Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/18567/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин; про оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління.
Надіслано для оприлюднення: 19.01.2022. Зареєстровано: 25.01.2022. Забезпечено надання загального доступу: 27.01.2022.
Дата набрання законної сили: 08.12.2022
Результат оскарження 08.12.2022 Північний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		16.12.2021Справа №910/18567/20
		За позовомОСОБА_1 до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Інвестбуд" 2. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мазарчук Наталії Володимирівниза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів -   ОСОБА_2 провизнання недійсним рішення загальних зборів учасників та скасування реєстраційної діїза заявою третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору -   ОСОБА_2 доТовариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Інвестбуд"провизнання недійсним рішення загальних зборів учасників Суддя Бойко Р.В. 
		Секретар судового засідання Баринова О.І.
		Представники сторін:
		від позивача:Савченко В.І.від відповідача 1:Мороз В.В.від відповідача 2:не з`явивсявід третьої особи:Фролова О.Г.
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Інвестбуд" (надалі - "Товариство") та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мазарчук Наталії Володимирівни, в якому просив:
		- визнати недійсним з моменту прийняття рішення з шостого питання порядку денного загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Інвестбуд" щодо зменшення статутного капіталу товариства на розмір неоплаченої частини частки учасника ОСОБА_1 , затвердження статутного капіталу та перерозподілу часток, оформлене протоколом №27/10/2020 від 27.10.2020;
		- скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 30.10.2020 №1000721070029007462 "Зміна розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи", проведену державним реєстратором - приватним нотаріусом Мазарчук Н.В. щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Інвестбуд" (код ЄДРПОУ 34352125).
		В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що проведення 27.10.2020 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Інвестбуд" (код ЄДРПОУ 34352125) та прийняття оскаржуваного рішення про зменшення статутного капіталу, затвердженого нового розміру статутного капіталу, зменшення частки позивача та перерозподіл часток учасників такого товариства, оформленого протоколом №27/10/2020 від 27.10.2020, було здійснено з грубим порушенням приписів законодавства України, а тому існують правові підстави для визнання недійсним такого рішення та скасування внесених на підставі нього змін до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про Товариство з обмеженою відповідальністю "Петрус-Інвестбуд" (код ЄДРПОУ 34352125).
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 вказаний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №910/18567/20; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 ; призначено проведення підготовчого засідання на 22.12.2020.
		22.12.2020 через відділ діловодства суду від ОСОБА_2 надійшла позовна заява третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору до Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Інвестбуд", в якій заявником було заявлено вимоги про:
		- визнання недійсним з моменту прийняття рішення з шостого питання порядку денного загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Інвестбуд" щодо зменшення статутного капіталу товариства на розмір неоплаченої частини частки учасника ОСОБА_1 , затвердження статутного капіталу та перерозподілу часток, оформлене протоколом №27/10/2020 від 27.10.2020;
		- скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 30.10.2020 №1000721070029007462 "Зміна розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи", проведену державним реєстратором - приватним нотаріусом Мазарчук Н.В. щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Інвестбуд" (код ЄДРПОУ 34352125).
		В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_2 вказувала на те, що проведення 27.10.2020 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Інвестбуд" (код ЄДРПОУ 34352125) та прийняття оскаржуваного рішення про зменшення статутного капіталу, затвердженого нового розміру статутного капіталу, зменшення частки позивача та перерозподіл часток учасників такого товариства, оформленого протоколом №27/10/2020 від 27.10.2020, за її припущеннями могло було здійснено з грубим порушенням приписів законодавства України, а тому існують правові підстави для визнання недійсним такого рішення та скасування внесених на підставі нього змін до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про Товариство з обмеженою відповідальністю "Петрус-Інвестбуд" (код ЄДРПОУ 34352125).
		Також, 22.12.2020 через відділ діловодства суду представником відповідача 2 було подано відзив на позовну заяву, за змістом якого вказував на те, що будь-які порушення під час скликання та проведення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Інвестбуд", оформлених протоколом №27/10/2020 від 27.10.2020, відсутні, а для вчинення оскаржуваної реєстраційної дії було надано вичерпний обсяг необхідних документів, у зв`язку з чим в задоволенні позову просив відмовити.
		Протокольною ухвалою суду від 22.12.2020 відкладено підготовче засідання на 26.01.2021.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 прийнято позовну заяву третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору - ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Інвестбуд" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників та скасування реєстраційної дії до розгляду у справі №910/18567/20; вимоги за позовом третьої особи із самостійними вимогами щодо предмету спору об`єднати в одне провадження з первісним позовом шляхом залучення ОСОБА_2 до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору; вирішено почати розгляд справи №910/18567/20 спочатку.
		18.01.2021 через відділ діловодства суду представником відповідача 1 подано відзив на позовну заяву, за змістом якого в задоволенні позову просив відмовити, вказував на те, що: виконавчим органом ТОВ "Петрус-Інвестбуд" було належним чином як попереджено позивача про обов`язковість внесення вкладу до статутного капіталу протягом 30-ти денного строку, так і про внесення змін до порядку денного загальних зборів учасників на 27.10.2020, що не спростовано належними доказами позивачем; місцем проведення спірних зборів було визначено офіційну адресу місцезнаходження ТОВ "Петрус-Інвестбуд", яка відображена в відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, чим було дотримано вимого щодо повідомлення місця проведення зборів, а доказів будь-якого відношення товариства до невідомих осіб, що нібито не допустили представника позивача до зборів останнім не надано; більш того, посилання на не допуск невідомими особами до зборів свідчить про обізнаність щодо безпосереднього місця їх проведення; під час проведення спірних загальних зборів кількість голосів учасників була пропорційною до розміру їх часток від вартості реально внесених (сплачених) вкладів у статутному капіталі товариства, що відповідає приписам ч. 4 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства"; є безпідставним застосування до спірних правовідносин положень приписів ст. 18 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", оскільки рішення про збільшення статутного капіталу було прийнято в порядку, визначеному Законом України "Про господарські товариства".
		Протокольною ухвалою суду від 26.01.2021 відкладено підготовче засідання на 11.02.2021.
		09.02.2021 через відділ діловодства суду представником позивача подано заперечення на відзив, згідно якого, зокрема, зазначив, що: є безпідставним обґрунтування законності оскаржуваного рішення загальних зборів положеннями ч. 4 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства", оскільки з набранням чинності Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" такі положення втратили силу, а внесення додаткових вкладів в серпні-жовтні 2020 року на виконання рішення від 21.09.2017 є протиправним і не має юридичних наслідків для його учасників; оскаржуване рішення могло бути прийнято не інакше як одностайно всіма учасниками товариства, чого дотримано не було.
		Протокольною ухвалою суду від 11.02.2021 закрито підготовче провадження по справі та призначено її до розгляду по суті на 23.02.2021.
