Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 946/6837/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 19.01.2022. Зареєстровано: 23.01.2022. Забезпечено надання загального доступу: 24.01.2022.
Дата набрання законної сили: 16.03.2023
Результат оскарження 16.03.2023 Верховний Суд України: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/946/145/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021162150000588

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Єдиний унікальний № 946/6837/21 
		Провадження № 1-кп/946/145/22 
		 
		У К Р А Ї Н А
		ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		_________________________________________________________________________________________________
		ВИРОК
		Іменем України
		 
		19 січня 2022 року                             м. Ізмаїл
		Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області 
		у складі: головуючого  судді             ОСОБА_1 ,
		за участю: секретаря судового засідання         ОСОБА_2 , 
		розглянув у м. Ізмаїл Одеської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021162150000588, за обвинуваченням
		ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Нова Некрасівка Ізмаїльського району Одеської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі  КК),
		сторона обвинувачення: прокурори ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_6 ,
		інші учасники судового провадження: потерпілий ОСОБА_7 .
		 
		Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
		1.18.06.2021 близько 19:30 години, точного часу не встановлено, ОСОБА_3 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , на городі своєї бабусі ОСОБА_8 , у ході раптово виниклої сварки, на ґрунті особистих неприязних відносин з ОСОБА_8 , маючи умисел на заподіяння останній тілесних ушкоджень, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків у результаті своїх дій, наніс останній декілька (не менш 3) ударів долонею руки по обличчю, від яких остання впала на землю.Після чого, ОСОБА_3 , продовжуючи свій кримінально протиправний умисел, спрямований на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , наніс останній 3 удари ногою в область паху, а також біля 3 ударів ногою по тулубу.
		Далі, у той же дань близько 21:00 години ОСОБА_3 , продовжуючи свій кримінально-протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , повернувся до дому останньої, розташований за вказаною адресою, зайшов в будинок, де у спальній кімнаті побачив лежачу на дивані ОСОБА_8 та в ході сварки ОСОБА_3 на ґрунті особистих неприязних відносин наніс ОСОБА_8 декілька ударів (біля 2  3) долонею по обличчю, після чого стягнув її за руку з ліжка на підлогу та наніс їй 3 удари ногою у тулуб, після чого пішов з місця події.
		19.06.2021 близько 19:00 години ОСОБА_3 , знаходячись у будинку своєї бабусі ОСОБА_8 , розташованого за вказаною адресою, та в ході виниклої під час спілкування сварки, продовжуючи свій кримінально протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , ОСОБА_3 наніс їй біля 2 ударів долонею по обличчю, стягнув її з дивану за руку на підлогу та наніс 2 удари ногою по тулубу, після чого пішов з місця події.
		Далі, 20.06.2021 ОСОБА_3 , знаходячись у будинку своєї бабусі ОСОБА_8 за вказаною адресою, в ході виниклої під час спілкування сварки, продовжуючи свій кримінально протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , ОСОБА_3 наніс останній 1 удар рукою по обличчю, у результаті чого вона знепритомніла.Злякавшись, що ОСОБА_8 може померти від отриманих тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 вжив заходи щодо надання їй медичної допомоги, внаслідок чого ОСОБА_8 була госпіталізована до прийомного відділення КНП Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області «Ізмаїльська міська центральна лікарня», де вона ІНФОРМАЦІЯ_2 померла від раніше отриманих тілесних ушкоджень.
		У результаті протиправних дій ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_8 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді перелому правих 4  6 ребер по середній пахвовій лінії, які відносяться до тілесних ушкодженьсередньої тяжкості, синців на зовнішній поверхні правого плеча у середній третині, на передній поверхні живота в проекції лобкової області, на правій молочній залозі, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, закритої черепно-мозкової травми у формі вогнищевих крововиливів в речовині великих півкуль, вогнищевих субарахноїдальних крововиливів в м`яких мозкових оболонках великих півкуль, вогнищевого субдурального крововиливу правої лобно-тім`яної скроневої області, лінійного перелому без зміщення в області скронево-тім`яного шва правої гемісфери, вогнищевих крововиливів у фрагментах м`яких тканин голови правої лобно-тім`яної скроневої області, синців на правій боковій поверхні обличчя, на верхній та нижній повіці лівого ока, на верхній та нижній повіці правого ока, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
		Смерть ОСОБА_8 знаходиться у прямому причинному зв`язку із закритою черепно-мозковою травмою у формі вогнищевих крововиливів у речовині великих півкуль, вогнищевих субарахноїдальних крововиливів у м`яких мозкових оболонках великих півкуль, вогнищевого субдурального крововиливу правої лобно-тім`яної скроневої області, лінійного перелому без зміщення в області скронево-тім`яного шва правої гемісфери, вогнищевих крововиливів у фрагментах м`яких тканин голови правої лобно-тім`яної скроневої області, синців на правій боковій поверхні обличчя, на верхній та нижній повіці лівого ока, на верхній та нижній повіці правого ока, та настала від вогнищевих крововиливів у речовині великих півкуль  з вираженою макрофагально-клітинною реакціє, ділянками геморагічного розм`якшення речовини мозку, явищами проліферації та організації, вираженого набряку головного мозку.
		2.Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК, а саме умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілої.
