Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 626/84/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; Зґвалтування.
Надіслано для оприлюднення: 21.01.2022. Зареєстровано: 22.01.2022. Забезпечено надання загального доступу: 24.01.2022.
Дата набрання законної сили: 22.02.2022
Номер судового провадження: 1-кп/631/57/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021221090000605

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		справа № 626/84/22 
		провадження № 1-кп/631/57/22 
		 
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		21 січня 2022 року             селище міського типу Нова Водолага
		 
		Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		з боку сторони обвинувачення:
		прокурора ОСОБА_3 ,
		потерпілої ОСОБА_4 ,
		з боку сторони захисту: 
		обвинуваченого ОСОБА_5 
		захисника обвинуваченого ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні залу судових засідань № 1 Нововодолазького районного суду Харківської області в селище міського типу Нова Водолага обвинувальний акт та угоду про примирення між потерпілою та обвинуваченим, укладену сторонами 21 січня 2022 року в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 листопада 2021 року під № 12021221090000605 за обвинуваченням:
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Старовірівка Красноградського (колишнього Нововодолазького) району Харківської області, громадянина України, маючого середню освіту, працюючого на посаді охоронця у Приватному підприємстві «Сучасна безпека», розлученого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу приписів статті 89 Кримінального кодексу України не судимого,
		 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 152, частиною 2 статті 146 Кримінального кодексу України, 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		21 листопада 2021 року приблизно о 17 годині 00 хвилин, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_4 знаходилась в гостях у своїх знайомих ОСОБА_5 та його співмешканки ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , де вживала алкогольні напої. В якийсь момент скінчилась горілка і ОСОБА_7 покинула приміщення будинку, пішовши за горілкою. В цей момент, ОСОБА_5 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи з раптово виниклим умислом направленим на вчинення дій сексуального характеру по відношенню до ОСОБА_4 , спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, оголив свій статевий орган та схопивши останню за волосся намагався змусити її вступити з ним в статевий зв`язок шляхом проникнення в тіло ОСОБА_4 оральним способом. Отримавши від останньої категоричну відмову, ОСОБА_5 , продовжуючи свої злочинні дії, схопив ОСОБА_4 за верхній одяг та потяг до кімнати, де кинув на ліжко та усвідомлюючи небажання останньої вступати з ним в статеві зносини, реалізуючи свій злочинний намір, з метою подолання опору ОСОБА_4 почав застосовувати
		до неї фізичне насильство, яке виразилось у нанесенні ударів руками по голові та
		обличчю. Подолавши таким чином супротив потерпілої, ОСОБА_5 вчинив по відношенню до ОСОБА_4 дії сексуального характеру, які виразились у вагінальному та оральному проникненні в її тіло шляхом геніталій.
		Після отримання сексуального задоволення та повністю подолавши супротив ОСОБА_4 , ОСОБА_5 діючи з єдиним умислом, продовжував свої злочинні дії по відношенню до ОСОБА_4 на протязі тривалого часу, а саме до 24 листопада 2021 року, утримуючи останню проти її волі за місцем свого мешкання. 
		Крім того, у той же день, а саме 21 листопада 2021 року приблизно о 17 годині 00 хвилин, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_4 знаходилась у гостях ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , куди її запросила ОСОБА_7 .
		Під часперебування ОСОБА_4 у будинкуза вищевказаноюадресою, ОСОБА_7 на деякийчас вийшлаз будинкуу власнихсправах.В цейчас,присутній ОСОБА_5 ,перебуваючи встані алкогольногосп`яніння,діючи зраптово виниклимумислом,направленим нанезаконне позбавленняволі ОСОБА_4 ,застосовуючи фізичнийпримус,схопив останнюза волоссянамагаючись змуситиїї вступитиз ниму статевийзв`язок.Відповівши категоричноювідмовою напропозицію ОСОБА_5 , ОСОБА_4 здійснила спробупокинути житловийбудинок останнього.Однак ОСОБА_5 ,продовжуючи своїпротиправні дії,маючи значнуперевагу уфізичній силі,схопив ОСОБА_4 за верхнійодяг тапотягнув доспальної кімнати,де штовхнувна ліжко,після чогоз метоюподолання опоруостанньої,почав застосовуватидо неїфізичне насильство,яке виразилосьв нанесенніударів рукамипо головіта обличчю.З вказаного моменту та до першої половини дня 24 листопада 2021 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 , систематично завдаючи ударів ОСОБА_4 пригнічуючи її волю, використовуючи погрози фізичною розправою, змушував ОСОБА_4 постійно перебувати в приміщенні будинку за вищевказаною адресою, протягом вказаного періоду.
