Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 748/2721/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості.
Надіслано судом: 21.01.2022. Зареєстровано: 22.01.2022. Забезпечено надання загального доступу: 24.01.2022.

Номер судового провадження: 1-кп/748/54/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42021271320000013

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Провадження №1-кп/748/54/22
		Єдиний унікальний № 748/2721/21 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		21 січня 2022 року м. Черніігів
		 
		Чернігівський районний суд Чернігівської області
		в складі:
		головуючої - судді ОСОБА_1 ,
		при секретарі ОСОБА_2 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 серпня 2021 року за № 42021271320000013, відносно обвинуваченого
		 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Золотоноша, Черкаської області, громадянина України, із вищою освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 406 КК України,
		 
		за участю:
		прокурора - ОСОБА_4 , 
		потерпілого - ОСОБА_5 , 
		обвинуваченого - ОСОБА_3 -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		06 жовтня 2020 року громадянином ОСОБА_3 з командиром військової частини НОМЕР_1 укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу строком на три роки.
		 
		06 жовтня 2020 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 104-рс солдата військової служби за контрактом ОСОБА_3 призначено на посаду водія транспортного відділення інженерно-технічного взводу інженерно-технічної роти групи інженерного забезпечення військової частини НОМЕР_1 .
		 
		18 червня 2021 року наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України № 46-рс солдата військової служби за контрактом ОСОБА_5 , призначено на посаду стрільця помічника-гранатометника механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
		 
		Враховуючи займані посади та військові звання, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не перебували під час проходження військової служби у відносинах підлеглості.
		 
		25 липня 2021 року приблизно о 16 годині 00 хвилин солдат ОСОБА_5 прибув до казарми групи інженерного забезпечення, що розташовується на території військової частини НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_3 , з метою відпочинку після наряду.
		 
		В той же час, близько 16 години 00 хвилин до солдата ОСОБА_5 , який відпочивав на своєму спальному місці, підійшов солдат ОСОБА_3 та висловив своє невдоволення тим, що ОСОБА_5 перебуває на ліжку і нічого не робить, службові обов`язки не виконує. Також ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_5 вжити з ним алкогольні вироби в приміщені казарми.
		 
		Отримавши відповідь ОСОБА_5 щодо відпочинку після наряду та відмову на вказану пропозицію, ОСОБА_3 , перебуваючи поряд з ОСОБА_5 , у порушення вимог ст. ст. 3, 28 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 32, 49, 119, 120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прагнучи продемонструвати іншим військовослужбовцям, в тому числі солдату ОСОБА_5 , свою уявну перевагу над ним, фізичну силу та утвердити власний авторитет серед інших військовослужбовців, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, приниження особистої гідності вказаного військовослужбовця, діючи з прямим умислом, стоячи напроти ОСОБА_5 , коли той також перебував у положенні стоячи, завдав йому один удар кулаком лівої руки в ділянку правого вуха.
		 
		Через декілька хвилин, ОСОБА_3 повернувшись до спального місця ОСОБА_5 та продовжуючи діяти з єдиним злочинним умислом та метою на завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , стоячи напроти нього, коли той також перебував у положенні стоячи, завдав йому один удар кулаком лівої руки в область правого вуха.
		 
		Продовжуючи протиправну діяльність ОСОБА_3 , перебуваючи поблизу ОСОБА_5 , який з метою уникнення подальшого отримання тілесних ушкоджень залишив спальне місце та відійшов до вікна казарми, штовхнув останнього руками в груди. Внаслідок поштовху ОСОБА_5 втратив рівновагу та під час падіння на підлогу вдарився правою стороною голови в металевий радіатор опалення.
		 
		В подальшому, після падіння, коли корпус тіла ОСОБА_5 знаходився на підлозі під ліжком, ОСОБА_3 притиснувши ліву руку останнього своєю лівою рукою до ліжка наніс ОСОБА_5 не менше 3-4х ударів кулаком правої руки в ділянку ребер останнього.
		 