		 
		Формулювання статті (частини статті) КК, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений
		3.Кримінальний кодекс України
		«Стаття 121.Умисне тяжке тілесне ушкодження
		2. Умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене способом, що має характер особливого мучення, або вчинене групою осіб, а також з метою залякування потерпілого або інших осіб, чи з мотивів расової, національної або релігійної нетерпимості, або вчинене на замовлення, або таке, що спричинило смерть потерпілого, 
		карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років».
		 
		Докази на підтвердження встановлених судом обставин
		4.Обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення встановлені судом шляхом дослідження сукупності доказів, обсяг яких був визначений судом з урахуванням думок учасників судового провадження в порядку, передбаченому ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК), у відповідності до засад кримінального провадження, передбачених ст.ст. 22, 26 КПК, таких як диспозитивність, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		5.Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав та пояснив, що 20.06.2021 близько 11:00 години він прокинувся, подзвонив своїй бабусі, але вона не відповіла, тому він вирішив піти до неї додому та перевірити чи все добре. Зазвичай бабуся приходила до нього сама, приносила їжу, але в той день не прийшла. Коли він зайшов у будинок своєї бабусі, побачив, що остання лежить на кухні біля стола на підлозі, блює чимось жовтим і хрипить, він одразу подзвонив своїй матері та все розповів. Після цього мати подзвонила ОСОБА_9  сестрі бабусі,  щоб та викликала швидку допомогу. Обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що у нього були хороші стосунки з бабусею та зазначив, що вона проживала разом з дідом, який час від часу бив її, про що йому відомо зі слів самої бабусі. Він розповів, що приходив до бабусі 18.06.2021, вона поралася на городі, їй стало погано, вона впала на землю, а він допоміг їй підвестися, але між ними не було ніякого конфлікту. Також він розповів, що 19.06.2021 бабуся приходила до нього, на її обличчі були синці, він спитав її, що сталося, на що вона відповіла, що посварилася з дідом і він її побив, дід ревнував бабусю до нього за те, що вона носила йому їжу, ді був проти того, щоб він ходив до них. Обвинувачений спочатку пояснював, що під час слідчого експерименту він показував на манекені, яким чином наносив удари своїй бабусі під час сварки, однак він робив це під тиском, перебував у шокову стані. Згодом зазначив, що під час слідчого експерименту він показував лише те, де саме знайшов бабусю, як він спілкувався з нею на городі, при цьому відеозйомка слідчого експерименту не здійснювалася, а тільки фотографування. Він бабусю ніколи не бив, бив її дідусь усе життя. Також обвинувачений зазначив, що у стані сп`яніння не перебував, ця обставина не доведена нічим. Під час проведення досудового розслідування прокурор застосовував відносно нього насильство, завдавши йому удари по голові та у груди, він перебував у шоковому стані, у кайданках, не розумів, що підписував. ОСОБА_3 також розповів, що одного разу дав бабусі гроші, щоб вона сплатила штраф за нього та його друга, якого бабуся недолюблювала та не хотіла, щоб він з ним спілкувався. 
		6.Потерпілий ОСОБА_7 під час судового розгляду пояснив, що 18.06.2021 ОСОБА_3 прийшов до них додому, в цей час дружина працювала на городі, сусідка ОСОБА_10 почула якісь дивні звуки, схожі на удари, виглянула та побачила як його онук б`є дружину, після чого крикнула йому та сказала, що покличе свого чоловіка. ОСОБА_7 розповів, що його дружина не хотіла, щоб сусіди та родичі знали про їх стосунки з онуком, про те, що він їх б`є, а тому казала, що це він її б`є, а не онук. Він розповів, що онук два роки тому позичив 100 доларів США, тривалий час не повертав гроші, тому він вирішив йому про це нагадати. Після чого ОСОБА_3 прийшов десь о 04:00 годині ранку та побив його, від того часу він має розлади зі здоров`ям. Також ОСОБА_7 зазначив, що зі слів дружини йому стало відомо, як онук 18.06.2021 приходив до них додому та бив її. Наступного дня після побиття вони з дружиною написали заяву в поліцію, однак його дружина була впевнена, що все марно. Він розповів, що мав добрі стосунки з дружиною, не застосовував до неї фізичну силу (лише один раз 15 років тому у них з дружиною був конфлікт), однак через онука у них розходилися думки, він не хотів з ним зустрічатися, тому у зв`язку з цим жив окремо від своєї дружини  у сусідньому будинку, який він придбав, маючи намір обробляти город. ОСОБА_7 пояснив, що бачив дружину останній раз у неділю 20.06.2021, до 10:00 години ранку, вона ледь рухалась, її обличчя було синє та опухле. Близько 13:00 години до нього прибігла ОСОБА_11 , сказала, що їй подзвонила його донька з Росії та повідомила, що ОСОБА_3 дзвонив і казав, що бабусі погано і вона хрипить. Він разом з ОСОБА_11 пішов до дружини, вони викликали швидку допомогу. Коли приїхала швидка, його дружина вже була непритомною. 
