Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/2609/17 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:; інші вимоги до боржника.
Надіслано для оприлюднення: 18.01.2022. Зареєстровано: 25.01.2022. Забезпечено надання загального доступу: 26.01.2022.
Дата набрання законної сили: 15.12.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15.12.2021 року м.Дніпро Справа № 908/2609/17
		Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач) 
		суддів: Чередка А.Є., Паруснікова Ю.Б.,
		секретар судового засідання Колесник Д.А.
		представники сторін:
		від ПАТ "Юнікон": Рубан Олександр Георгійович, довіреність №15 від 01.06.2021 р., адвокат;
		від ПАТ "Юнікон": Колодочка Григорій Вікторович, довіреність №1 від 04.01.2021 р., адвокат;
		від арбітражного керуючого: Бакулін Іван Сергійович, посвідчення №98 від 01.02.2013 р., арбітражний керуючий;
		інші представники сторін у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином
		розглянувши апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" Стрюкової І.О. на рішення господарського суду Запорізької області від 08.04.2021 року (повний текст складено 26.04.2021 року) у справі №908/2609/17 (суддя Юлдашев О.О.) 
		за позовом Акціонерного товариства "ВТБ Банк" (01024, м. Київ, бул. Т. Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26, код ЄДРПОУ 14359319)
		до відповідача-1 Публічного акціонерного товариства "Дрогобицький завод автомобільних кранів" (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 4, код ЄДРПОУ 00240158)
		відповідача-2  ОСОБА_1 
		відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнський аукціонний дім" (01000, м. Київ, вул. Товарна, 18, офіс 2)
		про визнання результатів аукціону недійсними,-
		в межах справи № 908/2609/17 про банкрутство - Публічного акціонерного товариства "Дрогобицький завод автомобільних кранів", м. Запоріжжя
		Кредитори: 1/ ПП "Лазурний берег", 2/ Центральне об`єднане УПФУ, 3/ ПрАТ "Українська гірничо-металургійна компанія", 4/ Львівський міський центр зайнятості", 5/ ПрАТ "Львівобленерго", 6/Тимошенко В.С., 7/ Управління ВД ФСС України у Запорізькій області, 8/ ГУ ДФС у Львівській області, 9/ ГУ ДФС у Запорізькій області, 10/ ПрАТ "Юнікон", 11/ Залізняк В.А.,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Рішенням господарського суду Запорізької області від 08.04.2021 року у справі № 908/2609/17 (суддя Юлдашев О.О.) у задоволенні заяви Акціонерного товариства «ВТБ Банк» про визнання аукціону з продажу майна Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів» від 16.11.2019 року таким, що проведений з порушенням встановленого порядку його підготовки та проведення, визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного з переможцем аукціону з продажу майна боржника відмовлено.
		Рішення мотивовано тим, що станом на дату організації аукціону з продажу майна - нежитлового приміщення, розташованого за адресою: Львівська обл., м. Дрогобич, вулиця Грушевського Михайла, будинок 9 (лот №0277), АТ «ВТБ Банк» не мав статусу ні кредитора, ні заставного кредитора чи іншого учасника або сторони в даній справі про банкрутство ПАТ «ДЗАК»; відповідно, у заявника відсутнє право на звернення з заявою про визнання аукціону недійсним.
		Не погодившись з рішенням суду, Акціонерне товариство «ВТБ Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ВТБ Банк» звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом норм матеріального та процесуального права при його ухваленні.
		Апелянт в обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відмовляючи в задоволенні позову АТ «ВТБ Банк» суд дійшов помилкових висновків про відступлення АТ «ВТБ Банк» на користь ТОВ «ФК «Груп Фактор» повністю всіх вимог за кредитним договором та забезпечувальними зобов`язаннями згідно укладеного договору № 06/11/2017/1 від 06.11.2017 року про відступлення права вимоги грошових зобов`язань, про подальше відступлення ТОВ «ФК «Груп Фактор» на користь ТОВ «Універсам «Тополя» повністю всіх вимог за кредитним договором та забезпечувальними зобов`язаннями; про припинення в повному обсязі зобов`язань за кредитним договором та договором іпотеки за наслідками укладення між ТОВ «Універсам «Тополя» та ПАТ «ДЗАК» договору про задоволення вимог іпотекодержателя; про відсутність в АТ «ВТБ Банк» статусу іпотекодержателя за договором іпотеки № 617 відносно будівлі дошкільної установи № 1 «Журавлик».
