Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 568/773/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 20.01.2022. Зареєстровано: 21.01.2022. Забезпечено надання загального доступу: 24.01.2022.
Дата набрання законної сили: 23.02.2022
Номер судового провадження: 1-кп/568/8/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021180210000007

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа № 568/773/21
		Провадження № 1-кп/568/8/22
		 
		"20" січня 2022 р. м.Радивилів
		Радивилівський районний суд Рівненської області
		Суддя ОСОБА_1 
		секретар судового засідання ОСОБА_2 
		прокурор ОСОБА_3 
		обвинувачений ОСОБА_4 
		захисник обвинуваченого ОСОБА_5 
		потерпілий ОСОБА_6 
		захисник потерпілого ОСОБА_7 
		 
		розглянувши обвинувальнийакто укримінальному провадженні№12021180210000007(від09.01.21р.)по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженець м.Ізюм,Харківська обл.,громадянин України,з вищоюосвітою, працює менеджером на підставі трудового договору про роботу за основним місцем роботи від 16.12.21 р., зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України
		ВСТАНОВИВ
		Судом встановлено, що 09.01.2021 р. приблизно о 00:20 год., керуючи автомобілем "Volkswagen Passat", р.н. НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою сполучення "Київ-Чоп" зі сторони м. Львів в напрямку м. Київ, перебуваючи на 405 км + 800 м вказаної автодороги, що проходить в межах с. Гранівка, Дубенсського р-ну, Рівненської обл. та має заокруглення в праву сторону, в порушення вимог п.п. б, п. 2.3 ПДР України, що затверджені Постановою КМ України від 10.10.2001 р. № 1306, проявив неуважінсть до дорожньої обстановки, порушуючи вимоги п.п. 12.1, 12.4 ПДР, проявив неуважність до дорожньої обстановки та всупереч вимогам п. 12.1 ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не врахував дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, під час руху не впорався з керуванням транспортного засобу, допустив занос автомобіля на зустрічну смугу руху із подальшим наїздом на колесовідбійник, виїздом за межі проїзної частини та перекиданням транспортного засобу.
		В результаті ДТП, пасажир автомобіля "Volkswagen Passat", р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у виді відкритого уламкового перелому лівої стегнової кістки в середній третині з ушкодженням лівої стегнової артерії, що призвів до розвитку некрозу м`яких тканин лівої нижньої кінцівки та її ампутації на рівні верхньої третини лівого стегна, 5 саден на правій нозі, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння, від яких помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в реанімаційному відділенні КП "Рівненська обласна клінічна лікарня" Рівненської обласної ради.
		Пасажир вказаного автомобіля ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правої вертлюгової западини із зміщенням, забій лівого колінного суглобу, осадненні рани обличчя та нижніх кінцівок, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по критерію довготривалості розляду здоров`я.
		Крім того, пасажир ОСОБА_9 отримав легкі телесні ушкодження та легкі телесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я.
		Порушення ОСОБА_4 вимог пункту 12.1Правил дорожнього руху, що вимагає від водія під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, ураховувати дорожню обстановку, а також стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, перебуває у прямому безпосередньому причинному зв`язку із скоєнням ДТП та настання суспільно- небезпечних наслідків.
		Своїми діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_8 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2ст. 286 КК України.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений вину в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч. 2 ст. 286КК Українивизнав повністю та не оспорював фактичні обставини, місця, час та наслідків, що настали, про які зазначено в обвинувальному акті. Щиро розкаявся у вчиненому, просив вибачення у потерпілих. Пояснив, що після ДТП дістав постраждалого ОСОБА_8 з пошкодженого автомобіля; допоміг постраждалому ОСОБА_6 відійти від автомобіля; викликав швидку; знаходився в лікарні з постраждалою ОСОБА_10 та надав їй кошти на лікування чоловіка приблизно в сумі 27000 грн.; надав кошти на лікування потерпілому ОСОБА_6 в сумі 6000 грн.; домовився з хірургом в м. Київ про операцію ОСОБА_8 . Додатково пояснив, що відшкодував сім`ї потерпілої ОСОБА_10 40000 грн. та потерпілому ОСОБА_6 - 30000 грн.