		7.Свідок ОСОБА_10 під час судового засідання пояснила, що вона є сусідкою загиблої ОСОБА_8 18.06.2021 ввечері вона перебувала вдома, вийшла у двір та займалася своїми справами, аж раптом почула чоловічий голос та якісь дивні звуки, схожі на удари та ляпаси. Вона вийшла на город і побачила як ОСОБА_3 стояв над своєю бабусею, махав руками та говорив на підвищених тонах, бабуся в цей час лежала на землі. Побачивши це, вона почала кричати, щоб ОСОБА_3 не чіпав бабусю. Після чого він відійшов і бабуся підвелася. Вони ще пару хвилин сварилися, а потім розійшлися. ОСОБА_10 розповіла, що в той момент вона не бачила на потерпілій слідів крові чи синців, потерпіла була розпатлана. Також ОСОБА_10 зазначила, що не чула раніше, щоб ОСОБА_3 бив свою бабусю, а також потерпіла про це їй не говорила. Вона розповіла, що на наступний день, у суботу, бачила поліцію, а в неділю приїхала швидка.
		8.Крім того, під час слідчого експерименту свідок ОСОБА_10 на місці показала та відтворила обставини конфлікту, що відбувався між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , місцезнаходження свідка під час цього, а також місце, де лежала ОСОБА_8 (а.п. 64  69).
		9.Вказані показання свідка ОСОБА_10 , надані під час судового розгляду та дані вказаного слідчого експерименту повністю спростовують показання обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що 18.06.2021 він бабусі тілесні ушкодження не наносив, а лише допоміг їй підвестися, коли їй стало погано, від чого вона впала на землю, та між ними не було ніякого конфлікту, оскільки з показань свідка чітко випливає, що обвинувачений ОСОБА_3 саме сварився з бабусею, стояв над нею, яка лежала на землі, махав руками та говорив на підвищених тонах, і тільки завдяки її втручанню ОСОБА_3 відійшов від неї і бабуся підвелася, а перед цим свідок чула чоловічий голос та якісь дивні звуки, схожі на удари та ляпаси. Ці обставини достеменно свідчать про наявність конфлікту 18.06.2018 на городі між обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , а також про завдання обвинуваченим тілесних ушкоджень останній.
		10.Крім того, подія вчинення кримінального правопорушення підтверджується даними рапорту інспектора-чергового Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, згідно якому 19.06.2021 о 08:10 годині від ОСОБА_7 надійшло повідомлення на службу «102» про те, що 19.06.2021 о 08:10 годині за адресою: АДРЕСА_1 , онук, який мешкає в іншому будинку, побив бабусю ОСОБА_8 , вона уся в синцях, від виклику швидкої медичної допомоги відмовилась (а.п. 45). 
		11.Про те, що саме обвинувачений ОСОБА_3 18.06.2021 завдав ОСОБА_8 тілесні ушкодження також свідчить і заява останньої на ім`я начальника Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області від 19.06.2021, що була зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журналі єдиного обліку) 20.06.2021, згідно якій ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , просила застосувати заходи до її онука ОСОБА_3 , який 18.06.2021 завдав їй тілесні ушкодження по обличчю і голові та погрожував смертю та фізичною розправою (а.п. 46).
		12.Зазначене повідомлення та заява стали підставою для внесення 20.06.2021 відповідних відомостей до ЄРДР за №12021162150000588 та початку досудового розслідування (а.п. 44, 62).
		13.Під час огляду місця події відповідно до даних відповідного протоколу від 20.06.2021 та додатку до нього у виді фототаблиці, за адресою: АДРЕСА_1 , по середині кімнати № 1 на килимі були виявлені дві плями, схожі на блювотні маси розміром 15х10 см та 25х20 см. Також виявлено та вилучено наволочку з плямами речовини темно-бурого кольору та блювотними масами (а.п. 49  61).
		14.Згідно даним протоколу огляду від 01.07.2021, був оглянутий труп ОСОБА_8 , на якому були виявлені наступні тілесні ушкодження: права частина обличчя біля вуха має синюшно-жовтуватий колір, на руках, грудній частині, ногах, виявлені множинні садна та синці (а.п. 94  96).
		15.Причина смерті ОСОБА_8 , а також характер та ступінь тяжкості тілесних ушкоджень описаних у формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, у п. 1 вироку були встановлені шляхом проведення судово-медичної експертизи відповідно до даних висновку № 319 від 29.07.2021 (а.п. 97  102). Зокрема, дані висновку експерта свідчать про те, що у механізмі утворення тілесних ушкоджень могли мати місце удари тупими предметами, характер і локалізація ушкоджень м`яких тканин, головного мозку, синців на голові та на тілі, їх множинність і широта можуть свідчити про можливе утворення ушкоджень у результаті бійки. Характер пошкоджень і ступінь вираженості реактивних змін в області їх вказують на те, що всі пошкодження завдані при житті і могли утворитися одне за одним (від кількох годин до кількох діб) до надходження потерпілої до лікувального закладу. Характер і локалізація ушкоджень на тілі ОСОБА_8 (розташування на різних поверхнях) вказують на той факт, що в момент нанесення ушкоджень потерпіла могла знаходитись в різному положенні. Скоріш за все, взаємне розташування до травмуючих предметів (знаряддя вчинення злочину) і нападника неодноразово змінювалося. З моменту отримання останніх тілесних ушкоджень потерпіла прожила одинадцять діб (згідно медичної карти стаціонарного хворого №2828).
