Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/29757/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Шахрайство.
Надіслано для оприлюднення: 20.01.2022. Зареєстровано: 21.01.2022. Забезпечено надання загального доступу: 24.01.2022.

Номер судового провадження: 1-кп/760/641/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12015110160000032

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Кримінальне провадження № 1-кп/760/930/21
		Справа № 760/29757/18
		   
		 
		 
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 січня 2022 року                            м. Київ
		 
		Солом`янський районний суд м. Києва в складі: 
		головуючого судді:             ОСОБА_1 ,
		за участю: 
		секретаря судового засідання         ОСОБА_2 
		прокурора         ОСОБА_3 
		потерпілих         ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		обвинуваченої         ОСОБА_6 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, дані про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015110160000032 щодо
		 
		ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Володарка, Київської обл., громадянки України, заміжньої, фізичної особи-підприємця, має на утриманні неповнолітню дитину, із вищою освітою, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої
		 
		обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Обвинувачена ОСОБА_6 з метою незаконного збагачення за рахунок інших осіб, з корисливих мотивів, шляхом обману та зловживання довірою, вирішила заволодіти спільно нажитими грошовими коштами ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
		Так, на початку березня 2012 року, ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами, які належать ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок інших осіб, шляхом обману та зловживання довірою, знаючи про родинні проблеми, які мали місце у ОСОБА_5 , у зв`язку з тим, що її чоловік - ОСОБА_4 , перебуває під вартою, у кримінальному провадженні, використовуючи пригнічений стан ОСОБА_5 звернулася до неї та запропонувала останній надання юридичних послуг вартістю в 5 000 доларів США, пов`язаних з наданням правової допомоги у вигляді захисту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , за допомогою свого знайомого адвоката, маючого досвід роботи у забезпеченні захисту у кримінальних справах, з обов`язком оформлення вказаної процедури та забезпечення участі адвоката у судових засіданнях та обіцяючи, що незабаром після вступу адвоката у справу, ОСОБА_4 буде звільнений з-під варти, при цьому, ОСОБА_6 не мала намір вирішувати вказані питання та вигадала наявність в неї такого знайомого адвоката.
		Також, скориставшись ситуацією, ОСОБА_6 , висловила у адресу ОСОБА_5 прохання отримати кошти в сумі 30000 доларів США у борг для вирішення своїх родинних проблем, розвитку бізнесу, в тому числі через створення свого особистого сайту, в мережі Інтернет, з подальшим його розвитком для отримання прибутку, без будь-якого наміру з самого початку на організацію, розвиток цієї діяльності та на повернення цих коштів.
		Так, 26.03.2012 року, ОСОБА_6 , перебуваючи у автомобілі, що належить ОСОБА_5 , біля приміщення Апеляційного суду м. Києва, за адресою: м. Київ, вул. Солом`янська, 2-А, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами, які належать ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок вказаних осіб, шляхом обману та зловживання довірою, написала розписку та отримала у ОСОБА_5 готівкою грошові кошти в сумі 35 000 доларів США, купюрами по 100 доларів США, з яких: 5 000 доларів ОСОБА_6 отримала за надання обіцяних юридичних послуг, пов`язаних з наданням правової допомоги її нібито знайомим адвокатом, а 30 000 доларів США для вирішення своїх родинних проблем, розвитку бізнесу, в тому числі через створення свого особистого сайту в мережі Інтернет, з подальшим його розвитком для отримання прибутку, без будь-якого наміру з самого початку на організацію, розвиток цієї діяльності, виконання обіцянок та на повернення отриманих коштів. В результаті ОСОБА_6 взяті на себе зобов`язання не виконала, грошовими коштами розпорядилась на власний розсуд, чим завдала потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , матеріальну шкоду на загальну суму 35 000 доларів США. Відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 26.03.2012, 1 долар США становив 7,9857грн., тобто 279 499,5 грн., що є великим розміром.
