Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 125/1737/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про спонукання виконати або припинити певні дії.
Надіслано для оприлюднення: 24.01.2022. Зареєстровано: 25.01.2022. Забезпечено надання загального доступу: 26.01.2022.
Дата набрання законної сили: 28.01.2022
Номер судового провадження: 2/125/575/2021

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		125/1737/21
		2/125/575/2021
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		17.12.2021                                                          м. Бар Вінницької області
		 
		Барський районний суд Вінницької області в складі:
		головуючої судді Салдан Ю. О.,
		 
		секретар судового засідання Гаврищук К. М., 
		за участі: позивача ОСОБА_1 
		відповідача ОСОБА_2 
		третьої особи ОСОБА_5 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_6 про встановлення заборони розміщення інформації про особисте життя дітей у вигляді відеозйомки у соціальних мережах Інтернет та відшкодування моральної шкоди,
		 
		У С Т А Н О В И В :
		1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
		В обґрунтування позову позивач зазначила, що після розлучення з чоловіком їх спільні діти (13-річка дочка ОСОБА_3 і 9-річний син ОСОБА_5 ) періодично перебувають то в неї, то в батька, оскільки місце проживання дітей не визначалося. У серпні 2021 після повернення від батька донька розповіла, що його дружина - відповідач у справі - примушувала дітей до зйомки відео, яке вона потім поширила у мережі Інтернет у своєму акаунті (обліковому записі) у соціальній мережі ТікТок. Вказана соціальна мережа є китайським соцмедійним застосунком для створення і поширення відеофайлів та онлайн трансляцій. Позивач вказувала, що не давала дозволу на публікацію відео з її дітьми і такі дії відповідача порушили право дітей на повагу до приватного життя. Крім того, це відео зганьбило її та дітей, призвело до стресу, душевних і моральних страждань позивача від приниження честі та гідності. Вважала, що зміст відео негативно впливає на соціально-психічний, духовний і культурний розвиток дітей.
		Посилаючись на вказане позивач просила заборонити відповідачу ОСОБА_2 поширювати в мережі Інтернет фото- та відеоматеріали стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_5 без отримання дозволу від позивача, зобов`язати відповідача видалити зі своїх сторінок у соціальних мережах Інтернету фото- та відеоматеріали з зображенням ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , стягнути з відповідача на користь позивача, яка діє в інтересах неповнолітніх дітей, моральну шкоду у розмірі п`ять тисяч гривень, а також судові витрати.
		Відповідач відзиву на позов не подала. 
		Третя особа ОСОБА_6 надіслав до суду письмові пояснення, за змістом яких він є батьком дітей, в інтересах яких заявлено позов, а відповідач є його теперішньою дружиною. Зазначив, що позовні вимоги підтримує в частині вимоги щодо заборони відповідачу поширювати у соціальних мережах Інтернет фото- та відеозображення дітей без отримання дозволу позивача ОСОБА_1 . В іншій частині проти позову заперечив, зазначивши, що спірне відео було видалено з соцмережі ще у серпні 2021 до подачі позову до суду, а тому вимога щодо зобов`язання відповідача видалити відео є недоречною. Вказав також, що вимога про стягнення моральної шкоди є безпідставною, оскільки відповідач відзняла відео в ігровій формі, виключно для розваги дітей, і без намірів нашкодити дітям чи принизити їх. Стверджував, що позивач не надала жодних доказів того, що публікація відео принизила її чи призвела до стресу і нервового зриву. 
		Позивач надіслала до суду відповідь на письмові пояснення третьої особи, у якій зазначила, що виходячи з того, що третя особа, як батько дітей, не надавав згоди на зйомку відео, то відповідач свідомо порушила права дітей. Крім того, дії відповідача спричинили погіршення стосунків між позивачем і батьком дітей, що також впливає на психологічний стан дітей. 
		У судовому засіданні позивач позов підтримала і просила його задовольнити з викладених у ньому підстав. 
		Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечила, вважаючи його безпідставним. Пояснила, що дітей до зйомок відео не примушувала, воно знято в ігровій формі, це була ідея дітей, яку відповідач підтримала з метою їх заохочення і налагодження спілкування із ними. Спірне відео видалено із соцмережі ще в серпні 2021 року. Вказала також, що відповідач не довела, що відео призвело до стресу та нервового зриву позивача. Зобов`язалася більше не публікувати в Інтернеті жодних фото чи відео із зображенням дітей позивача. 
		У судовому засіданні позивач і відповідач під час з`ясування обставин справи визнали ту обставину, що на час розгляду справи спірне відео із зображенням дітей позивача видалено з акаунта відповідача у соціальній мережі ТікТок. 
		У судовому засіданні третя особа ОСОБА_6 надав пояснення, які аналогічні за змістом його письмовим поясненням. Додатково пояснив, що він не надавав попередньої згоди на зйомку і публікацію спірного відео у соціальній мережі, однак, побачивши відео після його публікації, заперечень проти нього не висловив. Зазначив, що відео перебувало у соціальній мережі більше року до того моменту, коли його побачила позивач. 
		 