		16.Під час судового розгляду судово-медичний експерт ОСОБА_12 пояснив, що кожне тілесне ушкодження виникає від однієї травмуючої дії, тобто згідно висновку тілесні ушкодження були спричинені тупим предметом, яким саме ідентифікувати неможливо. Смерть ОСОБА_8 знаходиться у прямому причинному зв`язку із закритою черепно-мозковою травмою у формі вогнищевих крововиливів у речовині великих півкуль; вогнищевих субарахноїдальних крововиливів в м`яких мозкових оболонках великих півкуль, вогнищевого субдурального крововиливу правої лобно-тім`яної скроневої області, лінійного перелому без зміщення в області скронево-тім`яного шва правої гемісфери, вираженого набряку головного мозку тощо. Він не може достовірно пояснити, чим саме були спричинені тілесні ушкодження, у зв`язку з тим, що характер нанесення тілесних ушкоджень потерпілій однотипний  тілесні ушкодження на тілі потерпілої виникли від травмуючої дії тупим предметом з невеликим інтервалу часу. Також він зазначив, що після отриманих «синців» потерпіла ОСОБА_8 мала можливість здійснювати будь-які цілеспрямовані дії (пересуватися, розмовляти, чинити опір і т.д.). З моменту отримання тілесних ушкоджень, потерпіла прожила одинадцять діб.
		17.Дані про отримані ОСОБА_8 тілесні ушкодження та причини її смерті повністю співвідносяться з обставинами вчинення злочину, встановленими під час проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_3 згідно з даними протоколу від 21.06.2021 та додатку до нього у виді фототаблиці. Так, ОСОБА_3 на місці докладно відтворив обставини та обстановку події та продемонстрував, яким чином і де саме він завдавав ОСОБА_8 18, 19 та 20 червня 2021 року тілесні ушкодження, а саме 18.06.2021 знаходячись на городі домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , вказав на місце біля паркану, де він спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_8 та продемонстрував на манекені, як він наніс два удари долонею правої руки та один удар долонею лівої руки по обличчю потерпілої, після чого остання впала від ударів на землю правою бічною поверхнею свого тіла на ґрунтовану поверхню землі. Далі ОСОБА_3 показав, яким чином він наніс три удари лівою ногою в область паху та три удари лівою ногою в область тулуба ОСОБА_8 , яка в той час лежала на землі. Також, ОСОБА_3 , знаходячись у спальній кімнаті, за допомогою манекену, показав, яким чином на ліжку лежала потерпіла та як він наніс один удар долонею лівої руки у праву частину обличчя потерпілої та один удар долонею правої руки у ліву частку обличчя, після чого продемонстрував, як він за руку стягнув останню з ліжка на підлогу та наніс три удари лівою ногою в область тулуба, як бабуся лежала на підлозі, після чого вказав у напрямку виходу з будинку, куди він направився після спричинення тілесних ушкоджень останній.
		Далі ОСОБА_3 детально за допомогою манекену продемонстрував, як він 19.06.2021 у спальні наніс ОСОБА_8 , яка знаходилась на ліжку, один удар лівою рукою у праву частину обличчя, один удар долонею правої руки у ліву частину обличчя потерпілої, після чого стягнув потерпілу за руку на підлогу та наніс два удари лівою ногою по тулубу потерпілої. 
		Також ОСОБА_3 показав яким чином він 20.06.2021 на кухні підняв голову потерпілої ОСОБА_8 , яка лежала на підлозі, та наніс один удар правою рукою у ліву частину обличчя потерпілої ОСОБА_8 , після чого остання знепритомніла (а.п. 72 87).
		18.Як було вище наведено, під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 не підтримав вказаний протокол слідчого експерименту, спочатку зазначивши, що під час слідчого експерименту він показував на манекені, яким чином наносив удари своїй бабусі під час сварки, однак він робив це під тиском, перебував у шокову стані. Згодом зазначив, що під час слідчого експерименту він показував лише те, де саме знайшов бабусю, як він спілкувався з нею на городі, при цьому відеозйомка слідчого експерименту не здійснювалася, а тільки фотографування. ОСОБА_3 також зазначив, що під час допиту 20.06.2021 прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури ОСОБА_4 відносно нього застосувалося фізичне насильство.
		19.Однак, обставини завдання тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_8 обвинуваченим ОСОБА_3 повністю співвідносяться з даними висновку судово-медичної експертизи № 319 від 29.07.2021 (а.п. 97  102), з якого випливає, що можливість утворення виявлених на тілі ОСОБА_8 пошкоджень за обставин, зазначених у ході проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_3 , не виключена, так як на тілі у потерпілої відмічається закрита черепно-мозкова травма, травма грудної клітинки та множинні синці різної давнини, розбіжностей між даними експертизи та обставинами виникнення ушкоджень не мається. Разом з цим, відповідно до даних цього ж висновку, достовірно встановити, які саме тілесні ушкодження були спричинені ОСОБА_8 18, 19 та 20 червня 2021 року відповідно до слідчого експерименту за участю ОСОБА_3 не представляється можливим, у зв`язку з тим, що характер нанесення потерпілій однотипний  нанесення ушкоджень тупими предметами, а також всі ушкодження нанесені з невеликим інтервалом часу.