		Після здійснення заволодіння майном, у вигляді коштів в іноземній валюті в сумі 35 000 доларів США, які належали ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , починаючи з 26.03.2012 року ОСОБА_6 , взагалі не маючи будь-якого доходу, будучи безробітною з червня 2011 року, за мінімальними доходами, за поданими деклараціями до підрозділів податкової служби, які мали місце у її чоловіка - ФОП ОСОБА_7 , вона стала використовувати кошти в сумі 35 000 доларів США на власний розсуд, зокрема:
		- наприкінці березня 2012 року, ОСОБА_6 придбала телефон марки «Айфон»;
		- 10.09.2012 року ОСОБА_6 , внесла готівкові кошти на картковий рахунок (REF: 47908094) - № док: 79 - ОСОБА_8 , поповнення карткового рахунку, в сумі 15 400 грн., а потім в той же день - 10.09.2012 року, зняла їх, шляхом отримання готівкою з рахунку (REF: 47917621) - № док: 113 - ОСОБА_8 , видача готівки з карткового рахунку, в сумі 15 300 грн., що свідчить про наявність в неї коштів;
		- в період з 18.09.2012 року по 27.09.2012 року, ОСОБА_6 , здійснила поїздку до Іспанії (м. Жирона), на 10 діб, що підтверджується даними її копії паспорта гр. України для виїзду за кордон - стор. 10-11 та відповідно до даних листа з Прикордонної служби України;
		- ОСОБА_6 , придбала та оформила візи для здійснення подорожі до Румунії, на період з 22.10.2015 року по 18.11.2015 року, на себе, чоловіка та доньку, що видно з копії паспорта гр. України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_9 - стор.12-13; копії паспорта гр. України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_10 - стор.6.;
		Своїми діями, ОСОБА_6 завдала матеріального збитку потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на загальну суму 35000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 26.03.2012 становив 7,9857 грн. за 1 долар США, тобто 279499,5 грн.
		Обвинувачена ОСОБА_6  своєї вини в інкримінованому їй правопорушенні не визнала, вказала, що дійсно, отримала від потерпілої ОСОБА_5 грошові кошти в іноземній валюті. Зазначила, що кошти в сумі 30000,00 дол. США отримала для передання адвокату, який мав захищати потерпілого ОСОБА_4 в суді. Прізвища цього адвоката не знає, ім`я не пам`ятає. Вказала, що пам`ятає тільки по-батькові  ОСОБА_11 . Потерпіла передала цьому адвокату грошові кошти в сумі 30000,00 дол. США за його послуги, а контакти даного адвоката передала потерпілій ОСОБА_5 .
		Обвинувачена стверджує, що взяла у потерпілої лише 30000,00 дол. США, але розписку написала на 35000,00, оскільки потерпіла нарахувала їй ще 5000,00 дол. США за якійсь послуги, про які вона вже не пам`ятає.
		Крім того, суду письмово повідомила, що 2009 році її донька, ОСОБА_12 , вступила до приватного навчального закладу «Кияночка» у Солом`янському районі м. Києва, де вона навчалась з 1- го по 4-й клас. В її класі навчалась донька ОСОБА_5 , ОСОБА_13 . Оскільки їх доньки потоваришували, вона і потерпіла теж були у дружніх стосунках. В ході їх розмов потерпіла повідомила, що її чоловік, ОСОБА_4 , знаходиться в місцях позбавлення волі через відкриту проти нього кримінальну справу, яка знаходилась на той час в процесі розгляду. У зв`язку з цим ОСОБА_5 шукала для нього адвоката. 
		Взимку 2011-2012 року ОСОБА_5 запитала її, чи не порекомендувала б вона адвоката для її чоловіка; його справа на той момент слухалась в Апеляційному суді м. Києва. Як вона зрозуміла зі слів ОСОБА_5 , вона була захисником свого чоловіка і інших захисників у нього не було. Із знайомих адвокатів вона порекомендувала одного адвоката, з яким вона познайомилась в Святошинському суді м. Києва і в подальшому приблизно протягом одного року час від часу спілкувалась стосовно юридичних питань. Вона порекомендувала його тому, тому що під час їх спілкування він вирізнявся об`єктивністю в своїх судженнях і відданістю справам своїх клієнтів. Стосовно вартості своїх адвокатських послуг із захисту ОСОБА_4 він назвав суму 30000 доларів США Приблизно в кінці лютого-першій половині березня 2012 року ОСОБА_5 передала цю суму обвинуваченій, а вона передала її вищевказаному адвокату.
		Восени 2012 року, коли її донька пішла до школи до 4-го класу, ОСОБА_5 повідомила їй, що адвокат не виконав домовленості і участі в захисті ОСОБА_4 не взяв, а кошти, які він взяв для надання адвокатських послуг, він не повернув. Місця його проживання обвинувачена не знала, а його номер телефону не відповідав, коли вона йому зателефонувала. Після цього ОСОБА_5 звернулась до неї з вимогою повернути кошти в розмірі 30000 доларів США. ОСОБА_4 також звертався до її з такою ж вимогою, коли був звільнений з-під варти у 2014 році. Кошти у сумі 30000 доларів США вона повернути не могла, оскільки не мала в своєму розпорядження такої суми.
