Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 216/4652/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадського порядку та моральності; Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого.
Надіслано судом: 24.01.2022. Зареєстровано: 25.01.2022. Забезпечено надання загального доступу: 26.01.2022.
Дата набрання законної сили: 01.06.2022
Результат оскарження 01.12.2022 Касаційний кримінальний суд Верховного Суду: залишено рішення першої та апеляційної інстанції без змін
Номер судового провадження: 1-кп/210/42/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017040720000999

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		В И Р О К 
		іменем України
		Справа № 216/4652/17 
		Провадження № 1-кп/210/42/22 
		"24" січня 2022 р.                                     
		 
		Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: 
		 
		головуючого-судді: ОСОБА_1 ,
		 
		за участі секретарів судового засідання: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		 ОСОБА_4 ,
		 
		прокурорів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		 
		потерпілої: ОСОБА_7 ,
		 
		представника потерпілої ОСОБА_7 , - адвоката: ОСОБА_8 ,
		 
		представника потерпілого, - органу опіки та 
		піклування виконкому Центрально-Міської районної
		у місті ради: ОСОБА_9 ,
		 
		обвинувачених: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
		 
		захисника обвинуваченої ОСОБА_10 , - адвоката: ОСОБА_12 ,
		 
		захисника обвинуваченого ОСОБА_11 , -
		адвоката: ОСОБА_13 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, кримінальне провадження №12017040720000999 від 03 червня 2017 року, за зміненим обвинуваченням, відносно:
		 
		ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, українки за національністю, громадянки України, маючої вищу освіту, працюючої дільничним маркшейдером шахти «Октябрська», заміжньої, маючої на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дітей-вихованців, переданих їй державою на виховання: ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
		 
		за правовою кваліфікацією у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.297 ч.3, 383 ч.2, 384 ч.2 КК України, та відносно:
		 
		ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце народження: м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, українця за національністю, громадянина України, маючого професійно-технічну освіту, офіційно не працюючого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дітей-вихованців, переданих йому державою на виховання: ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		 
		за правовою кваліфікацією у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.297 ч.3, 384 ч.2 КК України, - 
		 
		 В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спільно зі своїми - чоловіком ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , дітьми, синами - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , донькою - ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , а також дітьми-вихованцями, переданими їм державою на виховання - ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживали в створеному, відповідно до рішення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради від 20 квітня 2016 року №140, дитячому будинку сімейного типу, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 .
		 
		Відповідно до п.7.1 вказаного рішення призначено виплату державної соціальної допомоги на малолітніх дітей-вихованців та грошового забезпечення ОСОБА_11 та ОСОБА_10 у межах видатків передбачених у державному бюджеті. При цьому, відповідно до п.7.2 рішення, виплати на дітей та грошове забезпечення батькам-вихователям здійснюється щомісячно до 20 числа.
		 
		02 червня 2017 року у ранковий час ОСОБА_10 , в ліжку спальної кімнати, розташованій в приміщенні дитячого будинку сімейного типу за адресою: АДРЕСА_1 , виявила померлою свою малолітню вихованку ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що вона по мобільному телефону повідомила свого чоловіка ОСОБА_11 , який в цей час перебував за місцем своєї роботи.
		 
		При цьому, причину смерті ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відповідно до: висновку експерта №985 від 30 червня 2017 року за результатами проведення судово-медичної експертизи з-за обвуглення, руйнації, зневоднення та гнилісних змін тканини та органів трупа визначити не виявилося можливим; висновку експерта №226 від 14 грудня 2017 року за результатами проведення комісійної судово-медичної експертизи внаслідок обвуглення тіла з прогоранням до кісток голови, тулубу, кінцівок, не дало можливості комісії експертів встановити.
		 
		Крім того, відповідно до висновку експерта №226 від 14 грудня 2017 року за результатами проведення комісійної судово-медичної експертизи «у зв`язку з відсутністю будь-яких трупних явищ, які є судово-медичними критеріями встановлення терміну настання смерті, внаслідок різкого обвуглення всього тіла, встановити дату та час настання смерті дитини ОСОБА_21 немає можливості».
		 
		02 червня 2017 року, близько 13:00 години, ОСОБА_10 спільно зі своїм чоловіком ОСОБА_11 , перебуваючи в приміщенні дитячого будинку сімейного типу, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи про необхідність повідомити про смерть малолітньої ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , правоохоронним органам, медичним працівникам, соціальним службам та близьким родичам, об`єктивно маючи при цьому таку можливість, вирішили приховати факт її смерті.
		 
		При цьому ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , розуміючи, що факт смерті малолітньої ОСОБА_21 може бути розцінено органами опіки та піклування, як невиконання батьками-вихователями обов`язків щодо належного виховання, розвитку та утримання дітей, що має бути підставою для припинення договору про створення дитячого будинку сімейного типу, та як наслідок втрату можливості отримання ними виплат за рахунок коштів державного бюджету державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування і грошового забезпечення, діючи умисно, з корисливих мотивів, зневажаючи моральні засади суспільства в частині поваги до померлих, нехтуючи існуючими в суспільстві загальноприйнятими моральними принципами, традиціями та релігійними положеннями щодо поховання померлих, в порушення вимог ст.ст.6, 26 Закону України «Про поховання та похоронну справу», порушуючи право людини на поховання її тіла і належне ставлення до тіла після смерті, зневажаючи тим самим пам`ять про померлу людину, і в подальшому, демонструючи свою байдужість, вступили поміж собою в попередню змову щодо наруги над тілом малолітньої померлої ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , шляхом його спаління та подальшого приховання тіла від державних органів.
		 
		Так, 02 червня 2017 року, близько 17:00 години ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою зі своїм чоловіком ОСОБА_11 , у відсутність інших дітей та очевидців, помістили тіло малолітньої померлої ОСОБА_21 у два побутові поліетиленові пакети та перенесли його з приміщення будинку в салон належного їм автомобілю марки «Volkswagen Transporter», реєстраційний номер НОМЕР_1 , білого кольору, що стояв на подвір`ї.
		 
		Відразу після цього, зазначені особи, продовжуючи свої злочинні дії, направлені на подальшу наругу над тілом малолітньої померлої ОСОБА_21 цим же автомобілем, під управлінням ОСОБА_11 приїхали в безлюдне місце - до ділянки лісосмуги, розташованої на межі Дніпропетровської та Миколаївської областей, недалеко від автомобільної траси Н11 Дніпро-Миколаїв.
		 
		Зупинивши автомобіль на узбіччі дороги, ОСОБА_10 продовжуючи свої злочинні дії, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб зі своїм чоловіком ОСОБА_11 перенесли тіло померлої малолітньої ОСОБА_21 , обгорнуте в поліетиленові пакети з салону вказаного транспортного засобу вглиб лісосмуги, де помістили труп в заздалегідь заготовлений ними для цієї мети металевий короб, який підшукали у себе в будинку.
		 
		Відразу ж після цього, ОСОБА_10 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих спонукань, за попередньою змовою з ОСОБА_11 , з метою наруги над тілом померлої малолітньої ОСОБА_21 та приховання трупу від органів держави, за допомогою зібраних у лісосмузі дров та заздалегідь заготовленого для цієї мети бензину, що містився в пластиковій каністрі, підпалили труп малолітньої ОСОБА_21 , уже вкладений у вищезазначений металевий короб, та в період часу приблизно з 18:30 години до 21:00 години 02 червня 2017 року, спалювали його на території лісосмуги, нехтуючи моральними засадами суспільства в частині поваги до померлих.
		 
		Після обгоряння тіла малолітньої померлої ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_10 , продовжуючи діяти за попередньою змовою з ОСОБА_11 , з корисливих мотивів, зневажаючи суспільною пам`яттю про померлого, демонструючи своє негативне ставлення до нього, виявляючи зневагу до суспільних і релігійних принципів та традицій у цій сфері, помістили прах та дрібні останки з обгорілого трупу малолітньої ОСОБА_21 в поліпропіленовий мішок, а інші останки - в побутовий поліетиленовий пакет, та цим же автомобілем марки «Volkswagen Transporter», реєстраційний номер НОМЕР_1 , білого кольору, під керуванням ОСОБА_11 поїхали в напрямку м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
		 
		За шляхом руху, приблизно о 21:30 годині 02 червня 2017 року, співучасник злочину ОСОБА_22 зупинивши автомобіль, на ділянці автомобільної траси Н11 Дніпро-Миколаїв поблизу двох водойм, розташованих на відстані 5,0км від с. Зелена Балка Криворізького району Дніпропетровської області, продовжуючи нехтувати моральними засадами суспільства в частині поваги до померлих, діючи із корисливих мотивів, за попередньою змовою зі своєю дружиною ОСОБА_10 , висипав прах та дрібні останки трупу на березі в одну з водойм, а металевий короб, що використовувався при спалінні тіла - в іншу, де 04 червня 2017 року під час огляду працівниками поліції узбережжя водойми поблизу автомобільної траси Н11 Дніпро-Миколаїв вилучені фрагменти кісток та м`язової тканини, які відповідно до висновку експерта №971 від 30 червня 2017 року за результатами проведеної судово-медичної експертизи, «належать людині, вік якої менше 20 років».
		 
		Після цього, приблизно о 22:10 годині співучасники злочину ОСОБА_11 та ОСОБА_10 цим же автомобілем повернулися за місцем свого мешкання - до дитячого будинку сімейного типу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
		 
		Перебуваючи на подвір`ї зазначеного будинку ОСОБА_11 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10 , виконуючи свою частину ролі у вчиненому злочині, підшукав фрагмент шлакоблоку, який за допомогою проволоки примотав до поліетиленового пакету з останками малолітньої померлої ОСОБА_21 , що продовжував зберігати у салоні власного автомобілю марки «Volkswagen Transporter», та керуючи даним транспортним засобом, приїхав на безлюдний берег водойми, розташованої між вулиць Фруктова та Зарічна в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, де після 22:30 години 02 червня 2017 року затопив зазначені останки малолітньої померлої ОСОБА_21 прив`язані до фрагменту шлакоблоку на дні даної водойми, де 06 червня 2017 року під час огляду працівниками поліції водойми та берега водойми, розташованої між вулиць Фруктова та Зарічна в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, вилучені останки тіла, які відповідно до висновку експерта №985 від 30 червня 2017 року за результатами проведеної судово-медичної експертизи «належать трупу жіночої статі, дитячого віку, мають обгорання та обвуглення тіла, заподіяного від відкритого полум`я або високої температури, об`єктивних ознак при життєвості термічних дій не виявлено. Також виявлене фрагментування тканин голови в області склепіння черепу, яке виникло внаслідок дії якихось твердих предметів, конструктивні особливості яких встановити не можливо; морфологічних ознак прижиттєвої дії тупих твердих предметів при експертизі трупу не виявлено».
		 
		Згідно з висновком судової молекулярно-генетичної експертизи №323 від 30 червня 2017 року, вірогідність того, що обвуглені останки, виявленні 04 червня 2017 року та 06 червня 2017 року у різних водоймах, належать одній дівчинці, а саме ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , складає не менше 99,999999999999999922%.
		 