		23.02.2021 через відділ діловодства суду представником відповідача 1 подано заперечення на відповідь (заперечення) позивача, за змістом яких зазначив, що: обов`язок ОСОБА_1 щодо внесення додаткового вкладу виник на підставі рішення загальних зборів з питання №2 за Протоколом №9 від 21.09.2017, що в силу п. а ст. 11 Закону України "Про господарські товариства", п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та п.п. 1, 2 ст. 4.4 Статуту є обов`язковим до виконання; в рішенні, оформленим протоколом №9, не було встановлено кінцеву дату припинення обов`язку із внесення додаткових вкладів і таке рішення не було скасовано чи відкликано, а ОСОБА_1 , своїми діями щодо часткового внесення визначеної суми додаткового вкладу, визнав і прийняв до виконання відповідний обов`язок; шляхом підписання 05.06.2019 нової редакції Статуту товариства ОСОБА_1 визнав повторно, що його реальний грошовий вклад має складати не менше 18 700 000,00 грн.; річний строк за ч. 5 ст. 18 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" застосовується лише відносно прийнятого за ч. 3 такої статті рішення про залучення додаткових вкладів, оскільки після спливу річного строку з моменту прийняття такого рішення, має бути прийняте інше рішення за ч. 9 ст. 18 закону про затвердження результатів внесення додаткових вкладів, затвердження розмірів часток та затвердження збільшеного розміру статутного капіталу, в той час як у даному випадку, рішенням від 21.09.2017, одразу було затверджено збільшений розмір статутного капіталу і часток учасників; позивачем обрано неналежний спосіб захисту.
		Протокольними ухвалами суду від 23.02.2021 долучено заперечення відповідача 1 на відповідь на відзив до матеріалів справи; оголошено перерву в судовому засіданні до 02.03.2021, в якому, протокольними ухвалами суду від 02.03.2021 встановлено учасникам справи строк на подачу статуту ТОВ "Петрус-Інвестбуд" в редакції 2017 року та відкладено судове засідання до 16.03.2021.
		16.03.2021 через відділ діловодства суду представником відповідача 1 подано пояснення, разом з яким надано примірники статутів ТОВ "Петрус-Інвестбуд" в редакціях, діючих станом на 2017 рік.
		Також, 16.03.2021 через відділ діловодства суду представником третьої особи було подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, згідно якого просив долучити до матеріалів справи: висновок №02/03-21 за результатами проведення судово-економічної експертизи від 15.03.2021; відповідь генерального директора ТОВ "Петрус-Інвестбуд" Карпенко  Р.І.; адвокатський запит до генерального директора ТОВ "Петрус-Інвестбуд".
		Протокольними ухвалами суду від 16.03.2021 відкладено вирішення питання про доручення доказів до наступного засідання; відкладено судове засідання на 06.04.2021.
		06.04.2021 через відділ діловодства суду представником позивача подано заперечення з процесуальних питань в зв`язку з дорученням до матеріалів справи додаткових доказів, за змістом якого вказував на відсутність правових підстав для доручення до матеріалів справи наданих представниками відповідача 1 та третьої особи документів.
		В судовому засіданні 06.04.2021 представником ОСОБА_2 було подано заяву про відмову від позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору в частині позовних вимог, а саме, щодо вимоги про скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 30.10.2020 №1000721070029007462 "Зміна розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи", проведену державним реєстратором - приватним нотаріусом Мазарчук Н.В. щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Інвестбуд" (код ЄДРПОУ 34352125).
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 прийнято відмову ОСОБА_2 від позову в частині позовної вимоги про скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 30.10.2020 №1000721070029007462 "Зміна розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи", проведену державним реєстратором - приватним нотаріусом Мазарчук Н.В. щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Інвестбуд" (код ЄДРПОУ 34352125); закрито провадження у справі №910/18567/20 за позовною заявою третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору - ОСОБА_2 в частині позовної вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Інвестбуд" про скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 30.10.2020 №1000721070029007462 "Зміна розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи", проведену державним реєстратором - приватним нотаріусом Мазарчук Н.В. щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Інвестбуд" (код ЄДРПОУ 34352125); відкладено судове засідання на 22.04.2021.
		15.04.2021 через відділ діловодства суду Товариством з обмеженою відповідальністю "Петрус-Інвестбуд" було подано апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 у справі №10/18567/20.
		Оскільки у відповідності до п. 17.10 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Інвестбуд" на ухвалу суду від 06.04.2021 про закриття провадження в частині позовних вимог підлягала направленню до суду апеляційної інстанції разом із усіма матеріалами справи №910/18567/20, ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2021 зупинено провадження у справі №910/18567/20 на час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції.
		Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Інвестбуд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 у справі №910/18567/20 залишено без задоволення.
		13.07.2021 матеріали справи №910/18567/20 повернулись до Господарського суду міста Києва.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2021 поновлено провадження у справі №910/18567/20 та призначено проведення судового засідання на 29.07.2021.
		29.07.2021 через відділ діловодства суду представником відповідача 1 подано клопотання про зупинення провадження у справі, мотивоване тим, що оскільки Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Інвестбуд" у справі №910/18567/20 і призначено судове засідання на 17.08.2021, то провадження у даній справі підлягає зупиненню, а матеріали справи направленню до Верховного Суду.
		29.07.2021 через відділ діловодства суду від Верховного Суду надійшла ухвала суду від 28.07.2021, якою відкрито касаційне провадження у справі №910/18567/20 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Інвестбуд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2021; призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 17.08.2021; витребувано з Господарського суду міста Києва та Північного апеляційного господарського суду матеріали справи №910/18567/20.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2021 зупинено провадження у справі №910/18567/20 до перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 у справі №910/18567/20 в порядку касаційного провадження; матеріали справи №910/18567/20 вирішено надіслати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
		Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.09.2021 касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Інвестбуд" та ОСОБА_2 залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 у справі №910/18567/20 залишено без змін.
		20.09.2021 матеріали справи №910/18567/20 повернулись до Господарського суду міста Києва.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2021 поновлено провадження у справі №910/18567/20 та призначено проведення судового засідання на 05.10.2021.
		Протокольною ухвалою суду від 05.10.2021 відкладено судове засідання на 02.11.2021, в якому протокольними ухвалами суду від 02.11.2021 було: частково задоволено клопотання відповідача 1 від 16.03.2021 про долучення доказів; залучено подані відповідачем 1 копії статутів до матеріалів справи, а в іншій частині у задоволенні клопотання відмовлено та повернути такі докази без розгляду; у задоволенні клопотання третьої особи від 16.03.2021 про долучення доказів відмовлено та повернути такі докази без розгляду; оголошено перерву в судовому засіданні до 18.11.2021.
		В подальшому, у судових засіданнях 18.11.2021, 22.11.2021, 02.12.2021, 14.12.2021 оголошувалися перерви до 22.11.2021, 02.12.2021, 14.12.2021 та 16.12.2021, відповідно.
		В судове засідання 16.12.2021 з`явилися представники позивача, відповідача 1 та третьої особи, надали свої пояснення по суті спору, за змістом яких: позивач позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю; відповідач 1 проти позовів заперечує та у їх задоволенні просить відмовити; третя особа проти позову позивача заперечує та в його задоволенні просить відмовити.