		20.Достовірність даних, отриманих під час проведення слідчого експерименту також підтверджується показаннями понятих ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які підтвердили добровільність демонстрації ОСОБА_3 обставин нанесення ним тілесних ушкоджень ОСОБА_8 під час слідчого експерименту.
		21.Так, свідок ОСОБА_13 під час судового розгляду пояснила, що вони з ОСОБА_14 були сусідами загиблої, вона була присутньою під час слідчого експерименту, обвинувачений ОСОБА_3 на манекені показував, як він завдавав тілесні ушкодження та що робив зі своєю бабусею, у нього питали, а він відповідав та усе показував. При цьому під час слідчого експерименту ОСОБА_3 був спокійним, пошкоджень на тілі не було. Про стосунки між ОСОБА_3 та бабусею та чи міг він спричинити своїй бабусі тілесні ушкодження їй не відомо.
		22.Свідок ОСОБА_14 під час судового розгляду пояснила, що вона була сусідкою загиблої ОСОБА_8 . Вона разом з сусідкою ОСОБА_13 приймала участь у слідчому експерименті за участю ОСОБА_3 в якості понятих, куди її запросили поліцейські. При цьому ОСОБА_3 спокійно все показував, на нього ніхто не тиснув, усе показував добровільно на манекені як він наносив тілесні ушкодження потерпілій: спочатку на городі, потім у приміщенні будинку, як стягнув потерпілу з ліжка та наносив їй тілесні ушкодження, потім ще два рази приходив та бив потерпілу. Обвинувачений був спокійним, докладно усе сам розповідав, не казав, що не бажає приймати участь у слідчому експерименті, що діє недобровільно, тілесних ушкоджень на ньому не було. Після складання протоколу вона його підписала, в ньому було відображено все те, що показував ОСОБА_3 . Їй відомо, що відносини в їх сім`ї були складними, але суть їй невідома, та вона би не сказала, що дідусь ОСОБА_7 міг би вбити потерпілу.
		23.Про те, що відносно обвинуваченого ОСОБА_3 начебто було застосовано фізичне насильство під час допиту, що мав місце перед проведенням слідчого експерименту, прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури ОСОБА_4 , обвинувачений повідомив лише під час його допиту у суді 08.09.2021, тобто через більш ніж два місяці, про що він також зазначив у написаній ним також лише 08.09.2021 заяві (а.п. 120). Інформація в цій заяві ОСОБА_3 була піддана перевірці та оцінці не тільки судом, а й уповноваженим органом досудового розслідування в рамках кримінального провадження за ч. 2 ст. 365 КК, відомості про яке були внесені до ЄРДР 11.10.2021 за №62021150020000345.
		24.Так, відповідно до постанови слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одеса) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, від 28.12.2021 вказане кримінальне провадження, відомості про яке були внесені до ЄРДР 11.10.2021 за №62021150020000345 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК, було закрите у зв`язку з відсутністю у діях прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК (а.п. 194  196).
		В ході проведення досудового розслідування слідчим були допитані сам ОСОБА_3 , який підтвердив викладені ним у заяві обставини, а також прокурор Ізмаїльської окружної прокуратури ОСОБА_4 , який знов заперечив застосування насильства відносно ОСОБА_3 . Слідчим також була витребувана і інформація щодо медичного огляду з ІТТ №9 ГУНП в Одеській області, куди ОСОБА_3 було поміщено 21.06.2021, а також зі слідчого ізолятору, куди останнього було поміщено 22.06.2021, згідно якій жодних тілесних ушкоджень у ОСОБА_3 перед його поміщенням до вказаних установ виявлено не було.
		Отже, з вказаної постанови про закриття кримінального провадження вбачається, що слідчим було проведене ретельне досудове розслідування та дослідження обставин, викладених у заяві ОСОБА_3 , та їм була надана мотивована оцінка в постанові, з якою суд погоджується та не вбачає неповноту досудового розслідування або невідповідність висновків встановленим обставинам.
		25.При оцінціданих слідчогоексперименту заучастю ОСОБА_3 суд такожвраховує івисновок Об`єднаноїпалати Касаційногокримінального судуВерховного Суду,викладеного упостанові від14.09.2020у справі№ 740/3597/17, згідно якому приписи ч. 4 ст. 95 КПК про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримано в порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу, мають застосовуватися лише до відомостей, що відповідають ознакам показань як самостійного процесуального джерела доказів згідно зі ст. 95 КПК. Показання необхідно розмежовувати з іншим самостійним процесуальним джерелом доказів  протоколом слідчого експерименту. Заперечення обвинуваченим у судовому засіданні відомостей, які слідчий, прокурор перевіряв або уточнював за його участю під час слідчого експерименту, не може автоматично свідчити про недопустимість як доказу протоколу слідчого експерименту. Легітимна мета слідчого експерименту за участю підозрюваного, обвинуваченого досягається дотриманням встановленого порядку його проведення, забезпеченням реалізації прав особи як процесуальних гарантій справедливого судового розгляду та кримінального провадження в цілому. Проведення слідчого експерименту у формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення дослідів чи випробувань, а посвідчує виключно проголошення підозрюваним зізнання у вчиненні кримінального правопорушення з метою його процесуального закріплення, належить розцінювати як допит, що не має в суді доказового значення з огляду на зміст ч. 4 ст. 95 КПК.
