Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 508/70/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності; Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого.
Надіслано для оприлюднення: 17.01.2022. Зареєстровано: 23.01.2022. Забезпечено надання загального доступу: 24.01.2022.
Дата набрання законної сили: 17.02.2022
Номер судового провадження: 1-кп/494/129/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020160370000136

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Березівський районний суд Одеської області 
		вул. Миру 17 м. Березівка Березівський район Одеська область Україна 67300  
		        17.01.2022
		Справа № 508/70/21
		Провадження № 1-кп/494/129/22
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		       17.01.2022 року    м. Березівка
		        Березівський районний суд Одеської області у складі:
		    головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		    за участю: секретаря судового засідання  ОСОБА_2 
		    прокурора ОСОБА_3 ,
		     обвинуваченого  ОСОБА_4 ,
		    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Березівка Одеської області кримінальне провадження № 12020160370000136 від 01.12.2020 року щодо обвинувачення: 
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Калита Броварського району Київської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно ст.89 Кримінального кодексу України зі змінами та доповненнями (далі  КК України) не маючий судимості
		 в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 297 КК України;
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		15 листопада 2020 року , приблизно о 09:00 год ОСОБА_4 знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , зайшов до господарського приміщення, розташованого на території його домоволодіння, помітив ОСОБА_5 , який без ознак життя лежав на дивані. Пересвідчившись в тому, що ОСОБА_5 мертвий, усвідомлюючи, що в таких випадках необхідно повідомляти про смерть людини, ОСОБА_4 , зневажаючи на моральні засади суспільства в частині поваги до померлих, не повідомив правоохоронним органам, медичним працівникам та рідним про настання смерті ОСОБА_5 , об`єктивно маючи при цьому таку можливість, умисно, з метою вчинення глуму над його тілом, нехтуючи нормами суспільної моралі в частині шанобливого ставлення до померлих, не вживши заходів до поховання тіла ОСОБА_5 згідно встановлених традицій суспільства, не повідомивши його рідним, в порушення вимог ст ст 6, 26 Закону України «Про поховання та похоронну справу», порушуючи право людини на поховання її тіла і належне ставлення до тіла після смерті, зневажаючи тим самим пам`ять про померлу людину, вирішив спалити труп ОСОБА_5 . Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на наругу над тілом, переніс труп ОСОБА_5 до ями, котра розташована на території присадибної ділянки домоволодіння ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 та використовуючи легкозаймисті речі, сміття, автомобільні шини 15.11.2020 року приблизно 18:00 годині, виявляючи неповагу до пам`яті і тіла ОСОБА_5 підпалив його. Після того як полум`я згасло , ОСОБА_4 , з метою приховування злочину та уникнення кримінальної відповідальності, обгорілі рештки тіла ОСОБА_5 засипав піском. 
		   На розгляд суду, прокурором внесено обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст 297 КК України  наруга над тілом померлого.
		   Потерпіла ОСОБА_6 на виклики суду не прибула, хоча належним чином повідомлена про час, день та місце розгляду справи, про що свідчать телефонограми.
		   Суд, виконуючи вимогист.325 КПК України, заслухав думку учасників судового провадження щодо проведення судового розгляду без потерпілої або про відкладення судового розгляду, та можливість за його відсутності з`ясувати всі обставини під час судового розгляду, і вважає за можливе провести судовий розгляд у відсутності потерпілої з огляду на вимогиКПК України, положення частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року щодо справедливого розгляду справи упродовж розумного строку.
		Будучи допитаним під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 винуватим себе у вчинені кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному актівизнав повністю та надав суду пояснення про те, яким чином ним було скоєно кримінальне правопорушення, що він щиро розкаюється у вчинені злочину та просив суд призначити найменш суворе покарання.
		      Судом встановлено, що з урахуванням обвинувачення, внесеного на розгляд суду, вказаними умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 297 КК України. 
		      Відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінально-процесуального кодексу України зі змінами та доповненнями (далі  КПК України), з урахуванням того, що усі сторони просили суд про однаковий порядок дослідження доказів, що полягав у дослідженні пояснень обвинуваченого та письмових характеризуючих доказів, наданих суду та за відсутності заперечень сторін, з урахуванням розуміння сторін обставин справи, змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності їх позиції, роз`яснивши сторонам правові наслідки таких їх дій про те, що вони будуть позбавлені права оскаржити вирок в апеляційному порядку з підстав не встановлення обставин, доказів про які суду сторони не надали, суд задовольнив вказані клопотання і встановив порядок дослідження доказів, про який просили сторони.
		    Крім того, суд з`ясував, що обвинувачений правильно розуміє зміст наданих йому прав та правові наслідки відмови від таких, що виходить також і з вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування,ст. 349 КПК України, які передбачають, що суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
		      Відповідно достатті 65 КК Українипри призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особу обвинуваченого, який не перебуває на наркологічному і психоневрологічному обліку, в силу ст.89 КК України раніше не судимий, посередньо характеризується за місцем проживання.
		    Відповідно до пункту 4постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання"рішення суду має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання.
		    До обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 передбачених статтею 66 КК України, суд відносить визнання вини та щире каяття.
		    На думку суду, ціллю вказаного зізнання та щирого каяття є можливість отримання більш м`якого покарання, що є природним правом кожного обвинуваченого, яким вони скористались.
		 