		2. Процесуальні дії у справі
		20.10.2021 відкрито провадження у справі і постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
		Ухвалою суду від 02.11.2021 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_6 . 
		22.11.2021 закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті. 
		 
		3. Фактичні обставини, встановлені судом
		Позивач ОСОБА_1 є матір`ю малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьком дітей є третя особа ОСОБА_6 . Ці обставини підтверджуються даними свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 , яке видано повторно 05.04.2018 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Барського районного управління юстиції у Вінницькій області, даними свідоцтва про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_2 , яке видано повторно 05.04.2018 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Барського районного управління юстиції у Вінницькій області.
		Згідно із рішенням Барського районного суду Вінницької області від 27.12.2017 було розірвано шлюб між позивачем ОСОБА_1 і третьою особою ОСОБА_6 . 
		Місце проживання дітей ОСОБА_3 і ОСОБА_5 зареєстровано за місцем проживання матері ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане підтверджується довідкою КП «Бар-благоустрій» від 16.08.2021 №482. 
		20.06.2020 третя особа ОСОБА_6 зареєстрував шлюб з відповідачем ОСОБА_2 , на момент розгляду справи вони спільно проживають у зареєстрованому шлюбі по АДРЕСА_2 . Вказані обставини не оспорювалися сторонами і підтверджуються даними довідки №114 від 09.09.2021, виданої старостою Войнашівського старостинського округу Барської міської ради Вінницької області, даними свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого 20.06.2020 Барським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).
		       Відповідач ОСОБА_2 здійснила відеозйомку дітей позивача ОСОБА_3 і ОСОБА_5 та опублікувала це відео у своєму акаунті (обліковому записі) у соціальній мережі ТікТок без отримання дозволу позивача ОСОБА_1 . Ці обставини підтверджуються наданою позивачем копією відеозапису на електронному носії і визнавалися сторонами у судовому засіданні. 
		На відеозаписі зображено, як голос за кадром задає питання, у відповідь на які відповідач, тримаючи дітей за голови, своїми рукам почергово опускає голови дітей у посудину з водою, частково занурюючи обличчя кожної дитини у воду. Діти виглядають веселими, при цьому посміхаються. 
		       На момент розгляду справи вказане відео видалено з акаунта (облікового запису) відповідача у соціальній мережі ТікТок. Ці обставини визнали сторони у судовому засіданні і відповідно до частини 1 статті 82 ЦПК України вони не підлягають доказуванню. 
		 