		26.Як було вище наведено, з дослідженого протоколу випливає, що слідчий експеримент за участю ОСОБА_3 проводився саме з метою та у формі відтворення дій, обстановки та обставин події, та відповідний протокол не посвідчує виключно проголошення обвинуваченим зізнання у вчиненні злочину з метою його процесуального закріплення. При цьому слідчий експеримент був проведений з дотриманням встановленого порядку, із забезпеченням реалізації прав обвинуваченого як процесуальних гарантій. Так, з протоколу слідчого експерименту та додатку до нього у виді фототаблиці вбачається, що обвинувачений ОСОБА_3 добровільно взяв участь у ньому, йому були роз`яснені процесуальні права, була забезпечена участь його захисника ОСОБА_15 . Ці обставини також підтвердили і двоє понятих, залучених до цієї слідчої дії.
		27.При цьому захисник ОСОБА_15 приймав участь у цьому кримінальному провадженні під час досудового розслідування на підставі доручення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області від 20.06.2021 №015-0003414 (а.п. 27) та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.п. 28). Вказані документи, згідно ст. 50 КПК, з урахуванням постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 13.11.2019 у справі №201/1058/19, були належними та достатніми для підтвердження повноважень захисника ОСОБА_15 у цьому кримінальному провадженні, а тому у сторони обвинувачення не було підстав не допускати захисника ОСОБА_15 до участі у ньому.
		28.Як вбачається з вказаного доручення, воно видане 20.06.2021 о 23:49 годині, а слідчий експеримент був проведений вже наступного дня, 21.06.2021, у період з 17:00 до 17:30 години, що об`єктивно свідчить про наявність часу для отримання ОСОБА_3 правової допомоги та для узгодження із захисником своєї позиції перед проведення вказаної слідчої дії. Зазначене є підставою для висновку, що безпосередньо перед слідчим експериментом обвинуваченому було забезпечене право на захист у встановленому порядку, що у поєднанні з тим, що фізичне насильство відносно ОСОБА_3 при його затриманні і перед слідчим експериментом не застосовувалося та перед слідчою дією йому роз`яснювалися процесуальні права, у тому числі не говорити нічого з приводу підозри проти себе або у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання, свідчить про дотримання положень кримінального процесуального законодавства перед та під час проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_3 . Вказані обставини свідчать, що після забезпечення кваліфікованою правовою допомогою ОСОБА_3 мав можливість одразу відмовитися від участі у слідчому експерименті, заявивши про порушення його процесуальних прав та про застосування відносно нього насильства, або ж безпосередньо під час слідчого експерименту у присутності захисника та понятих заявити про це. Однак ОСОБА_3 цього не зробив, а навпаки, в ході слідчого експерименту за участі захисника та понятих на місці розгорнуто, докладно й послідовно відтворив обстановку та обставини вчиненого ним злочину. Наведені обставини переконливо свідчать про те, що під час слідчого експерименту обвинувачений був вільним у своїй процесуальній поведінці і не мав жодних обмежень обирати і змінювати позицію, яку вважав найсприятливішою для себе з урахуванням тактики захисту. У зв`язку з цим суд не погоджується з посиланням сторони захисту на те, що дані слідчого експерименту були отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		29.Більше того, обставини, про які вказав обвинувачений ОСОБА_3 під час слідчого експерименту, зокрема щодо місця знаходження потерпілої  на ліжку, а також на підлозі у кухні, збіглися з обставинами, встановленими під час огляду місця події, під час якого були виявлені та вилучені зі спальні наволочка від подушки зі слідами бурого кольору та блювотними масами, а також плями блювотних мас на підлозі на кухні. Також можливість утворення виявлених на тілі ОСОБА_8 тілесних ушкоджень за обставин, зазначених у ході слідчого експерименту за участю ОСОБА_3 повністю співвідноситься з даними висновку судово-медичної експертизи № 319 від 29.07.2021 (а.п. 97  102) (п. 19 вироку). Усі вказані обставини у сукупності, безумовно, свідчать про те, що тільки особа, яка завдала загиблій тілесні ушкодження, змогла би так докладно описати обставини та обстановку події. Крім того, про нанесення тілесних ушкоджень загиблій ОСОБА_8 18.06.2021 саме обвинуваченим ОСОБА_3 свідчать показання свідка ОСОБА_10 (п.п. 7, 8 вироку), а також дані заяви самої загиблої від 19.06.2021 (п. 11 вироку). Саме тому у суду не залишається сумнівів у тому, що дані слідчого експерименту є об`єктивними та достовірними, і що саме обвинувачений ОСОБА_3 вчинив цей злочин. 
		30.З урахуванням викладеного, того, що слідчий експеримент за участю ОСОБА_3 був проведений у формі, що містить ознаки відтворення дій, обстановки, обставин події, суд з урахуванням вищенаведеного правового висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.09.2020 у справі № 740/3597/17 (п. 25 вироку), вважає, що слідчий експеримент не слід розцінювати як допит, а тому не вважає його недопустимим як доказ з огляду на зміст ч. 4 ст. 95 КПК.