		Своїми умисними діями ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ст.297 ч.3 КК України, за ознаками наруги над тілом (останками, прахом) померлого, вчиненої за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
		 
		Крім того, 03 червня 2017 року, у період часу з 21:00 години по 22:00 годину, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в приміщенні службового кабінету №333 Довгинцівського ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області (на теперішній час Відділення поліції №1 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області), розташованому за адресою: вул. Леоніда Бородича, 5 в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, будучи попередженою про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань згідно ст.384 КК України під підпис, діючи умисно, будучи ознайомленою з положеннями ст.63 Конституції України щодо права відмовитись давати показання або пояснення щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, достовірно знаючи, що повідомляє відомості, які не відповідають дійсності, свідомо надала слідчому слідчого відділення Довгинцівського ВП ГУНП в Дніпропетровській області (на теперішній час Відділення поліції №1 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області) лейтенанту поліції ОСОБА_23 , завідомо неправдиві показання в якості потерпілої, які мали доказове значення при проведенні досудового розслідування по кримінальному провадженню №12017040720000999 від 03 червня 2017 року.
		 
		Так, ОСОБА_10 , переслідуючи за мету, уникнення притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ст.297 ч.3 КК України, та створення тим самим штучних доказів захисту, розуміючи, що факт смерті малолітньої ОСОБА_21 може бути розцінено органами опіки та піклування, як невиконання батьками-вихователями обов`язків щодо належного виховання, розвитку та утримання дітей, що має бути підставою для припинення договору про створення дитячого будинку сімейного типу, та як наслідок втрату можливості отримання ними виплат за рахунок коштів державного бюджету державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування і грошового забезпечення, діючи з корисливих мотивів, в ході допиту в якості потерпілої повідомила недостовірні відомості про факти та обставини, що входять у предмет доказування по кримінальному провадженні №12017040720000999 від 03 червня 2017 року та такими показами ввела в оману слідство. 
		 
		Зокрема, ОСОБА_10 , повідомила про те, що 03 червня 2017 року, приблизно о 06:30 годині, вона разом з чоловіком ОСОБА_11 та їх вихованкою - малолітньою ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , знаходилися на вокзальній площі по АДРЕСА_1 , де разом з чоловіком виявили відсутність малолітньої ОСОБА_21 , яка зникла при невідомих їм обставинах, про що повідомили по мобільному телефону поліції.
		 
		Своїми умисними діями ОСОБА_10 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст.384 ч.2 КК України, за ознаками завідомо неправдивого показання потерпілого, поєднаного зі штучним створенням доказів захисту, вчиненого з корисливих мотивів.
		 
		Крім того, 03 червня 2017 року, у період часу з 18:00 години по 20:00 годину ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , перебуваючи в приміщенні службового кабінету №331 Довгинцівського ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області (на теперішній час Відділення поліції №1 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області), розташованому за адресою: вул. Леоніда Бородича, 5, в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань згідно ст. 384 КК України під підпис, діючи умисно, будучи ознайомленим з положеннями ст.63 Конституції України щодо права відмовитись давати показання або пояснення щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, та з положеннями п.3 ч.1 ст.66 КПК України щодо права відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім`ї, що можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ним, близькими родичами чи членами його сім`ї кримінального правопорушення, достовірно знаючи, що повідомляє відомості, які не відповідають дійсності, свідомо надав слідчому слідчого відділення Довгинцівського ВП ГУНП в Дніпропетровській області (на теперішній час Відділення поліції №1 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області) капітану поліції ОСОБА_24 , завідомо неправдиві показання в якості свідка, які мали доказове значення при проведенні досудового розслідування по кримінальному провадженню №12017040720000999 від 03 червня 2017 року.
		 
		Так, ОСОБА_11 , переслідуючи за мету, уникнення притягнення до кримінальної відповідальності за учинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ст.297 ч.3 КК України, та створення тим самим штучних доказів захисту, розуміючи, що факт смерті малолітньої ОСОБА_21 може бути розцінено органами опіки та піклування, як невиконання батьками-вихователями обов`язків щодо належного виховання, розвитку та утримання дітей, що має бути підставою для припинення договору про створення дитячого будинку сімейного типу, та як наслідок втрату можливості отримання ними виплат за рахунок коштів державного бюджету державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування і грошового забезпечення, діючи з корисливих мотивів, в ході допиту свідка повідомив недостовірні відомості про факти та обставини, що входять у предмет доказування по кримінальному провадженні №12017040720000999 від 03 червня 2017 року та такими показами ввів в оману слідство. 
		 
		Зокрема, ОСОБА_11 , повідомив про те, що 03 червня 2017 року, приблизно о 06:30 годині, він разом з дружиною ОСОБА_10 та їх вихованкою - малолітньою ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , знаходилися на вокзальній площі по АДРЕСА_1 , де разом з дружиною виявили відсутність малолітньої ОСОБА_21 , яка зникла при невідомих їм обставинах, про що повідомили по мобільному телефону поліції.
		 
		За наданими свідком ОСОБА_11 показаннями, слідчим ОСОБА_24 складено протоколу допиту свідка від 03 червня 2017 року, ознайомившись зі змістом якого, ОСОБА_11 , власноручно підтвердив дійсність та правильність наданих їм показань та поставив свій підпис.
		 
		Своїми умисними діями ОСОБА_11 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.384 ч.2 КК України, за ознаками завідомо неправдивого показання свідка, поєднаного зі штучним створенням доказів захисту, вчиненого з корисливих мотивів.
		 
		Крім того, 03 червня 2017 року, приблизно о 08:30 годині ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в приміщенні службового кабінету №333 Довгинцівського ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області (на теперішній час Відділення поліції №1 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області), розташованому за адресою: вул. Леоніда Бородича, 5 в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, будучи попередженою про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, діючи умисно, достовірно знаючи, що малолітня ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померла, та її тіло нею та ОСОБА_11 спалене та сховане, тобто усвідомлюючи, що повідомляє відомості, які не відповідають дійсності, свідомо надала слідчому слідчого відділення Довгинцівського ВП ГУНП в Дніпропетровській області (на теперішній час Відділення поліції №1 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області) лейтенанту поліції ОСОБА_23 , завідомо неправдиве повідомлення про зникнення малолітньої вихованки ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
		 
		Так, ОСОБА_10 , переслідуючи за мету, уникнення притягнення до кримінальної відповідальності за учинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ст.297 ч.3 КК України, розуміючи, що факт смерті малолітньої ОСОБА_21 може бути розцінений органами опіки та піклування, як невиконання батьками-вихователями обов`язків щодо належного виховання, розвитку та утримання дітей, що має бути підставою для припинення договору про створення дитячого будинку сімейного типу, та як наслідок втрату можливості отримання ними виплат за рахунок коштів державного бюджету державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування і грошового забезпечення, діючи з корисливих мотивів, надала органу досудового розслідування завідомо неправдиве повідомлення про зникнення малолітньої вихованки ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
		 
		Зокрема, ОСОБА_10 , повідомила слідчому слідчого відділення Довгинцівського ВП ГУНП в Дніпропетровській області (на теперішній час Відділення поліції №1 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області) лейтенанту поліції ОСОБА_23 , про те, що 03 червня 2017 року, у період часу з 06:15 години по 06:35 години, при невідомих обставинах зникла її малолітня вихованка - ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
		 
		Ознайомившись зі змістом повідомлення, викладеного слідчим ОСОБА_23 в протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 03 червня 2017 року, ОСОБА_10 , власноручно підтвердила дійсність та правильність наданих нею відомостей, вказаних у протоколі.
		 
		За наданим ОСОБА_10 неправдивим повідомленням, 03 червня 2017 року о 10:56 годині слідчим ОСОБА_23 в приміщенні Довгинцівського ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області (на теперішній час Відділення поліції №1 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області), розташованому за адресою: вул. Леоніда Бородича, 5 в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, відповідно до вимог ст.214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про вчинення злочину, передбаченого ст.115 ч.2 п.2 КК України.
		 
		Своїми умисними діями ОСОБА_10 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст.383 ч.2 КК України, за ознаками завідомо неправдивого повідомлення органу досудового розслідування про вчинення злочину, вчиненого з корисливих мотивів.
		 
		В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , кожен окремо, свою винуватість у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень не визнали. Відповідно до ст.63 Конституції України, відмовилися давати суду показання.
		 
		Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 , суду пояснила, що в кінці 2011 року її донька ОСОБА_25 була заміжня за чоловіком не російської національності, він дуже її бив, вона отримала травми різного ступеня, тому донька приїхала до неї та поспіхом залишила дітей ОСОБА_26 , 2011 року народження та ОСОБА_27 , 2010 року народження на неї. Однак, за станом свого здоров`я вона не могла піклуватися про дітей, оскільки мала інвалідність третьої групи та ревматоїдний артрит, тому вона звернулась до соціальних служб Саксаганського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з проханням помістити дітей до лікарні. На момент передачі дітей до лікарні Аміні було приблизно сім місяців, а ОСОБА_27 два роки. Діти були здорові, будь-яких скарг, щодо поганого самопочуття діти не висловлювали. Після того, як вона передала дітей до лікарні, до неї почали навідуватися ОСОБА_10 та її чоловік ОСОБА_11 , вони постійно цікавилась чим хворіли дітки, стосовно затримки психічного розладу, вони запитували чи вона не проти щоб у дітей була якась група інвалідності. Розмови про хвороби розпочались ще до того як вона особисто побачила дітей. Сім`я ОСОБА_28 почали вмовляти її віддати дітей до дитячого будинку сімейного типу, запевнили її, що вони будуть піклуватися про її онуків. Вона їм повірила та написала заяву, давши згоду, щоб подружжя ОСОБА_28 відвідували дітей в лікарні. Після чого, рішенням суду її доньку ОСОБА_25 було позбавлено батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_26 та ОСОБА_27 , через невеликий проміжок часу, сім`я ОСОБА_28 почала займатися оформленням дітей до своєї прийомної родини. Спочатку, подружжя надавало можливість спілкуватись їй з онуками, привозили їх до неї в гості, забирали гостинці від неї та передавали онукам. Однак, приблизно в кінці вересня 2013 року (точної дати вона не пам`ятає) ОСОБА_10 звернулася до неї з проханням надати кошти для проходження аналізів для онуки ОСОБА_26 , коли вона поцікавилася, що за аналізи та як почуває себе онука, ОСОБА_10 повідомила, що має намір ввести ОСОБА_26 в «клофелінову кому», на що вона відповідала категоричної відмовою на проведення такого роду втручання до здоров`я своєю онуки ОСОБА_26 . Після того як вона дізналася про наміри ОСОБА_10 , одразу звернулась до 4-ї дитячої лікарні м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, де їй повідомили, що «клофелінова кома», це коли дітям вводять клофелін, та вони впадають в кому, а ендокринолог проводить дослідження. Вказані події призвели до погіршення її відносин з подружжям ОСОБА_28 та починаючи з осені 2013 року та до моменту загибелі її онуки, вона з дітьми не спілкувалась, оскільки їй не надавали змогу у спілкуванні подружжя ОСОБА_28 . Обвинувачені жорстоко поводились з дітьми, тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_26 вона не бачила, однак, на тілі онука ОСОБА_27 вона бачили численні шрами на обличчі та голові, у вигляді шишок та саден. Потерпіла повідомила, що «клофелінова кома» для онуки ОСОБА_26 , їй була необхідна для підтвердження діагнозу «карлика» у ОСОБА_26 . Дізнавшись про «клофелінову кому» вона звернулась до начальника відділу з прав дитини в Саксаганський раді, до міського голови з запитами, однак, отримувала формальні відписки. Про зникнення ОСОБА_26 їй стало відомо від поліцейських які приїхали до неї додому та повідомили, що подружжя ОСОБА_28 загубило її онуку ОСОБА_26 . Про смерть ОСОБА_26 вона дізналась від журналістів та з ЗМІ. Стосовно покарання обвинуваченим зазначила, що вважає, їх необхідно ізолювати від суспільства та призначити максимально високе покарання яке передбачене вимогами закону. Цивільний позов підтримує у повному обсязі.
		 
