Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 907/482/21 : Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Інший.
Надіслано для оприлюднення: 14.01.2022. Зареєстровано: 25.01.2022. Забезпечено надання загального доступу: 26.01.2022.
Дата набрання законної сили: 13.01.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
		_________________________________________________________________________________________________________
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"13" січня 2022 р. Справа №907/482/21
		 
		 
		Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючої суддіГалушко Н.А.
		суддівЖеліка М.Б.Орищин Г.В.
		 
		сторони в судове засідання не викликались
		 
		розглядаючи апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях №14-11-06090 від 10.11.2021 (Вх. № ЗАГС 01-05/3752/21 від 10.11.2021)
		на рішення Господарського суду Закарпатської області від 08.10.2021 (повний текст складено 22.10.2021)
		у справі №907/482/21
		за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів
		до відповідача: Фізичної особи-підприємця Касинець Юрія Юрійовича, с. Клячаново, Мукачівського району
		про стягнення суми 23 450,90 грн
		 
		Короткий зміст позовних вимог та оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
		Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Касинця Юрія Юрійовича про стягнення суми 23 450,90 грн заборгованості по оплаті орендних платежів за договором оренди №338 від 30.11.2005.
		В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного договору та вимог законодавства, допустив прострочення з оплати орендних платежів.
		Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 08.10.2021 у справі №907/482/21 у задоволені позову відмовлено повністю.
		Рішення суду обгрунтовано тим, що неправомірне перешкоджання здійснення господарської діяльності відповідача, в тому числі через відсутність доступу до об`єкту оренди, унеможливлює використання об`єкту оренди, порушує положення укладеного договору, суперечить змісту його укладення та загальним засадам цивільного законодавства.
		 
		Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзивів на апеляційну скаргу.
		Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Закарпатської області від 08.10.2021 у справі №907/482/21 та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на те, що рішення суду винесене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права.
		Зокрема, скаржник вважає, що орендар повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем і він не відповідає за ці обставини.
		Також, скаржник зазначає, що твердження відповідача, що орендар не мав повністю доступу до приміщення, не мав можливості знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі та розпоряджатись ними, не відповідає дійсності та документально не підтверджено, оскільки в орендованих будівлях складських приміщень знаходились його зернові культури.
		Скаржник зазначає, що протокол наради від 02.07.2020 жодного відношення до умов договору оренди чи зміни умов договору оренди не має, оскільки є документом фіксації процедури розгляду скарги Касинця Ю.Ю. та повної відсутності доступу до орендованого майна.
		Фізична особа-підприємець Касинець Ю.Ю. у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що доводи апеляційної скарги ним не визнаються у повному обсязі. Зокрема, відповідач посилається на те, що з листопада 2005 року і до передачі орендованого майна у січні 2021 ніяких обтяжуючих обставин з приводу своєчасної сплати орендної плати зі сторони орендаря не виникало, оплата проводилась у повному обсязі, своєчасно, згідно виставлених рахунків та вимог договору оренди.
		Також, відповідач зазначає, що з травня-серпня 2019 року у останнього існували перешкоди у користуванні об`єктом оренди, оскільки у нього був відсутній доступ до предмета оренди. По зазначеному факту, за наслідками звернення відповідача до ГУ Національної поліції України в Закарпатській області, відкрито кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України від 05 березня 2021 року за № 42021070000000077.
		Крім того відповідач вказав, на те, що згідно з протоколом наради про вирішення питання забезпечення доступу орендарю ФОП Касинці Ю.Ю. до об`єкту державної власності переданого в оренду за договором оренди №338 від 30.11.2005 від 02 липня 2020 року, проведено зустріч з представниками сторін для вирішення питання усунення перешкод у користуванні об`єктом оренди. За результатами проведеної зустрічі вирішили Мукачівському міжрайонному управлінню водного господарства розглянути можливість забезпечення доступу орендаря  ФОП Касинця Ю.Ю. до орендованого майна: надати орендарю можливість заїзду через центральні ворота, а саме надати пульт від автоматичних воріт для можливості проїзду до орендованого майна. Надати орендарю дозвіл для встановлення тимчасових додаткових воріт для можливості проїзду до орендованого майна.
		Відповідач вважає, що, рішення про результати проведеної наради не виконувалися, заходи по розблокуванню роботи орендованого приміщення не виконано ні балансоутримувачем ні орендодавцем до кінця терміну дії договору оренди.
		 
