Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 295/2729/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: 14.01.2022. Зареєстровано: 21.01.2022. Забезпечено надання загального доступу: 24.01.2022.
Дата набрання законної сили: 29.12.2021
Номер судового провадження: 22-ц/4805/2392/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УКРАЇНА 
		Житомирський апеляційнийсуд 
		 
		 
		Справа №295/2729/21 Головуючий у 1-й інст. Стрілецька О. В. 
		Категорія 39 Доповідач Шевчук А. М. 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 грудня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі:
		 
		головуючої судді Шевчук А.М., 
		 суддів:Талько О.Б., Коломієць О.С.,
		за участі секретаря судового засідання Баліцької Т.М.,
		   
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі 
		цивільну справу №295/2729/21 за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
		за апеляційноюскаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк»
		на рішення Богунського районного суду м.Житомира від 26 липня 2021 року, яке ухвалене під головуванням судді Стрілецької О.В. в м. Житомирі,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		У березні 2021 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі АТ «Універсал Банк» або банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 . Просило стягнути з ОСОБА_1 станом на 22 грудня 2020 року заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» у сумі 93915,94 грн., яка складається з тіла кредиту  53423,72 грн.; пені та комісії  40492,22 грн.
		Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що в жовтні 2017 року банк запустив новий проект «Мonobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «Мonobank». Після перевірки кредитної історії на платіжних картках «Мonobank» за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю цього проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms. ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 28 листопада 2017 року. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 20 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . АТ "Універсал Банк" свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме, надало відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту. ОСОБА_1 належним чином покладені на нього обов`язки перед банком не виконав, порушив умови кредитного договору. За порушення зобов`язань за кредитом (в залежності від кількості днів прострочення): від 121(211) дня (до повного погашення) передбачена пеня у розмірі 6,4% на місяць від суми загальної заборгованості за кожен день прострочення виконання. 
		 
		Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 26 липня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
		 
		Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, АТ «Універсал Банк» подало апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Аргументи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердив, що він ознайомлений з Умовами обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», Тарифами за карткою Monobank, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники в мобільному додатку. Відповідач висловив свою згоду з вказаними документами в електронному вигляді у мобільному застосунку «Monobank» шляхом застосування клієнтом електронного цифрового підпису. Відтак, сторонами погоджені у визначеній законом формі усі істотні умови договору, у тому числі, в частині процентної ставки, пені та комісії. Виконаний банком розрахунок заборгованості є належним доказом, котрий підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, адже містить детальний розпис нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів, період за який нарахована заборгованість, залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), дати нарахування складових загальної заборгованості за кредитом. Окрім того, тіло кредиту складається із щомісячних платежів за послугою розстрочка, оскільки ОСОБА_1 самостійно через мобільний додаток оформив дві розстрочки на загальну суму 19998,90 грн. (одна покупка на суму 4999 грн, друга  на суму 14999,90 грн). Отже, окрім використаних коштів з кредитного ліміту були використані кошти з ліміту розстрочки. Під час реєстрації після введення номера телефона відповідач має ознайомитися з Умовами і натиснути «Продовжити». Натискаючи «Продовжити», споживач погоджується з умовами та тарифами. Відповідач був ознайомлений з Умовами до активізації картки у мобільному додатку. Якщо ОСОБА_1 не підходили Умови він би картку не отримував. Із метою підтвердження згоди споживача з Умовами надання банківських послуг у момент реєстрації банк генерує і відправляє на мобільний номер споживача ОТР-пароль. Фактом підтвердження згоди є введення споживачем у мобільному додатку «Monobank» ОТП-паролю. За таких обставин, суд не мав підстав відмовити у задоволенні позовних вимог банку про стягнення заборгованості.
		 
		Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (частини третя ст.360 ЦПК України).
		 
		   Учасники на розгляд справи до суду не з`явилися. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не спрямовували. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою. 
		 
		Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
		 
		Із матеріалів справи вбачається та судом установлено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим 28 листопада 2017 року підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг (а.с.10).
		 