		Вважає, що:
		- згідно ст.514 Цивільного кодексу України у договорі про заміну кредитора (про відступлення права вимоги), сторони вправі самостійно визначити обсяг прав, які переходять до нового кредитора, можуть провести часткову заміну кредитора у зобов`язанні за умови подільності зобов`язання;
		- оскільки в судовому порядку було визнано недійсними прилюдні торги з реалізації нерухомого майна - будівлі дошкільної установи № 1 «Журавлик», загальною площею 2592,1 кв.м., місцезнаходження: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Михайла Грушевського, буд. 9, проведені в рамках виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Львівської області від 25.11.2013 року, виданого на виконання рішення господарського суду Львівської області від 10.06.2013 року у справі №914/171/13; визнано недійсним свідоцтво про право власності Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» на нерухоме майно - будівлю дошкільної установи № 1 «Журавлик», загальною площею 2592,1 кв.м., місцезнаходження: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Михайла Грушевського, буд. 9, яке оформлене на підставі Акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки № 41103649/14 від 04.10.2017 року; зобов`язано державного реєстратора скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 37805537 від 27.10.2017 року щодо державної реєстрації за Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» права власності на будівлю дошкільної установи № 1 «Журавлик», загальною площею 2592,1 кв.м., місцезнаходження: Львівські область, м. Дрогобич, вул. Михайла Грушевського, буд. 9 (номер запису про права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 23052562); зобов`язано державного реєстратора відновити у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майна запис про право власності ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» згідно свідоцтва про право власності САС 295286 від 21.12.2010 року, виданого Виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради замість реєстраційного посвідчення від 23.07.2002 року № 292 на будівлю дошкільної установи № 1 «Журавлик», загальною площею 2592,1 кв.м місцезнаходження: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Михайла Грушевського, буд. 9, то апелянт на вказане майно не втратив право іпотекодержателя;
		- заборгованість за кредитним договором у сумі 5 705 990,00 грн. (початкова ціна предмету іпотеки, за якою AT «ВТБ Банк» приймав у власність іпотечне майно - будівлю дошкільної установи № 1 «Журавлик») є не погашеною, так як право власності банку на прийняте у власність іпотечне майно скасовано в судовому порядку; право вимоги на вказану частину заборгованості з власності банку не вибувало;
		- судом не було враховано висновки постанови Верховного Суду від 04.06.2019 року у даній справі №908/2609/17, в якій суд касаційної інстанції зазначив, що:
		1. Апелянт АТ «ВТБ Банк» є забезпеченим кредитором; вимоги грошових кредиторів включаються до реєстру кредиторів незалежно від факту подання такими кредиторами заяв з грошовими вимогами до боржника, відтак на вимоги забезпечених кредиторів не розповсюджуються передбачені ч.1 ст.23 Закону про банкрутство наслідки пропуску тридцятиденного строку від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство для звернення грошовими вимогами; 
		2. Оскільки прилюдні торги з реалізації заставного майна банку визнані недійсними, зобов`язано державного реєстратора скасувати запис про реєстрацію права власності банку на майно банкрута дошкільну установу «Журавлик» та відновити в Державному реєстрі відомості про право власності ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів», є підстави для висновку про право апелянта як заставного кредитора оскаржувати постанову суду першої інстанції, якою було закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ «ВТБ Банк» на постанову господарського суду Запорізької області від 29.12.2017 року у даній справі в частині призначення ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії Букрєєва Ігоря Ігоровича.
		Скаржник звертає увагу суду, що обставини щодо відновлення статусу банку як іпотекодержателя спірного майна: будівлі дошкільної установи № 1 «Журавлик», загальною площею 2592.1 кв.м., місцезнаходження: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Михайла Грушевського, будинок 9, стали підставою звернення банку до місцевого господарського суду з заявою про визнання грошових вимог в сумі 5 705 990,00 грн. як таких, що забезпечені заставою майна боржника.