		В результаті вказаних протиправних дій ОСОБА_5 заподіяно тілесні ушкодження у виді підшкірної гематоми правої вушної раковини, саден та гематом тулубу, саден верхніх кінцівок, які, як усі в сукупності, так і кожне окремо відповідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що вину визнає, в скоєному щиро кається, проте не повністю погоджується з викладеними в обвинуваченні обставинами, а саме, щодо нанесення 2-х ударів в ділянку правого вуха. Показав, що на час події він та потерпілий проходили військову службу у військовій частині НОМЕР_1 і у відносинах підлеглості не перебували. 25.07.2021 він перебував у казармі, де відпочивав. Приблизно о 15.00 чи о 16.00 годині до казарми прийшов військовослужбовець ОСОБА_5 , та ліг відпочивати. Він запропонував потерпілому вжити алкогольні напої, але той відмовився. Після чого він підійшов до ліжка, де лежав ОСОБА_5 , сів на ліжко та щось запитав. Потерпілий йому не відповідав, в зв"язку з чим виникла бійка. Під час бійки потерпілий, коли падав з ліжка, вдарився головою об радіатор опалення. Після чого він наніс потерпілому, який лежав на підлозі, 3-4 удари кулом по ребрам. Стверджує, що потерпілого у вухо не бив, та не штовхав. Потерпілий вдарився об радіатор під час їх бійки, а не від його поштовху, як зазначено в обвинуваченні. Вважає, що тілесні ушкодження у виді гематоми правої вушної раковини потерпілий отримав внаслідок удару об радіатор. 
		 
		Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що 25.07.2021 він відпочивав у казармі після наряду. Потім сходив до магазину і приблизно о 16-00 год. повернувся до казарми та ліг на своє ліжко відпочивати. У казармі, крім нього знаходилися ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які вживали алкогольні напої, а також ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які відпочивали на ліжку. До нього підійшов ОСОБА_3 та запитав чому він лежить на ліжку і нічого не робить. Він пояснив, що відпочиває після наряду. Тоді обвинувачений запропонував йому випити, але він відмовився. Через декілька хвилин до нього знову підійшов обвинувачений та запропонував випити, і він знову відмовився. В той час він сидів на ліжку, а обвинувачений сів біля нього. Почувши від нього відмову, обвинувачений обхватив його шию рукою та почав душити, але йому вдалося вирватися і вже стоячи біля ліжка один проти одного, обвинувачений вдарив його один раз кулаком лівої руки у праве вухо. Близнюк та ОСОБА_9 зробили ОСОБА_6 зауваження і він від нього відійшов. Через декілька хвилин ОСОБА_6 знову підійшов до нього. Він піднявся із ліжка і обвинувачений знову наніс йому один удар кулаком лівої руки у праве вухо. Потім він залишив спальне місце і підійшов до вікна. Обвинувачений підійшов до нього та штовхнув, від чого він впав на підлогу і закотився під ліжко, а коли падав вдарився правою стороною голови в металевий радіатор опалення. Коли він знаходився на підлозі, до нього підійшов обвинувачений та вдарив 3-4 рази кулаком правої руки в ділянку ребер. Тоді ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відтягнути ОСОБА_6 від нього. Після отримання тілесних ушкоджень він 4 дня знаходився на лікуванні у госпіталі. Також зазначив, що на час події під час проходження військової служби у відносинах підлеглості з обвинуваченим не перебували. Обвинувачений просив у нього вибачення і намагався відшкодувати шкоду. На даний час він до обвинуваченого ніяких претензій не має, і просить призначити мінімальне покарання.
		 
		Під час слідчого експерименту за участю потерпілого  ОСОБА_5 , який був досліджений в судовому засіданні, потерпілий на місці показав як  ОСОБА_3 наніс йому два удари кулаком лівої руки в ділянку правого вуха та 3-4 удари кулаком правої руки в ділянку ребер, а також як ОСОБА_3 його штовхнув внаслідок чого він впав та вдарився об радіатор, та показав, де при цьому перебували свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . 
		 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав, що 25.07.2021 близько 16.00 год. у казармі знаходилися він, ОСОБА_9 , потерпілий ОСОБА_12 , обвинувачений та ОСОБА_7 . Обвинувачений та ОСОБА_7 вживали алкогольні напої, а всі решта відпочивали, кожний на своєму ліжку. В той час коли потерпілий знаходився на своєму ліжку, до нього підійшов обвинувачений та спитав чому той лежить. Потерпілий відповів, що відпочиває після наряду. Через декілька хвилин ОСОБА_6 знову підійшов до ОСОБА_12 та запропонував випити, але той відмовився. Тоді ОСОБА_6 сів біля ОСОБА_12 , який також сидів на ліжку, обхватив його за шию рукою та почав душити, потерпілий намагався відбитися. Потім, перебуваючи у положенні стоячи ОСОБА_6 завдав ОСОБА_12 один удар кулаком у вухо, на що ОСОБА_12 його відштовхнув. Після цього він та ОСОБА_9 зробили ОСОБА_6 зауваження і той відійшов від потерпілого, випив чарку горілки і знову підійшов до ОСОБА_12 , який вже стояв біля свого ліжка. Обвинувачений спитав у потерпілого чи не хоче той випити, той відмовився і ОСОБА_6 знову вдарив потерпілого один раз кулаком у вухо. ОСОБА_12 вирвався і відійшов до вікна. Обвинувачений підійшов до ОСОБА_12 та штовхнув, від чого потерпілий впав та вдарився головою об батарею. Тоді ОСОБА_6 підійшов до потерпілого, який знаходився на підлозі під ліжком, та наніс декілька ударів кулаком по ребрам. Тоді він і ОСОБА_9 відтягнули ОСОБА_6 від ОСОБА_12 . Потім він з ОСОБА_9 потерпілого відвели до медчастини.
		 
