Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 464/558/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, крім відшкодування шкоди на виробництві.
Надіслано судом: 17.01.2022. Зареєстровано: 22.01.2022. Забезпечено надання загального доступу: 24.01.2022.
Дата набрання законної сили: 14.02.2022
Номер судового провадження: 2/464/8/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 464/558/20
		пр.№ 2/464/8/22 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		   12.01.2022 Сихівський районний суд м.Львова
		в складі: головуючої судді Чорна С.З.
		при секретарі судового засідання Гринюк Ю.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування нематеріальних збитків,-
		за участю:
		представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 ,
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		   позивач ОСОБА_1 звернулась до Сихівського районного суду м.Львова з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування нематеріальних збитків, в якому просить стягнути солідарно зі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на свою користь 118 482,00 грн. моральної шкоди, понесені судові витрати: 33 000 грн. витрат на правову допомогу, 234,70 грн. витрат за провдення судово-медичної експертизи.
		В обґрунтування позовних вимог зазначає, що постановою Сихівського районного суду від 29.08.2019 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст.154 КУпАПта накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу з конфіскацією тварин. Зазначає, що внаслідок протиправної поведінки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме за те, що ОСОБА_2 12.07.2019 о 16:00 год на території «Духовної семінарії», що на АДРЕСА_1 вигулювала собаку породи «Кане-Корсо» без намордника, внаслідок чого остання вкусила за праву руку ОСОБА_1 , заподіявши шкоди її здоров`ю. Позивач вказує на те, що внаслідок цих подій вона зазнала моральної шкоди, яка полягає у пережитому сильному психологічному стресі, фізичному болі, психологічних травмах, понівеченій руці, втраті на 44% функцій правої руки, відновлення старих болячок, виникнення нових хвороб. Зазначила, що відповідач ОСОБА_3 заплатив лише 200 грн. в лікарні за ліки після укусу собаки та після цього жодної шкоди ними не відшкодовано. Протягом 12 днів вона їздила на перев`язки, весь цей час терпіла біль і втратила на цей час можливість доглядати за собою самостійно і жити звичайним життям. Постійно пила знеболювальні засоби, що призвело до загострення гастриту, в результаті чого вимушена була відновити лікування шлунково-кишкового тракту. Зазначає, що після укусу собаки її сон став тривожний і нетривалий, постійно сняться жахи, втратила спокій і попередній спосіб життя. На даний час чутливість і робота нервів руки втрачена на 44%, який тягне за собою довгий процес реабілітації. На даний час вона ходить на процедури дарсенвалізації і імпульсної терапії. Крім цього, зазначає, що внаслідок даного випадку вона ходить до психотерапевта і займається в психологічній групі, приймає заспокійливі засоби та на фоні хронічного стресу збільшилася щитоподібна залоза, яка потребує лікування. Весь цей час вона не може займатися улюбленою справою, яка приносить їй дохід, а саме виробляння ручної роботи свічок. Зазначає, що не може більше спілкуватись з друзями та близькими, через те, що стала нервовою і роздратованою та не живе для неї звичним життям. 
		Ухвалою суду від 14.02.2020 прийнято позовну заяву та відкрито спрощене позовне провадження.
		23.06.2020 відповідачі подали відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву зазначають, що викладені у позовній заяві обставини не в повній мірі відповідають фактичним обставинам справи. А саме, 12.07.2019 приблизно о 16.00 год. в парку Львівської духовної семінарії їхня собака породи «Кане-Корсо» граючись хапнула за руку позивача, собака незначно пошкодила лише тканину куртки, на тілі постраждалої не було ознак пошкодження шкіряного покриву, а був лиш характерний знак на тілі у вигляді відбитку зубу собаки, незначний кровопідтік з`явився лише згодом. ОСОБА_3 одразу підійшов до постраждалої намагаючись всіляко надати їй допомогу та заспокоїти, весь час на місці пригоди та в лікарні він був з нею. Лікар оглянувши потерпілу повідомив що нічого страшного не сталося та він придбав необхідні медикаменти, які визначив лікар. Він запропонував потерпілій компенсацію зі свої сторони, однак остання повідомила, що їй потрібно порадитись щодо суми. В подальшому вони неодноразово зв`язувались з позивачем щодо стану здоров`я та жодного разу не відмовлялись компенсувати заподіяну шкоду в сумі 3000грн. Крім цього, твердження позивача про те, що вона не може займатись справою яка приносить їй дохід нічим не підтверджена та суду не надано жодних доказів. Зазначають, що витрати на правову допомогу в сумі 33000 грн. не підлягають до задоволення та є значно завищеними. Просять позов задоволити частково та стягнути з них на користь позивача 3000 грн. моральної шкоди.
