Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 381/3236/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: 18.01.2022. Зареєстровано: 20.01.2022. Забезпечено надання загального доступу: 21.01.2022.
Дата набрання законної сили: 25.01.2023
Результат оскарження 25.01.2023 Київський апеляційний суд: скасовано рішення повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: 2/381/163/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД
		КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
		________________________________________________________________________________
		 
		                                                                
		2/381/163/22
		381/3236/21 
		 
		РІШЕННЯ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		12 січня 2022 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді Ковалевської Л.М.,
		за участі секретаря Омельчук С.А., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Фастів Київської області цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк» про стягнення коштів та зобов`язання вчинити дії,-
		ВСТАНОВИВ:
		14.09.2021 року позивач звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Універсал Банк» про стягнення коштів та зобов`язання вчинити дії, мотивуючи вимоги тим, що є споживачем банківських послуг Моnоbаnk у АТ «Універсал Банк», зокрема, нею підписано анкету-заявку до договору про надання банківських послуг. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. На підставі укладеного Договору банком на ім`я позивача відкрито поточний рахунок за № НОМЕР_1 , операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки за № НОМЕР_2 та мобільного додатку Моnоbаnk. Крім того, АТ «Універсал Банк» надано gозивачу кредит (з урахуванням обмеження у віці) у розмірі 2 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.
		23.06.2021 року намагаючись зайти в мобільний додаток Моnоbаnk позивач дізналась, що він заблокований і тоді, за допомогою служби підтримки банку, відновила пароль. Після чого, зайшовши в свій мобільний додаток Моnоbаnk звернула увагу, що чомусь сума кредиту збільшена та становить 100 000 гривень, 18.06.2021 року поки позивач спала без її згоди здійснені несанкціоновані транзакції на перерахування з її рахунку на невідомий рахунок коштів, на загальну суму 85 000 гривень, а саме: в 00:48 год. переховано 10 000 грн., в 00:57 год. перераховано 25 000 грн., 00.58 год. переховано у сумі 50 000 гривень. При цьому позивач нікому не передавала номери своїх карток, пін - код не розголошувала. Про зняття коштів не отримувала жодних смс - повідомлень, або запитів на підтвердження несанкціонованих транзакцій. Дізнавшись про скоєний злочин позивач одразу звернулася до поліції та АТ «Універсал Банк». Зателефонувала оператору банку на «гарячу лінію» і попросила заблокувати картку та вимагала пояснень щодо збільшення кредитного ліміту та перерахування коштів без її згоди. Зазначивши оператору, що не відкривала та не підвищувала кредитний ліміт на своєму поточному рахунку, більш того, і 18.06.2021 не заходила до мобільного додатку Моnоbаnk та відповідно жодних перерахунків не проводила. Також, 01.09.2021 року у Фастівському районному управлінні поліції ГУНП в Київській області позивачем отримано Витяг з ЄРДР, в якому зазначено, що по факту шахрайських дій відносно ОСОБА_1 відкрито кримінальне провадження 12021116310000573. Подане позивачем письмове звернення за фактом несанкціонованого списання з її рахунку коштів, банком залишилося без задоволення, а результати службового розслідування з цього приводу, яке банк зобов`язаний був провести, залишилися їй не відомими.
		На підставі викладеного просила стягнути з АТ «Універсал Банк» на її користь безпідставно списані (перераховані) кошти з карткового рахунку за № НОМЕР_2 належного ОСОБА_1 , у розмірі 85000,00 грн. Визнати всі нараховані АТ «Універсал Банк» з 18.06.2021 проценти, штрафи і пені за картковим рахунком № НОМЕР_2 , який належать ОСОБА_1 , недійсними та зобов`язати АТ«Універсал Банк» їх списати.
		Ухвалою суду від 16.09.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у вказаній справі з викликом (повідомленням) сторін.
