та був вселений до вказаного житла відповідно до положень ч.2 ст. 156 ЖК України. 
		Згідно з довідкою виконавчого комітету Шишацької селищної ради від 15.07.2021 № 02-25/2154 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстровані в АДРЕСА_1 , але за вказаною адресою не проживають.
		Згідно з розпорядженням голови Полтавської ОДА № 206 від 20.05.2016 «Про перейменування топонімічних назв у населених пунктах області та демонтаж пам`ятників та пам`ятних знаків» в АДРЕСА_4 без зміни нумерації будівель і споруд (а.с.22). 
		31.08.2021 до Шишацької селищної ради надійшла заява мешканця квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_6 в якій він просив розглянути питання щодо суміжної квартири АДРЕСА_1 в якій з 2016 року ніхто не проживає, що створює незручності  сусідам. Так у зимовий період квартира не опалюється в наслідок чого у суміжних приміщеннях на стінах виступає цвіль (а.с.31).
		Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.12.2021 № 29231731 квартира АДРЕСА_1 належить Шишацькій селищній раді на праві власності.
		Відповідач не виконує в добровільному порядку вимоги ст. 124 ЖК України та не виселяється із займаної квартири, зокрема у ній продовжують зберігатись її речі. На прохання власника квартири звільнити житло відповідач не реагує (а.с. 25). 
		Відповідно до ст.118 ЖК Української РСР службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв`язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.
		Частиною 2 ст. 121 ЖК Української РСР передбачено, що службові жилі приміщення надаються за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, правління колгоспу, органу управління іншої кооперативної та іншої громадської організації.
		Згідно із ст. 124 ЖК Української РСР робітники і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадяни, які виключені з членів колгоспу або вийшли з колгоспу за власним бажанням, підлягають виселенню з службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення.
		При цьому ст. 125 ЖК Української РСР містить перелік осіб, які не можуть бути виселені без надання іншого жилого приміщення. Разом з тим суду не надано жодних доказів належності відповідача ОСОБА_4 та її сина ОСОБА_3 до однієї з категорій осіб, вказаних у даному переліку. 
		Відповідно до приписів ст. 41 Конституції України та ст.ст. 316, 319, 321 ЦК України правом власності є право особи на майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може протиправно бути позбавлений його права чи обмежений у його здійсненні. 
		Згідно ч. 1 ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
		Суд вважає, що дії відповідача, яка разом з малолітнім сином на протязі тривалого проміжку часу в супереч положенням ст. 124 ЖК УРСР відмовляється звільнити спірну службову квартиру попри наявність рішення суду про припинення договору найму даного житла та виселення з нього наймача ОСОБА_5 , перешкоджає позивачу у реалізації його права власності щодо даної квартири.
		Підстав для надання позивачу та її сину іншого житлового приміщення при їх виселені судом не встановлено. 
		З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що  позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі. 
		Керуючись ст. 141 ЦПК України, в зв`язку з повним задоволенням позовних вимог, суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений останнім судовий збір у розмірі 2270 грн. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 118, 121, 124-125 ЖК України, ст.ст. 258-259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, суд, 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги Шишацької селищної ради до ОСОБА_2 про виселення без надання іншого житлового приміщення  - задовольнити.
		Виселити ОСОБА_2 разом з її неповнолітнім сином ОСОБА_3 зі службової квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення. 
		Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 (інші дані суду не відомі) на користь Шишацької селищної ради (Полтавська область, Миргородський район, смт. Шишаки, вул. Корніліча, 5, код ЄДРПОУ 21048749) 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. на відшкодування сплаченого позивачем судового збору. 
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його проголошення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		Рішення може бути переглянуто Шишацьким районним судом Полтавської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів  з дня його проголошення. 
		Рішення може бути оскаржено відповідачем до Полтавського апеляційного суду через Шишацький районний суд Полтавської області в 30 денний строк з дня постановлення судом ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
		Рішення може бути оскаржене позивачем до Полтавського апеляційного суду через Шишацький районний суд Полтавської області в 30 денний строк з дня його проголошення.
		Повний текст рішення виготовлено та вручено (направлено) сторонам 11 січня 2022 року. 
		 
		Головуючий суддя                                                     Д.С. Сиволап

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...