		Відповідач 2, повідомлений про час і місце розгляду справи належним чином, своїх повноважних представників в судове засідання не направив, подавши 14.12.2021 до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника. 
		В судовому засіданні 16.12.2021 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		У судових засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.
		Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Рішеннями Загальних зборів учасників ТОВ "Петрус-Інвестбуд", оформленими протоколом №9 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Інвестбуд" від 21.09.2017, вирішено:
		- збільшити розмір статутного капіталу  ТОВ "Петрус-Інвестбуд" та затвердити його в розмірі 37 400 000,00 грн. за рахунок внесення кожним з учасників Товариства до його статутного капіталу додаткових вкладів відповідно до розподілу їх часток у статутному капіталі Товариства, без порушення відсоткових співвідношень часток учасників у статутному капіталі Товариства. Затвердити додаткові вклади, які учасники повинні внести до статутного капіталу Товариства, в наступних розмірах: ОСОБА_2 - додатковий грошовий вклад в сумі 16  200  000,00 грн., ОСОБА_1 - додатковий грошовий вклад в сумі 16 200 000,00 грн.;
		- затвердити наступний розподіл часток у статутному капіталі ТОВ "Петрус-Інвестбуд" у зв`язку із збільшенням розміру його статутного капіталу: ОСОБА_2 - володіє часткою в розмірі 18 700 000,00 грн., що становить 50% статутного капіталу Товариства; ОСОБА_1 - володіє часткою  в розмірі 18 700 000,00 грн., що становить 50% статутного капіталу Товариства;
		- затвердити Статут ТОВ "Петрус-Інвестбуд" в новій редакції, що додається, та провести його державну реєстрацію у встановленому чинним законодавством порядку. Делегувати Голові загальних зборів учасників Нору А.Г. і Секретарю загальних зборів учасників Потьомкіну В.О. повноваження на підписання нової редакції Статуту ТОВ "Петрус-Інвестбуд" та нотаріальне засвідчення справжності їх підписів. Доручити Генеральному директору Товариства Карпенку Р.І. у встановленому законом порядку забезпечити подання необхідних документів для проведення державної реєстрації Статуту Товариства в новій редакції, з правом передоручення ним зазначених повноважень на свій розсуд.
		Листом №11-08/20-2 від 11.08.2020 ТОВ "Петрус-Інвестбуд" направило на адресу учасників Товариства ОСОБА_2 та ОСОБА_1 попередження про прострочення внесення додаткових вкладів до статутного капіталу ТОВ "Петрус-Інвестбуд", згідно якого попередило учасників про прострочення внесення додаткових вкладів на виконання рішення Загальних зборів учасників ТОВ "Петрус-Інвестбуд", оформленого протоколом №9 від 21.09.2017, та повідомило, що 11.08.2020 виконавчим органом Товариства прийнято рішення про встановлення додаткового 30-денного строку для погашення учасниками Товариства заборгованості із внесення додаткових вкладів, у зв`язку з чим просило учасників належним чином виконати відповідне зобов`язання.
		Листом №21-09/20-1 від 21.09.2020 ТОВ "Петрус-Інвестбуд" направило на адресу учасників Товариства ОСОБА_2 та ОСОБА_1 повідомлення про скликання загальних зборів учасників Товариства, згідно якого повідомляло про скликання на 27.10.2020 за місцезнаходженням Товариства за адресою: 03115, м. Київ, вул. Святошинська, 32, о 15:00 год. загальних зборів учасників Товариства, на порядок денний яких винесено наступні питання: 1) про обрання Голови загальних зборів учасників Товариства; 2) звіт виконавчого органу Товариства за результатами господарської діяльності Товариства за 2018-2019 роки, затвердження результатів діяльності Товариства за 2018-2019 роки; 3) про розподіл чистого прибутку Товариства, про виплату дивідендів та їх розмір; 4) обрання аудитора для проведення аудиту фінансово-господарської діяльності Товариства; 5) визначення обсягу і порядку отримання учасниками інформації про господарську діяльність Товариства.
		Листом №13-10/20-1 від 13.10.2020 ТОВ "Петрус-Інвестбуд" направило на адресу учасників Товариства ОСОБА_2 та ОСОБА_1 повідомлення про внесення змін до порядку денного загальних зборів учасників Товариства, призначених на 27.10.2020, згідно якого повідомляло, що за пропозицією учасника ОСОБА_2 виконавчим органом Товариства прийнято рішення доповнити порядок денний загальних зборів наступним пунктом: 6) Про заслуховування інформації виконавчого органу Товариства про внесення учасниками додаткових вкладів до статутного капіталу Товариства. У випадку наявності заборгованості учасників із внесення додаткових вкладів до статутного капіталу - прийняття одного з рішень, визначених ч. 2 ст. 15 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", а саме: про виключення учасника товариства, який має заборгованість із внесення вкладу; про зменшення статутного капіталу товариства на розмір неоплаченої частини частки учасника товариства; про перерозподіл неоплаченої частки (частини частки) між іншими учасниками товариства без зміни розміру статутного капіталу товариства та сплату такої заборгованості відповідними учасниками; про ліквідацію товариства. Про внесення змін і доповнень до Статуту Товариства у зв`язку із прийнятим рішенням, шляхом викладення Статуту Товариства у новій редакції.
		Рішенням з шостого питання порядку денного Загальних зборів учасників ТОВ "Петрус-Інвестбуд", оформленими протоколом №27/10/2020 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Інвестбуд" від 27.10.2020, вирішено:
		- зменшити статутний капітал Товариства на розмір неоплаченої частини частки учасника ОСОБА_1 - на 13 999 580,00 грн.;
		- затвердити статутний капітал Товариства в розмірі 23 400 420,00 грн.;
		- визначити, що частка учасника ОСОБА_1 у статутному капіталі Товариства складає 4 700 420,00 грн., що становить 20,09% статутного капіталу; частка учасника ОСОБА_2 у статутному капіталі Товариства складає 18 700 000,00 грн., що становить 79,91% статутного капіталу.
		Спір у справі стосується законності рішення з шостого питання порядку денного Загальних зборів учасників ТОВ "Петрус-Інвестбуд", оформленого протоколом №27/10/2020 від 27.10.2020, щодо зменшення статутного капіталу товариства на розмір неоплаченої частини частки учасника ОСОБА_1 , затвердження статутного капіталу та перерозподілу часток.
		Підставою звернення з даним позовом до суду про визнання недійсним вказаного рішення позивач зазначає те, що: в повідомленні про скликання загальних зборів учасників Товариства, призначених на 27.10.2020, не було зазначено номеру або назви кабінету (кімнати), в яких мали проводитися такі збори; позивач не був повідомлений про внесення змін до порядку денного загальних зборів учасників Товариства, призначених на 27.10.2020; висновок про прострочення ОСОБА_1 строку на внесення додаткового вкладу згідно рішення загальних зборів учасників Товариства, оформлених протоколом №9 від 21.09.2017, є необґрунтованим, оскільки як чинне станом на момент прийняття такого рішення законодавство України (приписи Закону України "Про господарські товариства"), так і Статут Товариства чи безпосередньо таке рішення зборів не містили визначення строку на вчинення таких дій; загальні збори учасників Товариства при участі в них лише учасника ОСОБА_2 не були повноважними для прийняття рішення щодо зменшення розміру статутного капіталу Товариства та перерозподілу часток учасників. В частині вимоги про скасування реєстраційної дії підставою визначається незаконність оскаржуваного рішення.
