Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 278/2487/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 20.01.2022. Зареєстровано: 21.01.2022. Забезпечено надання загального доступу: 24.01.2022.
Дата набрання законної сили: 19.01.2022
Номер судового провадження: 22-ц/4805/46/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УКРАЇНА 
		Житомирський апеляційнийсуд 
		 
		Справа №278/2487/21 Головуючий у 1-й інст. Перекупка І. Г. 
		Категорія 76 Доповідач Галацевич О. М. 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19 січня 2022 року Житомирський апеляційний суд у складі:
		головуючого  судді Галацевич О.М.,        
		суддів:          Григорусь Н.Й., Микитюк О.Ю.,
		з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І.        
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу №278/2487/21 за заявою ОСОБА_1 про забезпечення його позову до Міністерства охорони здоров`я України, Державної установи «Житомирський обласний лабораторний центр МОЗ України», третя особа - ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування наказу МОЗ України, що обмежує право на працю, усунення перешкод у виконанні посадових обов`язків керівника закладу охорони здоров`я, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення,
		за апеляційною скаргою Міністерства охорони здоров`я України,
		на ухвалу судді Богунського районного суду м. Житомира, постановлену 12 листопада 2021 року суддею Перекупкою І.Г. у м. Житомирі, повний текст ухвали складено 12 листопада 2021 року,
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		02.11.2021 ОСОБА_1 подав в судпозовну заяву до Міністерства охорони здоров`я України (далі  МОЗ України), Державної установи «Житомирський обласний лабораторний центр МОЗ України» (далі  Державна установа), в якій, посилаючись на порушення відповідачами законодавства про працю та його трудових прав, просив визнати незаконним та скасувати наказ МОЗ Українивід 27.10.2021 № 39-О «Про звільнення  ОСОБА_1 » (т.1 а.с.169-178).
		11.11.2021  ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, у якій просив вжити заходизабезпечення даногопозову шляхомзупинення діїнаказу МОЗУкраїни від27.10.2021 № 39-О «Про звільнення  ОСОБА_1 » та заборонитипроведення реєстраційнихдій «Державнареєстрація зміндо відомостейпро юридичнуособу «Державнаустанова «Житомирськийобласний лабораторнийцентр Міністерстваохорони здоров`яУкраїни» реєстраторамвідділів державноїреєстрації юридичнихосіб,фізичних осіб-підприємцівта державнимі приватнимнотаріусам (т.2 а.с.14-25).
		12.11.2021 ухвалою судді Богунського районного суду м.Житомира заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу МОЗ України від 27.10.2021 № 39-0 «Про звільнення ОСОБА_1 » та заборонено проведення реєстраційних дій «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу «Державна установа «Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України» реєстраторам відділів державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та державним і приватним нотаріусам (т.2 а.с.67-70).
		В апеляційній скарзі представник МОЗ України Яковенко О.М., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу від 12.11.2021 та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову (т.2 а.с.219-225).
		Вважає, що ухвала суду не містить жодних обґрунтувань доцільності та необхідності забезпечення позову, а МОЗ України було позбавлено можливості надати свої пояснення та докази, чим порушено принцип змагальності. Також вказала, що суд здійснив розгляд заяви ОСОБА_1 без виклику сторін у судове засідання, чим порушив права учасників процесу. Окрім того, вважає, що оскаржувана ухвала постановлена без урахування співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб, та унеможливлює виконання МОЗ України його управлінських функцій щодо підзвітної Державної установи. Також зазначила про неспівмірність заходів забезпечення позову з заявленими позовними вимогами та відсутність в ухвалі суду обґрунтувань у чому полягає можливе утруднення виконання рішення суду у випадку його задоволення. Вважає, що постановивши оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції втрутився у діяльність МОЗ України. 
		У відзивах на апеляційну скаргу ОСОБА_1 та представник Державної установи Цюпик О.В. просили залишити апеляційну скаргу МОЗ України без задоволення, посилаючись на безпідставність її доводів, а оскаржувану ухвалу без змін з огляду на її законність та обґрунтованість. 
		В судовому засіданні представник ОСОБА_1  ОСОБА_3 та представник Державної установи Цюпик О.В. просили апеляційну скаргу залишити без задоволення. 
		Належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи інші учасники в судове засідання не з`явились, а тому суд апеляційної інстанції розглянув справу у їх відсутність, що відповідає положенням ч. 2 ст. 372 ЦПК України. При цьому суд визнав необґрунтованим клопотання МОЗ України про відкладення розгляду справи.
		Заслухавши пояснення осіб, які з`явились у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
		З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1  у серпні2021року звернувся в суд із позовом до МОЗ України, Державної установи,в якомупросив визнатинезаконним таскасувати наказМОЗ Українивід 02.06.2021№ 1103«Про деякіпитання організаційноїдіяльності державнихустанов лабораторних центрівМіністерства охорониздоров`я України» в частині,що стосуєтьсяпокладення на ОСОБА_2 виконання обов`язківгенерального директораДержавної установи«Житомирський обласнийцентр контролюта профілактикихвороб Міністерстваохорони здоров`яУкраїни» яктакий,що перешкоджаєйому вреалізації правана працюта виконанніпосадових обов`язківкерівника закладуохорони здоров`я(т.1а.с.1-11). 
		Разом з позовом подав заяву про його забезпечення шляхом зупинення дії наказу МОЗ України від 02.06.2021 № 1103«Про деякі питання організаційної діяльності державних установ - лабораторних центрів Міністерства охорони здоров`я України» в частині, що стосується покладення на ОСОБА_2 виконання обов`язків генерального директора Державної установи «Житомирський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України» (т.1 а.с.47-55). 
		Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 22 жовтня 2021 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.
		27.10.2021 МОЗ України видало наказ №39-О про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Державної установи.