		09.04.2021 року, через канцелярію суду представником відповідача поданий відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що 23.06.2019 року між позивачем і Банком було укладено Договір про надання банківських послуг Моnоbаnk. Того ж дня, позивач власноруч підписала Анкету-заяву Договору про надання банківських послуг Моnоbаnk. Як вбачається з систем AT «Універсал Банк» при авторизації в Мобільному додатку 18.06.2021 року (дата виконання оспорюваних позивачем транзакцій), використовувався мобільний пристрій, який був закріплений за позивачем як основний пристрій використання Мобільного додатку ще з дати укладення Договору, а саме: мобільний пристрій HUAWEI MRD - LX1. Так, безпосередньо перед проведенням оспорюваних транзакцій позивачем було здійснені входи до мобільного додатку за допомогою введення ПІН-коду з її мобільного пристрою, а саме перший вхід здійснено: 18.06.2021 о 0:47 год (оспорювана позивачем транзакція на суму 10 000,00 грн. була проведена 18.06.2021 о 0:48:06, отримувач PAYPOINT), наступний вхід до мобільного додатку здійснено: 18.06.2021 о 0:57 год. (оспорювана позивачем транзакція на суму 25 000,00 грн. проведена 18.06.2021 о 00:57:25, отримувач PLAYGAMES, а також транзакція на суму 50 000,00 грн. проведена 18.06.2021 о 00:58:18, отримувач PAYPOINT).
		При цьому звертає увагу, що ПІН-код був введений вірно, що свідчить, про те що його вводила саме позивач, оскільки повідомлень від неї про втрату мобільного телефону не надходило, зміни довіреного пристрою для входу в мобільний додаток також не було. Про списання коштів за оспорюваними позивачем транзакціями банком надсилалися в мобільний додаток відповідні пуш повідомлення. Твердження позивача про те, що їй стало відомо про і проведені 18.06.2021 транзакції лише 23.06.2021 не відповідають дійсності, оскільки як вже зазначалося безпосередньо перед проведенням спірних операцій та після їх проведення вона здійснювала вхід до свого мобільного додатку. Так як видно з виписки по рахунку одну із оспорюваних позивачем транзакцій було проведено 18.06.2021 о 0:48:06, а згідно до вищенаведеного скріншоту з системи Банку видно, що вхід до мобільного додатку позивач здійснювала як до проведення такої транзакції - 18.06.2021 о 0:47 год. так і після її проведення - 18.06.2021 о 0:57 год., а відтак не могла не бачити як направлене Банком до мобільного додатку push-повідомлення про проведення транзакції так і списання коштів. Згідно п.п.5.3.2 п. 5.3 Глави 5 Розділу 2 Умов Банк має право у будь-який момент змінити розмір Кредитного ліміту в будь-яку сторону без попереднього повідомлення Клієнта. Кредитний ліміт до 100 000 грн. було збільшено ще 26.02.2021. Також, позивачці нараховані відсотки у відповідності до укладеного договору, а тому її права та інтереси не порушені. На підставі викладеного, просив в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
		19.11.2021 року, через канцелярію суду позивачем подана відповідь на відзив на позовну заяву відповідно до якої просила її позовні вимоги задовольнити.
		В судовому засіданні позивач позов підтримала з підстав викладених в ньому та просила його задовольнити.
		Представник відповідача в судове засідання не з`явився, направши до суду клопотання про розгляд справи без участі їх представника, в задоволені позову відмовити.
		Суд, заслухавши пояснення позивача, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку.
		Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
		На підставі ст.ст. 81, 82 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК).
		Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
		Судом встановлено, що 18.06.2021 року в нічний час, з рахунку ОСОБА_1 на невідомий рахунок відбувся перерахунок коштів, на загальну суму 85 000 гривень, а саме: в 00:48 год. переховано 10 000 грн., в 00:57 год. перераховано 25 000 грн., 00.58 год. переховано у сумі 50 000 гривень.
		Вказане також підтверджується випискою з Руху коштів по картці від 01.10.2021 (а.с.86-90).
		23.06.2021 позивач звернулась до Фастівського районного управління поліції ГУНП в Київській області з заявою (повідомленням) про кримінальне правопорушення щодо шахрайських дій (ст. 190 КК України). 
