Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 295/1181/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 21.01.2022. Зареєстровано: 22.01.2022. Забезпечено надання загального доступу: 24.01.2022.

Номер судового провадження: 2/295/330/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа №295/1181/20
		Категорія 57
		2/295/330/22
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17.01.2022 року м. Житомир
		 
		Богунський районний суд м. Житомира
		в складі: головуючого  судді     Лєдньова Д.М.
		при секретарі Зубрицькій Т.Л., Вольській К.В.
		розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності і ділової репутації, відшкодування моральної шкоди- 
		 
		 
		 
		встановив:
		 
		   Позивач звернувся в суд із позовом, в якому зазначив, що відповідачем ОСОБА_2 допущено розповсюдження недостовірної інформації в публікаціях статей засобів масової інформації, а саме:
		-електронному інформаційному ресурсі «Житомир.info» від 29.01.2019 року з текстом  Голова бюджетної комісії Житомирської міської ради прокоментував суди по МАФу біля стадіону і назвав Кучера «шахраєм»;
		-електронному ресурсі «Інсайдер Житомира» від 29.01.2019 року з текстом: Голова бюджетної комісії Житомирської міської ради прокоментував суди по МАФу біля стадіону і назвав Кучера «шахраєм»
		-в соціальній мережі «Facebook» на сторінці, що належить відповідачу, з висловленням від 29.01.2019 року: про «шахраїв» у корупцію в судах. Депутат міської ради ОСОБА_3 не скупився на вирази (з посиланням на джерело  інформаційний ресурс «Житомир.info», стаття: Голова бюджетної комісії Житомирської міської ради прокоментував суди по МАФу біля стадіону і назвав Кучера «шахраєм»).
		 
