Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 607/15916/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; продовження строків тримання під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 21.01.2022. Зареєстровано: 22.01.2022. Забезпечено надання загального доступу: 24.01.2022.
Дата набрання законної сили: 20.01.2022
Номер судового провадження: 11-кп/817/66/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12012210180000089

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		Справа № 607/15916/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/817/66/22 Доповідач - ОСОБА_2 Категорія - продовження тримання під вартою   
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 
		 
		20 січня 2022 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі: 
		 
		головуючого судді -        ОСОБА_2 , 
		суддів -          ОСОБА_3 ,          ОСОБА_4 ,  
		                   при секретарі  ОСОБА_5 
		               за участю:
		               прокурора  ОСОБА_6 
		                    обвинуваченого  ОСОБА_7 
		                   захисника  ОСОБА_8 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі матеріали кримінального провадження №11-кп/817/66/22 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Тернополя, мешканця АДРЕСА_1 , обвинуваченого за ч.1 ст.135, ч.3 ст.286 КК України, на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 06 січня 2022 року про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_7 ,-                             ВСТАНОВИЛА:
		Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора, продовжено щодо обвинуваченого ОСОБА_7 строк тримання під вартою до 04 березня 2022 року. 
		В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою обрати щодо його підзахисного запобіжний захід у виді домашнього арешту.
		Скаргу мотивує тим, що суд у рішенні не обґрунтував з посиланням на конкретні докази продовження існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що суперечить практиці ЄСПЛ та свідчить про недотримання судом вимог п.4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. 
		Також вважає, що судом не наведено належних обставин, які можуть свідчити про неможливість застосування більш м`якого заходу посилаючись на те, що сплив строк давності притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності, а тому ризик його переховування від суду відсутній оскільки йому не загрожує будь-яке покарання, крім того зазначає, що свою вину у скоєнні злочину ОСОБА_7 визнав, добровільно зявився до правоохоронних органів.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, захисника та обвинуваченого, які підтримали вимоги апеляційної скарги з викладених у ній мотивів, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
		На розгляді Тернопільського міськрайонного суду перебуває кримінальне провадження № 12012210180000089, внесене до ЄРСР 8.12.2012 року, щодо ОСОБА_7 за ч.1 ст.135, ч.1 ст.135, ч.3 ст. 286 КК України за фактом порушенням ним правил безпеки дорожнього руху 8 жовтня 2005 року під час керування транспортним засобом, що спричино загибель кількох осіб, а також завідомо небезпечне залишення без допомоги осіб, які перебувають в небезпечному для життя стані і позбавлені можливості вжити заходів до самозбереження коли він сам поставив потерпілих в небезпечний для життя стан. 
		Прокурор у клопотанні про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зіслався на існування обгрунтованої підозри у скоєнні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.286, ч.1 ст.135, ч.1 ст.135 КК України, за які можливе покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років та продовження існування ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України: переховування від суду посилаючись на те, що обвинувачений тривалий час переховувався від органів досудового розслідування та перебував у міжнародному розшуку; незаконного впливу на потерпілих чи свідків у цьому провадженні з огляду на необхідність дотримання принципу безпосередності їх допиту у судовому засіданні, з якими обвинувачений, перебуваючи на волі, матиме можливість спілкуватись та схиляти їх до зміни показань, які вони надали органу досудового розслідування, дані про особу обвинуваченого, у якого відсутні міцні соціальні звязки в суспільстві, немає постійного місця роботи, а також те, що менш суворий запобіжний захід не зможе запобігти настанню цих ризиків і забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
		   Задовольняючи клопотання суд визнав такими, що знайшли своє підтвердження під час його розгляду доводи прокурора про обгрунтованість підозри ОСОБА_7 у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, не зменшення ризиків переховування обвинуваченого від суду та впливу ним на свідків чи потерпілих, а також неможливість застосування до нього альтернативного запобіжного заходу з наведених прокурором підстав. Врахувавши при цьому те, що завершити судовий розгляд вказаного провадження до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу не вдасться.