		Вказаними умисними діями, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення проти статевої свободи ОСОБА_4 , тобто кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 152 Кримінального кодексу України, а саме: зґвалтування, тобто вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним та оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої, а також кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 146 Кримінального кодексу України, а саме: незаконне позбавлення волі, здійснене протягом тривалого часу.
		Під час підготовчого судового засідання, на підставі положень статтей 468, 469, 471, 473 Кримінального процесуального кодексу України, 21 січня 2022 року між потерпілою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 листопада 2021 року під № 12021221090000605, ОСОБА_4 з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_5 , з іншого боку, у присутності захисника ОСОБА_6 , було укладено угоду про примирення, у рамках даного кримінального провадження, у зв`язку з чим суд на виконання вимог частини 3 статті 474 Кримінального процесуального кодексу України, невідкладно зупинив проведення процесуальних дій і перейшов до розгляду угоди.
		Згідно даної угоди обвинувачений ОСОБА_5 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 152 та частиною 2 статті 146 Кримінального кодексу України. Сторони кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 листопада 2021 року під № 12021221090000605, дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за частиною 1 статті 152 та частиною 2 статті 146 Кримінального кодексу України, істотних для даного кримінального провадження обставин та призначення покарання: за частиною 1 статті 152 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяця, за частиною 2 статті 146 Кримінального кодексу України у виді обмеження волі строком на 1 рік. На підставі статті 70 Кримінального кодексу України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі, із застосуванням приписів статті 75 Кримінального кодексу України про звільнення від відбуття покарання із встановленням іспитового строку.
		Потерпіла ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 зазначили в угоді, що розуміють, наслідки укладання та затвердження угоди про примирення, встановлені положеннями статті 473 Кримінального процесуального кодексу України, а також підстави оскарження обвинувального вироку, яким затверджена угода в апеляційному порядку, що визначені в пункті 1 частини 1 статті 394 Кримінального процесуального кодексу України, та в касаційному порядку, що визначені в пункті 1 частини 3 статті 424 Кримінального процесуального кодексу України.
		В угоді сторонами обумовлено також і наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 Кримінального процесуального кодексу України, та наслідки відмови від права на судовий розгляд, передбачені частиною 5статті 474 Кримінального процесуального кодексу України.
		Угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим скріплена підписами сторін: потерпілої ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_5 , а також його захисника ОСОБА_6 .
		У зв`язку із укладанням угоди про примирення суд, на виконання вимог частини 3 статті 474 Кримінального процесуального кодексу України, невідкладно перейшов до її розгляду. 
		Під час підготовчого судового засідання сторони кримінального провадження запевнили суд у тому, що 21 січня 2022 року уклали угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим з дотриманням та в порядку, передбаченому статтями468, 469 та 471 Кримінального процесуального кодексу України, повністю підтримали її умови та просили затвердити, призначивши узгоджену ними міру покарання за вчинені ОСОБА_5 кримінальні правопорушення, передбачені частиною 1 статті 152, частиною 2 статті 146 Кримінального кодексу України.
		У судовомузасіданні обвинувачений ОСОБА_5 уприсутності свогозахисника беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 152 Кримінального кодексу України, а саме: зґвалтуванні, тобто вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним та оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій без добровільної згоди потерпілої та частиною 2 статті 146 Кримінального кодексу України, а саме: незаконному позбавленні волі, здійснене протягом тривалого часу, обставини вчинення ним кримінальних правопорушень він не оспорює та не заперечує їх. Крім того, ОСОБА_5 зазначив, що він розуміє надані йому законом права, передбачені частиною 5 статті 474 Кримінального процесуального кодексу України, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення між потерпілою та обвинуваченим, визначеністаттею 473 Кримінального процесуального кодексу України, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, яке до нього буде застосоване в результаті затвердження угоди про примирення між потерпілою та обвинуваченим й наполягав на затвердженні угоди. 
		Потерпіла ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні просила затвердити укладену угоду про примирення між нею та обвинуваченим, зазначивши, що вона була укладена нею добровільно та, що вона розуміє наслідки затвердження угоди про примирення, передбачені статтею 473 Кримінального процесуального кодексу України. 