		Досліджуючи наведені доводи позивача суд враховує наступні факти спірних правовідносин, які не заперечуються учасниками спору та є визнаними судом:
		- на момент прийняття рішення, оформленого протоколом №9 загальних зборів учасників Товариства від 21.09.2017, про збільшення розміру статутного капіталу ТОВ "Петрус-Інвестбуд" до 37 400 000,00 грн. за рахунок додаткових вкладів учасників учасниками Товариства були ОСОБА_1 із часткою у  розмірі 50% статутного капіталу та ОСОБА_2 із часткою у розмірі 50% статутного капіталу, якими одностайно і було прийнято таке рішення;
		- на момент прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів учасників Товариства, оформленого протоколом №27/10/2020 від 27.10.2010, учасником Товариства ОСОБА_2 було повністю внесено свій додатковий вклад до статутного капіталу у розмірі 16  200  000,00  грн., а учасником ОСОБА_1 лише частково - у розмірі 2 200 420,00 грн.;
		- в загальних зборах учасників Товариства, на яких було прийнято оскаржуване рішення, оформлене протоколом №27/10/2020 від 27.10.2010, був присутнім один учасник Товариства - ОСОБА_2 ; 
		- на підставі оскаржуваного рішення загальних зборів учасників Товариства, оформленого протоколом №27/10/2020 від 27.10.2010, було проведено державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про Товариство щодо розміру статутного капіталу та часток учасників (засновників) Товариства.
		Окрім цього, за час розгляду справи представниками ОСОБА_1 в судових засіданнях стверджувалось про те, що: ОСОБА_1 не мав та не має на сьогоднішній день наміру вносити до статутного капіталу Товариства в повній мірі визначений рішенням, оформленим протоколом №9 від 21.09.2017, додатковий вклад у розмірі 16 200 000,00 грн.; за зареєстрованою адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 не проживає та кореспонденцію не отримує.
		Поряд з цим, заперечуючи проти позову, відповідачем 1, зокрема, наголошується на невірності обраного позивачем способу захисту своїх прав, оскільки, на його думку, такий позов направлено на перерозподіл часток в Товаристві, що не може бути здійснено шляхом визнання недійсним рішення загальних зборів учасників.
		Отже, вирішення спору у даній справі зводиться до дослідження питань: належності обраного способу захисту; належності повідомлення ОСОБА_1 про внесення змін до порядку денного загальних зборів учасників Товариства, на яких було прийнято оскаржуване рішення; наявності прострочення ОСОБА_1 щодо внесення в повному обсязі свого додаткового вкладу до статутного капіталу Товариства на виконання рішень, оформлених протоколом №9 від 21.09.2017; наявності повноважень (кворуму) загальних зборів учасників Товариства для прийняття оскаржуваного рішення.
		Щодо способу захисту.
		У відповідності до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
		Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
		Європейський суд з прав людини, зокрема у справі "Белеш та інші проти Чеської Республіки" зазначав, що право на справедливий судовий розгляд, що гарантується статтею 6 §1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав та обов`язків.
		Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
		Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
		У постанові від 05.06.2018 у справі №338/180/17 Велика Палата Верховного Суду вказала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
		В даному випадку, позивачем заявляється вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства, яким було зменшено його частку в статутному капіталі Товариства та проведено у зв`язку з цим зменшення статутного капіталу Товариства і перерозподіл процентного співвідношення розміру часток його учасників.
		Також, із зібраних в матеріалах справи доказів вбачається, що на підставі оскаржуваного рішення було внесено відповідні зміни до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про Товариство, у зв`язку з чим позивачем також заявлено вимогу про скасування відповідних реєстраційних дій.
		Тобто, в межах даної справи оскаржується правомірність зменшення статутного капіталу на розмір невнесеного учасником Товариства ОСОБА_1 свого додаткового вкладу та зміни у зв`язку з цим відсоткового розміру часток між двома учасниками товариства, за наслідками якого відсоткове значення в статутному капіталі Товариства частки ОСОБА_2 збільшилося на 29.91%, а частка ОСОБА_1 - зменшилася на 29.91%.
		При цьому, будь-яких подальших змін в суб`єктному складі учасників чи розміру часток існуючих учасників Товариства після прийняття оскаржуваного рішення не відбувалось, в т.ч. з огляду на вжиття ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі №910/18567/20 заходів забезпечення позову шляхом: заборони Товариству в особі загальних зборів приймати рішення з питань, які відповідно до ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" приймаються трьома четвертями голосів; заборони ОСОБА_2 здійснювати відчуження частки у розмірі 6 999 790,00 грн., що становить 29,91% в статутному капіталі Товариства; заборони суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в тому числі, але не виключно: державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, здійснювати, проводити реєстраційні дії відносно/щодо Товариства щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про зміну складу та часток засновників/учасників товариства, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, про зміну органів управління товариства, про зміну місцезнаходження товариства, про зміну розміру статутного капіталу товариства, проводити передачу реєстраційної справи товариства, крім як на виконання судових рішень, які набрали законної сили; накладення арешту на корпоративні права Товариства, а саме - на частку ОСОБА_2 у розмірі 6 999 790,00 грн., що становить 29,91% в статутному капіталі Товариства.
		Отже, у випадку задоволення заявлених позовних вимог ОСОБА_1 буде відновлено первісний стан в суб`єктному складі учасників чи розміру часток існуючих учасників Товариства, що існував до прийняття оскаржуваного рішення, а саме: відбудеться поновлення розміру часток ОСОБА_1 та ОСОБА_5 у статутному капіталі Товариства у співвідношенні 50% на 50%, з метою досягнення чого і подано даний позов до суду.
		В аспекті наведеного суд враховує сформовану станом на сьогоднішній день правову позицію Верховного Суду (в т.ч. Великої Палати Верховного Суду), якою відповідачем 1 обґрунтовуються свої заперечення на позов, відносно того, що вимоги про визнання рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю недійсним, визнання недійсним статуту чи недійсними змін до нього, визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств, згідно яких належним способом захисту у цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт "д" пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону).
		Однак, суд відзначає, що застосування такого висновку на практиці зводиться до випадків, коли, наприклад, після прийняття первісного рішення загальних зборів учасників товариства, яким було зменшено чи позбавлено учасника права на частку в статутному капіталі такого товариства відбулось подальше її розгалуження чи відчуження шляхом залучення нових учасників, перепродажу частки і т.п. 