		Позивав зауважує, що в статі інформаційного ресурсу «Житомир.info» зазначено: Голова комісії з питань бюджету, економічного розвитку, комунальної власності, підприємництва, торгівлі та залучення інвестицій, керівник фракції Блоку Петра Порошенка в Житомирській міській раді Юрій Мойсеєв вбачає в рішенні судів щодо знесеного МАФу біля центрального стадіону ознаки корупції та називає підприємця ОСОБА_4 «шахраєм».
		В коментарі «Житомир.info» ОСОБА_2 вказав: «На бюджетній комісії це питання буде розглядатись. Моя особиста позиція: дуже добре, що ми демонтували цей «шанхай». І якби треба було його ліквідувати зараз  я б підтримав, і ми б його однозначно ліквідували. Кучер  ніякий не бізнесмен і не підприємець, бо він не сплатив жодних податків ні на землю, ні в бюджет, не створив жодного робочого місця, ПДФО не платив, а просто заробляв сам на себе. Гроші клав собі в кишеню і користувався бездіяльністю влади…Я не можу назвати Кучера підприємцем чи бізнесменом міста Житомира, бо він просто звичайний шахрай, який користувався багато років територією міста, нічого не платив, а коли в нього це все забрали й ліквідували і навели порядок у парку, то він дуже на нас образився і ходить зараз по судах. І ті суди, які зараз відбуваються, і їх рішення свідчить про те, що корупція й далі продовжується. І те, що він стільки стояв там (біля входу на стадіон  ред.) і влада не мала до нього діла, теж говорить про те, що там є моменти корупції. Я дуже радий, що цього «шанхаю», безладу в парку не має, і ми навели там порядок». 
		Позивач зазначає, що поширена інформація порушує його честь, гідність та ділову репутацію як людини та фізичної особи-підприємця, який зареєстрований та перебуває на обліку у контролюючих державних органах з 2002 року.
		Так, постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2017 року визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради щодо демонтажу тимчасових споруд, власником яких був позивач.
		Відповідні обставини, за твердженням учасника, свідчать про невідповідність поширеної інформації вимогам достовірності, а допущені вислови мають ознаки образи.
		Позивач зауважує, що характер висловів відповідача за формою та змістом є фактичним твердженням, оскільки містять фактичні дані. Поширення інформації відповідачем в інформаційних ресурсах, на думку особи, було зроблено з метою приниження честі, гідності і діловою репутації перед громадою Житомирщини, яка не допускала негативні відгуки про діяльність позивача як підприємця.
		Сторона звертається до постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 N 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», рішень Європейського суду з прав людини, де надано висновок про те, що оціночні судження, без мінімальної фактичної основи, може бути визнано надмірними, такими, що не захищаються ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ у справі «Українська Прес-Група» проти України).
		З огляду на заподіяні такою інформацією моральні страждання, позивач просить:
		1) визнати недостовірною та такою, що принижує честь. гідність і ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, поширену ОСОБА_2 в соціальній мережі «Facebook» на сторінці, яка належить ОСОБА_2 в публікації: про «шахраїв» у корупцію в судах. Депутат міської ради ОСОБА_3 не скупився на вирази (з посиланням на джерело  інформаційний ресурс «Житомир.info», та в публікаціях статей: Голова бюджетної комісії Житомирської міської ради прокоментував суди по МАФу біля стадіону і назвав Кучера «шахраєм»), яку розміщено 29.01.2019 року 13:38 на електронному інформаційному ресурсі «Житомир.info» і Голова бюджетної комісії Житомирської міської ради прокоментував суди по МАФу біля стадіону і назвав Кучера «шахраєм», яку розміщено 29.01.2019 року о 13:54 год. на електронному ресурсі «Інсайдер Житомира»: «На бюджетній комісії це питання буде розглядатись. Моя особиста позиція: дуже добре, що ми демонтували цей «шанхай». І якби треба було його ліквідувати зараз  я б підтримав, і ми б його однозначно ліквідували. Кучер  ніякий не бізнесмен і не підприємець, бо він не сплатив жодних податків ні на землю, ні в бюджет, не створив жодного робочого місця, ПДФО не платив, а просто заробляв сам на себе. Гроші клав собі в кишеню і користувався бездіяльністю влади…Я не можу назвати кучера підприємцем чи бізнесменом міста Житомира, бо він просто звичайний шахрай, який користувався багато років територією міста, нічого не платив, а коли в нього це все забрали й ліквідували і навели порядок у парку, то він дуже на нас образився і ходить зараз по судах. І ті суди, які зараз відбуваються, і їх рішення свідчить про те, що корупція й далі продовжується. І те, що він стільки стояв там (біля входу на стадіон  ред.) і влада не мала до нього діла, теж говорить про те, що там є моменти корупції. Я дуже радий, що цього «шанхаю», безладу в парку не має, і ми навели там порядок»;
		2) зобов`язати ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію про ОСОБА_1 поширену в соціальній мережі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на сторінці, яка належить ОСОБА_2 в публікації: в публікації: про «шахраїв» у корупцію в судах. Депутат міської ради ОСОБА_3 не скупився на вирази (з посиланням на джерело  інформаційний ресурс « ІНФОРМАЦІЯ_2 », та в публікаціях статей: Голова бюджетної комісії Житомирської міської ради прокоментував суди по МАФу біля стадіону і назвав Кучера «шахраєм»), яку розміщено 29.01.2019 року 13:38 на електронному інформаційному ресурсі «Житомир.info» і Голова бюджетної комісії Житомирської міської ради прокоментував суди по МАФу біля стадіону і назвав Кучера «шахраєм», яку розміщено 29.01.2019 року о 13:54 год. на електронному ресурсі «Інсайдер Житомира» шляхом розміщення в мережі Інтернет спростування ОСОБА_2 на електронних інформаційних ресурсах «Житомир.info» та «Інсайдер Житомира»;
		3) відшкодувати моральну шкоду в сумі 140000,00 грн.
		 
		У поданому на позовну заяву відзиві відповідач просив відмовити у задоволені позову з тих підстав, що наведені вислови, вимогу щодо спростування яких заявлено позивачем, фактично є власною позицією відповідача та вважаються оціночними судженнями.
		Сторона також звернула увагу на відсутності належних доказів на підтвердження зазначених позивачем обставин переживань, погіршення емоційного стану в обгрунтування моральної шкоди.
		 
		У відповіді на відзив позивач додаткового стверджував про необхідність віднесення поширених тверджень до категорії інформації з фактичними даними, що підлягає до спростування.
		 