		Процесуальні дії суду у справі.
		Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2021 справу №907/482/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя  Галушко Н.А., судді Желік М.Б., Орищин Г.В.
		Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15.11.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях №14-11-06090 від 10.11.2021 (Вх. № ЗАГС 01-05/3752/21 від 10.11.2021) на рішення Господарського суду Закарпатської області від 08.10.2021 у справі №907/482/21. Вирішено апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях розглядати без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
		 
		Обставини справи
		Між Регіональним відділенням ФДМУ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Касинець Юрієм Юрійовичем (орендар) укладено договір оренди №338 від 30.11.2005 зі змінами (об`єкт оренди: будівля складських приміщень літ. "А" площею 474,85 кв. м та будівля складу літ. "Б" площею 89,30 кв.м, розміщені за адресою Мукачівський район, с. Ракошино, вул. Бенедиківська, 11 та перебуває на балансі Мукачівського міжрайонного управління водного господарства).
		За умовами п.1.2 договору майно передається в оренду з метою використання: інше (переробка зернових культур).
		У разі припинення цього договору майно повертається орендарем балансоутримувачу. Орендар повертає майно балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю за цим договором. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов`язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору (п.п. 2.4, 2.5 договору).
		Згідно п. 3.4 договору орендар зобов`язаний не пізніше 12 числа наступного місяця надавати орендодавцю копію платіжного доручення про сплату орендної плати в державний бюджет.
		У випадку закінчення строку дії договору оренди орендна плата сплачується орендарем на дату фактичного використання майна (п.3.8 договору).
		У відповідності до п. 5.1 договору орендар має право використовувати орендоване майно балансоутримувача відповідно до його призначення та умов цього договору.
		Орендодавець зобов`язується передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором по акту приймання - передачі майна, що є його невід`ємною частиною. Не вчиняти дій, які б перешкоджали орендарю користуватися орендованим майном на умовах цього договору. Заборонити передачу в суборенду орендованого майна, приватизацію орендованого майна та перехід права власності на орендоване майно третім особам (п.п. 6.1, 6.2, 6.3 договору).
		Зокрема, додатковим договором про внесення змін до договору оренди № 338 від 30.11.2005 року (зі змінами) від 21.10.2019 сторонами погоджено та викладено пункт 1.1 розділу 1 «Предмет Договору» договору оренди № 338 від 30.11.2005 (зі змінами) в наступній редакції: « 1.1. Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - будівлю складських приміщень літ. «А» площею 474,85 кв.м. та будівлю складу літ. «Б» площею 89,30 кв.м. (далі - Майно), що знаходяться за адресою: Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с. Ракошино, вул. Бенедиківська, 11 та перебувають на балансі Мукачівського міжрайонного управління водного господарства, код ЄДРПОУ 01033875 (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 31.07.2019 і становить за незалежною оцінкою 599 073 (п`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч сімдесят три) грн. без ПДВ».
		Пункт 3.1. Розділу 3 «Орендна плата» договору оренди № 338 від 30.11.2005 (зі змінами) викладено в наступній редакції : « 3.1. Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 N 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку вересень 2019 року - 7 518,21 (сім тисяч п`ятсот вісімнадцять гривень 21 коп) грн».
		Пункт 10.1. розділу 10 «Строк чинності, умови, зміни та припинення договору» договору оренди № 338 від 30.11.2005 (зі змінами), викладено в наступній редакції: « 10.1. Дію цього договору продовжено на строк 11 місяців: з « 01» листопада 2019 року по « 30» вересня 2020 року включно».
		Як вбачається із матеріалів справи, згідно з протоколом наради про вирішення питання забезпечення доступу орендарю ФОП Касинці Ю.Ю. до об`єкту державної власності переданого в оренду за договором оренди №338 від 30.11.2005 від 02 липня 2020 року проведено зустріч з представниками сторін, для вирішення питання усунення перешкод у користуванні об`єктом оренди. За результатами проведеної зустрічі вирішили Мукачівському міжрайонному управлінню водного господарства розглянути можливість забезпечення доступу орендаря  ФОП Касинці Ю.Ю. до орендованого майна: Надати орендарю можливість заїзду через центральні ворота, а саме надати пульт від автоматичних воріт для можливості проїзду до орендованого майна. Надати орендарю дозвіл для встановлення тимчасових додаткових воріт для можливості проїзду до орендованого майна.
		Згідно з актом прийому-передачі з оренди нерухомого/іншого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 26.01.2021, за наслідками закінчення договору оренди нерухомого майна №338 від 30.11.2005 відповідачем переданий об`єкт оренди балансоутримувачу.
		Позивач зазначає, що відповідач не вносив оренду плату за користування майном чим спричинив виникнення заборгованості, яка за період з 01.01.2020 по 26.01.2021 становить 22 836,22 грн, а також, у зв`язку з порушенням умов договору, позивачем заявлено вимогу про стягнення суми 614,68 грн пені.
		 
		Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення. Висновки суду.
		Предметом судового розгляду є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення орендної плати.
		Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		Згідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Як зазначалось вище, між сторонами на підставі договору оренди існують правовідносини оренди нерухомого майна.
		Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
		Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, зокрема, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
		Сторони вільні в укладені договору та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного законодавства (ст. 627 ЦК України).
		Відповідно до п. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
		Відповідно до частини 1 статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. 
		Згідно з ч.2, 3 ст.774 ЦК України строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
		Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ст. 763 ЦК України).
		Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч. і ст. 631 ЦК України).
		Як зазначалось вище, внаслідок укладення між сторонами у справі договору оренди №338 від 30.11.2005, в силу вимог статті 759 ЦК України у сторін виникло зобов`язання, у відповідності до якого орендодавець передав орендарю нежитлове приміщення у користування за плату на певний строк та на умовах, визначених договором оренди. Матеріалами справи підтверджується факт передачі позивачем в оренду, прийняття відповідачем та користування ним об`єктом оренди за договором.
		Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Частиною 5 цієї статті встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. 
		Як зазначалось вище, відповідно до умов п.1.2 договору майно передається в оренду з метою використання: інше (переробка зернових культур).
		Згідно з п. 3.4 договору орендар зобов`язаний не пізніше 12 числа наступного місяця надавати орендодавцю копію платіжного доручення про сплату орендної плати в державний бюджет.
		У випадку закінчення строку дії договору оренди орендна плата сплачується орендарем на дату фактичного використання майна (п.3.8 договору).
		Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Позивач вважає, що, в порушення умов договору, відповідач не виконав свого зобов`язання зі сплати оренди, внаслідок чого у нього виникла та рахується заборгованість в сумі 22 836,22 грн.
		Частиною 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов`язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.
		Водночас згідно із п. 6 статті 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
		Пунктом 5.1 договору сторони узгодили, що орендар має право використовувати орендоване майно балансоутримувача відповідно до його призначення та умов цього договору.
		Орендодавець зобов`язується передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором по акту приймання - передачі майна, що є його невід`ємною частиною. Не вчиняти дій, які б перешкоджали орендарю користуватися орендованим майном на умовах цього договору. Заборонити передачу в суборенду орендованого майна, приватизацію орендованого майна та перехід права власності на орендоване майно третім особам (п.п. 6.1, 6.2, 6.3 договору).
		Судом враховано, що норма права, закріплена в ч. 6 ст. 762 ЦК України визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі та розпоряджатись ними тощо) через обставини, за які орендар не відповідає. Обставини, зазначені у даній статті можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією як орендодавця, так і орендаря.
		Отже, наведена норма права визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає. 
		У частині шостій статті 762 Цивільного кодексу України відсутній вичерпний перелік обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №910/7495/16 ).
		Як вбачається із матеріалів справи та правомірно зазначено судом першої інстанції, згідно з протоколом наради про вирішення питання забезпечення доступу орендарю ФОП Касинцю Ю.Ю. до об`єкту державної власності переданого в оренду за договором оренди №338 від 30.11.2005 від 02 липня 2020 року, проведено зустріч з представниками позивача та відповідача для вирішення питання усунення перешкод у користуванні об`єктом оренди.