		В такому випадку існує ціла низка дій, спростування (оскарження) яких є необхідним для відновлення прав відповідного учасника, у зв`язку з чим і виникає доцільність у зверненні з позовом до суду із вимогою про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства, адже саме по собі визнання недійсним первісного рішення (при  наявності послідуючих дій, щодо розпорядження спірною часткою) не призведе до відновлення первісного стану - захисту порушених прав відповідного учасника, а також, врахування прав та інтересів нових набувачів відповідної частки у випадку їх добросовісності.  
		В той же час, в межах спірних правовідносин будь-яких подальших змін відносно частки позивача після прийняття оскаржуваного рішення не відбулось, у зв`язку з чим саме по собі його визнання недійсним і скасування вчиненої на підставі нього реєстраційної дії призведе до відновлення первісного стану і тим самим захистить права позивача.
		Отже, обраний ОСОБА_1 спосіб захисту своїх прав є ефективним в даному випадку, адже у випадку задоволення заявлених ним позовних вимог призведе до досягнення мети звернення з таким позовом до суду та відновлення порушених прав, про які йдеться в позові.
		Щодо суті позовних вимог.
		Першочергово вирішення спору у даній справі зводиться до вирішення правової проблеми, яка полягає у відсутності нормативного врегулювання ситуації, коли рішення про збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю за рахунок додаткових вкладів його учасників із затвердженням нового розміру статутного капіталу без фактичного внесення додаткових вкладів учасників відбулось до набрання чинності Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", однак на момент набранням ним чинності додаткові вклади не було внесено, а відповідне рішення про збільшення статутного капіталу не містило визначення строків внесення учасниками такого товариства своїх додаткових вкладів чи наслідків не вчинення таких дій.
		Так, матеріалами справи підтверджується та не заперечується учасниками, що рішеннями загальних зборів учасників ТОВ "Петрус-Інвестбуд", оформленими протоколом №9 від 21.09.2017, одностайно було вирішено збільшити розмір статутного капіталу ТОВ "Петрус-Інвестбуд" та затвердити його в розмірі 37 400 000,00 грн. за рахунок внесення кожним з учасників Товариства додаткових вкладів у розмірі 16 200 000,00 грн. кожний, у зв`язку з чим відразу було затверджено новий розподіл часток у статутному капіталі ТОВ "Петрус-Інвестбуд": 50% на 50%, та затверджено Статут ТОВ "Петрус-Інвестбуд" в новій редакції.
		Однак, жодних строків внесення таких додаткових вкладів зазначеним рішенням встановлено не було, як і не містили унормування такого питання положення діючого на той час Статуту Товариства та Закону України "Про господарські товариства".
		Поряд з цим, з 17.06.2018 набув чинності Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", у зв`язку з чим втратив чинність Закон України "Про господарські товариства" у частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю.
		Згідно із п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" протягом року з дня набрання чинності цим Законом положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом. Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.
		В силу наведеної норми якщо товариство не внесе відповідні зміни до статуту через рік після набрання чинності Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", то у такому разі положення статуту, які не відповідають цьому Закону, не застосовуються, натомість учасники товариства повинні керуватися нормами Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
		При цьому, на відміну від попередніх норм законодавства, яке визначало порядок створення, діяльності та припинення товариства з обмеженою відповідальністю, що допускали реєстрацію збільшення розміру статутного капіталу до фактичного його формування у визначеній сумі, чинні положення Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" прямо забороняють таку можливість, визначаючи в приписах ст. 18 такого Закону, що затвердження збільшеного розміру статутного капіталу товариства можливе виключно після спливу строку на внесення визначених сум додаткових вкладів, встановлюючи при цьому відповідні строки та наслідки їх спливу.
		Тобто, головною відмінністю є те, що положення Закону України "Про господарські товариства" передбачали можливість проведення процедури збільшення статутного капіталу в один етап (одночасне визначення розміру додаткових вкладів, збільшеного розміру статного капіталу та його затвердження із проведенням подальшої реєстрації), однак, приписи ст. 18 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачають можливість проведення збільшення статутного капіталу виключно в два етапи: 1) визначення розмірів додаткових вкладів учасників виходячи із бажаного розміру статутного капіталу з встановленням строку для їх внесення; 2) затвердження збільшеного розміру статутного капіталу виходячи із суми внесених учасниками додаткових вкладів та проведення його реєстрації.
		Тобто, в першому випадку оплата додаткового вкладу слідує державній реєстрації змінених часток у реєстрі, а у іншому випадку - спочатку передбачена оплата часток, а після їх фактичної оплати - проведення державної реєстрації змінених часток у відповідному реєстрі. 
		Однак, в Законі України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" відсутнє законодавче врегулювання випадку коли на момент набрання чинності таким Законом товариством з обмеженою відповідальністю вже було затверджено (зареєстровано) збільшений розмір статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів учасників без фактичного їх попереднього внесення та відсутності встановлених загальними зборами строків на їх внесення, а більше того - не визначено наслідків не внесення таких додаткових вкладів у визначеному випадку.
		Зокрема, в положеннях Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" законодавцем було врегульовано два випадки, що стосуються внесення вкладів учасників до статутного капіталу: при створені товариства - врегульовано ст.ст. 14, 15 такого Закону; при збільшенні статутного капіталу - врегульовано ст.ст. 16, 18 такого Закону.
		Із змісту вказаних норм вбачається, що основна відмінність відповідних процедур полягає в часі внесення відповідних вкладів, а саме: при створені - після затвердження та реєстрації розміру статутного капіталу; при збільшенні - до затвердження та реєстрації збільшеного статутного капіталу.
		В той же час, приписи Закону України "Про господарські товариства" передбачали можливість затвердження і реєстрації розміру статутного капіталу до моменту внесення вкладів учасниками як при створені товариства, так і при прийнятті рішення про збільшення статутного капіталу. 
		Наведена відмінність законодавчого врегулювання відповідної процедури і зумовила виникнення спору у даній справі, сторони якої не змогли дійти згоди у вирішенні питання щодо наслідків триваючого існування затвердженого та зареєстрованого розміру статутного капіталу, однак фізично не сформованого, в якому один учасник ( ОСОБА_1 ) вважає, що таке питання (в т.ч. в частині визначення наслідків невнесення додаткових вкладів) підлягає врегулювання в порядку, визначеному ст.ст. 18, 19 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (Збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів), а інший ( ОСОБА_2 ) та безпосередньо саме Товариство наполягають на врегулюванні такого питання за нормами ст. 15 вказаного Закону (Прострочення внесення вкладу).