		Згідно даних судово-медичної експертизи №499 від 26.10.2021, у ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: підшкірної гематоми правої вушної раковини, саден та гематом тулубу, саден верхніх кінцівок, котрі виникли від дії тупих, твердих предметів по механізму удару, тиснення та тертя і, як усі в сукупності, так і кожне окремо відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності, та могли утворитися 25.07.2021. Утворення вказаних тілесних ушкоджень при падінні потерпілого на площину з висоти власного зросту, екперт вважає не можливим.
		 
		Підстав для визнання доказів, зібраних органом досудового розслідування, такими, що є неналежними чи недопустимими, суд не вбачає.
		 
		Суд, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених дослідженими в судовому засіданні доказами, вважає, що вина ОСОБА_3 у пред`явленому обвинуваченні доведена, та його дії правильно кваліфіковані органами досудового розслідування за ч.2 ст.406 КК України, як порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що заподіяло легкі тілесні ушкодження.
		 
		Як убачається з правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 18 вересня 2019 року (справа №166/1065/18) та від 20 серпня 2020 року (справа №750/1503/19), розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль із приводу цього та осуд своєї поведінки, готовність нести покарання. Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до вчиненого, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації.
		 
		Однак, під час судового розгляду ОСОБА_3 не визнав усіх обставин кримінального правопорушення, тобто не надав критичної оцінки своїй протиправній поведінці, формально вказавши на визнання своєї винуватості, що не узгоджується з вищевказаними мотивами стосовно визначення щирого каяття, а тому неможна визнати каяття обвинуваченого  ОСОБА_3 таким, що є щирим у розумінні ст. 66 КК, що виключає в даному випадку можливість визнання щирого каяття обвинуваченого в якості обставини, яка пом`якшує покарання останнього.
		 
		За таких обставин, судом не встановлено обставини, що пом`якшує покарання як щире каяття.
		 
		Разом з тим, суд вважає за необхідне врахувати обставину, що пом`якшує покарання ОСОБА_3  активне сприяння розкриттю злочину, оскільки дана обставина зазначена в обвинувальному акті так як була встановлена в ході досудового розслідування.
		 
		Підлягає виключенню обставина, що обтяжує покарання ОСОБА_3 така як вчинення злочину в стані алкогольного сп"яніння, оскільки орган досудового розслідування при формулюванні пред"явленого обвинувачення не інкримінував ОСОБА_3 вчинення злочину в стані алкогольного сп"яніння.
		 
		Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.
		 
		Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, який раніше не притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності, негативно характеризується за місцем проходження військової служби, його молодий вік, сімейний та майновий стан, стан його здоров"я, що на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за наявності обставини, що пом"якшує його покарання, за відсутності обставин, що обтяжують його покарання, а також з врахуванням позиції потерпілого, який просив призначити обвинуваченому мінімальне покарання, враховуючи також позицію сторони обвинувачення щодо призначення покарання у вигляді тримання в дисциплінарному батальйоні на максимальний строк, вважає за можливе призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді тримання в дисциплінарному батальйоні на строк 1 рік, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
		 
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся. Речові докази, процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні. Заходи забезпечення кримінального провадження в тому числі і запобіжні заходи не застосовувалися. Підстав для застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу суд не вбачає.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		    ОСОБА_3 визнати винуватим у пред"явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 406 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року тримання в дисциплінарному батальйоні.
		 
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня фактичного прибуття обвинуваченого до дисциплінарного батальйону військовослужбовців для відбуття покарання.
		 
		На вирок може бути подана апеляція до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
		 
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		 
		У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...