		Прокурор Красноградської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні зауважила, що при укладенні даної угоди були дотримані вимоги і приписи Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України, а тому є дійсними підстави, аби цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені заходи.
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_5  ОСОБА_6 вважав, що угода відповідає вимогам закону та укладена в інтересах його підзахисного, просив угоду про примирення між потерпілою та обвинуваченим затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання обвинуваченому.
		Заслухавши думку прокурора, пояснення обвинуваченого та його захисника, а також потерпілої, вивчивши в межах змісту угоди документи, подані сторонами кримінального провадження під час досудового розслідування й долучені до матеріалів справи за клопотанням сторони обвинувачення, не здійснюючи оцінку доказів на підтвердження фактичних обставин кримінальних правопорушень, суд вирішуючи питання про можливість затвердження угоди, перевіривши її на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та закону, виходить з наступного.
		Відповідно до частини 5 статті 469 Кримінального процесуального кодексу України, укладання угоди про примирення або при визнання винуватості може ініціюватися в будь  який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
		Як передбачено приписами пункту 1 частини 1 статті 468 Кримінального процесуального кодексу України у кримінальному провадження може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим
		Положеннями частин 1 та 3 статті 469 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладання угоди про примирення у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, не допускається.
		При цьому слід мати на увазі, що за приписами пункту 1 частини 1 статті 477 Кримінального процесуального кодексу України, кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених, зокрема частиною 1 статті 152Кримінального кодексу України (зґвалтування без обтяжуючих обставин).
		Слідчий Слідчого відділу Красноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області лейтенант поліції ОСОБА_8 за погодженням із прокурором Красноградської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 14 січня 2022 року склала обвинувальний акт у кримінальному провадженню, внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідувань24листопада 2021року під№ 12021221090000605за обвинуваченням ОСОБА_5 увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених частиною1статті 152,частиною 2статті 146Кримінального кодексуУкраїни,який того ж дня був вручений прокурором ОСОБА_5 та його захиснику  ОСОБА_6 .
		Санкція зазначених норм Кримінального кодексу України передбачає покарання: за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 152 Кримінального кодексу України, у виді позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років; за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 146 Кримінального кодексу України, у виді обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк.
		Класифікація кримінальнихправопорушень наведенау статті12Кримінального кодексуУкраїни,частини1 4якої встановлюють,що кримінальніправопорушення поділяютьсяна кримінальніпроступки ізлочини. Кримінальнимпроступком єпередбачене цимКодексом діяння(діячи бездіяльність),за вчиненняякого передбаченеосновне покаранняу видіштрафу врозмірі небільше трьохтисяч неоподатковуванихмінімумів доходівгромадян абоінше покарання,не пов`язанез позбавленнямволі. Злочиниподіляються нанетяжкі,тяжкі таособливо тяжкі. Нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.
		При цьому згідно із частиною 7 наведеної норми кримінального права, ступень тяжкості злочину, за вчинення якого передбачене одночасно основне покарання у виді штрафу та позбавлення волі, ступінь його тяжкості визначається виходячи зі строку покарання у виді позбавлення волі, передбаченого за цей злочин.
		Здійснюючи системний аналіз наведених норм Кримінального кодексу України, вчинені ОСОБА_5 діяння, передбачені частиною 1 статті 152 та частиною 2 статті 146 Кримінального кодексу України, за ступенем тяжкості відносяться до нетяжких злочинів.
		Враховуючи вищевикладене, а також особливості та обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, встановлено, що кримінальне провадження, передбачене частиною 1 статті 152 Кримінального кодексу України здійснюється у формі приватного обвинувачення.
		Тому приймаючи до уваги характер і тяжкість обвинувачення, встановлено, що дане кримінальне провадження є саме таким, в рамках якого може бути укладено угоду про примирення між потерпілою та обвинуваченим.
		Частинами 2та 3статті 474Кримінального процесуальногокодексу Українирегламентовано,що розглядугоди проводитьсясудом підчас підготовчогосудового засіданняза обов`язковоїучасті сторінугоди зповідомленням іншихучасників судовогопровадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду. Якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.
		Під час підготовчого судового засідання сторони кримінального провадженні запевнили суд у тому, що уклали угоду про примирення між потерпілою та обвинуваченим з дотриманням та в порядку, передбаченому статями 468, 469 та 472Кримінального процесуального кодексу України, повністю підтримали її умови та просили затвердити, призначивши узгоджену ними міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 з урахуванням приписів частини 1 статті 70 Кримінального кодексу України у вигляді 3 років 3 місяців позбавлення волі, з можливістю застосування іспитового строку на підставі статті 75 Кримінального кодексу України.
