Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-581/10 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано для оприлюднення: 21.01.2022. Зареєстровано: 22.01.2022. Забезпечено надання загального доступу: 24.01.2022.
Дата набрання законної сили: 18.01.2022
Номер судового провадження: 22-ц/807/641/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу 18.01.2022 Справа № 2-581/10
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 січня 2022 року                            м. Запоріжжя
		 
		Єдиний унікальний № 2-581/10
		Провадження № 22-ц/807/641/22
		 
		Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого  Кримської О.М. (суддя-доповідач),
		суддів: Дашковської А.В., Кочеткової І.В.,
		за участю секретаря судового засідання Семенчук О.В.
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_1 в особі представника, адвоката Карнакова Олексія Володимировича на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21 квітня 2021 року у складі судді Наумової І.Й. у справі за заявою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк» про видачу дублікату виконавчого документа та поновлення строку на його пред`явлення до виконання,
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У березні 2021 року АТ «Державний ощадний банк України», в особі філії  Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» звернулось до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для його пред`явлення на примусове виконання.
		Заяву мотивованотим,що рішеннямКомунарського районногосуду містаЗапоріжжя від29березня 2010р.з ОСОБА_1 на користьВАТ «Державнийощадний банкУкраїни» вособі філії Запорізькеобласне управління стягнуто заборгованість за кредитним договором на загальну суму 214 658,53 грн.
		27 травня 2010 р. за вказаним судовим рішенням видано виконавчий лист, який пред`явлено до виконання до Комунарського відділу Державної виконавчої служби м. Запоріжжя.
		Постановою державного виконавця від 08.06.2010 було відкрито виконавче провадження ВП № 19651119 в межах якого було звернуто стягнення на автомобіль належний боржнику. 05.01.2011 року відбулась реалізація вищезазначеного рухомого майна належного боржнику за ціною 79 950,00 грн., в результаті чого стягувачу було перераховано 67 915,84 грн. 
		17.01.2011 постановою державного виконавця було повернуто стягувачу оригінал виконавчого листа на підставі п. 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», що діяла на той час.
		В подальшому, виконавчий лист було повторно пред`явлено на виконання до Комунарського відділу ДВС у м. Запоріжжя і в результаті 05.03.2012 державним виконавцем було відкрито виконавче провадження № 31517422. 
		Оскільки залишок заборгованості за виконавчим документом не було погашено, а стягувачу не було відомо про стан виконавчого провадження щодо боржника ОСОБА_1 , АТ «Ощадбанк» з метою отримання такої інформації двічі, а саме 01.09.2016 та 11.08.2020 направляло запити до Комунарського відділу ДВС м. Запоріжжя.
		Із листа начальника Комунарського відділу ДВС у м. Запоріжжя від 10.09.2020 заявником було встановлено, що виконавчий документ стосовно боржника ОСОБА_1 перебував на виконанні у відділі ДВС та 09.09.2012 державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» і на теперішній час на примусовому виконанні не перебуває. 
		У зв`язку з чим заявник прийшов до висновку про втрату виконавчого документа при пересилці із відділу ДВС до стягувача. 
		З наведених підстав заявник просить суд видати дублікат вказаного виконавчого документа та поновити строк для його пред`явлення до виконання.
		 
		Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21 квітня 2021 року заяву АТ «Ощадбанк»» було задоволено.
		Видано Акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» в особі філії  Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк» дублікат виконавчого листа по цивільній справі № 2-581/10 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії  Запорізьке обласне управління за кредитним договором в сумі 212 708,58 грн., судовий збір в сумі 1 700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 250,00 грн., всього на загальну суму 214 658,53 грн.
		Поновлено Акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» в особі філії  Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 02760363, строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-581/10.
		 
		Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, боржник ОСОБА_1 через представника  адвоката Карнакова О.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та закрити провадження у справі. Апелянт також просить стягнути із АТ «Ощадбанк» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн. та судовий збір у сумі 454 грн.
		 
		В апеляційній скарзі зазначено, що задовольняючи заяву АТ «Ощадбанк» суд першої інстанції вважав поважною причину пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, його втрату при пересилці. При цьому, суд встановив факт втрати такого документа виключно на підставі заяви стягувача, а Банк не надав жодного доказу на підтвердження факту втрати виконавчого документа при пересилці.
		Заявник, отримавши постанову Комунарського ВДВС про відкриття виконавчого провадження № 31517422 від 05.03.2012 із зазначеним ідентифікатором доступу, мав можливість дізнатись про рух виконавчого провадження та не вживав активних дій для реалізації своїх прав та вчинення відповідних дій в межах строку пред`явлення виконавчого листа до виконання. 
		Як вказує апелянт, після повернення виконавчого документа стягувачу, постановою державного виконавця від 03.09.2012, Банк більше не пред`являв виконавчий лист до виконання, строк його пред`явлення сплив 04.09.2013 року, отже Банк звернувся до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа після закінчення строку на його пред`явлення до виконання, отже строк на таке звернення до суду сплив.
		Боржник ОСОБА_1 не був повідомлений належним чином про судове засідання, призначене на 21.04.2021, в якому було розглянуто та задоволено заяву АТ «Ощадбанк», що призвело до неможливості реалізації боржником його процесуальних прав, визначених ст. 43 ЦПК України. 
		 
