Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 706/715/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 24.01.2022. Зареєстровано: 24.01.2022. Забезпечено надання загального доступу: 26.01.2022.

Номер судового провадження: 1-кп/705/264/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019250260000069

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		       
		                                     Справа №706/715/19
		                               1-кп/705/264/22 
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		24 січня 2022 року        Уманський міськрайонний суд Черкаської області 
		в складі колегії суддів: 
		головуючого судді      ОСОБА_1 
		суддів          ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		при секретарі         ОСОБА_4 
		прокурора         ОСОБА_5 
		обвинуваченого     ОСОБА_6 
		захисника         ОСОБА_7     
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню:
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мозолівка Бережанського району, Тернопільської області, українця, громадянина України, освіта середня, розлученого, не працюючого,зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше судимого:1) 09.07.2004 Христинівським районним судом за ст..115 ч.1 КК України до 8 років позбавлення волі, звільненого 09.04.2010 умовно  достроково з не відбутим строком 1 рік 11 міс.; 2) 19.12.2011 Христинівським районним судом за ст..185 ч.1, 71 ч.1 КК України до 2 місяців арешту. Судимості у встановленому законом порядку не зняті та не погашені.
		- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 п.13 ч.2 ст.115 КК України,
		 в с т а н о в и в:
		Органом досудового розслідування ОСОБА_8 обвинувачується в тому, що він 02 березня 2019 року, близько 01 години 00 хвилин перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння та знаходячись на території домоволодіння по АДРЕСА_1 , під час словесної суперечки із ОСОБА_9 , яка виникла на ґрунті раптових неприязних відносин, діючи умисно, з метою позбавлення життя останнього, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку своїх дій, розуміючи та передбачаючи настання загрозливих для життя ОСОБА_9 наслідків у вигляді його смерті та бажаючи їх настання, тримаючи у руках сокиру, наніс нею три удари по життєво-важливому органу  голові, а саме: в лобну, потиличну та тім`яну ділянки голови, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді: синця верхньої повіки правого ока, рани в лобній ділянці голови справа, рани в волосистій частині потиличної ділянки голови, дещо справа, рани в тім`яній ділянці голови зліва, рани в лівій лобно - тім`яній ділянці голови, які згідно висновку судово  медичної експертизи № 05-7-01/250 від 23.04.2019 року відносяться: синець  до категорії легких тілесних ушкоджень, рани  до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, ОСОБА_9 втратив свідомість та впав на підлогу. Тобто ОСОБА_8 виконав всі дії які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, так як потерпілий, не маючи намір припинити насильницькі дії нападника або втекти, з метою збереження свого життя та здоров`я, втратив свідомість та припинив чинити опір. Після чого ОСОБА_8 , вважаючи, що довів злочин до кінця, вийшов з будинку та зник у невідомому напрямку. 
		Таким чином ОСОБА_8 обвинувачуєтьсяувчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 п. 13 ч. 2 ст.115КК України - у закінченому замаху на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство. 
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст.15 п. 13 ч. 2 ст.115КК України винним себе не визнав та показав, що подія сталася з 1 на 2 березня 2019 року. З ОСОБА_9 вони сиділи в кімнаті біля плити, вживали спиртні напої, курили. ОСОБА_9 сказав, щоб обвинувачений ішов додому, на що ОСОБА_8 відповів, що рано забере маму ОСОБА_9 , з якою він жив тай підуть. ОСОБА_9 взяв ножа і став погрожувати, прикладати обвинуваченому до грудей, ножем попав у валянок. ОСОБА_8 взяв сокиру, яка стояла біля плити і сидячи на стільчику, обухом 2-3 рази вдарив ОСОБА_9 по голові та останній упав із стільця. ОСОБА_8 побачив, що в ОСОБА_9 був нормальний стан, він дихав, щось говорив та стогнав, тоді він взяв сокиру і пішов додому. 
		Потерпілий ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що з обвинуваченим в них хороші відносини. Вони вдвох сиділи та випивали алкогольні напої, його мама ОСОБА_10 , сестра ОСОБА_11 , її син ОСОБА_12 були в іншій кімнаті. З чого виник конфлікт у нього з ОСОБА_8 не пам`ятає, може він щось не те сказав чи може вдарив ОСОБА_8 .. Чоловіки завжди б`ються. Від ОСОБА_8 погроз ніяких не було. Не пам`ятає чи ОСОБА_8 наносив йому удари. Ушкодження у нього виникли напевно від того, що падав і вдарився в грубу, там металевий угольник, потім вдарився в двері. Свідомості він не втрачав. Лежав на ліжку, рано сестра побачила, що розбита голова та викликала швидку. Заяви про вчинення злочину він не писав. Вважає, що ОСОБА_8 не хотів його вбивати. 
		Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показала, що вона вранці проснулася і побачила, що брат ОСОБА_9 лежить на дивані з порубаною головою, викликала швидку, а швидка викликала поліцію. Що сталося їй не відомо. З лікарні брата забрала в цей же день. Заяви до поліції не писала. 
		Неповнолітній свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що в той вечір дядя ОСОБА_14 ( ОСОБА_9 ) та дядя ОСОБА_15 ( ОСОБА_8 ) прийшли з гостей п`яні. Дома були бабуся та мама. ОСОБА_16 постійно сварився з бабусею, а дядя ОСОБА_15 її захищав. На цьому ґрунті виник конфлікт. ОСОБА_17 забіг з сокирою та став наносити дяді ОСОБА_18 удари, один в спину, а ще 2-3 удари в голову. Дядя ОСОБА_14 впав на спину, тоді обперся на ліжко. Бабуся стала відпихати дядю ОСОБА_19 від дяді ОСОБА_18 , і тоді дядя ОСОБА_15 десь пішов. Бачив як дядя ОСОБА_14 ставив ніж на піч. 
		На підтвердження вини ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину стороною обвинувачення зібрані письмові докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження та безпосередньо досліджені судом.
		Так стороною обвинувачення в підтвердження вини ОСОБА_8 суду надано: 
		- рапорт про повідомлення зі служби 102 про те, що 02.03.2019 о 9 год. 37 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , невідомі сокирою розрізали брату область голови ( а.с. 81 );
		- протокол огляду місця події від 02.03.2019 за адресою: АДРЕСА_1 з фототаблицею, де відбувся конфлікт ОСОБА_9 та ОСОБА_8 ( а.с. 83-87 );
		- додатковий протокол місця події від 02.03.2019 за адресою: АДРЕСА_1 з фототаблицею, де виявлено сокиру з плямами бурого кольору ( а.с. 88-91 );
		- протокол огляду речей від 25.03.2019 вилучених під час огляду місця події від 02.03.2019 за адресою: АДРЕСА_1 з фототаблицею ( а.с. 92-96 );
		- постанову про визнання предметів речовими доказами та долучення їх до матеріалів кримінального провадження від 25.03.2019 ( а.с. 97 );
		- висновок експерта №05-7-01/250, згідно якої синець та рани виявлені у ОСОБА_9 відносяться до легких тілесних ушкоджень та легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Утворення тілесних ушкоджень виявлених у ОСОБА_9 наданою на експертизу сокирою не виключається ( а.с.101  102 );
		- протокол проведення слідчого експерименту від 25.04.2019 за участю обвинуваченого ОСОБА_8 , згідно якого слідчий експеримент зафіксовано відеокамерою. Згідно слідчого експерименту ОСОБА_8 показав місце події та пояснив, що наміру вбивати ОСОБА_9 в нього не було, взяв сокиру, оскільки ОСОБА_9 почав махати до нього ножем. Він легенько кілька разів вдарив його обухом сокири, оскільки обоє вони сиділи, то удари прийшлися по голові. Після чого він залишив місце події та пішов з сокирою додому, при цьому ОСОБА_9 був живий ( а.с. 103-105 );
		- речовий доказ  сокиру.
		   Аналізуючи безпосередньо досліджені судом докази в сукупності, за результатами судового розгляду, суд прийшов до висновку, що відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого за ч. 2 ст.15п. 13 ч. 2 ст.115 КК України, слід ухвалити виправдувальний вирок, оскільки не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому він обвинувачується.
		Так, згідно вимогст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		Судовий розгляд, як зазначено встатті 337 КПК України, проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акта.
		Відповідно до вимогст. 370 КПКУкраїни судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно дост. 94 КПК України.
		Як було з`ясовано в ході судового розгляду, обвинувачений наніс легкі тілесні ушкодження потерпілому, після того як потерпілий ОСОБА_9 намагався завдати йому ушкодження ножем. Як зазначає сам потерпілий ОСОБА_9 , ОСОБА_8 не мав наміру його вбивати, а конфлікт стався через те, що ОСОБА_9 щось не те сказав або вдарив обвинуваченого. Про те, що в руках ОСОБА_9 був ніж вказує обвинувачений ОСОБА_8 та свідок ОСОБА_20 .. 