		Вказана угода про примирення між потерпілою та обвинуваченим, підписана сторонами кримінального провадження 21 січня 2022 року, була укладена під час підготовчого судового провадження у Нововодолазькому районному суді Харківської області, де суд безпосередньо переконався у безсумнівному та добровільному, тобто без будь-якого впливу із чиєї б то не було сторони (як-то застосування насильства, примусу, погрози, обіцянок, дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді) визнанням у повному обсязі ОСОБА_5 своєї вини в інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушеннях, погодженні з кваліфікацією вчинених ним діянь, підтвердженням ним їх фактичних обставин, відсутності жодних заперечень щодо них з боку сторони обвинувачення, усвідомленні та правильному розумінні ним при підписанні письмової угоди про примирення між потерпілою та обвинуваченим, передбачених Кримінальним процесуальним законодавством України наслідків укладання, затвердження та невиконання її умов.
		Ініціювання та укладення угоди було здійснено у відповідності до положень статті 469 Кримінального процесуального кодексу України та порушень норм останньої, у підготовчому судовому засіданні, судом не встановлено.
		Безпосередньо в самій угоді про примирення викладено усі імперативні реквізити останньої, визначені статтею 471 Кримінального процесуального кодексу України, та доведено до відома її сторін наслідки укладення та затвердження, регламентовані статтею 473 Кримінального процесуального кодексу України, а також наслідки не виконання, визначені статтею 476 Кримінального процесуального кодексу України. 
		При перевірці домовленості сторін щодо узгодженого ними покарання ОСОБА_5 , судом зроблено висновок про те, що вони відповідають межам загальних засад призначення покарання, встановлених статтями 50, 65  67 Кримінального кодексу України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого обвинувачення, а саме: його класифікації за статтею 12 Кримінального кодексу України, особливостей обставин вчинення: форми вини, мотиву і мети, способу, стадії вчинення, характеру і ступеня тяжкості наслідків, що настали, даних про особу обвинуваченого, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, й в межах, установлених санкціями частини 1 статті 152 та частини 2 статті 146 Кримінального кодексу України, із застосуванням приписів статтей 70 й 75 Кримінального кодексу України, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, із дотриманням приписів щодо необхідності та достатності узгодженого покарання його виправленню та попередженню вчинення нових злочинів.
		Суд вважає, що укладена угода відповідає приписам Кримінального процесуального кодексу України й Кримінального кодексу України та інтересам суспільства і в частині узгоджених покарань, які відповідають загальним засадам призначення покарання, є пропорційним та достатнім, сторони узгодили покарання у межах, встановлених санкціями статтей Особливої частини Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за вчинені злочини.
		Підстав регламентованих пунктами 1  6 частини 7 статті 474 Кримінального процесуального кодексу України для відмови у затвердженні угоди прокурором не було доведено та судом не виявлено.
		Отже, повно, всебічно та безпосередньо з`ясувавши обставини, встановлені під час підготовчого судового засідання за кримінальними провадженнями на підставі угоди про примирення між потерпілою та обвинуваченим, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_5 , його дії відповідають складу злочинів, передбачених частиною 1 статті 152 та частини 2 статті 146 Кримінального кодексу України, і правильно кваліфіковані, як зґвалтування, тобто вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним та оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої, а також як незаконне позбавлення волі, здійснене протягом тривалого часу.
		Згідно з частиною 5статті 65 Кримінального кодексу України, у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
		Проте питання призначення покарання повинні вирішуватись з урахуванням мети покарання, як такої, що включає не лише кару, а й виправлення засудженого, та запобігання вчиненню злочинів як засудженим, так і іншими особами, відповідно до нормстатті 50 Кримінального кодексу України.
		Вивчаючи особу обвинуваченого ОСОБА_5 шляхом з`ясування стану його здоров`я, поведінки до вчинення кримінальних правопорушень та після їх вчинення, складу родини, а також матеріального стану, судом встановлено, що останній офіційно працевлаштований  працює охоронцем у Приватному підприємстві «Сучасна безпека», розлучений, неповнолітніх дітей на утриманні не має. За даними наявної документації ОСОБА_5 має задовільний стан здоров`я, до осіб з інвалідністю не відноситься, на диспансерному обліку у лікаря-психіатра та під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, що свідчить про його осудність. Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_5 на момент вчинення ним інкримінованих йому злочинних діянь мав постійно місце реєстрації та проживання, де характеризується формально, в силу статті 89 Кримінального кодексу України не судимий, що підтверджується довідкою ОСК Головного управління Національної поліції України в Харківській області від 26 листопада 2021 року. 