		02.11.2021 ОСОБА_1 подав в суд позовну заяву про визнання незаконним та скасування наказу МОЗ Українивід 27.10.2021 № 39-О «Про звільнення  ОСОБА_1 ».
		Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 10 листопада 2021 року цивільну справу № 278/2487/21 (провадження №2/295/3062/21) за позовом ОСОБА_1 до МОЗ України, Державної установи, третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування наказу МОЗ України, що обмежує право на працю, усунення перешкод у виконанні посадових обов`язків керівника закладу охорони здоров`я об`єднано в одне провадження з цивільною справою №295/14500/21 (провадження №2/295/3270/21) за позовом ОСОБА_1 до МОЗ України, Державної установи, третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 ,про визнання незаконним та скасування наказу про звільненнята присвоєнореєстраційний номер № 278/2487/2 1 (т.1 а.с.164-167).
		Отже, між сторонами існує трудовий спір, у тому числі щодо законності наказу про звільнення, про скасування якого просить позивач.
		Подана позивачем 11.11.2021 заява про забезпечення позову від 11.11.2021 обґрунтована тим, що ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 22.10.2021 зупинено виконання наказу МОЗ України від 02.06.2021 № 1103«Про деякі питання організаційної діяльності державних установ - лабораторних центрів Міністерства охорони здоров`я України» в частині, що стосується покладення на ОСОБА_2 виконання обов`язків генерального директора Державної установи «Житомирський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України». Проте, не зважаючи на наявність такої ухвали суду, 27.10.2021 МОЗ України виданий наказ №39-0 про його ( ОСОБА_1 ) звільнення. Такий наказ, на думку позивача, виданий з метою забезпечення можливості ОСОБА_2 стати генеральним директором очолюваної ним ( ОСОБА_1 ) установи, та є незаконним, порушує його право на працю, перешкоджає виконувати розпорядження і накази вищестоящих державних органів, організовувати діяльність установи що здійснює протиепідемічний захист населення Житомирської області пов`язаним, зокрема, з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19. Також, позивач вказував, що невжиття заходів забезпечення позову на певний час заблокує роботу лабораторного центру під час пандемії, значно утруднить чи унеможливить виконання рішення суду або поновлення його прав у разі встановлення факту їх порушення. Окрім того, вказав на очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, порушення його прав, свобод та інтересів, та на те, що реалізація оскаржуваного наказу призведе до внесення до реєстрів змін, що в своїй сукупності утруднить чи унеможливить поновлення його прав та призведе до реального звільнення з роботи.
		Постановляючи ухвалу про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу МОЗ України від 27 жовтня 2021 року № 39-0 «Про звільнення ОСОБА_1 » та заборону проведення реєстраційних дій «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу «Державна установа «Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України» реєстраторам відділів державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та державним і приватним нотаріусам, суд першої інстанції виходив із того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду. 
		Проте колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони не відповідають вимогам закону. 
		Так, відповідно до положеньст. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.
		Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		Згідно ч. 1ст. 150 ЦПК Українипозов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання тощо.
		Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3ст.150 ЦПК України).
		Частиною 10ст. 150 ЦПК Українипередбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
		За змістомстатті 151 ЦПК Українизаява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.
		Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
		Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
		При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Окрім того, у пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що у справах про захист трудових чи корпоративних прав не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про звільнення позивача з роботи та зобов`язання відповідача й інших осіб не чинити перешкод позивачеві у виконанні ним своїх попередніх трудових обов`язків, оскільки таким чином фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті.
		Проте,вищезазначених вимогзаконодавства ісудової практикисуд першоїінстанції неврахував тадійшов помилковоговисновку прозабезпечення позовушляхом зупиненнядії наказуМОЗ Українивід 27.10.2021 № 39-О про звільнення ОСОБА_1 та заборони проведення реєстраційних дій «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу «Державна установа «Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України» реєстраторам відділів державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та державним і приватним нотаріусам.
		Зокрема, таке забезпечення позову є недопустимим згідно п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», фактично є вирішенням справи без розгляду спору по суті та втручанням в дискреційні повноваження МОЗ України, яке має право призначати на посаду та звільняти з посади керівників, які належать до сфери його управління, зокрема Державної установи. 
		Натомість, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право відновлюється шляхом поновлення на посаді, з якої його було незаконного звільнено.
		Таким чином, заявником не доведено співмірності виду забезпечення позову позовним вимогам, та рівноцінності заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог, а також не доведено підстав вважати, що незабезпечення позову у запропонований заявником спосіб, з урахуванням обставин справи та позовних вимог, унеможливить виконання майбутнього рішення у даній справі.
		За таких обставин, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з ухваленням нової про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову. 
		Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
		 
		п о с т а н о в и в :
		 
		Апеляційну скаргу Міністерства охорони здоров`я України задовольнити.
		Ухвалу судді Богунського районного суду м. Житомира від 12 листопада 2021 року скасувати, ухваливши нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Головуючий   Судді
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Повний текстпостанови складений20січня 2022року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...