		12 січня 2022 року АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії  Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк» направлено відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 за змістом якого стягувач зазначає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції, як така що постановлена із дотриманням норм процесуального та матеріального права, підлягає залишенню без змін. 
		 
		У відзиві вказано, що постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, відмову у відкриті та про повернення виконавчого документа стягувачу повинні надсилатись рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Оскільки жодних рекомендованих листів, від Комунарського ВДВС Банк не отримував, то обґрунтовано вважав, що виконавчий лист перебуває на примусовому виконанні в відділі ДВС. Лише у 2020 році стягувач дізнався про те, що 03.09.2012 державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого листа. 
		Ураховуючи, що Банк не отримав від Комунарського ВДВС жодних рекомендованих листів, що містили б виконавчий документ, а доведення факту направлення такого листа рекомендованою кореспонденцією на думку заявника, покладається на відділ ДВС - у стягувача відсутні такі докази. Оскільки АТ «Ощадбанк» із відповіді Комунарського ВДВС не отримав додаткових відомостей про деталі направлення виконавчого листа, то прийшов до висновку про втрату його при пересилці. 
		Також стягувач зазначив, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили. При встановленні факту невиконання судового рішення, видача дубліката виконавчого документа не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань. 
		 
		Комунарський відділ державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) представника в судове засідання не направив, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином. 
		 
		Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
		 
		Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		Відповідно до пункту 4 частини 1статті 379 ЦПК України,підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
		 
		Під час розгляду справи судом першої інстанції було встановлено, що рішенням Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 29 березня 2010 р. з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії  Запорізьке обласне управління стягнуто заборгованість за кредитним договором на загальну суму 214 658,53 грн. Рішення набрало законної сили 09.04.2010 р.
		 
		27 травня 2010 р. за вказаним судовим рішенням Комунарським районним судом м. Запоріжжя видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 зазначених грошових коштів. Постановою державного виконавця від 08 червня 2010 р. за вказаним виконавчим листом відкрито виконавче провадження.
		 
		Постановою державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 17 січня 2011 р. виконавчий лист повернуто стягувачеві в зв`язку з відсутністю у боржника ОСОБА_1 майна, на яке може бути звернено стягнення. У постанові про повернення виконавчого документа зазначено, що він може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 17 січня 2013 року.
		 
		27 лютого 2012 року виконавчий лист про стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 стягувачем повторно подано для виконання у Комунарський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції. Постановою державного виконавця від 05 березня 2012 року за вказаним виконавчим листом відкрито виконавче провадження.
		 
		За повідомленням начальника Комунарського відділу Державної виконавчої служби міста Запоріжжя вказаний виконавчий лист перебував на виконанні з 2010 р. по вересень 2012 р. Постановою державного виконавця від 03 вересня 2012 р. виконавчий документ повернуто стягувачеві на підставі ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». На теперішній час відкритих виконавчих проваджень відносно боржника ОСОБА_1 на виконанні у відділі державної виконавчої служби не перебуває.
		 
		Задовольняючи заяву АТ «Ощадбанк» про поновлення строку на пред`явлення виконавчих листів до виконання, суд першої інстанції виходив з того, що втрата виконавчого документа при пересилці є поважною причиною пропуску строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання. 
		 
		Проте, в цій справі колегія суддів не може цілком погодитись із таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного. 
		 
		Згідно з частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.
		У частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. 
		 
		Як зазначено в підпункті 17.4 пункту 17 Розділу XIII ЦПК України "Перехідні положення" у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
		 
		Аналіз пункту 17.4 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому, виданий він може бути лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець.
		Відповідно до положень ч. 1,2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 15.08.2012 року, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
		Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.
		 
		Відповідно до положень ст. 23 Закону «Про виконавче провадження» строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 
		1) пред`явленням виконавчого документа до виконання; 
		2) частковим виконанням рішення боржником; 
		3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
		 
		Отже, після повернення виконавчого листа № 2-581/10 від 27.05.2010 стягувачу постановою державного виконавця від 17.01.2011 строк встановлений для його повторного пред`явлення до виконання до 17.01.2013 було перервано.
		 