		Визнані сторонами кримінального провадження обставини щодо пом`якшення та обтяження покарання обвинуваченому, визначені ними у повній відповідності із приписами статей 66 та 67 Кримінального кодексу України.
		Частина 1 статті 75 Кримінального кодексу України визначає, що якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		Одночасно частина 2 наведеної норми права визначає, що суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		Отже, на підставі частини 2 статті 75 Кримінального кодексу України, яка є спеціальним випадком щодо загального, передбаченого частиною 1 статті 75 Кримінального кодексу України, суд вважає можливим у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, звільнення особи від відбування покарання із встановленням іспитового строку.
		Враховуючи зазначене та добровільну позицію обвинуваченого на призначення узгодженого сторонами кримінального провадження покарання, суд приходить до переконання, що виправлення ОСОБА_5 можливе без ізоляції останнього від суспільства та поміщення його на певний строк до кримінально  виконавчої установи закритого типу, а узгоджене покарання за своїм видом та розміром є достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Характер взятих обвинуваченим ОСОБА_5 на себе за угодою зобов`язань свідчить про можливість їх виконання.
		Щодо питання покладення обов`язків із числа регламентованих статтею 76 Кримінального кодексу України та визначення строку випробування у порядку статті 75 наведеного Кодексу, суд ураховує наступне.
		Виходячи з пожежень частин 3 та 4 статті 75 Кримінального кодексу України, тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.
		Аналіз вищезазначеної норми свідчить, що питання визначення тривалості іспитового строку, який необхідно застосувати до підозрюваного/обвинуваченого, зокрема у випадку затвердження угоди про примирення, належить до дискреційних повноважень суду у визначених статтею 75 Кримінального кодексу України межах.
		При цьому поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
		Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду, принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
		Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 205/7091/16-к (провадження № 51-1532 км 19).
		Таким чином, можливість визначення судом у випадку затвердження угоди тривалості іспитового строку в передбаченихстаттею 75 Кримінального кодексу України межах на строк від одного до трьох років з одного боку та відмова обвинуваченого та потерпілої від права на апеляційне оскарження, крім випадків, передбачених статтею 394 Кримінального процесуального кодексу України, з іншого боку, становили передбачувані наслідки укладення угоди про примирення, з якими обвинувачений та потерпіла добровільно погодилися.
		При цьому суд враховує і викладену у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 161/8590/19 (провадження № 51-5646км19) правову позицію, за якою визначення судом першої інстанції тривалості іспитового строку в межах, визначених статтею 75 Кримінального кодексу України, само по собі не може свідчити про призначення покарання більш суворого ніж узгоджено сторонами угоди.
		Відповідно слід констатувати, що тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом, з огляду на, що, як термін іспитового строку, так і перелік обов`язків визначає самостійно з урахуванням характеру та тяжкості висунутого обвинувачення, а саме: його класифікації за статтею 12 Кримінального кодексу України, особливостей обставин вчинення: форми вини, мотиву і мети, способу, стадії вчинення, характеру і ступеня тяжкості наслідків, що настали, даних про особу обвинуваченого, обставин, що пом`якшують та обтяжують останнє та вважає за необхідне визначити іспитовий строк тривалістю 2 року із покладенням обов`язків регламентованих пунктами 1, 2 частини 1, пунктом 2 частини 3 статті 76 Кримінального кодексу України.
		З урахуванням викладеного, враховуючи відсутність підстав, передбачених пунктами 1  6 частини 7 статті 474 Кримінального процесуального кодексу України, суд прийшов до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення між потерпілою та обвинуваченим, що була укладена 21 січня 2022 року між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 у присутності захисника ОСОБА_6 , призначивши ОСОБА_5 узгоджену сторонами вид та міру покарання.
		При вирішенні питання пов`язаного із застосуванням запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Красноградського районного суду Харківської області ОСОБА_9 від 25 листопада 2021 року до підозрюваного ОСОБА_5 був застосований захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою до 17 години 00 хвилин 22 січня 2022 року. 