		Допитаний всудовому засіданняпотерпілий ОСОБА_6 просив сувороне каратиобвинуваченого.Пояснив,що післявчинення ДТП,обвинувачений надавдопомогу постраждалим,дістав зпошкодженого автомобіляпостраждалого ОСОБА_8 , викликав швидку допомогу та хвилювався за стан здоров`я постраждалих після ДТП. В подальшому, тримав зв`язок з його братом та цікавився станом здоров`я постраждалого, однак, відвідав ОСОБА_6 вдома лише один раз. Підтвердив факт отримання коштів на лікування в сумі 6000 грн. та 30000 грн. після відкриття судового провадження.
		Просив задовольнити цивільний позов повністю. Зазнавич, що розмір моральної шкоди визначений судом, не може бути меншим 30000 грн.
		Постраждала ОСОБА_10 в судове засідання не з`явилась. Разом з тим, від її захисника надійшло клопотання про проведення судового засідання без її участі та участі її представника. Обвинувальний акт підтримує, просить призначити обвинуваченому покарання в межах ч. 2 ст. 286 КК України.
		Прокурор в судовому засіданні просив призначити обвинуваченому покарання за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі зпозбавленням права керування транспортним засобом строком на 2 роки.
		Суд, у відповідності до вимог ч. 3ст. 349 КПК України, з`ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
		У відповідності до вимог ст.ст.50,65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до вимогст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого, дані про особу обвинуваченого та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст.. 67 КК України - відсутні.
		До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно ст.. 66 КК України, є щире каяття, добровільне відшкодування шкоди, надання допомоги потерпілому після вчинення кримінального правопорушення.
		Таким чином,дослідивши всіобставини кримінальногоправопорушення,враховуючи,що обвинуваченийраніше несудимий,вперше притягуєтьсядо кримінальноївідповідальності,а також,характер,обставини ДТПта ступіньтяжкості скоєногообвинуваченим,тяжкі наслідкиу виглядізагибелі людини,суд вважає,що обвинуваченомуслід призначитипокарання увигляді позбавленняволі строкомна 4 роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на два роки.
		Разом з тим, суд враховує, що обвинувачений на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває; раніше не судимий; за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, має постійне місце роботи, обвинувачений свою вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому; злочин вчинено з необережності; враховуючи відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку про те, що перевиховання та виправлення винного можливо без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України.
		А відтак, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк тривалістю 3 роки, який є достатнім для того, щоб винний в умовах здійснення контролю за його поведінкою довів своє виправлення.
		У своєму рішенні Конституційний Суд України зазначив: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права є не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного».
		Справедливість покарання повинна визначатися з точки зору врахування інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин, у тому числі й потерпілих. Однією із умов досягнення цієї мети є відшкодування завданого злочином збитку або усунення заподіяної шкоди.
		Таким чином, призначене ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 2 ст.286 КК України із застосуванням положень ст.ст. 75, 76 КК України, суд вважає таким, що повністю відповідатиме вимогам ст. ст. 50, 65 КК України, а також принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		Відповідно до п.9. Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» судам необхідно мати на увазі, що ч.1 ст.75 КК України передбачено звільнення від відбування покарання з випробуванням тільки тих осіб, які засуджуються до виправних робіт, службового обмеження (для військовослужбовців), обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, тобто лише щодо основного покарання, що має бути належним чином вмотивовано у вироку. Звільнення від відбування призначеного судом додаткового покарання за цією нормою закону не допускається.
		А відтак, суд вважає за недоцільне звільнення ОСОБА_4 від додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом.
		 