		В межах визначеного строку стягувачем, було повторно пред`явлено виконавчий лист № 2-581/10 до виконання та 05.03.2012 року прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 31517422. 
		 
		Як вбачається із матеріалів справи, вказане виконавче провадження № 31517422 було завершене, а виконавчий лист № 2-581/10 від 27.05.2010 повернуто стягувачу постановою державного виконавця від 03.09.2012 на підставі ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». 
		 
		Ураховуючи положення ст. 22 Закону «Про виконавче провадження», що діяли на час прийняття постанови, строк пред`явлення виконавчого листа 2-581/10 від 27.05.2010 могло бути встановлено до 04.09.2013. 
		 
		Отже, стягувач АТ «Державний ощадний банк України» звернувшись до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа № 2-581/10 від 27.05.2010, подав таку заяву за межами встановленого процесуальним законом строку. 
		 
		Як передбачено ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції чинній на час подання заяви, стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
		 
		Встановивши строк пред`явлення виконавчого документу до виконання, законодавець визначив розумний строк, достатній для звернення до органів, що здійснюють примусове виконання судових рішень, тобто строк, в межах якого може бути розпочато застосування державного примусу до особи боржника.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
		 
		Виходячи з аналізу зазначених норм права, суд при вирішенні відповідно до ст. 433 ЦПК України питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи не поважність, а, відтак, дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
		 
		Пленум Вищогоспеціалізованого судуУкраїни зрозгляду цивільнихі кримінальнихсправ всвоїй постановівід 25.09.2015року за№8«Про узагальненняпрактики розглядусудами процесуальнихпитань,пов`язанихіз виконаннямсудових рішеньу цивільнихсправах» вказав,що підставоюдля поновленнястроку пред`явленнявиконавчого документадо виконанняє поважністьпричин пропускутакого строку.
		 
		Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.
		Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.
		 
		При цьому при постановленні оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції не зазначено,які доказибуло дослідженота прийнятона підтвердженнядоводів заявника,враховуючи,що АТ«Ощадбанк» іззаявою пропоновлення строкудля пред`явленнявиконавчого листадо виконаннязвернулось череззначний проміжокчасу післяйого спливу.Також судомне булоповно досліджено докази наявні у справі, зокрема, не надано оцінку змісту запитів направлених стягувачем до Комунарського відділу ДВС м. Запоріжжя і на які посилався сам заявник.
		 
		Звертаючись до суду першої інстанції із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та заявляючи про його втрату представник за довіреністю АТ «Державний ощадний банк України в особі філії Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» адвокат Плескачова Т.В. не надавала жодних доказів, які б свідчили про його неотримання стягувачем АТ «Ощадбанк» чи його філією у м. Запоріжжя, після завершення виконавчого провадження № 31517422 Комунарським відділом ДВС у вересні 2012 року. Заява не містить інформації про проведені заявником перевірки серед реєстрів вхідних документів чи архівних справах установи банку, на що суд першої інстанції не звернув уваги при постановлені оскаржуваної ухвали.
		 
		Одним з доводів апеляційної скарги було неналежне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи судом першої інстанції. 
		 
		Відповідно до ч.ч.2,3 ст. 433 ЦПК України заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
		Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.
		 
		 
		 
		Як вбачається з матеріалів справи, в судове засідання, призначене на 21.04.2021 боржника ОСОБА_1 було викликано шляхом направлення судової повістки рекомендованою кореспонденцією (а.с. 35). 
		 
		Однак, поштовий конверт із судовою повісткою було повернуто до суду не врученим адресату без зазначення підстав такого не вручення. 
		 
		Згідно частини 3, 5 статті 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
		Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
		Частиною 1 статті 130 ЦПК України визначено, що судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.
		Повернення до суду першої інстанції не врученим конверту з викликом до суду, що був направлений відповідачу, не свідчить про його відмову від одержання судової повістки та не може вважатись належним повідомленням про час та місце судового засідання призначеного на 21.04.2021.
		 
		Такі допущені судом порушення норм процесуального законодавства, на яких наголошують відповідачі у своїй апеляційній скарзі, у відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 367 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції.
		 
		Отже, доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження, у зв`язку з чим ухвала Комунарського районногосуду м.Запоріжжя від21квітня 2021року підлягає скасуванню з направлення справи для продовження розгляду.
		 
		Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 381-384 ЦПК України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника, адвоката Карнакова Олексія Володимировича задовольнити частково.
		Ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21 квітня 2021 року в цій справі скасувати, справу направити для продовження розгляду.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		Повний текст постанови складено 21 січня 2022 року.
		 
		 
		 
		Головуючий                             О.М. Кримська
		 
		Судді:                                 А.В. Дашковська
		 
		І.В. Кочеткова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...