		Із змісту анкети-заяви до договору про надання банківських послуг слідує, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився таотримав примірникивказаних документів,що складаютьдоговір,у мобільномудодатку тазобов`язуєтьсявиконувати умови договору. 
		 
		Також у анкеті-заяві відповідач просив на своє ім`я відкрити поточний рахунок № НОМЕР_2 і засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, який буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Одночасно визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердив, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися ним та банком із використанням електронного цифрового підпису.
		 
		Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача перед позивачем за договором від 28 листопада 2017 року станом на 22 грудня 2020 року становить 93 915,94 грн. Дана сума складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 53 423,72 грн. та заборгованості за пенею та комісією  40 492,22 грн. (а.с.8-9).
		 
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, щопозивач не надав доказів, які б беззаперечно підтверджували отримання відповідачем кредитних коштів та їх розмір. Так, не надано доказів, які б доводили, що відповідач отримав кредитну картку з сумою кредитного ліміту, яку погодили сторони; копія картки не надана та про строк дії картки не зазначено; виписки з рахунків відповідача, якщо такі відкривалися, не надані. Разом із тим, у позовній заяві не вказано, що позивач не має змоги надати відповідні докази разом із позовною заявою. Надалі письмових звернень до суду із зазначенням доказів, які бажає долучити позивач, із зазначення причин неможливості їх надання або клопотання про їх витребування останній не подавав. Позивач надав до суду заяву про розгляд справи без участі свого представника за наявними в справі доказами.
		 
		Відповідно достатті 204 ЦК Україниправочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		 
		Відповідно дост.626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).
		 
		Положеннями ст.ст.6та627ЦК України унормовано, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		 
		У справі встановлено, що кредитний договір укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
		 
		Як убачається із матеріалів справи, у заяві-анкеті для отримання кредиту зазначено, що ОСОБА_1 ознайомився з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, що складають договір про надання банківських послуг.
		 
		Уст.3 Закону України «Про електронну комерцію»зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
		 
		Відповідно до частини першоїст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
		 
		Згідно частин першої та другої ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
		 
		Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію(оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 частини першоїст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).
		 
		Уст.11 Закону України «Про електронну комерцію»передбачений порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
		 
		Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин маєбути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором,визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст.12 Закону України «Про електронну комерцію»).
		 
		Окрім того, Національний банк оприлюднив Положення про застосування електронного підпису в банківській системі України, затвердженепостановою ПравлінняНБУ від14серпня 2017року №78. Положення набрало законної сили 17 серпня 2017 року. Цим положенням надано всім банкам можливість використання електронного підпису для застосування безпаперових технологій при наданні банківських послуг та визначено, що суб`єкти електронної взаємодії - Національний банк України, банки України, комерційні агенти банків, клієнти та контрагенти банків України (п.5 розділу 1).
		 
		Згідност.638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
		 
		У частинах першій та другійст.639 ЦК Українизазначено, щодоговір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
		 
		Відповідно до частини першоїст.640 ЦК Українидоговір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (частина першаст.642 ЦК України).
		 
		Згідно частини першоїст.1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина першаст.1048 ЦК України).
		 
		Отже, суд першої інстанції правильно виходив із того, що до обов`язків позивача входить не лише доведення факту підписання договору, а й факту передачі грошей.
		 
		Разом із тим, до суду першої інстанції позивачем не були надані докази видачі ОСОБА_1 банківської картки, відкриття йому рахунку, а також виписки з такого рахунку, з яких можна було б встановити факт передачі відповідачу грошей, користування останнім банківською карткою, а відтак наявність у нього заборгованості за кредитом у вигляді тіла кредиту, та у разі несвоєчасного виконання зобов`язання - відповідальності за їх невиконання, зокрема, у вигляді пені та комісії. За таких обставин, розрахунок кредитної заборгованості, який складений позивачем, не можна вважати безспірним доказом існування заборгованості у сумі 93 915,94 грн. 
		 