		Допитана у судовому засіданні представник потерпілого, - органу опіки та піклування виконкому Центрально-Міської районної у місті ради ОСОБА_9 , суду пояснила, що вона працює завідувачем сектору з питань опіки, піклування, усиновлення служби у справах дітей виконкому Центрально-Міської районної у місті ради. У 2012 році відповідно до рішення Саксаганської районної у місті ради від 16 травня 2012 року була створена прийомна сім`я ОСОБА_28 , до якої були передані двоє неповнолітніх дітей ОСОБА_29 , 2010 року народження та ОСОБА_30 , 2011 року народження, це діти які перебувають на первинному обліку дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, у зв`язку з тим, що їх мати була позбавлена батьківських прав, а відомості про батька були відсутні. З родиною ОСОБА_28 вона познайомилася в 2015 року коли ОСОБА_10 прийшла до виконкому та повідомила про те, що вона є прийомною матір`ю та у зв`язку з тим що в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області вони придбали будинок, просили вирішити питання про взяття їх на облік в Центрально-Міському районі. Прийомна сім`я ОСОБА_28 була поставлена на облік в жовтні 2016 року. В квітні 2016 року прийомні батьки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 виявили бажання взяти ще дітей до себе в сім`ю. Рішенням виконавчого комітету Центрально-міської районної ради від 20 квітня 2016 року №140 «Про створення дитячого будинку сімейного типу на базі прийомної сім`ї гр. ОСОБА_11 , гр. ОСОБА_10 , та влаштування до нього дітей, позбавлених батьківського піклування» було створене дитячий будинок сімейного типу та влаштування до нього дітей позбавлених батьківського піклування, а саме, ще трьох хлопчиків ОСОБА_17 , 2012 року народження, ОСОБА_18 , 2013 року народження, ОСОБА_19 , 2010 року народження. За дитячим будинком сімейного типу здійснювався постійний контроль. За станом здоров`я, ОСОБА_29 та ОСОБА_30 були інвалідами, інші діти теж мали діагнози однак, не пов`язані з інвалідністю. Служба у справах дітей здійснювала відвідування дітей, співробітники спілкувалися з батьками, ніколи подружжя ОСОБА_28 не заперечували проти того, щоб співробітники служби у справах дітей могли здійснити доступ до дітей. Діти не були залякані, сковані, вона була свідком того, що діти могли вільно висловити свої побажання, які виконували батьки. Якби у служби були найменші сумніви щодо невиконання ОСОБА_10 та ОСОБА_11 своїх обов`язків, дитячий будинок сімейного типу був би закритий. Сім`я ОСОБА_28 були публічними, вони відвідували різні заходи які організовувались для таких дітей, діти вільно спілкувалися, приймали участь у конкурсах. Коли колеги повідомили її, що подружжя ОСОБА_28 загубили малолітню ОСОБА_26 , особисто вона не могла в це повірити. На питання учасників по справі, представник потерпілого повідомила, що різниця у виплатах прийомній родині та дитячого будинку сімейного типу різні, оскільки при створенні дитячого будинку сімейного типу виплати більше. У сім`ї ОСОБА_28 був автомобіль, точної марки вона не пам`ятає, легковий автомобіль та мікроавтобус. Аміна була дуже маленького зросту, а тому коли вона вперше почула версію, що вона загубилася, коли вийшла з автомобіля, то не повірила в це, оскільки, без сторонньої допомоги вона не могла ні піднятися в авто, а ні закрити двері мікроавтобусу, їй потрібна була допомога, оскільки ОСОБА_26 на свій вік була дуже низького росту. Крім того, ОСОБА_10 завжди піклувалась про своїх дітей, вона пам`ятає випадок, коли обвинувачена разом з малолітньою ОСОБА_26 їздила на лікування до ОСОБА_31 . Батьки приймали участь в заходах присвячених дню захисту дітей, були надані дитячі квитки на безкоштовні атракціони в парках. 01 червня 2017 року дітей не було на святкуванні Дня захисту дітей, раніше родина не відмовлялась приймати участь у будь-яких заходах, які були запропоновані органами опіки. В травні 2017 року був день матері, і ТРК «Рудана» знімали сюжет до Дня матері з родиною ОСОБА_28 разом з дітьми, ніяких занепокоєнь, що діти були відсутні 01 червня 2017 року на святкуванні не викликали. Якщо діти десь їхали то тільки всі разом, їй не були відомі такі факти, коли батьки брали когось одного з дітей, а інших залишали вдома. Крім того, повідомила, що за відсутності ОСОБА_26 , родина втрачала статус дитячого будинку сімейного типу, вона мала статус прийомної сім`ї, це значно впливало на матеріальне забезпечення сім`ї. На питання чи зверталась до них бабуся малолітніх ОСОБА_32 та ОСОБА_33 , з заявами про надання дозволу на спілкування з онуками, представник потерпілого повідомила, що бабуся не зверталась, про її існування вони знали лише зі слів ОСОБА_10 .
		 
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_34 суду пояснила, що вона працює практичним психологом Криворізького міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, з родиною ОСОБА_28 вона знайома, малолітню ОСОБА_21 бачила декілька разів, однак особисто з нею не спілкувалась. 04 червня 2017 року вона була присутня при проведенні опитування малолітнього ОСОБА_33 , стежила за психоемоційним станом дитини, щоб дитині не ставили некоректних запитань. Психоемоційний стан малолітнього ОСОБА_27 , характеризувала, як добре налаштований на співбесіду, особливих хвилювань не спостерігалось. Коли почали ставити питання за його сестру ОСОБА_26 , відслідковувалось хвилювання, відбувалась активна розмова та ОСОБА_27 вказував, що необхідно вчиняти якісь дії, щоб знайти його зниклу сестру ОСОБА_26 . Агресії та тривогу під час розповіді у нього не спостерігалось, він дуже хвилювався за сестру та говорив, що вона «глупенька» та не знає де дорога. ОСОБА_27 розповідав про події зникнення ОСОБА_26 , спочатку він говорив, що пропала сестра та її треба шукати, він говорив, що підслухав розмову яка відбувалась між донькою ОСОБА_35 та мамою вихователькою, які говорили, що коли вони приїхали в бусику зустріти доньку ОСОБА_36 з поїзду, батько пішов до поїзду, а ОСОБА_26 з мамою залишилась в машині. Мама відволіклася і не побачила, як ОСОБА_26 самостійно вийшла з машини та десь пішла. Щодо того коли ОСОБА_27 востаннє бачив ОСОБА_26 то він розповів, що останній раз бачив її 02 червня 2017 року зранку, коли всі разом прокинулись після сну. Розбудила всіх мама, вона зажди їх цілує та обіймає вранці. Аміна вранці з ліжка не вставала, він запитав у неї як вона себе почуває, оскільки на передодні у неї дуже боліло горло, на що вона повідомила, що трохи краще, однак у неї болить горло. Коли мама відвезла його з братами на тренування, ОСОБА_26 залишилася вдома з татом. Після тренування того дня, ОСОБА_27 повідомив, що мама відвезла їх до дідуся та там залишила. Коли вони повернулись додому, мама їм розповіла, що загубилася ОСОБА_26 . У дідуся залишилися всі діти, мама та тато були зайняті вони поїхали по молоко на базар. Тимур говорив що вони любили гратися з ОСОБА_26 в лікаря, вона завжди була лікарем. На питання чи дозволяють дітям самостійно виходити з бусика, ОСОБА_27 повідомив, що їм такого не дозволяють. Він говорив що дуже любить маму, і тато не винен.
		 