		Стосовно обвинувачення її у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, обвинувачена вказала на наступне. По-перше, ч. 3 ст.190 КК України передбачає наявність факту заволодіння чужим майном. У її володінні ніколи не було і не має суми чи еквіваленту суми 30000 доларів США. Так, навесні 2012 року вона дійсно почала користуватись новим телефоном, однак він не був новий і на його чохлі не було каменів «Сваровські», то був звичайний чохол із звичайними скельцями на ньому. Стосовно її поїздки в Іспанію 2012 року, то витрати на цю поїздку (квитки, проживання в хостелі) здійснювались на кілька місяців заздалегідь, що дало можливість зробити цю поїздку максимально дешевою, тому її загальна вартість була в межах 8000 грн. Ще одна стаття витрат, яку наводить в свій заяві ОСОБА_5 , це навчання її доньки, ОСОБА_12 , в американській школі. Починаючи з 2014 навчального року по 2017 рік, вона самостійно займалась навчанням своєї доньки за американською програмою вдома. За основу була взята програма школи «Global Village School», яка є американською альтернативною школою для дітей, які навчаються вдома. Коштів за навчання в школі в цей період вона не сплачувала, оскільки вони не користувались послугами вчителів, вони користувались лише її програмою і купували деякі навчальні матеріали (книги). У 2018 році її донька користувалась послугами вчителя в даній школі, за що протягом навчального року вона сплатила 2035 доларів США скориставшись доходами від своєї підприємницької діяльності. З осені 2019 року по даний час донька дистанційно навчається в коледжі в Англії, самостійно із її допомогою. Вартість навчання за 1 рік становить близько 1000 британських фунтів; її навчання вона оплачує за рахунок доходів від підприємницької діяльності. Отже, ті пункти витрат, які наводить у своїй заяві ОСОБА_5 не складають 30000 доларів США. Починаючи з 2012 року і до цього часу нею особисто або членами моєї сім`є не були здійснені придбання на таку суму, або вона була інвестована чи знаходилась на депозитних вкладах.
		Коли вона рекомендувала ОСОБА_5 знайомого адвоката і передавала йому кошти для надання адвокатських послуг, вона виходила виключно із своїх можливостей допомогти і бажання допомогти ОСОБА_5 у зв`язку з її проханням, і в жодному разі не із наміром вчинити обман по відношенню до неї.
		Вказала, що після цього добровільно повернула потерпілому ОСОБА_4 кошти в сумі 16000,00 грн.
		Обвинувачена вважає себе невинуватою у вчиненні інкримінованого їй правопорушення, зазначила, що умислу на обман потерпілих в неї не було, довірою вона не зловживала. Разом з тим, цивільний позов визнала частково (за виключенням 16000,00 грн., які вже повернула потерпілим), вказавши, що оскільки взяла ці кошти у потерпілих і передала їх адвокату, почувається винною у цій ситуації і вважає, що має ці кошти повернути.
		Разом з тим, вина обвинуваченої підтверджується наданими і дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, показаннями потерпілих та свідків.
		Так, потерпіла ОСОБА_5 суду пояснила, що вона знає ОСОБА_6 з 2009 р., оскільки саме в цьому році переїхала до Києва та почала із нею товаришувати. З 2011 році чоловік потерпілої  ОСОБА_4 перебував під вартою в СІЗО, оскільки обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення. В 2012 році обвинувачена повідомила потерпілу, що в неї є знайомий адвокат, який може взятися за цю справу. Сказала, що це буде коштувати 5000,00 дол. США. Після цього ОСОБА_6 попросила у потерпілої ОСОБА_5 ще 30000,00 дол. США, сказавши, що це вона бере в борг на розвиток бізнесу. 
		23 березня 2012 року потерпіла ОСОБА_5 передала обвинуваченій ОСОБА_6 в автомобілі біля будівлі Апеляційного суду м. Києва грошові кошти в сумі 35000,00 дол.США, в чому обвинувачена написала їй розписку.
		Однак, адвоката так і не було. В середині літа 2012 року обвинувачена сказала потерпілій, що адвоката немає і вона поверне їй ці 35000,00 дол. США. Однак не повернула. Весь час обіцяла повернути, однак, насправді лише відтягувала час. В 2014 році потерпіла звернулася до поліції.