		   Перевіряючи доводи сторони захисту щодо доцільності застосування до обвинуваченого альтернативного запобіжного заходу у виді домашнього арешту колегія суддів виходить з вимог п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини та справ: Харченко проти України від 10 лютого 2011 року, Комарова проти України від 16 травня 2013 року,Калашников проти Росії від 15 липня 2002 року, Бойченко проти Молдови від 11 липня 2006 року, Іловецький проти Польщі від 04.10.2001 року, Яблонський проти Польщі від 21.12.2000 року, в яких Європейським судом з прав людини викладено принципи, що їх дотримується суд при вирішенні питань щодо застосування тримання під вартою, а саме: тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути загальним правилом, одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав, з яких вони вважають обгрунтованими твердження про те, що ніби заявник може переховуватись від правосуддя не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підстави для продовження строку тримання під вартою мають бути чітко сформовані в рішеннях національних судів, зі спливом певного часу саме тільки подальше існування обгрунтованої підозри не може виправдовувати позбавлення волі, сама со собі тяжкість обвинувачення не є достатньою для продовження тримання під вартою особи, кожна заарештована і затримана ососба має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строу чи звільнення від судового розгляду, таке звільнення має бути обгрунтоване гарантіями явки до суду .
		Сторона захисту у апеляційній скарзі не ставить під сумнів питання обгрунтованості підозри у скоєнні інкримінованих йому праворупошень, факт скоєння яких ОСОБА_9 у судовому засіданні визнав повністю. 
		Однак, висновок суду про те, що ризик переховування обвинуваченого від суду не зменшився, на думку колегії суддів не відповідає фактичним обставинам провадження, оскільки не дивлячись на те, що ОСОБА_7 тривалий час переховувався від правоохоронних органів та перебував у міжнароджному розшуку, від добровільно зявився в поліцію з зізнанням у скоєному, з обвинувального акту та довідки про судимості ОСОБА_7 вбачається, що з часу скоєння ним кримінальних правопорушень( 8.10.2005 року) минуло більше 15 років, будь-яких інших кримінальних правопорушень протягом вказаного періоду часу він не вчиняв , тому у відповідності до вимог ст.49 КК України минули строки давності притягнення його до кримінальності та йому не загрожує будь-яке покарання, а тому колегія суддів з врахуванням вимог ст.178 КК України, зокрема, даних про обвинуваченого, який є особою молодого віку, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався вважає, що запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого та нівелювання ризику впливу ним на свідків чи потерпілих.
		Відповідно до ст.181 КПК України домашній арешт полягає у забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний преіод доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у скоєні злочину, за вчинення кого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
		Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що клопотання захисника про зміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 слід задовольнити, ухвалу місцевого суду скасувати, з постановленням нової про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту за місцем його фактичного проживання строком до двох місяців і з покладенням обовязків, визначених ч.5 ст.194 КПК України, який зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку під час розгляду справи у суді .
		Відповідно до ч.5 ст.202 КПК України обвинувачений підлягає негайному звільненню з під- варти. 
		   Керуючись ст.ст. 177, 181, 183, 191, 419 КПК України, колегія суддів, - 
		                   ПОСТАНОВИЛА:
		   Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити, ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 06 січня 2022 року про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою скасувати.
		   Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
		   Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця АДРЕСА_2 , обвинуваченого за ч.1 ст.135, ч.3 ст.286 КК України, запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням обовязків, визначених ст.194 КПК України, а саме: прибувати до суду за кожною вимогою, не відлучатись з населеного пункту в якому він проживає без дозволу суду, заборонити спілкування зі свідками та потерпілими, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт(паспорти) для виїзду за кордон, носити електронний засіб контролю.
		   Строк дії вказаної ухвали визначити до 00 год 00 хв. 4 березня 2022 року.
		   Копію ухвали передати органу Націнальної поліції за місцем проживання обвинуваченого на направити керівництву ДУ Чортківська установа виконання покарань (№26) для виконання.
		   Ухвала підлягає виконанню в порядку п.1 ч.3 та ч.5 ст.202 КПК України. 
		   Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, що здійснює процесуальне керівництво.
		   Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		 
		Судді-3 підписи
		копія вірна:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...