		Ухвалою суду від 26.03.2020 заяву відповідачів від 26.03.2020 про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.
		Ухвалою суду від 06.08.2020 клопотання представника позивача задоволено та здійснено письмове опитування відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
		19.10.2020 від представника відповідача ОСОБА_2  ОСОБА_4 до суду поступили письмові пояснення, в яких зазначила, що доводи позивача про те, що з моменту укусу собаки, вона втратила чутливість руки та не може займатися виготовленням свічок ручної роботи, не веде активний спосіб життя, не відвідує жодні заходи не відповідають дійсності та спростовуються фотокартками відпочинку позивача у вересні 2020 року з острову Мадейра, скрінів переписки з позивачем, які підтверджують, що остання активно займається виготовленням свічок ручної роботи.
		Ухвалою суду від 23.10.2020 призначено у цивільній справі судово - психологічну експертизу.
		Ухвалою суду від 01.03.2021 поновлено провадження у справі та призначено до судового розгляду.
		Ухвалою суду від 12.01.2022 у задоволені клопотання представника позивача ОСОБА_5 про звільнення від сплати вартості експертизи в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 провідшкодування нематеріальнихзбитків відмовлено.
		В судове засідання представник позивача не з`явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності.
		Від відповідача ОСОБА_3 до суду поступило клопотання про розгляд справи у його відсутності.
		Представник відповідача ОСОБА_2  ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечила щодо задоволення позовних вимог, оскільки позивачем та її представником жодним чином не доведено факт заподіяння моральної шкоди.
		Заслухавши думку представника відповідача, покази свідка, показання позивача в якості свідка, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд приходить такого.
		Статтею 4 ЦПК Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Згідно ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Частиною 3ст. 12 ЦПК Українивстановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).
		Згідност. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. У відповідності дост. 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.
		Відповідно дост.22 Конституції Україниправа і свободи людини і громадянина, закріплені цієюКонституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
		Суд встановив такі обставини справи.
		Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 29.08.2019 ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 154 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п`ять) гривень в дохід держави з конфіскацією собаки породи «Кане-Корсо» (дата народження  ІНФОРМАЦІЯ_1 , колір  блакитний), за те, що 12.07.2019 о 16:00 год на території «Духовної семінарії», що на АДРЕСА_1 вигулювала собаку породи «Кане-Корсо» без намордника, внаслідок чого остання вкусила за праву руку ОСОБА_1 , заподіявши шкоди її здоров`ю.
		Постанова суду не оскаржувалась та набрала законної сили.
		У відповідності до ч.6ст.82 ЦПК Українивирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
		Відтак, суд зазначає, що дії, вчинені ОСОБА_2 , а саме, те, що остання 12.07.2019о 16:00год натериторії «Духовноїсемінарії»,що на АДРЕСА_1 вигулюваласобаку породи«Кане-Корсо»без намордника,внаслідок чогоостання вкусилаза правуруку ОСОБА_1 ,заподіявши шкодиїї здоров`ю встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду.
		Згідно ч.1ст.23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		За змістом ч.2ст.23 ЦК Україниморальна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (п. 5Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).