		Потерпілий  ОСОБА_4  суду показав (та надав письмові показання), що в 2009 році був прокурором і в одному із проваджень його затримали та помістили до Київського СІЗО. Сім`я переїхала до Києва. В той же час у Школі-дитячому садку І ступеня «Кияночка» Управління освіти Солом`янської районної в м.Києві державної адміністрації, його дружина познайомилися з ОСОБА_6 , яка теж привела свою доньку - ОСОБА_14 на навчання до першого класу вказаної школи.
		Як йому повідомила дружина - ОСОБА_5 , що у березні 2012 року ОСОБА_15 , яка є безробітною з червня 2011 року вела з нею розмови зі слізьми на очах, з приводу отримання від неї коштів у борг в сумі 30000 доларів США для вирішення своїх родинних проблем, у вигляді лікування батьків, які мають поганий стан здоров`я та їх треба лікувати; погашення коштів на навчання дитини у школі та що треба розвинути та відкрити якийсь бізнес, в тому числі через створення нею свого особистого сайту, у мережі Інтернет, з подальшим його розвитком для отримання прибутку, а кошти згодом ОСОБА_6 зобов`язувалася їй повернути.
		При цьому, щоб зацікавити ОСОБА_5 , ОСОБА_15 , запропонувала надання юридичних послуг в сумі 5000 доларів США, пов`язаних з наданням йому правової допомоги у вигляді захисту у кримінальному провадженні відносно нього за допомогою свого знайомого адвоката, нібито зі слів ОСОБА_16 , маючого досвід роботи у забезпеченні захисту у кримінальній справі у касаційній інстанції, з обов`язком оформлення вказаної процедури, шляхом укладання договору про надання правової допомоги, оформлення акту приймання-передачі факту передачі йому коштів в сумі 5000 доларів США та забезпечення участі адвоката у судових засіданнях у суді касаційної інстанції, що адвокат повинен йому допомогти звільнитися з-під варти: не називаючи прізвище, ім`я та по-батькові адвоката, його контактні дані, які обіцяла надати вже після того, як він після розмови з нею, погодиться, оформить та укладе договір про надання правової допомоги, акт приймання-передачі щодо факту передачі йому коштів в сумі 5000 доларів США.
		Таким чином, всього ОСОБА_6 запросила у його дружини - ОСОБА_5 кошти в іноземній валюті в сумі 35 000 доларів США.
		Також, дружина - ОСОБА_5 йому розповідала про те, що 26.03.2012 року, перебуваючи у власному автомобілі «Мицубиси Ланцер», ОСОБА_15 , яка була безробітною з червня 2011 року, знову просила кошти у борг в сумі 30 000 доларів США, для вирішення зазначених родинних проблем та повторила, що як і раніше вона обіцяла, що вирішить питання про надання юридичних послуг за кошти в сумі 5000 доларів США, що пов`язано з наданням йому правової допомоги у вигляді захисту у кримінальному провадженні, що незабаром після вступу адвоката у справу, його може бути звільнено з-під варти.
		Після чого, ОСОБА_5 віддала ОСОБА_6 кошти в іноземній валюті в сумі 35 000 доларів США, які були загорнуті у поліетиленовий прозорий пакет - файл для паперів, яка у свою чергу порахувала вказані кошти та написала боргову розписку про отримання коштів у борг в сумі 35 000 доларів США.
		Як йому повідомила ОСОБА_5 , що у останніх числах травня 2013 року, на випускному у Школі-дитячому садку І ступеня «Кияночка», де навчалася його донька - ОСОБА_17 та донька ОСОБА_6 - ОСОБА_12 , ОСОБА_18 разом з ОСОБА_19 зустріли ОСОБА_20 , яка повідомила про те, що кошти, які призначалися адвокату в сумі 5 000 доларів США у неї, тобто у неї вся сума коштів - 35 000 доларів США, так як у адвоката якісь проблеми, що нажаль він не зможе прийняти участь у кримінальній справі відносно його у касаційній інстанції, а кошти вона поверне.
		Таким чином, ОСОБА_6 обіцяла ОСОБА_5 віддати всі кошти в сумі 35 000 доларів США, що так і не було зроблено.
		У 2014 році, його було звільнено з-під варти оскільки кримінальну справу відносно його було закрито судом.