		Скаржник вважає, що ліквідатор ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» проігнорував вимоги Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в частині узгодження з заставним кредитором продажу майна боржника, що є предметом забезпечення, на аукціоні, результати якого оскаржуються у даній справі, та в частині забезпечення відчуження такого майна боржника за найвищою ціною, що в свою чергу призвело до невиправданого зниження ціни продажу майна боржника та, як наслідок, порушення прав та інтересів АТ «ВТБ Банк» на максимальне задоволення своїх забезпечених вимог за рахунок предмета застави.
		Апелянт вказує, що порушення порядку організації будь-якого з етапів проведення аукціону є підставою для визнання недійсними результатів аукціону в цілому, а визнання результатів аукціону недійсним тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.
		Просить Центральний апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 08.04.2021 року у справі № 908/2609/17 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов AT «ВТБ Банк» в повному обсязі.
		У відзиві на апеляційну скаргу арбітражний керуючий Бакулін І.С. зазначає, що боржник вважає оскаржуване рішення законним і обґрунтованим. При його постановленні суд у повному обсязі встановив обставини, що мають значення для справи і правильно застосував норми матеріального і процесуального права.
		Зазначає, що :
		- в прохальній частині позовної заяви банк просив суд визнати аукціон з продажу майна ПАТ «ДЗАК», проведений 16.11.2019 року таким, що проведений з порушенням встановленого порядку його підготовки і проведення, однак в тексті вказаної заяви позивач посилається на аукціон з продажу нежитлового приміщення площею 2592,1 кв.м, розташованого за адресою: Львівська обл.. м. Дрогобич, вулиця Грушевського Михайла, будинок 9 (лот №0277). який був організований ТОВ «Всеукраїнський аукціонний дім» (01000.м. Київ. вул. Товарна. 18. оф.2. ЄДРПОУ 37149090) та відбувся в іншу дату - 16.11.2018 року. При цьому в позовній заяві банк жодним чином не обґрунтував та не послався на жодну норму права, яку ліквідатор порушив при підготовці та проведеній даного аукціону;
		- банк просив також про визнання недійсним правочину, а саме договору купівлі-продажу, укладеного з переможцем аукціону з продажу майна банкрута, проведеного 16.11.2019 року. При цьому в позовній заяві не вказано індивідуальних ознак даного договору: не зазначено його реквізитів, він не доданий в якості доказів ніби-то неправомірних дій ліквідатора, позивач не послався на жодну норму права, на підставі якої такий договір має бути визнано недійсним.
		Також арбітражний керуючий  ліквідатор спростовує доводи скаржника щодо його прав іпотекодержателя майна і вказує, що боржник погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що іпотека на майно - будівлю дошкільної установи «Журавлик» припинилась у зв`язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, а іпотека на інше майно, що є предметом договору іпотеки №617 залишається в силі. Всі вимоги банк, як первісний кредитор, уступив за договорами про відступлення прав вимоги, які вказав суд в оскаржуваному рішенні. І з припиненням основного зобов`язання припиняється в цілому іпотека за договором №670. Банк не звертався до суду чи боржника з вимогою про застосування будь-яких наслідків недійсності прилюдних торгів, які визнані недійсними ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.08.2018 року у даній справі. Отже, право іпотекодержателя не відновлювалось і не могло відновитися.
		Ліквідатор просить суд апеляційної інстанції відмовити в задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване рішення суду залишити без змін.
		У судове засідання з`явились представник кредитора - ПАТ «Юнікон» та арбітражний керуючий  ліквідатор Бакулін І.С.
		Інші учасники справи відзив на апеляційну скаргу не надали, в судове засідання не зявились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
		Щодо можливості розгляду справи за відсутності осіб, що не з`явилися, колегія суддів зазначає наступне:
		Явка учасників справи не визнавалась судом обов`язковою.
		У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Чірікоста і Віола проти Італії» зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання.
		Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів для того, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах «Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України»).
		На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ «Богонос проти Росії» від 05.02.2004). 
		На думку колегії суддів учасники справи мали достатньо часу для реалізації ними процесуальних прав, передбачених ст.42 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, права на висловлення (викладення шляхом надіслання на поштову/електронну адреси суду) своєї позиції щодо поданої апеляційної скарги.
		Станом на момент розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні учасники справи (окрім арбітражного керуючого-ліквідатора) процесуальних позицій (відзивів, пояснень тощо) щодо поданої апеляційної скарги не висловили (не надіслали).