		У відповідності до вимог частини 1 статті 377 Кримінального процесуального кодексу України якщо обвинувачений тримається під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання у разі виправдання; звільнення від відбування покарання; засудження до покарання, не пов`язаного з позбавленням волі; ухвалення обвинувального вироку без призначення покарання.
		Оскільки суд дійшов висновку про призначення обвинуваченому покарання, умови якого передбачають звільнення його від відбування покарання з випробуванням та покладення на нього відповідних обов`язків, суд вважає за необхідне змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на домашній арешт та звільнити ОСОБА_5 з - під варти в залі суду.
		У відповідності до частини 5статті 72 Кримінального кодексу Українипопереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув`язнення, може пом`якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.
		З метою дотримання принципу правової визначеності, незважаючи на звільнення особи від відбування покарання з випробуванням, суд вважає за необхідне зарахувати обвинуваченому у відбуту частину покарання строк перебування під вартою з 24 листопада 2021 року по 21 січня 2022 року  дату оголошення вироку та звільнення його з-під варти.
		Питання щодо арешту майна, накладеного на стадії досудового розслідування, суд вирішує у відповідності достатті 174 Кримінального процесуального кодексу України.
		Долю речових доказів по справі слід вирішити в порядку, визначеному частиною 9 статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.
		Цивільний позов в рамках даного кримінального провадження не заявлявся. 
		Процесуальні витрати на залучення експерта відсутні.
		На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 12, 50, 61, 63, 65  67, частиною 1 статті 70, статтями 75, 76, частиною 1 статті 152, частиною 2 статті 146 Кримінального кодексу України, статтями 31, 35  37, статтями 100, 174, 373  377, 392, 393  395, 468  469, 471, 473  475, 532  535 Кримінального процесуального кодексу України, суд  
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Затвердити угоду про примирення між потерпілою та обвинуваченим, укладену 21 січня 2022 року між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 листопада 2021 року під № 12021221090000605 щодо вчинення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 152, частиною 2 статті 146 Кримінального кодексу України. 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 152, частиною 2 статті 146 Кримінального кодексу України та призначити узгоджене сторонами кримінального провадження покарання за:
		частиною 1 статті 152 Кримінального кодексу України у виді 3 (трьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі;
		частиною 2 статті 146 Кримінального кодексу України у виді 1 (одного) року обмеження волі.
		Відповідно до положень частини 1 статті 70 Кримінального кодексу України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 3 (три) місяця.
		На підставі статті 75 Кримінального кодексу України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбуття призначеного покарання із встановленням йому іспитового строку у 2 (два) роки.
		У відповідності до частини 1 та пункту 2 частини 3 статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки: 
		1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
		3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Початок відбування іспитового строку рахувати з дня проголошення вироку, тобто з 21 січня 2022 року.
		Відповідно до вимог частини 5статті 72 Кримінального кодексу Укранив редакціїЗакону України від 18 травня 2017 року № 2046-VIII, зарахувати в строк покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , термін його попереднього ув`язнення, з 24 листопада 2021 року по 21 січня 2022 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Застосований до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою змінити на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зобов`язавши ОСОБА_5 в певний період доби не залишати місце проживання, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а саме в нічний час з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступного дня, строком до набрання вироком суду законної сили, а після набрання вироком законної сили,  скасувати.
		Засудженого, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити з під варти, в залі суду.
		Арешт накладений згідно ухвали слідчого судді Красноградського районного суду Харківської області, постановленої 25 листопада 2021 року у справі з єдиним унікальним № 626/3376/21, на майно, а саме: наволочку сірого кольору з плямами речовини бурого кольору, підковдру сірого кольору з плямами речовини бурого кольору, простирадло сірого кольору з плямами речовини бурого кольору, які були вилучені при огляді місця події за адресою: АДРЕСА_1 , та чоловічі труси чорного кольору з синім малюнком, які були вилучені при обшуку ОСОБА_5 , скасувати.
		Речові докази по справі: наволочку сірого кольору з плямами речовини бурого кольору, підковдру сірого кольору з плямами речовини бурого кольору, простирадло сірого кольору з плямами речовини бурого кольору та чоловічі труси чорного кольору з синім малюнком  повернути власнику ОСОБА_5 після набрання вироком законної сили.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, його захиснику, потерпілій та прокурору.
		Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні при його проголошенні.
		Роз`яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, із застосуванням особливостей, передбачених частиною 4 статтею 394 Кримінального процесуального кодексу України.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі її подання  вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Суддя:                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...