		31.Про недостовірність та/або недопустимість даних, отриманих під час слідчого експерименту, не може свідчити незастосування слідчим під час його проведення відеозапису на технічні засоби, на що послалася сторона захисту, оскільки ані ст. 223 КПК, яка встановлює загальні вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій, ані ст. 240 КПК, яка встановлює спеціальні вимоги до проведення слідчого експерименту, ані будь-якою іншою нормою КПК не передбачене обов`язкове його фіксування за допомогою відеозапису.
		32.Отже, сукупність досліджених судом доказів вказує на те, що скарга ОСОБА_3 про неналежне поводження з ним під час досудового розслідування не знайшла свого підтвердження, а слідчий експеримент за його участю був проведений з дотриманням вимог чинного КПК, дані, що містяться в ньому, є об`єктивними та такими, що співвідносяться з іншими дослідженими судом доказами, а тому суд визнає їх допустимими.
		33.Твердження обвинуваченого ОСОБА_3 про неналежне з ним поводження та про те, що на слідчому експерименті він показав усе під тиском, а він злочин не вчиняв, суд пов`язує з обраною ОСОБА_3 позицією захисту з метою уникнути відповідальності за вчинений злочин.
		34.Показання свідків захисту ОСОБА_11 , що є молодшою сестрою загиблої ОСОБА_8 , та ОСОБА_16 , яка тісно спілкувалася з родиною останньої, про взаємовідносини в сім`ї загиблої, зокрема щодо того, що саме потерпілий ОСОБА_7 , який симулює щодо свого стану здоров`я, раніше неодноразово бив загиблу ОСОБА_8 , а остання зі своїм онуком ОСОБА_3 перебувала у хороших стосунках, не можуть свідчити про непричетність ОСОБА_3 до завдання тілесних ушкоджень останнім загиблій саме 18, 19 та 20 червня 2021 року, оскільки вказані свідки не були очевидцями розглядуваних подій, їх показання не стосуються них, а стосуються лише взаємовідносин у родині, що мали місце до цього. Крім того, як сама пояснила свідок ОСОБА_11 , з потерпілим ОСОБА_7 вона знаходиться в неприязних відносинах, а як пояснила свідок ОСОБА_16 , вона є однокласницею та подругою матері обвинуваченого, що викликає сумніви в об`єктивності їх показань.
		35.Стороною обвинувачення в обвинувальному акті зазначено, що смерть ОСОБА_8 настала ІНФОРМАЦІЯ_4 , тоді як з протоколу огляду місця події (трупу) від 01.07.2021 (а.п. 94  96) та з висновку судово-медичного експерта №319 від 29.07.2021 (а.п. 97  102) випливає, що смерть ОСОБА_8 насправді настала ІНФОРМАЦІЯ_2 . Суд пов`язує цю помилку з опискою, яка підлягає виправленню, у зв`язку з чим у формулюванні обвинувачення слід зазначити вірну дату смерті загиблої, а саме 01.07.2021.
		36.Також підлягають уточненню у формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, кількість та послідовність нанесених обвинуваченим ОСОБА_3 тілесних ушкоджень загиблій ОСОБА_8 відповідно до даних слідчого експерименту, проведеного за участю обвинуваченого (а.п. 72  87), та висновку експерта №319 від 29.07.2021 (а.п. 97  102). Крім того, формулювання обвинувачення, викладене в обвинувальному акті містить надмірну деталізацію про повідомлення обвинуваченим під час завдання ним тілесних ушкоджень потерпілій, що він зголоднів, а згодом після його повернення до будинку він начебто запитував її, чи приготувала вона йому їжу, на що остання почала його виганяти з будинку, а також щодо його наступних відвідувань будинку бабусі з метою поцікавитись як вона себе почуває після завдання ним тілесних ушкоджень. Однак, по-перше, стороною обвинувачення не було надано суду достатніх доказів на підтвердження таких обставин, а, по-друге, така деталізація формулювання обвинувачення є надмірною, оскільки наявність або відсутність цих обставин не впливає на доведеність обов`язкових ознак вчиненого злочину.
		37.Крім того, стороною обвинувачення заначено в обвинувальному акті, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив злочин, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, що категорично заперечив обвинувачений під час судового розгляду. На підтвердження цієї обставини стороною обвинувачення всупереч п. 4 ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст. 92 КПК не надано жодного доказу, у зв`язку з чим ця обставина підлягає виключенню з формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		38.Таким чином, аналіз вищезазначених доказів дає підстави суду зробити висновок, що кожний доказ є належним, допустимим та достовірним. У сукупності усі вищезазначені докази є взаємопов`язаними та достатніми для висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 поза розумнимсумнівом у вчинені ним злочину та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 121 КК як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілої.
		 
		Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання
		39.Обставин, які відповідно до ст. 66 КК пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд не вбачає. 