		Заяв чи клопотань від учасників справи стосовно неможливості реалізації ними своїх процесуальних прав на подання відзиву, власної позиції (пояснень тощо) щодо апеляційної скарги до суду не надходило.
		Судом враховується, що за приписами ст. 129 Конституції України, ст. 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
		Колегія суддів звертає увагу, що передбачений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України строк на розгляд апеляційної скарги вичерпано, оскільки апеляційна скарга прийнята судом згідно ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 04.08.2021 року.
		Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав: 
		З матеріалів справи вбачається і відповідними доказами підтверджується, що 17.05.2010 року між ВАТ «ВТБ Банк» та ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» було укладено іпотечний договір, зареєстрований приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Лаганяк Р.І. в реєстрі за №617 (том 1 а.с.17-27).
		Предметом даного договору є забезпечення виконання зобов`язань боржника у даній справі за кредитним договором №ВКЛ 88/10 від 17.05.2010 року. Предмет іпотеки:
		- нежитлова будівля, що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Дрогобич, вул.Гайдамацька,22, 
		- нежитлова будівля, що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Дрогобич, вул.Грушевського Михайла, 9, а саме: будівля дошкільної установи «Журавлик»,
		- будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Львівська обл., м. Дрогобич, вул.Спортивна, 2а.
		Як стверджувало у поданій до суду у даній справі заяві АТ «ВТБ Банк», 19.11.2018 року на офіційному веб-сайті ВГСУ було опубліковано повідомлення про проведення аукціону з продажу майна ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» (вид майна: основні засоби (нерухомість, незавершене будівництво, транспортні засоби, будівельні матеріали тощо), призначеного на 16.11.2019 року наступного змісту: «Організатор аукціону TOB «Всеукраїнський аукціонний дім» (01000,м. Київ, вул. Товарна, 18, оф.2; код ЄДРПОУ 37149090) повідомляє, що аукціон з продажу майна банкрута - Публічне акціонерне товариство «Дрогобицький завод автомобільних кранів» (ідентифікаційний код 00240158, розташованого за адресою: 69006, Запорізька обл., м. Запоріжжя, Заводський район, вул. Північне шосе, буд. 4), який був призначений на 16.11.2018 року об 11:00:00 по лоту № 0277 вважати таким, що відбувся.
		Переможцем аукціону по лоту № 0277 визнано фізичну особу, яка запропонувала найвищу ціну за вищезазначений лот - 755 608,00 грн.».
		Банк не погоджується з результатами аукціону з огляду на порушення ст.42, ст.44 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі  Закон про банкрутство). Вказував, що ліквідатор ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» проігнорував вищезазначені вимоги Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» зокрема, в частині узгодження з заставним кредитором продажу майна боржника, що є предметом забезпечення, на аукціоні, результати якого оскаржуються, та в частині забезпечення відчуження такого майна боржника за найвищою ціною, що в свою чергу призвело до невиправданого зниження ціни продажу майна боржника та, як наслідок, порушення прав та інтересів АТ «ВТБ БАНК», на максимальне задоволення своїх забезпечених вимог за рахунок предмета застави. 
		За змістом заяви заявник просив суд визнати аукціон з продажу майна ПАТ "Дрогобицький завод автомобільних кранів", що відбувся 16.11.2019 року таким, що проведений з порушенням встановленого порядку його підготовки та проведення.
		Визнати недійсним правочин, а саме договір купівлі-продажу, укладений з переможцем аукціону з продажу майна ПАТ "Дрогобицький завод автомобільних кранів", проведений 16.11.2019 року.
		Колегія суддів звертає увагу, що АТ «ВТБ Банк» зверталось до суду першої інстанції з новою редакцією заяви про визнання результатів аукціону недійсним ( від 21.02.2020 року), за змістом якої також заявлені вимоги про визнання аукціону з продажу майна ПАТ "Дрогобицький завод автомобільних кранів", проведеного 16.11.2019 року таким, що проведений з порушенням встановленого порядку його підготовки та проведення, визнання недійсним правочину, а саме договору купівлі-продажу, укладеного з переможцем аукціону з продажу майна ПАТ "Дрогобицький завод автомобільних кранів", проведеного 16.11.2019 року (том 1 а.с.140  143).