		За правиламист.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		 
		Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина першаст.77 ЦПКУкраїни), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини шостаст.81 ЦПКУкраїни).
		 
		При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів із обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.
		 
		Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.
		 
		Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.
		 
		Згідно з частиною другою ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		 
		Відповідно до частини другоїст.43 ЦПК Україниобов`язок надання усіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом або суд, покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.
		 
		За вимогамист.13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
		 
		До апеляційної скарги банк надав, зокрема, оформлені на ім`я відповідача: виписку від 25 серпня 2021 року по рахунку № НОМЕР_2 про рух коштів за карткою НОМЕР_3 за період із 28 листопада 2017 року по 22 грудня 2020 року, із зазначенням кредитного ліміту та балансу на початок і кінець періоду (а.с.63-65); довідку від 25 серпня 2021 року про наявність рахунку НОМЕР_4 , його тип, валюту, строк дії (а.с.66); заяву від 18 січня 2018 року №20.30.013313 про надання кредиту за сервісом «Розстрочка» (а.с.67); паспорт споживчого кредиту «Розстрочка» (а.с.67 зворот-68); таблицю обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с.69); заяву від 18 січня 2018 року №20.30.013269 про надання кредиту за сервісом «Розстрочка» (а.с.70); паспорт споживчого кредиту «Розстрочка» (а.с.70 зворот-71); таблицю обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с.72), а також скріншоти з мобільного додатку, пуш-повідомлення з датою отримання картки, із сесійністю Умов і правил обслуговування в банк при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Univ (а.с.73-79).
		 
		Частиною третьою ст.367 ЦПК України застережено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
		 
		Справа розглянута судом першої інстанції в спрощеному позовному провадженні без повідомленням (виклику) сторін (а.с.39). Банк повинен був подати докази разом із поданням позовної заяви (частина друга ст.83 ЦПК України). Письмово позивач не повідомляв суд першої інстанції про неможливість із об`єктивних причин подати вищеперелічені докази, що додані до апеляційної скарги. Напроти, письмовими клопотаннями банк просив розглянути справу за відсутності свого представника та в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.6-7). Як і належало, суд першої інстанції розглянув справу на підставі доказів, які містилися у матеріалах справи та були надані, зокрема, позивачем.
		 
		Скаржник не навів обставин неможливості подання доказів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від банку. Навпроти, з матеріалів справи не вбачається, що у банка існували переборні обставини, які б перешкодили йому надати будь-які докази до суду першої інстанції.
		 
		Окрім того, суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції на час його ухвалення. Виписки ж від 25 серпня 2021 року про рух коштів по картці та довідки про наявність рахунку від 25 серпня 2021 року на час ухвалення судом першої інстанції рішення 26 липня 2021 року не існувало (у матеріальному світі). 
		 
		За таких обставин, долучені банком до апеляційної скарги докази не підлягають прийняттю та дослідженню апеляційним судом.
		 
		Отже, висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, оскільки банком беззаперечно належними та допустимими доказами не доведено отримання відповідачем кредитних коштів та їх розмір є правильним, оскільки грунтується на тих доказах, які були надані позивачем (банком) до суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги не спростовують та не змінюють висновків суду першої інстанції, враховуючи, що додані до апеляційної скарги докази, які не досліджувалися судом першої інстанції через їх неподання позивачем без поважних причин до Богунського районного суду м. Житомира, не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції.
		 
		Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні. Доводи апеляційної скарги грунтуються на доказах, які не були надані до суду першої інстанції без поважних причин. Виняткових випадків, які б надавали право апеляційному суду на стадії апеляційного перегляду прийняти нові докази, які обґрунтовано не досліджувалися судом першої інстанції, не встановлено.
		 
		Відповідно до п.2 частини третьої ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 частини шостої ст.19 ЦПК України). Справа є малозначною в силу вимог закону.
		 
		Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд
		 
		п о с т а н о в и в:
		 
		Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» залишити без задоволення.
		Рішення Богунського районного суду м.Житомира від 26 липня 2021 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуюча Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...