		З вказаного протоколу також вбачається, що перешкоди у користуванні об`єктом оренди виникли з серпня 2019 року, зокрема, що орендарю перекрито вільний доступ до орендованих будівель, пішоходний перехід, проїзд транспортних засобів, що унеможливлює виконання умов договору.
		Вищенаведеним спростовуються твердження скаржника, що не відповідають дійсності доводи відповідача щодо неможливості останнього знаходитись у орендованому приміщенні, зберігати у приміщенні речі та розпоряджатись ними.
		Окрім того, відповідач зазначає, що рішення про результати проведеної наради не виконувалися, заходи по розблокуванню роботи орендованого приміщення не виконано ні балансоутримувачем ні орендодавцем до кінця терміну дії договору оренди.
		Як вже зазначалось, підставою звільнення від зобов`язання сплачувати орендну плату є об`єктивна неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі розпоряджатись ними тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.
		При оцінці таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об`єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, з вини орендодавця. Звільнення від сплати оренди є істотним втручанням у правовідносини сторін договору, а тому може застосовуватись за виключних обставин, наприклад, відсутності доступу до найманого приміщення, неможливості орендаря перебування в ньому чи неможливості його використання з метою обумовленою укладенням договору.
		З огляду на наведене судом першої інстанції правомірно встановлено наявність обставин, що не залежали від відповідача, та в силу ч.6 ст. 762 ЦК України звільняють його від плати за час, протягом якого об`єкт оренди ним не використовувався, оскільки неправомірне перешкоджання здійснення господарської діяльності відповідача, в тому числі через відсутність доступу до об`єкту оренди, унеможливлює використання об`єкту оренди, порушує положення укладеного договору, суперечить змісту його укладення та загальним засадам цивільного законодавства. 
		Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, позовні вимоги про стягнення 22 836,22 грн орендної плати та 614,68 грн. пені задоволенню не підлягають.
		Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
		Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції. Посилання скаржника в апеляційній скарзі на докази, подані в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції, до уваги судом не приймаються, оскільки скаржником не надано суду обгрунтованих пояснень щодо неможливості подачі таких в суд першої інстанції. Окрім того, докази, щодо розгляду питання про продовження дії договору оренди не стосуються предмету спору. 
		У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10.02.2010).
		Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", no. 4241/03, від 28.10.2010 року).
		Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
		У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
		Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає рішення місцевого господарського суду таким, що прийняте з дотриманням норм процесуального та правильним застосуванням норм матеріального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення не вбачає.
		Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржника.
		Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України,
		 
		Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :
		 
		1.Рішення Господарського суду Закарпатської області від 08.10.2021 у справі №907/482/21 залишити без змін, апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях №14-11-06090 від 10.11.2021 (Вх. № ЗАГС 01-05/3752/21 від 10.11.2021) без задоволення.
		Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.
		2. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.
		 
		Повний текст постанови виготовлений та підписаний 13.01.2022.
		 
		 
		Головуючий суддяГалушко Н.А.
		 
		 
		суддяЖелік М.Б.
		 
		 
		суддяОрищин Г.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...