		Так, у відповідності до приписів ст. 18 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства за рахунок додаткових вкладів учасників та/або третіх осіб за рішенням загальних зборів учасників; Кожний учасник має переважне право зробити додатковий вклад у межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно до його частки у статутному капіталі. Треті особи та учасники товариства можуть зробити додаткові вклади після реалізації кожним учасником свого переважного права або відмови від реалізації такого права в межах різниці між сумою збільшення статутного капіталу та сумою внесених учасниками додаткових вкладів, лише якщо це передбачено рішенням загальних зборів учасників про залучення додаткових вкладів; У рішенні загальних зборів учасників товариства про залучення додаткових вкладів визначаються загальна сума збільшення статутного капіталу товариства, коефіцієнт відношення суми збільшення до розміру частки кожного учасника у статутному капіталі та запланований розмір статутного капіталу; Додаткові вклади можуть вноситися у негрошовій формі. У такому разі рішенням загальних зборів учасників визначаються учасники товариства та/або треті особи, які вносять майно, та його грошова оцінка; Учасники товариства можуть вносити додаткові вклади протягом строку, встановленого рішенням загальних зборів учасників, але не більше ніж протягом одного року з дня прийняття рішення про залучення додаткових вкладів; Треті особи та учасники товариства можуть вносити додаткові вклади протягом шести місяців після спливу строку для внесення додаткових вкладів учасниками, які мають намір реалізувати своє переважне право, якщо рішенням загальних зборів учасників про залучення додаткових вкладів не встановлено менший строк; Статутом або одностайним рішенням загальних зборів учасників, в яких взяли участь всі учасники товариства, можуть встановлюватися інші строки для внесення додаткових вкладів, може встановлюватися можливість учасників вносити додаткові вклади без дотримання пропорцій їхніх часток у статутному капіталі або право лише певних учасників вносити додаткові вклади, а також може бути виключений етап внесення додаткових вкладів лише тими учасниками товариства, які мають переважне право; З учасником товариства та/або третьою особою може бути укладено договір про внесення додаткового вкладу, за яким такий учасник та/або третя особа зобов`язується зробити додатковий вклад у грошовій чи негрошовій формі, а товариство - збільшити розмір його частки у статутному капіталі чи прийняти до товариства з відповідною часткою у статутному капіталі; Протягом одного місяця з дати спливу строку для внесення додаткових вкладів, встановленого відповідно до цієї статті, загальні збори учасників товариства приймають рішення про: 1) затвердження результатів внесення додаткових вкладів учасниками товариства та/або третіми особами; 2) затвердження розмірів часток учасників товариства та їх номінальної вартості з урахуванням фактично внесених ними додаткових вкладів; 3) затвердження збільшеного розміру статутного капіталу товариства; Якщо додаткові вклади не внесені учасником товариства та/або третьою особою, з яким (якою) укладено договір про внесення додаткового вкладу, в повному обсязі та своєчасно, такий договір вважається розірваним, якщо рішенням загальних зборів учасників не затверджено розмір частки такого учасника та/або третьої особи виходячи з фактично внесеного ним додаткового вкладу.
		За змістом таких норм визначено певний порядок дій, пов`язаних із збільшенням статутного капіталу товариства, а саме: першочергово загальними зборами учасників приймається рішення про таке збільшення, визначається орієнтовний розмір такого збільшення і встановлюється строк на внесення додаткових вкладів, за спливом якого і формується (затверджується) збільшений розмір статутного капіталу виходячи із фактичних розмірів здійснених учасниками додаткових вкладів.
		В розумінні норм ст. 18 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" затвердження збільшеного розміру статутного капіталу товариства є наслідком вчинення його учасниками дій щодо внесення своїх додаткових вкладів відповідно до погоджених ними умов, здійснення чого і дає змогу сформувати кінцевий розмір збільшеного статутного капіталу та затвердити його із подальшою реєстрацією.
		Очевидно, що положення цієї норми не передбачають правових наслідків невнесення додаткового внеску, відомості про який вже зареєстровано у відповідному реєстрі.
		Відтак, застосування норм даної статті до спірних відносин є неможливим, адже існування вже затвердженого учасниками у відповідності до норм Закону України "Про господарські товариства" та зареєстрованого розміру статутного капіталу (за рахунок раніше частково сформованого та частково збільшеного, проте не оплаченого в цій частині) із визначенням нових розмірів часток учасників унеможливлює прийняття одного із визначених в положеннях ч. 10 ст. 18 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" рішення в рамках завершальної стадії процедури збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів за спливом строків внесення відповідних вкладів.
		В свою чергу, в положеннях ст. 14 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" встановлено, що кожен учасник товариства повинен повністю внести свій вклад протягом шести місяців з дати державної реєстрації товариства, якщо інше не передбачено статутом. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. Вартість вкладу кожного учасника товариства повинна бути не менше номінальної вартості його частки. 
		Нормами даної статті передбачено процедуру формування статутного капіталу товариства таким чином, що першочергово затверджується його розмір, визначаються частки кожного із учасників товариства та встановлюється строк на їх внесення.
		Тобто, наведене в такій статті унормування процедури формування статутного капіталу повністю відповідає обставинам перебігу спірних правовідносин, в межах яких має місце першочергового затвердження розміру статутного капіталу із визначенням розмірів часток учасників, які підлягають внесенню ними.
		Отже, враховуючи, що порядок формування статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю при збільшенні його розміру за рахунок додаткових вкладів учасників у випадку, коли рішення про таке збільшення із затвердженням нового розміру статутного капіталу без фактичного внесення додаткових вкладів учасників було прийнято у відповідності до приписів Закону України "Про господарські товариства", однак на момент набрання чинності Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" додаткові вклади ще не було внесено та правові наслідки не внесення учасником такого додаткового внеску, законом у чинній редакції не встановлено, а тривала відсутність фізично сформованого статутного капіталу у зареєстрованому розмірі впливає на можливість повноцінно здійснювати таким товариством свою господарську діяльність, то суд констатує наявність прогалини в законодавстві і вважає, що вона підлягає заповненню за аналогією закону (частина перша  статті 8 Цивільного кодексу України), а саме за аналогією ст.ст. 14, 15 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", якими унормовано строки, порядок внесення вкладів учасниками при існуванні зареєстрованого розміру статутного капіталу товариства та вирішення питання наслідків не внесення учасниками своїх вкладів у визначеному розмірі.
		В аспекті наведеного суд також враховує, що на виконання приписів п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" рішенням загальних зборів учасників Товариства, оформленим протоколом №05/06/2019 від 05.06.2019, було приведено Статут Товариства у відповідність до норм такого Закону, у приписах п.п. 6.2, 6.3 якого визначено, що для забезпечення діяльності Товариства за рахунок вкладів учасників створюється статутний капітал в розмірі 37 400 000,00 грн., частки в якому серед учасників розподіляються наступним чином: ОСОБА_2 - володіє часткою у розмірі 18 700 000,00 грн., що становить 50% статутного капіталу Товариства; ОСОБА_1 - володіє часткою у розмірі 18 700 000,00 грн., що становить 50% статутного капіталу Товариства. 
		Також, в положеннях Глави 6 такої редакції Статуту Товариства було відтворено приписи ст.ст. 14-18 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" щодо врегулювання процедур формування статутного капіталу, з єдиною відмінністю - встановлення річного строку на вчення учасниками своїх вкладів до статутного капіталу при створенні товариства, право на що надано положеннями ст. 14 такого Закону.
		Однак, жодного врегулювання ситуації з приводу відсутності фізичного формування затвердженого рішенням загальних зборів учасників Товариства, оформленого протоколом №9 від 21.09.2017, в положеннях такої редакції Статуту наведено не було.