		40.До обставин, які відповідно до ст. 67 КК обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 та які відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст. 92 КПК підлягають доказуванню саме прокурором, суд, діючи згідно ст. 337 КПК в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, відносить вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, про що було зазначено в обвинувальному акті. У силу п. 4 ч. 1 ст.91, ч. 1 ст. 92, ст. 337 КПК суд позбавлений можливості встановлювати та враховувати інші обставини, які обтяжують покарання, що не були зазначені в обвинувальному акті, та що не доказувалися прокурором під час судового розгляду. Разом з цим стороною обвинувачення під час судового розгляду всупереч наведених норм не доведено наявність такої обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого, як вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
		 
		Мотиви призначення покарання
		41.При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст. ст. 65  67 КК враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		42.За формальною класифікацією, передбаченою ст. 12 КК, в залежності від санкції статі обвинувачений ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочини.
		43.Водночас, як обставина, що має враховуватися судом при призначенні покарання, ступінь тяжкості злочину є оціночною ознакою, яка визначає межі судової дискреції.
		44.Суд враховує те, що склад вчиненого ОСОБА_3 злочину відноситься до кваліфікованого, тобто до складу злочину з обтяжуючою обставиною, внаслідок якого настала смерть потерпілої. Характер злочину, вчиненого ОСОБА_3 , свідчить про його високу суспільну небезпечність, оскільки він протягом трьох днів систематично наносив потерпілій похилого віку тілесні ушкодження, від яких настала її смерть.
		45.Відповідно до ст.ст. 3, 27 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, кожна людина має невід`ємне право на життя, ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.
		46.Обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, на обліку у лікарня-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (а.п. 111  113).
		47.Отже, з урахуванням даних про особу ОСОБА_3 , зокрема того, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, характеру вчиненого злочину, внаслідок якого настала смерть потерпілої від систематичного нанесення їй протягом трьох днів тілесних ушкоджень обвинуваченим, відсутності обставин, що пом`якшують покарання останнього, а також наявності обставин, що обтяжують його покарання, а саме вчинення злочину щодо особи похилого віку, суд дійшов висновку, що у відповідності до вимог Кримінального кодексу України та передбачених ним санкцій виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі ближче до верхньої межі санкції ч. 2 ст. 121 КК. Таке покарання як позбавлення волі ближче до верхньої межі санкції ч. 2 ст. 121 КК повністю досягне мети його застосування, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для призначення покарання на максимальний строк, що передбачений санкцією ч. 2 ст. 121 КК. Також, з урахуванням встановлених обставин, характеру вчиненого злочину суд не вбачає підстав для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК.
		 
		Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
		48.Судом встановлено, що  ОСОБА_3 був затриманий у даному кримінальному провадженні 20.06.2021, що підтверджується відповідним протоколом (а.п. 178  181), та досі перебуває під вартою у зв`язку з тим, що ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22.06.2021 відносно нього був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (а.п. 29  31), строк якого продовжувався у встановленому порядку та спливає 05 лютого 2022 року.
		49.Оскільки суд дійшов висновку про призначення обвинуваченому  ОСОБА_3  покарання у виді позбавлення волі, з метою виконання вироку та запобіганню спробам обвинуваченого ухилитися від суду, строк його тримання під вартою має бути продовжений до набранням вироком законної сили.
		50.В силувимог ч.5ст.72КК попереднєув`язнення з 20.06.2021 до набрання вироком законної сили має бути зараховане у строк покарання  ОСОБА_3  у виді позбавлення волі з розрахунку день за день.
		51.Згідно ч. 4 ст. 174 КПК з набранням вироком законної сили слід скасувати накладений на підставі ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22.06.2021 арешт, та особисті речі загиблої ОСОБА_8 слід повернути потерпілому ОСОБА_7 , а мобільний телефон, який належить обвинуваченому ОСОБА_3 , слід повернути власнику, поновивши його право розпоряджатися цим майном, у силу п. 4 ч. 9 ст. 100 КПК, речі та предмети, які вилучені в ході огляду місця події, необхідно знищити, як майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане.
		Керуючись ст. ст. 369  371, 373  375 КПК, суд 
		 
		ухвалив:
		1. ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк дев`ять років.
		2.Запобіжний захід  ОСОБА_3  у виді тримання під вартою продовжити до набрання вироком законної сили.
		3.Строк покарання  ОСОБА_3  у виді позбавлення волі обчислювати з моменту його фактичного затримання та взяття під варту, а саме з 20 червня 2021 року, зарахувавши йому таким чином згідно ч. 5 ст. 72 КК строк попереднього ув`язнення в строк покарання у виді позбавлення волі, виходячи з розрахунку день за день.
		4.З набранням вироком законної сили скасувати накладений на підставі ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22.06.2021 арешт, та:
		 куртку бежевого кольору, бюстгальтер білого кольору, халат коричневого кольору, футболку синього кольору, які упаковано у полімерний пакет з пояснювальною биркою, які 20.06.2021 добровільно видала ОСОБА_11 ,  повернути потерпілому ОСОБА_7 ; 
		 мобільний телефон марки «alkatel» чорного кольору, імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 , який упаковано у сейф-пакет НПУ ГСУ № 7077264,  повернути ОСОБА_3 ;
		 наволочку зі слідами бурого кольору та блювотними масами, яку упаковано у сейф-пакет НПУ №SUD3053116, та вилучено 20.06.2021 у ході огляду місця події,  знищити.
		5.Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_3 , який тримається під вартою,  в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
		6.Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
		7.Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
		 
		СУДДЯ
		Ізмаїльського міськрайонного суду                      ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...