		Оскільки відповідачі перебувають у зареєстрованому шлюбі з 1997 року, проживають разом однією сім`єю, у своєму господарстві утримають собаку породи «Кане-Корсо», визнання відповідачем ОСОБА_3 заподіяної моральної шкоди ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про солідарну відповідальність відповідачів перед позивачем, як власників собаки.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (частина 1ст. 81 ЦПК України)
		Відповідно достатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Згідно з статтями77,78,79та80 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Згідно зстаттею 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		На підтвердження своїх позовних вимог позивач надала суду докази, які безпосередньо досліджувалися в судовому засіданні, а саме:
		- постанову суду від 29.08.2019, якою відповідача ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 154 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з конфіскацією собаки породи «Кане-Корсо», за те, що 12.07.2019 о 16:00 год на території «Духовної семінарії», що на АДРЕСА_1 вигулювала собаку породи «Кане-Корсо» без намордника, внаслідок чого остання вкусила за праву руку ОСОБА_1 , заподіявши шкоди її здоров`ю;
		- витяг з ЄО №13495, згідно якого вбачається, що 12.07.2019 о 16.14 зі служби 102 надішло повідомлення про те, що 12.07.2019 о 16.07 год. за адресою: АДРЕСА_1 заявниця ОСОБА_6 повідомила про те, що на території Духовної семінарії жінку ОСОБА_1 покусала собака;
		- копію міжнародного ветеринарного паспорту собаки Коне - Корса;
		- поясненнями ОСОБА_2 , в яких пояснила, що під час прогулянки на території Духовної семінарії її собака породи «Кане Корсо» вкусила одну з дівчат за руку, які прогулювались на території;
		- виписку-епікриз ОСОБА_1 згідної якої останній поставлено діагнозом кусана рана середньої третини правого передпліччя;
		- експертне дослідження №1263 відповідно до якого травма правої руки позивача відносить до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я;
		- консультацію психолога, згідно якої останній рекомендовано сеанси психотерапії, групові заняття, курс індивідуального психологічного консультування;
		- протокол обстеження по нерву правої руки, згідно якого виявлено ознаки аксонального ураження рухових волокон променевого нерва справа дистально з функцією 44% функції протилежного боку;
		- акт надання медичних послуг про надання медичних послуг, а саме електронейроміографію;
		- письмові пояснення ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , згідно яких вони з позивачем перебувають у дружніх відносинах, після того, як її вкусила собака остання стала закритою і нелюдяною, перестала ходити на традиційні зустрічі з дівчатами.
		На спростування доводів позивача представник відповідача ОСОБА_2  ОСОБА_4 подала суду докази, які безпосередньо досліджувалися в судовому засіданні, а саме:
		- скріни переписки та фото з фейсбуку, які на думку відповідача підтверджують те, що позивач займається надалі своєю улюбленою справою, а саме виготовлення ручної роботи свічок. Фото позивачки які зроблені у вересні 2020 року після укусу собаки, з яких вбачається те, що вона відпочиває на острові Мадейра, що спростовує доводи позивача про те, що остання веде не активний спосіб життя та не відвідує жодні заходи;
		- CD диск з аудіозаписом розмови відповідача ОСОБА_3 з представником позивача, згідно якого, останній вживав заходів щоб відшкодувати заподіяну моральну шкоду в сумі 3000 грн., що свідчить про визнання факту спричинення шкоди.
		Згідно ізст.6 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
		Відповідно дост. 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що протиправними діями відповідачів, як власників собаки породи «Кане-Корсо» позивачеві було завдано моральну шкоду, яка виразилась у фізичному болю та душевних стражданнях, негативних емоціях та переживаннях з приводу здоров`я, оскільки перенесла біль, лікування, психологічні травми, був порушений звичайний спосіб життя.
		Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілої, тяжкість вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості (п. 9Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).
		Так, в судовому засіданні доведено факт, що потерпіла ОСОБА_1 злякалася нападу собаки, яка завдала їй укушену рану правої руки, від отриманого укусу відчула біль від ушкодження; перенесла в зв`язку з цим багаторазові медичні процедури , перенесла стрес, страх, безсоння.
		Вищевказане підтверджується допитом самої позивачки в якості свідка та свідка ОСОБА_6 , яка повідомила що була очевидцем подій, та після даної події позивач відмовилась виходити на контакт. Остання відмовляється від зустрічей, перестала ходити на йогу, розчарувалась у всьому. 
		При цьому суд не погоджується з запереченнями представника відповідача, що недоведеним є факт заподіяння моральної шкоди, оскільки такі твердження спростовуються вищевказаними доказами.
		Разом з тим суд приймає до уваги, фотокартки позивача у мережі «Facebook» на яких зображена позивач у період вересня 2020 року, що спростовує доводи останньої про відсутність можливості ведення не активного способу життя, не відвідування жодних заходів після укусу собаки.
		Визначаючи розмір завданої шкоди, виходячи із роз`яснень п.9постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за №4 від 31 березня 1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнала позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин та виходячи з глибини, характеру та тривалості душевних страждань та нервових переживань, керуючись засадами розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають до часткового задоволення і належною є компенсація у розмірі 10 000 грн.