		Потерпілий стверджує, що обвинувачена заволоділа їх родинними збереженнями - коштами в сумі 35 000 доларів США, які взяла на проведення вищевказаних дій, які однак не мала намір виконувати та не виконала їх, шляхом обману та зловживання довірою, ОСОБА_6 в період з 26.03.2012 року по червень 2014 року, використовуючи на власний розсуд отримані в ОСОБА_5 кошти в сумі в сумі 35 000 доларів США, не бажаючи бути притягнутою до кримінальної відповідальності, постійно обіцяла та створювала видимість їх повернення, а саме:
		- в період з 26.03.2012 року по червень 2014 року, передала ОСОБА_5 картку банку «Еrste» Visa, за номером: НОМЕР_1 , відкритим на ім`я ОСОБА_6 , нібито для перерахування на дану картку коштів в сумі 35000 доларів США, а через певний час передала у адресу ОСОБА_5 картку ПАТ КБ «ПриватБанк» Gold, за номером: НОМЕР_2 , відкритим на ім`я ОСОБА_6 , теж нібито для перерахування на неї коштів в сумі 35000 доларів США, вказані картки приєднані до матеріалів кримінального провадження;
		- 11.07.2014 року ОСОБА_6 , здійснила перерахування коштів в сумі 2000 грн., на рахунок ОСОБА_5 , за її витрати, пов`язані з тривалими поїздками до ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , з приводу повернення коштів в сумі 35000 доларів США, про що у кримінальному провадженні є виписка ПАТ КБ «ПриватБанк» від 06.08.2015 року за № 150806/951;
		-у червні 2014 року, ОСОБА_6 , біля будинку за АДРЕСА_2 , у його присутності віддала ОСОБА_5 кошти в сумі 500 грн. за її витрати, пов`язані з тривалими поїздками до ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , з приводу повернення коштів в сумі 35000 доларів США.
		Також, під час розмови, яка відбулася у червні 2014 року, біля будинку за АДРЕСА_2 , між ОСОБА_18 та ОСОБА_21 , у його присутності, ОСОБА_15 підтвердила, що кошти, які призначалися адвокату в сумі 5 000 доларів США у неї, що у неї вся сума коштів - 35 000 доларів США, яку незабаром вона обіцяла повернути.
		Також, згідно до матеріалів кримінального провадження встановлено, що починаючи з 26.03.2012 року, ОСОБА_6 , після здійснення заволодіння майном, у вигляді коштів в іноземній валюті в сумі 35 000 доларів США, які належали йому та ОСОБА_5 , взагалі не маючи будь-якого доходу, будучи безробітною ще з червня 2011 року, за мінімальними доходами, за поданими деклараціями до підрозділів податкової служби, які мали місце у її чоловіка - ФОП ОСОБА_7 , стала використовувати кошти в сумі 35 000 доларів США на власний розсуд, зокрема:
		- наприкінці березня 2012 року, ОСОБА_6 придбала телефон марки «Айфон», з чохлом з каменями «Сваровськи», візитницю;
		- 10.09.2012 року ОСОБА_6 , внесла готівкові кошти на картковий рахунок (REF: 47908094) - № док: 79 - ОСОБА_8 , поповнення карткового рахунку, в сумі 15 400 грн., а потім в той же день - 10.09.2012 року, зняла їх, шляхом отримання готівкою з рахунку (REF: 47917621) - № док: 113 - ОСОБА_8 , видача готівки з карткового рахунку, в сумі 15 300 грн., що свідчить про наявність в неї коштів в сумі 15 400 грн., які нею було конвертовано, шляхом обміну валюти, про що є лист Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ «ФІДОБАНК» ОСОБА_22 за № 2-3-6-4-2/566-ЛК-БТ від 29.09.2016 р. про тимчасовий доступ до речей та документів щодо руху грошових коштів ОСОБА_9 , за випискою по рахунку2625600005488;
		- в період з 18.09.2012 року по 27.09.2012 року, ОСОБА_6 , здійснила поїздку до Іспанії (м.Жирона), на 10-ть діб, що підтверджується даними її копії паспорта гр.України для виїзду за кордон -стор. 10-11 та відповідно до даних листа з Прикордонної служби України;
		- ОСОБА_6 , придбала та оформила візи для здійснення подорожі до Румунії, на період з 22.10.2015 року по 18.11.2015 року, на себе,чоловіка та доньку, що видно з копії паспорта гр.України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_9 - стор. 12-13; копії паспорта гр.України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_10 - стор.6.;
		- під час одночасного допиту між ним та ОСОБА_6 , остання підтвердила факт дистанційного навчання її доньки у американській школі, під назвою - « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та сплату за її навчання у іноземній валюті, а при дачі показань від 01.08.2018 року повідомила слідчому, що сплачує за навчання дитини 300 доларів США за навчальний рік, що викликає сумнів. 