		Такі обставини на переконання суду свідчать про те, що з затвердженням рішенням від 05.06.2019 нової редакції Статуту Товариства (приведення його у відповідність до Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю") учасниками презюмувалося застосування до їх ситуації саме норм ст. 14 такого Закону, адже в іншому випадку, будучи обізнаними із приписами такого Закону в цілому, нелогічним було декларування розміру статутного капіталу у розмірі, що фізично не сформований, та збільшення при цьому передбаченого ст. 14 Закону строку на внесення учасниками своїх вкладів до одного року (п. 6.7 Статуту Товариства).
		Отже, власна поведінка учасників Товариства, не в залежності від усвідомлення ними значення своїх дій, породжує ситуацію, за якої із викладенням Статуту в новій редакції фактично було затверджено статутний капітал товариства у розмірі, що ще не сформований, чим віднесено питання нормативного врегулювання його формування саме у відповідності до приписів ст. 14 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", адже будь-якого іншого вирішення такого питання учасниками не було унормовано в приписах Статуту.
		Відтак, вирішуючи спір у даній справі та надаючи відповіді у зв`язку з цим на питання щодо: наявності прострочення ОСОБА_1 щодо внесення в повному обсязі свого додаткового вкладу до статутного капіталу Товариства на виконання рішень, оформлених протоколом №9 від 21.09.2017; наявності повноважень (кворуму) загальних зборів учасників Товариства для прийняття оскаржуваного рішення, суд застосовує приписи ст.ст. 14, 15 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" з урахуванням положень Статуту Товариства, в редакції затвердженій рішенням від 05.06.2019, оформленим протоколом №05/06/2019.
		Застосування даної норми до спірних правовідносин за відсутності прямого законодавчого врегулювання відповідної ситуації відповідає як меті Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", так і забезпечує досягнення правової визначеності у відносинах Товариства із своїми учасниками та контрагентами, адже є неприпустимим триваюче існування (поза межами визначених чинним законодавством строків) задекларованого (зареєстрованого) статутного капіталу без фізичного його формування, на попередження чого і була направлена законодавча заборона в положеннях статті 18 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" затвердження при збільшенні статутного капіталу його нового розміру без фактичного внесення додаткових вкладів.
		Так, з набранням чинності Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та приведенням Статуту Товариства у відповідність до його положень в приписах п. 6.7 такої редакції було визначено, що кожен учасник Товариства повинен повністю внести свій вклад протягом одного року з дати державної реєстрації Товариства. Вартість вкладу кожного учасника Товариства повинна бути не менше номінальної вартості його частки.
		Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Статут Товариства в редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників Товариства від 05.06.2019 (протокол №05/06/2019), було зареєстровано 13.06.2019.
		Відтак, у відповідності до приписів ст. 14 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та п. 6.7 Статуту Товариства в редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників Товариства від 05.06.2019 (протокол №05/06/2019), строк на виконання учасниками Товариства свого обов`язку із внесення додаткових вкладів до статутного капіталу Товариства згідно із рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Петрус-Інвестбуд", оформленими протоколом №9 від 21.09.2017, слід обчислювати одним роком з 13.06.2019, адже іншого строку загальними зборами учасників не було встановлено.
		Наведене спростовує твердження позивача про те, що строку на внесення згідно рішення загальних зборів учасників ТОВ "Петрус-Інвестбуд", оформленого протоколом №9 від 21.09.2017, додаткового вкладу так і не було визначено, адже такий строк було встановлено автоматично із затвердженням рішенням загальних зборів учасників Товариства, оформленим протоколом №05/06/2016 від 05.06.2019, Статуту Товариств в новій редакції та здійсненням його реєстрації 13.06.2019.
		Як підтверджується матеріалами справи, а учасниками справи не заперечується, на момент прийняття оскаржуваного рішення, оформленого протоколом №27/10/2020 від 27.10.2010, учасником Товариства ОСОБА_2 було повністю внесено свій додатковий вклад до статутного капіталу у розмірі 16 200 000,00 грн., а учасником ОСОБА_1 лише частково - у розмірі 2 200 420,00 грн.
		При цьому, в силу приписів п. 6.7 Статуту Товариства (протокол №05/06/2019 від 05.06.2019) та ст. 14 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (в частині визначення строку на внесення додаткових вкладів), а також, ч. 1 ст. 15 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (щодо наслідків прострочення річного строку) таке зобов`язання учасників мало бути виконано в повному обсязі не пізніше 30-ти денного строку з моменту отримання відповідного попередження від Товариства (лист №11-08/20-2 від 11.08.2020).
		В той же час, представником ОСОБА_1 в судових засідання стверджувалося про те, що його довіритель не мав дійсного наміру вносити до статутного капіталу Товариства додатковий вклад у визначеному рішенням, оформленим протоколом №9 від 21.09.2017, розмірі (16  200  000,00 грн.) в повному обсязі.
		Отже, факт невнесення на момент проведення спірних зборів учасників Товариства ОСОБА_1 свого додаткового вкладу до статутного капіталу Товариства належним чином підтверджується та не заперечується самим позивачем.
		Відтак, у загальних зборів учасників Товариства були правові підстави для прийняття одного із передбачених ч. 2 ст. 15 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" рішень за наслідками такого прострочення ОСОБА_1 , що і було реалізовано оскаржуваним рішенням шляхом зменшення статутного капіталу товариства на розмір неоплаченої частини частки такого учасника.
		Визначаючи компетенцію (наявність кворуму) загальних зборів Товариства на прийняття оскаржуваного рішення суд відзначає, що відповідно до протоколу загальних зборів учасників Товариства №27/10/2020 від 27.10.2020 участь у таких зборах взяв учасник Товариства ОСОБА_2 , яка на той час володіла часткою у розмірі 50% статутного капіталу Товариства, що була в повному обсязі оплачена останньою, а іншим учасником Товариства являвся ОСОБА_1 (на зборах не був присутнім).
		За змістом ч. 2 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" до компетенції загальних зборів учасників належать, зокрема: 3) зміна розміру статутного капіталу товариства; 5) перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом.
		У відповідності до ч.ч. 2, 3 ст. ст. 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" рішення з питань, передбачених пунктами 2, 3, 13 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених пунктами 4, 5, 9, 10 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань.
		Отже, за наявності факту прострочення ОСОБА_1 виконання свого обов`язку із внесення додаткового вкладу його голоси при визначенні результатів голосування для прийняття рішення відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" про зменшення статутного капіталу товариства на розмір неоплаченої частини частки учасника товариства не враховувалися, а відтак, прийняття оскаржуваного рішення було здійснено одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань, в особі учасника ОСОБА_2 . 