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_37 , суду пояснила, що з 2012 року вона працювала в «Центр соціальної реабілітації дітей» Криворізької міської ради» та з 2014 року обіймала посаду вихователя-методиста у вказаному центрі. З дітьми прийомної родини ОСОБА_28 , вона познайомилась коли діти потрапили до їх центру КЗ «Центр соціальної реабілітації дітей» Криворізької міської ради», діти потрапляють до їх закладу за направленням служби у справах дітей. Точної дати коли діти потрапили до центру, вона не пам`ятає, це було приблизно в червні місяці 2017 року. За її участі проводилась ігрова бесіда з дітьми, під час якої вони розповідали про свою сім`ю. Найбільше йшов на контакт малолітній ОСОБА_38 , він повідомляв що напередодні зникнення ОСОБА_26 , в п`ятницю, він допомагав мамі на кухні приготувати вечерю, інші діти сплати, він розставляв тарілки на стіл, а дівчинка ОСОБА_26 сиділа під столом та їла хліб. Мама побачила, що дитина їсть хліб і мати почали її сварити, оскільки їм не можна брати їжу самостійно, вони повинні їсти те що їм дасть мама. Мама насварила ОСОБА_26 та поставила її в куток, діти говорили, що батьки ніколи не били дітей, ОСОБА_26 трохи постояла в кутку, вибачилася, та пішла грати з дітьми. Вони повечеряли всі разом, наступного дня, ОСОБА_26 спала на другому поверсі ліжка та вранці не прокинулись. У них було правило в сім`ї казати добраніч та доброго ранку, в ранці коли зайшла мама і сказала підйом, всі встали, а ОСОБА_26 не встала. Після того як всі прокинулись, його з братами відвезли на футбол і додому в той день вони не повернулись, а поїхали до дідуся з бабусею та там залишились ночувати, раніше вони не залишалися з ночівлею у дідуся з бабусею. Діти говорили, що нібито мама торкала ОСОБА_26 , сам ОСОБА_38 не намагався розбудити ОСОБА_26 . Інші діти також говорили, що вранці ОСОБА_26 не привіталась з ними та того ранку вона їх не провела, однак, ОСОБА_26 завжди їх проводила вранці. Діти говорили, що в п`ятницю ввечері і в суботу в ранці батько був вдома. Спілкування з дітьми прийомної родини ОСОБА_28 проводилося приблизно в перших числах червня 2017 року, про обставини спілкування з дітьми вона пам`ятає, оскільки такі випадки бувають не часто.
		 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_39 , суду пояснив, що особисто з обвинуваченими він не знайомий. Приблизно чотири роки тому в червні місяці він з м. Кривий Ріг Дніпропетровської області заїхав до турбази «Алые паруса» за проханням свого знайомого, щоб спустити яхту на воду. Приблизно о восьмій годині вечора він прямував до села Михайлівка Миколаївської області, де живе його бабуся. До с. Михайлівка він вирішив проїхати через лісосмугу та поля, оскільки на той час автодорога Дніпро-Миколаїв була у аварійному стані. Доїхав до знаку Миколаївської та Дніпропетровської області та повернув праворуч, проїхавши декілька метрів він побачив високе полум`я та йому здалося що горить лісосмуга, однак під`їхавши ближче він побачив автомобіль в заростях та почув, що хтось розмовляє. Він сів та поїхав далі, не став підходити. Оскільки ці події відбувалися влітку о восьмій годині вечора було все ще добре видно, однак, він не придав значення цим подіям. Їхав він на своєму автомобілі, місцевість на якій він бачив ці події відбувались приблизно в 7-10 кілометрах від села Михайлівка. Поруч з цією лісосмугою розміщені села Григорівка, воно знаходиться трохи ближче від цієї місцевості ніж село Михайлівка. Автомобіль поблизу якого він бачив полум`я, він помітив на відстані 15 метрів, звернув увагу, що бус марки «Фольцваген транспортер» Т4, білого кольору, його характерною особливістю було те, що автомобіль був високим з «нарощеним» дахом також білого кольору, реєстраційний номер автомобіля він не запам`ятав та не звертав на це увагу. Точно він не пам`ятає чи бачив поблизу автомобіля людей, проте він бачив силует однієї людини в заростях лісосмуги та чув що там розмовляють двоє людей, чоловік та жінка між собою. Коли він побачив автомобіль та почув що там є люди, він вирішив не підходити до того місце де горіло полум`я, щоб не заважати їм, оскільки вирішив, що люди смажать шашлик та відпочивають у двох. Він впевнений, що чув, що там хтось є, розмова була спокійна. Люди які були біля автомобіля його не бачили та напевно не чули, оскільки дуже тріщало полум`я. Про вказані події він повідомив особисто співробітників поліції, так як йому стало відомо що зникла дитини та по с. Михайлівка ходили співробітники поліції та запитували людей, чи не бачили вони ні чого підозрілого. Особисто до нього співробітники поліції не звертались, про те що вони опитували жителів с. Михайлівка, йому повідомила його бабуся яка проживає у вказаному селі та взяла у своїх знайомих номер телефону поліцейського, який його залишив у разі якщо стануть відомі якісь обставини зникнення малолітньої дитини. Після того як він зателефонував співробітникам поліції та повідомив обставини коли він бачив автомобіль біля якого горіло високе полум`я, пізніше він разом з співробітниками поліції виїхали на місце де відбувались вказані події та розповів всі відомі йому обставини.
		 
		Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт відділення експертизи трупів Криворізького міжрайонного відділу КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної судово-медичного відділу трупів експертизи» ДОР ОСОБА_40 суду пояснив, що 30 червня 2017 року ним було складено висновок №971 щодо рештків людини, які належать ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та 30 червня 2017 року був складений висновок №985 трупу не встановленої особи. Стосовно складеного ним висновку №971, суду пояснив, що 04 червня 2017 року в ході огляду берегу водойми знайдені рештки людини, були вилучені фрагменти обвуглених тканин тіла та кісток. Враховуючи, що надані на дослідження рештки людини, були пошкодженні після процесів горіння, тому не вдалося можливим встановити точний вік, ріст та стать наданих на дослідження рештків. Після обвуглення тканин тіла, відбулися зміни вказаних рештків та фрагментів тканин, внаслідок термічних дій та обвуглення решток тіла не вдалося можливим встановити не причину ні дату смерті. З наукової точки зору, на підставі навчальних посібників ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 в яких висвітлюються особливості судово-медичного дослідження при окремих видах смерті, за наданими фрагментами кісток та тіла людини, взагалі не можливо встановити конкретну дату смерті, не передбачено таких випадків встановлення причин смерті, нових методик та нових досліджень ще не вийшло. Відібрані зразки для біологічного дослідження, якими було встановлено що вказані останки належать ОСОБА_21 , було проведено за генетичним дослідженням. Висновок що вік трупу менше 20 років, був встановлений за фрагментами черепу, а саме за ступенем стану черепних швів, відповідно до наданих на експертизу фрагментів кісток склепіння черепу, у зв`язку з певними особливостями розвитку кісток черепу. Точніше встановити вік залишків трупу не вдалося можливим, методика розроблена в 1950-х в 1970-х роках, вказані методики встановлювали такі розбіжностями десятками років, лише генетика дає більш точні дані віка особи.
		 
		У відповідності до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		 
		Згідно зі ст.7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		 
		У відповідності до ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
		 
		Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження, а обов`язок доказування вини покладено на прокурора (ст.91 ч.2 КПК України, ст.92 ч.1 КПК України).
		 
		Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. При цьому, жоден доказ не має наперед встановленої сили (ст.94 КПК України).
		 
		Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		 
		Не зважаючи на невизнання обвинуваченими ОСОБА_10 та ОСОБА_11 своєї вини, їхня провина повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження №12017040720000999 від 03 червня 2017 року, а саме:
		 
		- протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення або таке, що готується, яка прийнята слідчим Довгинцівського відділення поліції Криворізького відділу поліції ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області (на теперішній час Відділення поліції №1 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області) лейтенантом поліції ОСОБА_23 від ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про зникнення безвісті дитини, 03 червня 2017 року о 08:30 годині. Відповідно до якого, ОСОБА_10 просить органи поліції провести слідчі-розшукові дії, щодо пошуку її малолітньої доньки ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка у період часу з 06:15 години по 06:35 годину зникла при невідомих обставинах (т.1, арк.крим.пров.№4-5);
		 
		- повідомленням про початок досудового розслідування від 03 червня 2017 року слідчого Довгинцівського відділення поліції Криворізького відділу поліції ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області (на теперішній час Відділення поліції №1 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області) лейтенантом поліції ОСОБА_23 , розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017040720000999 від 03 червня 2017 року, про вчинення кримінального правопорушення, а саме: 03 червня 2017 року о 08:47 годині по лінії «102» надійшло повідомлення від ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що за адресою: АДРЕСА_3 біля вокзалу виявила відсутність дитини ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка зникла при невідомих обставинах (т.1,арк.крим.пров.№7);
		 
		- поясненнями ОСОБА_10 від 03 червня 2017 року, відповідно до яких, ОСОБА_10 повідомляє Довгинцівське відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (на теперішній час Відділення поліції №1 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області) про обставини зникнення 03 червня 2017 року ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (т.1, арк.крим.пров.№№8-9: 10-11);
		 
		- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_10 від 03 червня 2017 року, під час якого ОСОБА_10 повідомлено про кримінальну відповідальність, передбачену ст.384 КК України, відповідно до якого ОСОБА_10 повідомляє про обставини зникнення 03 червня 2017 року ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (т.1, арк.крим.пров.№34-35);
		 
		- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 03 червня 2017 року, під час якого ОСОБА_11 повідомлено про кримінальну відповідальність, передбачену ст.384 КК України, відповідно до якого ОСОБА_11 повідомляє про обставини зникнення 03 червня 2017 року ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (т.1, арк.крим.пров.№36-37);
		 
		- поясненнями ОСОБА_11 від 04 червня 2017 року, які зафіксовано на відеокамеру «Panasonic НС-V10», відеозапис переглянуто за допомогою персонального комп`ютера інв.№10489352, та збережений на оптичний диск DVD-R, який долучено до матеріалів провадження, в поясненнях ОСОБА_11 зазначає, що надав пояснення добровільно, без застосування до нього засобів фізичного чи психологічного тиску та оптичний диск з відеозаписом пояснень ОСОБА_11 про обставини вчинення злочину (т.1, арк.крим.пров.№№41, 41а);
		 
		- протоколом огляду місця події на ділянці місцевості від 04 червня 2017 року, проведений на підставі повідомлення ОСОБА_11 за участі ОСОБА_11 та понятих та оптичний диск проведеного огляду місця події від 04 червня 2017 року, об`єктом огляду якого є ділянка місцевості лісосмуги розташована в Миколаївській області, на відстані від траси Н11 Дніпропетровськ-Миколаїв приблизно 1,5км., на яку безпосередньо зазначив сам ОСОБА_11 , при огляді виявлено на землі залишки вогнища та попіл з обгорілою деревиною чорного кольору біля якої з лівої сторони на відстані одного метру знаходиться (стоїть живе) дерево яке має обгорілість чорного кольору ствола та гілок. Після чого ОСОБА_45 самостійно зазначає, що їм потрібно після проїхати до місця де він викинув попіл з можливими залишками тіла своєї доньки ОСОБА_26 , прибувши за зазначенням останнього проведений огляд ділянки місцевості розташованої по лісосмузі на відстані від траси Н11 Дніпропетровськ-Миколаїв приблизно в 300м., де з лівої сторони ставок з водою, а з правої лісосмуга на вказаній ділянці місцевості було виявлено та вилучено на березі ставка у воді розміром 2 на 1м. залишки попілу та обгорілої деревини та фрагменти шкіри (тіло органів) світлого кольору, які покладені в скляний бутель ємністю 3л. Після чого, ОСОБА_11 самостійно зазначає, що їм потрібно проїхати до місця, де він викинув в інший ставок металевий ящик квадратного типу, в якому він спалив тіло своєї доньки ОСОБА_26 , прибувши за зазначенням останнього проведено огляд ділянки місцевості розташованої в лісосмузі на відстані від траси Н11 Дніпропетровськ-Миколаїв приблизно в 1,5км., з правої сторони знаходить ставок з водою, а навпроти нього поле з пшеницею, в ході огляду дна та берега ставка залучаються водолаз з рятувальної станції в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, водолазом на дні ставку на відстані від берега 10м. виявлено та вилучено металевий ящик ржавий темного кольору у формі квадрату (чи прямокутної форми) з двох боків мається вирізи прямокутної форми розміром 30 на 1см. Після чого, ОСОБА_11 зазначає, що саме цей ящик він викинув 02 червня 2017 року у вищезазначений ставок. Після чого, ОСОБА_11 зазначає, що всім учасникам огляду потрібно проїхати до нього додому за адресою: АДРЕСА_1 , де він покаже місце де спала на ліжку його прийомна донька ОСОБА_26 та де він взяв та знаходилась пляшка ємністю 6л. та частина шлакоблоку, прибувши за зазначенням останнього та за згодою ОСОБА_11 проведено огляд території подвір`я одноповерхового будинку за місцем його мешкання, при огляді кімнати де спала Аміна було виявлено та вилучено кофту синього кольору та штани світлого кольору. В гаражі, який знаходиться при вході в двір з правої сторони, було виявлено та вилучено на підлозі зліва пластикову пляшку ємністю 6л., в якій знаходиться бензин (половина пляшки). За будинком території домоволодіння було виявлено складені цілі та половинки шлакоблоку та різноманітного будівельного матеріалу (цегли тощо). Після чого, ОСОБА_11 самостійно зазначає, що їм потрібно проїхати до ділянки місцевості де він викинув в річку (затоплений кар`єр) труп свої доньки ОСОБА_26 розташований на «пос. Мопр» на ділянці місцевості поблизу АДРЕСА_4 , прибувши за зазначенням останнього проведений огляд берегу затопленого водою кар`єру розташованого за вищевказаною адресою, при цьому ОСОБА_11 зазначає, що на відстані від берега 20м. він заплив та відпустив пакет до якого була прив`язана частина шлакоблоку (половина) який пішов на дно кар`єру (т.1, арк.крим.пров.№№43-44, 45).
		 