		 
		 
		В даному кримінальному провадженні потерпілою ОСОБА_10 , заявлено цивільний позов до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в якому просить стягнути з обвинуваченого на її користь 1000 000 грн. - заподіяної моральної шкоди.
		Завдану моральну шкоду, потерпіла обґрунтовує тим, що внаслідок загибелі її чоловіка, вона перенесла фізичний біль та страждання, душевні хвилювання, порушився сон, відчуває пригнічення та психологічну напругу, втрату психологічної рівноваги, відмову від звичайного способу життя. Наголошує, що малолітня дитина залишилась без батька, а сім`я без єдиного годувальника. У загиблого існують кредитні зобов`язання, внаслідок їх невиконання, потерпіла з дитиною можуть залишитись без житла.
		Крім того, потерпілий ОСОБА_6 звернувся до ОСОБА_11 з цивільним позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в сумі 200000 грн.
		В обгрунтування позовних вимог зазначив, що в результаті ДТП отримав різного ступеня тяжкості телесні ушкодження, а тому змушений проходити тривале лікування. Вказує, що оскільки, його можливості пересування обмежені, він позбавлений можливості працювати, втратив доходи та змінив спосіб життя. Внаслідок протиправних дій обвинуваченого, він зазнав фізичний та душевний біль, порушився його сон, втратив соціальні зв`язки, перебуває в депресії.
		В судовому засіданні потерпілі підтримали позовні вимоги повністю, просили їх задоволити
		ОСОБА_6 повідомив, що отримав від обвинуваченого 6000 грн. на лікування та 30000 грн. в рахунок моральної шкоди. Вважає, що розмір моральної шкоди визначений судом, не може бути меншим 30000 грн.
		В судовому засідання обвинувачений заперечив щодо задоволення цивільних позовів у повному розмірі.
		Разом з тим, цивільний позов ОСОБА_10 визнав частково в розмірі 200000 гривень, цивільний позов ОСОБА_6 визнав частково в розмірі 30000 грн.
		Наголосив, що перерахував на рахунок ОСОБА_10 40000 грн. та особисто віддав ОСОБА_6 30000 грн. моральної шкоди.
		Право особи, якій кримінальним правопорушення або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової або моральної шкоди, пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого, визначеност. 128 КПК України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин.
		У відповідності до ч. 1 ст.1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю, розмір відшкодування якої визначається судом залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо), з урахуванням стану здоров`я потерпілого, тяжкості вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
		Розглядаючи позов про відшкодування такої шкоди, суд повинен з`ясувати, чи підтверджується факт заподіяння потерпілому моральних чи фізичних страждань, за яких обставин і якими діями (бездіяльністю) вони завдані, яким є ступінь вини заподіювача, яких саме моральних чи фізичних страждань зазнав потерпілий, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі він оцінює пов`язані з ними втрати та з чого при цьому виходить.
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди мають враховуватись вимоги розумності, виваженості та справедливості.
		Суд керується також рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Ромашов проти України" від 27.07.2004 р. і вважає, що завдана позивачу моральна шкода не може бути виправлена лише шляхом Констатації Судом факту порушення. Крім того, в даному рішенні Європейський суд констатує, що моральну шкоду не можна відшкодувати у повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
		Тому, враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, заслухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи, судом встановлено наявність безпосереднього причинного зв`язку між протиправними діями відповідача і шкодою, заподіяною позивачам та наявністю вини відповідача у заподіянні цієї шкоди, характер немайнових втрат, яких вони понесли.
		Зокрема, потерпіла ОСОБА_10 перенісла сильний нервовий стрес у зв`язку з трагічною смертю свого чоловіка, перебуває в постійному стані тривоги, порушився її сон, втратила соціальні зв`язки, зазнала душевних страждань.
		Разом з тим, суд враховує, що потерпілий ОСОБА_6 зазнав фізичний та психологічний біль, тривалий час перебував на лікуванні, відмовився від звичайного способу життя, втратив можливість працювати та отримувати дохід, порушився його сон.
		Суд враховує, що відповідно до відомостей з ДРЄ фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків, інформація про ОСОБА_4 за період з 1 кварталу 2020 р. по 3 квартал 2021 р. відсутня.
		З долученого до матеріалів справи трудового договору від 16.12.21 р. вбачається, що ОСОБА_4 працює менеджером з торгівлі транспортного засобу з 16.12.21 р., посадовий оклад становить 14800 грн. на місяць.
		Відповідно до довідки № 7 від 12.01.22 р. ОСОБА_4 нараховано заробітну плату за грудень 2021 р. в розмірі 7400 грн.
		З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 перерахував на користь ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 40000 грн., що підтвердужється чеком від 30.12.21 р. на суму 20000 грн. та від 18.01.22 р. на суму 20000 грн.
		З пояснень потерпілого ОСОБА_6 вбачається, що обвинуваченим сплачено на його користь 36000 грн.
		З врахуванням вимог розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди з цивільного відповідача підлягають частковому задоволенню, а саме: на користь ОСОБА_10 в розмірі 250 000 грн., на користь ОСОБА_6 в розмірі 30000 грн.
		Процесуальних витрат пов`язані із залученням експертів в сумі 3269 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого у повному обсязі.
		Долю речових доказів вирішити відповідно дост. 100 КПК України.
		Запобіжний захід не обирався.
		На підставі наведеного, керуючись ст.ст.50,65,66,69 КК України, ст.ст.100,124,174,349,368,370,373,374 КПК України, суд
		 
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі з позбавлення права керування транспортними засобами на строк два роки.
		Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк тривалістю три роки.
		На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Речові докази: автомобіль "Volkswagen Passat", р.н. НОМЕР_1 - повернути правонаступнику власника.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 3269 грн.
		Цивільний позов ОСОБА_10 до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкодизадовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_10 ( АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_3 ) моральну шкоду у розмірі 250 000 грн.
		В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
		Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкодизадовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_6 ( АДРЕСА_3 ) моральну шкоду у розмірі 30 000 грн.
		В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...