		Відповідно до ч.1 ст.2 Закону про банкрутство, на порушення норм якого посилався заявник, передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
		Відповідно до ч.3 ст.55 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника і визнання його банкрутом» результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними.
		Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.
		Отже, підставою для визнання результатів аукціону недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення аукціону, визначених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення аукціону; правил, які регулюють порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону.
		Таким чином, до предмету доказування недійсності результатів аукціону входить встановлення обставин недотримання організатором аукціону вимог, які передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до його проведення, зокрема, щодо порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону певного змісту, письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником (статті 58, 59 Закону); допуску до участі в аукціоні (стаття 61 Закону); допуску до місця проведення аукціону (стаття 63 Закону); порядку проведення аукціону (статті 64-68 Закону).
		На думку колегії суддів при вирішенні спору суд першої інстанції допустив ряд порушень норм процесуального права, які, однак, не вплинули на а обґрунтованість висновку про відсутність підстав для задоволення позову. 
		Згідно ст.49 Закону про банкрутство продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.
		Продажу підлягають всі види майна боржника, призначеного для здійснення господарської діяльності, за винятком прав і обов`язків, які не можуть бути передані іншим особам.
		Порядок організації проведення аукціонів у проваджені у справах про банкрутство та вимоги до їх організаторів стосовно майна державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п`ятдесят відсотків, установлюються органом, уповноваженим управляти державним майном.
		Суб`єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники.
		Замовником є ліквідатор, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим Законом.
		Організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону.
		Організатор аукціону визначається замовником за конкурсом, що проводиться у визначеному замовником порядку, основними критеріями якого вважаються наявність ліцензії, достатній, але не менш як три роки, досвід проведення аукціонів, запропонована найменша сума винагороди.
		Організатором аукціону не може бути заінтересована особа стосовно боржника, кредиторів та замовника аукціону.
		Учасниками аукціону можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземні юридичні особи, які подали необхідні документи та пройшли процедуру реєстрації виконавцем аукціону відповідно до цього Закону.
		Замовнику та організатору забороняється встановлювати вимоги, вчиняти дії чи виявляти бездіяльність, що будь-яким чином порушують рівність учасників аукціону або допускають їх дискримінацію.
		Усім учасникам аукціону гарантується рівний доступ до будь-якої інформації про майно, виставлене для продажу, а також про хід підготовки та проведення аукціону.
		Статтею 50 Закону про банкрутство передбачено, що продаж майна на аукціоні оформлюється договором купівлі-продажу, який укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів.
		Обов`язковими умовами договору купівлі-продажу майна є:
		- відомості про майно, його склад, характеристика;
		- ціна продажу майна;
		- порядок і строк передачі майна покупцю;
		- відомості про наявність або про відсутність обтяжень стосовно майна;
		- інші умови, передбачені законодавством України.
		На аукціоні не може бути використано переважне право купівлі майна, крім випадків, передбачених законом.
		Укладений на аукціоні договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню.
		Про проведення аукціону організатором аукціону негайно складається протокол, вимоги до якого унормовано ст.69 Закону про банкрутство.
		Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. 
		Згідно ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Відповідно до положень ст.76 та ст.77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
		Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
		Статтею 14 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
		В матеріалах справи відсутні докази того, що відносно майна банкрута, іпотекодержателем якого є АТ «ВТБ Банк», 16.11.2019 року відбувся аукціон.
		Суд першої інстанції, ліквідатор у наданому суду відзиві на заяву банку, фактично надавали оцінку правам заявника щодо майна, реалізація якого відбулася на аукціоні 16.11.2018 року і зазначали на проведення такого аукціону ТОВ «Всеукраїнський аукціонний дім».
		На думку колегії суддів, в даному випадку суд вийшов за межі заявлених вимог та розглядав вимоги, які фактично не були предметом спору.
		Згідно ч.6 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
		Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ст.14 Господарського процесуального кодексу України).
		Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		В межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає, що єдиним доказом у даній справі щодо проведення ТОВ «Всеукраїнський аукціонний дім» (01000, м. Київ, вул. Товарна, 18 оф.2, код ЄДРПОУ 37149090) є повідомлення, що аукціон з продажу майна банкрута - Публічного акціонерного товариства "Дрогобицький завод автомобільних кранів" (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 4, код ЄДРПОУ 00240158), який був призначений на 16.11.2018 року об 11:00:00 по лоту №0277 відбувся. 
		Переможцем аукціону по лоту №0277 визнано фізичну особу, яка запропонувала найвищу ціну за вищезазначений лот 755 608,00грн.
		Докази того, яке саме майно було предметом аукціону, хто є переможцем аукціону, матеріали справи не містять. І як зазначалось вище, правомірність проведення аукціону від 16.11.2018 року не є предметом спору.
		Заявник таких доказів не надав, правом звернутися до суду з клопотанням про їх витребування, як то передбачено ст.81 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.
		З наданої суду Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державного реєстру іпотек. Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається наступна інформація:
		- 21.03.2019 року проведена державна реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна  будівля дошкільної установи №1 «Журавлик» за адресою: Львівська обл., м. Дрогобич, вул.Грушевського Михайла, 9, за власником - фізичною особою Лагодич Віталієм Миколайовичем. Підстава внесення запису рішення про державну реєстрацію правта їх обтяжень, індексний номер: 46083016 від 21.03.2019 року 18:38:56, приватний нотаріус Радзієвська Ольга Віталіївна, Дрогобицький районний нотаріальний округ, Львівська область. (том 1 а.с.66).
		- 07.06.2019 року внесено запис про право власності на об`єкт нерухомого майна  будівля дошкільної установи №1 «Журавлик» за адресою: Львівська обл., м. Дрогобич, вул.Грушевського Михайла, 9, за власником  Товариством з обмеженою відповідальністю «Лагодич і партнери», код ЄДРПОУ 42876312. Підстава внесення запису рішення про державну реєстрацію правта їх обтяжень, індексний номер: 47303550 від 11.06.2019 року 15:36:53, приватний нотаріус Радзієвська Ольга Віталіївна, Дрогобицький районний нотаріальний округ, Львівська область (том 1 а.с.65).
		З даної інформації неможливо встановити підстави припинення права власності ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» на будівлю дошкільної установи №1 «Журавлик» за адресою: Львівська обл., м. Дрогобич, вул.Грушевського Михайла, 9, а саме: на якому аукціоні, коли і ким проведеному, відчужене вказане майно. Також неможливо ідентифікувати особу ОСОБА_2 та його місце проживання.
		Правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема, на підставі норм цивільного законодавства (ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону. 
		До наслідків визнання прилюдних торгів недійсними мають застосовуватися положення ст. 216 Цивільного кодексу України щодо наслідків визнання правочину недійсним. Згідно з ч.5 ст. 216 Цивільного кодексу України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою стороною. 
		Вказані обставини та підстави для визнання недійсним,договору купівлі-продажу АТ «ВТБ Банк» в поданій суду заяві не зазначає. Як вказано вище, який саме договір купівлі-продажу оспорює позивач, не конкретизовано. Власник спірного майна, який зареєстрований у Державному реєстрі станом на час звернення апелянта з заявою, а також переможець аукціону, до справи не залучені.
		Колегія суддів звертає увагу, що згідно вимог ч.3 ст.45 Господарського процесуального кодексу України відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.
		Залучення до участі у справі співвідповідача, заміна неналежного відповідача унормовано ст.48 Господарського процесуального кодексу України.
		Згідно вказаної норми суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.
		Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
		Після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
		Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
		З матеріалів справи вбачається, що дана справа розглянута судом за відсутності представників сторін.
		Ухвалою суду від 01.02.2021 року було прийнято заяву АТ «ВТБ Банк» до розгляду і призначено підготовче засідання на 25.02.2021 року. В підготовче засідання представник заявника не з`явився (том 1 а.с.180). Суд відклав підготовче засідання на 11.03.2021 року (том 1 а.с.181). У зв`язку з неявкою представника банку підготовче засідання відкладалось 11.03.2021 року, причини неявки до суду апелянт не повідомляв. 
		 11.03.2021 року судом закрито підготовче провадження та призначено судове засідання на 30.03.2021 року, яке не відбулося по причині неявки представника АТ «ВТБ Банк». 