		- висновком експерта Криворізького міжрайонного відділу КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» ОСОБА_40 №971 від 30 червня 2017 року, відповідно до якого на підставі судово-медичної експертизи рештків людини, які належать ОСОБА_21 , 2011 року народження, з урахуванням результатів лабораторних методів дослідження, обставин справи, відповідаючи на поставлені перед експертизою запитання, прийшов до наступних висновків: доставлені на експертизу фрагменти належать людині, на що вказує індивідуальна та видова анатомічна та гістологічна характеристика тканин доставлених на експертизу, дані судово-імунологічного дослідження при яких у уламках пласких кісток виявлений антиген А. На даний час не має антропометричних та ренгеноанатомічних методик визначення віку, росту та статі дрібних фрагментів кісток черепа та кінцівок. За ступеням стану черепних швів доставлені на експертизу фрагменти кісток склепіння черепа належать людині вік якої менше 20 років. Стать доцільно встановлювати за допомогою генетичного дослідження (т.1, арк.крим.пров.№52-53);
		 
		- протоколом огляду трупа від 06 червня 2017 року з фототаблицями, проведеного слідчим СВ КВП ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції ОСОБА_46 на підставі повідомлення ОСОБА_47 у присутності понятих, яким встановлено, що у водоймі, розташованому у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області між вулицями Фруктова та Зарічна, рухаючись по вулиці Фруктовій вниз до берега, спеціалістом водолаза-рятувальника ОСОБА_47 здійснюючи обстеження дна водойму, виявлений згорток з чорного поліетилену в якому знаходиться поліетиленова сітка фіолетового кольору до якої ізольованим проводом примотаний фрагмент шлакоблоку. При від`єднанні шлакоблоку та проводу від сітки, виявлено, що її вмістом є аналогічні першому два поліетиленові чорні пакети. В першому пакеті виявлено: фрагменти обвугленої та обгорілої тканини з малюнками ведмедиків на рожевому фоні з квітками, фрагменти волосся оплавленні, фрагменти обвугленої деревини. Вказані предмети з`єднані між собою під дією високої температури. У другому пакеті виявлено: обвуглене тіло дитини, яке складається з фрагментів, а саме фрагментів черепу, верхніх та нижніх кінцівок з роз`єднаним хребтовим стовбуром та обвугленими органо комплексом (т.1, арк.крим.пров.№64-70);
		 
		- протоколом додаткового огляду трупа від 07 червня 2017 року (т.№1, арк. крим.пров.№71);
		 
		- висновком експерта Криворізького міжрайонного відділу КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» ОСОБА_40 №985 від 30 червня 2017 року, відповідно до якого на підставі судово-медичної експертизи трупа невстановленої особи, з урахуванням результатів лабораторних методів дослідження, обставин справи: при експертизі обвугленого трупа жіночої статті, дитячого віку виявлене обгоряння та обвуглення тіла яке заподіяно від дії відкритого полум`я або високої температури, об`єктивних ознак при життєвості термічної дії не виявлено. Також виявлене фрагментування тканин голови в області склепіння черепу яке виникло внаслідок дії якихось тупих твердих предметів, конструктивності особливості яких встановити не можливо. Морфологічних ознак прижиттєвої дії тупих твердих предметів при експертизі трупа не виявлено. Прижиттєвих ушкоджень при експертизі трупа не виявлено. З-за обвуглення, руйнації, зневоднення та гнилісних змін тканин та органів трупа визначити причину її смерті не виявилося можливим. При судово-токсикологічному дослідженні м`язу з трупа не виявлені: метиловий, етиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий спирти (т.1, арк.крим.пров.№73-74);
		 
		- висновком експерта Криворізького міжрайонного відділу КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» ОСОБА_48 №323 від 21 червня 2017 року, відповідно до якого із обгорілих фрагментів кістки та м`яза людини, виявлені в ході огляду водойми 04 червня 2017 року, отримані препарати ДНК, генотип яких не встановлений, ймовірно, через руйнацію ДНК. Із фрагментів обгорілої кістки людини, виявлено в ході огляду водойми 04 червня 2017 року, отримані препарати ДНК жіночої генетичної статі, генотип яких встановлений за більшістю досліджених локусів. Із міжхребцевого диску обвугленого трупу дитини отримані препарати ДНК жіночої генетичної статі, встановлений їх генотип. З біологічних слідів на зубній щітці дитини ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , отримані препарати ДНК жіночої генетичної статті, встановлений їх генотип. Проведений молекулярно-генетичний порівняльний аналіз виявив співпадання генотипів фрагментів обгорілої пласкої кістки людини, виявленого в ході огляду водойми 04 червня 2017 року, міжхребцевого диску обвугленого трупу дитини, виявленого 06 червня 2017 року в іншій водоймі, та біологічних слідів на зубній щітці дитини ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , між собою. Вірогідність того, що останки обвугленого трупу дитини, вилучені 06 червня 2017 року у водоймі, є ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , складає не менше 99,99999999999999999999999989%. Частота поширення подібної комбінації генетичних ознак складає 1,1-1027. Це означає, що вказана комбінація генетичних ознак зустрічається у 1,1 осіб жіночої генетичної статті на октильйон. Вірогідність того, що обвуглені останки, виявлені 04 червня 2017 року та 06 червня 2017 року у різних водоймах, належать одній дівчинці, а саме ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , складає не менше 99, 999999999999999922%. Частота поширення подібної комбінації генетичних ознак 0,78-10-18. Це означає, що вказана комбінація генетичних ознак зустрічається у 0,78 осіб жіночої генетичної статі на квінтильйон (т.1, арк.крим.пров.184-189);
		 
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 15 липня 2017 року, фото таблицею та оптичним диском, відповідно до яких свідок ОСОБА_39 розповідає про обстановку та обставини, які йому відомі, щодо зникнення безвісті малолітньої ОСОБА_21 , а саме обстеження ділянки лісосмуги за адресою: Миколаївська область, з`їзд з траси Кривий Ріг-Миколаїв на відстань приблизно 1км. праворуч, на відстані від знаку закінчення Кривий Ріг приблизно 20км., де свідок 02 червня 2017 року, приблизно о 20:00 годині бачив чоловіка з жінкою біля яких дуже сильно та високо горіло полум`я вогню (т.1, арк.крим.пров.№№228-231, 231а);
		 
		- висновком експертів (експертиза за матеріалами справи) №226 від 14 грудня 2017 року за результатами проведення комісійної судово-медичної експертизи відповідно до якої, згідно аналізу наданої первинної судово-медичної документації, комісією експертів встановлено обгорання тіла з прогоранням до кісток голови, тулубу, кінцівок. Вищевказане лишає можливості комісію експертів встановити причини смерті. У зв`язку з відсутністю будь-яких трупних явищ, які є судово-медичними критеріями встановлення терміну настання смерті, внаслідок різкого обвуглення всього тіла, встановити дату та час настання смерті дитини ОСОБА_21 немає можливості. Будь-яких тілесних ушкоджень на тлі різкого обвуглення тіла не встановлено. В досліджуваних частинах тіла ознак прижиттєвості дії високої температури (полум`я) не виявлено (т.4, арк.спр.№84-92).
		 
		Зазначені вище докази винуватості обвинувачених є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки, у відповідності до ст.ст.84-86 КПК України, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані у порядку, встановленому КПК та Конституцією України.
		 
		У поданих стороною захисту клопотаннях неодноразово ставилось питання стосовно того, що стороною обвинувачення не надано процесуальних рішень на підтвердження повноважень слідчого ОСОБА_23 на здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні. Крім того, під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження 24 липня 2017 року, були виявлені документи без підпису, постанова про зміну групи слідчих від 07 червня 2017 року без підпису начальника СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_49 , постанова про призначення прокурора у кримінальному провадженні від 06 червня 2017 року без підпису першого заступника керівника Криворізької місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області ОСОБА_50 , а тому у зв`язку з тим, що досудове розслідування вказаного кримінального провадження, було здійснено не уповноваженими особами, а саме слідчими ОСОБА_23 , ОСОБА_46 , процесуальне керівництво здійснювалося не уповноваженим прокурором, а всі отримані докази є недопустимими, наявні підстави для закриття кримінального провадження на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України
		 
		Суд не може погодитися з тим, що відсутність підпису в постанові про визначення певного слідчого або прокурора сама по собі означає, що цей слідчий або прокурор не мав відповідних повноважень.
		 
		Суд виходить з того, що КПК не вимагає, щоб кожне рішення, яке приймається у зв`язку з розслідуванням кримінальної справи, викладалося у формі постанови. Частина 3 статті 110 КПК передбачає, що постанова виноситься слідчим або прокурором лише у випадках, передбачених цим Кодексом, або коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне. Аналіз положень КПК свідчить про те, що визначення слідчого чи прокурора не є тим випадком, для якого Кодекс вимагає винесення постанови. Цей висновок можна зробити зі співставлення двох пунктів частини 2 статті 39 КПК: в пункті 1, який стосується визначення слідчого, слідчих або старшого слідчої групи керівником органу досудового розслідування, постанова не згадується, у той час як пункт 2 для відсторонення слідчого від розслідування прямо вимагає вмотивованої постанови. Частина 1 статті 37 КПК України не визначає, у якому вигляді має прийматися рішення про визначення процесуального керівника у розслідуванні. Виходячи з правила casus omissus pro omisso habendus est, суд не вбачає підстав додавати до тексту закону не висловлену в ньому вимогу і вважає, що відсутність у відповідних положеннях, які прямо стосуються регулювання цього питання, згадки про необхідність постанови, означає необов`язковість такої постанови для визначення конкретного слідчого або прокурора, яким доручається виконання відповідних повноважень у певній справі.
		 
		Більше того, правильність такого тлумачення підтверджується й іншими міркуваннями. Відповідно до частини 5 статті 110 КПК України, обов`язковими елементами постанови слідчого або прокурора є мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу. У випадку визначення конкретного слідчого та/або прокурора для проведення розслідування рішення приймається, виходячи здебільшого з організаційних міркувань. Ці міркування не можуть бути обґрунтовані вимогами КПК, але в певних випадках їх розголошення може бути шкідливим як для розслідування, так і для функціонування відповідного органу.
		 
		Повертаючись до обставин цієї справи, суд зазначає, що відомості про те, які слідчі ведуть досудове розслідування і які прокурори здійснюють процесуальне керівництво, були внесені в Єдиного реєстру досудових розслідувань. Тривале проведення досудового розслідування, використання слідчими та прокурорами ресурсів своїх органів та інші фактори провадження свідчать про те, що розслідування і процесуальне керівництво цими особами проводилося за відповідними рішеннями керівників.
		 