		4. Оцінка суду і застосовані судом норми права
		       Як встановлено судом, спір між сторонами виник з приводу публікації відповідачем дослідженого під час судового засідання відеозапису за участю дітей позивача у її акаунті у соціальній мережі ТікТок. Позивач не надала, і під час судового розгляду не здобуто доказів того, що відповідач публікувала інші відео чи фотографії із зображеннями дітей, чи публікувала спірне відео в інших соціальних мережах, ніж ТікТок. 
		Позивач стверджувала, що права дітей порушені не лише самим фактом публікації відео без згоди матері, а й зміст відео є таким, що порушує права дітей. Зокрема, на її думку, занурення обличчя дітей у воду несло потенційну небезпеку для їх здоров`я, оскільки могло бути перекрито дихання, і такі дії відповідача демонструють зневажливе ставлення до дітей, ганьблять честь і гідність дітей і позивача. Крім того, оскільки відповідач у такий спосіб відповідає на певні питання, то поширено й інформацію про приватне життя дітей. 
		Батько дітей не вважав їхні права порушеними, оскільки він хоч і не надавав попередньої згоди на публікацію спірного відео, проте, побачивши його після оприлюднення в мережі Інтернет, не висловив своїх заперечень проти нього. Відтак, погодив такі дії відповідача, не знайшовши у змісті відео нічого поганого.
		Вирішуючи цей спір, суд керується таким. 
		Згідно зі статтею 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
		Відповідно до частини 1 Закону України «Про охорону дитинства» забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити.
		Відповідно до статті 151 Сімейного кодексу України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.  Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам.  Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
		Отже, прерогатива у виборі форм і методів виховання, які знаходяться в рамках закону і моральних засад суспільства, належить саме батькам дитини.
		Відповідно до частин першої та другої статті 307 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру. Фізична особа, яка погодилася на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, може вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя. Витрати, пов`язані з демонтажем виставки чи запису, відшкодовуються цією фізичною особою.
		Згідно зі статтею 308 ЦК України фотографія, інші художні твори, на яких зображено фізичну особу, можуть бути публічно показані, відтворені, розповсюджені лише за згодою цієї особи, а в разі її смерті - за згодою осіб, визначених частиною четвертою статті 303 цього Кодексу. Якщо фізична особа позувала авторові за плату, фотографія, інший художній твір може бути публічно показаний, відтворений або розповсюджений без її згоди. Фотографія може бути розповсюджена без дозволу фізичної особи, яка зображена на ній, якщо це викликано необхідністю захисту її інтересів або інтересів інших осіб.
		Тлумачення норм статей 307 і 308 ЦК України дає підстави для висновку про те, що, за загальним правилом, фізична особа може бути сфотографована або знята на відео лише за її згодою. Так само фотографія і відео, які містять зображення фізичної особи, можуть бути публічно показані, відтворені, розповсюджені тільки за згодою фізичної особи. Винятком із цього правила є випадки, за яких: фізична особа позувала авторові за плату; це викликано необхідністю захисту інтересів зображеної фізичної особи або інтересів інших осіб.
		Право на захист свого зображення відповідно до приписів ЦК України належить до особистих немайнових прав фізичної особи, що забезпечують її соціальне буття. 
		Згідно з частиною 1 статті 272 ЦК України фізична особа здійснює особисті немайнові права самостійно. В інтересах малолітніх, неповнолітніх, а також повнолітніх фізичних осіб, які за віком або за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої особисті немайнові права, їхні права здійснюють батьки (усиновлювачі), опікуни, піклувальники.
		Відповідно до статті 31 ЦК України, особи, які не досягли чотирнадцяти років (малолітні особи), мають часткову цивільну дієздатність. Така особа має право:  самостійно вчиняти дрібні побутові правочини; здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.  При цьому правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість.
		Отже, відповідно до наведених приписів законодавства зйомка і публікація відео у мережі Інтернет із зображенням малолітньої особи не належить до тих дій, які малолітня особа має право здійснювати самостійно. 
		Законними представниками малолітніх дітей є їх батьки (усиновлювачі) (частина 1 статті 242 ЦК України).
		За змістом статті 141 Сімейного кодексу України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.  Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу, який стосується питання тимчасового виїзду за межі України.
		Таким чином, на відеозйомку малолітньої особи і публікацію відео із зображенням малолітньої особи в мережі Інтернет необхідна згода обох її батьків. Відзнявши відео із зображенням малолітніх осіб і опублікувавши його у мережі Інтернет без згоди матері, відповідач вчинила неправомірно і порушила право дітей на захист свого зображення. 
		Дослідивши у судовому засіданні зміст спірного відео, суд не знайшов підстав для висновку про те, що відповідач залучила дітей до зйомок із застосуванням примусу, оскільки з відеозапису вбачається, що діти сміються і сприймають усе як розвагу. Про відсутність примусу стверджував і батько дітей. Водночас, у силу вимог закону малолітні діти позбавлені права самостійно вирішувати питання про їх участь у зйомці чи публікації відео за їх участю. Тому відсутність примусу з боку відповідача не впливає на вищезазначені висновки суду стосовно неправомірності дій відповідача без отримання згоди матері.