		Таким чином, потерпілий стверджує, що з боку обвинуваченої мають місце порожні обіцянки, затягування часу, обман з використанням придуманих історій про її сімейні та особисті проблеми, які позбавляють її можливості повернути вказану суму коштів нашій родині.
		До цього часу, ОСОБА_6 отримані шляхом шахрайства у ОСОБА_5 кошти в сумі 35 000 доларів США, так і не повернула.
		Показання потерпілих підтверджуються показаннями свідків.
		Так, свідок ОСОБА_23 , що працює вчителем початкових класів та заступником директора ШДС «Кияночка», вказав, що у нього в школі навчалася дитина обвинуваченої. Вона деякий час не сплачувала за навчання, внаслідок чого виникла заборгованість. Після цього, вони домовилися, що обвинувачена організує встановлення залізного паркану в рахунок заборгованості, однак, зроблено це не було. Заборгованість досі не погашена.
		Свідок  ОСОБА_24 , що є рідною сестрою потерпілої ОСОБА_5 і яка раніше спілкувалася із обвинуваченою через сестру, суду повідомила, що часто приїздила до сестри та приходила на 1 вересня в школу до ОСОБА_13 , де і познайомилася із обвинуваченою та її дитиною. Чула, як ОСОБА_6 запропонувала потерпілій ОСОБА_5 адвоката, який має досвід в таких справах. Сказала, що для цього треба 5000,00 дол. США та ще попросила позичити їй 30000,00 дол. США на розвиток бізнесу в Інтернеті.
		Свідок разом із потерпілою склали 35000,00 дол. США до файлу та в машині біля будівлі Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_5 передала ці гроші ОСОБА_6 . Свідок перебувала на відстані 1-2 м. від машини і бачила все, що там відбувалося. Бачила, як обвинувачена взяла та перерахувала гроші. Також бачила, як обвинувачена передала потерпілій боргову розписку.
		Пізніше, обвинувачена сказала потерпілій, що адвокат не має змоги підключитися до справи, а бізнес не пішов, сказала, що кошти поверне, однак так і не повернула. Через деякий час вони зрозуміли, що обвинувачена і не збиралася повертати гроші, оскільки постійно обманювала, що віддасть, однак так і не віддала. 
		Крім показань потерпілих та свідків, вина ОСОБА_6  підтверджується також дослідженими в ході судового засідання доказами:
		1. Заявою потерпілої ОСОБА_5 , виходячи із змісту якої, ОСОБА_6 обманом та зловживанням довірою заволоділа грошовими коштами в сумі 35000,00 дол. США (Т.2, а.с. 5);
		2. Даними копії розписки, виданої ОСОБА_6 потерпілій ОСОБА_5 , що підтверджує факт отримання обвинуваченою ОСОБА_6 від потерпілої ОСОБА_5 грошових коштів в сумі 35000,00 дол. США (Т.2, а.с. 32);
		3. Даними протоколу від 22 вересня 2016 р. огляду предмету  оригіналу розписки (Т.2, а.с.33);
		4. Даними копії закордонного паспорту ОСОБА_6 , який містить візи та відповідні штампи про перетинання державного кордону України, що підтверджує той факт, що обвинувачена після отримання грошових коштів від потерпілої дійсно виїжджала за межі України (Т 2, а.с. 37-54);
		5. Експертним висновком судово-психологічної експертизи від 5 липня 2016 р., згідно якого, такі індивідуально-психологічні особливості, як вміння знаходити рішення в практичних ситуаціях, вміння контролювати свої емоції і поведінку, артистичні нахили та незначна тенденція до викривлення подій в повідомлюваних фактах по справі з метою формування позитивної думки та приховування певних деталей, могли частково вплинути на характер її свідчень у справі (Т.2, а.с. 76-80);
		6. Експертним висновком судово-психологічної експертизи № 38/мз від 23.09.2016 р., виходячи із змісту якого за результатами психологічного аналізу матеріалів справи, аналізу семантичного змісту інформації повідомленої ОСОБА_5 і за результатами психологічних вимірів, дозволяє зробити висновок, що досліджувана ситуація призвела до значної негативної зміни життя ОСОБА_5 . В результаті досліджуваних подій було порушено її здоров`я, психологічне та матеріальне становище, функціонування у всіх сферах життя.