		Сторона захисту не наводить будь-яких інших підстав неповноважності слідчих чи прокурорів, крім відсутності підпису в постановах про їх визначення для цього кримінального провадження. Тому суд відхиляє доводи сторони захисту про те, що розслідування у справі здійснювалося неуповноваженими слідчими та прокурорами, а, відповідно, й щодо недопустимості доказів, отриманих під час досудового розслідування.
		 
		Стосовно заперечень захисника обвинуваченого ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_13 про визнання протоколу допиту свідка ОСОБА_11 від 03 червня 2017 року, протоколу огляду місця події за участі свідка ОСОБА_11 від 04 червня 2017 року та отриманих на підставі вказаних доказів, висновку експерта №985 від 06 червня 2017 року, висновку експерта №971 від 04 червня 2017 року, протоколу огляду трупа від 06 червня 2017 року, додаткового протоколу огляду трупу від 07 червня 2017 року, висновку експерта №323 від 30 червня 2017 року, недопустимими доказами в розмінні вимог ст.87 КПК України, суд не приймає до уваги та зазначає наступне.
		 
		Частиною 1 ст.87 КПК України передбачено, що ключовою умовою для визнання доказів недопустимими є їх отримання внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Отримання доказів завжди обумовлено вчиненням стороною кримінального провадження цілеспрямованих дій з метою їх збирання.
		 
		В свою чергу, п.1 ч.3 ст.87 КПК України передбачає, що суд має визнати недопустимими докази, що були отримані з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні.
		 
		Зміст цієї норми права вказує на те, що вона має застосовуватися за умови, коли на час отримання показань від свідка уже існували дані, що його буде визнано підозрюваним чи обвинуваченим, але, всупереч наявності у такої особи права на мовчання та свободи від самовикриття, слідчий чи прокурор вчиняє дії, спрямовані на отримання показань від неї. Саме такі дії, а не власне факт отримання показань від свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим, мають визнаватися істотним порушенням прав людини і основоположних свобод.
		 
		Наведене узгоджується також із положеннями ч.3 ст.240 КПК України, яка не містить заборони щодо залучення свідків для проведення слідчої дії з метою перевірки й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального провадження.
		 
		Вирішуючи питання, чи були відомості про обставини вчинення кримінальних правопорушень обвинуваченими ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , надані ОСОБА_11 як свідком 03 червня 2017 року та проведений 04 червня 2017 року за участі ОСОБА_11 огляд місця подій за його участю, такими, що отримані внаслідок вчинення слідчим діянь, які б мали ознаки істотного порушення права особи на мовчання та свободи від самовикриття, слід звернути увагу на наступне.
		 
		Із матеріалів кримінального провадження встановлено, що відомості до ЄРДР були внесені за фактом звернення 03 червня 2017 року обвинуваченої ОСОБА_10 з проханням проведення слідчо-оперативних дій, щодо пошуку малолітньої доньки ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка зникла в період з 06:15 години до 06:35 години при невідомих обставинах, а не щодо ОСОБА_11 чи ОСОБА_10 . Після надання письмових пояснень 03 червня 2017 року, ОСОБА_11 добровільно звернувся до співробітників поліції та надав пояснення щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, саме з метою перевірки наданих ним показань та за його згодою було проведено огляд місця події, під час якого ОСОБА_11 детально вказав на місце спалення трупу ОСОБА_21 та місце куди та яким способом були сховані рештки трупу. ОСОБА_11 були роз`ясненні вимог ст.63 Конституції України, що підтверджується підписом в поясненнях наданих ОСОБА_11 04 червня 2017 року, в яких ОСОБА_11 зазначає, що «пояснення надав добровільно, без застосування до мене засобів фізичного чи психічного тиску». Жодних зауважень чи заперечень з приводу порушень прав ОСОБА_11 при проведенні вказаної слідчої дії чи після її проведення стороною захисту не висловлювалося. 
		 
		У матеріалах кримінального провадження відсутні дані, які б давали підстави вважати, що при проведенні огляду місця події 04 червня 2017 року, слідчим були вчинені діяння, якими були б порушені права чи свободи ОСОБА_11 або слідчий у будь-якій формі примушував його до визнання своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення. Тільки після проведення відповідних експертиз, останньому було оголошено про підозру. З урахуванням наведеного, немає жодного правового підґрунтя вважати протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 03 червня 2017 року та протокол огляду місця події за участі свідка ОСОБА_11 від 04 червня 2017 року недопустимими доказами.
		 
		За таких обставин, наведені вище докази отримані в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законом, а тому вони є належними та допустимими. Крім того, суд вважає, що посилання захисту на те, що з урахуванням доктрини «плодів отруєного дерева» недопустимими від описаних вище доказів є і інші - висновок експерта №985 від 06 червня 2017 року, висновок експерта №971 від 04 червня 2017 року, протокол огляду трупа від 06 червня 2017 року, додатковий протокол огляду трупу від 07 червня 2017 року, висновок експерта №323 від 30 червня 2017 року, не заслуговують на увагу.
		 
		Так, відповідно доктрини «плодів отруєного дерева» недопустимими є докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок суттєвого порушення прав та свобод людини. Ця доктрина передбачає заборону використання даних, отриманих на підставі або з використанням доказів визнаних недопустимими. Тобто слід надавати оцінку допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував, що при недопустимості одного доказу в єдиному ланцюжку, суд повинен в подібному випадку вирішити питання про справедливість судового розгляду в цілому. Тобто, якщо процес по даній справі в цілому і загалом справедливий, то і отримані у незаконний спосіб докази можуть бути прийнятними (див. рішення ЄСПЛ у справі «Хан проти Сполученого Королівства»).
		 
		Таким чином, посилання захисника на недопустимість таких доказів, як висновки тільки з тих підстав, що вони були зроблені на основі даних, отриманих під час добровільно наданих пояснень ОСОБА_11 та огляду місця події за участі свідка ОСОБА_11 від 04 червня 2017 року, є безпідставним. Жодних підстав для застосування доктрини «плодів отруєного дерева» у даному кримінальному провадженні суд не вбачає.
		 
		Надаючи правову оцінку показам потерпілих, свідків, експерта та досліджених матеріалів кримінального провадження, суд виходить із наступного.
		 
		У своїх рішеннях у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року ЄСПЛ повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.
		 
		Так, обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вину у пред`явленому звинуваченні не визнали у повному обсязі, однак їх вина у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ст.297 ч.3 КК України підтверджується протоколом огляду місця події на ділянці місцевості від 04 червня 2017 року, проведений на підставі повідомлення ОСОБА_11 під час якого ОСОБА_11 вказав на місце спалення трупу та місця схову обвуглених рештків тіла, предмету злочину, висновком експерта Криворізького міжрайонного відділу КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» ОСОБА_40 №971 від 30 червня 2017 року, протоколом огляду трупа від 06 червня 2017 року з фото таблицями, висновком експерта Криворізького міжрайонного відділу КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» ОСОБА_48 №323 від 21 червня 2017 року відповідно до якого, встановлено, що вірогідність того, що останки обвугленого трупу дитини, вилучені 06 червня 2017 року у водоймі, є ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , складає не менше 99,99999999999999999999999989%, протоколом проведення слідчого експерименту від 15 липня 2017 року та наданими у судовому засіданні поясненнями свідка ОСОБА_39 , який вказав, що 02 червня 2017 року на ділянці лісосмуги за адресою: Миколаївська область, з`їзд з траси Кривий Ріг-Миколаїв на відстань приблизно 1км. праворуч, на відстані від знаку закінчення Кривий Ріг приблизно 20км., приблизно о 20:00 годині бачив автомобіль марки «Фольцваген» та чув, що в заростях дерев перебувають чоловік з жінкою біля яких дуже сильно та високо горіло полум`я вогню.
		 
		Відповідно до ст.2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» наруга над тілом (останками, прахом) померлого - вчинення непристойних умисних дій над тілом (останками, прахом) померлого, самовільне знімання одягу з тіла (останків, праху) померлого, переміщення в інше місце або розчленування чи знищення тіла (останків, праху) померлого, здійснення акту некрофілії, використання частин похованого тіла з ритуальними чи іншими, не передбаченими чинним законодавством цілями, або вчинення інших дій, що мали на меті зневажити родинну чи суспільну пам`ять про померлого, продемонструвати негативне ставлення до померлого, завдати образи рідним та близьким померлого, виявити зневагу до суспільних, релігійних принципів та традицій в цій сфері.
		 
		Відповідно до п.3 ч.1 ст.6 Закону України «Про поховання та похоронну справу» усі громадяни мають право на поховання їхнього тіла та волевиявлення про належне ставлення до тіла після смерті. Волевиявлення про належне ставлення до тіла після смерті може бути виражене у побажанні бути похованим у певному місці, за певними звичаями, поруч з певними раніше померлими чи бути підданим кремації.
		 
		Судом встановлено, що поховання малолітньої ОСОБА_21 відбулося з порушенням загальноприйнятих норм, без дотримання звичаїв та відсутністю можливості попрощатися з померлим його родичів та близьких.
		 
		На думку суду дії обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 свідчать про умисний та усвідомлений характер у нарузі над тілом. Зокрема, останні усвідомлювали образливий характер своїх дій і бажала їх вчинити та усвідомлювала, що вчиненими ними діями зневажається пам`ять про померлу. Так, обвинувачений ОСОБА_11 під час надання пояснень 04 червня 2017 року вказував на те, що його дружина ОСОБА_10 виявила вранці 02 червня 2017 року малолітню ОСОБА_21 померлою, цього ж дня обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вирішили позбутися тіла померлої шляхом його спалення на території лісосмуги розташованій в Миколаївській області, на відстані від траси Н11 Дніпропетровськ-Миколаїв приблизно 1,5км., після чого позбутися останків тіла та предметів вчинення злочину в різних місцях.
		 
		При цьому слід зазначити, що обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , не намагалися надати малолітній ОСОБА_21 допомогу, вони не повідомили нікому про її смерть, не викликали швидку чи поліцію, а навпаки приховали цей факт та стверджували, що остання зникла.
		 
		Крім того, на думку суду поміщення тіла малолітньої ОСОБА_21 до металевого ящику, підпалювання його та залишення решток померлої на різних ділянках місцевості в лісосмузі на відстані від траси Н11 Дніпропетровськ-Миколаїв приблизно в 300м. де було виявлено та вилучено на березі ставка у воді розміром 2 на 1м залишки попілу та обгорілої деревини та фрагменти шкіри (тіло органів) світлого кольору, які покладені в скляний бутель ємністю 3л., (затоплений кар`єр) розташований на «пос. Мопр» на ділянці місцевості поблизу АДРЕСА_4 , де вони викинули труп свої доньки ОСОБА_26 , без проведення обряду поховання, відспівування, прощання із рідними також свідчать про явну зневагу до тіла померлого.
		 
