Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 560/599/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Умисне знищення або пошкодження майна.
Надіслано для оприлюднення: 12.01.2022. Зареєстровано: 13.01.2022. Забезпечено надання загального доступу: 17.01.2022.
Дата набрання законної сили: 11.02.2022
Номер судового провадження: 1-кп/949/23/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018180110000587

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №560/599/19
		 
		 
		 
		В И Р О К 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 січня 2022 року 
		Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
		головуючого судді: ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря:  ОСОБА_2 ,
		       прокурора: ОСОБА_3 ,
		       обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дубровиця кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018180110000587 від 24 грудня 2018 року по обвинуваченню:
		    ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця в с.Переброди Сарненського району Рівненської області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , громадянина України, з середньою освітою, одруженого, має на утриманні трьох малолітніх дітей, непрацюючого, раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 Кримінального Кодексу України,
		 
		В С ТА Н О В И В:
		 
		В ніч з 23 грудня 2018 року на 24 грудня 2018 року, (точний час в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_4 увійшов через незамкнену хвіртку з північної сторони подвір`я до господарства ОСОБА_5 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Переслідуючи прямий умисел, направлений на знищення чужого майна, з мотивів помсти власниці майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, увійшов до незамкненого господарського приміщення (дерев`яного одноповерхового хліва), де, за допомогою заздалегідь придбаних у магазині ДП «Споживач», розташованого в с. Велюнь Сарненського району Рівненської області, сірників, підпалив у південно-західному кутку вказаного господарського приміщення солому, яка там зберігалась. В результаті чого, незаконними діями ОСОБА_4 було знищено господарське приміщення (дерев`яний одноповерховий хлів), розміром 10x4 м, та три тюки соломи, чим заподіяно ОСОБА_5 майнової шкоди на загальну суму 40000 гривень.
		Будучи допитаним в ході судового розгляду в якості обвинуваченого, ОСОБА_4 свою вину у скоєному вищевказаному кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.194 КК України визнав повністю, щиро розкаявся та дав суду показання, що він дійсно, при зазначених в обвинувальному акті обставинах, вночі 24 грудня 2018 року, зайшов через незамкнену хвіртку на територію господарства ОСОБА_5 та навмисно підпалив в кутку сіно, після чого вийшов. Також додав, що підпал він вчинив з метою помсти за дії брата потерпілої. Про вчинене дуже шкодує, має намір поступово відшкодувати завдані збитки. При обранні міри покарання погоджується з думкою прокурора.
		Від потерпілої ОСОБА_5 надійшла заява про розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України без її участі. Просить призначити обвинуваченому суворе покарання.
		Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав себе винним, тому, за згодою сторін, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, як покази свідків та інші докази, що були зібрані в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності позиції, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються, учасникам судового провадження було роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.
		Таким чином, суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу ОСОБА_4 .
		Судом зроблений висновок про те, що вину обвинуваченого ОСОБА_4 доведено повністю, а тому суд кваліфікує його дії: за ч.2 ст.194 КК України, тобто як умисне знищення чужого майна, вчинене шляхом підпалу.
		Відповідно до ст.65 КК України та п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 24.10.2003 року Про практику призначення судами кримінального покарання (з наступними змінами), призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.194 КК України, згідно ст.12 КК України класифікується, як тяжкий злочин.
		Характеризуючи особуобвинуваченого ОСОБА_4 ,суд враховуєте,що вінраніше несудимий (а.п.43),на "Д"обліку улікаря наркологата улікаря психіатране перебуває(а.п.40),за місцемпроживання характеризується позитивно (а.с.41).
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 у відповідності до ст. 66 КК України, є щире каяття, часткове добровільне відшкодування завданого збитку та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 визначених ст. 67 КК України судом не встановлено.
		Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.
		   Тому визначаючи міру і вид покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує пом`якшуючі покарання обставини та відсутність обтяжуючих покарання обставин. Суд приймає до уваги також те, що обвинувачений повністю визнавши свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, щиро розкаявсята надав показання, як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні щодо обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, що свідчить про його небайдужість до наслідків, що настали, раніше не судимий, по місцю проживання характеризується позитивно, думку прокурора, потерпілої та вважає необхідним й достатнім призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.194 КК України.
		Разом ізтим,враховуючи характеризуючідані провинну особу,зокрема,вік обвинуваченого,те,що вінодружений,на утриманнімає трьохмалолітніх дітей,його поведінкудо іпісля вчиненнязлочину,щире каяттята жальз приводувчиненого,часткове добровільневідшкодування шкоди,суд вважає,що обвинувачений не становить небезпеки для суспільства, а його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства та приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання у виді позбавлення волі і вважає за можливе, застосувавши ст. 75 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, із встановленням обов`язків, передбачених ст.76 КК України, що буде відповідати тяжкості злочину та особі обвинуваченого, сприяти виправленню та попередженню у вчиненні ним нових злочинів.
		Цивільний позов по кримінальному провадженні не заявлено.
		   Майнова шкода відшкодована частково.
		   Процесуальних витрат на залучення експертів немає.
		   Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373, 374, 394, 395 КПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В :
		    ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 Кримінального Кодексу України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років та 6 (шести) місяців позбавлення волі.
		Керуючись ст.75 Кримінального Кодексу України, звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку тривалістю 2 (два) роки. 
		Відповідно до п.1,2 ч.1 ст.76 Кримінального Кодексу України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Іспитовий строк засудженому ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення вироку.
		Речові докази: три зразки пожежного сміття із місця знищення господарської бідівлі, які упаковані до спец. пакетів: "Національна поліція України": №0014959; 0014960; 0014961, які визнані та приєднані до матеріалів кримінального провадження № 12018180110000587 від 24 грудня 2018 року в якості речового доказу та залишені на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції №1 Сарненського РВП - знищити.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області.
		Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
		   Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		Суддя:  підпис
		  
		Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
		 
		Суддя Дубровицького
		   районного суду
		   Рівненської області                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...