		Судом встановлено наступні обставини.
		На електронному інформаційному ресурсі «Житомир.info» (а.с. 10) 29.01.2019 року відбулось розміщення тексту наступного змісту: 
		«Голова комісії з питань бюджету, економічного розвитку, комунальної власності, підприємництва, торгівлі та залучення інвестицій, керівник фракції ОСОБА_5 в Житомирській міській раді Юрій Мойсеєв вбачає в рішенні судів щодо знесеного МАФу біля центрального стадіону ознаки корупції та називає підприємця ОСОБА_4 «шахраєм».
		Про це ОСОБА_6 сказав 29 січня в коментарі «Житомир.info». 
		«На бюджетній комісії це питання буде розглядатись. Моя особиста позиція: дуже добре, що ми демонтували цей «шанхай». І якби треба було його ліквідувати зараз  я б підтримав, і ми б його однозначно ліквідували. Кучер  ніякий не бізнесмен і не підприємець, бо він не сплатив жодних податків ні на землю, ні в бюджет, не створив жодного робочого місця, ПДФО не платив, а просто заробляв сам на себе. Гроші клав собі в кишеню і користувався бездіяльністю влади…Я не можу назвати кучера підприємцем чи бізнесменом міста Житомира, бо він просто звичайний шахрай, який користувався багато років територією міста, нічого не платив, а коли в нього це все забрали й ліквідували і навели порядок у парку, то він дуже на нас образився і ходить зараз по судах. І ті суди, які зараз відбуваються, і їх рішення свідчить про те, що корупція й далі продовжується. І те, що він стільки стояв там (біля входу на стадіон  ред.) і влада не мала до нього діла, теж говорить про те, що там є моменти корупції. Я дуже радий, що цього «шанхаю», безладу в парку не має, і ми навели там порядок».
		 
		Інформацію тотожного змісту розміщено також 29.01.2019 року на електронному інформаційному ресурсі «Інсайдер Житомира» (а.с.11).
		 
		На сторінці в соціальній мережі «Facebook», належність якої відповідачу не заперечувалась учасниками (а.с.12) з розміщенням фотокартки наведено текст: про «шахраїв» у корупцію в судах. Депутат міської ради ОСОБА_3 не скупився на вирази (з посиланням на джерело  інформаційний ресурс «Житомир.info», стаття: Голова бюджетної комісії Житомирської міської ради прокоментував суди по МАФу біля стадіону і назвав…).
		 
		Згідно з ч.1 ст. 270 ЦК України відповідно доКонституції Українифізична особа має право на життя, право на охорону здоров`я, право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості.
		За змістом ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі.
		Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. 
		Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
		Відповідно до ст. 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації.
		Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
		Положеннями ст. 275 ЦК України визначено, що фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленимиглавою 3цього Кодексу.
		Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.
		У відповідності до ч.ч. 1, 4, 6 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
		Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.
		Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом.
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, слід визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи вона є фактичним твердженням чи оціночним судженням.
		Згідно із частиною другоюстатті 30 Закону України «Про інформацію»оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		Таким чином, відповідно достатті 277 ЦКпредметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб`єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції (зокрема, пункту 46 рішення від 8 липня 1986 року в справі «Лінгенс проти Австрії»).
		 
		На думку суду, віднесення певних висловів або тверджень до категорій оціночних суджень може відбуватись на рівні безумовної ознаки, коли щодо особи застосовано таку лексично емфатичну конструкцію, що за жодних умов не може ані підтверджуватись, ані спростовуватись, або на іншому рівні, за оцінкою змістовного тлумачення в розрізі сукупного значення загального висловлення (тексту), з урахуванням пов`язаних з такою публікацією обставин, подій.
		При цьому, в разі отримання висновку про те, що в мету поширення інформації прокладалось доведення певних відомостей до третіх осіб саме за відповідною лексичною конструкцією, а докази на підтвердження таких даних за результатом судового розгляду не отримано, поширена інформація може підлягати спростуванню. 
		Відповідно до п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 N 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов`язок відшкодувати моральну шкоду.
		З огляду на викладене, в завдання суду, в разі здобуття висновку про оціночність допущених висловів (суджень), покладається вирішення питання про можливість їх оцінки за ознакою моральної помірності та допустимості, що є критерієм для вирішення вимог про відшкодування моральної шкоди.
		 