		Таким чином, ОСОБА_18 спричинена моральна шкода за умов ситуації, що досліджується у справі (Т.2, а.с. 85-89);
		7. Експертним висновком судово-психологічної експертизи № 39/мз від 30.09.2016 р., виходячи із змісту якого ситуація, що досліджується є психотравмувальною для ОСОБА_4 та йому спричинено моральної шкоди (Т.2, а.с 94-98);
		8. Експертним висновком судово-почеркознавчої експертизи № 925/тдд від 08.08.2016, виходячи із змісту якої рукописний текст у розписці, датованої 26.03.2012 р виконаний ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Т.2, а.с.102-107);
		9. Даними виписки з рахунку ОСОБА_6 у «Фідобанку», що підтверджують рух коштів по даному рахунку (Т.2, а.с. 110-113);
		10. Банківськими картками, що знаходяться в матеріалах справи: «ПриватБанк» № НОМЕР_2 та «ErsteBank» № 4478910121441518. Як стверджують потерпілі саме ці картки були передані їм обвинуваченою для отримання коштів, однак кошти на ці картки так і не були перераховані. 
		Дослідивши зазначені письмові докази, суд прийшов до переконання, що всі вони узгоджуються між собою, інформація, що в них міститься доповнює одна одну і суперечностей у даних доказах не вбачається. Дані докази підтверджують показання потерпілих та свідків. 
		Дослідивши зазначені письмові докази в сукупності, суд визнає їх належними та допустимими, оскільки всі вони отримані відповідно до вимог закону без порушення прав учасників судового розгляду. Суд прийшов до висновку, що вони підтверджують вину обвинуваченої у вчиненні злочину.
		Інші письмові документи, що наявні в матеріалах справи та подані органом досудового розслідування в якості доказу, не підтверджують та не спростовують вину обвинуваченої, а тому суд відкидає їх, оскільки вони не мають доказового значення для даного кримінального провадження.
		Так, під час судового розгляду знайшов підтвердження той факт, що обвинувачена, отримавши значну суму грошових коштів, не намагалася вжити заходів щодо оплати послуг адвоката. Особа цього адвоката невідома, обвинувачена на запитання суду не змогла повідомити ні анкетних даних адвоката, ні колегії де він працює. Також відсутні будь-які докази, які б підтверджували, що ОСОБА_6 передавала грошові кошти цьому адвокату. Адвокат також не прибув у судові засідання, що відбувалися під час розгляду справи за обвинуваченням ОСОБА_4 у суді касаційної інстанції. Що стосується грошових коштів в сумі 30000,00 дол. США, то згідно показань обвинуваченої, вони також призначались для залучення адвоката. Однак, такі показання обвинуваченої спростовуються показаннями потерпілих та свідка ОСОБА_24 .
		Так, зазначені особи вказують, що грошові кошти в сумі 30000,00 дол. США ОСОБА_6 отримала задля розвитку власного бізнесу, а не для залучення адвоката. Суд сприймає цю версію, оскільки переконаний, що сума в розмірі 30000,00 дол. США є занадто великою для оплати послуг захисника в кримінальному провадженні.
		Виходячи із цього, суд робить висновок, що отримуючи кошти від потерпілої ОСОБА_5 , обвинувачена ОСОБА_6 не мала наміру використовувати їх за призначенням, а мала намір заволодіти ними шляхом обману та зловживання довірою.
		Це підтверджує також і та обставина, що обвинувачена, як стверджують потерпілі та свідок, обіцяла вирішити питання із адвокатом, який зможе допомогти у звільненні потерпілого з-під варти і відразу ж просила гроші на розвиток свого бізнесу.
		Таким чином, суд переконаний, що такі дії є умисними, а сама обвинувачена, обіцяючи допомогти потерпілій у вирішенні складної життєвої ситуації, користуючись її нестабільним психічним станом, що виник внаслідок арешту її чоловіка, розуміла, що потерпіла не відмовить їй у наданні грошових коштів та бажала їх отримати без наміру повернути.
		Про відсутність наміру повертати грошові кошти свідчать всі подальші її дії, спрямовані на їх витрачання: поїздки за кордон, навчання доньки у закордонних навчальних закладах, купівля дорогих речей. 
		Більш того, маючи кошти на вказані витрати, обвинувачена майже не вжила заходів щодо повернення цих коштів потерпілим, повернувши більш ніж за дев`ять років всього 16000,00 грн., що є занадто малою сумою, виходячи із суми загального боргу.