		Крім того, в обвинувальному акті вказано, що після нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 втратив свідомість та впав на підлогу. Тобто ОСОБА_8 виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, так як потерпілий, не маючи змоги припинити насильницькі дії нападника або втекти, з метою збереження свого життя та здоров`я, втратив свідомість та припинив чинити опір. Після чого ОСОБА_8 , вважаючи, що довів злочин до кінця, вийшов з будинку та зник у невідомому напрямку. Однак дане обвинувачення не підтверджується матеріалами справи, так як в судовому засіданні, як потерпілий так і обвинувачений вказували на те, що ОСОБА_9 свідомість не втрачав. Під час проведення судово  медичного освідування ОСОБА_9 також вказував, що свідомості він не втрачав. 
		Крім того, на досудовому слідстві не досконало встановлено свідків даної події, оскільки неповнолітній свідок вказував, що свідком конфлікту, яка і припинила його, була бабуся ОСОБА_10 , спростувати або підтвердити це суд немає можливості, адже потерпілий та обвинувачений вказували, що під час конфлікту вони були вдвох. Якщо свідками даного конфлікту були присутні в будинку інші особи, тому не зрозумілим є обставини не виклику швидкої допомоги та поліції, тим паче в разі втрати свідомості потерпілим.
		Згідно ч.2 ст.15 КК України замах на вчинення кримінального правопорушення є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.
		Які саме дії обвинуваченого свідчать про вчинення ним замаху на умисне вбивство в формулюванні обвинувачення, взагалі не відображено.
		Умисне вбивство може бути вчинене з прямим умислом, коли винний усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння ( дії або бездіяльності ), передбачає його суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини і бажає її настання, або з непрямим умислом  коли винний хоча і не бажає настання смерті іншої людини, але свідомо припускає її настання.
		Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їхні стосунки. 
		Так, як встановлено в судовому засіданні, тілесні ушкодження потерпілому були нанесені обухом сокири, що підтверджується показами обвинуваченого та згідно висновку експерта встановлено, що тілесні ушкодження утворились від дії: тупих твердих предметів ( синець ) та твердих тупих предметів з обмеженою поверхнею ( рани ). Дані тілесні ушкодження, а саме: синець відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, рани  до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. 
		Намір вбити прокурором не доведено.Відповідальність у таких випадках повинна наставати лише за наслідки, які фактично було заподіяні. В даному випадку  легке тілесне ушкодження та легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я 
		Відповідно до ч. 1 ст.92КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частини другої цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках - на потерпілого.
		Згідно з положеннями статті 62Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Дана презумпція невинуватості є одним із основних принципів сучасного кримінального провадження, що в Україні визнана відправною точкою правосуддя. Окрім того, це положення закріплено в пункті 2 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, в якій зазначено, що кожен обвинувачений в скоєнні кримінального злочину вважається невинним, до тих пір поки його винність не буде встановлена в законному порядку.
		При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання обвинувачених винуватими у вчиненні інкримінованих їм діянь суд керується стандартом доведення, тобто стандартом переконання, визначеним частинами другою та четвертою статті 17КПК України, зокрема тим, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а також те, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Таким чином, провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримавшись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримавшись принципу диспозитивності, тобто діючи виключно у межах своїх повноважень та компетенції, вирішивши у вказаному кримінальному провадженні лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень, зберігаючи при цьому об`єктивність і неупередженість та створивши при цьому необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання ними процесуальних обов`язків, суд дійшов висновку про необхідність відповідно до п. 1 ч. 1 ст.373КПК України ухвалення у даному кримінальному провадженні виправдувального вироку у зв`язку із тим, що стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.15 п.13 ч.2 ст.115 КК України. 
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
		Процесуальні витрати по справі слід віднести за рахунок держави.
		Керуючись ст.ст.6,32,62 Конституції України, ст.ст.2,3,7,8,9,17,23,41, 94,214,223, 246,258,260,278,284,291,370,373,374 КПК України, суд, -
		у х в а л и в:
		ОСОБА_8 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.15 п.13 ч.2 ст.115 КК Українита виправдати згідно п.1 ч.1ст. 373 КПК України, оскільки не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа.
		Речові докази, які передані в камеру зберігання речових доказів Христинівського відділення поліції Уманського ВП ГУНП в Черкаській області: марлевий тампон, відрізок тканини, підодіяльник синього кольору, плед кремового кольору, штани сірого кольору, наволочку кремового кольору, сорочку в клітинку, спортивні штани чорного кольору, кофту ( светр ) темно  сірого кольору, кофту світлого кольору - знищити, сокиру  повернути власнику. 
		Процесуальні витрати по справі віднести за рахунок держави.
		На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Черкаського апеляційного суду через Уманський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		Головуюча суддя: ОСОБА_1 
		 
		Судді ОСОБА_2 
		 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...