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем.
		Між особою та виконавчим комітетом Житомирської міської ради виник спір, пов`язаний із розташуванням тимчасових споруд, діяльність яких відповідний орган місцевого самоврядування вважав неправомірним. Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради № 117 від 19.02.2016 року вирішено демонтувати тимчасові споруди, які використовувались позивачем для здійснення господарської діяльності. 
		Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2017 року визнано протиправним та скасовано п.п. 1. 2. 3 рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 19.02.2017 року № 117 «Про демонтаж тимчасових споруд».
		Сторони в судовому засіданні визнали, що фактичний демонтаж таких споруд відбувся, а позивачем за наслідком розгляду справи в порядку господарського судочинства отримано рішення про відшкодування шкоди.
		Відповідач підтвердив, що дійсно, у зв`язку з вказаними подіями ним висловлено ставлення до діяльності позивача, застосовано вираз «шахрай».
		Надаючи аналіз застосованим словам «не підприємець», «шахрай» у взаємному зв`язку з загальним значенням тверджень, висловлених відповідачем, суд звертає увагу на необхідності більш широкого розуміння змісту висловів, які, за логічним тлумаченням, скеровувались на донесення ставлення особи до діяльності позивача як протиправної.
		Слід додати, що наведеним висловам передувало речення «Моя особиста позиція.
		У тих же статтях «Житомир.info» та «Інсайдер Житомира» міститься цитата відповідача: «Я буду звертатись до депутатів, щоб якось відреагували на це і підтримали позицію нашого юридичного департаменту і касаційною скаргою скасувати ці рішення суду».
		Матеріали справи містять відповідь за адвокатський запит (а.с.192), за змістом якої підтверджено, що рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 27.10.2005 року за № 711 «Про надання дозволу на розміщення об`єктів дрібно роздрібної мережі в м.Житомирі та розроблення проектів» ФОП ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проектно-кошторисної документації щодо розміщення автотрейлеру громадського харчування з літнім майданчиком за адресою: АДРЕСА_1 .
		Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 15.03.207 року за № 175 «Про скасування дозволів на розміщення та експлуатацію об`єктів дрібно роздрібної мережі» ФОП ОСОБА_1 скасовано дозвіл № 1140/1924 на розміщення та експлуатацію автотрейлера № 2197 та дозвіл № 1141/1925 на розміщення та експлуатацію літнього майданчика № 2335 у зв`язку з не продовженням терміну їх дії.
		Договір про пайову участь в утриманні об`єктів благоустрою на території м. Житомира ФОП ОСОБА_1 не укладався.
		Кошти за розміщення тимчасової споруди у період часу з 2009 року по грудень 2016 року ФОП ОСОБА_1 не сплачувались. 
		Вказане свідчить про власну незгоду відповідача з виниклим правовим становищем та врегулюванням спору між сторонами, що, у свою чергу, отримало відповідну реакцію без фактичної характеристики (за лексичним аналізом) особи позивача як дійсно такого, що не зареєстрований суб`єктом господарської діяльності у встановленому законом порядку  «не є підприємцем», вчинив діяння, які мають ознаки кримінально караного правопорушення  «шахрай».
		Суд надає вказаним висловам ознаки оціночних суджень, що виключає можливість їх спростування.
		Є необхідним також звернути увагу на такому.
		У своїй постанові від 13 лютого 2019 року по справі № 439/1469/15-ц Верховний Суд зазначив, що відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. У випадку, коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем. Якщо позивач заявляє вимоги до одного з належних відповідачів, які спільно поширили недостовірну інформацію, суд вправі залучити до участі у справі іншого співвідповідача лише у разі неможливості розгляду справи без його участі (статті 50, 51 ЦПК України). Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (пункт 2 частини третьої статті 175 ЦПК України).
		За наслідком розгляду справи судом встановлено, що позивачем не ініціювалось розміщення, а також фактично не розміщувалась інформація на інтернет ресурсах «Житомир.info», «Інсайдер Житомира», а також на сторінці в соціальній мережі «Facebook».
		Заяви про залучення інших осіб до участі у справі як відповідачів (співвідповідачів) не подавались.
		За таких обставин, пред`явлення вимог виключно до особи, яка хоча і зробила доступними вислови в певний спосіб, при цьому, не здійснювала дій, направлених на розміщення таких тверджень у засобах масової інформації, не відповідає належному способу захисту порушених прав, зокрема, шляхом спростування відомостей у порядку, найбільш наближеному до порядку розповсюдження.