		Всі ці факти доводять суд до переконання, що дії обвинуваченої щодо заволодіння грошовими коштами потерпілих шляхом обману були вчинені із прямим умислом та корисливим мотивом без наміру їх повернення. 
		Таким чином, під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_15 своїми умисними діями, які виразились у заволодінні чужим майном, шляхом обману, вчиненому у великому розмірі, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 190 КК України.
		Вирішуючи питання цивільного позову, суд з`ясував, що обвинувачена позов визнала, разом з тим вказала, що виплатила потерпілим суму у 16000,00 грн., тому просила вирахувати дану суму із загальної суми цивільного позову. Потерпілий погодився із цим та зазначив, що це дійсно так, а тому також зменшив позовні вимоги за заподіяння матеріальної шкоди на цю суму.
		Як випливає із змісту обвинувального акту та не заперечується учасниками курс долара США на 26.03.2012 р. становив 7,9857 грн., отже 16000 : 7,9857 = 2003,58. Отже, 35000 - 2003,58 = 32996,42 дол. США складає сума боргу на момент розгляду справи.
		При призначенні покарання обвинуваченій, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, особу обвинуваченої та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
		Відповідно до ст. 66 КПК України обставиною, що пом`якшує покарання суд визнає добровільне часткове відшкодування завданого збитку.
		Відповідно до ст. 67 КПК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої судом не встановлено. 
		Обвинувачена ОСОБА_6 є особою, яка раніше не судима. За місцем проживання характеризується нейтрально.
		З урахуванням обставин провадження, віку, відношення обвинуваченої до вчиненого, наявності обставини, що пом`якшує покарання, суд дійшов до висновку про наявність підстав для призначення обвинуваченій мінімального покарання в межах санкції ч. 3 ст. 190 КК України. 
		Разом з тим, обвинувачена не розкаюється у вчиненому, під час судового засідання не висловлювала жалю з приводу вчиненого. Не намагалася відшкодувати потерпілому завдану шкоду, за більш ніж дев`ять років, що минуло з моменту вчинення злочину відшкодувала лише 16000,00 грн., що є занадто малою сумою, враховуючи суму боргу. Обвинувачена намагалася ввести суд в оману щодо призначення суми в 30000,00 доларів США, стверджуючи, що вона передала їх адвокату, не дивлячись на те, що потерпілі та свідок стверджують зворотнє.
		Така поведінка обвинуваченої свідчить про відсутність у неї бажання спокутувати вину, повернути потерпілим їх кошти, або іншим чином виправити становище, що свідчить про те, що її виправлення без відбування покарання є неможливим, а тому у суду немає підстав для застосування до неї ст. 75 Кримінального кодексу України.
		Процесуальні витрати стягуються з обвинуваченої. Доля речових доказів вирішується в порядку, встановленому ст. 100 КПК України.
		Цивільний позов підлягає частковому задоволенню..
		Виходячи із зазначеного, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_20 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України та призначити їй покарання у виді трьох років позбавлення волі.
		Початок відбування покарання рахувати з дня фактичного затримання обвинуваченої для виконання вироку.
		Цивільний позов ОСОБА_18 та ОСОБА_4 до ОСОБА_16  задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_16 на користь ОСОБА_18 та ОСОБА_4 суму 32996,42 (тридцять дві тисячі дев`ятсот дев`яносто шість дол. 42 цента) дол. США в якості відшкодування майнової шкоди та 100000,00 (сто тисяч грн. 00 коп.) грн. в якості відшкодування моральної шкоди.
		Стягнути з ОСОБА_16 накористь держави 33515,20 грн. (тридцять три тисячі п`ятсот п`ятнадцять грн. 00 коп.) в якості відшкодування судових витрат, пов`язаних із залученням експертів.
		Речові докази: компакт диск «Axent» DVD RW, розміром 4,7 ГБ, дві банківські картки: «Erste Bank Visa» номер НОМЕР_1 та «ПриватБанк Master Card», номер НОМЕР_2 , листи з позначкою «стор.87», «стор. 163», «стор.117», «стор.220-221», «стор. 199», «стор.236» - залишити зберігати в матеріалах справи. 
		Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.
		Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Копія вироку видається учасникам кримінального провадження відразу після його проголошення.
		Обвинувачена має право подати клопотання про помилування. Обвинувачена, потерпілі мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. 
		 
		 
		 
		Суддя                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...