		Як пояснила відповідач, це відео було відтворенням відео інших користувачів у мережі ТікТок. Таке відео набуло популярності у цій соціальній мережі, саме тому діти вибрали його для зйомок. 
		Проаналізувавши зміст відеозапису суд також не знайшов підстав для висновку про те, що опубліковане відео принижує честь і гідність дітей, чи демонструє зневажливе ставлення до дітей. Так, відеозапис не містить дій чи висловлювань образливого чи дискримінаційного характеру, не містить лайливих слів чи неґречного глузування, поведінка дітей і відповідача на відео явно свідчить про жартівливий характер відео. Питання, які ставить голос за кадром, мають загальний характер, і відповіді на них не розкривають обставин приватного життя дітей.
		Найбільше обурення позивача викликав той момент, коли відповідач, тримаючи дітей за голови, почергово занурює їх обличчя у воду. Суд вважає, що цей момент, маючи ігрову форму, не демонструє високої поваги до особистості дитини. Водночас, зміст цих кадрів не перевищує настільки рівень нейтральності, щоб констатувати прояв зневаги до дітей. 
		Суд зауважує, що публікація відеозаписів подібного характеру є поширеним явищем серед користувачів соціальних мереж, що є загальновідомим фактом. Проте це не означає, що бездумне слідування масовій культурі відповідає якнайкращим інтересам дитини. Кожна дитина має право на створення з боку близьких дорослих таких умов, щоб її участь у соціальних мережах була в якнайкращих інтересах дитини, зокрема, сприяла розвитку її індивідуальності, розвитку навичок і здібностей дитини, забезпечувала усвідомлене самовираження дитини в дусі поваги до прав і свобод інших людей, інституцій держави та моральних засад суспільства. Завдання осіб, які відповідають за виховання дитини, допомогти їй обрати ті форми самовираження, які показуватимуть іншим, особливо дітям, гідний приклад і мотивацію до розвитку особистості. 
		У цій справі відповідач підтвердила, що зйомка відео не мала жодної конкретної цілі, а була спрямована лише на розвагу дітей, при чому жодних інформаційно-виховних бесід стосовно загроз, які потенційно несе безконтрольна участь малолітніх дітей у соціальних мережах, а також щодо репутаційних ризиків публікації відео як для самих дітей, так і їх батьків, відповідач із дітьми не проводила. 
		Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд вважає, що за конкретних обставин цієї справи, з урахуванням змісту відеозапису, дії відповідача є такими, що не відповідали якнайкращим інтересам дитини. 
		Відповідно до статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Згідно із частиною першою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її прав. Моральна шкода полягає, зокрема,  у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
		Таким чином, своїми неправомірними діями, які виразилися у зйомці і публікації відео без згоди матері, враховуючи характер відео, який не відповідає якнайкращим інтересам дітей, відповідач завдала дітям і їхній матері моральної шкоди. 
		Враховуючи усі обставини цієї справи суд вважає, що, виходячи з вимог розумності і справедливості, з відповідача на користь позивача, яка діє в інтересах дітей, слід стягнути одну тисячу гривень як відшкодування завданої дітям моральної шкоди. 
		Оскільки судом встановлено, що на момент розгляду справи спірне відео було видалено із соціальної мережі, суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про зобов`язання відповідача видалити із своїх сторінок у соціальних мережах спірне відео. 
		Отже, позовні вимоги слід задовольнити частково і заборонити відповідачу поширювати у мережі Інтернет фотоматеріали та відеоматеріали із зображенням ОСОБА_3 та ОСОБА_5 без отримання дозволу від ОСОБА_1 , а також стягнути на користь позивача, яка діє в інтересах неповнолітніх дітей, моральну шкоду у розмірі 1000,00 (тисяча) гривень.
		 
		5. Розподіл судових витрат між сторонами
		Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Позивачем сплачено 1816 гривень судового збору.
		Оскільки позов задоволено частково, то з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 908 гривень, пропорційно до задоволених позовних вимог.
		 
		Керуючись ст. ст. 263-265, 273 ЦПК України, суд, - 
		 
		У Х В А Л И В :
		Позов  ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх  ОСОБА_3 та  ОСОБА_5 до  ОСОБА_2 , третя особа  ОСОБА_6 про встановлення заборони розміщення інформації про особисте життя дітей у вигляді відеозйомки у соціальних мережах Інтернет та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
		Заборонити ОСОБА_2 поширювати у мережі Інтернет фотоматеріали та відеоматеріали із зображенням ОСОБА_3 та ОСОБА_5 без отримання дозволу від ОСОБА_1 .
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_5 моральну шкоду у розмірі 1000,00 (тисяча) гривень.
		Стягнути з  ОСОБА_2  на користь  ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Повний текст рішення складено 28.12.2021.
		 
		Учасники справи:
		ОСОБА_1 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
		ОСОБА_2 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;
		ОСОБА_6 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
		 
		 
		 
		Суддя                                                                 Юлія САЛДАН

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...