		В судовому засіданні учасники пояснили, що інформація на особистій сторінці відповідача в соціальній мережі «Facebook» була оприлюднена за наслідком публікації на інтернет ресурсі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з подальшим відтворенням (надсиланням) на сторінку відповідача.
		З рішення Європейського суду з прав людини (далі  ЄСПЛ) у справі «Санчес проти Франції»(Sanchez v. France), заява № 45581/15від 02 вересня 2021 року, вбачається, щоза змістом коментарів повинен слідкувати власник сторінки, на якій опубліковано допис.
		ЄСПЛ констатував позитивний обов`язок власника сторінки в соціальній мережі у випадку, якщо до такої сторінки прикутий інтерес із боку інших користувачів, слідкувати за змістом не тільки дописів, що публікуються, а й коментарів на предмет наявності висловів, що містять мову ненависті, а у випадку їх виявлення  негайно протидіяти шляхом їх видалення, блокування відповідних користувачів тощо.
		Оглянути сторінка в соціальній мережі «Facebook» від 29.01.2019 року, що належить відповідачу, має посилання на джерело публікації, та не містить відомостей, вимоги про визнання недостовірними яких заявляє позивач. 
		Не знаходить суд підстав для відшкодування моральної шкоди за ознаками образливих, на думку позивача, висловів, допущених відповідачем.
		   Відповідно до п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 N 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. 
		Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. 
		Оскільки в тій же постанові вказано про можливість відшкодування моральної шкоди якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, яка принижує гідність, честь чи ділову репутацію, до з`ясування підлягають, крім змісту висловів, обставини поширення такої інформації, що, зокрема, є визначальним для висновку як про вірогідність заподіяння моральної шкоди, так і для оцінки глибини пережитих хвилювань.
		Позивачем не надано чітких відомостей про те, в який саме час, за яких умов, в присутності яких осіб та їх кількості відповідач первісно допустив вислови, зміст яких наводився вище. 
		   В загальному контексті виниклих обставин застосовані відповідачем вислови хоча і мали певну характеристику неетичних, про те, не виявили ознак образливих або принизливих на тому рівні, що, за передбачуваним розвитком подій у судових спорах та пов`язаною із цим особистою реакцією причетних осіб, може зводитись до відшкодування моральної шкоди.
		Ухвалою суду від 10.09.2020 року по справі призначено судово-психологічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: чи має ОСОБА_1 зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню його як особистості, що виникли внаслідок поширення інформації в публікаціях статей; чи завдана ОСОБА_1 моральна шкода (страждання)? Якщо завдана моральна шкоди (страждання) за умов ситуації, що досліджується у справі № 295/1181/20, який можливий розмір (грошова компенсація) становить за завдану моральну шкоду (страждання) ОСОБА_1 .
		У висновку експерта № 2739/20-25 від 18.06.2021 року, складеному за результатами проведення судової психологічної експертизи, повідомлено, що ситуація, яка досліджувалась, є психотравмувальною для ОСОБА_1 , розмір спричиненої моральної шкоди може становити від 0 до 9 МЗП. 
		   Суд не може визнати достатнім доказом висновок експерта № 2739/20-25 від 18.06.2021 року для здобуття висновку про суттєві зміни психоемоційного стану позивача саме внаслідок поширення відповідачем вищевказаних тверджень.
		Судом встановлено, що у часовий проміжок, щодо якого експертом вирішувалось питання змін психоемоційного стану, позивач перебував у сфері дії інших супутніх факторів, які, в тому числі, можна характеризувати як психотравмувальні: порушення кримінальної справи, конфліктні стосунки з іншими особами.
		Наявність таких обставин та зв`язаних із ними подій не заперечувалась учасниками.
		При цьому, відомості про такі обставини не повідомлялись експертові як вихідні дані про наявність психотравмувальних факторів, що підтвердила опитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_7 .
		З огляду на вищевикладене, суд не знаходить підстав для задоволення позову.
		   Керуючись ст.ст. 258-273 ЦПК України, суд,-
		 
		ухвалив:
		 
		   Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності і ділової репутації, відшкодування моральної шкоди.
		Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. 
		Повне рішення суду буде виготовлене 21.01.2022 року.
		 
		Суддя: Д.М.Лєдньов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...