		Вказані обставини, на думку суду, свідчать про умисний та свідомий характер дій обвинувачених у нарузі над тілом, які нехтуючи нормами суспільної моралі в частині шанобливого ставлення до померлих, не вжили заходів для поховання тіла своєї прийомної доньки ОСОБА_21 , порушуючи право людини на поховання й належне ставлення до тіла після смерті, зневажаючи тим самим пам`ять про померлу людину, сховали труп малолітньої ОСОБА_21 .
		 
		В ході судового розгляду суд відповідно до ст.22 ч.6 КПК України, п.24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» та п.23 рішення ЄСПЛ «Гурепка проти України №2» сприяв кожній із сторін мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом: були допитані потерпілі, свідки, експерт, досліджені висновки надані стороною обвинувачення. 
		 
		Суд вважає, що позиція сторони захисту, яка полягає у твердженні про неналежність та на недопустимість деяких зібраних доказів, стосовно обвинувачених за переконанням суду є надуманими, за переконанням суду, працівники правоохоронних органів не мали жодної можливості примусити обвинуваченого ОСОБА_11 вказувати на обставини, які йому самому не були відомі. Враховуючи викладене, обставини вчинені обвинуваченими ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які повністю підтверджено вилученими речовими доказами у ході огляду місця події за участю обвинуваченого ОСОБА_11 з точки зору достовірності, допустимості та належності не викликають у суду жодних сумнівів та приймаються судом до уваги в якості доказу і визнаються належними, з`ясовані під час слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_39 обставини, повністю узгоджуються із об`єктивними даними із слідовою картиною злочину, залишеною після вчинення кримінального правопорушення, яка не могла бути відома працівникам поліції та будь-яким іншим особам , які не були присутні при вчиненні кримінальних правопорушень.
		 
		Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що в діях обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ст.297 ч.3 КК України, за ознаками наруги над тілом (останками, прахом) померлого, вчиненої за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів. 
		 
		Невизнання вини обвинувачених у вчинені вказаного кримінального правопорушення та не надання пояснень на стадії судового розгляду, суд розцінює, як намагання останніх уникнути кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.
		 
		Не зважаючи на невизнання ОСОБА_10 своєї вини у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.383 ч.2 КК України, за ознаками завідомо неправдивого повідомлення органу досудового розслідування про вчинення злочину, вчиненого з корисливих мотивів, її вина у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення або таке, що готується від 03 червня 2017 року о 08:30 годині, в якому ОСОБА_10 просить органи поліції провести слідчі-розшукові дії, щодо пошуку її малолітньої доньки ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка у період часу з 06:15 години по 06:35 годину, зникла при невідомих обставинах, наданими поясненнями ОСОБА_10 від 03 червня 2017 року щодо обставин зникнення малолітньої ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . За наданим ОСОБА_10 неправдивим повідомленням, 03 червня 2017 року слідчим ОСОБА_23 , відповідно до вимог ст.214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.115 ч.2 п.2 КК України.
		 
		Вина ОСОБА_10 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.384 ч.2 КК України, за ознаками завідомо неправдивого показання свідка, поєднаного зі штучним створенням доказів захисту, вчиненого з корисливих мотивів, незважаючи не невизнання нею своєї вини підтверджується, протоколом допиту потерпілого від 03 червня 2017 року під час якого ОСОБА_10 будучи повідомленою про кримінальну відповідальність, передбачену ст.384 КК України надала неправдиві показання щодо обставин зникнення неповнолітньої ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме, що 03 червня 2017 року, приблизно о 06:30 годині, вона разом з чоловіком ОСОБА_11 та їх вихованкою - малолітньою ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , знаходилися на вокзальній площі по АДРЕСА_1 , де разом з чоловіком виявили відсутність малолітньої ОСОБА_21 , яка зникла при невідомих їм обставинах, про що повідомили по мобільному телефону поліції, протоколом огляду місця події на ділянці місцевості від 04 червня 2017 року, проведений на підставі повідомлення ОСОБА_11 під час якого ОСОБА_11 вказав на місце спалення трупу та місця схову обвуглених рештків тіла, знаряддя злочину, висновком експерта Криворізького міжрайонного відділу КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» ОСОБА_40 №971 від 30 червня 2017 року, протоколом огляду трупа від 06 червня 2017 року з фото таблицями, висновком експерта Криворізького міжрайонного відділу КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» ОСОБА_48 №323 від 21 червня 2017 року, відповідно до якого, встановлено, що вірогідність того, що останки обвугленого трупу дитини, вилучені 06 червня 2017 року у водоймі, є ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , складає не менше 99,99999999999999999999999989%.
		 
		Незважаючи на невизнання ОСОБА_11 своєї вини у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.384 ч.2 КК України, за ознаками завідомо неправдивого показання свідка, поєднаного зі штучним створенням доказів захисту, вчиненого з корисливих мотивів, підтверджується, протоколом допиту свідка від 03 червня 2017 року, під час якого ОСОБА_11 будучи повідомленим про кримінальну відповідальність, передбачену ст.384 КК України, надав неправдиві показання щодо обставин зникнення неповнолітньої ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме, що 03 червня 2017 року, приблизно о 06:30 годині, він разом з дружиною ОСОБА_10 та їх вихованкою - малолітньою ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , знаходилися на вокзальній площі по АДРЕСА_1 , де разом з дружиною виявили відсутність малолітньої ОСОБА_21 , яка зникла при невідомих їм обставинах, про що повідомили по мобільному телефону поліції, поясненнями ОСОБА_11 , зафіксовано на відеокамеру марки «Panasonic НС-V10», надані 04 червня 2017 року, протоколом огляду місця події на ділянці місцевості від 04 червня 2017 року, проведений на підставі повідомлення ОСОБА_11 , під час якого ОСОБА_11 вказав на місце спалення трупу та місця схову обвуглених рештків тіла, знаряддя злочину, висновком експерта Криворізького міжрайонного відділу КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» ОСОБА_40 №971 від 30 червня 2017 року, протоколом огляду трупа від 06 червня 2017 року з фото таблицями, висновком експерта Криворізького міжрайонного відділу КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» ОСОБА_48 №323 від 21 червня 2017 року, відповідно до якого, встановлено, що вірогідність того, що останки обвугленого трупу дитини, вилучені 06 червня 2017 року у водоймі, є ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , складає не менше 99,99999999999999999999999989%.
		 
		Після з`ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами, які суд вважає належними та допустимими, аналізуючи показання потерпілої, представника потерпілого, свідків, експерта, суд приходить до висновку про доведеність обвинувачення, яке пред`явлене ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
		 
		Дії обвинуваченої ОСОБА_10 суд кваліфікує за ст.297 ч.3 КК України, за ознаками наруги над тілом (останками, прахом) померлого, вчиненої за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів; ст.383 ч.2 КК України, за ознаками завідомо неправдивого повідомлення органу досудового розслідування про вчинення злочину, вчиненого з корисливих мотивів; ст.384 ч.2 КК України, за ознаками завідомо неправдивого показання потерпілого, поєднаного зі штучним створенням доказів захисту, вчиненого з корисливих мотивів.
		 
		Дії обвинуваченого ОСОБА_11 суд кваліфікує за ст.297 ч.3 КК України, за ознаками наруги над тілом (останками, прахом) померлого, вчиненої за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів; ст.384 ч.2 КК України, за ознаками завідомо неправдивого показання свідка, поєднаного зі штучним створенням доказів захисту, вчиненого з корисливих мотивів.
		 
		При визначенні виду та міри покарання обвинуваченим, виходячи з вимог закону про достатність покарання для їх виправлення, запобігання скоєнню ними нових кримінальних правопорушень, суд враховує ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, особу обвинувачених, наявність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчинених кримінальних правопорушень, суд виходить із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінальних правопорушень, тяжкості наслідків, що настали.
		 
		Так, при визначенні виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_10 , суд враховує, що вона вчинила кримінальні правопорушення, одне з яких, а саме за ст.297 ч.3 КК України, відповідно ст.12 КК України відноситься до категорії умисних тяжких злочинів, від вчинення якого є потерпіла, та два нетяжких злочини, за ст.ст.383 ч.2, 384 ч.2 КК України, провину не визнала, раніше не судима, заміжня, працює дільничним маркшейдером шахти «Октябрська», має на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, характеризується позитивно.
		 
		Згідно з досудовою доповіддю, складеною Центрально-Міським районним відділом м. Кривий Ріг Філії державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області, орган пробації, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченої, її спосіб життя, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, вважає, що виправлення обвинуваченої без позбавленні або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства. На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчинення повторних кримінальних правопорушень.
		 
		Пом`якшуючих покарання обвинуваченої ОСОБА_10 обставин, згідно ст.66 КК України, судом не встановлено.
		 
		Обставин, котрі згідно зі ст.67 КК України, обтяжують вину обвинуваченої ОСОБА_10 , судом також не встановлено.
		 
		При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_11 , суд враховує, що він вчинив кримінальні правопорушення, одне з яких, а саме за ст.297 ч.3 КК України, відповідно ст.12 КК України відноситься до категорії умисних тяжких злочинів, від вчинення якого є потерпіла, та один нетяжкий злочин, ст.384 ч.2 КК України, провину не визнав, раніше не судимий, одружений, офіційно не працевлаштований, має на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, характеризується позитивно.
		 
		Згідно з досудовою доповіддю, складеною Центрально-Міським районним відділом м. Кривий Ріг Філії державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області, орган пробації, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, вважає, що виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства. На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчинення повторних кримінальних правопорушень.
		 
		Пом`якшуючих покарання обвинуваченого ОСОБА_11 обставин, згідно ст.66 КК України, судом не встановлено.
		 
		Обставин, котрі згідно зі ст.67 КК України, обтяжують вину обвинуваченого ОСОБА_11 , судом також не встановлено.
		 
		Рішенням Виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради №223 від 21 червня 2017 року «Про припинення дії угоди від 22 квітня 2016 року №1 «Про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу» та функціонування ДБСТ гр. ОСОБА_11 , ОСОБА_10 », прийнято рішення припинити дію угоди від 22 квітня 2016 року №1 «Про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу» укладеної між гр. ОСОБА_11 , гр. ОСОБА_10 та виконкомом районної у місті ради. Припинено з 21 червня 2017 року функціонування дитячого будинку сімейного типу гр. ОСОБА_11 та гр. ОСОБА_10 у зв`язку з невиконанням батьками-вихователями покладених на них батьківських обов`язків. Виведено зі складу дитячого будинку сімейного типу малолітніх дітей: ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 та ОСОБА_19 . Припинено призначення соціальної державної допомоги на утримання дітей, позбавлених батьківського піклування та грошове забезпечення батькам-вихователям. Рішення виконкому районної у місті ради від 20 квітня 2016 року №140 «Про створення дитячого будинку сімейного типу на базі прийомної сім`ї гр. ОСОБА_11 , гр. ОСОБА_10 , та влаштування до нього дітей, позбавлених батьківського піклування», вважається таким, що втратило чинність.
		 
		Призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , суд також враховує спосіб скоєння кримінальних правопорушень, поведінку обвинувачених під час скоєння кримінальних правопорушень та після їх скоєння.
		 
		Відповідно до абзацу 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадян» №7 від 30 травня 1997 року, суди як органи державної влади зобов`язані своєчасно й дієво захищати ці права та свободи шляхом розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення.
		 