		Дана заява (повідомлення) прийнята помічником чергового сержантом поліції Фастівського районного управління поліції ГУН Г1 в Київській області 23.06.2021 зареєстрована за № 8771. В заяві повідомлялось, що 18.06.2021 р. невстановлені особи тричі знімали грошові кошти з банківського картки МопоЬапк.
		Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10.08.2021 р. скаргу задоволено повністю. Зобов`язано уповноважених осіб Фастівського районного управління поліції ГУНГТ в Київській області, визначену у встановленому законом порядку відповідно до ст. 214 КПК України, зареєструвати в Єдиному реєстрі досудових розслідувань заяву ОСОБА_1 про кримінальне правопорушення щодо шахрайських дій, яка зареєстрована в журналі єдиного обліку за №8771 від 23.06.2021 та розпочати досудове розслідування. 
		01.09.2021 позивачем отримано у Фастівському районному управлінні поліції ГУНП в Київській області Витяг з ЄРДР, в якому зазначено, що по факту шахрайських дій за заявою ОСОБА_1 відкрито кримінальне провадження 12021116310000573 (а.с.21). 
		На адвокатський запит адвоката Москаленко О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , від 30.11.2021 щодо надання інформації про визначення групи слідчих, щодо визнання ОСОБА_1 потерпілою, та які слідчі дії були проведені, відповіді від Фастівського РУП, станом на дату розгляду даної справи, позивачу так і не надійшло (ас.155).
		Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, 24.06.2021 року позивач звернувся до АТ «Універсал банк» з заявою про несанкціонований доступ до її карткового рахунку і зняття з них готівки, просила: повернути їй грошові кошти, провести розслідування, знайти винних осіб, пояснити чому саме та хто зняв її грошові кошти, адже враховуючи її похилий (пенсійний) вік (67 років), кошти в розмірі 100 000 гривнь без жодних документів їй не могли дати та пояснити чому СМС-банкінг не працював, повідомити результати в письмовій формі на домашню адресу та електронну пошту про результати перевірок (а.с.10-11).
		Листом від 02.07.2021 року відповідач повідомив позивача про те, що у нього немає можливості виконати вимоги позивача з незалежних від нього причин, пояснивши, що необхідно безпосередньо звернутись в лдне із відділень АТ «Універсал Банку» для подальшої ідентифікації особи, як клієнта банку для написання заяви про суті питання. Зазначили, що не можуть надати запитувану інформацію оскільки відсутні правові підстави. (а.с.14).
		Зазначені дії були здійснені позивачем 04.08.2021 (а.с.15). 
		04.08.2021 року Операційним директором АТ «Універсал Банк» Примаченко Т.В. листом було повідомлено позивача про те, що 23.06.2019 року між позивачем і Банком було укладено Договір про надання банківських послуг Моnоbаnk. Того ж дня, позивач власноруч підписала Анкету-заяву Договору про надання банківських послуг Моnоbаnk. Як вбачається з систем AT «Універсал Банк» при авторизації в Мобільному додатку 18.06.2021 року (дата виконання оспорюваних позивачем транзакцій), використовувався мобільний пристрій, який був закріплений за позивачем як основний пристрій використання Мобільного додатку ще з дати укладення Договору, а саме: мобільний пристрій HUAWEI MRD - LX1. Так, безпосередньо перед проведенням оспорюваних транзакцій позивачем було здійснені входи до мобільного додатку за допомогою введення ПІН-коду з її мобільного пристрою. Тому, рекомдували звернутись до правоохоронних органів з відповідною заявою.
		Згідно копії паспорту позивача, ОСОБА_1 1954 року народження, є пенсіонером, її вік на дату події, що відбулась 18.06.2021 становить 67 років.
		Перерахунок коштів з її карткового рахунку відбувся 18.06.2021 з 00-48 по 00-58 на загальну суму 85 000 гривень.
		Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитки у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Відповідно до ч. 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1071 ЦК України банк може списувати кошти з рахунка на підставі розпорядження клієнта.