		   Разом з тим, в позовній заяві позивач обгрунтовує свої позовні вимоги тим, що внаслідок укусу собаки їй потрібно значних коштів понести та такі вона вже понесла у з в`язку із станом здоров`я, однак предметом даного позову є відшкодування моральної шкоди, а не метеріальної. А тому, суд роз`яснює позивачу її право на звернення до суду про відшкодування заподіяної матеріальної шкоди.
		Крім цього, суд звертає увагу проте, що в ході розгляду справи було задовлено клопотання представника позивача про призначення судово-психологічної експертизи. Справа скеровувалась в експертну установу для виконання ухвали суду про призначення експертизи, однак у зв`язку із невиконанням позивачем вимог щодо оплати такої така була повернута суду без виконання. Підстави для звільнення останньої від сплати вартості експертизи відсутні.
		Щодо наданих представником відповідача скрінів переписки з позивачем про виготовлення та придбання в останньої свічок ручної роботи, суд зазначає наступне. Як вбачається з скрінів переписки не зафіксовано дати коли саме велась переписка, а тому, суд не приймає їх до уваги.
		Щодо витрат на правничу допомогу в сумі 33000 грн., суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч. 2ст. 137 ЦПК Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
		1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
		2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Відповідно до ч. 3ст. 137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Частиною 4ст. 137 ЦПК Українипередбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		Згідно із п. 2 ч. 3ст. 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
		Зважаючи на наведені норми процесуального закону, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
		Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», «Данілов проти України»).
		Аналогічні висновки містяться у додатковій постанові Верховного Суду від 24.01.2019 року по справі № 910/15944/17.
		Частиною 5ст. 137 ЦПК Українивстановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
		Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 року у справі № 910/15357/17, додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі №826/841/17 зазначив, що суд може зменшити суму судових витрат не тільки за клопотанням іншої сторони судового провадження, а і самостійно з посиланням на приписи процесуального законодавства та практику Європейського суду з прав людини.
		Встановлено, що правнича допомога надавалась позивачу адвокатом Гаталяк М.Я. на підставі договору про надання професійної правничої допомоги від 06.11.2019.
		Разом із позовною заявою у справі наявне замовлення №1, згідно якого вартість правничої допомоги ОСОБА_1 у справі про відшкодування немайнових збитків, заподіяних 12.07.2019 внаслідок нападу собаки «Кане-Корсо» адвокатом Гаталяком М.Я. становить 2 000 грн. 
		Дослідивши надані докази на підтвердження витрати на професійну правничу допомогу адвоката, суд вважає, що така має не обґрунтовано завищену вартість. Таким чином, судом встановлена неспівмірність заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу складності справи та фактично виконаними адвокатами робіт (наданих послуг), часові, витраченому адвокатами на виконання відповідних робіт (послуг), обсягу наданих робіт (послуг).
		При цьому позивач та її представник не надали документів, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги в сумі 33000 грн., акту виконаних робіт також не надано.
		Виходячи із встановленої реальності участі адвоката та його необхідності, а також з урахуванням очевидної неспівмірності заявленого розміру витрат на правову допомогу та беручи до уваги задекларовані в п. 6 ч. 3ст. 2 ЦПКУкраїни і усталеній практиці у вищевказаних рішеннях ЄСПЛ принципи пропорційності, розумності і співмірності, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат відповідачів на професійну правничу допомогу до 2000 грн., які можна вважати необхідними і неминучими для позивача, яка була змушена до залучення професійної допомоги адвоката та які підтверджуються замовлення №1 від 06.11.2019.
		Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача слід стягнути понесені останньої судові витрати в сумі по 1256,10 грн. з кожного. 
		На підставі ст.ст. 15, 16, 23 ЦК України та керуючись ст.3,12,13,77,81,141,259,263-266,268 ЦПК України, суд,
		 
		у х в а л и в :
		 
		позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 провідшкодування нематеріальнихзбитків  задоволити частково.
		Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3  на користь ОСОБА_1 10000 грн. заподіяної моральної шкоди.
		Стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1 1256,10 грн. судових витрат.
		Стягнути з ОСОБА_3  на користь ОСОБА_1 1256,10 грн. судових витрат.
		В решті позову - відмовити.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку визначеному ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Учасники справи:
		Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
		Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
		Відповідач: ОСОБА_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
		Повний текст рішення складено 17.01.2022.
		 
		   Суддя С.З. Чорна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...