		З огляду на викладене, посилання позивача на відсутність правових підстав та повноважень на прийняття загальними зборами учасників Товариства оскаржуваного рішення (оформленого протоколом №27/10/2020 від 27.10.2020) є необґрунтованими, адже не відповідають дійсному перебігу спірних правовідносин та приписам положень ст. 15 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
		Також, суд відзначає, що не підлягають застосування до спірної ситуації положення норм ст. 19 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", якою врегульовано порядок зменшення статутного капіталу товариства, адже, по-перше, в розумінні таких норм відповідне зменшення можливе виключно за наслідками попереднього фізичного формування статутного капіталу в зареєстрованому розмірі; по-друге, застосування такої процедури в силу приписів ст.ст. 30, 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" обумовлюється одностайним прийняттям рішень про це всіма учасниками, що може ніколи не настати, адже при наявності недобросовісної поведінки одного із учасників цілком ймовірно, що він не голосуватиме за зменшення розміру статутного капіталу Товариства на розмір невнесеної ним частини свого вкладу при наявності зареєстрованих прав учасника Товариства, які випливають із фактичного розміру такої зареєстрованої частки. В той же час, цілком логічним є положення законодавства, яке дозволяє у випадку не формування статутного капіталу одним із учасників товариства вирішити питання без такого учасника. По-третє, застосування процедури зменшення допустимо пропорційно щодо всіх часток учасників, а відтак наведене правове регулювання в будь-якому випадку не може бути застосовано до ситуації коли один учасник сформував частку, а інший - ні.
		Щодо посилань позивача відносно неналежності повідомлення його про внесення змін до порядку денного загальних зборів учасників Товариства, на яких було прийнято оскаржуване рішення, а також щодо не направлення на його адресу попередження про прострочення внесення додаткового вкладу суд враховує невідповідність наданих сторонами примірників таких документів, однак констатує, що факт відсутності у ОСОБА_1 як такого взагалі наміру щодо внесення додаткового вкладу на виконання рішення, оформленого протоколом №9 від 21.09.2017, нівелює необхідність в дослідженні такого питання, адже за будь-яких обставин відповідний обов`язок із внесення додаткового вкладу позивача не був би виконаний в силу його власної позиції відносно цього, що в будь-якому випадку зумовлювало настання передбачених ч. 2 ст. 15 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" наслідків.
		До того ж, відповідачем 1 було додано до позову належні докази направлення за адресою місця реєстрації ОСОБА_1 відповідних документів (листів №11-08/20-2 від 11.08.2020, №21-09/20-1 від 21.09.2020, №13-10/20-1 від 13.10.2020), в той час як представником останнього в судовому засіданні було повідомлено про те, що ОСОБА_1 за вказаною адресою не проживає та кореспонденції не отримує, а доказів доведення до відома Товариства такої інформації чи повідомлення дійсного місця проживання/отримання поштової кореспонденції матеріали справи не містять.
		Тобто, власна поведінка позивача унеможливила отримання ним будь-яких повідомлень від Товариства, що нівелює обґрунтованість доводів відносно неналежного повідомлення його Товариством про наведені обставини.
		У відповідності до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Згідно із ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		Положеннями ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
		За змістом ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		За наведених обставин, позивачем не доведено існування правових підстав для визнання недійсними оскаржуваного рішення ТОВ "Петрус-Інвестбуд", оформленого протоколом №27/10/20 від 27.10.2020, що стосувалося зменшення статутного капіталу товариства на розмір неоплаченої частини частки учасника ОСОБА_1 , затвердження статутного капіталу та перерозподілу часток.
		Наведене в свою чергу унеможливлює задоволення вимоги про скасування реєстраційної дії, заявленої позивачем як похідної від вимоги про визнання недійсним оскаржуваного рішення.
		Таким чином, заявлені позовні вимоги не обґрунтовані, а тому задоволенню не підлягають.
		Крім того, статтею 55 Конституції України встановлено право кожного на захист своїх прав і свобод у судовому порядку.
		Реалізуючи конституційне право, передбачене ст. 55 Конституції України, на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
		Згідно із ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
		У відповідності до приписів ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
		Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		Згідно з ст. 5 Господарського процесуального кодексу України визначено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковими.
		Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
		Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
		Досліджуючи наявність такого права позивача в рамках даного спору суд відзначає, що констатована представниками ОСОБА_1 в судових засіданнях позиція відносно виконання взятих на себе згідно рішення Загальних зборів учасників ТОВ "Петрус-Інвестбуд", оформленого протоколом №9 від 21.09.2017, зобов`язань із внесення додаткового вкладу, яка полягає у відсутності наміру здійснити таке внесення, фактично нівелює можливість існування суб`єктивного права на захист в межах ініційованого ним спору, адже при задоволенні позовних вимог (визнанні недійсним оскаржуваного рішення та скасування реєстраційної дії) відновиться відповідний обов`язок із фізичного формування статутного капіталу Товариства у затвердженому рішенням зборів від 21.09.2017 розмірі (37 400 000,00 грн.).
		В той же час, відсутність наміру учасника здійснити додатковий вклад у визначеному рішенням загальних зборів Товариства обсязі зумовить подальше існування задекларованого статутного капіталу у розмірі, який фізично не сформований, що становитиме як порушення приписів ст. 18 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", так і створюватиме перешкоди в провадженні Товариством своєї діяльності, які випливатимуть із неможливості розпорядження коштами, які номінально існують. 
		За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
		Відносно позову третьої особи ОСОБА_2 суд відзначає, що покладені в його основу доводи аналогічні заявленим в позові ОСОБА_1 підставам, а тому за таких же обставин визнається судом необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
		Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача (за його позовом) та третю особу (за її позовом).
		Відповідно до ч.ч. 9, 10 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
		Враховуючи відмову в задоволенні позовів в повному обсязі, суд приходить до висновку, що правові підстави для подальшого існування вжитих в межах даної справи заходів забезпечення позову відсутні не в залежності від волі учасників справи (в т.ч. особи, на захист матеріально-правового інтересу якої вони були вжиті).
		З огляду на викладене, враховуючи наявність підстав, з якими приписи ч. 9 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України пов`язують обов`язок суду скасувати вжиті ним заходи забезпечення позову, та надану приписами ч. 1 ст. 145 вказаного Кодексу суду можливість вчинення таких дій за власною ініціативою, то вжитті ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі №910/18567/20 заходи забезпечення позову підлягають скасуванню.
		На підставі викладеного та керуючись статтями 13, 74, 76-79, 129, 145, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд  міста Києва -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Інвестбуд" (03115, м. Київ, вул. Святошинська, буд. 32; ідентифікаційний код 34352125) та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мазарчук Наталії Володимирівни ( АДРЕСА_3 ; свідоцтво №5356) про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників та скасування реєстраційної дії відмовити повністю.
		2. Судові витрати по оплаті судового збору за розгляд такого позову покласти на ОСОБА_1 .
		3. В задоволенні позову ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Інвестбуд" (03115, м. Київ, вул. Святошинська, буд. 32; ідентифікаційний код 34352125) про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників відмовити повністю.
		4. Судові витрати по оплаті судового збору за розгляд такого позову покласти на ОСОБА_2 .
		5. Скасувати вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі №910/18567/20 заходи забезпечення позову.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду.
		 
		Повний текст рішення складено 18.01.2022.
		 
		 
		Суддя                                                            Р.В. Бойко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...