		Тобто тільки клієнт може ініціювати списання коштів, а банк в свою чергу зобов`язаний ідентифікувати його особу. Встановлення, що власник рахунка та ініціатор списання коштів є однією особою - запорука належного виконання банком умов договору. Саме тому у випадку допущення працівником банку халатності, внаслідок чого незаконно списуються гроші з поточного рахунку клієнта, фінустанова повинна нести відповідальність.
		В судовому засіданні не доведено, що позивач вчиняв розрядження щодо списання/перерахунку коштів, та вчиняв будь-які інші дії, що могли б призвести до списання грошових коштів з його рахунків.
		Положенням ст.1073 ЦК України встановлено, що у випадку несвоєчасного зарахування коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта, сплатити відсотки та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України № 223 від 30.04.2010 року банку разі здійснення не дозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Відповідно до ч. 3 ст. 1092 ЦК України якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.
		Отже, положення Цивільного Кодексу передбачає прямий обов`язок банку в разі виявлення незаконного списання коштів повернути їх на рахунок клієнта.
		У відповідності до ст. 39 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» суб`єкти переказу зобов`язані виконувати встановлені законодавством України та правилами платіжних систем вимоги щодо захисту інформації, яка обробляється за допомогою цих платіжних систем. Еквайр та емітент повинні проводити моніторинг з метою ідентифікації помилкових та неналежних переказів.
		У відповідності до п. 32.3.2 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні у разі переказу з рахунка платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувана, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку. При цьому банк, що списав кошти з рахунка платника без законних підстав, має сплатити платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня переказу до дня повернення суми переказу на рахунок платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.
		Відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
		Згідно з Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі.
		Неналежний платник - особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів.
		Так, згідно із пунктом 37.2 статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.
		Відповідно до п. 8 та п. 9 Розділу VI Постанови НБУ № 705 від 05.11.2014 року «Про здійснення операцій з використання електронних платіжних засобів»: «Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції (п. 8).»
		Згідно п.9 розділу VІ Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління НБУ від 05.11.2014 року №705, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН у або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Згідно зі ст. 7 та п. 38.1 і 38.4 ст. 38 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», режим обслуговування клієнта банків полягає у зберіганні коштів, здійсненні розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів та створенні системи захисту інформації, яка повинна забезпечувати безперервний захист інформації щодо переказу коштів на усіх етапах її формування, обробки, передачі та зберігання.
		Аналіз наведених вище норм вказує, що крім функцій розрахунково-касового обслуговування клієнта, банк також виконує й функцію зберігання його грошових коштів, які перебували на поточному рахунку, і несе відповідальність за безпеку власної платіжної системи, а значить і грошових коштів.
		Відповідно до п. 18.3 статті 18 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» при прийманні електронних документів на переказ має бути дотримана відповідна процедура перевірки електронного цифрового підпису, що дає можливість пересвідчитися у цілісності та достовірності електронного документу. У разі недотримання зазначених вимог, банк або інша установа - член платіжної системи, несуть відповідальність за шкоду, заподіяну суб`єктам переказу.
		Згідно з п. 39.2.3 ст. 39 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» відповідач не забезпечив дотримання вимог законодавства та не виконав зобов`язань перед позивачем, як володільцем банківського рахунку.
		Згідно зі ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
		Відповідно до ст. 321 ЦК України ніхто не може бути незаконно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		Згідно з ч.ч. 1-5 ст. 263 ЦК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		У рішеннях Верховного суду від 23.01.2018 року у справі № 202/10128/14-ц (ЄДРСРУ № 71807586), 01.02.2018 року у справі № 758/7327/14-ц (ЄДРСРУ № 72044195) та від 12.02. 2018 року у справі № 592/2386/16-ц (ЄДРСРУ № 72199299) досліджувалися питання щодо стягнення з банківської установи на користь споживача (позивача) безпідставно списаних коштів з карткового рахунку.
		У вказаних рішеннях Верховний суд вказував на те, що задовольняючи позов споживача суд має враховувати положення статей 1068, 1071, 1072, 1073 ЦК України, статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», пункту 9 розділу ІV Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705, та діяти на підставі доказів, поданих сторонами, які належним чином оцінені.
		Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 13.05.2015 року у справі № 6-71цс15: «…не встановивши обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, відсутні підстави для цивільно-правової відповідальності позичальника».
		Крім того, згідно з положеннями частини другої статті 614 ЦК України саме банк має довести відсутність своєї вини, а не перекладати це на клієнта банку, споживача послуг, що відповідає й вимогам статей 76, 81 ЦПК України.
		Безпідставним на думку суду є й посилання представника відповідача у відзиві на позов, як на правову підставу відповідальності позивача за несанкціоноване списання грошових коштів з його рахунків, положення пунктів 1.1.5.5, 1.1.5.13, 1.1.5.14, 2.7.3.1.13 Умов і правил надання банківських послуг, які в матеріалах справи відсутні.
		Відповідач на виконання вимог статтей 76, 81 ЦПК України не надав суду зазначених вище Умов та правил надання банківських послуг, які є складовою частиною укладеного між сторонами договору.
		Європейський суд з прав людини вказав що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
		Отже, доводи позивача про те, що він жодним чином не порушував умови договору про обслуговування карткового рахунку, негайно повідомив обслуговуючий банк про несанкціоноване списання грошових коштів з його рахунку, звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушенн, звернутися з офіційною письмовою вимогою про повернення коштів в обслуговуючий банк знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, у зв`язку з чим надані суду письмові докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення даного позову.
		Отже, з відповідача АТ «Універсал банк» на користь позивача слід стягнути безпідставно списані кошти в розмірі 85 000 гривень.
		З урахуванням викладеного, суд також вважає, що підлягає задоволенню і інша позовна вимога позивача, оскільки відповідачу листах відповідях на звернення позивача чітко зазначив, що підстав для списання процентів, штрафів і пені за картковим рахунком № НОМЕР_2 , який належать ОСОБА_1 , не має. 
		Проте, згідно з положеннями частини другої статті 614 ЦК України саме банк має довести відсутність своєї вини, а не перекладати це на клієнта банку, споживача послуг, що відповідає й вимогам статей 76, 81 ЦПК України.
		Аналіз наведених норм вказує, що крім функцій розрахунково-касового обслуговування клієнта, банк також виконує й функцію зберігання його грошових коштів, які перебували на поточному рахунку, і несе відповідальність за безпеку власної платіжної системи, а значить і грошових коштів. 
		Також прямий обов`язок банку в разі виявлення незаконного списання коштів повернути їх на рахунок клієнта.Враховуючи норми законодавства України, що описані в позовній заяві, вбачається, що банк покладені на нього обов`язки не виконав, чим порушив мої майнові права як Позивача, а тому заявлені останнім позовні вимоги до AT «Універсал Банк» підлягають задоволенню в повному обсязі, що також повністю відповідає правовій позиції висловленій у постанові Колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного суду від 15.04.2020 року в аналогічній цивільній справі № 673/1132/17 (провадження № 61- 19561св19) за позовом ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк».
		На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, ст.ст. 22, 321, 614, 1213, 1066, 1068, 1071, 1073, 1092 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13,76-81, 82, 258 - 259, 263, 354, 355 ЦПК України суд, -
		УХВАЛИВ:
		Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк» про стягнення коштів та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.
		Стягнути з Акціонерного товариства «Універсал Банк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 21133352 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , безпідставно списані (перераховані) кошти з карткового рахунку за № НОМЕР_2 належного ОСОБА_1 , у розмірі 85 000 (вісімдесят п`ять тисяч) гривень.
		Визнати всі нараховані Акціонерним товариством «Універсал Банк» з 18.06.2021 проценти, штрафи і пені за картковим рахунком № НОМЕР_2 , який належать ОСОБА_1 , недійсними та зобов`язати Акціонерне товариство «Універсал Банк» їх списати.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст рішення суду виготовлений 17.01.2022.
		 
		 
		 
		Суддя Л.М.Ковалевська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...