		 
		 
		    Обставини, які обтяжують обвинуваченому покарання згідностатті 67КК України не вивлено.
		    Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 р. №7 у вироку суд обговорює питання призначення покарання. Так, державний обвинувач просив суд призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за частиною першоюстатті 297 КК України у виді 3 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки із покладанням обов`язків передбачених статтею 76 КК України. ОСОБА_4 просив суворо не карати. Потерпіла у судове засідання не з`явилася, про час та місце слухання справи повідомлялася належним чином, що підтверджується телефонограмами, причини неявки суду не повідомила.
		     Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії»від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
		Разом з цим, суд при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 враховує таку пом`якшуючу покарання обставину, як щире каяття, оскількиобвинувачений визнав вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, надав показання, які відповідають обставинам, викладеним у обвинувальному акті, що свідчить про наявність належної критичної оцінки своєї протиправної поведінки та про готовність нести кримінальну відповідальність.
		    До вказаного висновку суд прийшов також, виходячи із висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішенні в справі «Орлов проти України» від 11.02.2016 року, відповідно до яких «… національні суди за жодних обставин не повинні дозволяти випадків, за яких завдання тілесних і моральних страждань залишатиметься безкарним. Це важливо для забезпечення громадської впевненості у принципі верховенства права і його підтримки, а також у попередженні будь-яких ознак толерантності органів влади до незаконних дій або співучасті у них».
		      При цьому суд також враховує, що відповідно дост.50 КК Українипокарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч.2ст.50 КК Українимає на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		       Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви № № 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.
		     Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обвинуваченого обставин, наданих суду відомостей щодо особи обвинуваченого, тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення відповідно до статті 12 КК України, позицію державного обвинувача та самого обвинуваченого, з врахуванням ставлення обвинуваченого до вчиненого діяння та наслідків діяння, а саме: що вінщиро розкаявся у скоєному, суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, є призначення покарання за ч.1ст.297 КК Україниу виді позбавлення волі в межах санкції статті обвинувачення із застосуванням ст.ст.75,76 КК України, з випробуванням з встановленням іспитового строку та покладенням відповідно обов`язків, що на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, і захистом інтересів потерпілої.
		   Заходи забезпечення кримінального провадження  не застосовувались. Речові докази у кримінальному провадженні №12020160370000136  знищити.. Цивільний позов не заявлений. Витрати на експертизу  не заявлені. 
		     
		Керуючись ст.ст.368,370,374 КПК України, статтею 297 КК України, суд,-
		 
		 ПОСТАНОВИВ:
		 
		      ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винниму вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого частиноюпершою статті297КК Українитапризначити покаранняу видіпозбавлення волі строком на 3 (три) роки. 
		   На підставіст.75 КК Українизвільнити  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном на 3 (три) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину.
		  Відповідно до ст. 76 КК України покласти на  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: 
		-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; 
		-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; 
		-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
		   Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлений. Витрати на експерта  відсутні. Запобіжний захід  не застосовувався. 
		     Речові докази у кримінальному провадженні №12020160370000136, визначені постановою слідчого від 28.11.2020 року, - необхідно знищити.
		        Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		      Вирок набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, а в разі подачі апеляції - з моменту винесення рішення апеляційним судом.
		   Копію вироку негайно вручити учасникам судового провадження. 
		 
		 Суддя      ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...