		 30.03.2021 року представник позивача в судове засідання знову не з`явився, справа відкладена на 08.04.2021 року. Вказане підтверджується відповідними протоколами судових засідань та ухвалами суду.
		08.04.2021 року від АТ «ВТБ Банк» електронною поштою надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке залишено судом без задоволення, в цьому судовому засіданні прийнято оскаржуване рішення.
		З огляду на таку процесуальну поведінку позивача суд першої інстанції не мав можливості з`ясувати думку АТ «ВТБ Банк» щодо залучення до справи співвідповідача  власника спірного майна, якого зазначено в наданій позивачем Інформаційній довідці, згаданій вище. 
		Згідно із п.п.1, 2 ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
		Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом (ч.ч.1,2 ст.13 Господарського процесуального кодексу України).
		У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Надточій проти України» та пункті 23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін, одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
		На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ «Богонос проти Росії» від 05.02.2004 року).
		Колегія суддів зауважує, що відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		У даній справі при вирішенні спору суд надав оцінку праву заявника щодо спірного майна як іпотекодержателя. Між тим, вказане питання було предметом дослідження суду касаційної інстанції при ухваленні постанови від 04.06.2019 року у даній справі №908/2609/17. 
		В зазначеній постанові суд касаційної інстанції дійшов висновку, що АТ «ВТБ Банк» є забезпеченим кредитором. І оскільки прилюдні торги з реалізації заставного майна банку, що відбулися 04.10.2017 року в рамках виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Львівської області від 25.11.2013 року на примусове виконання рішення господарського суду Львівської області від 10.06.2013 року у справі №914/171/13 визнані недійсними, ухвалою суду, яка набрала законної сили, зобов`язано державного реєстратора скасувати запис про реєстрацію права власності банку на майно банкрута дошкільну установу «Журавлик» та відновити в Державному реєстрі відомості про право власності ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів», Верховний Суд вважав, що є підстави для висновку про право АТ «ВТБ Банк», як заставного кредитора, оскаржувати постанову суду першої інстанції, якою було закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ «ВТБ Банк» на постанову господарського суду Запорізької області від 29.12.2017 року у даній справі в частині призначення ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії Букрєєва Ігоря Ігоровича.
		З огляду на предмет спору у досліджуваній справі суду першої інстанції належало з`ясувати, чи був взагалі проведений 16.11.2019 року щодо спірного майна аукціон, як то вказував заявник за змістом прохальної частини заяви та заяви у новій редакції, чи наявні передбачені законом, на який посилається АТ «ВТБ Банк», підстави для визнання аукціону недійсним, встановити правильність визначення заявником кола осіб, які є належними відповідачами у даному спорі і відповідно до встановленого, прийняти рішення по суті спору.
		Під час розгляду апеляційної скарги колегія суддів встановила, що всі вказані обставини не доведені апелянтом.
		Колегія суддів погоджується з доводами ліквідатора боржника арбітражного керуючого Бакуліна І.С., які викладені у відзиві на апеляційну скаргу, що в позовній заяві АТ «ВТБ Банк» не вказано жодної норми права, на підставі якої має бути визнано недійсним договір, укладений за результатами аукціону, не зазначено реквізити цього договору, особу, яка є переможцем спірного аукціону.
		Всі наведені вище обставини свідчать про недоведеність позову, що є підставою для відмови в його задоволенні.
		Щодо даної справи, колегія суддів погоджується, що по суті рішення суду є правильним. Однак мотиви відмови позивачу в задоволенні поданої ним заяви вказані судом помилково. Тому апеляційну скаргу слід задовольнити частково та викласти мотивувальну частину оскаржуваного рішення в редакції даної постанови суду апеляційної інстанції. 
		Керуючись ст.ст. 269, 275, 277, 280, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу задовольнити частково.
		Рішення господарського суду Запорізької області від 08.04.2021 року у справі №908/2609/17 змінити.
		Викласти мотивувальну частину рішення господарського суду Запорізької області від 08.04.2021 року у справі №908/2609/17 в редакції даної постанови.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Повний текст складено 17.01.2022 року.
		 
		Головуючий суддя Т.А. Верхогляд 
		 
		Суддя А.Є. Чередко
		 
		Суддя Ю.Б. Парусніков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...