		Відповідно до вимог ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
		 
		Згідно із ст.65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Підстави для призначення більш м`якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу за вчинене кримінальне правопорушення, визначаються статтею 69 цього Кодексу. Більш суворе покарання, ніж передбачене відповідними статтями Особливої частини цього Кодексу за вчинене кримінальне правопорушення, може бути призначене за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків згідно зі статтями 70 та 71 цього Кодексу.
		 
		У відповідності до п.п.2, 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання, суди повинні всебічно враховувати фактичні обставини кримінального провадження у їх сукупності та визначати тяжкість конкретних злочинів враховуючи їх індивідуальний ступінь. Визначаючи ступінь тяжкості злочину судам необхідно виходити з особливостей конкретного злочину та обставин його вчинення (форма вини, мотив, мета, спосіб, кількість епізодів злочинної діяльності, характер та ступінь наслідків. Отже, ступінь тяжкості злочину визначається характером того діяння, яке було вчинено у конкретному випадку. На неї впливають різні об`єктивні та суб`єктивні обставини, зокрема цінність тих суспільних відносин на які посягає винний, тяжкість наслідків (характер посягання), спосіб посягання форма й ступінь вини наявність або відсутність кваліфікуючих ознак.
		 
		Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з принципів співмірності та індивідуалізації, це покарання за своїм видом і розміром має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, а також з урахуванням обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		 
		На підставі викладеного, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченій ОСОБА_10 покарання в межах санкції ст.ст.297 ч.3, 383 ч.2, 384 ч.2 КК України, у вигляді позбавлення волі.
		 
		Підстав для призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_10 за правилами ст.ст.69, 75 КК України, суд не вбачає.
		 
		Також, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому ОСОБА_11 покарання в межах санкції ст.ст.297 ч.3, 384 ч.2 КК України, у вигляді позбавлення волі.
		 
		Підстав для призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_11 за правилами ст.ст.69, 75 КК України, суд також не вбачає.
		 
		Закон про кримінальну відповідальність в ст.70 ч.1 КК України встановив три альтернативних способи призначення покарання: поглинання менш суворого більш суворим, повне складання покарань, часткове складання покарань. Пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» визначено, що принцип повного або часткового складання покарань може застосовуватись у випадках призначення за окремі злочини, що входять до сукупності, як однакових, так і різних за видом покарань. При частковому складанні розмір остаточного покарання в усякому разі має бути більшим за розмір кожного з покарань, призначених за окремі злочини.
		 
		Згідно положень ст.70 ч.1 КК України, при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
		 
		Відповідно до положень ст.70 ч.2 КК України, при складанні покарань остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень визначається в межах, встановлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає більш суворе покарання. Якщо хоча б одне із кримінальних правопорушень є умисним тяжким або особливо тяжким злочином, суд може призначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у межах максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. Якщо хоча б за один із вчинених кримінальних правопорушень призначено довічне позбавлення волі, то остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень визначається шляхом поглинення будь-яких менш суворих покарань довічним позбавленням волі.
		 
		Таким чином, враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про необхідність призначення остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, тобто за правилами ст.70 ч.ч.1, 2 КК України.
		 
		Суд, керуючись ст.ст.50, 65 КК України вважає, що таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинувачених та запобіганню скоєнню ними нових кримінальних правопорушень.
		 
		Щодо заявленого цивільного позову потерпілої ОСОБА_7 до ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про відшкодування моральної шкоди та понесених судових витрат, завданих вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ст.297 ч.3 КК України, суд зазначає наступне.
		 
		Як передбачено ст.127 ч.2 КПК України шкода, завдана злочином може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		 
		Відповідно до вимог ст.128 ч.5 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		 
		Згідно зі ст.128 ч.1 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		 
		Відповідно до ст.1166 ч.1 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		 
		Відповідно до ст.1167 ч.1 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		 
		Відповідно до положень ст.ст.128, 129 КПК України цивільний позов особи, якій злочином завдано майнової та/або моральної шкоди, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		 
		Потерпілою заявлено цивільний позов про стягнути з обвинувачених моральної шкоди, розмір якої вона визначила у розмірі 6 000 000,00 гривень. В обґрунтування моральної шкоди, зазначила, що внаслідок дій обвинувачених вона втратила рідну онуку, вказана подія значно погіршила стан її здоров`я, внаслідок смерті онуки вона втратила спокій, стала знервованою, витрачає багато грошей на ліки, які необхідні для відновлення фізичного та морального здоров`я.
		 
		При вирішенні питання про задоволення цивільного позову потерпілої в частині стягнення з обвинувачених моральної шкоди, суд приймає до уваги постанову Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», де вказано, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача і вини останнього в її спричиненні. 
		 
		Враховуючи викладені доводи потерпілої та її представника щодо заявлених вимог на відшкодування моральної шкоди, враховуючи підстави, з яких потерпіла ОСОБА_7 відмовилася від виховання дітей, суд вважає, що внаслідок дій обвинувачених дійсно змінився уклад життя потерпілої, вона дійсно відчуває тривогу, хвилювання та знервованість внаслідок втрати близької людини, а саме рідної онуки. За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди є обґрунтованими, однак, виходячи із засад розумності та справедливості, вважає за необхідне такі позовні вимоги задовольнити частково, стягнути солідарно з обвинувачених на користь потерпілої ОСОБА_7 моральну шкоду у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень. В решті позовних вимог слід відмовити.
		 
		Щодо заявлених позовних вимог про відшкодування понесених судових витрат, суд зазначає, що до матеріалів справи не долучено будь-якого доказу про наявність таких витрат у позивача.
		 
		Арешт на майно обвинувачених під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, не накладався. Процесуальні витрати відсутні.
		 
		Питання про речові докази вирішити у відповідності до положень ст.ст.96-1, 96-2 КК України, ст.100 КПК України.
		 
		Дія обраного відносно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, скінчилася.
		 
		Враховуючи серйозність та тяжкість вчинених злочинів, обставини їх вчинення, роль кожного обвинуваченого у їх вчиненні, призначене судом покарання, з метою забезпечення виконання вироку, до набрання вироком законної сили суд вважає за необхідне застосувати у відношенні ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , запобіжний захід - тримання під вартою в ДУ «Криворізька установа виконання покарань №3», взявши їх під варту із зали суду, та з цього часу, а саме 24 січня 2022 року, рахувати строк відбуття покарання.
		 
		На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.368, 370, 371, 374-376 КПК України, суд, - 
		 
		 У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати виною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.297 ч.3, 383 ч.2, 384 ч.2 КК України, та призначити їй покарання:
		 
		- за ст.297 ч.3 КК України, у вигляді 06 (шести) років позбавлення волі;
		 
		- за ст.383 ч.2 КК України, у вигляді 04 (чотирьох) років позбавлення волі;
		 
		- за ст.384 ч.2 КК України, у вигляді 04 (чотирьох) років позбавленні волі.
		 
		На підставі ст.70 ч.ч.1, 2 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складення призначених покарань, остаточно призначити ОСОБА_10 покарання у виді 09 (дев`яти) років позбавлення волі.
		 
		До набрання вироком законної сили застосувати у відношенні ОСОБА_10 запобіжний захід - тримання під вартою в ДУ «Криворізька установа виконання покарань №3», взяти її під варту із зали суду та з цього часу, а саме 24 січня 2022 року, рахувати строк відбуття покарання.
		 
		ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.297 ч.3, 384 ч.2 КК України, та призначити йому покарання:
		 
		- за ст.297 ч.3 КК України, у вигляді 06 (шести) років позбавлення волі;
		 
		- за ст.384 ч.2 КК України, у вигляді 04 (чотирьох) років позбавленні волі.
		 
		На підставі ст.70 ч.ч.1, 2 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складення призначених покарань, остаточно призначити ОСОБА_11 покарання у виді 09 (дев`яти) років позбавлення волі.
		 
		До набрання вироком законної сили застосувати у відношенні ОСОБА_11 запобіжний захід - тримання під вартою в ДУ «Криворізька установа виконання покарань №3», взяти його під варту із зали суду та з цього часу, а саме 24 січня 2022 року, рахувати строк відбуття покарання.
		 
		Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про відшкодування моральної шкоди та понесених судових витрат, завданих кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.
		 
		Стягнути солідарно з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням 1 000 000 (один мільйон) гривень.
		 
		В іншій частині позовних вимог - відмовити. 
		 
		Речовий доказ, який зазначений в постанові слідчого про приєднання речових доказів від 08 червня 2017 року на арк.крим.пров.№31, т.1, а саме: мобільний телефон торгової марки «LG» моделі Р765 в корпусі чорного кольору з ІМЕІ: НОМЕР_2 , з сім карткою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_3 , які згідно з розпискою адвоката ОСОБА_51 переданий на відповідальне зберігання власнику гр. ОСОБА_10 , залишити у останньої за належністю.
		 
		Речові докази, перераховані в постанові слідчого про приєднання речових доказів від 30 червня 2017 року на арк.крим.пров.№190, т.1, а саме: чотири сліди папілярних узорів пальців руки, які були перенесені на ліпкі стрічки та на фрагменти аркушу білого кольору; зубна дитяча щітка, металевий ящик з дверцятами та двома боковими отворами (вирізи) зі слідами обвуглення та копаті; медичний препарат - інгалятор «Інгаліпт здоров`я»; дитяча кофта синього кольору та штани фіолетового кольору з візерунками звірят - медведів; пластикова баклажка (пляшка) ємкістю 6л. світлого кольору з речовиною - бензином в кількості 2,5л., поліетиленовий пакет з капроновою сіткою по типу мішка з обламаною частиною шлакоблоку та мотузко, які згідно квитанції №0463/17 знаходяться на зберіганні в камері схову Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, після набрання вироком законної сили, знищити.
		 
		Речові докази, перераховані в постанові слідчого про приєднання речових доказів від 30 червня 2017 року на арк.крим.пров.№190, т.1, а саме: обвуглені та обгорілі біологічні фрагменти кісток та тканин людини, попіл; пожежне сміття; зразки фрагментів м`язу, трубчатої кістки та уламку пласкої кістки від наданих на дослідження біологічних фрагментів кісток та тканин людини (чотири паперових конверти білого кольору), які згідно квитанції №0463/17 знаходяться на зберіганні в камері схову Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, після набрання вироком законної сили, поховати.
		 
		Речові докази, перераховані в постанові слідчого про приєднання речових доказів від 20 липня 2017 року на арк.крим.пров.№227, т.1, а саме: картку «диспансерного» нагляду №214/14, картка стаціонарного хворого №10345/2258, картка стаціонарного хворого №4356/958, амбулаторна медична картка на ім`я ОСОБА_21 , зберігати при матеріалах кримінального провадження.
		 
		Матеріали кримінального провадження №12017040720000999 від 03 червня 2017 року, залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням у справі №216/4652/17, провадження №1-кп/210/42/22. 
		 
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення копії вироку.
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		 
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Засудженим, їх захисникам, потерпілій, представнику потерпілого та прокурорам копія вироку вручається негайно після його проголошення. 
		 
		Суддя:         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...